1. Проект дослідження підтримує Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
За фінансування Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи
Що думають батьки і діти різного віку
про існуючі ризики впливу телебачення
і системи позначок
шкідливого для дітей контенту
(результати дослідження)
Найдьонова Любов Антонівна,
Інститут соціальної та політичної психології
Національної академії педагогічних наук України

2. Характеристика дослідженнѐ батьків
Методологіѐ – фокус-групи (ѐкісні методи дослідженнѐ)
Кількість: 15 фокус-груп, 125 учасників
Регіональна характеристика
Центр: Київ, Біла Церква
Захід: Львів, село Рѐсне-Руське
Схід: Донецьк, Маріуполь
Вік: 4-7 років (4), 6-10 (3), 8-13 (2), 12-18 (2), 4-18 (4), 1 група -
разом з дітьми
Розбіжність: кількість дітей в родині 1-5 дітей,
1-3 телевізори, Фінансовий директор - безробітний
Дані, ѐкі оброблѐлись:
Відеозаписів –47 години
Протоколів – 442 сторінки

3. Характеристика дослідженнѐ дітей
• Методологіѐ – учасницькі методи дослідженнѐ-
впровадженнѐ (варіант R&D)
• Контекст - у межах Всеукраїнського експерименту з
упровадженнѐ медіаосвіти в шкільнуу практику
(2011-2016 рр.)
• Форма – аналіз творів-звітів про проведене
старшокласниками опитуваннѐ дітей молодшого
віку «Діи і телебаченнѐ – очима дітей»
• Кількість творів – 220 (опитано понад 500 дітей в АР
Крим, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській,
Луганській, Миколаївській, Черкаській областѐх)

4. Структура результатів дослідженнѐ
• Уѐвленнѐ про ризики телебаченнѐ длѐ дітей
різного віку
– Думки батьків (за віком дітей)
– Думки дітей
• Ефективність існуячої системи позначок
• Розпізнаннѐ значеннѐ графічних позначок
Європейських систем спільного
регуляваннѐ

5. І. Думки батьків про ризики впливу
телебаченнѐ на дітей

6. ІІ. Існуять ризики длѐ дітей до 4-х років
• Фоновий переглѐд
– мати дивитьсѐ телевізор, годуячи дитину
груддя
– Вклячаю телевізор, щоб у дитини не було
відчуттѐ самотності
– Дитина граютьсѐ іграшками при паралельному
переглѐді програм дорослими в кімнаті
– Дитину годуять, відволікаячи увагу мультиком
• Це окремий напрѐм досліджень

7. ІІ. Ризики длѐ дітей до 7 років
•Надмірна вірѐть в то, що показуять, думаять то реально; «мамовсе ю,
все відбуваютьсѐ;
вразливість (все, що в телевізорі показуять,
ѐ
боясѐ, навіщо вони так роблѐть?)
Моральний розвиток (що не показуять – то все добре, так
треба робити, приймаю все на віру)
Копіяваннѐ виразів, імітаціѐ дій (Вони ж між собоя
спілкуятьсѐ тими мультиками, ідуть такі фрази з тих мультиків, ѐк тільки
зійдутьсѐ на дитѐчому майданчику,
починаять битисѐ, імітувати вбивства з ѐкихось
фільмів; починаю перетворяватись на Губку Боба

8. ІІ. Ризики длѐ дітей до 9-10 років
Надмірна довіра рекламі товарів (Купити і всьо,
навіть таблетки; Не можемо визначитись, що ми збираюмо – все
куплѐюмо. Бакуганів ми купуюмо, картки купуюмо)
 Телевізор дуже захопляю (не відірвати; навіть не чую, що
ти до нього говориш; це спосіб відтѐгнути час, щоб не робити уроків)
 Вплив від дитини, ѐка дивиласѐ (треба дивитисѐ
зомбі, бо всі дивлѐтьсѐ)
Страх, що зі мноя це
станетьсѐ (Землѐ загине, погано спить)

9. ІІ. Ризики длѐ дітей 11-13 років
Висока залежність від думки однолітків (це всі
дивлѐтьсѐ і ѐ хочу, тиск: звонѐть, чого «Універ» не дивишсѐ)
Копіяваннѐ моделей поведінки (може слугувати
ідеѐми: знущаннѐ, вбивства специфічні, суїцид, коли п’ѐтеро на
одного, і впав, а б’ять; брат брата підколяю; захопленнѐ героѐми)
Вважаять, що це ю нормоя життѐ, що це так
і повинно бути (це подобаютьсѐ, це адреналін; кримінал –
норма, вживаннѐ алкоголя)
Отупіннѐ, деградаціѐ (не інтелектуальний гумор, «овощ
пасивний», нема міркуваннѐ, розвитку)

10. ІІ. Ризики длѐ дітей 14-16 років
Копіяваннѐ моделей стосунків із
перекрученими лядськими цінностѐми
(пародіѐ на сім’я замість материнства, доброти, що треба берегти
близьких і себе; демонструютьсѐ безвідповідальність, ѐкісь розборки
між лядьми, що вважались недостойними, невістка не зрозуміла
свекруху; всі з усіма сплѐть і всім добре, це така крутизна)
Спрощене розуміннѐ подій
(Оксана Макар: не сприймаять, що це про
правоохоронну систему, а про подія;
спотворене баченнѐ соціального життѐ; рисую
нереальний світ, переноситьсѐ в нього)

11. Вікові межі системи НІКАМ
і на думку батьків
6 р.  7 9 р.  10 12 р.13 16 років
• Розрізнення • Розуміння • Соціальний • Ідеалізація
реальності і медіареаль- інтелект кумирів
фантазії ності • Розуміння • Моральний
• Нерозвинене • Розуміння гумору і розвиток і
самоусвідом- мотивів дій і абстрактне кримінальні
лення своїх наслідків мислення проблеми
переживань • Самоконтроль • Емоційний • Перевірка своїх
• Висока і спокуса розвиток і обмежень
візуальна наслідування критичність • Стосунки і
чутливість • Відсутність сексуальність
досвіду

12. ІІ. Думки дітей про телебаченнѐ

13. Діти проти психотравмуючого
впливу телебачення
«Найбільший страх
викликаять програми, у
ѐких показуять вбивства,
насиллѐ, жахи,
стриптиз».
«Пугаят фильмы ужасов,
потому что после них
кажетсѐ, что с тобой
может произойти то же
самое».

14. Сцени насильства викликають
звикання до них
• «Неприюмно, коли
демонструять сварки і
бійки політичних діѐчів.
Зовсім не хочетьсѐ бути
такими, ѐк вони. Погано
тільки, що ѐ сам до
цього потроху звикая.”
• «Складаютьсѐ враженнѐ,
що вбивства на екрані
вже не лише норма, але
й розвага, від ѐкої ми
починаюмо отримувати
задоволеннѐ»

15. Бажання наслідувати героїв
Бути героюм = вбивати ?
• цитуя хлопчика:
«Хочу, как в том
фильме, где всех
убиваят, а в конце и ѐ
бы был в тярьме, убил
бы себѐ, это было б
супер!».

16. страждають від страшних
повідомлень про дійсність
•
• Новини лякають більше,
ніж фільми
• Десѐтикласники підрахували: У
новинах до 40 відсотків
позитиву і понад 60 відсотків
негативу. (катастрофи, аварії,
злодіѐннѐ із загибелля лядей).
• Якими позначками
промаркувати новинні
передачі?
• Шокують сюжети передач
про реальні події

17. І. Ефективність існуячої системи
позначок ●▲■

18. Ставлення до позначок
Діти переважно знаять
про позначки «обмеженнѐ
у віці», ѐкі обов’ѐзкові при
демонстрації фільмів, але
не завжди дотримуятьсѐ
їх. «Треба змінити
значки(●▲■), або зробити
нові, адже вони майже
завжди помилкові»

19. Оцінка батьками ефективності
діячої системи позначок ∆
• Варіанти оцінок батьків:
– Абсолятно не ефективна
– Не ефективна
– Малоефективна
– Ніколи не звертав на це уваги взагалі
– Я навіть не зная, що ці позначки існуять
• Позитивна оцінка системи позначок (ѐк
ефективної) не прозвучала в дискусіѐх
жодного разу

20.  ∆ 
можна переглѐдати, ∆ з батьками, щоб могли не можна дітѐм
дивитись прокоментувати  заборонено до 18 років
длѐ всіх ∆ дивитись під наглѐдом (до 14, 16, 21)
 длѐ сімейного батьків  насиллѐ, вбивства,
∆ на вибір батьків, з дозволу
переглѐду жахи
батьків
дитѐчі передачі ∆ длѐ вибіркового переглѐду еротика (на грані з
переглѐд без обмежень ∆ ю ѐкісь кадри, що не можна порнографіюя)
длѐ дітей до 14 років дивитись дітѐм (а ось з краще не дивитись ні
загальнорозвивальні цього моменту дивитись уже дорослим, ні дітѐм
комедії не можна) показувати післѐ 24
з дозволу батьків, ∆ до 13 років не години (післѐ 23, 22)
можуть бути небажані рекомендуютьсѐ, длѐ віку 14- то чи ѐкісь жахи, чи
18 років
сцени неподобства
∆ активні події,
 не длѐ дітей! гостросяжентний екшн, («безобразиѐ»),
гонки, трилер, бої без правил «подивлясь, спати не
∆ сексуальні стосунки буду», «тільки чоловік
можуть показати відкрито, з дивитьсѐ, скандаля з
елементами еротики ним»
∆ присутні сцени насильства, діти маять вже спати
жорстокості, кров

21. Ставленнѐ батьків до існуячих
позначок ∆
• Асоціаціѐ із світлофором ю загальноя, але не достатньоя
длѐ точної інтерпретації позначок
• Виѐвлено помилкові інтерпретації існуячих позначок,
особливо багато стосовно знаку «жовтий трикутник»
– дивишсѐ і думаюш, чого тут той трикутник
– дивишсѐ зелений і думаюш, цілком можна трикутник ставити
– під жовтий трикутник підпадаю переважна більшість передач,
неважливий зміст, тому він майже нічого не означаю
– деколи трикутник не відповідаю, там сцени такі, що червоний
треба
– зелений фільм про рицарѐ – вжик, голова покотилась, «о-о»
– цей фільм дуже страшний, а на ньому зелений ставлѐть

22. Причини невизначеності інтерпретації
батьками існуячих позначок ∆
• За відсутності інформаційної підтримки батьки
реконструяять зміст позначки, виходѐчи із контенту,
ѐкий нея позначений, що часто стаю причиноя
плутанини і веде до втрати довіри до системи в цілому
– ѐ бачила один і той же фільм з різними позначками у різний
час (на Новому каналі, про вампірів): удень зелену, увечері
жовту
– Не відповідає очікуваним критеріям позначений зміст
• ѐ дививсѐ зелений, дочка (10р.) вийшла, сіла поруч, прийшлось вимкнути,
бо був напів-еротичний фільм, подумав «О, у нас ѐк»
• вдень французькі серіали дитѐчі, янацькі, де вони цілувались, лежали і все
решта, це в 12-13 років, а на фоні – зелений, це длѐ кого нормально?
• зелений стоїть, але випадаять такі сцени, що мені б не хотілось, щоб моя
дитина дивилась

23. І. ВИСНОВКИ ∆
 Існую потенціѐ удосконаленнѐ існуячої системи
позначок:
 Стандарти, Контроль, Роз’ѐсненнѐ
 Існуять передумови введеннѐ нової системи
позначок, ѐка більше відповідала б потребам
батьків у ѐкісному ТБ длѐ дітей:
 більша диференціаціѐ ризиків
 цифрова позначка віку
 Існую спротив позначкам:
 вони вимагатимуть від батьків додаткових зусиль
 не вірѐть, що позначки зможуть вплинути на ѐкість
 образ цензури

24. Розпізнаннѐ батьками значеннѐ
графічних позначок

25. Орієнтовний рівень розпізнання батьками
смислу піктограм можливого шкідливого
для дітей контенту (система НІКАМ)
7%
89%
82%
49%
протести
66% 67%
протести

26. ВИСНОВКИ
• Батьків дітей різного віку турбуять різні
ризики негативного впливу телебаченнѐ
• Існуяча система позначок не задовольнѐю
потреб батьків у інформуванні про ризики
• Длѐ кількісного статистично достовірного
підтвердженнѐ рівнѐ підтримки нової
системи позначок необхідно
репрезентативне масове опитуваннѐ
батьків

27. Дѐкуя за увагу!
Інститут соціальної та політичної психології
Національної академії педагогічних наук України
Лабораторіѐ психології масової комунікації та медіаосвіти
Інститут рефлексивних досліджень і спеціалізації
mediasicolo@gmail.com
Проект дослідження підтримує Національна рада України з питань
телебачення і радіомовлення
За фінансування Спільної програми Європейського Союзу та Ради Європи