2. НА ПОЧАТКУ ПРАВЛІННЯ
КАПЕТИНГІВ ЇХ ВОЛОДІН
НЯ З ЦЕНТРОМ В ПАРИЖІ
БУЛИ НЕВЕЛИКИМИ ПО-
РІВНЯНО З ЗЕМЛЕВОЛО-
ДІННЯМ КРУПНИХ ФЕО-
ДАЛІВ. КАПЕТИНГИ ПОС-
ТУПОВО ЗМІЦНЮВАЛИ
СВОЮ ВЛАДУ НАД ТЕРІТО
РІЄЮ ФРАНЦІЇ. В ТОЙ ЖЕ
ЧАС ІНШІ КРУПНІ ЗЕМЛЕ-
ВЛАСНИКИ РОЗШИРЮВА-
ЛИ СВОЇ ТЕРИТОРІЇ, БУДУ-
ВАЛИ ЗАМКИ ДЛЯ ЇХ ЗА-
ХИСТУ І ЗАСНОВУВАЛИ
МОНАСТИРІ.
3. ГУГО КАПЕТ
В ЧЕРВНІ 987 Р., ГУГО КАПЕТ
СТАВ КОРОЛЕМ ЗАХІДНИХ ФРАН
КІВ. ГАЛЛИ, БРЕТОНЦІ, ГОТИ,
ЖИТЕЛІ АКВІТАНІЇ, НОРМАНИ,
ТА НАСЕЛЕННЯ, ЩО НАЛЕЖАЛО
КАРОЛІНГАМ РАЙОНІВ ІСПАНІЇ
ВИЗНАЛИ ЙОГО СВОЇМ МОНАР-
ХОМ. В РОКИ ЙОГО ПРАВЛІННЯ
У ФРАНЦІЇ ЗБЕРІГАЛИСЯ РИСИ
ФЕОДАЛЬНОЇ РАЗДРОБЛЕННОС-
ТІ. В КОЖНОМУ З ФЕОДАЛЬНИХ
ВОЛОДІНЬ ДІЯВ ВЛАСНИЙ ЗВІД
ЗАКОНІВ; НА ТЕРІТОРІЇ ДЕРЖА-
ВИ ХОДИЛИ 150 ВИДІВ ГРОШЕЙ
ПІДДАНІ РОЗМОВЛЯЛИ НА БІЛЬ-
ШЕ 12 МОВАХ.
6. ВІД ЧАСІВ ЛЮДОВІКА VI ТОВС
ТОГО, ЩО ПРАВИВ НА ПОЧАТ
КУ XII СТ., ДО ЧАСІВ ФІЛІППА
(ПОЧАТОК XIV СТ.) ТРИВАВ ПРО
ЦЕС ОБ'ЄДНАННЯ ФРАНЦІЇ. У
РЕЗУЛЬТАТІ ОБ'ЄДНАННЯ ДЕР-
ЖАВИ У ФРАНЦІЇ НА ПОЧАТКУ
XIV СТ. ВСТАНОВИЛАСЯ СТАНО-
ВА МОНАРХІЯ –ЦЕНТРАЛІЗОВА-
НА ДЕРЖАВА, В ЯКІЙ КОРОЛЬ
ПРАВИВ, СПИРАЮЧИСЬ НА ЗБО-
РИ ПРЕДСТАВНИКІВ СТАНІВ.
ЛЮДОВІК VІ
ТОВСТИЙ
7. ЛЮДОВІК ІХ
СВЯТИЙ
КОЛИ НА ПРЕСТОЛ ВСТАВ 12-
РІЧНИЙ ОНУК ФІЛІПА ЛЮДО-
ВІК IX. БУДУЧИ РОЗСУДЛИВИМ
ТА БЛАГОЧЕСТИВИМ ПРАВИТЕ
ЛЕМ, ВІН ЗМІГ ЗМІЦНИТИ ВЛА-
ДУ КАПЕТИНГІВ НА НОВИХ ТЕ-
РИТОРІЯХ. БЛАГОЧЕСТИВІСТЬ
ЛЮДОВІКА ЗНАЙШЛА ВІДОБРА-
ЖЕННЯ В ЙОГО ВНУТРІШНІЙ
ПОЛІТИЦІ. ЙОГО УКАЗИ БУЛИ
СПРЯМОВАНІ НА БОРОТЬБУ З
ПРОСТИТУЦІЄЮ, АЗАРТНИМИ
ІГРАМИ И БОГОХУЛЬСТВОМ.
ЛЮДОВІК IX ЗРОБИВ ДВА ХРЕС-
ТОВИХ ПОХОДИ І ПОМЕР НА
ПІВ НОЧІ АФРИКИ ПІД ЧАС
ДРУГОГО З НИХ . ЛЮДОВІКА IX
БУЛО КАНОНІЗОВАНО.
8. В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XII – XIIIС
В ЕПОХУ ПРАВЛІННЯ ФІЛІПА II
ТА ЙОГО ОНУКА ЛЮДОВІКА IX,
КАПЕТИНГИ ЗНАЧНО ЗБІЛЬШИ
ЛИ СВІЙ ВПЛИВ. В 1180 Р., КОЛИ
ФІЛІП II СТАВ НА ПРЕСТОЛ,
БІЛЬША ЧАСТИНА ФРАНЦІЇ
ЗНАХОДИЛАСЬ ПІД ВЛАДОЮ
ЛОНДОНА.ФОРМАЛЬНО ГЕН-
РІХ II ВВАЖАВСЯ ВАСАЛОМ
ФРАНЦУЗЬКОГО МОНАРХА,
АЛЕ ФАКТИЧНО ЦЬОГО ПІДКО
РЕННЯ НЕ ІСНУВАЛО. В 1223 Р.
ФІЛІПУ ВДАЛОСЯ ЗАХОПИТИ
НОВІ ТЕРИТОРІЇ.
9. ФІЛІП ІІІ
СМІЛИВИЙ
ФІЛІПА III НЕМОЖЛИВО НАЗВАТИ ВИ-
ДАТНИМ МОНАРХОМ. ФЕОДАЛИ НЕ
ДУЖЕ ЙОМУ ПІДКОРЯЛИСЯ, КАЗНА
ПУСТІЛА, А ПАПИ ДИКТУВАЛИ СВОЮ
ВОЛЮ. ЗА ПАПСЬКИМ НАКАЗОМ ФІ-
ЛІП ПІШОВ У ПОХІД ПРОТИ АРАГОН-
СЬКОГО КОРОЛЯ-ПРОТИВНИКА ПАПИ.
ФРАНЦУЗИ ПОТЕРПІЛИ ТЯЖКУ ПОРАЗ
КУ, А САМ КОРОЛЬ ПОМЕР НА ПО ДО-
РОЗІ ДОДОМУ.
10. ФІЛІП ІV
КРАСИВИЙ
(1285-1314)
ФІЛІП IV КРАСИВИЙ НАРОДИВ-
СЯ В ФОНТЕНБЛО В 1268 Р., ВІД
ФІЛІПА III ТА ІЗАБЕЛИ АРАГОН-
СЬКОЇ. ФІЛІП ВСТУПИВ НА ПРЕ-
СТОЛ В СІМНАДЦЯТЬ РОКІВ. І
НАСАМПЕРЕД ЗАЙНЯВСЯ РОЗ-
В’ЯЗАННЯМ СИЦІЛІЙСЬКОГО І
АРАГОНСЬКОГО ПИТАНЬ, ЯКІ
ПЕРЕЙШЛИ ДО НЬОГО У СПА-
ДОК ВІД БАТЬКА. ВІН ЗРАЗУ Ж
ПРИПИНИВ ВІЙСЬКОВІ ДІЇ І НЕ
ЗРОБИВ НІЧОГО ДЛЯ ПІДТРИМ-
КИ ПРЕТЕНЗІЙ СВОЙОГО БРАТА
КАРЛА ВАЛУА, ЯКИЙ МРІЯВСТА
ТИ АРАГОНСЬКИМ (ЧИ СИЦІЛІЙ-
СЬКИМ) КОРОЛЕМ.
11. ФІЛІПП IV КРАСИВИЙ СТАВ ЧЕТ-
ВЕРТИМ ВИДАТНИМ ПРЕДСТАВНИ
НИКОМ ДИНАСТІЇ КАПЕТИНГІВ, ЗА
ЯКОГО ЗАВЕРШИЛОСЯ ОБ'ЄДНАН-
НЯ ФРАНЦІЇ. ФІЛІПП IV БУВ ЕНЕР
ГІЙНОЮ ТА РІШУЧОЮ ЛЮДИНОЮ,
ОДНАК, НА ВІДМІНУ ВІД СВОГО ДІ-
ДА, НЕ ДУЖЕ ПЕРЕЙМАВСЯ ТАКИ-
МИ РЕЧАМИ, ЯК ЗАКОН І МОРАЛЬ,
КОЛИ ХОТІВ ДОСЯГТИ СВОЄЇ МЕТИ
ВІН, ЯК І ЙОГО ПОПЕРЕДНИКИ,
ВІВ НАПОЛЕГЛИВУ БОРОТЬБУ ЗА
РОЗШИРЕННЯ СВОЇХ ВОЛОДІНЬ.
ВІДТАК КОРОЛІВСЬКИЙ ДОМЕН НА
ПОЧАТКУ XIV СТ. ОХОПИВ 3/4 ЗЕ-
МЕЛЬ КОРОЛІВСТВА. ПІД ВЛАДОЮ
АНГЛІЙЦІВ ЗАЛИШАЛАСЯ ЛИШЕ
ВУЗЬКА СМУГА НА УЗБЕРЕЖЖІ .
12. ПІДТВЕРДИВШИ ЗА КОРОЛЕМ АНГЛІЇ
ЕДУАРДОМ I ВОЛОДІННЯ ГІЄНЬЮ, ФІ-
ЛІП ВИКЛИКАВ ЙОГО НА СУД, ЗНАЮ
ЧИ, ЩО ЕДУАРД, ВОЮВАВ САМЕ В ЦЕЙ
ЧАС З ШОТЛАНДЦЯМИ, З'ЯВИТИСЯ НЕ
МОЖЕ. ЕДУАРД, БОЯЧИСЬ ВІЙНИ З ФІ-
ЛІППОМ, ПРИСЛАВ ДО НЬОГО ПОСОЛЬ
СТВО І НА СОРОК ДНІВ ДОЗВОЛИВ ЙО
МУ ЗАЙНЯТИ ГІЕНЬ. ФІЛІП ЗАЙНЯВ
ГЕРЦОГСТВО І НЕ ЗАХОТІВ,ЗА УМОВОЮ
ЗАЛИШИТИ ЙОГО. ПОЧАЛИСЯ ДИПЛО
МАТИЧНІ ПЕРЕГОВОРИ, ЯКІ ПРИЗВЕЛИ
ДО ПОЧАТКУ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ, АЛЕ В
КІНЦІ КІНЦІВ ФІЛІП ВІДДАВ ГІЕНЬ, З
ТИМ ЩОБ АНГЛІЙСЬКИЙ КОРОЛЬ РА-
НІШЕ ПРИНІС ЙОМУ ПРИСЯГУ І ВИЗ
НАВ СЕБЕ ЙОГО ВАСАЛОМ.
13. ФІЛІПП IV РОЗГОРНУВ ТРИВАЛУ БОРОТЬБУ ЗА
ПРИЄДНАННЯ ФЛАНДРІЇ, ГОЛОВНОГО ЦЕНТРУ
ВОВНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА У ЄВРОПІ.
КОРОЛЯ ПРИВАБЛЮВАЛИ БАГАТІ ФЛАНДРСЬКІ
МІСТА ҐЕНТ, БРЮГГЕ, ІПР ТА ІН
14. ФІЛІП IV ЗУМІВ ПРИВЕРНУТИ
ДО СЕБЕ ФЛАМАНДСЬКЕ МІСЬ
КЕ НАСЕЛЕННЯ І ФЛАНДРІЯ
БУЛА ПРИЄДНАНА ДО ФРАНЦІЇ.
У ТОМУ Ж (1301-М) РОЦІ ПОЧА
ЛИСЯ ЗАВОРУШЕННЯ СЕРЕД
ФЛАМАНДЦІВ, ЯКИХ СИЛЬНО
ГНОБИЛИ ФРАНЦУЗЬКИЙ НА
МІСНИК ШАТІЙОН .В БИТВІ
ПРИ КУРТРЕ (1302) ФРАНЦУЗИ
БУЛИ РОЗБИТІ ВЩЕНТ. ПІСЛЯ
ЧОГОВІЙНА З ПЕРЕМІННИМ
УСПІХОМ ТРИВАЛА БІЛЬШЕ
ДВОХ РОКІВ; ТІЛЬКИ В 1305 Р.
ФЛАМАНДЦІ БУЛИ ЗМУШЕНІ
ПОСТУПИТИСЯ ФІЛІПУ ВЕЛИ
КОЮ ЧАСТИНОЮ СВОЄЇ ТЕРИ
ТОРІЇ.
15. ВОСЕНИ 1296 БОНІФАЦІЙ ВИДАВ БУЛ-
ЛУ , ЯКА КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯ
ЛА ДУХОВЕНСТВУ - ПЛАТИТИ ПОДАТ
КИ МИРЯНАМ, МИРЯНАМ – ВИМАГА-
ТИ ТАКИХ ПЛАТЕЖІВ У ДУХОВЕНСТ
ВА БЕЗ СПЕЦІАЛЬНОГО ДОЗВОЛУ
РИМУ. ФІЛІП, ВІЧНО ПОТРЕБУВАВ
ГРОШЕЙ, БАЧИВ У ЦІЙ БУЛЛІ ШКО
ДУ СВОЇМ ФІСКАЛЬНИМ ІНТЕРЕСАМ
І ПРЯМА ПРОТИДІЯ ПОЧИНАЛА ПА-
НУВАТИ ПРИ ПАРИЗЬКОМУ ДВОРІ
ДОКТРИНІ, ГОЛОВНИЙ ПРИХИЛЬ
НИК ЯКОЇ, ГІЙОМ НОГАРЕ, ПРОПОВІ
ДУВАВ, ЩО ДУХОВЕНСТВО ЗОБОВ'Я
ЗАНЕ ГРОШИМА ДОПОМАГАТИ СВО
ЇЙ КРАЇНІ.У ВІДПОВІДЬ НА БУЛЛУ ФІ
ЛІП КРАСИВИЙ ЗАБОРОНИВВИВІЗ
ІЗ ФРАНЦІЇ ЗОЛОТА І СРІБЛА.
ПАПА
БОНІФАЦІЙ
16. ПАПА (У ГРУДНІ 1301) ВІДПОВІВ
КОРОЛЮ ЗВИНУВАЧЕННЯМ ЙО-
ГО САМОГО В ПОСЯГАННІ НА
ДУХОВНУ ВЛАДУ І ЗАЖАДАВ ЙО-
ГО ДО СВОГО СУДУ. У ТОЙ ЖЕ
ЧАС ВІН ВІДПРАВИВ ДО КОРОЛЯ
БУЛЛУ , В ЯКІЙ ПІДКРЕСЛЮВАВ
ВСЮ ПОВНОТУ ПАПСЬКОЇ ВЛА-
ДИ І ПЕРЕВАГА ЇЇ НАД УСЯКОЮ
ІНШОЮ. КОРОЛЬ(ЗА ПЕРЕКА
ЗАМИ, СПАЛИВШИ ПОПЕРЕД-
НЮ БУЛЛУ) СКЛИКАВ У КВІТ-
НІ 1302 ГЕНЕРАЛЬНІ ШТАТИ
(ПЕРШІ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ІСТО-
РІЇ). ДВОРЯНИ І ПРЕДСТАВНИ-
КИ МІСТ ВИСЛОВИЛИ БЕЗУ-
МОВНЕ СПІВЧУТТЯ КОРОЛІВ
СЬКОЇ ПОЛІТИЦІ.
17. В 1303 РОЦІ БОНІФАЦІЙ ДОЗВОЛИВ ЧАСТИНА ПІДВЛАДНИХ
ФІЛІПУ ЗЕМЕЛЬ ВІД ВАСАЛЬНОЇ ПРИСЯГИ,А КОРОЛЬ У ВІД
ПОВІДЬ СКЛИКАВ ЗБОРИ ВИЩИХ ДУХОВНИХ ОСІБ І СВІТСЬ
КИХ БАРОНІВ, ПЕРЕД ЯКИМ НОГАРЕ ЗВИНУВАТИВ БОНІФА
ЦІЯ У ВСІЛЯКИХ ЛИХОДІЙСТВАХ. НЕЗАБАРОМ ПІСЛЯ ЦЬО-
ГО НОГАРЕ ВИЇХАВ ДО ІТАЛІЇ, ЩОБ ЗААРЕШТУВАТИ ПАПУ,
У ЯКОГО БУЛИ ТАМ СМЕРТЕЛЬНІ ВОРОГИ.
18. ПАПА ВИЇХАВ ДО АНАНЬІ, НЕ ЗНАЮЧИ, ЩО МЕШКАНЦІ
ЦЬОГО МІСТА ГОТОВІ ЗРАДИТИ. НОГАРЕ І ЙОГО СУПУТ
НИКИ ВІЛЬНО УВІЙШЛИ В МІСТО, ПРОНИКЛИ ДО ПАЛА
ЦУ І ТУТ З БРУТАЛЬНІСТЮ, ЧИ НАВІТЬ НЕ З НАСИЛЬСТ-
ВОМ (Є НАВІТЬ ВЕРСІЯ ПРО ЛЯПАС, ДАНИЙ ПА ПІ). ЧЕРЕЗ
ДВА ДНІ НАСТРІЙ ЖИТЕЛІВ АНАНЬІ ЗМІНИЛОСЯ І ВОНИ
ЗВІЛЬНИЛИ ПАПУ.ЧЕРЕЗ КІЛЬКА ДНІВ БОНІФАЦІЙ VIII
ПОМЕР, А ЧЕРЕЗ 10 МІСЯЦІВ ПОМЕР І ЙОГО НАСТУПНИК,
БОНІФАЦІЙ IX.
19. НОВИЙ ПАПА (ФРАНЦУЗ) КЛИ
МЕНТ V, ОБРАНИЙ В 1304 РОЦІ
(ПІСЛЯ ДЕВ'ЯТИМІСЯЧНОЇ ВИ
БОРЧОЇ БОРОТЬБИ), ПЕРЕНІС
СВОЮ РЕЗИДЕНЦІЮ В АВІНЬ
ЙОН, ЯКИЙ ПЕРЕБУВАВ НЕ У
ВЛАДІ, АЛЕ ПІД БЕЗПОСЕРЕД
НІМ ВПЛИВОМ ФРАНЦУЗЬКО
ГО УРЯДУ. ПОКІНЧИВШИ З
ПАПСТВОМ, ЗРОБИВШИ ЙОГО
ЗНАРЯДДЯМВ СВОЇХ РУКАХ,
ФІЛІП ПОЧАВ ЗДІЙСНЮВАТИ
СВОЮ ЗАПОВІТНУ МРІЮ.
ПАПА КЛИМЕНТ V
20. У КВІТНІ 1302 ВІН СКЛИКАВ У ПАРИ
ЖІ ПЕРШІ В ІСТОРІЇ ГЕНЕРАЛЬНІ
ШТАТИ. НА НИХ БУЛИ ПРИСУТНІ
ПРЕДСТАВНИКИ ДУХОВЕНСТВА,
БАРОНИ І ПРОКУРОРИ ГОЛОВНИХ
ПІВНІЧНИХ І ПІВДЕННИХ МІСТ.
ЩОБ ПІДСИЛИТИ ОБУРЕННЯ ДЕПУ
ТАТІВ, ЇМ ЗАЧИТАЛИ ПІДРОБЛЕНУ
ПАПСЬКУ БУЛЛУ, В ЯКІЙ ПРЕТЕНЗІЇ
ПАПИ БУЛИ ПОСИЛЕНІ І ЗАГОСТРЕ-
НІ. ВЕЛЬМОЖІ І ДЕПУТАТИ МІСТ
ВІДПОВІДАЛИ, ЩО ГОТОВІ ПІДТРИ-
МАТИ КОРОЛЯ. ДУХОВЕНСТВО ПІС-
ЛЯ НЕДОВГОГО КОЛИВАННЯ ТАКОЖ
ПРИЄДНАЛОСЯ.
ГЕНЕРАЛЬНІ
ШТАТИ
21. ЗНАЧНІ ВИДАТКИ НА ВІЙНУ ТА
ВЕЛИКЕ МАРНОТРАТСТВО КОРО-
ЛІВСЬКОГО ДВОРУ ПРИЗВЕЛИ ДО
ПОВНОЇ ФІНАНСОВОЇ РУЇНИ. ДЛЯ
ПОПОВНЕННЯ СВОЄЇ СКАРБНИЦІ
ФІЛІПП IV НЕ ГРЕБУВАВ НІЧИМ.
ВІН ПОЗИЧАВ ГРОШІ У МІСТ І НЕ
ПОВЕРТАВ ЇХ; ВИГАНЯВ З КРАЇНИ
ЄВРЕЇВ, ЛОМБАРДСЬКИХ БАНКІ-
РІВ, КОНФІСКОВУЮЧИ ЇХНІ ГРО-
ШІ, А ПОТІМ ЗНОВУ БРАВ З НИХ
ГРОШІ ЗА ПОВЕРНЕННЯ ДО КРАЇ-
НИ; ЗА ЙОГО НАКАЗОМ ПСУВАЛИ
МОНЕТУ (ЗМЕНШУВАЛИ В НІЙ
КІЛЬКІСТЬ ЗОЛОТА), ЩО РУЙНУ-
ВАЛО ТОРГІВЛЮ, АЛЕ ЗБАГАЧУВА
ЛО КОРОЛЯ.
22. ПОЧАТОК ЦЬОГО ПРОТИСТОЯННЯ
ПОКЛАВ ВИПАДОК. КОРОЛЮ ФІЛІП-
ПУ КРАСИВОМУ ДОПОВІЛИ, ЩО ЙО-
ГО АУДІЄНЦІЇ ДОМАГАЄТЬСЯ ЯКАСЬ
ЛЮДИНА, ЩО ОЧІКУЄ СМЕРТНОГО
ВИРОКУ. ЧОЛОВІКА ДОПУСТИЛИ.
ВІН РОЗПОВІВ, ЩО СИДЯЧИ В КАМЕ
РІ СМЕРТНИКІВ УДВОХ З ЯКИМОСЬ
ЗАСУДЖЕНИМ, ПОЧУВ З ЙОГО СПО-
ВІДІ НАСТУПНЕ . ЦЕЙ ХТОСЬ ВХО-
ДИВ ДО ОРДЕН ТАМПЛІЄРІВ І РОЗПО
ВІВ ПРО ГРАНДІОЗНУ ЗМОВУ ЦЬОГО
ОРДЕНА ПРОТИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ
МОНАРХІЙ.
23. У ЖОВТНІ 1307Р. 140 ФРАНЦУЗЬ
КИХ ЛИЦАРІВ ОРДЕНА ТАМПЛІ
ЄРІВ БУЛИ ЗААРЕШТОВАНІ, І
НАД НИМИ ПОЧАВСЯ СУДОВИЙ
ПРОЦЕС ЗА ЗВИНУВАЧЕННЯМ
ЇХ У ЄРЕСІ.У1312 Р. ПАПА ОГОЛО
СИВ ОРДЕН ЗНИЩЕНИМ. ФІЛІП,
ЯКИЙ БУВ ВИНЕНТАМПЛІЄРАМ
ВЕЛИЧЕЗНІ СУМИ, ЗАВОЛОДІВ
УСІМ ЇХНІМ БАГАТСТВОМ. У БЕ
РЕЗНІ 1313 БУВ СПАЛЕНИЙ ГРО
СМЕЙСТЕР ОРДЕНУ ЖАК МОЛЕ.
ПЕРЕД СМЕРТЮ ВІН ПРОКЛЯВ
УВЕСЬ РІД КАПЕТИНГІВ І ПЕ
РЕДРІК ЙОГО БЛИЗЬКЕ ВИРОД
ЖЕННЯ.
24. «ПАПО КЛИМЕНТЕ! КОРОЛЮ
ФІЛІППЕ! НЕ МИНЕ Й РОКУ, ЯК
Я ПОКЛИЧУ ВАС НА СУД БОЖИЙ!
ТИСЯЧІ МЕШКАНЦІВ ПАРИЖА З
ЖАХОМ СЛУХАЛИ ОСТАННІ СЛО
ВА ВЕЛИКОГО МАГІСТРА. ЧЕРЕЗ
ДВА ТИЖНІ ПОМЕР КЛИМЕНТ VI,
ВОСЕНИ-КОРОЛЬ ФІЛІПП IV, ПІЗ-
НІШЕ ПОМЕРЛИ І ВСІ ЧОТИРИ
ДОРОСЛІ СИНИ ФІЛІППА.
ВЕЛИКОГО МАГІСТРА
ЖАНА ДЕ МОЛЕ
18 БЕРЕЗНЯ 1314 Р.
СПАЛИЛИ НА ПОВІЛЬ-
НОМУ БАГАТТІ.
25. ФІЛІП IV КРАСИВИЙ ПОМЕР
29 ЛИСТОПАДА 1314 НА 47-МУ
РОЦІ ЖИТТЯ, В МІСЦІ СВОГО
НАРОДЖЕННЯ - ФОНТЕНБЛО,
ЙМОВІРНО ПРИЧИНОЮ ЙОГО
СМЕРТІ СТАВ ОБШИРНИЙ ІН-
СУЛЬТ. БАГАТО ХТО ПОВ'ЯЗУ-
ВАВ ЙОГО СМЕРТЬ З ПРОКЛЯТ
ТЯМ ВЕЛИКОГО МАГІСТРА ОР
ДЕНУ ТАМПЛІЄРІВ ЖАКА ДЕ
МОЛЕ
26. БУВ ОДРУЖЕНИЙ З 16 СЕРПНЯ 1284
НА ЖАННІ I (11 СІЧНЯ 1272-4 КВІТНЯ
1305), КОРОЛЕВІ НАВАРРИ, І ГРАФИНІ
ШАМПАНСЬКОЇ З 1274. ЦЕЙ ШЛЮБ ДАВ
МОЖЛИВІСТЬ ПРИЄДНАТИ ШАМПАНЬ
А ТАКОЖПРИЗВІВ ДО ПЕРШОГО ОБ'ЄД
НАННЮ ФРАНЦІЇ І НАВАРРИ В РАМКАХ
ОСОБИСТОЇ УНІЇ (ДО 1328).
ПРО ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ КОРОЛЯ ПІС-
ЛЯ СМЕРТІ ДРУЖИНИ, А ТАКОЖ ПРО
НАЯВНІСТЬ ДІТЕЙ ВІД ІНШИХ ЖІНОК
ВІДОМОСТЕЙ НЕ ЗБЕРЕГЛОСЯ. ХОДИ-
ЛА ЧУТКА, ЩО ОСТАННІ 9 РОКІВ ЖИТ-
ТЯ ВІН ВЗАГАЛІ НЕ ЗНАВ ЖІНОК ...
27. •ЛЮДОВИК X (4 ЖОВТНЯ 1289-5 ЧЕРВНЯ 1316),
КОРОЛЬ ФРАНЦІЇ (З 1314) І НАВАРРИ (З 1307 РОКУ)
• ФІЛІП V (17 ЛИСТОПАДА 1291-3 СІЧНЯ 1322),
КОРОЛЬ ФРАНЦІЇ І НАВАРРИ (З 1316 РОКУ)
•ІЗАБЕЛЛА (БЛ. 1295-27 СЕРПНЯ 1358), ДРУЖИНА АНГЛІЙСЬ-
КОГО КОРОЛЯ ЕДУАРДА II І МАТИ ЕДУАРДА III. .
• КАРЛ IV (18 ЧЕРВНЯ 1294-1 ЛЮТОГО 1328),
КОРОЛЬ ФРАНЦІЇ І НАВАРРИ (З 1322 РОКУ)
