...

1. ЗНО 10й клас
Тема 1.Економічний розвиток українських земель
на початку ХХ ст.
1.Розвитокпромисловості.
Концентраціявиробництва Конкуренція
Утворення монополій-об’єднань підприємців з метою подолання конкуренції та
встановлення високої ионопольної ціни
Синдикат- вид монополії -об’єднанняпідприємців, якіоб’єднуютьсявиключнодля
збуту продукції
1887 р.- синдикат цукрозаводчиків «Цукор»
1902 р. синдикат«Продамет»
1904р.-«Продвугілля»
1908р.-«Продвагон»
-характерно збільшення питомоїваги іноземнихкапіталів (в акціонерних капіталах в
Україні іноземні капітали становили 80—90 %).
- економічнакриза1900-1903pp. привела до значного погіршенняекономічного ста-
новища робітниківй скороченняобсягувиробництвапідприємстві зумовила зрос-
тання безробіття.
- у рокикризи на багатьохпідприємствах номінальна заробітна плата була знижена на
З0-40 %, а реальна зарплата черезпідвищенняцін знизиласяповсюдно. Зростали
штрафи, побори й різні вирахування з заробітноїплати робітників.
-Україна була об'єктом колоніальноїексплуатаціїз боку Росії(сировинним придат-
ком)
-в Наддніпрянщині сформувалося3 регіони промисловоїспецілізації:
Донецький-кам’яновугільний
Криворізький-залізорудний
Нікопольський-марганцевий
-особливість-державне регулюванняпромисловості!

2. Розвиток сільськогогосподарства.
-поміщицькі та селянськігосподарствадедалібільше втягувалисяв ринкові відно-
сини, все ширше застосовувалисявільнонаймана праця, сільськогосподарськімашини,
багатопільна система землеробства, посилювалися спеціалізація районів, зокрема,
Південь України виробляв усе більшу кількість товарного хліба
- але капіталістичний розвиток івзагалісуспільний прогресгальмувавсянаявністю
кріпосницькихзалишків, насамперед, самодержавства івеликого поміщицького
землеволодіння
-продовженняпроцесурозшаруванняселянства
-в руках заможногоселянства зосередиласяй більша частина купленоїта орендова-
ної землі, інвентарю, худоби. Селянибули зв'язаніобщиною і круговою порукою (до
1903 p.), придушені непосильними податками й викупними платежами, позбавлені
політичних прав, зазнавали національного гніту. Гноблені царизмом, поміщиками й капі-
талістами, селяни розорялися.На селізагострювалися класовісуперечності.
Передусім стояло завданий -ліквідувати поміщицьке землеволодіння.
-через малоземелляібезземелляселян +демографічний бум-аграрнеперенаселення
-коперативний рух-1887р.-перший кооператив-засновник М.Левитський
Економічнийрозвиток західноукраїнськихземель.
Найменше уваги Відень приділявзанедбаним територіям СхідноїГаличини, Буко-
вини та Закарпаття
Промисловість.
-почала розвиватися фабрично-заводська промисловість, переважнов нафтовій
галузі
-центральний уряд перешкоджав налагодженнюпереробкисировини безпосередньо
в Галичині
- одним з найбільших у Європірайонів солевидобутку-провіднагалузь промисловості
-заготівлядеревини
-для переробки зерна, яке не знаходило збуту, було споруджено ґуральні( вироб-
ництво спирту)

3. - переважна більшість промисловості-дрібнікустарно-ремісничі закладами
Сільське господарство.
-малоземелля
- поміщицькі маєтки занепадали з продажем земельних клаптиків селянам
- еміграція, особливо до Канади, США, Бразиліїта Аргентини
-кооперативний рух 1883р.-В.Нагірний
Революція1905-1907рр. вУкраїні
Причини революції:
-самодержавство (абсолютнамонархія)являлосясуспільним ладом, який гальму-
вав розвиток України;
-невирішене аграрне питання(малоземеллята безземелля);
-протиріччя між працею та капіталом (низький життєвий рівень робітників,
жахливі умови праці та проживання)
-відсутність демократичнихсвобод;
-національнегноблення.
Основніподіїреволюції
1) 22 січня1905р.-«Кривава неділя»
2)14 червня 1905р.-повстання(поблизуОдеси)на панцернику«Потьомкін»-начолі
Г.Вакуленчук та А.Матюшенко
3)на поч. жовтня 1905 р. -розпочавсявсеросійськийполітичний страйк. Прагнучи
придушити його, уряд 14 жовтня- запровадив військовийстан у багатьохмістах
4)17 жовтня1905р-Микола II підписав маніфест,яким «дарував» народовігрома-
дянськісвободи -недоторканність особи, свободусовісті, друку, зборів, союзів. Було
зробленорішучий крок до конституційноїмонархіїзамість самодержавства– декла-
рувалосяскликаннязаконодавчоїДержавноїДуми, тобто російськогопарламенту,
наданнябільшоїсвободи внаціональномупитанні
5)12 листопада 1905р.-повстаннявСевастополі на крейсері«Очаків»під команду-
ванням лейтенанта П.Шмідта
6) 16 листопада1905р.-збройнийи виступ солдатівсаперноїроти на чолі з
підпоручиком Б.Жаданівським

4. 7) грудень 1905р.-збройніповстаннявДонбасі(Голівка). Олександрівську, Катери-
нославі(перша рада робітничихдепутатів)
8) грудень 1905р.-повстаннявс.ВеликіСорочинці(Г.Безвіконний)
9) з серпня 1906р.-почалидіяти військово-польовісуди.
Національний рух в період революції.
1) Маніфест17 жовтня усував обмеженнящодо українськоїмови-перша газета-
листопад 1905р.-газета «Хлібороб»(Лубни), 1906р.-газета «Рада»в Києві –Є.Чика-
ленко
2)30 жовтня 1905р.-перша «Просвіта» в Одесі
3)спроби запровадженняукраїнськоїмови в початковуосвіту.
Українці в І і ІІ Державних Думах
І Дума-1906р
Українська думська громада ускладі45 делегатів сформувалася на правах парламент-
ської фракції майже негайно. Очолив її адвокат і громадськийдіяч з Чернігівщини- Ілля
Шраг. Громада вимагала:
- надати Українів її етнографічнихмежахполітичнуавтономію,
-запровадити українськумову в школах, судових і адміністративнихорганах
-вирішити аграрне питання.
Для висвітлення своєї діяльності в Думі громадазаснувала друкований орган —
журнал «Украинский вестник»
У липні 1906 р. царськийуряд, скориставшись тим, що революційна хвиля почала
спадати, вирішив розпуститипарламентВ лютому1907р.почала формуватися ІІ Дума.
Українськагромаданового складуналічувала в Думі 47 членів-Трудова громада.Вона
видавала україномовнийжурнал «Рідна справа (Вістіз Думи)» II Державну Думу було
розігнано 3червня 1907р.-Третьочервневий переворот
Третьочервневамонархія-Столипінська реакція
-царизм широко застосовував репресивний апарат, щоб придушувати революційні
виступи (військово-політичні суди –масовістрати революціонерів-столипінськікра-
ватки)

5. -придушення національного руху:
-1908р.-клуб російськихнаціоналістів (за сприяння П.Столипіна)
-20 січня1910р.-Столипінський циркуляр-заборонанаціональних«інородчеських»
товариств
1908 р.- багато діячівнаціонального руху об'єдналисянезалежновід партійних
програм у міжпартійний блок ТУП (Товариство українськихпоступовців).
-1911р.-справаБейліса12березня1911р. у Києві був убитий 12-літній хлопчик
Андрій Ющинський. Для поліції незабаром стало ясно, що це справа рук злочинницької
зграї. Однаквласті оголосилице вбивство «ритуальним», здійсненим начебто євреямиз
метою виконання релігійних обрядів. У вбивстві було обвинувачено прикажчика цегель-
ного заводуМ. Бейліса. На захист Бейліса виступила передовагромадськість (Горький,
Короленко та ін.), демократичнапреса, робітники влаштували в Петербурзі, Юзівці,
Києві, Одесіта інших містах страйкипротесту проти суду над Бейлісом, У 1913 р.
присяжнівиправдали Бейліса. Як писав чиновникДепартаменту поліції, процес Бейліса
став «поліцейською поразкою» царизму.
Столипінськааграрна реформа (1906-1911)
Мета реформи:
-щоб відвернути селян від революційноїборотьби,зміцнити в них відчуття влас-
ностіі сприяти інтенсифікаціїсільськогогосподарства ,сприяти збільшеннювипус-
ку сільськогосподарськоїпродукції
-завдяки виникненню цілогопрошарку «міцнихі сильних» селянськихгосподарств
уряд одержувавнову опоруна селі
1)Зруйнування селянськоїгромади (общини).Одержуючинадільну землю у власність,
селянин мав можливість об'єднатисвої ділянки в одну -так званий відруб- і або залишав-
ся на старомупомешканні, або виселявсяна хутір, побудований на власній землі.
2)Значна роль у насадженні хуторів і відрубів відводилася СтолипінимСелянському
поземельномубанку. Він скуповував за високимицінами землю у великих землевлас-
ників, подрібнював її на ділянки і на пільгових умовах продавав селянам

6. 3) переселенський рух-виходячи з общини, чимало селянпродавали землюй руша-
ли за кращою долею до Сибіру,ДалекогоСходу, Казахстану, ПівнічногоКавказу
(~1 млн. переселенців). Майже четверта частина переселенців повернулася в рідні місця
й поповнилалави безземельного сільського пролетаріату.
Значенняреформи:
-прискорюваларозвиток капіталістичнихвідносин на селі:внаслідок руйнування
общини створюваласябуржуазна земельна власність,усувалосячерезсмужжя, по-
силювався процесконцентраціїземельу руках заможнихселян, збільшувалося
застосуваннясільськогосподарськихмашин, добрив, підвищуваласяврожайність і
товарність сільськогогосподарства, з диференціацією селянства розширювався
внутрішній ринок
-в цілому аграрна політика Столипіна не досягла поставленоїмети -не забезпечила
створеннятвердого буржуазного ладуна селі, бо зберегла економічнуосновукріпос-
ницьких пережитків -поміщицьке землеволодіння. Вонане створила дляцаризму
широкої, міцної соціальноїопори на селів особізаможних селян, бо поряд зізбіль-
шенням чисельностізаможних селян на протилежному полюсівиростала велика маса
розоренихселян-бідняків
У 1910 р. після тривалої депресії в Росії, в тому числі в Україні, почалосяпіднесенняв
промисловості, яке продовжувалосядо початкупершої світовоївійни в 1914 р. Воно
було зумовлене розширенням внутрішнього ринку, зв'язаним з проведенням столипін-
ської аграрної реформи, високимиврожаями1909 р. і 1910 р. нагромадженням та напли-
вом капіталів у промисловість і збільшенням військових замовлень, будівництвом війсь-
ково-морськогофлоту і залізниць, викликаними підготовкою до війни.
Тема 2. Україна і Перша світова війна.
На 1914 р. склалисядва великіугрупованнядержав: Троїстий союз, до якого входи-
ли Німеччина, Австро-Угорщина та Італія і Антанта, або Троїста згода, - Англія,
Франціяй Росія.
Плани сторін щодо України:

7. Німеччина-претендувала на серединнуУкраїнуз регіонами –виробниками
цукру(частина Правобережжя) , металу(Донбас)і зерна (Південь)
Австро-Угорщина-претендувала на Правобережжя
Росія-на західноукраїнськіземлі(Галичину, Буковинуй ЗакарпатськуУкраїну)
Туреччина-на північне Причорномор’яі Крим
Хід бойовихдій в Україні:
1)23 серпня -26 вересня 1914 р- Галицька битва.
російські війська зайняли частину Західної і Східну Галичину, і Буковину
Галичина й Буковина були перетворені на Галицько-Буковинське генерал-
губернаторство-на чолі граф Г. Бобринський.
поділено на 4 губернії: Львівську, Перемишльську, Тернопільську і Чернівецьку.
-було припинено виданнявсіх українських газеті журналів,
-закрито українські товариства й школи,
-заборонено продавати або брати з бібліотек українськікниги
-переслідуванняінасильне вивезенняв Сибірукраїнських діячів (особливо
жорстоких репресій зазналагреко-католицька церква-митрополитА. Шептицький
був вивезений через Київна Схід
-відступаючи, царськівійська нещадно руйнували і спустошували край, масово ви-
возили й виганяли на Схід населення.З поверненням в Галичину австрійськівійська
стали зновупереслідувати багатьохукраїнців, обвинувачуючиїх у шпигунстві на
користь росіян, влаштовували облави, суди, розстрілювали й вішали ні в чомуне-
винних людей.
2) Горлицький прорив (02.05-23.06 1915)
на ділянці фронту між містами Горлиця і Громнік -німці створили подвійну
перевагу в живій силі

8. російська армія -9 червня залишила Львів, а на кінець червня -більшу частину
Галичини.
3)Брусилівський прорив (4 червня -13 серпня 1916р.)
під керівництвом командуючого Південно-Західним фронтом генерала Брусилова
була проведена ретельнай добре замаскованапідготовкапроривупо всьому фронту
на середину серпня російські війська підійшли до карпатських перевалів,
визволивши від австрійських військ усю Буковину й південну Галичину
через нестачу боєприпасів, не діставши підтримки інших фронтів і союзників,
війська Південно-Західного фронту продовжувати далі наступ не змогли почалася
позиційна війна.
Національний рух
1 серпня1914 р. у Львові було заснованоГоловну УкраїнськуРаду(ГУР), до якої
ввійшли представники трьохголовнихукраїнськихпартій-голова – К.
Левицький.Мета-захищати інтереси українськогонародув Австрії.
-ГУР організувалалегіон УСС (УкраїнськихСічових Стрільців)
- коли до Львованаблизились російські війська, ГУР переїхала до Відня-на початку
травня 1915 р. реорганізувалась уЗагальнуУкраїнськуРаду(ЗУР)-заявила, що вона
має на меті створенняз українськихземель, якіперебувають під владою Росії,
«вільноїсамостійноїукраїнської держави», а з українськихземель в Австро-Угор-
щині домагаєтьсястворенняукраїнськоїнаціонально-територіальноїобласті-
вважала необхідним розгром царськоїРосіїі підтримку у війні Австро-Угорщини
-ЗУРвела переговори з урядом Австро-Угорщини- домагалася поділуГаличини на
східну українську і західнупольську, відкриття українського університетуу Львові,
дозволувідкрити українські школи Але добитисяРадівдалосянебагато.

9. 4 серпня1914 р. у Львові, з ініціативи емігрантів-наддніпрянців
-«Союз визволенняУкраїни» (СВУ) –очолилиД. Донцов,А.
Жук, В. Дорошенко
Д.Донцов
-широка видавнича і пропагандистська діяльність-прагнули поразки Росії в війні
-звернення«До громадськоїдумки Європи», в якій Союз намагавсядовести, що
самостійнаУкраїна стане твердинеюдляЄвропи проти експансіїРосії
-перебували на позиціях«інтегральногонаціоналізму»-«Україна понадусе»-мала
стати конституційною монархією під протекторатом Австрії з демократичнимла-
дом, однопалатноюсистемоюзаконодавства, громадськими,мовними і релігійними
свободами длявсіх національностей і віросповідань,із самостійноюукраїнською
церквою. Сам Союз вважавсебе представником інтересів України і розглядавсебе
як зародок майбутнього українськогоуряду
- найбільше уваги Союз приділяв роботі серед військовополоненихукраїнців- орга-
нізовували там школи грамоти, бібліотеки,читальні, хори, оркестри, освітнікурси-
пробуджували в полоненихнаціональнусвідомість
УСДРП:
В.Винниченко-запоразкуРосії у війні-тоді Україна отримає автономію.
С Петлюра -опублікувавстаттю «Війна і українці- висловлюваласьвпевненість,що
українці «виконають свій обов'язок громадян Росії вцей тяжкий час до кінця».,
післячого вони мають право розраховувати на наданняїм автономію.
Рада ТУП -стояли на нейтральнихпозиціях. «Ми, українські поступовці, стоїмо на
основіавтономногоустрою тих держав, з якими нас поєдналабула історична доля;
державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед
яких не повинно бути ні гнобителівні гноблених. Отже, боролисьми й
боротимемось за демократичнуавтономіюУкраїни»
Українськісічовістрільці.
у серпні1914 p., під керівництвом Бойовоїуправи ГоловноїУкраїнськоїРади,за її

10. закликом уСхідній Галичиніпочалосяформування легіонуУкраїнськихсічових
стрільців, який мав брати участь у війні проти Росіїі стати зародкомукраїнської
національноїармії. Легіон було перетворено на перший полк січовихстрільців.
Перший командир- М. Галущинський, а згодом-Григорій Коссак.
Бойовий шлях УСС:
- 1914р.-бойове хрещення-бій за Ужоцький і Верецький перевали
-1915р.-бій за гору Маківка
-1916р.-бій за гору Лисоня

11. Тема 3. Українська революція-Доба Центральної ради
(березень 1917-29 квітня 1918рр)
Поштовх до початку Української революції - Лютнева революція
23 лютого (8 березня) 1917 року в Петрограді
2 (15) березня зречення МиколиІІ-сформувалися
Тимчасовий урядРада робітничихі солдатськихдепутатів
легітимна влада реальна влада з опорою на армію
на території України були ліквідовані органи царської адміністрації, виконавча
влада у комісарів Тимчасового уряду
17 березня 1917р.з ініціативи ТУП і самостійників
Рада об'єднанихгромадських організацій Українська Центральна Рада
репрезентувалаТимчасовий уряд (голова М.Грушевський)
була владою до листопада1917р. представлялаукраїнців
1 квітня-віче на Софійськомумайдані
на знак підтримки ЦентральноїРади
19-21 квітня в Києві пройшов ВсеукраїнськийНаціональний конгрес (900 делега-
тів)
 -обговорили різніаспекти національно-територіальноїавтономіїУкраїни
(реферати)
 прийняли рішення про створеннякрайовоївлади й виробленняпроекту
автономного статутуУкраїни,
 обрали 118 членівУкраїнськоїЦентральноїРади.

12. 18травня-І Всеукраїнський військовий з’їзд
 вимога національно-територіальноїавтономіїУкраїни
 вимога формування українськоїнаціональноїармії
 створений Генеральний військовий комітет (на чолі з С.Петлюрою)
29травня до Петрограда - делегація УЦР на чолі з В. Винниченком
Не знайшовши порозуміння з Тимчасовим урядом щодо справи
автономії України, делегація повернулася до Києва.
18 червня-ІІВсеукраїнський військовий з’їзд-
обурення делегатів поведінкою Тимчасового уряду-
загроза конфлікту з Тимчасовим урядом
Прийняття І Універсалу-23 червня 1917р.
«Хай буде Україна вільною.Не одділяючись від всієї Росії, не розриваючи з державою
російською, хай народукраїнськийна своїй Землі має правосам порядкувати …»
 проголосивавтономіюУкраїни
 законодавчий орган України - Всенародні Українські збори (Сойм)
 зафіксував повноваження УЦР
 податок на українську справу
 порозуміння національними меншинами.
28 червня 1917р.-утворення Генерального Секретаріату-
урядуна чолі з В.Винниченком
12 липня- до Києва прибула делегація Тимчасового уряду у складі О.
Керенського, І. Церетелі, М. Терещенка з ціллю налагодити відносини з
Центральною Радою

13. 16 липня 1917р.-ІІ Універсал
 ЦР зобов’язуваласяне проголошувати автономію до Всеросійських
Установчихзборів
 Генеральний секретаріат, що буде представлений на затвердження
Тимча совомуурядові - носій вищої крайовоївлади.
 ПоповненняЦР представниками національнихменшин
 Дозволенаукраїнізаціяармії
обурення суспільства ІІ Універсалом-
в ніч на 18липня-виступ самостійників- придушено
в середині липня українська делегація прибула до Петрограда для затвердження
складу Генерального секретаріату Тимчасовим урядом-результат переговорів-
17 серпня- «Тимчасова інструкціяГенеральномуСекретаріату»
 Генеральний Секретаріатперетворювавсяна місцевий орган Тимчасового
уряду
 повноваження ГС поширюваласялише на 5 із 9 українськихгуберній,

14. 7 листопада –повстання більшовиків в Петрограді (очолила Росію-
Рада народних комісарів-РНК)
УЦР створила Крайовий комітет охорони революції
11-13 листопада-спроба більшовиків захопити владу в Києві
зіткнення більшовиків з представниками Тимчасового уряду (штаб КВО)
прихід до влади УЦР
20 листопада 1917р.-ІІІ Універсал
 ПроголошенняУНР-автономноїв складіРосії
 визначаласятериторія УНР;
 ліквідовувалосяправо приватноївласностіна землю;
 вводився 8-годиннийробочий день,робітничий контроль на підприємствах;
 забезпеченнядемократичнихсвобод;
 скасуваннясмертноїкари;
 амністія політв’язням;
 забезпеченняправнацменшин ;
 проведеннявиборівдо Україн ських установчихзборів -27 грудня та дата їх
скликання – 09.01.1918
 заклик до всіх воюючихдержавдо мирних переговорів.
ІІІ Універсал розколовукраїнське супільство.
13 грудня- спроба більшовиків захопити владу в Києві-
ЦР роззброїла і вислала їх з Києва
17 грудня Раднарком оприлюднив «Маніфест до українського народу з
ультимативними вимогами до Української ради».

15.  РНК визнавала УЦР представником українськогонароду, але не винаавла ЇЇ
представником усіх трудящих України
 УЦР повинна відмовитисявід дезорганізаціїзагальногофронту
 не пропускати білогвардійськічастини
 припинити роззброєннячервоногвардійськихчастин
17грудня- в Києві відкрився Всеукраїнський з'їзд Рад-висловив підтримку Ц Р
Більшовики, опинившись на з'їзді в значній меншості- покинули з'їзд і
переїхали до Харкова, де25 грудня проголосили радянську УНР:
ВЦВК-Є.Медведєв, Народний Секретаріат-Є.Бош
30 грудня ЦВК рад України опублікував маніфест про
повалення Центральної Ради і Генерального
секретаріату.Більшовицькі війська (командуючий
В.Антонов-Овсієнко) почали наступ на Донбас,
Катеринослав, Київ (командуючий М.Муравйов)
В.Антонов-Овсієнко

16. 22 січня 1918р-ІV Універсал
 УНР проголошується незалежною, вільною суверенноюдержавоюукраїн-
ського народу;
 Уряд- замість Генерального Секретаріату-Раданароднихміністрів;
 З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;
 Влада вУкраїні належить наро- ду України, від імені якого до скликання
установчихзборівбуде правити ЦР;
 УЦР зобов'язуваласьнегайнопочати мирні переговори з Ні- меччиною;
 УЦР планує провести земельнуреформув інтересахселян;
 Держава має встановити контроль над торгівлею та банками.
29 січня 1918р- бій під Крутами
8 лютого більшовистські війська ввійшли в Київ
Три дні в місті тривав терор, спрямований проти антибільшовицьких сил
Причинами поразки військ УЦР слід вважати:
 ослабленнясоціальноїопори УЦР (повільність, нерішучість у здійсненні
соціально-економічнихперетворень відштовхнули селянство,у той час як
більшість робітниківпідтримувала більшовиків);
 відсутність регулярної армії (хотіли створити народнуміліцію)
 непрофесійність українськихполітиків
Брестський мир -9лютого 1918р.
(укр.делегацію очолював В.Голубович, підписував-О.Севрюк)
Умови договору:
 УНР було визнано незалежноюдержавою;
 Холмщина та Підляшшя входили до УНР;
 Німеччина і Австро-Угорщина зобов'язува-
лись допомогти УЦР в боротьбіз більшовиками;
 УНР зобов'язалась постачати в Німеччину
60 млн пудів хліба, 2 750 тис. пудів м'яса та інш.

17. 1 березняв Житомирі Центральна Рада прийняла ряд законів:
 в УНР запроваджувався григоріанськийкалендар,
 запроваджуваласянаціональнагрошова одиниця -гривня,
 державний герб УНР -«тризуб з часів Володимира Великого»,
 прийнятий закон про громадянство вУНР.
У лютому 1918р.-на територію України вступили німецькі та австро-угорські
війська.Щоб запобігти німецькому наступу-створені 3«незалежні»радянські
республіки:Одеська, Донецько-Криворізька радянські республіки,
Радянську Соціалістичну Республіку Тавриду
7 березня -при підтримці німецьких військ УЦР повернулася до Києва
в січні1918 р. УЦР прийняла земельний закон, восновуякого був закладений
принцип соціалізації землі. Цей закон не сприяв стабілізації політичної
ситуації в країні, бо не тільки розпалював революційні пристрасті серед
найбіднішого селянства, підштовхуючи його до погромівмаєтківпоміщиків, а
й налаштовував проти влади великих землевласників і заможних селян.
Командування німецьких та австро-угорських військ хоч і декларувало своє
невтручання у внутрішні справи УНР, було роздратоване неспроможністю
уряду забезпечити вивезення продовольства до Німеччини .
квітень 1918р-указ генералаЕйхгорна «Про посіви»-поверненняземліпоміщикам
масові селянські повстання
25 квітня наказом фельдмаршала Г. Ейхгорна в УНР були введені німецькі
військово-польові суди
Невдала політика УЦР підштовхнула німців та австрійців до прийняття рішення
змінити уряд в країні
29 квітня 1918р- УЦР прийняла Конституцію УНР

18. («Статут про державний устрій, права і вольності УНР»)
29 квітня 1918р-Хліборобський конгрес-
проголошення П.Скоропадського гетьманом
Тема 4. Гетьманат П.Скоропадського
(29 квітня 1918р-14 грудня 1918р)
У ніч на 30 квітня- під контроль гетьманцівперейшли всі
найважливіші урядові установи.
«Грамота до всього українського народу»:
 перехід повноважень глави держави до «гетьманавсієїУкраїни» П. Скоро-
падського,
 перейменуванняУНР в Українськудержаву,
 формуваннявиконавчогооргануУкраїнськоїдержави - Ради Міністрів,
 відновлення«Права приватноївласності — як фундаментукультури й
цивілізації».
«Закон про тимчасовий державний устрій України»:
 Гетьман призначавотамана(голову)Ради Міністрів,
 затверджуваві звільняв склад уряду,
 виступавнайвищою посадовоюособоювзовнішньополітичнихсправах,
верховним воєначальником,

19.  мав право оголошувати амністію, воєнний чи особливий стан.
Таким чином, в Україні на зміну парламентській демократіїприйшов авторитар-
ний режим.Гетьман призначивголовоюуряду Ф. Лизогуба.
Заходи гетьманату:
 було скасовано чинність законівЦентральноїРади іТимчасовогоуряду,
 ліквідовувалисяпосади комісарів, вводилисяпосади старост
 заборонаопозиційних партій і преси
 поверненняземліта майна поміщикам-замість скасованихземельних
комітетів ЦентральноїРади - тимчасовіземельнікомісії, на які покладалося
завданняповернути майно «законним» власникам
 поверненняпідприємствколишнім власникам-запровадження12-годинного
робочогодня, заборона страйків, локаути
 грошова реформа-підтвердженнягривнізапасом цукру
 проведено судову реформу,
 розробленоплан організаціїукраїнськоїармії, але через перешкоджання
німців створити потужну армію не вдалося;
 зробленоспробувідродити козацькийстан.
Зовнішня політика:
 12 червня -з РадянськоюРосієюУкраїнськадержава уклала попереднюмирну
угоду
 приєднанняКриму (завдяки економічній блокаді)
 не вдалосяпорозумітисяз Антантою
Культурницька політика:
 українізацядержавного апарату(курси українськоїмови для чиновників);
 відкрито 150 українськихгімназій;
 2-університети:в Києві і Кам’янець-Подільському;
 2 українськихтеатра;
 Державний український архів,
 Національна галереямистецтв,
 Український Історичний музей,

20.  НаціональнабібліотекаУкраїнськоїдержавы
 Українська державна Капела,
 Український Симфонічний Оркестр,
 14 листопада1918р.-Українськаакадеміянаук(на чолі А.Вернадський)
Антигетьманськеповстання:
На початку серпня- українські політичні партії створили Український
національний союз (УНС)
13 листопада на засіданні Українського національного союзу було сформовано
Директорію-орган керівництва антигетьманським повстанням у складі В.
Винниченка(голова), С. Петлюри, Ф. Швеця, А. Макаренка та П. Андрієвського.
14 листопада в умовах, коли німецькі війська повинні були повернутися на
батьківщину, П.Скоропадський видав грамоту «До всіх українськихгромадян»,
в якій говорилося про федерацію Української держави з небільшовицькою
Росією, що прискорило вибух антигетьманського повстання
на оголошення гетьманом нового державного курсу УНС оголосив про
повстання проти влади гетьмана
С.Петлюра, звільнений з в’язниці, поїхав до Білої Церкви, де формувався
полк УСС на чолі з Є.Коновальцем і, домовившись з німцями про
нейтралітет, спрямував українські війська на Київ
18 листопада 1918р.-бій під Мотовилівкою (перемогаукраїнських військ)-
«український Маратон»
14- грудня гетьман зрікся влади. Того ж дня до Києва вступили війська
Директорії
26 грудня - уряд Української Народної Республіки- В. Чехівський.

21. Директорія видала свою програмну декларацію, в якій йшлося про те, що
Директорія стаєтимчасовим, хоча й верховним органом революційногочасу і
передасть владу на Конгресі трудового народу України.
Тема 5.Сутність режиму Директорії. ЗУНР.
Злука ЗУНР і УНР.
Заходи Директорії:
26 грудня 1918р. вДекларації - було проголошено
відновленняУНР і призначеноперший уряд на чолі
з В. Чехівським - РадуНароднихМіністрів.
В.Чехівський
вища державна влада передавалася Директорії УНР;
законодавча - Трудовому конгресу (обраному без участі
нетрудових класів - поміщиків і капіталістів);
 виконавча - уряду (Раді Народних Міністрів), а на місцях -
трудовим радам селян, робітничому класу, трудовійінтелігенції;
 запроваджувався державний контроль над виробництвом, відновлювався
8-годиний робочий день;
 запровадження демократичнихсвобод;
 Директорії не вдалосяналагодити управлінняекономікою
 українська гривня була визнана єдиним законнимзасобом оплати на
території УНР
 постановапро негайне звільненнявсіхпризначенихпри гетьманічиновників
 намір конфіскувати державні, церковніта великіприватні землеволодіння
(обіцяно компенсацію )дляперерозподілуїх серед селян-більшість селян
розцінили ці заходи як пропоміщицькі, і це у свою чергурозширювало прос-
тори для більшовицькоїагітації.

22.  до поглибленняконфліктудав земельний законДиректорії-землязалишалася
у власностідержави-під вивласненняпідпадали селянські господарства-біль-
ше 15 десятин.
 серед керівництва Директорії не було єдності-нарада 16 січня1919р.
-майбутня УНР
М.ПоршВ.Винниченко + ЧехівськийС.Петлюра+Є.Коновалець
Парламент- Республіка Рад-без більшо- +А. Мельник
ська респуб- виків+союз з Радянською військова диктатура у
ліка Росією виглядітріумвірату
+ союз з Антантою
 23 січня 1919 р. в Києві -Трудовий конгрес (400 делегатів), який висловив
довіру Директорії-тимчасово передав всю повнотувлади ДиректоріїУНР
 в Директорії зроставвпливС. Петлюри. Замість обіцянихреформ встановлю-
вались жорстокі диктаторськіпорядки
 реальна влада на місцях- у виборних отаманівпартизанськихзагонів, з яких
складалисязбройнісили УНР
 почалося «збільшовичення»окремихзагонів:на бік більшовиків перейшла
«повстанськіармії» отамана М Григор'єва, Н. Махна , які діяли на території від
Гуляйполя доКатеринослава
 реквізиції (пограбування)населення
 єврейськіпогроми
 насильницька українізація
через такий радикалізм Директорія залишилася без підтримки переважної
більшості населення
 закон про автокефалію Української православної церкви (1 січня 1919 p.)
ЗУНР

23. 18 жовтня 1918р.-збори західноукраїнських діячів обрали
Українську Національну Раду на чолі з адвокатом Євгеном
Петрушевичем.
Є.Петрушевич
в Кракові була створена Польська ліквідаційна комісія, яка1

24. листопада мала захопити владу у краї
в ніч на 1 листопада 1918р.- українські військові на чолі з Д.Вітовським
захопили усі державні установи«листопадовий зрив»
створено уряд Державний Серетаріат на чолі-К.Левицький
13 листопада 1918р. - «Тимчасовий основний закон про державну самостійність
українських земель бувшої австро-угорської монархії»-
проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР)
були прийняті закони про організацію регулярного війська –УГА
за сприяння Франції генерал Ю. Галлер сформував потужну польську армію
22 листопада війська ЗУНР під натиском польських військ залишили Львів.
Державний секретаріат ЗУНР спочатку переїхав до Тернополя, а згодом - до
Станіслава.
1 грудня 1918р.- в Фастові делегація ЗУНР підписала попередній договір про
об'єднання ЗУНР з УНР.
22 січня 1919р.-на Софійській площів Києві відбувся акт возз'єднанняУНР і ЗУНР.
Формально ЗУНР увійшла до складу УНР як ЗоУНР. Є.Петрушевич увійшов до
Директорії
Чортківська офензива-з7 по 28 червня 1919 р. –перемога УГАпід командуванням
О.Грекова -одна з найзначнішихнас тупальнихоперацій УГА

25. Друга радянсько-українськавійна.
На початку грудня 1918р- почалася інтервенція військ Антанти
(Одеса, Миколаїв)
наркомат закордонних справ РСФРР повідомив у пресі, що у зв'язку з
анулюванням РНК РРФСР Берестейського договору радянська Росія більше
не визнає Україну суверенною державою.
під приводом надання допомоги робітникам і селянам більшовики
розгорнули наступ у двох напрямках: -Харків і -Чернігів –Київ
16 січня 1919 р. -Директорія УНР оголосила війну РСФРР
більшовики діяли через створений в Курську 28 листопада 1918 року Тимчасовий
робітничо-селянський уряд України (на чолі з Л.П’ятаковим)
в січні 1919р.- два петлюрівських отамани -Григор’єв і Зелений оголосили про
перехід на радянські позиції-збройні формування Н. Махна- не визнавали
Директорії.
3 січня1919р.- більшовицький Тимчасовий робітничо-селянський уряд України
переїхав з РСФРР до Харкова. 6 січня 1919 року своїм декретом він проголосив
Українську Соціалістичну Радянську Республіку(УСРР).
На вимогуАнтанти ( вважала Директорію більшовистською)- голова Директорії В.
Винниченко та прем’єр В. Чехівський пішли у відставку-С. Петлюра покинув
УСДРП і очолив Директорію
5 лютого 1919 р. більшовики захопили Київ.13 лютого 1919 р. у Вінниці був
створений новий уряд на чолі з С. Остапенком. Незважаючи на поступки
Директорії досягти компромісу з Антантою не вдалося.

26. У квітні 1919р.- радянська влада встановлена на всій території України, крім
Надзбруччя і західних областей.
Причинами поразки Директорії стали:
- неспроможність Директоріїстворити життєздатний і стабільний політичний ре-
жим, державний апарат, армію, органи охорони громадського порядку, дієздатніяк
в центрі, так і на місцях;
- нерішучість у проведенніефективноївнутрішньої політики, перш за все аграрної
реформи, яка мала би створити широку соціальнуосновуновогорежиму;
- у лавахкерівників Директорії не було єдностів поглядіна тактику і стратегію
національно-державногобудівництва;
- розгул отаманщини:придушення робітничихстрайків, розгін профспілок,
робітничихорганізацій політичногохарактеру, єврейськіпогроми;
- союз із поляками і захистсилами військ Директорії інтересівпольських
поміщиків на Правобережжі зумовили відхід від С. Петлюри найбільшсильногоі
боєздатногоз'єднання -Української Галицької Армії.

27. Денікінський режим
УГА під командоюгенерала М.ТАРНАВСЬКОГОв липні 1919р. перейшла Збруч і
з'єдналася з Дієвою армією УНР.
командувач "Збройних сил Південної Росії" генерал А. ДЕНІКІН віддав наказ
Добровольчій армії (150 тис.) вийти до Дніпра і зайняти Київ- безпосередньо взяти
українську столицю мала 7-ма дівізія генерала М.БРЄДОВА (3000 вояків).
30серпня 1919р. –«Київська катастрофа»-українські частини на чолі з
генераломКравсом увійшли у Київ-у той самий час до Києва увійшла і 7ма дивізія
генералаБредова(ДобровольчаАрмія А. Денікіна)-щоб не допустити до конфлікту
з ними українські частини залишили Київ
петлюрівська армія залишилася без озброєння(на Правобережжі не було
військових заводів) і перейшла до партизанської тактики
Характерні риси денікінськогоокупаційного режиму:
• відновленняпоміщицької власностіна землю;
• стягненняіз селян податку на потреби білогвардійськоїармії;
• ліквідація 8-годинногоробочогодня;збільшеннянормвиробіткунапідприєм-
ствах;
• закриття українськихжурналів і газет;
• здійсненнярепресій проти політичнихпротивників-“білий терор”
в листопаді 1919р.-завдяки значній перевазі в живій силі червона армія
завдала денікінцям поразки-найістотніша роль в розгромі А.Денікіна-
Революційно-повстанська армія України очільник-Н.Махно
С.Петлюра вирушив до Варшави на переговори
6 грудня 1919р-1й Зимовий похід (прохід по тилам Червоної
армії) на чолі з М.Омеляновичем-Павленком

28. Радянсько-польська війна
Варшавська угода( 21-24квітня 1920р)
Мета договору:
1) вибороти для України незалежність;
2) отримати підтримку держав Антанти;
3) об'єднати сили УНР та Польщі дляборотьби проти більшовиків
Основніположення:
 визнавалисякордони по межі розташуванням польськихвійськ в Україні -по
річці Збруч-тимчасовезреченнявід великихетнічних українськихтеріторій
Галичини, Західної Волині,частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя,
Посяння і Холмщини
 не укладати будь-якихміжнароднихдоговорів, спрямованихпроти Польщі-ці
ж зобов’язаннябере на себеуряд Польщі стосовноУНР
 командуванняпольськихвійськ зобов’язується
постачати українськівійська зброєю,амуніцією,
спорядженням й одягом, а УНР-зобов’язання
утримувати війська Польщі на території України;
 об’єднуютьсякомандуванняарміями,управління
економікою,грошовіодиниці, залізниці, пошта і
телеграф.
25 квітня 1920 - польсько-українські збройні сили-
командуючий польською армією генерал Е. Ридз-Смігла(20тис. польських+ 15 тис.
українськихвояків) форсували Збруч і 7 травня 1920 вступили у Київ. фронт, який
проходив по лінії Ямпіль –Жмеринка -Вінниця
успішний наступ на Київ не спричинив всенародного антибільшовицького
повстання, на яке так розраховував голова Директорії УНР Симон Петлюра

29. 5 червня кінна армія С. Будьонного прорвала фронт у районі Канів -Біла
Церква.Західний фронт –М.Тухачевський, Південно-Західний-О.Єгоров
11 липня -у Лондоні міністр закордонних справ Великобританії лорд Дж. Керзон
окреслив східні кордони Польщі-«лінія Керзона»
12 липня -лорд Дж. Керзон направиврадянськомууряду в Москву ноту з вимогою
припинити наступ Червоної армії
1серпня 1920р.-у Тернополібуло проголошеноутворення ГалицькоїСоціалістичної
Радянської Республіки
насильницькі реквізиції, що проводили більшовики у селах, оподаткування госпо-
дарствза національноюознакою, терорагентів ЧК викликали обуреннясеред насе-
лення, що значно ускладнило ситуацію для наступаючих радянських частин
план Тухачевського - форсування Вісли і атака на Варшаву з заходу,
а далі-на Німеччину-ідея світової революції
16 серпня почався контрудар польських сил-«диво на Віслі»
25 серпня -радянські війська остаточно відкинуті від Варшави
наслідком виснаженості фронту сили почали вирівнюватися -
польський наступ призупинився
14 жовтня 1920р.- підписання договору про перемир'я
Ризький мир-18 березня 1921р.
 в склад Польщі увійшлиХолмщина, Підляшшя, Західна Волинь і Західне
Поділля
 УСРР відмовлялася від своїх претензій на Східну Галичину

30. РозгромВрангеля
у квітні 1920 р. -кримське угрупування білогвардійцівочолив генерал П. Врангель.
в червні 1920 р.- врангелівські війська, скориставшись тим, що основні сили
Червоноїармії брали участь у війні з Польщею, почали наступ з Криму й захопили
Північну Таврію, однак були зупинені радянськими військами на лінії Херсон
Нікополь - Бердянськ.
7 серпня 1920 р.- радянські війська Південного фронту на чолі з М.
Фрунзе+Н. Мах- но перейшли в контрнаступ- розгром
білогвардійських військ у Північній Таврії й витісненням їх у Крим
8 - 11 листопада1920р.-радянськівійська взяли штурмом Перекопськіукріплення,
увірвалися в Крим і до 16 листопада встановили радянську владу
листопад 1921р.-Другий Зимовий похід на чолі з Ю.Тютюником
Ю.Тютюник

31. Культура Українив 1917-1920р.р.
Галузі Досягнення
Освіта 1917-1922рр. –«Просвіти»1920р.-наркоматосвіти УРСР затвердив
«Положенняпро хату-читаль-ню», як опорний пункт просвітньої
роботи у селах1920р-в Україні розгорнуласякампаніяз організації
гуртків лікнепу.влипні 1919 р -Положенняпро єдину трудову школу в
червні 1920 р. -постанованаркоматУРСР«Про запровадження вжиття
єдиноїтрудової школи»- аналогічнапопередньомуурядовомуположен-
ню. Єдина трудова школа була семирічною іподіляласяна два ступені
— перший (чотири класи)і другий (три класи)1920р.-ліквідація
університетів і запровадженняробітфаків
Наука 14 листопада1918р.-Українськаакадеміянаук УАН на чоліз В.Вернад-
ськимхіміки-Л. Писаржевський, С.Реформатський,І.Осипов
біохімік- О. Палладін
мостобудівник-новаторЄ. Патон
філолог, історик і сходознавець -А. Кримський
історики -Д. Баталій, М.Грушевський
математики -Д.Граве і М.Кравчук
один з основоположниківендокринології-В.Данилевський
Література неоромантизм-В. Сосюра«Третярота», «Червоназима»,В. Чумак
«Заспів», В. Еллан-Блакитний «Удари молота ісерця»
Гурток молодихукраїнськихлітераторів, які об'єдналисянавколо
журналу «Книгар»,започаткувавзнаменителітературне угруповання
«неокласиків»:- М. Зеров, П. Филипович, М. Рильський, М. Драй-
Хмара, Ю. Клен (О. Бурґгардт)
символісти:П. Тичина «Сонячнікларнети»,Я. Савченко, Д. Загул
«панфутуризм» - М. Семенко.
Театр
1918 р.-в Києві утворилися Державний драматичний театр під
керівництвом О. Загарова і В. КривецькогоДержавний народний театр-
очолюваний П. Саксаганським«Молодийтеатр» (з 1922 р. — модерний

32. український театр «Березіль»)Л. Курбаса та Г. Юри.
1919 р.- від «Молодоготеатру» відокремиласягрупа акторівна чоліз Г.
Юрою і утворила театр ім. І. Франка.Видатніактори:А. Бучма, О.
Добровольський, О. Сердюк, Н. Ужвій,
Музика 1919 р.- Державна українська мандрівна капела («ДУМКА»).
Композитори:М. Леонтович, Я. Степовий,Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б.
Лятошинський
Образотворче
мистецтво
5 грудня 1917 р. відбулось урочисте її відкриття Українськоїакадемії
мистецтв-перший ректор М.Бойчук
Видатніхудожники:
Михайло Бойчук,
Микола Бурачек, МихайлоЖук, Василь та ФедірКричевські,
Абрам Маневич, ОлександрМурашко, Георгій Нарбут –графік-проект
державного герба та гривні
У жовтні 1918 р.- в Ромнахна Сумщині відкрито
перший в Україні пам'ятник Т. Шевченку-
скульпторІ. Кавалерідзе
НЕП

33. економічнаполітика-прийнята весною1921рокуX з'їздом РКП(б)-змінивши полі-
тику «воєнногокомунізму», що проводиласяв ході Громадянської війни-малана
меті відновлення народногогосподарства і подальший перехід до соціалізму.
Головний змістНЕП:
 заміна продрозкладки продподатком вселі,
 використанняринку і різних форм власності,
 залученняіноземного капіталуу формі концесій,
 проведеннягрошовоїреформи (1922—1924),в результатіякої рубль
ставконвертованоювалютою.
НЕП дозволившвидко відновити господарство, зруйноване Першою світовою і
Громадянською війнами.
Причини запровадженнянепу:
-післявоєнна розруха і прагненнябільшовиківвідновити країну;
-масовіселянськіповстаннявикликані продрозкладкою;
-голод 1921-1923р.р.
Голод 1921-1923р.р.
Причини голоду:
 політика воєнного комунізму(продрозкладка)-небажанняселянвирощувати
більше хліба
 післявоєнна розруха
 несприятливіпогодніумови (посуха)
 перша спроба експортузерна за кордон
Особливості:
 голод охопивлише піденнірегіони України
 інформаційна блокадаголоду(ізоляціявійськами районівохопленихголодом)
 укладенняугоди УСРР з АРА (Американська адміністраціядопомоги)
 наданнядопомогиголодуючим увигляді посівногоматеріалуі техніки
Наслідки голоду:

34.  померло від голоду1,5-2 млн. чоловік
 спад селянського повстанськогоруху
 пограбуванняцеркви під приводом збору коштів дляподоланняголоду
 затриманнявпровадженнянепув Україні
 зміцненнявлади більшовиків
Сутність непу
Політика «воєнного комунізму» НЕП
1. Продрозкладка –вилученняу селян
переважноїбільшостіпродукції з зали-
шенням прожитковонго мінімуму
1. Продподаток-бувудвічі нижчим за
продрозкладкуі фіксованим-незмінним
призначавсяще до весняногопосіву-
кожен селянин міг заздалегідьврахува-
ти, яку долю урожаю він повинен відда-
ти державі і скільки залишитьсяв його
повне розпорядження.Післясплати
податкунадлишки, що залишилисяу
селянина,поступають в його повне
розпорядження.
2. Скасуваннятоварно-грошових
відносин,заборона вільноїторгівлі,
вилученняз обертаннягрошових
знаків-натуральний продуктообмін
2. Дозвіл вільноїторгівлі- широка мере-
жа товарнихбірж, ярмарків, торгівель-
них підприємств.Грошока реформа:
-в 1922 р. був початий випуск новоїгро-
шової одиниці -червінців, що мали золо-
тий вміст червінці вільно обміню-
валисяна золото і основнііноземніва-
люти -з 1924 р. з’явилась можливість
перейти на «червінець» уповному
обсязі..
3. Система главкізму– тип управління 3.Главки були скасовані, замість них-

35. промисловістюбез врахуванняринко-
вих законіввиробництва-булавкрай
неефективною
госпрозрахунковітрести - об'єднання
одноріднихабо взаємозв'язанихміж
собою підприємств, що отримали повну
господарськуі фінансовунезалежність і
діяли на початкахкомерційного розра-
хунку з метою досягненняприбутку.
господарський розрахунок-підприємст-
во (після обов'язковихфіксованихвнес-
ків до державного бюджету)маєправо
само розпоряджатисядоходами від про-
дажу продукції, само відповідаєза ре-
зультати своєї господарськоїдіяльності,
самостійновикористовуєприбутки і
покриваєзбитки
4.Усяпромисловість була націоналі-
зована-перейшла увласність держави-
навіть дрібні підприємства
4.Стратегічнігалузі (важка промисло-
вість) промисловостізалишалися у
власностідержави, усіінші підприємст -
ва- приватний секторабо зданів оренду
Ряд підприємствбули зданів оренду
іноземним фірмам у формі концесій-
сумісне підприємство.
5.Мілітарізаціяпраці-сворення трудо -
вих армій,які повиннібули працювати
на потреби фронту під страхом голод-
ної смерті або розстрілу
5.Були ліквідованітрудові армії, скасо-
вані обов'язковатрудова повинність і
основніобмеженняна зміну роботи.
Організаціяпрацібудуваласяна прин -
ципах матеріальногостимулювання
6. Зрівнялівка в оплатіпраці-відсут-
ність матеріального стимулювання,
скасуваннякомунальнихплатежіві
5. Відновлена грошова оплатапраці,
введенітарифи, зарплати, що виклю-
чають зрівнялівку, відновленнякому-

36. сплати за проїзд нальнихплатежів, сплати за проїзд
Наслідки непу:
Успіхи відбудови дали змогуреалізувати планДЕЕЛРО
(рос. ГОЭЛРО)-елетрифікаціякраїни-1920 р. -рішення про
початок будівництва Дніпрогесу, найбільшоїгідроелектро-
станціїв Європі. А загаломв Україні було споруджено 50
електростанцій.
 Поступове пожвавленнягосподарськогожиття, розши-
рення товарного виробництва дрібними підприємцями або
непманамипризвели до примиренняукраїнськогоселянства
з більшовицьким режимом в Україні
Особливостінепув Україні:
 «зовнішнє» походженняполітики, яка не враховувала національніінтереси
українців
 здійсненнясоціально-економічнихперетворень супроводжувавлосяприду-
шенням національно-визвольногоруху
 реалізаціянепупочаласязначнопізніше, ніж в інших республіках.
Створення СРСР і Україна
Етапи створенняСРСР:

37.  1 червня1919 р. -військово-політичний союз радянськихреспублік
(об,єднання армії, органівбезпеки, управлінняекономікою, залізниці,
грошова одиниця)
 28 грудня 1920 р. між РСФРР і УСРР –«Договірна федерація»-за ним об,єдна-
нимизалишалися лише 7 наркоматів-усіінші передавалисяу республікан-
ське підпорядкування
11 серпня 1922 р. -створено комісію дляпідготовки питанняпро взаємозв'яз-
ки республік ( В. Куйбишев –голова)
комісія розробила проект резолюції «Про взаємовідносини РРФСР з
незалежними республіками» на основі сталінської ідеї «автономізації»
26 вересня 1922 р. з резолюцією ознайомився В. І. Ленін і запропонував
принципово інший спосіб об'єднання - у вигляді
союзу незалежних радянських республік
6 жовтня 1922 р. постанова «Про взаємовідносини РРФСР з незалежними радян-
ськими соціалістичними республіками»-вищий орган Союзу- Всесоюзний з'їзд Рад,
який мав утворювати відповідні союзні органи влади і управління
на підставіцієї постанови-проекти Декларації про утворення СРСРі Договору
про утворення СРСР- були схвалені на І Всесоюзному з'їзді 30 грудня 1922р.
Союзний договір передбачав:
1) український радянський уряд мав юрисдикцію над сільським господар-
ством, внутрішніми справами, правосуддям, освітою, охороноюздоров'ята
соціальним забезпеченням;
2) із союзнимурядом український уряд діливсявладою впитаннях вироб-
ництва продуктів харчування, робочоїсили, фінансів, народного господар-
ства та інспекції;
3) у виключній компетенціїсоюзного уряду залишилисязовнішнізносини,
армія, флот, зовнішня торгівля, зв'язок, транспорт.

38. на з'їзді було створено Конституційну комісію на чолі з М.Калініним
31 січня 1924 р. ІІ з'їзд Рад СРСР остаточно затвердив Конституцію СРСР .За
Конституцією СРСР 1924 р. Україна мала формальне право на вихід із
союзу.Запроваджувалася діяльність наркоматів 3 типів – злитих, об’єднаних і
автономних. До останніх потрапляли всього 6 наркоматів: юстиції, внутрішніх
справ, землеробства, освіти, охорони здоров’я і соцзабезпечення.
Так, не змінюючи своєїзовнішньоїформи, «союз республік»фактично перетворив-
ся на жорстко централізовану, унітарнудержаву.
Українізація (1923-1930 )
1923р-ХІІз'їзд ВКП(б)-політика «коренізації»
Причини:
 різка невідповідність між загальноюкількістю представниківкорінноїнації
в тій чи іншій національній республіцідо їх частки в партійно-державному
апараті
 намагаючись розширити національнута соціальнубазусвогорежиму, біль-
шовики зробили спробузалучити до управлінняв республікахпредставників
неросійських(корінних)національностей.
Хід українізації:
 дерусифікація політичного ігромадськогожиття(українська мова -
мова публічнихвиступів, державного і партійного діловодства)
 обов'язковевживанняукраїнськоїмови в установах, особливов
контактахіз сільським населенням,
 переведеннясудочинствана українську мову,
 зміцненняпозицій українськоїшколи, культури, науки (українська мова -
мова початкової, середньоїі вищої школи, театрів, кіно, концертів, інших
видовищ, періодичноїпреси, книжок, зокрема науковихта підручників )
Напрями українізації
Шумськізм Волобуєвщина Хвильовизм
в освіті в економіці в культурі

39. О.Шумський
Наслідки українізації:
 кількість українців серед службовцівдержавногоапаратузросла до 54 %.
Якщо в 1922 р. українською мовоювелосялише 20 % усього діловодства, то в
1927 р. цей показник досяг 70 %.
 наприкінці1920-хроків діяло 80 % шкіл, понад 60 % технікумів і 30 %
інститутів з українською мовою навчання.
 кількість газетукраїнською мовоюзбільшиласядо 60 %, а в 1933 р. вона
становила вже 89 %. Якщо в 1925/26 pp. українською мовою видавали 46 %
книжок, то у 1931 р.-77 %. На українськумову переводилисятеатри, радіо-
мовлення, кіностудії.
 З ініціативи одного з провідних ідеологівкурсу
українізації М.Скрипника,який у різний час займавпосади
наркома внутрішніх справУСРР, наркома юстиціїта гене-
рального прокурора, наркома освіти України, заступника
голови Раднаркомута голови ДержплануУСРР, національна
мова впроваджувалася вармії
Утвердження сталінської диктатури
Роки Лідери
що вели
угрупувань,
боротьбу
Політичні питання,які
маскували боротьбу за владу
1924-
1925р.р.
Й.Сталін
Г.Зинов,єв
Л.Троцький «Ліва
опозиція»
-ідея світовоїреволюції
- теорія «надіндустріалізації»

40. Л.Каменев
М.Бухарін
-боротьба з бюрократизавцієюпартії
1925р. Й.Сталін
М.Бухарін
А.Риков
М.Томський
Г.Зинов,єв
Л.Каменев
«Нова опозиція»
«Наш генеральний секретарне є тією
фігурою, яка може об, єднати навколо
себе старий більшовицький штаб»
1927р. Й.Сталін
М.Бухарін
А.Риков
М.Томський
Г.Зинов,єв
Л.Каменев
Л.Троцький
«Об,єднана опозиція»
- теорія «надіндустріалізації»
-боротьба з бюрократизавцієюпартії
-відновити внутрішньопартійну
демократію
1929р. Й.Сталін М.Бухарін
А.Риков
М.Томський
«Правий ухил»
Виступали проти згортаннянепу,
«надіндустріалізації»,теорії«загост-
рення класовоїборотьби по мірі про-
суваннядо соціалізму
1929р-остаточнаперемога Й.Сталінанад ленінськоюгвардією, початок утверджен-
ня режиму особистоївлади Й.Сталіна-безкровний переворот.
Індустріалізація.
Індустріаліза́ція в СРСР — це комплексзаходівз прискореного розвиткупромисло-
вості, вжитих ВКП(б) у період другої половини 20-хдо кінця 30-х років.
Проголошена XIV з'їздом ВКП(б)(1925 р.).
Основні причини індустріалізації:
 необхідність забезпеченняекономічноїнезалежностіСРСР,ліквідаціївідсталості
країни;
 Потреби зміцненняобороноздатностікраїни, створеннявійськово-промислового
комплексу;
 Розширеннясоціальноїбази длядиктатури пролетаріату
Хід індустріалізації:
 не маючи змоги одержати іноземніпозикиСталін і його оточенняпочали
швидкими темпами розвивати важкупромисловість за рахунок перекачуван-
ня в неї коштів, що нагромадилисявсільськомугосподарстві, легкійпромис-
ловості, торгівлі(за рахунок «ножиць цін»)

41.  індустріалізація здійснювалася на протязі двох перших п'ятирічок:
І-1928/29—1932/33 pp.
ІІ-1933-1937 р.р.
З двохваріантів плану(відправного іоптимального)за основубуло взято оптималь-
ний. Крімтого, за вказівкою Сталіна, оптимальнийваріантбув скоригований в
бікзбільшенняза окремими пунктами.
 поява нового господарського механізму-3 складові
Директивне планування Високацентралізація Система главкізму
 переважний розвиток промисловостігрупи «А»
 щоб піднести активність трудящих при мінімальномуматеріальному заохо-
ченні, гостромудефіцитітоварів народногоспоживання, більшовики органі-
зували в широкому масштабі соціалістичнезмагання (1928р)
В 1935р.-на шахті «Ірміно-Центральна» шахтар Олексій
Стаханов перевиконавнормув 14 разів-стахановський рух
 головними джерелами накопиченнякоштів для індустріалізаціїстали: -
«перекачування»коштів із села в місто;
- із легкоїта харчовоїу важку промисловість;
-збільшенняпрямих і непрямихподатків;внутрішні позики;
-випуск паперовихгрошей, не забезпеченихзолотом;
-розширення продажу горілки;
- збільшеннявивозуза кордон нафти, лісу, хутра та хліба;
 джерелами індустріалізації стала фактично неоплачена працяробітниківі
особливоселян;експлуатаціїбагатьохмільйонівв'язнів ГУЛАГУ;

42.  надвисокітемпи індустріалізації, які пояснювалисякерівництвом СРСР необ-
хідністю зміцненняобороноздатностікраїни перед зростаючою зовнішньою
загрозою
 режим економії:скорочення витрат, прискоренняоборотукоштів, зниження
собівартостіпродукції, раціоналізаціявиробництва«добровільно-примусові»
позики у трудящих
Наслідки індустріалізації:
 створеннямогутньоїіндустріальноїбази, що за окремими показниками виве-
ла Україну на рівень економічно розвинутихкраїн світу. Почали давати про-
мисловупродукцію 12 гігантів: «Запоріжсталь»,«Азовсталь»і «Криворіж -
сталь», ХТЗ (1931).Дніпробуд (1932)
 зміниласяструктура господарства:зросла часткапромисловостіу порівняні з
часткою сільського господарства, великаіндустріястала витісняти дрібну
промисловість
 Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкоїпромисловостідеякі
західноєвропейськікраїни
 індустріалізація здійснюваласяза рахунок селян
 супроводжуваласямасовими репресіями-Шахтинськасправа-1928р.
 урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої
проблеми
 посилилася централізація управління промисловістю
 утвердилися командно-адміністративні методи управління;
 було взято курс на мілітаризацію промисловості
 зник матеріальний принцип стимулювання праці.
 запровадження карткової системи
Колективізація.
Колективіза́ція-створеннявеликих колективнихгосподарств на основі
селянськихдворів.
Причини колективізації:

43.  хлібозаготівельна криза 192829років (щоб цього не повторилосянеобхідно
сворити механізм відбору ув селян хліба за безцінь)
 крупні селянськігосподарства більшрентабельні
 необхідність посилення обороноздатностікраїни
 за рахунок пролетарізаціїселянствазбільшити соціальнубазудлядиктатури
пролетаріата
Фактично,метою було перетвореннявсієї робочоїсили села, а такожміста,
на робітників державних підприємств. Це давало змогувстановити повний
економічний контроль влади над громадянами, поширити її політичне пану-
вання на економічно самостійнедо цього селянство,тобто на практиці реалі-
зувати ідею диктатури влади над усією країною, де селяни складалибільш
ніж 85 % населення
Види колективнихгосподарств:
 товариства спільногообробіткуземлі(ТСОЗи)- колективізувалисялише
посіви;
 артілі - колективізувалисяпосіви та майно, але залишаласяприсадибна
ділянка та необхідний дляїї обробіткуживий і неживий реманент;
 комуни - селянськігосподарстваповністю розчинялисяв колективному.
Хід колективізації:
1927р-ХV з’їзд ВКП(б)-курс на колективізацію
1929р-курс на суцільну колективізацію
5 січня 1930 р. «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному
будівництву»-Україну було віднесено до регіонів, де колективізацію планувалося
завершити восени 1931 р. або навесні 1932 р. -сільськогосподарську артіль як
найпоширенішу, але перехідну до комуни форму колгоспів
січень 1930р.-кампанія суцільної колективізації, закриття сільських церков
в лютому 1930р.-Примірний статут сільськогосподарської артілі

44. селяни стали різати домашню худобуне бажаючи віддавати її в колгосп
в березні1930р.:статтяСталіна «Запамороченнявід успіхів»
- дававпартійним активістам зрозуміти, що слід на деякий
час послабити темпи колективізації,
-звинувачуючи дрібнихслужбовцівСталін намагавсявідме-
жуватися від наслідківнасильницькоїколективізації
селяни почали цілими натовпами виходити з колгоспів
відступ Сталіна-стабілізаціястанотехнічне обслуговуванняколгоспів вища на селі–
тимчасовий маневр
новий підхід - економічно унеможливити індивідуальне господарювання( селянам
не віддавали їхній реманенті худобу, вони отримували убогінаділи, оподаткування
індивідуальних господарів збільшили у два-три рази
1928р.-створення МТС-технічне обслуговування колгоспів -перша-
у радгоспі ім. Т. Шевченка Березівського району Одеської округи
наприкінці січня 1930р.- постанова ЦК ВКП(б) «Про заходи
поліквідації куркульських господарств у районах суцільної
колективізації»-найпоширенішою йогоформою стала депортація
у вересні1930 р- в листіЦК ВКП(б)«Про
колективізацію»-новий наступ
на селянство