«Програма для складання розкладу уроків» (Рекомендації молодим заступникам директора з навчально-виховної роботи до складання розкладу уроків)

1. Головне управління Дніпровської обласної державної адміністрації
Відділ освіти Новокодацької районної у місті ради
Середня загальноосвітня школа № 96
З досвіду роботи
заступника директора
з навчально-виховної роботи
Шкоп Віри Григорівни
«Програма для складання
розкладу уроків»
(Рекомендації молодим заступникам до
складання розкладу уроків)
Дніпро

2. Основні вимоги до складання розкладу уроків
Відомо, що працездатність учнів не залишається незмінною протягом дня та
тижня. Причому характерно, що вона залежить і від віку учня. Ці коливання
працездатності наведені в таблиці 1 і 2.
З цих даних про денний та тижневий цикли зміни працездатності учнів складач
розкладу повинен зробити відповідні висновки та вжити заходів, спрямованих на
збереження її високого рівня під час проходження навчального процесу.
Крім того, загальновідомо, що працездатність учнів у другій половині дня хоча й
піддається аналогічним коливанням, проте взагалі нижча, ніж у першій.
Тому адміністрація освітнього закладу повинна вжити всіх можливих заходів для
раціонального розподілу класів за змінами з врахуванням вікових особливостей за умову
навчання в першу зміну максимально можливої кількості учнів. При цьому в зв’язку з
підвищеним завантаженням випускних (9-х і 11-х) і перших класів їхні учні повинні
навчатися тільки у першу зміну.
Доцільно також продумати можливість зближення початку уроків 1-3(4) класів,
які навчаються у другу зміну, з закінченням уроків учнів початкової школи, які
навчаються у першу зміну, за умови проведення уроків першої та другої змін в тих
самих класних кімнатах. Варто також продумати й можливість зміни учнів, які
навчаються у другу зміну, за чвертями або півріччями.
Під час складання розкладу занять вся трудність полягає в тому, що ступінь
втомлюваності учнів залежить і визначається безліччю соціальних і психологічних
чинників, спільний вплив яких може як посилити, так і послабити її, або залишити на
попередньому рівні.
Серйозний вплив на рівень втомлюваності учнів протягом навчального дня має
чергування уроків різного змісту та різних типів. Два уроки одного предмета або навіть
уроки двох близьких предметів швидше викличуть втому, ніж ті ж уроки, але розділені
уроком іншого предмета, не близького їм.
Те ж саме стосується й чергування уроків одного й того ж предмета протягом
тижня. Воно повинно бути рівномірним за днями тижнями, що особливо стосується
предметів з малою кількістю годин.
Крім того, варто мати на увазі, що зниженню втомлюваності сприяє й правильне
чергування так званих “важких” і “легких” уроків. Хоча, треба сказати, що поняття ці
вельми відносні та в ряді випадків суб’єктивні. Не можна стверджувати з повною
визначеністю, що даний предмет для всіх учнів даного класу “важкий” або “легкий”. Тут
багато що залежить від психіки учня, його пізнавальних інтересів та здібностей, від віку.
Також велике значення має й методична майстерність учителя, характер його взаємин з
класом в цілому та кожним учнем окремо. “Важкість” або “легкість” предмета не
вичерпується тільки його назвою, тому що всередині кожного предмета, будь то “важкий”
або “легкий”, існують як “важкі”, так і “легкі” теми.
Однак за всієї умовності та відносності цих понять, у педагогічній практиці шкільні
предмети за ступенем трудності прийнято розподіляти на чотири групи:
1. Українська мова, рідна мова (в національній школі), математика, загальна
біологія, фізика (9-11 кл.), іноземна мова.
2. Природоведення, біологія (6-9 кл.), фізична географія, фізика (7-8 кл.), хімія,
астрономія.
3. Література, історія, етика, економічна географія, креслення.
4. Трудове навчання, образотворче мистецтво, музика, фізична культура, основи
здоров”я.
2

3. Таблиця 1
Найбільш продуктивні та непродуктивні уроки протягом дня
Класи Продуктивні уроки Непродуктивні уроки
1-2 1 (+), 2 (-), 4 (-) 3 (+)
3-5 1 (-), 2 (-), 3 (-) 4 (-)
6-7 1 (-), 2 (-), 3 (-), 5 (-) 4 (+), 6 (-)
8 1 (+), 2 (-), 3 (-), 5 (-) 4 (+), 6 (-)
9 1 (-), 2 (-), 3 (-), 5 (-) 4 (+), 6 (-)
10 1 (-), 2 (-), 3 (-), 5 (+), 6 (+) 4 (+)
11 1 (+), 2 (-), 3 (-), 4 (+), 5 (-), 6 (-)
Примітка. Стрілки після цифр означають зниження (-) або зростання (+)
працездатності учня на відповідному уроці.
Так, вираз “1 (+)” означає, що працездатність учня на першому уроці зростає від
його початку до кінця.
Таблиця 2
Найбільш сприятливі та несприятливі дні тижня
Класи Сприятливі дні Несприятливі дні
1-4 Вівторок, Середа, Четвер Понеділок, П’ятниця,
5 Понеділок, Вівторок Середа
6 Вівторок, Четвер, П’ятниця, Понеділок, Середа, П’ятниця
7-8 Вівторок, Середа, Четвер, Понеділок , Вівторок
9-11 Середа, Четвер, П’ятниця Понеділок
З іншого боку, для кожного віку є свої особливості сприйняття предмета. Так,
“важкими” предметами для різних паралелей є:
2-3 кл. – читання, природоведення;
5 кл. – історія, література, українська мова;
6-7 кл. – географія, історія, біологія, література, фізика, українська мова;
8-9 кл. – хімія, географія, іноземна мова, література;
10 кл. – хімія, географія, література, фізика;
11 клас – література, хімія.
Крім того, «важким предметом» для сприйняття практично всіх вікових груп є
математика; уроки цього предмета також бажано ставити на години більш високої
працездатності.
Також «важкими» предметами є ті дисципліни, з якими учні вперше зустрічаються
під час навчання (фізика в 7 класі, хімія в 8 класі і т.д.).
На втомлюваність дуже сильно впливає ступінь психофізичного напруження, яке
потрібне для засвоєння тих або інщих елементів навчальної програми.
Тут визначаються такі чинники:
обсяг сповіщаємої учням інформації, спрямованої на сприйняття та її подальшу
переробку;
складність навчального матеріалу;
ступінь новизни навчального матеріалу;
тип уроку та його структура;
методична майстерність викладача;
емоційний стан учня;
ступінь цікавості до предмета;
взаємини класу та вчителя, учня та вчителя;
3

4. санітарний стан навчальних приміщень.
Загальновідомо, що розвиток пізнавального інтересу, активізація розумової
діяльності учнів, атмосфера доброзичливості та уваги з боку вчителя на уроці, високий
емоційний фон – все це сприяє тому, що навіть «найважчий» предмет стає зрозумілим і
доступним для його засвоєння навіть у несприятливий день і на непродуктивному уроці.
Слід враховувати також, що для кожного конкретного учня трудність або легкість
засвоєння навчального предмета залежить у значній мірі від здібностей та нахилів цього
учня.
Отож, під час складання розкладу уроків необхідно врахувати ступінь професійної
майстерності вчителя, стиль та методи його роботи, мікроклімат, що утворюється на
кожному уроці, «спрямованість» конкретного класу на предмети гуманітарного або
природничо-математичного циклу.
На ступінь втомлюваності учнів також впливають співвідношення між обсягом
вивченого матеріалу на уроці та обсягом того, що задали додому, обсяг домашніх завдань
з кожного навчального предмета та загальний обсяг заданого.
Науковими дослідженнями встановлено, що найбільш ефективна тривалість
виконання домашніх завдань (загальний час підготовки домашніх завдань) для учнів
різних паралелей складає:
1 (2) класи – 45-60 хв.;
2 (3) класи – 1-1,5 год.;
3 (4) класи – 1,5-2 год.;
6-8 класи – 2-2,5 год.;
9-11 класи – 3 год.
(У скобках вказані класи за програмою 1-4).
Причому слід зазначити, що в перших класах освітніх закладів, де навчаються за
програмою 1-4, домашні завдання рекомендується задавати тільки з другого півріччя в
обсязі не більше 35 хвилин, а в перших класах, що навчаються за програмою 1-3 – з
початку 2-ї чверті у вищезазначених обсягах.
Гігієнічні вимоги до складання розклоду занять у школі зводяться до
обов’язковості обліку динаміки зміни фізіологічних функцій і працездатності учнів
протягом робочого дня та тижня, а також «складності» навчальних предметів і
переважання статичного або динамічного компонентів під час занять. Динамічний
компонент переважає на уроках фізкультури, трудового та виробничого навчання, музики
та образотворчого мистецтва.
Таблиця 3
Оптимальна тривалість використання технічних засобів
навчання на уроках
Класи
Тривалість перегляду, хв.
Діапозитив,
діафільм
Кінофільм,
кінофрагмент
Телепередача,
відеофільм
Робота за
комп’ютером
1-2 7-15 15-20 15 15
3-5 15-20 15-20 20 15
6-8 20-25 20-25 20-25 20
9-11 25-30 25-30 20-30 25 хв.-1,30 год.
Це найменш стомливі уроки, і за правильного чергування їх з уроками предметів
гуманітарного та природничо-математичного циклу вони знімають втому, що виникла на
4

5. попередніх заняттях. Таке переключення діяльності є своєрідним відпочинком і
забезпечує високу працездатність як протягом навчального дна, так і всього навчального
тижня.
І ще слід зупинитися на використанні технічних засобів навчання в еавчальному
процесі. Їх застосування, з одного боку, сприяє підвищенню працездатності учнів,
оскільки руйнує монотонність уроку, надає заняттям емоційності; з іншого боку, сприяє
втомлюваності учнів, позаяк створює підвищене навантаження на центральну нервову
систему та викликає часту переадаптацію учнів до умов навколишнього середовища, що
змінюються.
У зв’язку з цим науковим дослідженням встановлена оптимальна тривалість
використання ТЗН на уроках відповідно до віку учнів (таблиця 3).
Також велике значення для зниження рівня втомлюваності учнів і створення
комфортних умов для їх навчання має раціонально організований режим навчального
дня.Так, прміром, працездатність учнів на уроці, що проводиться після великої перерви,
дещо зростає.
Рекомендується починати навчальний день зі спортивно-оздоровчої зарядки
протягом 10-15 хвилин (комплекс вправ розробляється викладачем фізичної культури, а
проводиться фізкерівником класу під керівництвом учителя, який проводить перший урок
у даному класі).
Як показує практика роботи освітніх закладів з невеликою кількістю класів (один-
два клас-комплекти) малої та середньої наповнюваності, харчування учнів початкової
школи відбувається на другій перерві, а решти – на третій перерві.
Відповідно до цього тривалість другої перерви повинна бути не менше 15 хвилин,
виходячи з конкретних умов освітнього закладу. В цьому варіанті розклад дзвінків
виглядає так:
Урок Початок
уроку
Закінчення
уроку
Тривалість
перерви, хв.
Здійснюється
харчування
Фізична
зарядка
8.15 8.25 5
1 8.30 9.15 10
2 9.25 10.10 15 1-4 кл.
3 10.25 11.10 25 5-11 кл.
4 11.35 12.20 10
5 12.30 13.15 10
6 13.25 14.10 10
7 14.20 15.05 10
Якщо освітній заклад має більшу кількість класів зі значною наповнюваністю, то
харчування учнів початкової школи, як правило, здійснюється на першій перерві, учнів 5-
8 класів – на другій, а учнів 9-11 класів – на третій перерві.
У цьому випадку розклад дзвінків має такий вигляд:
5

6. Урок Початок
уроку
Закінчення
уроку
Тривалість
перерви, хв.
Здійснюється
харчування
Фізична
зарядка
8.15 8.25 5
1 8.30 9.15 10
2 9.25 10.10 15 1- 4 кл.
3 10.25 11.10 25 5-8 кл.
4 11.35 12.20 10 9-11 кл.
5 12.30 13.15 10
6 13.25 14.10 10
7 14.20 15.05 10
Варто зазначити,що тривалість перерви менше 10 хвилин не доцільна та не
виправдовує себе. Це, по-перше, викликає складність реалізації кабінетної системи
освітнього закладу, а, по-друге, не дає учням відпочити, що, звичайно, сприяє
підвищенню рівня втомлюваності та зниженню якості навчання.
Треба сказати, що виправдовує себе практика використання великих перерв для
активного відпочинку учнів (тих паралелей класів, які на даній перерві не
харчуються):спортивні перерви, прогулянки та ігри на свіжому повітрі та ін. Це в значній
мірі сприяє зниженню рівня втомлюваності учнів.
Крім цього, велике значення для зниження рівня втомлюваності має виконання
санітарних норм. Сюди відносяться: відповідність наповнюваності класів кубатурі
класного приміщення, дотримання норм освітлення, своєчасне провітрювання навчальних
класів, відповідність типорозмірів меблів зросту учнів та ін.
І ще одне зауваження. Дуже велике значення для зниження рівня втомлюваності
учнів має правильно організований домашній режим: нормальне харчуваня, необхідне
число годин сну, певний час для приготування домашніх уроків, обмеження часу
перегляду телепередачтощо. У зв’язку з цим абсолютно необхідне проведення
роз’яснювально-організаційної роботи з учнями та їхніми батьками в зазначеному
напрямі.
Слід зазначити, що під час складання розкладу уроків виключно важливу роль
відіграє можливість вільного маневрування чинниками, що впливають на працездатність
учнів. Виходячи з конкретних умов освітнього закладу можна так їх сполучати, щоб у
підсумку отримати позитивний ефект. Так, наприклад, уроки вчителя-початківця
доцільно поставити в більш сприятливі умови, ніж уроки досвіченого вчителя. І в будь-
якому випадку при стиканні різних мотивів перевагу слід надати тому, хто має більше
значення для нормальної організації навчально-виховного процесу в освітньому закладі.
Розклад занять повинен забезпечити виконання таких вимог:
1. Необхідно створити найкращі умови для забезпечення високоефективної
праці учнів, для чого потрібно:
забезпечити суворий облік гігієни розумової праці учнів різних вікових груп,
денної та тижневої динаміки їхньої працездатності;
врахувати складність навчальних предметів для сприйняття учнями з одночасним
обліком ефективності їхньої прцездатності протягом кожного окремого робочого дня та
робочого тижня в цілому.
2. Необхідно створити оптимальні умови для забезпечення єдності урочної,
позаурочної та позашкільної діяльності учнів.
3. Необхідно забезпечити високий рівень ефективності праці вчителя,
недопущення зниження його працездатності як у межах одного робочого дня, так і
протягом робочого тижня, для чого потрібно:
6

7. передбачати в розкладі «вікна» для раціонального використання сил педагогів,
організації взаємовідвідування уроків викладачами з метою обміну педагогічним
досвідом, для роботи вчителя в якості класного керівника, на випадок заміни захворілого
колеги (в той же час створення оптимальних умов для навчально-виховної роботи в
освітньому закладі вимагає обмеження кількості «вікон» у розкладі до мінімуму);
надавати за можливості вчителю методичний день для підвищення його
педагогічної майстерності;
враховувати психологічну настроєність учителя під час чергування пералелей і
класів протягом дня та всього робочого тижня;
забезпечити єдність роботи вчителя-предметника та вчителя – класного керівника,
вчителя-предметника та вихователя ГПД.
4. Необхідно врахувати матеріально-технічні умови:
надати всім учням і вчителям рівні можливості для занять у відповідних
навчальних кабінетах освітнього закладу, спортивному залі, навчальних майстернях,
кабінеті музики тощо;
створити умови для активного використання на заняттях технічних засобів
навчання, в тому числі навчального телебачення та ЕОМ.
5. Необхідно врахувати вимоги нормативних документів, що регулюють
роботу освітнього закладу (як власних, так і вищестоящих організацій), особливо
стосовно норм регулювання навчального навантаження, позаяк завищення часових норм
веде до невмправдовного перевантаження учнів як уроками, так і домашніми завданнями.
Під час складання роззкладу уроків в освітньому закладі неприпустимо
враховувати не стільки інтереси учнів, скільки інтереси вчителів.
Вирішення кожного окремого питання в ході роботи над розкладом необхідно
розглядати з точки зору доцільності організації навчально-виховного процесу. З точки
зору цього ж критерію треба оцінювати й побажання, й пропозиції вчителів до розкладу
занять.
В кінцевому підсумку, складач розкладу повинен пам’ятати, що розклад уроків
переслідує перш за все мету оптимізації умов навчання та створення комфортних умов
для учня й вчителя і складається тільки виходячи з вимог організації нормального режиму
роботи освітнього закладу.
7

8. МЕТОДИКА СКЛАДННЯ РОЗКЛАДУ УРОКІВ
Складання розкладу уроків починається з підбору всіх необхідних документів
(додаток 1), і, звичайно ж, насамперед учбового плану та розподілу навантаження
вчителів за класами та змінами.
Бажано і навіть необхідно організувати збирання побажань учителів щодо розкладу
(вільний день, здвоєння уроків, інші побажання). Всі ці пропозиції вивчаються з точки
зору доцільності та оптимальності організації навчально-виховного процесу в освітньому
закладі і, за можливості, задовільняються.
Також на цьому етапі роблять заготовки форм необхідних таблиць: довідкова,
допоміжна, робочий розклад адміністрації та розклад уроків для учнів (божано на
цупкому ватманському папері).
Після цього можна перейти до заповнення довідкової таблиці (додаток 3), в якій
зазначаються:
прізвище вчителя;
предмет за навчальним планом освітнього закладу (якщо вчитель веде декілька
предметів, то окремою графою вноситься до таблиці кожен з них);
тижневе навантаження кожного вчителя;
число годин на тиждень по класах (тобто число годин з кожного предмета у
кожному класі відповідно до навчального плану освітнього закладу);
номер кабінету, в якому прцює вчитель (що стосується стовпця «№ кабінету», то
тут є можливість попередньої розстановки уроків учителів за учбовими кабінетами, а,
отже, і визначення оптимального співвідношення між класами, що навчаються в першу та
другу зміну);
примітки.
В останньому стовпці «Примітки» зазначаються:
вільні дні вчителів – обов’язкові, тобто пов’язані з навчанням на курсах, у вузах,
виконанням громадських та інших обов’язків, із серйозними особистими обставинами, та
бажані, тобто ті дні, які вчителі хотіли б мати вільними від уроків (для встановлення
вільних днів учителів треба керуватися тим, що за один робочий день можна вилучати з
навчального процесу не більше 25% годин тижневої сітки навчального плану освітнього
закладу. При цьому предмети повинні бути різноплановими);
дні (години дня) роботи зовнішніх сумісників і тих учителів, які одночасно
працюють в інших освітніх закладах за сумісництвом;
дні роботи вчителів-предметників у групі подовженого дня;
побажання вчителів щодо розкладу уроків (про початок робочого дня, вільний
день, здвоювання уроків тощо).
Якщо освітній заклад прцює в дві зміни, то довідкова таблиця набуває іншого
вигляду: стовпчик «Число годин на тиждень» поділяється на дві частини: «1 зміна» та «2
зміна» (додаток 4).
Після складання та обробки довідкої таблиці переходимо до заповнення
допоміжної таблиці (додаток 5). До неї заносять: прізвище вчителя; предмет за учбовим
планом освітньої установи (якщо вчитель веде декілька предметів, то окремою графою
заноситься до таблиці кожен з них); тижневе навантаження вчителя; № кабінету, в якому
працює вчитель; розподіл уроків між класами протягом тижня.
Колонка «Резерв» в додатках 5-8 має допоміжний характер і служить для
відпрацьовування розкладу. Наприклад, коли треба замінити уроки вибувшого через
тривалу хворобу вчителя, розклад кожного дня почергово виноситься до цієї колонки і в
нього записуються необхідні зміни. При цьому старий розклад зберігається незмінним.
Також можна відпрацювати розклад кожного дня окремо за зміни вимого або умов
8

9. роботи освітнього закладу.
В цій таблиці ведеться розподіл уроків у кількісному відношенні: навантаження
вчителя розподіляється рівномірно по днях тижня, причому кожний урок позначається
(найкраще викотистовувати добре заточений олівець 1Т і м’яку гумку) вертикальною
рисочкою (якщо у вчителя даного дня у даному класі уроки здвоєні, то ставлять у
відповідній клітинці дві рисочки). Між іншим, замість рисочок можна ставити цифри 1
або 2.
Під час розстановки уроків необхідно весь час слідкувати, аби в одного вчителя в
один день не було більше 6 (8) уроків (по горизонталі), а в кожному класі не було більше
6 (8) уроків в один день (по вертикалі). Крім цього, слід пам’ятати, що вчителів, які мають
шості (восьмі) уроки, повинно бути більше або, на крайній випадок, дорівнювати числу
класів, що мають 6 (8) уроків даного дня, а число вчителів, що виходять на перший урок,
дорівнювати числу класів в освітньому закладі.
Заповнення таблиці починається з розстановки обов’язкових вільних днів учителів,
уроків та днів зовнішніх сумісників, днів, коли учні займаються в НВК або інших
організаціях поза школою, телеуроків (якщо вони використовуються на уроках даного
предмета).
Потім розпочинають розстановку уроків фізичної культури, трудового навчання,
малювання та музики, слідкуючи за тим, щоб в кожному класі ці заняття не співпадали в
один день. При цьому треба передбачити години по спортивному залу, кабінетах
малювання та музики для організації занять початкової школи.
Наступний етап – розстановка уроків іноземної мови. Туту дуже важливо зробити
так зване «щільне пакування» (уроки іноземної мови розставляються максимально
щільно, без вікон) і максимально велику кількість уроків поставити в ті дні, коли учні
інших класів займаються поза школою, а також у ті дні, коли в школі багато уроків
фізичної культури та трудового навчання, позаяк уроки іноземної мови вимагають
подвоєної, а в спеціалізованих школах і потроєної кількості кабінетів у зв’язку з
розподілом кожного класу на підгрупи.
Далі розставляються уроки (якщо в освітньому закладі існує розподіл інших (крім
традиційних) предметів на підгрупи, то розстановка уроків цих предметів теж
здійснюється у першу чергу):
учителів – зовнішніх сумісників;
учителів, які працюють у дві зміни, в тому чилсі й учителів, які працюють у групах
подовженого дня (їх уроки та заняття, за можливістю, зближуються за часом протягом
одного робочого дня або розводяться на різні робочі дні тижня);
учителів, які мають велике навантаження;
учителів, які мають здвоєні уроки;
решти вчителів.
Слід зазначити, що останніми розставляються уроки вчителів, які не мають своїх
закріплених кабінетів. При цьому бажано максимально можливе число їхніх уроків
розмістити у відповідних предметних кабінетах і ліквідувати положення, за яким цей
учитель змушений переходити з одного класного приміщення до іншого на кожному
уроці. І тут важливо дотримуватися принципу рівномірного розподілу уроків одного
предмета за днями тижня, враховуючи відомості «сприятливі» та «несприятливі» робочі
дні; передбачити можливість чергування різнопланових предметів протягом одного
робочого дня.
По заккінченні заповнення таблиці треба зробити перевірку за вищевказаними
позиціями, а також проаналізувати, щоб загальна кількість уроків у кожного вчителя
відповідала його тижневому навантаженню (кількість рисочок по горизонталі).
У випадку двозмінності занять в освітньому закладі робота зі складання розкладу
9

10. уроків проводиться так само, але окремо по кожній зміні (додаток 6).
Після цього можна перейти до складання робочого розкладу адміністрації (додаток
7). Тут треба на підставі допоміжної таблиці роставляти предмети за уроками, за
можливості враховуючи дані про «важкі» тв «легкі» предмети, про «продуктивні» та
«непродуктивні» уроки протягом робочого дня. Спочатку розставляються уроки паралелі
5-х класів по всьому робочому тижню, потім – 6-х класів і т. д.
Коли це необхідно, під час розстановки уроків наступних паралелей коригується
розстановка уроків уже заповненого розкладу.
Якщо навчальний заклад функціонує у дві зміни, то спочатку розставляються уроки
вчителів, які працюють у першу зміну, а потім учителів, які працюють у другу зміну
(додаток 8).
Єдине побажання в цьому випадку полягає в тому, що треба, за можливості, для
вчителів, які працюють у дві зміни, зблизити їхні уроки в першій та другій змінах у часі
або рознести їх на різні дні тижня.
Після закінчення ростановки уроків всіх паралелей можна перейти до складання
уроків у звичайній для учнів формі «Розклад уроків на ... чверть (півріччя) 200... року». До
цієї ж таблиці вносяться факультативи, класні години, різні гуртки, спортивні секції та інші
позакласні заняття та заходи для учнів, які навчаються і в першу зміну, і другу зміну. При
цьому необхідно пам’ятати, що на громадську та позашкільну роботу учні повинні витрати
на тиждень не більше:
1-4класи – 1-2 години
5 класи – 1-2 години
6-8 класи – 3-4 години
9-11 класи – 4-5 годин.
Крім цього, для кожного класу зазначається прізвище класного керівника та
закріплений за класом навчальний кабінет.
Що стосується побажань учителів щодо розкладу, то перш за все вони розглядаються
адміністрацією з точки зору доцільності організації навчально-виховного процесу, а потім,
за можливості, враховуються під час складання розкладу уроків; але робити це необхідно з
самого початку складання розкладу(під час роботи над довідковою таблицею (таблиця 5)).
Також до розкладу може бути внесена тижнева циклограма роботи учнівського і, за
необхідності, педагогічного колективів.
От і все, що треба було зробити зі складання плану занять. Однак не слід забувати,
що розклад занять повинен бути підписаний складачем(підпис розташовується у правому
нижньому куті), затверджений керівником освітнього закладу (підпис і печатка
розташовуються у правому верхньому куті) та узгоджено з профкомом (підпис у лівому
верхньому куті).
Але тепер постає питання про його перевірку та про оцінку його якості.
Для остаточної перевірки розкладу уроків перш за все слід за робочим розкладом
адміністрації перевірити по горизонталі тижневе навантаження кожного вчителя, а по
вертикалі – відсутність «вікон» у розкладі кожного класу, переконатися, чи не співпадають
уроки за днями (коли в тому ж самому класі одночасно повинні давати уроки різні вчителі),
потім уважно розглянути та відкоригувати розклад уроків з точки зору усунення надмірної
кількості «вікон» у вчителів, більш раціонального розміщення «важких» уроків, перевірити
наявність обов’язкових вільних днів для вчителів, обґрунтованість та наявність здвоєних
уроків з предметів, можливість проведення лабораторних робіт з фізики, хімії та інших
предметів (для цього хоча б один раз на тиждень якогось дня у розкладі повинна бути
представлена вся паралель) і т.д.
Оцінити якість складеного розкладу уроків не так вже й легко. З одного боку, це
деякі формальні вимоги, про які йшлося вище. Виконувати їх більш або менш легко. З
10

11. іншого боку, це психологічні вимоги для створення певних комфортних умов учнівського
та педагогічного колективів, що врахувати значно складніше.
Досі тесту для повної всебічної оцінки розкладу уроків не існує. Розклад занять
вважається задовільним, якщо він в основному відповідає вимогам, що до нього
пред’являються, і створює більш або менш комфортні умови роботи для роботи
учнівського та педагогічного колективів.
Практична частина
Приклад складання розкладу уроків
Як приклад розглянемо складання розкладу уроків для 7-8 класів якогось освітнього
закладу, що працює в одну зміну за наведеним нижче приблизним навчальним
планом(таблиця 4).
На першому етапі роботи підготуємо всі необхідні матеріали для складання
розкладу:
навчальний план освітнього закладу;
відомості про кількість класів в освітньому закладі та розподіл їх за змінами;
розклад дзвінків в освітньому закладі;
відомості про кількість навчальних кабінетів та закріплення їх за певними
вчителями;
розподіл навчального навантаження вчителів за класами та групами подовженого
дня(за змінами в тижневих годинах);
розподіл класного керівництва;
інформація про обов’язкові вільні дні(адміністрація, голова місцевого комітету,
голови методичних комісій ;вчителі, що навчаються в заочних та вечірніх вузах, на курсах
підвищення кваліфікації, вчителі-сумісники, як зовнішні, так і ті, хто сполучає роботу в
даному освітньому закладі з роботою в інших організаціях);
розклад занять в УПК та інших зовнішніх закладах, де відбуваються заняття учнів
навчального закладу(дні та час занять);
відомості про поділ класів на підгрупи під час проходження окремих навчальних
курсів;
список класів і предметів, за якими необхідно передбачити в розкладі здвоєння
уроків;
інформація про використання в навчальному процесі телепередач(дні та час);
особисті побажання вчителів до розкладу уроків.
Після цього роблять «заготовки» довідкової та допоміжної таблиць, робочого
розкладу адміністрації та розкладу занять для учнів. Оскільки вони призначені для
тривалого користування, їх роблять на ватмані.
11

12. Таблиця 4
Витяг з навчального плану
№
п/п
Предмет Класи
1 ... 7 8 ... 11
1 Українська мова ... 3 3 ...
2 Література ... 2 2 ...
3 Алгебра ... 4 3 ...
4 Геометрія ... 2 2 ...
5 Історія ... 2 2 ...
6 Право ... - 1 ...
7 Біологія ... 2 2 ...
8 Географія ... 3 2 ...
9 Фізика ... 2 2 ...
10 Хімія ... - 3 ...
11 Іноземна мова ... 4 3 ...
12 Малювання ... 1 - ...
13 Креслення ... - 1 ...
14 Музика ... 1 - ...
15 Трудове навчання ... 2 2 ...
16 Фізична культура ... 2 2 ...
Разом 30 30
Наступний, другий етап – заповнення довідкової таблиці. Спочатку вносимо
довідкові дані про вчителів:
прізвище, ім’я, по батькові;
предмет викладання (якщо декілька, то кожен окремо);
тижневе навантаження;
класи, в яких працює даний вчитель;
№ закріпленого предметного кабінету.
Потім переносимо до таблиці з навчального плану кількість годин з кожного
предмета за кожним класом.
І, нарешті, до графи «Примітки» вносимо інформацію про обов’язкові вільні дні та
результати обробки побажань вчителів щодо розкладу уроків.
У підсумку довідкова таблиця має такий вигляд (таблиця 5).
12

13. Тепер приступаємо до третього етапу складання розкладу. Виходячи з даних
довідкової таблиці почнемо заповнення допоміжної. Спочатку внесемо до неї всі довідкові
дані (ліва частина довідкової таблиці). Потім вносимо вільні години вчителів: обов’язкові –
суцільною рисою, бажані – пунктиром. Тут слід пояснити, що бажані можуть бути надані
виходячи з необхідності раціональної організації навчального процесу або перенесені на
інші дні тижня, або взагалі не надані. Також учителям слід нагадати, що вільний від уроків
день – методичний день і призначений для самостійної роботи з підвищення свого
педагогічного рівня і, в разі необхідності, в цей день учителя можуть викликати на роботу,
приміром, для заміни уроків захворілого колеги (звичайно, якщо вчитель на відвідує цього
дня які-небудь курси підвищення кваліфікації).
У таблиці 5 ми маємо можливість вирівняти кількість уроків за днями тижня по
кожному класу відповідно до навчального плану освітнього закладу. Наприклад, у нашому
випадку за навчальним планом тижнева сітка годин в 7-х класах складає 30 годин. Це
означає, що якщо заклад працює в умовах п’ятиденного робочого дня, то кількість уроків
на день дорівнюватиме шести, а за умов шестиденки – п’яти.
У нашому варіанті (п’ятиденка) 7-і класи повинні кожного дня мати в розкладі 6
уроків.
Після цього розподіляємо години з предмету у кожного вчителя, рівномірно за днями
тижня, за можливістю враховуючи «щасливі» і «нещасливі» дні.
Починаємо розстановку уроків учителів – сумісників і вчителів, чиї уроки з різних
причин жорстко зафіксовані за днями тижня або навіть за годинами дня. Потім
розставляємо уроки фізичної культури, трудового навчання, малювання, музики, оскільки
вони не повинні проводитися одного й того ж дня.
Після цього розміщуємо уроки іноземної мови за принципом щільного пакування,
тобто за можливістю без «вікон» і перш за все в ті дні коли в розкладі даного класу є уроки
фізкультури та трудового навчання, що зв’язано з більш раціональним використанням
навчальних кабінетів в освітньому закладі (таблиця 6).
Далі приступаємо до розстановки решти навчальних предметів: рівномірно за днями
тижня, враховуючи всі вимоги, викладені вище (таблиця 7).
Під час розстановки кожної наступної паралелі часто-густо з різних причин
приходиться замінювати (за рахунок перестановки за днями) і вже розставлені години, і
вільні дні. Цього не треба боятися. Але тут найголовніше – після кожного такого
переставлення годин робити перевірку кількості годин у даному класі з даного предмета та
загального тижневого навантаження вчителя (рядок по горизонталі) та кількості годин у
кожного класу в один день (колонка по вертикалі).
Аналізуючи таблицю 7, бачимо, що уроки фізкультури, трудового навчання, музики,
малювання та креслення розведені за різними днями, а уроки іноземної мови розставлені
максимально щільно. На цьому етапі вдалося виконати практично всі побажання вчителів
крім учителя англійськоі мови Чоботар Н.Г.., у якої вільний день змінено на вівторок.
Однак за подальшого складання розкладу немає ніяких гарантій, що таку ситуацію вдасться
зберегти. Адже поки йдеться тільки про дві паралелі 7-х і 8-х класів.
Отже, допоміжна таблиця складеня.
Четвертий етап – перевірка правильності розстановки уроків за класами (по
вертикалі в кожній колонці – кількість уроків даного предмета на тиждень у даному класі)
та навантаження кожного вчителя (сума уроків по горизонталі в кожному рядку – тижневе
навантаження вчителя).
Слід зазначити, що на практиці етапи перевірки та складання допоміжної таблиці
відбуваються одночасно, хоча, певна річ, після закінчення роботи над нею необхідно ще
раз перевірити правильність її складання.
Після доведення та перевірки допоміжної таблиці можна перейти до складання
14

14. робочого розкладу адміністрації. Як приклад ми беремо один день тижня – вівторок. Для
цього розставляємо предмети за уроками даного дня для паралелі 7-х класів, за можливістю
врховуючи дані про «важкі» та «легкі» предмети, а також про «щасливі» та «нещасливі»
уроки.
Таблиця 8
Розклад уроків адміністрації
№
п/п
Прізвище
ініціали
Предмет Наван-
таження
№
кабінету
Вівторок
1 2 3 4 5 6 7
1 Руденко
К.А.
Українська
мова
Література
18 28
10
23
2 Федченко
Г.І..
Алгебра
Геометрія
18 28
10
28
3 Налівкіна
А.П..
Історія
Право
20 22
2
35
4 Дерун К.І. Географія 21 31 -----------------------------------------------------
5 Касьянов
Б.О.
Фізика 8 32
6 Кузьменко
О.М.
Хімія 18 24
7 Лимар
О.М.
Біологія 24 22 ----------------------------------------------------
8 Петренко
В. А.
Англійська
мова
27 18 ----------------------------------------------------
9 Чоботар
Н.Г.
Англійська
мова
25 19 ----------------------------------------------------
10 Марадудін
В.В.
Фізкультура 30 сп.зал
11 Іванцова
Л.М.
Малювання
Креслення
15 21
6
25
12 Безгінова
Т.Ф.
Музика 18 33
13 Онищук
П.І.
Праця 26 майст
14 Публічук
Т.В..
Праця 26 майст
Потім розставляємо уроки паралелі 8-х класів, за необхідністю коригуючи
положення вже розставлених уроків попередньої паралелі (таблиця 9).
17

15. Таблиця 9
Розклад уроків адміністрації
№
п/п
Прізвище
ініціали
Предмет Наван-
таження
№
кабінету
Вівторок
1 2 3 4 5 6 7
1 Руденко К.А
Українська
мова
Література
18 28
10
23 7а 8а 8б
8а
7б
8б
2 Федченко Г.І. Алгебра
Геометрія
18 28
10
28 8а 7а 7б
7а
8б
7б
3 Налівкіна А.П. Історія
Право
20 22
2
35 7б 7а 7б
4 Дерун К.І. Географія 21 31 -----------------------------------------------------
5 Касьянов Б.О. Фізика 8 32 7б 8а 8б 7а
6 Кузьменко
О.М.
Хімія 18 24
7 Лимар О.М Біологія 24 22 ----------------------------------------------------
8 Петренко.В.А.. Англійська
мова
27 18 ----------------------------------------------------
9 Чоботар Н.Г. Англійська
мова
25 19 ----------------------------------------------------
10 Марадудін
В.В.
Фізкультура 30 сп.зал
11 Іванцова Л.М Малювання
Креслення
15 21
6
25 7б 7а
12 Безгінова Т.Ф. Музика 18 33
13 Онищук П.І. Праця 26 майст 8б 8б 8а 8а
14 Публічук Т.В. Праця 26 майст 8б 8б 8а 8а
І, нарешті: останній, шостий етап роботи – складання розкладу уроків для учнів у
звичайній, звичній для них формі (таблиця 10). Тут представлений фрагмент загального
розкладу – розклад уроків на вівторок. Таблиця заповнюється автоматичним переносом
уроків з допоміжної таблиці. До неї окрім уроків вносяться класні години, факультативи,
гуртки та секції; причому зазначається, для якої категорії учнів проводиться даний захід:
учнів одного класу, всієї паралелі або декількох паралелей.
Крім того, до розкладу уроків може бути внесена циклограма постійних заходів
освітнього закладу, що мають тижневий цикл.
Тепер залишається тільки гарно переписати складений розклад та вивісити його для
учнів.
Для вчителів та адміністрації школи зручніше користуватися розкладом у вигляді
робочого розкладу адміністрації. У ньому чітко видно зайнятість вчителя за днями тижня;
по ньому легко проводити організацію заміни уроків захворілого або вибувшого вчителя.
Крім того, по ньому легко визначити зайнятість навчальних кабінетів для розміщення
уроків учителів, які не мають своїх закріплених кабінетів. Особливу зручність представляє
графа «Вільні кабінети», позаяк за нею можна легко та швидко знайти вільне рпиміщення
для якого-небудь незапланованого заходу, нараду, зборів, додаткових занять тощо.
Всі таблиці рекомендується заповнювати олівцем і їх бажано зберігати, тому що з їх
допомогою зручно робити всі необхідні зміни в розкладі уроків як протягом одної чверті
(півріччя), так і складати новий розклад на наступну чверті (півріччя), оскільки за основу
нового розкладу занять завжди можна взяти старий, зробивши в ньому необхідні
корективи.
18