Ю.В.Беззуб. Пропедевтика українознавства

1. Пропедевтика
українознавства
Ю.В.Беззуб,
старший викладач
кафедри методики суспільно -
гуманітарної освіти і виховання
ІППО КУ імені Бориса Грінченка

2. Пропедевтика (дав.-гр.
προπαιδεύω — попередньо
навчаю, готую) —
скорочений виклад будь-якої
науки в систематизованому
вигляді, тобто підготовчий,
вступний курс у будь-яку
науку, попередній більш
глибокому і детальному
вивченню відповідної
дисципліни.
Так, пропедевтикою
шкільного навчання ми
вважаємо навчально-
виховну роботу ДНЗ.

3.  По-перше, це
ознайомлення з
українськими традиціями.
На жаль, у сучасному світі
далеко не всі батьки
приділяють дітям належну
увагу. Багато нового й
цікавого діти дізнаються
через свята, ігри,
творчість. Це виховує
повагу до національної
духовної спадщини.

4.  Важливо, аби навіть
найпростіший історичний
матеріал був достовірним
і запам'ятався дитині.
Тому варто
використовувати надійні
джерела інформації і
візуального супроводу.
Використовуючи художні
твори чи мультфільми,
важливо давати коротку
характеристику поняття
чи процесу.

5.  Наприклад, говорячи
про рушник, необхідно
зазначити, що це
оберіг. Колись люди
вірили, що він
захищає їхню оселю.
Рушники бувають
різні, не лише вишиті,
як часто уявляє собі
дитина, а і ткані.
Демонструючи
різницю, ми
розвиватимемо
мислення і уяву
дитини.

6.  Музеї Києва можуть
суттєво допомогти в
такій пропедевтичній
роботі насамперед
українознавчими
матеріалами.
Наприклад, надати
інформацію
про українські традиції
писанкарства.

7.  У музеях можна дізнатися
чимало нового про
відомих осіб, як от Тарас
Шевченко, Леся Українка,
Катерина Білокур, Микола
Лисенко. Така інформація
може стати поштовхом до
використання нових форм
і методів роботи
(наприклад, зробити
ілюстрацію до казки у
стилі Марії Примаченко).

8.  Можливо, дитина не
отримає великого
об’єму знань, але різні
види роботи
сформують у неї
інтерес до всього
українського.
У подальшому вона
дізнаватиметься
чимало нового про
прекрасний світ, що
зветься
“українознавство”.