Uploaded byUIFuture
9,161 views

Стратегія національної безпеки

Цей стратегічний документ не пропонує беззаперечних рішень, а скоріше спрямований на забезпечення умов для впровадження нових ідей і способу мислення. Він покликаний відкрити дискусію, а не припинити ї. Документ охоплює всі напрямки національної діяльності, але концентрується на аспектах, які розкривають слабкі та сильні сторони як України, так і Росії. Отже, ми разом з міжнародною спільнотою можемо використати ці можливості для створення більш потужного національного стратегічного напрямку.

Embed presentation

Downloaded 82 times
8 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Закон повинен або вимагати набагато більшої підзвітності президента перед парламентом і якимось чином зробити обов’язки підзвітними, або зняти і перерозподілити ці обов’язки і переформулювати аспекти управління і цивільного контролю, яких вимагають від президента. Друга проблема полягає у величезній кількості завдань, що стосуються оборони і безпеки, по- кладених на президента як у законі про національну безпеку, так і в Конституції: наприклад, бути Верховним Головнокомандувачем чи вибирати сотні людей на посади тощо. Абсолютно неможливо виконати ці завдання в тому вигляді, як очікується, бо жоден президент у сучасному демократично- му суспільстві не має часу для цього. Очікування від нього належного виконання таких серйозних завдань послаблює роль міністрів, міністерств і уряду загалом, позбавляючи їх закономірної відпо- відальності за виконання своїх функцій. Окрім того, це ще призводить до бездіяльності і пасивності представників виконавчої влади, бо вони чекають, коли їм скажуть, що робити, кого вибирати і чому. Покладання на владу призводить до безвідповідальності та беззвітності. Формується система, де кожен може виправдати свою бездіяльність або відсутність ініціативи бездіяльністю інших (чи то підлеглих, чи то керівників). Така гіперцентралізація є точною копією комуністичної колективної від- повідальності, яка підриває підвалини суспільства і працює на користь можновладців. Централізація становить серйозну загрозу безпеці нації. Отже, мова йде не тільки про звільнення президента від непрямих обов’язків, але й про передання цих обов’язків тим, хто повинен їх мати, щоб рішення підкріплювалися належною компетенцію і вод- ночас здатними бути гнучкими і швидкими. Таким чином, відповідальність за досягнення належних результатів буде покладено на осіб, які ухвалюють рішення. Хоч централізація влади і здається привабливою, вона несправедлива для будь-якого президента, оскільки, за законом, створює ситуацію, коли голова держави повинен стати надлюдиною з надлюд- ськими повноваженнями. Адже бути єдиним гарантом національного суверенітету, як того вимагає Конституція, нікому не до снаги. Ми не в «Матриці», і президенти не здатні літати і ловити кулі зубами. Ми не повинні вимагати від них цього за законом. Найбільше, що ми можемо від них вимагати, – це забезпечити належне функціонування національних системи оборони і безпеки згідно з добре побу- дованою стратегією і чіткими оперативними цілями. Вони також можуть слідкувати за тим, щоб най- кращі люди були обрані для керівництва системою. Президентські обов’язки, зазначені в Конституції та Законі про національну безпеку, потребують переосмислення і змін.
9 Стратегічнетерпіння і стримуванняРосії НАМ ПОТРІБНЕ СТРАТЕГІЧНЕ ТЕРПІННЯ І МИ ПОВИННІ СТРИМУВАТИ РОСІЮ ДО ТИХ ПІР, ПОКИ МИ НЕ СТАНЕМО ДОСИТЬ СИЛЬНИМИ ДЛЯ КОНСТРУКТИВНИХ ЗМІН. Росія має намір домінувати над Україною і використовує для цього всі інструменти. Кожен аспект конфлікту, який ми маємо з Росією (Донбас, Крим, морське узбережжя, внутрішній і зовнішній STRATCOM, правові питання, міжнародні організації тощо), повинен розглядатися в довгостроковій перспективі та мати окремий план для реалізації загальної стратегії. Але наша стратегія не може полягати в «сидінні, чеканні і сподіванні», треба визначити чіткий план, щоб координувати всі еле- менти для перемоги над Росією. Але цю концепцію нелегко уявити. Вона може виходити з самих різних можливостей, починаючи від перемоги у війні до зміни режиму в Росії. Будь-які дії, спрямовані на поразку Росії в нинішніх умовах ведуть до досягнення вищевказаної мети —незалежної та єдиної України з повним суверенітетом. Це передбачає запровадження нових заходів, таких як використан- ня нормандського формату для переговорів або створення президентом нових мирних ініціатив. Це дає надію на розв’язання проблеми в майбутньому, але не можна забувати суворої реальності — Україна перебуває у стані війни. ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ЗА МІНСЬКИМИ ДОМОВЛЕНОСТЯМИ (МІНСЬКОЇ ЛІНІЇ) Путін не віддасть Донбас без значних політичних поступок з боку України. Він не виявляє наміру йти на компроміс. Для нього це означає померти. У боротьбі за Донбас це залишає нам наступні варі- анти: або за допомогою міжнародної спільноти чинити шалений тиск на Росію (що поки малоймо- вірно) або чекати і підтримувати Мінські домовленості, поки Росія не зміниться. З юридичної точки зору і де-факто Мінські угоди (або домовленості про припинення вогню) нікчемні. Тільки Україна намагається дотримуватися угоди. Росія жодним чином не виконує угод і постійно шукає способи офіційно закріпити новий кордон, зробивши Донбас фактично частиною Росії або принаймні пусткою буферної зони. Щодня ми змушені протистояти атакам росіян, зазнаючи втрат. Але за політичною домовленістю ми не маємо чинити опір чи просувати лінію розмежування назад до державного кор- дону або навіть до лінії, зазначеної в першій Мінській угоді. Попередня адміністрація запропонувала небезпечний для досягнення мети варіант введення міжнародних миротворців. Швидше за все, це допоможе зберегти бажаний Росією статус-кво, але за міжнародної підтримки і згоди. Такий варіант можливий у разі, коли б миротворці охороняли наш державний кордон. Але така пропозиція не має російської підтримки, оскільки Росія не залишить Донбас без серйозного тиску, а це нині навіть не 02
10 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ обговорюється. Будь-який інший варіант з миротворцями, такий як патрулювання Мінської лінії, офі- ційно підтвердив би російські права на Донбас і є національно неприйнятним для України. Наш нинішній уряд намагається разом з ОБСЄ домогтися припинення вогню вздовж лінії розмежу- вання шляхом відведення військ з обох сторін, припинення обстрілів, створення нових пунктів в’їзду і виїзду для мирних жителів Донбасу. Це гарно виглядає з політичної точки зору, але шанси на те, що Росія виконає свою частину угоди, близькі до нуля. Росії надається можливість для виводу військ і встановлення миру, але її це не хвилює. Якщо ця президентська ініціатива провалиться, нашим си- лам доведеться повернутися на свої позиції, закріплені в Мінських угодах. На цьому етапі ми повинні усвідомити, що нам дають чітке попередження про тривалу і серйозну боротьбу. Тож треба або при- готуватися до важкої ситуації на лінії розмежування і тривалого, можливо багаторічного, кривавого періоду, або боротися за повернення України. Якщо ми залишаємося, то для створення української «лінії Маннергейма» нам потрібні кількісно більші сили оборони, ніж маємо тепер, з кращими техно- логічними рішеннями і поліпшеними оборонними спорудами. Нам потрібні більш ефективні, новатор- ські і смертоносні засоби реагування. Таким чином, якщо Мінські домовленості залишаться без змін і Росія не піде на компроміс, немає жодної стратегічної цінності у тому, щоб зберігати цей незаконний кордон назавжди, не вдаючись до дій, які змусять Росію піти. Примирення з безкінечними смертями через бездіяльність і пасивне реагування українських військових не тільки викликає нерозуміння та обурення в громадськості, але і дестабілізує армію морально і фізично. Самі тільки міжнародні санкції в їх нинішньому вигляді не дадуть ефекту. Недостатньо одного лише тиску на Путіна, щоб змусити його змінити плани. Цілком можливо, що санкції коли-небудь могли б працювати таким чином. Підтримка Мінської лінії і відсут- ність боротьби призведуть до деградації нашої армії до такої міри, що одного разу вона може не витримати і потерпить крах. Путін працює над цим. Вибір простий, Донбас має стати занадто дорогим для Росії. На кожну атаку повинна бути відповідь десятикратної сили. Наші солдати є краще. Жоден російський комбатант, що сунув носа на Донбас, не повинен вийти звідти живим. АЗОВ, ОДЕСА І ЧОРНЕ МОРЕ Росія щодня вдирається у наші морські кордони , щоб відрізати Україну від моря. Після того як наш довгий південний морський кордон зазнав нападу, а Крим вкрали, рівень торгівлі різко скоротився. На захід від Криму Росія захопила українські газові вежі та тепер видобуває газ для себе. Зі східного боку вона, скориставшись крайньою слабкістю українського флоту, побудувала Керченський авто- мобільний і будує залізничний міст у Крим. Він має низький судноплавний проліт мосту , що обмеж- ує висоту судів, які можуть використовувати Керченську протоку, щоб заходити в Азовське море. Нині Росія повністю домінує на Азовському морі. Вона використовує свою прикордонну охорону для затримки вантажних суден, що йдуть в українські порти, Маріуполь та Бердянськ. Це негативно впливає на економіку регіону. ЄС пообіцяв допомогти оживити регіон економічно, але вони надто повільно до цього йдуть. Регіон навколо Азову не повинен занепадати, оскільки це посилає Путіну неправильний політичний сигнал про слабкість України в ньому. Азовське узбережжя має виявляти активність і економічну потужність, щоб його не можна було зачепити.
11 Росія намагається встановити повний контроль над Чорним морем. Цього не можна допустити будь якою ціною. В даний час наші військові не мають можливості протистояти Росії на морі самостійно. Необхідно використовувати всі наявні інструменти – від юридичних до посиленої присутності НАТО. Нам потрібна Національна морська стратегія для спрямування наших дій. Це повинно включати в себе розгляд усіх варіантівзадля налагодження нових, більш міцних партнерських відносин Чорно- морського басейну, щоб переглянути нинішні угоди. Яку б стратегію не обрали, вона повинна бути офіційно створена у тісній співпраці з чорноморськими і партнерами з НАТО, такими як Туреччина і Болгарія, операторами морської торгівлі та бізнес-структурами, щоб Росія зрозуміла, що, діючи проти України, вона працює проти всіх. КРИМ Без боротьби або перемоги над Росією іншими способами Крим фактично вже втрачено. Необхідна кардинальна зміна настроїв всередині російської нації або значний тиск з боку міжнародної спіль- ноти. Сьогодні обидва варіанти малоймовірні. Навіть той, хто прийде на місце Путіна, швидше за все, не ризикне повернути Крим. Чекати цього, можливо, доведеться 100 років. Заходу важко усвідомити всі наслідки втрати Криму для України. Після незаконної анексії Росія жор- стоко поводиться з громадянами України, особливо з кримськими татарами. Про це навряд чи пише західна преса. Росія наповнює територію своїми громадянами і розглядає татар як довгострокову загрозу «русифікації» Криму. Нині півострів перетворюється на військову фортецю і можливу зону очікування для здійснення подальших вторгнень. Побудовано нові сучасні дороги в Севастополь, а це означає, що Росія розглядає це місто як ключовий актив для військово-морського розширення на південь. Хай нас не вводить в оману картинка військової пасивністі Росії в Криму. Наші війська на лінії розмежування з тимчасово окупованим Кримом завжди повинні бути готові до подальшого їх вторгнення на територію України. Якщо немає політичного наміру або бажання повернути Крим шляхом воєнних дій, то це означає, що немає бажання повернути Крим до складу України. Наша країна і міжнародна спільнота побачать і спримуть це за слабкість, і Крим, швидше за все, буде втрачено назавжди. Відверто кажучи, по- вернення Криму шляхом воєнних дій означатиме повномасштабну війну з Росією і ймовірну втрату значної міжнародної підтримки. Але нам треба бути готовими до того, що це доведеться зробити просто тому, що Росія може не залишити нам вибору. Єдиним серйозним важелем впливу є залеж- ність Криму від води з України, і ця стратегічна перевага не повинна бути витрачена даремно. ПОЛОНЕНІ Ситуація з полоненими, — мабуть, найкращий індикатор російських намірів. Якщо Росія хоче піти на компроміс, то, швидше за все, звільнення полонених буде першою ознакою. Існує два варіанти. Ми можемо продовжувати чинити постійний тиск на Росію, щоб звільнити ув’язнених, тому що якщо Росія коли-небудь захоче піти на компроміс, то ув’язнені нададуть Росії своєчасну можливість про- явити добрі наміри. І навпаки, наша практика обміну полоненими принесла мало реальних позитив-
12 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ них результатів і зменшує можливі важелі впливу на саму Росію і російське населення, які не мають серйозних намірів для покращення стосунків. Багато хто вважає за потрібне, щоб за законом кожна людина, яка б приїжджала на окуповану українську територію без дозволу України, особливо ті росі- яни, які проживають в Криму, мають бути захоплені або заарештовані та понести суворе покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 10 до 25 років. Якби Україна заочно засудила Путіна та інших російських високопосадовців за порушення імміграційних правил у Криму згідно з українським за- конодавством, це забезпечило б добрі важелі впливу на міжнародному рівні. ПОВНОМАСШТАБНА ВІЙНА Перспектива участі у серйозній війні затьмарює всі інші стратегії та дії. Це буде війна як тільки проти України, так і проти країн НАТО також. Ми повинні готуватися до цього всіма силами, як це робить сама Росія. Ніщо з того, що робить Росія, не повинно ігноруватися чи сприйматися легковажно. П’ять років, коли можна було проводити реформи, вже були злочинно згаяні, більше ризикувати не можна. Це означає, що потрібно абсолютно нові оборонні політика та діяльність, спрямовані на реальну боротьбу з Росією всіма засобами і по всій країні, а не тільки на статичну позиційну війну проти російських військ та маріонеток Кремля. Ми не хочемо повномасштабної війни, але в майбутньому на певному етапі в нас, можливо, не буде вибору. Це означає, що існує потреба в якісній підготовці і військовому розвитку. Цього не досягти, якщо солдати продовжують покидати лави ЗСУ ще до того, як стали досвідченими військовими. Вирішення цієї проблеми має стати пріоритетом уряду.
13 Економічневідродження ЕКОНОМІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯ МАЄ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ОНОВЛЕННЯ ТА ФІНАН- СУВАННЯ ОБОРОННОЇ РЕФОРМИ Без економічного відродження країни у нас ніколи не буде ресурсів для боротьби з Росією і віднов- лення суверенітету. Тому стимулювання підвищення економічної активності та проведення економічних реформ має стати першочерговим пріоритетом уряду. До цього документа додається більш докладне дослідження, що містить стратегічне переосмислення економіки. Деякі ключові пункти наведені нижче. Уряд повинен слідувати моделі, визначеній в останньому звіті McKinsey. У звіті McKinsey про дослідження причин сталого економічного розвитку в 71 країні чітко зазначено, що роль держави в цих процесах визначальна. ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗРОСТАННЯ ДЕРЖАВА ПОВИННА ВЗЯТИ КУРС НА: Суперзростання: швидко позбутися монополій, зробивши всі ринки максимально конкурентоспро- можними; цей пріоритет також відзначав голова Cвітового банку. Хтось може заперечити, що олі- гархічні монополії є нинішніми гарантами внутрішньої соціальної та економічної стабільності Укра- їни і що ми повинні зберегти їх на деякий час в якості основи для реформ. Але таке твердження не враховує глибокий соціальний гнів і занепокоєння, які існують в країні через олігархів, сильно обмежуючи життєву енергію розвитку широких верств суспільства. Приділення особливої уваги продуктивності: нові технології, автоматизація та штучний інтелект. Це життєво важливо з точки зору питання безпеки, бо без потужної R&D і вдосконалених технологічних рішень сили безпеки ніколи не матимуть переваг у протистоянні Росії. Стимулювання внутрішнього споживання (для збільшення доходів громадян, у нашому випадку, з акцентом на демографічній політиці). Стосовно неочікуваного відкриття у звіті – зростання значно вище там, де розташовані великі транснаціональні корпорації. Саме їх критична маса забезпечує швидке впровадження технологій, підготовку кваліфікованих менеджерів, багато з яких потім починають власну справу. Корпорації формують у країнах культуру інвестицій, звітності та належної ділової практики. ЗМЕНШЕННЯ БЮРОКРАТІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ Уряд і місцева бюрократія душать і уповільнюють велику частину економічної активності. Бажання боротися з цим у підприємців відсутнє, оскільки спрощення бюрократичних процедур і оптимізація процесів означає скорочення робочих місць (хоча і ці кадри контрпродуктивні і низькооплачувані, 03
14 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ але використовуються політичними силами як гарантований електорат). Введення електронного урядування має стати пріоритетом для всієї країни. Крім того, повинні бути переглянуті всі правила і положення, наприклад, щодо ліцензування та вимог до нескінченної документації. Правила щодо ліцензування особливо важливі для розгляду. Багато з них були введені як заходи контролю в радянському стилі, а інші потребують великих витрат і створювалися для зниження конкуренції. Усі ліцензії, інструкції, а також тарифи варто переглянути з урахуванням їх користі та сприяння економічній діяльності, а не зменшувати або запобігати їй. ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ Енергетика має потенціал для зміцнення української незалежності та безпеки в регіонах. Сьогодні розповсюдження енергетики захоплено олігархами, залишивши країну беззахисною перед Росією і корупцією. Енергетика, особливо зелена, є одним з провідних напрямів технологічних змін у світі і має власний потенціал для створення альтернативних і додаткових джерел енергії та нового бізнесу, особливо в сільській місцевості. Для цього потрібно відкрити ринки нафти, газу і, можливо, атомної енергетики. Це могло б ще більше знизити залежність від російського викопного палива (можливо, поки що не від вугілля) і укласти вигідні угоди з іншими країнами, наприклад, на постачення скра- пленого газу. ПРИПИНЕННЯ БІЗНЕС-РЕЙДЕРСТВА З БОКУ СБУ СБУ не повинна розслідувати справи, пов’язані з підприємницькою діяльністю. Це завдання треба забрати в них, а сумнозвісний відділ з боротьби з економічними злочинами закрити. Правозасто- совна діяльність – це робота поліції, а питаннями бізнесу варто передати фінансовій поліції. Якщо вони не здатні достатньо добре забезпечувати розслідування фінансових злочинів, то це проблема керівництва, кадрового відділу і системи навчання, яку має вирішувати уряд, а не виправдовувати цим залучення СБУ. ПОЛІПШЕННЯ ГАРАНТІЙ ДЛЯ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТОРІВ Інвесторів турбують такі аспекти як слабкі фінансові гарантії, погане і непослідовне виконання зако- нів, рейдерські захоплення бізнесу з боку СБУ, конкурентів і злочинців, свавілля податкових органів та інші проблеми, і вони мають бути розв’язані, щоб гарантувати безпеку підприємницької діяльно- сті. Першим кроком має стати поліпшення зв’язків з міжнародними інвесторами шляхом створення спільного інформаційного бюро для інвесторів (з англомовним персоналом) при Мінфіні та Мінеко- номрозвитку. Проблеми, коли вони не розв’язані, дуже швидко повертаються негативними рекомен- даціями потенційним міжнародним інвесторам.
15 РОЗВИТОК ТА ПІДТРИМКА СТАРТАПІВ Малим підприємствам потрібні хороші умови та сприяння для розвитку. Є кілька чинників, що забез- печують успіх підприємницьких стартапів. По-перше, це легке отримання фінансів і підтримки з боку банків, по-друге, якісна консультаційна підтримка і, по-третє, урядові інстанції мають надавати під- тримку і допомогу, особливо в питаннях реєстрації підприємства і сплати податків. Золотий стандарт тут Естонія. Там ви можете відкрити компанію онлайн за 25 хвилин. ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ R&D Збільшення обсягів R&D має життєво важливе значення для розвитку оборонної промисловості. Необхідно також стимулювати оборонну промисловість до роботи з «побічними продуктами» іннова- ційної діяльності для виробництва і реалізації продукції подвійного призначення. ТРАНСПОРТНИЙ ВУЗОЛ Україна розташована в тактично важливій точці на перетині двох коридорів Шовкового шляху. Вона також має річковий коридор, що з’єднує Балтійське море з Чорним. Але все це сильно залежить від наявності в України доступу до власних морських кордонів. В даний час цього немає, і це може зав- дати величезної шкоди ВВП у майбутньому. Окрім того, є сенс змінити рейкову колію відповідно до європейського стандарту. Це ще більше розширить можливості для поліпшення торгівлі з Європою і доступу до неї.
16 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Соціальневідродження СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ МАЄ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я І ЖИТТЄЗДАТНОСТІ КРАЇНИ За роки незалежності громадянське суспільство в Україні було побито і зранено з усіх боків. При нинішній адміністрації в даний час відчувається прагнення до більш світлого і безпечного майбут- нього. Але це відбудеться тільки тоді, коли суспільство буде залученим до життя країни, коли кожен громадянин відчує себе частиною країни, а не кріпаком. Життєво важливо для національної безпеки, щоб молодь залишалася в країні та вносила позитивний вклад у своє майбутнє. Але так буде тільки в тому випадку, якщо національна система освіти має створити інструменти для роботи і для розвитку бізнесу в демократичній Україні. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА Впорядкування судової та поліцейської систем слід визначити як першочергові національні пріори- тети. Решта залежить від належного функціонування всієї правової системи в країні. ВІДСУТНІСТЬ ОФІЦІЙНОЇ ПРАВДИ З часів Майдану уряд неодноразово вводив в оману суспільства і міжнародних партнерів. Заяви на кшталт: «ми на 90% готові до НАТО», «нам більше не потрібні добровольці» і постійний рефрен «у нас найкраща армія в Європі» виявилися шкідливими для країни. Крім того, коментарі про успіх реформи правової системи особливо пригнічено сприймали ті, хто втратив рідних на Майдані, і солдати, які знали реальні умови на лінії фронту. Транслювання цієї неправди зустріли з недовірою закордонні партнери, що обернулося і зниження довіри до наших інститутів. Відсутність впевненості в мотивації та намірах колишнього уряду дорого обійшлася країні і додало напруженості у відносини України з такими організаціями, як МВФ і ЄС. Якщо ми хочемо розвиватися як демократична країна, треба поз- буватися цього радянського стилю поводження із суспільством, ставати більш чесними, відкритими і прозорими. Усі взаємодії з Росією і Путіним, що відбуваються за зачиненими дверима, також завжди повинні бути належним чином роз’яснені. СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ТА ПРОБЛЕМА З РОСІЙСЬКОЮ «ПРАВДОЮ» Нас засипали фейковими новинами з Росії. На щастя, більшість з нас розсудлива, ми вміємо розгле- діти нісенітниці. Допомагає робота громадської організації Fake News. Але Росія день у день всіляко 04
17 налаштовує світ проти нас. Країни НАТО, приміром Латвія, бомбардуються антиукраїнськими комен- тарями як в російських, так і в латвійських ЗМІ. Реакція українських посольства та консульств у Латвії до російської пропаганди майже нульовий. Якщо приклад такої реакції з боку України на це тільки в одній країні є показником масштабу нашої реакції в рамках всього світу, то наша дипломатія робить мало, якщо взагалі нічого, щоб спростовувати брехню. Наша дипломатія повинна стати активною в нашій обороні. ОЛІГАРХИ У нас ніколи не буде повноцінної працюючої демократії, поки олігархи контролюють фінанси, дер- жавні статки і політику. Їхню владу і вплив терміново необхідно нівелювати відповідно до закону. Це життєво важливо для морального здоров’я нації. Якщо основні рішення в країні ухвалюватимуть таємно, за зачиненими дверима, олігархи, ми ніколи не станемо по-справжньому незалежними. Ми знов і знов поставатимемо перед ризиком заполонення України російським впливом як це було за часів Януковича. МОВНИЙ ЗАКОН Закон про мову багато хто вважає життєво важливим для розвитку і майбутнього України. Однак чимало людей сприймає це як прояв радянського минулого з нав’язуванням державної волі, коли лю- дям наказували що і як думати. Закон замість бажаної гармонії, якщо його застосовувати жорстко, може спричинити розкол у країні. Як би мовна політика не проводилася надалі, необхідно подбати про запобіжні заходи проти розколу. ОСВІТА Існує велика потреба радикально змінити систему освіти. Акцент потрібен на сучасних методах нав- чання, які мають на меті формування особистостей, не однакових «гвинтиків» системи, допомагають розвивати критичне мислення, навчають підприємницьких та інноваційних підходів. МІСЦЕ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В НОВІЙ УКРАЇНІ Наслідки комуністичного режиму в нашій країні нікуди не поділися. Багато людей, особливо похилого віку і тих, хто живе в сільській місцевості, зазнавали негативного впливу в ті жахливі радянські роки, і тепер стали уразливими для інформаційної війни та популізму. Більшість українців відмовилась від ідей комунізму і публічно виявила бажання вступити до ЄС і НАТО. Але досі існує меншість, яка хоче повернутися до минулого, і саме вона є цільовою аудиторією пропаганди Росії за кожної нагоди. Ця частина громадянського суспільства схильна до емоційності та емоційних закликів.
18 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Недоброчесні політики, які прагнуть прийти до влади будь-якою ціною або яким платить Росія, по- стійно грають на їхніх страхах. Досвід інших країн, у тому числі членів НАТО і ЄС, таких як Болгарія, Латвія і Естонія, свідчить про те, що «підпільна діяльність» з боку Росії більш потужна, всеохопна і підступна, ніж може здаватися. Така діяльність має щедре фінансування. Уряду необхідно будь-якою ціною запобігати зайвій самовпевненості та необережності ЗМІ і ґрунтовно проводити моніторинг та використовувати методи STRATCOM, поки Росія не припинить свою підривну діяльність. Особливу увагу варто приділити законодавчим обмеженням монополії в ЗМІ, оскільки демократії немає, коли відсутні незалежні, відкриті та чесні ЗМІ. ЗМІ служать в якості останньої ланки в системі стримувань і противаг, інструментом контролю уряду та інших впливових груп. Ідею створення російськомов- ного телеканалу варто швидко реалізовувати, можливо, спільно з прибалтійськими країнами. Але телевізійний контент повинен мати якість світового рівня, бо інакше, як це сталося в Естонії, він буде ігноруватися. Волонтерський рух, що став потужним проявом активності громадянського суспільства, потребує офіційної підтримки. Цей рух врятував країну в 2014 році та досі незмінно підтримує військових. Ба- гато речей на лінії фронту, наприклад, системи штучного інтелекту C4I, безпілотники, деякі медичні послуги і невеликі транспортні засоби, як і раніше постачаються силами волонтерів. Вони ризикують своїм життям і вмирають так само, як і солдати. Колишня адміністрація паплюжила досягнення во- лонтерів, і висловлювала припущення, що вони більше не потрібні. Таке ставлення містить серйозну загрозу безпеці нашої країни, оскільки робота волонтерів, особливо мотиваційна підтримка лінії фронту, необхідна як ніколи і тепер, і в осяжному майбутньому. Потрібні нам також сильні добро- вольчі резерви як для зміцнення армії, так і для створення сил територіальної оборони. Цьогорічна хода гідності на День Незалежності допомогла побачити тих звичайних людей, що стоять за цим громадським рухом. За свої зусилля були вбиті активісти, журналісти і, блогери, що борються зі злочинністю та відсто- юють демократичні цінності. МВС і поліція мало що зробили для того, щоб змінити цю тенденцію. Розслідування припинялися або проводилися упівсили. Уряд не зміг усвідомити рівень обурення суспільства цією бездіяльністю. Якщо поліція не може виконувати свою роботу належним чином, то влада повинна змінити керівництво і здійснити системні зміни для забезпечення ефективності роботи поліції. Нині важливу роль у контролі державного управління відіграють волонтери, журналісти та громад- ські активісти. Закони не визначають відносин, пов’язаних із наглядом і контролем. Це стосується як тих, хто здійснює нагляд, так і тих, кого контролюють. Іншими словами, необхідно визначити роль кожної групи. Громадянське суспільство забезпечують належне функціонування уряду. Необхідно чітко вказати, як вони можуть юридично, і фізично виконувати цю роль таким чином, щоб це мало сенс. Якщо за приклад взяти Проектний офіс реформ Міноборони або підтримку цивільних на лінії фронту, то Міноборони або його працівники можуть блокувати і перешкоджати наглядовій діяльності просто відсутністю дій або заявляючи, що цивільним особи не грають ніякої ролі в будь-якій кон- кретної діяльності. Закон не вимагає від них реагувати в інший спосіб. Громадськість часто змушена доносити свою думку через Facebook, що свідчить про масовий збій у роботі державної системи. І це, безумовно, не те, що потрібно суспільству. Знову ж таки, необхідні системні зміни в управлінні та системі комунікації з громадськістю.
19 ПРОВАЛ ЛЮСТРАЦІЇ Люстрацію не вдалося використати для очищення нашого суспільства від старих радянських і кому- ністичних чиновників, від «номенклатури». В уряді забагато чиновників і людей у формі, які тривалий час перебували в системі Радянського Союзу та пройшли навчання в Росії. Ця проблема вимагає більшої уваги, оскільки внутрішній ворог, можливо, небезпечніший, ніж зовнішній. СБУ не зробила великих успіхів у пошуку тих, хто досі працює на Росію, особливо в системі безпеки. Ще більш проблемною виявилася ситуація з підсвідомою схильністю до збереження старих принципів і норм, прихованих у новоствореній системі демократичного управління. Ця де-факто «робота на Росію» небезпечна своїм руйнівним впливом для України і вимагає окремої і особливої уваги і зусиль. АРМІЯ ТА СУСПІЛЬСТВО Безпека країни вимагає наявності професійної армії, а вона не може існувати без повної і активної підтримки суспільства. Зовнішні соціальні зв’язки та діяльність на рівні бригад і нижче поліпшу- ються, але вище керівництво, як і раніше, переважно уникає спілкування з суспільством. Солдати відчувають, що до них ставляться як до цифр на папері, а не як до людей, як це було в 19-му сторіччі, тому велика їх кількість покидає лави збройних сил. Не поліпшують ситуації й дотримання старого радянського дисциплінарного статуту та неможливість ухвалити в парламенті закон про військо- вослужбовців сержантського складу. Якщо уряд хоче мати сильну військову систему, то армійське керівництво має повністю підтримувати професіоналізм у всіх аспектах. Приміщення казармового типу і «совка» більше не підходять. Військовий контракт повинен бути угодою між рівними, де сус- пільство дає службу, в обмін на відповідну кар’єру і перспективи професійного зросту, відповідний рівень поваги і винагороди. Кар’єрне зростання має служити обом сторонам, а не тільки верхівці. Якщо цього не зробити, суспільство цуратиметься армії, а її чисельність далі зменшуватиметься, ставлячи під загрозу національну безпеку. ДОНБАС Те, як армія воює на Донбасі, безпосередньо впливає на стан громадянського суспільства і визначає все інше в рамках військової системи. Якщо армії не дозволено воювати, а військовим наказано сидіти, перетворюючись на мішень, це призводить до серйозного погіршення роботи молодшого керівництва, зниження ініціативності, морального духу і підготовки. Це призводить до відчаю у су- спільстві. Це прямий виклик для адміністрації. Уряд не може сьогодні мати пасивну армію, яка не воює, і вже завтра мати боєздатну армію.
20 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ОРГАНІЗАЦІЙНАРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РІВНЯ ПОТРЕБУЮТЬ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ, ЩОБ ЗРОБИТИ ЇХ ВІДПОВІДНИМИ ЦІЛЬОВОМУ ПРИЗНАЧЕННЮ В УМОВАХ СУЧАСНОГО СВІТУ ОРГАНІЗАЦІЯ Національна організація з безпеки – це доктринальний, концептуальний і структурний безлад. Вона досі перебуває під впливом «фантомної» присутності радянської системи і не була реформована. Тому не відповідає цільовому призначенню. Занадто багато заходів здійснюється Офісом Прези- дента, який не має ані компетенції, ані ресурсного потенціалу, тоді як належна виконавча відпові- дальність лежить на інших органах. РНБО також функціонально, організаційно і ресурсно слабка і не продемонструвала не те що керування веденням війни, але й майже не приймає реальної участі у процесі. Силових міністерств у нас явно забагато, і їх робота не скоординована. Однією з причин, чому багато речей, таких як офіційне розслідування можливих правопорушень не працює, є відсут- ність чіткого розподілу функцій. У радянські часи така відсутність фокусу створювалася навмисно, щоб знищити в зародку формування влади по регіонах, яка могла з часом кинути уряду виклик, але в демократії необхідно зворотне. В даний час реформа необхідна на всіх рівнях для зміцнення потенціалу та знищення зайвих елементів. Деталі цієї роботи викладені в більш докладному документі нижче, але простими словами: Офіс Президента має зосередитися на політичному напрямку і завданнях РНБО необхідно розширити, щоб забезпечити інструменти для належної кризової організації на підтримку уряду. До її складу має увійти: Голова РНБО і невеликий Секретаріат із необхідними експертними функціями, що тримає зв’я- зок з урядом. Новостворена Національна розвідувальна організація, очолювана Національним директором розвідки. Ця організація повинна акумулювати секретну і відкриту інформацію з усіх націо- нальних установ та неурядових організацій, забезпечувати роботу Національної оперативної розвідувальної групи, Центру інформаційних технологій і синтезу даних і групи планування роз- відувальної діяльності. Національний оперативний осередок (24/7) із черговим офіцером, що представляє уряд. Цей осередок повинен стояти вище над усіма оперативними осередками міністерств і Об’єднаного штабу Міноборони. 05
21 Осередок «розвитку і ведення гібридної війни» з асоційованим комітетом експертів і «мудреців» Агентство національної безпеки, що має звітувати перед РНБО, але бути політично незалеж- ним, концентруватися на законах про безпеку, правилах і положеннях (не так, як нині це робить СБУ), а також документації; стати національним органом з перевірки особових справ. Поліцію необхідно належним чином структурувати для зміцнення правопорядку та захисту грома- дянського суспільства. Вони потребують більш чітко визначити ролі, кращого і належним чином розподілу органів і субординацію керівництва, а також організації та навчання. Роль Національної гвардії повинна підлягати терміновому політичному і громадському перегляду і бути чітко визначена. Вона повинна бути або підтримкою для поліції, або підтримкою для армії. Наразі це окрема сила зі своєї власною, сумнівною з точки зори демократії метою, що не підтри- мує суспільство так, як мала б. Тобто ці військові формування уособлюють концептуальний без- лад, розтрачують цінні ресурси і сприяють захопленню влади і політичній нестабільності в країні. Нацгвардійці не повинні ходити по вулицях зі зброєю, якщо немає чіткої та недвозначної загрози застосування зброї іншими. Вони не повинні замінювати поліцію, якщо поліція не перевантажена або не зазнала невдачі. СБУ має зосередитися на контррозвідці і, можливо, вести кібервійну. Треба забрати в СБУ поліцей- ські та військові завдання. Джерело: securitypolice.com.ua
22 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РЕОРГАНІЗАЦІЯСИСТЕМИ ОБОРОНИ ОБОРОННА СИСТЕМА ПОВИННА БУТИ РЕОРГАНІЗОВАНА ТАКИМ ЧИНОМ, ЩОБ МОГЛА ПРОТИСТОЯТИ РОСІЇ І НАЙКРАЩИМ ЧИНОМ ВИКОРИСТОВУВАТИ НАШІ НАЦІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ. Система оборони потребує термінової реформи. Основні компоненти системи залишилися без змін ще з радянських часів. Замість справжньої зміни концепції, цінностей і принципів, реформування було в основному спрямоване на використання нового мислення, щоб змусити стару радянську си- стему працювати краще. У деяких аспектах це частково спрацювало, але спроба втиснути двигун від Porsche в «Ладу» – це не шлях до розв’язання проблеми. Тут необхідні фундаментальні зміни в багатьох сферах, деякі з яких наведені нижче: КАДРОВІ РЕСУРСИ Головна зміна полягає в переході на повністю професійні кадри, замість нинішнього збереження ста- рих підходів, таких як обов’язкова військова повинність. Існує нагальна необхідність у новому законі про військову дисципліну, який замінив би чинні досі радянські правила, і в ухваленні та застосуванні законів про військовослужбовців сержантського складу. ДОКТРИНА БОЙОВИХ ДІЙ В ПОВІТРІ ТА НА СУШІ Росія має можливість атакувати будь-яку точку України, використовуючи наземні, морські або по- вітряні ресурси. Це означає, що наші бригади і батальйони теж повинні мати можливість рухатися і воювати де завгодно – не тільки в Донбасі або Маріуполі. Нинішня доктрина змінюється повільно, щоб реально відобразити необхідність такої оперативної мобільності, але супутні зміни в особовому складі, озброєнні, транспортних засобах та обладнанні не відбуваються взагалі. Гусеничні машини, що потребують перевезення залізною або автомобільною дорогою, не можуть швидко долати великі відстані і значно збільшують час розгортання бригади. Нам потрібні бригади швидкого реагування і батальйони, а вони не можуть базуватися на гусеничних БТР або танках. Для необхідного рівня швидкості реагування потрібна повністю колісна техніка або, навіть, аеромобільна, що перевозитися на вертольотах. Існує також велика потреба в спільних організаціях та операціях з повітряними си- лами на всіх рівнях, починаючи з батальйонного. 06
23 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ Мобільність також вимагає зміни системи бойової логістики. Нинішня система у військах, як і раніше базується на старій радянській «push-системі» (коли продукція виробляється і доставляється без опори на реальні потреби), побудованій на довгострокових планах і великих контрактах, що йдуть із тилових баз. Система НАТО є «pull-системою» і заснована на швидкості реагування і забезпеченні фактичних потреб із передовою підтримкою якомога ближче до району бойових дій. Батальйони і бригади мають власні тилові підрозділи з боєприпасами, запасними частинами і припасами на 3-5 днів. Це дозволяє їм швидко переміщатися до інших бойових районів як повноцінним одиницям. Бри- гади також мають ремонтні підрозділи близько до фронту і відправляють у тил транспортні засоби, тільки якщо вони повністю виведені з ладу. ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ Оборонна промисловість може бути реформована належним чином лише тоді, коли Міноборони і Генштаб змінять систему матеріально-технічного забезпечення бойових дій і розсекретять плани закупівель. Як тільки військові зрозуміють, що саме їм потрібно, можна буде впроваджувати зміни в оборонній промисловості, щоб забезпечувати армію тим, що їй потрібно. Ключем до реформ є використання ринкових сил для Укроборонпрому. Водночас потрібно дати можливість невеликим компаніям конкурувати за контракти і демонструвати нові технології, а не боротися з корумпованими чиновниками-бюрократами, які дбають лиш по власний зиск. РЕЗЕРВИ Велика частина суспільства хоче бути причетною до армії. Хода гідності на День Незалежності добре продемонстрував це. Наявна система резервістів надмірно централізована, але продовжує створю- вати нові, але не боєздатні, підрозділи. Краще було б децентралізувати контроль над резервами і дозволити добровольцям вибирати, де вони можуть найкращим чином згодитися, щоб повноцінно проявити свої навички і енергію. Резерви зміцнюють наявну бригадну систему, а не створюють до- даткові резервні бригади. Міжнародний досвід підтверджує, що такі резервні бригади будуть слаб- кими і занадто непослідовними, щоб виконати будь-яку роль, крім гарматного м’яса. Резервісти мог- ли б займати багато технічних та адміністративних постів, що дозволило б використовувати більше військових на активній лінії фронту. Старші або фізично слабші резервісти можуть бути використані для формування підрозділів територіальної оборони.
24 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ КОДЕКС ВІЙСЬКОВИХ ЗАКОНІВ НЕ РОЗРОБЛЕНИЙ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ Україна має серйозну проблему із законами про безпеку, як беруть свої корені з радянської системи, або в застарілих частинах Конституції. Парламент і міністерства просто не в змозі розв’язати цю проблему. Чинні закони призначені для того, щоб надавати і захищати владу, а не підтримува- ти та посилювати бойову спроможність армії та давати результати. Це негативно впливає на всі органи безпеки. Збройні сили не можуть ефективно функціонувати, поки закони про планування і бюджетування, оборонну промисловість, військову дисципліну, військовослужбовців сержантського складу і військову поліцію, не будуть модернізовані таким чином, щоб вони гармонійно працювали в сукупності. Закон про військову поліцію життєво важливий, адже багато аспектів військової системи потребують залучення військової поліції для належного функціонування. Важливо, щоб міністерства, які блокують закону, розуміли серйозність впливу їх недавнього негативізму на стан безпеки. Джерело: blackseatv.com
25 МІЖНАРОДНІВІДНОСИНИ НАЯВНІСТЬ ХОРОШИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН МАЄ ОСНОВОПОЛОЖНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ В НАШІЙ ВІЙНІ ПРОТИ РОСІЇ. ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ Україна значною мірою залежить від зовнішньої підтримки в боротьбі з Росією. Багато зацікавле- них сторін, пов’язаних з Росією, відіграють значну роль у підтримці України, але розрізняються за масштабами і ефективністю. Завдання для всіх полягає в тому, щоб зберегти обличчя і відносини з Україною, не завдаючи при цьому подальшої шкоди їх двостороннім відносинам з Росією і не втягу- ючись безпосередньо у конфлікт. Велика Британія після справи про отруєння Скрипалів, Канада з її великою українською діаспорою і США – три помітні винятки. Але в українських відносинах із США є проблеми, пов’язані з потенційним втягуванням у їхню національну політику в рамках будь-якої домовленості. Оскільки санкції США тепер стали найпотужнішим інструментом проти Росії, ці відно- сини потребують особливих уваги і управління. Без підтримки США протистояти Росії буде набагато складніше або навіть неможливо. Проблеми ще й у тому, що багато країн і організацій були або куплені Росією, або наповнені агентами Кремля. Іншими словами, вони говорять голосно, але діють пасивно, часто більше у своїх інтересах, ніж в інтересах України. Щодо цих країн та організацій українській дипломатії необхідно діяти наба- гато активніше. Європейський Союз — ключовий партнер України, але його санкції незначні, і не всі його члени хочуть зберегти навіть ті наявні санкції. Російська агресія розколола Європу на прифронтові дер- жави (і Польщу) і такі, як Німеччина, Франція та Італія, що на перший погляд підтримують нас, але у взаєминах із Росією налаштовані пацифістськи. Іноді, як у випадку з Німеччиною і «Північним пото- ком-2», національні пріоритети беруть верх над визнанням факту російської агресії. Підтримка США і широкий дипломатичний тиск важливі для того, щоб «стара» Європа не забувала про російську загрозу. Але існує фундаментальне питання: чи США готові далі тиснути на Європу, щоб посилити тиск на Росію. Немає стовідсоткової гарантії того, що США щиро хочуть зосередитися на Росії, а не стати партнерами з Москвою в стримуванні, наприклад, Китаю. Це ще раз підкреслює необхідність провадження сильної та наполегливої дипломатії з ключовим партнером. НЕВІЙСЬКОВІ ДОГОВОРИ ТА МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ Цінність договірних зобов’язань і міжнародних організацій полягає у тому, що вони можуть стати колективною силою для впливу на Росію, а також відкрити можливості для подальшого обговорення з Росією питань, що становлять спільний інтерес, таких як рибальство в Азовському морі. 07
26 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Але, як ясно показали ситуації в ПАРЄ та ОБСЄ, покладання на них в чомусь більшому за безперспек- тивні дипломатичні зусилля, — справа безнадійна. Своїми діями в Чорному морі Росія показала, що не зацікавлена в дотриманні колективних договорів і (на їхню думку) Україна має розглядати будь-які позитивні зрушення як вигоду, а не право. Використання адміністраціями нових договірних форматів, таких як нормандський або якийсь новий, відкриває ширші можливості для обговорень з Росією, але ймовірність того, що це матиме пози- тивний ефект, мізерна. Найімовірніше, це буде використано самою Росією для того, щоб створити ще більше міжнародних ускладнень і юридичних складнощів для інших, ніж для того, щоб піти на поступки. Україна має обирати вмілих і рішучих переговірників з тих людей, яких не залякати росій- ською пропагандою і хитрістю. НАТО Більшість країн НАТО готові застосувати військову силу проти Росії, але тільки в разі необхідно- сті захищати саме кордони країн НАТО. Вони підтримають Україну ресурсами, можливо, великою кількістю зброї та навчаннями, але розгорнуть військову міць вони тільки якщо РФ нападе саме на члена НАТО. Єдиним винятком із правила може бути відмова Росії надати доступ до Чорного моря за межами тієї точки, на яку згідні США і Велика Британія. Україна повинна прийняти те, що в неї немає справжніх прибічників і союзників, тож треба належним чином підготуватися до боротьби з Росією і до перемоги над нею. Припускати, що найближчим часом відбудеться зміна поглядів на міжнародній арені у кращий бік, стратегічно небезпечно.
27 ГІБРИДНАВІЙНАПРОТИРОСІЇВСІМА НЕВІЙСЬКОВИМИ ЗАСОБАМИ НАМ ПОТРІБНІ СИЛЬНА СТРАТЕГІЯ І ПЛАН ЩОДО ТОГО, ЯК ВЕСТИ ГІБРИДНУ ВІЙНУ ПРОТИ РОСІЇ УСІМА НЕВІЙСЬКОВИМИ ЗАСОБАМИ Українська реакція на дії Росії була стихійною, повільною, політично і дипломатично слабкою, ліній- ною в мисленні та у військовому плані, покірною і майже байдужою. Це зміцнює віру Росії в те, щоб вона перемагає (а вона перемагає), і спонукає продовжувати свої дії з більшим завзяттям. У Росії є серйозні слабкі місця, і їх потрібно використовувати. Якщо Україна не спроможна дати пряму вій- ськову відповідь, слід використовувати нелінійні гібридні методи. ГІБРИДНІ АЛЬТЕРНАТИВИ В БОРОТЬБІ З РОСІЄЮ Для ефективного застосування гібридних методів необхідний стратегічний план, затверджений на урядовому рівні, з чітким набором цілей, дій та дійових осіб і належним фінансуванням. Будь-який план має бути комплексним по всьому спектру заходів, щоб мати змогу вплинути на російський уряд, олігархів чи населення РФ загалом. Наші дії повинні бути спланованими, цілеспрямованими, всеосяжними і завжди координуватися з міжнародними партнерами, а також супроводжуватися підвищенням обороноздатності, що Путін відчував психологічний тиск ще й з боку своїх прихильни- ків, опозиції, громадськості та засобів масової інформації. СТВОРЕННЯ НОВОЇ ВЛАДИ В РОСІЇ Очевидним геополітичним завданням є зміна режиму всередині Російської Федерації, тобто зміна диктатора на демократично обраний уряд. Інтереси українців нині корелюють з інтересами росій- ської опозиції, а не інтересами керівництва Росії. Ця стратегія пов’язана з високим ризиком, але успіх може бути максимально ефективним, тому зміна влади в Росії повинна бути національною метою українців. Це дало б можливість повернення або викупу наших територій і відновлення відносин із Росією. У гіршому разі відносини залишатимуться нейтральними або такими, як є. 08
28 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ УДАР ПО ОЛІГАРХАХ ТА ЕЛІТІ Амбіції Путіна сильно зачіпають еліту в Росії. Вони були змушені обирати між підтримкою лінії Пу- тіна, ризиком фінансової катастрофи або навіть смертю. Дехто в захваті від путінських амбіцій, як приміром Жириновський, а інші, хто цінує західний спосіб життя, ходять по тонкій кризі, не бажаючи потрапити в сучасний ГУЛАГ. Від санкцій дехто потерпає більше, ніж вони б цього хотіли, і судячи з пліток у ЗМІ, багато хто вважає вторгнення на Донбас провалом. Еліти — одне зі слабких місць, які можна використати. В даний час багато хто уникає санкцій і більш жорстких умов, працюючи через офшори Кіпру та інших країн, а в деяких випадках, як Абрамович, отримуючи громадянство інших країн, щоб зберегти свою свободу. Необхідно спрямувати на них більший тиск, щоб вони відкрито висловлювали невдоволення курсом, який обрав Путін. Слід закрити для них можливість підтриму- вати корумпований спосіб життя. Російським багатіям треба дати зрозуміти, що не можна сидіти на двох стільцях одночасно. Для цього потрібно докладати серйозних дипломатичних, юридичних і фінансових зусиль з боку України. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ STRATCOM ПРО УКРАЇНУ НА ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ Україна – величезна країна, і Путіну буде вкрай складно її завоювати. Необхідно дати зрозуміти Росії та росіянам, що подальша агресія закінчиться невдачею. Вони повинні розуміти, що ніякої політичної чи воєнної капітуляції з боку України не буде; що вони зустрінуть опір, з яким не зможуть впоратися; що подальше вторгнення матиме руйнівні наслідки всередині самої Росії. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ STRATCOM ПРО РОСІЮ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Нинішня адміністрація заявила, що Україна повинна мати власний російськомовний канал. Це було б ключовим активом у створенні безплідного ґрунту для російської пропагандистської діяльності. Необхідно дати зрозуміти і населенню Донбасу, що після відмови від Росії та засудження її дій по- силиться підтримка з боку України. Але ефективність залежить від якості та правди. Та й реалізація цього проекту буде не з дешевих. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ STRATCOM ПРО РОСІЮ НА ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ Росія проводить кампанію з поширення фальшивих новин серед власного населення. Це і брехня про США, НАТО, ЄС та Україну, і пропаганда про ефективність путінського режиму. Росія має враз- ливу фінансову систему. Національні економічні плани провалюються один за одним. Промисловість
29 випускає переважно другосортні та морально застарілі товари. Приголомшливі досягнення скромні. Ядерна зброя вибухає всередині країни. У сільському господарстві є успіхи, але підприємства скон- центровані в руках все більш нечисленної мафії. Малих підприємців-ентузіастів і новаторів душить бюрократія. Населення не може не помічати, що ситуація не поліпшується. І саме тут криється мож- ливість не тільки боротися з Росією за правду в ЗМІ, а й донести правду про Росію до всього світу і до самої Росії. ВИКОРИСТАННЯ СЛАБКИХ МІСЦЬ РОСІЇ ЧЕРЕЗ ПІДТРИМКУ І ЗАХИСТ МІЖНАРОДНИХ ІНТЕРЕСІВ США Росія прагне бути скрізь, де вона може дратувати США. Вона поширює свій вплив акуратно і регу- лярно ставить себе в пряму опозицію США. В Арктиці відбувається така ж сама ситуація з Канадою, Норвегією та іншими країнами регіону. Тут криється можливість для України протистояти російським амбіціям шляхом тісної політичної, дипломатичної та військової співпраці з США та іншими країнами, а також за допомогою винахідливих гібридних заходів з протидії світовим амбіціям Путіна. СЛАБКІ МІСЦЯ АРМІЇ На російські сухопутні війська не можна повністю покластися у плані ведення якісної війни. Вони зазнали невдачі в Чечні, тож можуть зазнати невдачі знову. Аналітики припускають, що вони більш нестабільні і менш боєздатні, ніж вважає Росія. Попри реформи, слабкі місця регулярних сил поля- гають в тому, як вони віддають прикази і ставляться до військ загалом, до законного вільного часу службовців і в ситуації з дозволеним зловживанням алкоголем. Контроль і дисципліна – це просто механічні гасла, вони завжди породжують корупцію і погане ставлення. Залучення резервів для зміцнення армії — справа ризикована, оскільки характер країни змінюється, і гарантувати абсо- лютну відданість вже складно. Росія може сформувати величезну армію, але вона виявиться більш нестабільною, ніж здається на папері, особливо якщо ця армія зустріне сильний спротив і динамічну оборону. Найкращі війська були залучені в Сирії, але це, схоже, не сприяє покращенню решти сил. Їх надмірно централізоване командування (про що наочно свідчить Керченський інцидент) робить їх повільними і це може призвести до збою між централізованим контролем і суворою реальністю в разі зіткнення із силами, які чинять сильний опір. Росія також має менше боєздатних кораблів і літаків, ніж намагається показати, і багато пілотів із недостатньою кількістю польотних годин. Їм доведеться протистояти сучасним військово-повітряним силам і системам ППО, керованим профе- сійними кадрами.
32 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇДО ДІЇ Робота з втілення стратегічного документа в реальну систему безпеки має проводитися в кілька етапів: Офіс Президента повинен перетворити цей документ на політичні директивні вказівки і завдання для уряду і РНБО. Кабінет Міністрів загалом і міністри зокрема визначають шляхи досягнення поставлених ці- лей і необхідні зміни в законодавстві. На цьому етапі формується бюджет для проведення змін. Старші посадові особи наділяються повноваженнями і отримують завдання керувати кожним етапом перетворень в кожній сфері безпеки. Самі міністри або призначені міністром особи збирають невеликі команди висококваліфікованих спеціалістів. СБУ потребує особливої уваги, оскільки воно, схоже, досі перебуває під значним впливом Росії. Чи просто тотально некомпетентна. Організаційні зміни слід здійснювати швидко, використовуючи всі доступні правові методи з акцентом на швидкість і дії, уникаючи детальних планів змін, оскільки вони забирають багато часу і знижують здатність до інновацій і пошуку нових і кращих ідей. РНБО, створена для прямої, гібридної війни, повинна бути організована негайно, а потім мають бути розроблені детальні антиросійські стратегія і план. Нагляд за змінами здійснюється по вертикалі від Кабінету Міністрів до Офісу Президента і від парламенту до всієї країни. Роль Офісу Президента у цьому процесі полягає у відстеженні динаміки, стимулюванні змін у законодавстві та розв’язанні проблем, без орієнтації на фактичну реалізацію. Важливо! На проміжних етапах варто звільнити РНБО від функції управління та контролю за більш масштабними змінами, оскільки пріоритетним завданням є реформування самих себе. Утім, за ними залишається функція від стеження за синхронізацією всіх аспектів змін з вимогами гло- бального плану гарантування безпеки у світі. 02 01 03 04 05 06 07 08
33 Джерело: politarena.com.ua
36 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Друга проблема, яку необхідно прояснити для забезпечення безпеки полягає в забезпеченні чіткого і недвозначного порядку підлеглості. Для цього національна вертикаль командування повинна йти від президента до прем’єр-міністра (кабінету міністрів), до міністрів, а потім вниз до виконавців, таких як Начальник Генерального штабу або Начальник поліції. Це гарантує, що завдання, обов’язки, пов- новаження і бюджет будуть узгоджені, що дозволить забезпечити чітку підзвітність. В даний час цей життєво важливий зв’язок не працює по всіх пунктах в ситуації з РНБО, військовими, СБУ і охороною президента. Крім того, президент безпосередньо пов’язаний з Начальником Генерального штабу і не може визначати ключові елементи відповідальності Кабінету міністрів, бюджетної та міністерської координації. Конституція посилює неефективність системи безпеки, а прагнення до особистої влади створює організації, приречені на провал. Для того, щоб система запрацювала, її необхідно впоряд- кувати. Те, що потрібно РНБО, щоб правильно виконувати свою роботу, мусить випливати з вимог до управління безпекою. Завдання викладені нижче: КОМІТЕТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Цей офіційний комітет призначений для того, щоб президент визначав пріоритети для уряду, встановлював цілі і заслуховував оперативні і розвідувальні аналітичні звіти та доповіді. Секре- тарем буде голова РНБО. Комітет буде збиратися в міру необхідності, і до його складу увійдуть ключові міністри та інші особи за необхідністю. КОМАНДА ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ Повинна бути сформована мультидисциплінарна команда з 20-30 кращих спеціалістів країни, щоб намітити для президента і апарату безпеки пряму стратегію гібридних дій, які поставлять Росію на коліна і допоможуть виграти війну. Ця команда буде орієнтувати в бік мислення дов- гостроковими категоріями, керувати цілями і визначати необхідні засоби за всіма напрямками діяльності, що стосуються Росії. ГОЛОВА РНБО Ця роль потребує переосмислення з чітким формулюванням завдань, повноважень і відпові- дальностей. Потрібно чітко вирішити, чи ця людина має бути технічним експертом, радником з безпеки або управлінцем. Якщо перше, то він не повинен бути обтяжений управлінськими обов’язками керівника РНБО і його рекомендації повинні доноситися і набувати офіційної сили через Адміністрацію президента. Якщо він є керівником національної безпеки, то його посадові обов’язки та повноваження, а також повноваження РНБО по відношенню до уряду і управління бюджетами, повинні бути конкретизовані і офіційно закріплені. За часів попередньої адміністра- ції президент позбавив повноважень голову РНБО і сам взяв на себе його обов’язки.
37 Це звело роботу організації всього лише до аналітичної функції. Завдання РНБО полягає в тому, щоб забезпечувати безпеку через вертикаль командування, яка йде від президента до уряду, через міністерства до безпекових організацій. Перетворення голови РНБО на «урядового рад- ника» виведе його з командної вертикалі, тому роль в період кризи досить чітка і не викликає питань, але він і досі залишиться відповідальним за забезпечення того, щоб РНБО виконував ті функції, які потрібні уряду. УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ РНБО потрібен Секретаріат, який би постійно працював над визначенням вимог національної безпеки. До цього входить надання допомоги уряду у розумінні щорічних бюджетних потреб для себе та інших безпекових міністерств, аналіз всіх безпекових організацій на предмет потреб, ефективності і результативності та пропонування змін. Він повинен також здійснювати повсяк- денний нагляд за іншими підрозділами РНБО і займатися міжнародними зв’язками. Секретаріат не матиме жодних офіційних повноважень за межами РНБО, але може працювати через Адміні- страцію президента, Кабінет міністрів або Верховну Раду залежно від потреб ОПЕРАТИВНИЙ ОСЕРЕДОК РНБО потрібен мати групу операцій, яка буде функціонувати в режимі 24/7/365. Вони повинні бути в управлінській вертикалі вище за оперативні осередки міністерств і повинні бути здатні давати команди і політичні вказівки як в повсякденних справах, так і при екстремальних кризо- вих ситуаціях. Цим буде займатися черговий офіцер, який працюватиме від імені Президента і буде завчасно уповноважений ним керувати національними операціями. В умовах кризи саме з цим осередком має працювати президент і його найближчі радники з питань безпеки. Чергові офіцери повинні бути досвідченими і підготовленими старшими посадовими особами зі складу або Ради, або державного апарату, поліції, прикордонної охорони або Збройних сил. Вони по- винні управляти групою вдень і вночі і бути призначеними на цю службу на термін до 12 місяців. ОПЕРАЦІЇ – ЧЕРГОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ З ОПЕРАТИВНИХ ПИТАНЬ У будь-який час має працювати черговий чиновник для виконання функцій Президента (за його відсутності, наприклад, за кордоном), доступний для Оперативного осередку РНБО для надання політичних консультацій та вказівок. Має бути чітко і в конституційному порядку роз’яснено, хто цей чиновник і які його повноваження. У разі виникнення кризи ця посадова особа уповнова- жена приймати рішення до тих пір, поки з президентом або прем’єр-міністром не можна буде зв’язатися, щоб вони взяли на себе повноваження. Найкраще, якщо цей чиновник буде обира- тися і буде членом ВР.
38 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РОЗВІДКА – ДИРЕКТОР Країні потрібен Директор Національної розвідки. Ця людина має мати достатній стаж, вагомість і досвід, і мати урядовий рівень, щоб представляти країну. Він повинен мати допуск і довіру, щоб мати можливість відкрито розмовляти з особами на аналогічних посадах в НАТО і країнах НАТО. Він повинен мати законні повноваження з управління стратегічним напрямком всіх розвідувальних операцій всіх організацій країни. РОЗВІДУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ РНБО необхідна Група з розвідувальних операцій, що братиме інформацію з усіх джерел та пра- цюватиме в режимі 24/7/365. Ця група повинна збирати на акумулювати всю наявну інформацію Національної розвідки в одному місці. Ця інформація буде походити з усіх відкритих і закритих джерел. Цим буде керувати черговий офіцер, який працює від імені президента і завчасно був уповноважений на проведення щоденних розвідувальних операцій. Чергові офіцери повинні бути досвідченими і підготовленими розвідниками з державної служби, поліції, прикордонної охорони або збройних сил, а також Національного банку, митниці, аеропортів та портів. Вони повинні отри- мувати призначення на 2 роки, а потім повертатися до своєї служби. ГРУПА З АНАЛІЗУ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ДАНИХ – РНБО повинен мати високоякісну аналітичну групу, що використовує сучасні ІТ технології, здатна отримувати інформацію з усіх відкритих і закритих джерел і фільтрувати її як за допомогою люд- ського інтелекту, так і за допомогою технічних засобів обробки даних, включаючи використання штучного інтелекту. Вона повинна бути змодельована за зразком підходу і стандартів Bellingcat. Для цього знадобляться аналітики і фахівці з IT/програмного забезпечення найвищого рівня, і це буде недешево. Якісна операція, однак, буде коштувати більше, ніж 3 бригади солдатів. АЛЬТЕРНАТИВА РНБО – невелика, але альтернативна РНБО (частково укомплектована організація) має бути створена да- леко від Києва, щоб діяти в разі надзвичайної ситуації або перевороту, коли уряд буде захоплено. Альтернативний голова, який керуватиме цією організацією, має бути старшою виборною посадо- вою особою та мати законні повноваження. Важке завдання полягає в тому, де розмістити РНБО і голову РНБО в командній вертикалі. Щоб бути ефективним, він/вона повинен мати чітку роль, але також не повинен бути в положенні, коли його повноваження по відношенню до президента, прем’єр-міністра і кабінету міністрів нечітко визначені.
39 Це особливо важливо в тих випадках, коли мова йде про бюджетні обговорення та міжвідомчі рішен- ня. Виникає кілька можливостей: Якщо на голову РНБО покладаються функції національного експерта з питань безпеки, то його роль має бути роллю старшого радника уряду. РНБО може бути підпорядкований без- посередньо або Адміністрації президента, або кабінету міністрів. Таким чином, голова має право давати поради як президенту, так і прем’єр-міністру, зберігаючи при цьому національну відповідальність за виконання завдань РНБО від імені країни. Коли він підпорядковується безпосередньо президенту, саме тоді проявляють себе суттєві конституційні проблеми щодо ролі РНБО, його голови і його місця в командному ланцюжку в період кризи. Роль заступника прем’єр-міністра з «управління безпекою» в кабінеті міністрів – по суті це робить РНБО міні-міністерством. І дає голові деяку виконавчу владу як членові кабінету міні- стрів. (Це організаційне рішення може бути тимчасовим до закінчення війни, коли має бути проведений подальший аналіз всіх органів безпеки.) Перевага цього варіанта полягає в тому, що голова перебуває безпосередньо в командній та бюджетній вертикалі і має можливість відкрито сперечатися з іншими членами кабінету, про те, як краще витратити обмежені кошти на забезпечення безпеки. Статус агентства для РНБО у віданні Міністерства юстиції. Це забезпечувало б цивільний контроль і міністр би мав пряму відповідальність за управління і ефективність. У цьому ви- падку роль голови буде більшою мірою кореспондувати з функціями старшого державного службовця, який відповідає за діяльність організації, а не «національного експерта» з питань безпеки. Цей варіант також забезпечить баланс всередині уряду. Відділення ролі радника з національної безпеки від РНБО. Радник може бути поміщений в ад- міністрацію президента. РНБО стане агентством або урядовим відомством і буде управлятися міністерством, як і будь-яка інша урядова організація. Перевага цього полягає в тому, що, швидше за все, кращий кандидат на позицію радника, може не бути кращим кандидатом на пост очільника серйозної державної безпекової організації. Поділ ролей дозволить домогти- ся більш високої якості. Безпека країни не стає краще від наявності безлічі організацій або величезного дублювання за- вдань та обов’язків, на які витрачаються гроші і з’їдаються цінні кадрові ресурси. Ці ресурси необ- хідні для Збройних сил. 02 01 03 04
40 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Необхідно домогтися врегулювання, щоб зосередитися на основних завданнях. Кілька початкових пропозицій щодо загальних змін включають: Удосконалити структуру і систему підготовки співробітників поліції і правоохоронних органів для охоплення всіх аспектів діяльності, окрім пов’язаної з фінансовими злочинами. Мета полягає в тому, щоб зменшити необхідність участі СБУ та Національної гвардії в правоохоронній діяльності. Розвивати організаційно профільні відділки по боротьбі з різними злочинами, такими як політичні злочини, особливо тяжкі злочини, злочини пов’язані з мистецтвом, антикваріатом, наркотиками, пе- дофілією, торгівлею людьми, тощо. Поліпшити зв’язки та кар’єрну мобільність між поліцією охорони, дорожньою поліцією і фінансовою поліцією. Розділити Національну гвардію на Поліцію безпеки під командуванням поліції (для складних за- вдань або завдань, що потребують легкової зброї, з якими поліція не може впоратися. Це, ймовірно, також повинно включати боротьбу з тероризмом). Чисельність повинна бути зведена до кількох сотень по всій країні. Залишок цієї квазі-армії потрібно передати до складу Збройних Сил. Звести функцію СБУ повністю до контррозвідки, кібервійни і кібербезпеки, проведення особових перевірок, виконання перевірок мір забезпечення безпеки, а також просвітницької ролі. Організа- ція повинна бути укомплектована лише цивільними особами. Перевести силовиків з антитерорис- тичних підрозділів до Поліції охорони. Передати відділ по боротьбі з економічними злочинами під командування фінансової поліції. Зробити охорону президента департаментом поліції. Вивести Організацію національної безпеки та Управління з питань безпеки та політики зі складу СБУ та сформувати належне Агентство національної безпеки. Незалежність управління безпе- кою має життєво важливе значення для забезпечення безпеки і не може бути поставлена під загрозу. Агентство зосередить свою увагу на питаннях законів в сфері безпеки, зв’язках в галузі міжнародної безпеки, особових перевірках, нормативних актах, правилах і документах. Це буде єдина установа для перевірки особових справ в Україні, вони також будуть керувати процесами і нормами перевірок мір забезпечення безпеки, навчання і освіти, але за допомогою посадових осіб, відряджених з інших служб для забезпечення актуальності і здорового глузду. НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ МОЖЕ ВИГЛЯДАТИ НАСТУПНИМ ЧИНОМ Міноборони – Збройні сили і військова розвідка МВС – поліція, прикордонна охорона та поліція охорони МЗС – зовнішня розвідка Мін’юст – СБУ, АНБ та РНБО Мінфін – митниця та фінансова поліція
42 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ОБОРОННАРЕФОРМАУКРАЇНИ Оборонна реформа – це складна тема. Незважаючи на 5 років війни, мало що змінилося. Відбува- лись косметичні зміни, які стосувались уніформи та їжі, але навіть в плані їжі було зроблено крок назад, і якість погіршується. Солдати стали краще після 5 років війни, і багато з них відповідають світовому рівню, але їх тягне вниз погане керівництво, очевидні корупція і паперова бюрократія, яка кидає виклик логіці і здоровому глузду. Втілення стандартів НАТО у реальність все ще залишається в далекій перспективі. Доброю новиною є призначення цивільного міністра і ймовірне призначення цивільних заступників замість генералів. Однак Міноборони повинен стати організацією, яка у своїй роботі спирається на стратегію, а не приймає нові рішення щодня. Обрання цивільного директора з розробки оборонної політики залишається життєво необхідною зміною. Нижче наведено список дій, які допоможуть просунути реформу вперед:
43
44 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
45
46 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
47
48 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
49
50 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
52 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКАТАДИПЛОМАТІЯ Протягом усієї своєї незалежності одним з основних викликів для України (у тому числі у сфері обо- рони та безпеки) лишалася маргіналізація позицій України на міжнародній арені. На жаль, за усі 28 років незалежності, наша країна не зуміла виробити чітке стратегічне бачення своєї ролі та функції у світі, бодай навіть у регіональній системі. Це негативно позначилося на формуванні зовнішньої полі- тики, яка до сьогодні має велику кількість фундаментальних проблем, без вирішення (або зменшен- ня глибини) яких говорити про успішність будь-якої стратегії складно. Зовнішня політика необхідна будь-якій державі, адже це – спосіб залучити з-за кордону ресурси, необхідні для розвитку країни, якщо у неї їх немає. У випадку України, таких ресурсів дуже багато, а альянси з іноземними партне- рами, особливо у нинішній час, є дуже нагальними та необхідними для виживання. На сьогоднішній день основними проблемами зовнішньої політики України є на- ступні: КАДРОВА КРИЗА Радянський спадок не дозволив Україні мати власну потужну дипломатичну школу. Більша частина талановитих кадрів у радянські часи зазвичай виїздила у Москву, де розташову- валися основні ВНЗ, що готували професійних дипломатів. Після 1991 року Україна, на жаль, не зуміла створити власної школи кадрів для системи МЗС. Відповідно, сьогодні зовнішній політиці України катастрофічно бракує спеціалістів, не лише на стратегічних напрямках (Єв- ропа, США), але особливо на потенційно нових, які сьогодні стають все більш актуальними на тлі глобальних трансформацій економіки і торгівлі (Китай, Близький Схід, Африка, Латинська Америка, Південно-Східна Азія, Індія тощо). БЮРОКРАТІЯ Як і будь-яке інше міністерство або державне відомство, МЗС має занадто складну, бюрокра- тичну, законсервовану структуру, яка не змінювалася протягом дуже довгого часу. Відсут- ність електронного документообігу, роздутий штат, залишені ще з радянських часів правила, застаріла та закостеніла внутрішня структура – все це заважає Міністерству оновлюватися, запускати соціальні ліфти та змінюватися відповідно до потреб сьогоднішнього світу. РЕФЛЕКСИВНІСТЬ Зовнішня політика України є занадто рефлексивною і має переважно тактичний характер. Оскільки в країні відсутня чітка стратегія зовнішньої політики, а відтак – не виставлені прі- оритети, зовнішньополітичні рішення, які приймають у Києві, дуже часто не виважені, корот- козорі і продиктовані радше оперативними політичними інтересами правлячого класу, аніж грою наперед і національними інтересами держави. Як показали ситуації з газопроводом 01 02 03
53 «Північний потік-2», поверненням російської делегації у ПАРЄ, історико-культурними конфлік- тами з Угорщиною, Польщею, Румунією, а також погіршенням стосунків зі США після 2016 року, Україна не здатна реалізовувати превентивну дипломатію і приймати зовнішньополітичні рі- шення на кілька кроків уперед, а рефлексує на те, що уже сталося по факту. НЕДАЛЕКОГЛЯДНІСТЬ Україна ніколи не мала чіткої стратегії зовнішньої політики, яка б визначила не лише наці- ональні інтереси держави, але й пріоритети нашої дипломатичної роботи як усередині, так і назовні, на наступні 3-5 років. Без стратегічного курсу, Україна не здатна приймати рішення, що дозволяють розгорнути масштабні проекти, реалізувати велику торговельну угоду або залучати іноземні інвестиції на постійній основі. А без цього, Україна не має необхідних фі- нансових, матеріально-технічних, гуманітарних, політичних ресурсів для подальшого розвит- ку та процвітання. СЛАБКІ ЗОВНІШНІ КОМУНІКАЦІЇ Зовнішньополітичні комунікації України, особливо після 2014 року, стали одним з головних провалів нашої держави на цьому напрямку. Стратегічні державні комунікації ніколи не були сильною стороною України, а відсутність бачення себе у світі взагалі знищили їх як такі. Ни- нішня комунікація України з зовнішнім світом дуже обмежена (відсутній чіткий образ і бренд «Україна»), слабка (немає інформаційно-дипломатичної інфраструктури), тактична (вмикаєть- ся лише, коли з’являється гостра проблема), помилкова (меседжі назовні часто формуються через призму внутрішньої суспільно-політичної дискусії) та однорідна (одні й ті ж меседжі використовують для різних зовнішньополітичних напрямків). Ці основні проблеми суттєво впливають на міжнародні позиції України, і уже сьогодні приносять перші проблеми – Росія переграє нас у зовнішній політиці. У кінці 2015 року РФ зуміла перехопити дипломатичну та інформаційну ініціативу та активізувала «флангову дипломатію» для поступової зміни сприйняття самої себе на Заході з метою пом’якшення риторики та скасування антиросійських санкцій. За останні 4 роки Росії вдалося не лише змінити риторику, скорегувати зовнішню політи- ку під потреби мінливого світу, але й змусити деякі країни Заходу пом’якшити свою позицію щодо санкцій, і відновити співпрацю з Москвою в окремих сферах. Останні події навколо переговорів у «нормандському форматі», повернення РФ до ПАРЄ, а також публічних дискусій щодо необхідності відновлення членства Росії у клубі «Великої сімки» доводять, що їхня зовнішня політика була ефек- тивною, поки наша – продовжувала захлинатися вищеописаними проблемами. Поразка на дипломатичному фронті може оголити один з наших найслабкіших напрямків – зовніш- ньополітичний, на якому ми досі не спромоглися вибудувати чіткі військово-політичні союзи, знайти постійних стратегічних партнерів і отримати доступ до джерел ресурсів, які нам необхідні для роз- витку та протистояння з РФ. 04 05
54 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Відповідно, для того, щоб не втратити свої міжнародні позиції остаточно, необхід- но здійснити наступні кроки: РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ МЗС Аудит роботи МЗС, переатестація його кадрового складу та оптимізація роботи центрального апарату, перехід на електронний документообіг, запуск соціальних ліфтів через підвищення прозорості роботи конкурсних комісій і зміна їхніх правил. МЗС має відігравати більшу роль у формуванні зовнішньої політики, і не бути лише «квотою президента». СТВОРЕННЯ ШКОЛИ ДИПЛОМАТІВ Без професійних кадрів українська дипломатія ніколи не буде сильною. Разом з реформами у галузі освіти, Україні необхідна власна, потужна школа дипломатичних кадрів, яких будуть готувати на базі окремої інституції відповідно до конкретних, реальних потреб держави, а не за квотним принципом. СТВОРЕННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ПОСЛІВ Дипломатичні представництва закордоном не мають чітких критеріїв оцінки власної діяльно- сті та ефективності роботи. Це породжує безвідповідальність, невизначеність та хаос управ- ління. Для нормальної роботи диппредставництв необхідні створення конкретних KPI. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ Україна потребує єдиного, фундаментального бачення своєї ролі у світі – Концепції зовніш- ньої політики, яка визначить: що таке зовнішня політика для України, які у нас пріоритети, які принципи лежать в основі зовнішньої політики України та у чому Україна прагне спеціалізу- ватися у світовій системі? На базі Концепції стане можливим виділення чітких стратегічних цілей на кожному з зовнішньополітичних напрямків, які корегуватимуться відповідно до між- народних тенденцій. ПЕРЕГЛЯД ПРІОРИТЕТІВ На базі Концепції і сформульованих національних інтересів (і лише тоді) Україна має перегля- нути свої зовнішньополітичні пріоритети, запустити суспільно-політичну дискусію щодо ви- бору цих самих пріоритетів і визначити їх не на базі політичного інтересу вузької групи еліт, а на основі наших реальних потреб. 01 02 03 04 05
56 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ КОНФЛІКТНАДОНБАСІ НОВАСТРАТЕГІЯ Настання миру має дуже чіткі й зрозумілі параметри: мир настає, коли перемагає одна із сторін; мир настає, коли сторони змінюють свої інтереси щодо конфлікту; мир настає, коли причини конфлікту зникають або змінюється загальна ситуація конфлікту. На жаль, нічого з цього на нинішньому етапі україно-російської війни ми спостерігати не можемо. Украї- на і Росія стоять на позиціях, які виключають можливість компромісу і досягнення миру. Ключові інтереси Путіна в конфлікті полягають у досягненні великої угоди з Заходом щодо розподілу сфер впливу, відпо- відно до якої Україна та ряд інших країн повернуться в зону інтересів Кремля. Для цього йому потрібна слабка й нестабільна Україна, яка знижуватиме сподівання Заходу на побудову тут сильної демократії, що, врешті-решт, має підштовхнути до цієї великої угоди. Для України повернення доконфліктного ста- тус-кво, з рівними умовами для Донбасу та автономією Криму, є не просто пріоритетом, а питанням виживання. Компроміс у цих інтересах може породити тільки ще більшу дестабілізацію та хаос. Росія грає в довгу. Путін чудово розуміє, що переконати Захід відступитися від своїх цінностей та інтере- сів можна тільки впродовж тривалого часу. Його стратегія ґрунтується на тому, що західні країни мають усвідомити сталість Росії та її інтересів, неможливість вирішувати локальні конфлікти без урахування російських інтересів. Кремль не прагне бути ворогом Заходу, він прагне бути рівноцінним партнером. Путін хоче сидіти за столом на рівних, а не бути ізгоєм. І йому вистачає раціональності, щоб зрозумі- ти: досягти цього можна не зброєю, а тільки часом та переконуванням у своїй правоті. Проте якщо в зовнішній політиці час працює на Путіна, то у внутрішній — проти нього. Застій і стагнація пізнього Радянського Союзу вже маячать на обрії російської політики. Інституційна втома, помножена на кризу позитивних очікувань, дедалі більше загрожує настанням політичних криз і неминучого політичного оновлення російської влади. Відповідно, для України час грає навпаки. В міжнародній політиці починаються тектонічні зрушення на користь РФ. Відсутність економічних і політичних проривів із боку української влади за останні п’ять років дедалі більше розчаровує й підриває довіру західних партнерів до України як успішної держави. Ситуація в ПАРЄ і «Північний потік-2» будуть лише першими дзвіночками найближчими роками. Захід живе в очі- куванні нової хвилі фінансової кризи, що примушує його надзвичайно прагматично ставитися до Росії. Санкції в цій ситуації виступають прикрою ложкою дьогтю, яку пов’язують із Україною. Тому не виключено, що 2019 і 2020 стануть роками пошуку швидких гібридних рішень і угод між Заходом та РФ, без урахуван- ня інтересів України. Це додатково примушує владу думати над новими стратегіями і підходами. Втім, для внутрішньої ситуації час працює в плюс. Нам потрібен час, аби провести всю необхідну модернізацію, від економіки до армії. Тільки ця модернізація зможе посилити наші позиції на зовнішній арені і повернути підірвану довіру партнерів. Марнування відведеного на це часу є злочином проти нашого майбутнього. 01 02 03
57 МІНСЬКИЙ ГЛУХИЙ КУТ Нинішнього року Мінські домовленості святкуватимуть п’ятиріччя свого невиконання. Власне, не був виконаний навіть перший пункт — припинення вогню. Навряд чи після п’яти років можна сподіватися на виконання цих домовленостей, однак саме за Мінськ тримаються наші західні партнери як за ключовий шлях до досягнення миру. До нього ж прив’язані й санкції проти Росії. Ці домовленості на сьогодні є архітектурою перемир’я, але, на жаль, глухим кутом у досягненні миру. Як ми бачили вище з аналізу українських і російських інтересів у конфлікті, Мінські домовленості супе- речать кожній зі сторін, а тому від самого початку не мали шансів бути виконаними. Зрештою, сам текст домовленостей відразу ставив РФ на «розтяжку». Виконання вже першого пункту, а саме «припинення вогню», означатиме, що Кремль таки цілком і повністю контролює окуповані території, і його позиція схилити до перемовин з ватажками бойовиків буде нерелевантною. Тим часом якщо припинення вогню відбудеться після таких офіційних перемовин між українською стороною та бойовиками, то це дасть підстави російській пропаганді говорити про громадянську природу конфлікту. Однак «поганий мир кращий за війну», — саме ця логіка працює для Заходу в контексті Мінська, і для України теж. Зрозуміло, що ця логіка втратить смисл із часом, і момент, коли стане зрозуміло, що досяг- нення миру потребує іншої архітектури, — не за горами. Україна ж від Мінська виграє потрібний їй час, який, у тому числі, має бути використаний для запуску майбутнього нового формату досягнення миру. Тому відмова РФ забезпечити перший пункт домовленостей дає нам можливість розвинути свою стра- тегію, не порушуючи наявної конфігурації. НОВА СТРАТЕГІЯ «ЛЮДИ СПОЧАТКУ» Одна з ключових рис конфлікту на Донбасі — «очікування швидкого рішення». Хоча, вже навіть зважаю- чи на п’ять років, відколи він триває, його можна зарахувати до довготривалих. Це породжує неправильні моделі поведінки всіх ключових гравців. Захід сподівається максимально швидко зняти з себе цей го- ловний біль і повернути Росію за стіл. Україна ж роками не вирішує колосальних проблем переселенців та інфраструктури підконтрольних територій. Короткострокова стратегія будується на тому, що якимось чином швидко повернуться окуповані території. Ось лише основні проблеми які виникнуть при реінтеграції окупованих територій: Низька підтримка України серед переселенців та мешканців окупованих територій (нижче 30%) Низька прив’язаність окупованих територій до України (відсутність економічної співпраці) Низька соціальна мобільність місцевого населення (обмежені можливості виїзду на проживання в інші області та регіони) Інфраструктурні проблеми викликані окупацією обласного центру Тому перший і ключовий пункт нашої стратегії — оголосити конфлікт довготривалим. Причиною такого оголошення має бути саме незабезпечення Росією припинення вогню. Більше того, політика паспорти-
58 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ зації додатково свідчить про небажання йти шляхом миру. Відповідно, звинувачуючи Росію в перешкод- жанні мирному процесові, ми маємо право оголосити конфлікт довготривалим, доки нарешті не буде виконано перший пункт Мінських домовленостей — або доки в РФ не зміниться політична влада. Такий крок дає нам кілька переваг. По-перше, ми обрізаємо можливість закулісних домовленостей без нас і усуваємо неоднозначності в нашій позиції. По-друге, ми визначаємо Росію відповідальною за окуповані території й даємо зрозуміти, що платити за ці території доведеться довго. По-третє, ми може- мо перейти саме до того, що дає нам виграний час, — розпочати перебудову прифронтових регіонів, їх економіки, запустити масштабні інфраструктурні проекти та, і це головне, розпочати повернення людей з окупованих територій. Основна мета нашої стратегії — це реінтегрувати переселенців, витягнути з окупованих територій і Росії людей, які були змушені залишити свої домівки. Влітку минулого року наш інститут проводив фокус-гру- пи на окупованих територіях. Дослідження показало, що життя наших громадян в окупації жахливе. І, хоча матеріально воно для них стабілізувалося, люди почуваються покинутими, позбавленими перспек- тив чи майбутнього. На жаль, відсоток позитивного ставлення до України теж низький, і, всупереч уста- леній думці, не через російські ЗМІ. Останніми роками ми не демонстрували жодної потреби в цих людях, жодних сигналів, що ми воюємо за своїх громадян. «Им же нужны территории, а не мы», — говорить на фокус-групі мешканець окупованого Донецька. Саме це й треба змінити. Ми маємо розпочати реалізацію масштабної політики витягування людей з окупованих територій. Це не тільки наш обов’язок перед своїми громадянами, це ще й прагматичний розрахунок, який сприятиме наближенню миру. Зменшення чисельності населення окупованих територій, насамперед робітників, обернеться збільшенням витрат на їх утримання. Фактично, повна економічна нежиттєздатність ОРДЛО завдає відчутних фінансових втрат Кремлю, і якщо грати в довгу — в певний момент ці втрати стануть дуже відчутними. Крім того, в Україні утворилися серйозні передумови для перевезення робочої сили. Значна міграція до Польщі створила дефіцит кадрів по всій країні. За даними служби зайнятості, в червні 2019 року за- фіксовано на 10% вакансій більше, ніж у червні 2018-го. Значний попит на робочу силу є й в іноземних інвесторів, які будували виробництво останніми роками. Для реалізації цієї політики необхідно створити Фонд реінтеграції, який наповнюватимуть спільно укра- їнський бюджет і міжнародні партнери. Оголошення конфлікту довготривалим дозволить багатьом між- народним організаціям перейти від оперативних проектів до довгострокових. Ключове завдання Фонду — купівля житла для людей з окупованої території та передача його в лізинг. Підставою для купівлі житла є наявність у переселенця трудового договору. Крім того, Фонд має зайнятися також фінансуванням усієї необхідної інфраструктури для жителів окупованих територій. Зокрема це модернізація КПВВ до повно- цінних пунктів пропуску, де будуть розміщуватися ЦНАПи, пенсійні фонди, соціальні захисти — все, чого потребуватимуть наші громадяни, які приїжджають з окупованої території. У цьому контексті, потребує розв’язання ще одна проблема — блокада. У момент прийняття рішення про економічну блокаду воно було реакцією на незаконне захоплення наших підприємств. Однак логіка бло- кади була абсолютно неправильною, і тепер треба це виправити. Мета блокади — покарати бойовиків за крадіжку підприємств і примусити їх повернути. Тим часом, фактично, блокада обернулася помстою всім заручникам терористів. Ми пропонуємо таку логіку: жителі окупованої території можуть безперешкодно закуповувати все необхідне і в будь-яких обсягах і вивозити на окуповану територію. Жодних обмежень
60 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЕНЕРГЕТИЧНАБЕЗПЕКА Стан енергетичного сектору та якість енергозабезпечення, а відповідно, і рівень енергетичної безпеки характеризуються низкою важливих загроз та ризиків. При цьому, за багатьма критеріями ситуації не покращувалась за останні 20 років, а за низкою показників лише погіршувалась. Високий рівень залежності від імпортних поставок енергоресурсів. Країна за- лежна від імпорту усіх видів енергоресурсів. Близько 37% первинного енергопостачання покрива- ється за рахунок імпорту. Скорочення імпорту енергоресурсів протягом останніх років зумовлене економічним спадом та анексіє територій. При цьому з 2014 року має місце суттєвий імпорт ву- гілля, внаслідок втрати контрою над видобувними регіонами. Інтегрованість української енерге- тичної системи із Росією може створювати додаткові ризики, у випадку ненадання нею критичної аварійної допомоги при потребі, як це вже відбувалось. Відсутня повноцінна системи стразових запасів енергоресурсів на випадок виникнення перебоїв імпортних постачань. Високий рівень зношеності енергетичних активів. За даними НЕК Укренерго, об’єкти теплової генерації країни відпрацювали нормативний ресурс; 80% потужностей ТЕС та ТЕЦ є фі- зично зношеними та морально застарілими. За даними Укренерго, понад 90% ліній електропере- дачі напругою 220 кВ і вище та більше половини основного устаткування підстанцій відпрацювали розрахунковий технічний ресурс (25 років). За даними Асоціації операторів розподільчих елек- тричних мереж, рівень зносу розподільчих мереж в середньому складає 60-70%. Зарегульованість сектору та брак ринкових механізмів ціноутворення, які обме- жують розвиток енергосектору, загрожують подальшим недофінансуванням, зношенням енерге- тичних потужностей та стагнацією сектору. Високий рівень ринкової концентрації окремих секторів енергетики, внаслідок володіння та впливом окремими гравцями на великі сегменти ринків. Ця проблема посилюється недосконалістю реалізації антимонопольного законодавства та захисту конкуренції. Низький рівень екологічної прийнятності енергетики, що зумовлено високою част- кою використання вугілля, морально застарілими енергетичними технологіями та відсутністю очисного обладнання на багатьох електростанціях. Залишається високим ризик терактів, саботажі, диверсій, кібер- та інформа- ційних атак спрямованих перебої в роботі чи підрив довіри до надійності роботи енергосектору зі сторони громадян та з-за кордону. Низька ефективність перероблення та споживання енергоресурсів. Реакція на зазначені загрози та виклики вимагає комплексної реакції, що в кінцевому рахунку зумовить посилення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності, а відтак і національної безпеки. 01 02 03 04 05 06 07
62 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РЕФОРМУВАННЯЕКОНОМІКИ Для того, щоб впоратися з усіма загрозами безпеці, що йдуть з боку Росії, і для проведення необ- хідних змін Україні потрібні гроші. Без цих грошей сили оборони не можуть вдосконалюватися. Тому фінансова стабільність країни насправді є зоною найбільшого ризику. Можливі способи заробляння грошей наведені нижче. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ Інвестиції є рушійною силою економічного зростання через створення нових виробництв, інфра- структури, робочих місць, нарощення експортного потенціалу та поповнення бюджету. У найближчі 5 років потреба української економіки в інвестиціях становить $29-55 млрд на рік, зо- крема іноземні інвестиції - $5-10 млрд. Такий обсяг інвестицій дозволить забезпечити 5-7% щорічного приросту реального ВВП. Задля залучення інвестицій в економіку необхідно здійснити ряд кроків. розробка і прийняття середньо- та довгострокової стратегії розвитку країни, яка забезпечить передбачуваність економічної системи і створить умови для планування бізнес-діяльності; завершення розпочатої судової реформи, формування прозорого законодавчого поля та справедливого правосуддя; продовження процедур з валютної лібералізації; податкова реформа: впровадження податку на виведений капітал, який дозволе залучити протягом п’яти років $20-25 млрд внутрішніх інвестицій; земельна реформа: зняття мораторію на продаж землі та відкриття ринку може забезпечити надходження $30-50 млрд інвестицій; створення спеціальних економічних територій з преференційним інвестиційним режимом може потенційно залучити $42 млрд за перші 10 років функціонування, зокрема індустріальні – $18,9 млрд, експортні – $10,5 млрд, високотехнологічні – $12,6 млрд. стимулювання створення малого та середнього бізнесу шляхом пільгового кредитування; масштабна цифровізація: впровадження e-government, електронного профілю громадянина - digital ID, діджиталізація всіх галузей економіки; створення онлайн каталогу пріоритетних для держави інвестиційних проектів, які стануть фун- даментом нової економіки: інфраструктурні проекти (дороги, річкові і морські порти, швидкісні магістралі, авіахаби), енергетичні (побудова нових блоків АЕС, заводу ядерного палива; видо- буток газу, нафти, літію, урану), сільськогосподарські (діджиталізація сільського господар- ства, агрітек, системи меліорації земель тощо). 01 02 03 04 05 06 07 08 09
63 Ще одним джерелом фінансування є аудит та скорочення бюджетних програм. За оцінками Укра- їнського інституту майбутнього, 68 програм можуть бути виключені, що зумовить скорочення витрат Державного бюджету 2020 року на загальну суму 74 млрд грн. Зокрема ключовими резервами скорочення видатків Державного бюджету на 2020 рік є: Обслуговування боргу – завищено обсяг витрат на 19,2 млрд грн у порівнянні з первинним планом Мінфіну; Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг може бути скорочена на 1,5 млрд грн за рахунок перевищення зростання доходів населення над зростанням тарифів; Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям – потенційна економія 10 млрд грн за рахунок наявних резервів, що накопичилися за попередні два роки; Фонд регіонального розвитку – можлива економія 3,67 млрд грн через неповне використання коштів за цією програмою у попередніх роках; Центральна виборча комісія – потенційна економія 2,5 млрд грн; Виконання боргових зобов’язань за позиками на розвиток мережі автомобільних доріг – ймо- вірна економія 1,8 млрд грн у зв’язку з постійним недовиконанням бюджету за цією статтею; Поповнення статутного капіталу Державного концерну «Укроборонпром» – з метою уникнення подвійного фінансування за цією програмою (залишити лише у відповідності до Постанови Кабміну – 2,5 млрд грн) можлива економія становитиме 2,82 млрд грн; Програма з державної підтримки тваринництва – можливе скорочення на 1,5 млрд грн за ра- хунок невиконання у повному обсязі протягом останніх трьох років; Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – потенційне зменшення на 1,25 млрд грн через постійне невиконання програми; Программа підтримки реалізації комплексної реформи державного управління та Фонд Пре- зидента можуть бути ліквідовані, що дозволить зекономити 2,23 млрд грн; Погашення позики на закупівлю французьких гелікоптерів вимагає менших коштів, аніж за- кладено у бюджеті (4,44 млрд грн, потреба погашення становить 2,2-2,3 млрд грн), тому потен- ційна економія може бути близько 2 млрд грн. Під реальні інфраструктурні проекти може бути здійснена контрольована емісія грошей. Ризики ін- фляції у цьому випадку будуть мінімізовані за рахунок підкріплення емітованих грошей створеними новими робочими місцями і об’єктами. 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11
65
Стратегія національної безпеки

More Related Content

PDF
Dokument zayava
byЮлія Соколова
 
PDF
Аудит імплементації Мінських угод та реінтеграції захоплених територій України
byDonbassFullAccess
 
PDF
Міжнародна тимчасова адміністрація як модель врегулювання конфлікту на Донбасі
byDonbassFullAccess
 
PDF
Newsletter 14 09-2017(80-17)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 08-2017(78-15)
bycacds_ukraine
 
PDF
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 08-2017(77-14)
bycacds_ukraine
 
Dokument zayava
byЮлія Соколова
 
Аудит імплементації Мінських угод та реінтеграції захоплених територій України
byDonbassFullAccess
 
Міжнародна тимчасова адміністрація як модель врегулювання конфлікту на Донбасі
byDonbassFullAccess
 
Newsletter 14 09-2017(80-17)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 10-2017(83-20) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 08-2017(78-15)
bycacds_ukraine
 
Ризики та Виклики, аналітичний бюлетень №5 ЦДАКР
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 08-2017(77-14)
bycacds_ukraine
 

What's hot

PDF
Newsletter 14 07-2017(76-13)
bycacds_ukraine
 
PDF
Спільна заява Комісії Україна – НАТО
byAndrew Vodianyi
 
PDF
Newsletter 15 03-2017(68-5)
bycacds_ukraine
 
DOCX
інтерв'ю яценюка
bynalianalia
 
PDF
Newsletter 31 05-2017(73-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 06-2017(74-11)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 03-2017(67-4)
bycacds_ukraine
 
RTF
Doc 418200
byАндрій Пізнюк
 
PDF
Newsletter 01 12-2017(85-22)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 11-2016(60-21)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 28 04-2017(71-8)
bycacds_ukraine
 
PDF
Іноземцев, Некрасов. До реформи ринку землі в Україні (доповідь)
byUIFuture
 
DOCX
Проєкт звернення Ради до конгресу США
byAndrew Vodianyi
 
PDF
Newsletter 31 01-2017(66-3)
bycacds_ukraine
 
PDF
bulletin cacds
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 1 07-2016(51-12)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 16 01-2017(64-1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 10-2016(57-18) (3)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 12-2016(62-23)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 07-2017(76-13)
bycacds_ukraine
 
Спільна заява Комісії Україна – НАТО
byAndrew Vodianyi
 
Newsletter 15 03-2017(68-5)
bycacds_ukraine
 
інтерв'ю яценюка
bynalianalia
 
Newsletter 31 05-2017(73-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 06-2017(74-11)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 03-2017(67-4)
bycacds_ukraine
 
Doc 418200
byАндрій Пізнюк
 
Newsletter 01 12-2017(85-22)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 11-2016(60-21)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 28 04-2017(71-8)
bycacds_ukraine
 
Іноземцев, Некрасов. До реформи ринку землі в Україні (доповідь)
byUIFuture
 
Проєкт звернення Ради до конгресу США
byAndrew Vodianyi
 
Newsletter 31 01-2017(66-3)
bycacds_ukraine
 
bulletin cacds
bycacds_ukraine
 
Newsletter 1 07-2016(51-12)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 16 01-2017(64-1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 10-2016(57-18) (3)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 14 04-2017(70-7) (2)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 12-2016(62-23)
bycacds_ukraine
 

Similar to Стратегія національної безпеки

PDF
Ukraina 2022 dopovid.pdf
byUIFuture
 
PDF
Newsletter 30 05-2018(97-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
bycacds-info
 
PDF
buletin 10 cacds
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 01-2018(88-1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 1 03-2016(43-4)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 15 02 2016(42 3)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 30 06-2017(75-12)
bycacds_ukraine
 
PDF
Bulletin 11 (27)
bycacds_ukraine
 
PDF
Bulletin cacds 10(26)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 01 12-2016(61-22)
bycacds_ukraine
 
PDF
Bulletin cacds (30-14)
bycacds_ukraine
 
PDF
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bycacds_ukraine
 
PDF
Bulletin cacds 16_1
bycacds_ukraine
 
PDF
бюлетень 4
bycacds_ukraine
 
DOCX
«ЗАГРОЗА ЗІ СХОДУ» — ЯК ЇЇ БАЧАТЬ УКРАЇНЦІ
byМайдан Закордонних Справ
 
PDF
Newsletter 16 03-2016(44-5) (1)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 31 05-2016(49-10)
bycacds_ukraine
 
PDF
Newsletter 30 12-2016(63-24)
bycacds_ukraine
 
Ukraina 2022 dopovid.pdf
byUIFuture
 
Newsletter 30 05-2018(97-10)
bycacds_ukraine
 
ВИКЛИКИ і РИЗИКИ Безпековий огляд ЦДАКР № 10 (97)
bycacds-info
 
buletin 10 cacds
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 01-2018(88-1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 1 03-2016(43-4)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 02-2016(41-2) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 15 02 2016(42 3)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 30 06-2017(75-12)
bycacds_ukraine
 
Bulletin 11 (27)
bycacds_ukraine
 
Bulletin cacds 10(26)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 01 12-2016(61-22)
bycacds_ukraine
 
Bulletin cacds (30-14)
bycacds_ukraine
 
bulletin cacds 15 09-2015(33-17)
bycacds_ukraine
 
Bulletin cacds 16_1
bycacds_ukraine
 
бюлетень 4
bycacds_ukraine
 
«ЗАГРОЗА ЗІ СХОДУ» — ЯК ЇЇ БАЧАТЬ УКРАЇНЦІ
byМайдан Закордонних Справ
 
Newsletter 16 03-2016(44-5) (1)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 31 05-2016(49-10)
bycacds_ukraine
 
Newsletter 30 12-2016(63-24)
bycacds_ukraine
 

More from UIFuture

PDF
Detsentralizatsia 2.0.pdf
byUIFuture
 
PDF
NEP(ENG).pdf
byUIFuture
 
PDF
Kremlin Towers_ENG.pdf
byUIFuture
 
PDF
NEP.pdf
byUIFuture
 
PDF
Yakoyu maye buty zovnishnya polityka Ukrainy.pdf
byUIFuture
 
PPTX
ukr enerhetyka prez.pptx
byUIFuture
 
PDF
UA energy.pdf
byUIFuture
 
PDF
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
byUIFuture
 
PDF
renematsyonnaya logika (rus).pdf
byUIFuture
 
PDF
reanimatsyoannaya logika ros terrorizma(rus).pdf
byUIFuture
 
PDF
reanimatsiyna lohika ros teroryzmy.pdf
byUIFuture
 
PDF
2020 Final.pdf
byUIFuture
 
PPTX
Боротьба-за-людей.pptx
byUIFuture
 
PPTX
prognoz ekonomiky prez.pptx
byUIFuture
 
PDF
prohnoz ekonomiky 2022.pdf
byUIFuture
 
PPTX
humanitarnyi plan marshalla prez.pptx
byUIFuture
 
PDF
humanitarnyi plan marshalla.pdf
byUIFuture
 
PDF
Аналіз_стану_української_економіки.pdf
byUIFuture
 
PPTX
Ananliz stanu Ukrainskoi ekonomiky prezentatsiia
byUIFuture
 
PDF
Аналіз_стану_української_економіки_11082022.pdf
byUIFuture
 
Detsentralizatsia 2.0.pdf
byUIFuture
 
NEP(ENG).pdf
byUIFuture
 
Kremlin Towers_ENG.pdf
byUIFuture
 
NEP.pdf
byUIFuture
 
Yakoyu maye buty zovnishnya polityka Ukrainy.pdf
byUIFuture
 
ukr enerhetyka prez.pptx
byUIFuture
 
UA energy.pdf
byUIFuture
 
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdf
byUIFuture
 
renematsyonnaya logika (rus).pdf
byUIFuture
 
reanimatsyoannaya logika ros terrorizma(rus).pdf
byUIFuture
 
reanimatsiyna lohika ros teroryzmy.pdf
byUIFuture
 
2020 Final.pdf
byUIFuture
 
Боротьба-за-людей.pptx
byUIFuture
 
prognoz ekonomiky prez.pptx
byUIFuture
 
prohnoz ekonomiky 2022.pdf
byUIFuture
 
humanitarnyi plan marshalla prez.pptx
byUIFuture
 
humanitarnyi plan marshalla.pdf
byUIFuture
 
Аналіз_стану_української_економіки.pdf
byUIFuture
 
Ananliz stanu Ukrainskoi ekonomiky prezentatsiia
byUIFuture
 
Аналіз_стану_української_економіки_11082022.pdf
byUIFuture
 

Стратегія національної безпеки

  • 10.
    8 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Закон повинен або вимагати набагато більшої підзвітності президента перед парламентом і якимось чином зробити обов’язки підзвітними, або зняти і перерозподілити ці обов’язки і переформулювати аспекти управління і цивільного контролю, яких вимагають від президента. Друга проблема полягає у величезній кількості завдань, що стосуються оборони і безпеки, по- кладених на президента як у законі про національну безпеку, так і в Конституції: наприклад, бути Верховним Головнокомандувачем чи вибирати сотні людей на посади тощо. Абсолютно неможливо виконати ці завдання в тому вигляді, як очікується, бо жоден президент у сучасному демократично- му суспільстві не має часу для цього. Очікування від нього належного виконання таких серйозних завдань послаблює роль міністрів, міністерств і уряду загалом, позбавляючи їх закономірної відпо- відальності за виконання своїх функцій. Окрім того, це ще призводить до бездіяльності і пасивності представників виконавчої влади, бо вони чекають, коли їм скажуть, що робити, кого вибирати і чому. Покладання на владу призводить до безвідповідальності та беззвітності. Формується система, де кожен може виправдати свою бездіяльність або відсутність ініціативи бездіяльністю інших (чи то підлеглих, чи то керівників). Така гіперцентралізація є точною копією комуністичної колективної від- повідальності, яка підриває підвалини суспільства і працює на користь можновладців. Централізація становить серйозну загрозу безпеці нації. Отже, мова йде не тільки про звільнення президента від непрямих обов’язків, але й про передання цих обов’язків тим, хто повинен їх мати, щоб рішення підкріплювалися належною компетенцію і вод- ночас здатними бути гнучкими і швидкими. Таким чином, відповідальність за досягнення належних результатів буде покладено на осіб, які ухвалюють рішення. Хоч централізація влади і здається привабливою, вона несправедлива для будь-якого президента, оскільки, за законом, створює ситуацію, коли голова держави повинен стати надлюдиною з надлюд- ськими повноваженнями. Адже бути єдиним гарантом національного суверенітету, як того вимагає Конституція, нікому не до снаги. Ми не в «Матриці», і президенти не здатні літати і ловити кулі зубами. Ми не повинні вимагати від них цього за законом. Найбільше, що ми можемо від них вимагати, – це забезпечити належне функціонування національних системи оборони і безпеки згідно з добре побу- дованою стратегією і чіткими оперативними цілями. Вони також можуть слідкувати за тим, щоб най- кращі люди були обрані для керівництва системою. Президентські обов’язки, зазначені в Конституції та Законі про національну безпеку, потребують переосмислення і змін.
  • 11.
    9 Стратегічнетерпіння і стримуванняРосії НАМ ПОТРІБНЕСТРАТЕГІЧНЕ ТЕРПІННЯ І МИ ПОВИННІ СТРИМУВАТИ РОСІЮ ДО ТИХ ПІР, ПОКИ МИ НЕ СТАНЕМО ДОСИТЬ СИЛЬНИМИ ДЛЯ КОНСТРУКТИВНИХ ЗМІН. Росія має намір домінувати над Україною і використовує для цього всі інструменти. Кожен аспект конфлікту, який ми маємо з Росією (Донбас, Крим, морське узбережжя, внутрішній і зовнішній STRATCOM, правові питання, міжнародні організації тощо), повинен розглядатися в довгостроковій перспективі та мати окремий план для реалізації загальної стратегії. Але наша стратегія не може полягати в «сидінні, чеканні і сподіванні», треба визначити чіткий план, щоб координувати всі еле- менти для перемоги над Росією. Але цю концепцію нелегко уявити. Вона може виходити з самих різних можливостей, починаючи від перемоги у війні до зміни режиму в Росії. Будь-які дії, спрямовані на поразку Росії в нинішніх умовах ведуть до досягнення вищевказаної мети —незалежної та єдиної України з повним суверенітетом. Це передбачає запровадження нових заходів, таких як використан- ня нормандського формату для переговорів або створення президентом нових мирних ініціатив. Це дає надію на розв’язання проблеми в майбутньому, але не можна забувати суворої реальності — Україна перебуває у стані війни. ЗБЕРЕЖЕННЯ ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ ЗА МІНСЬКИМИ ДОМОВЛЕНОСТЯМИ (МІНСЬКОЇ ЛІНІЇ) Путін не віддасть Донбас без значних політичних поступок з боку України. Він не виявляє наміру йти на компроміс. Для нього це означає померти. У боротьбі за Донбас це залишає нам наступні варі- анти: або за допомогою міжнародної спільноти чинити шалений тиск на Росію (що поки малоймо- вірно) або чекати і підтримувати Мінські домовленості, поки Росія не зміниться. З юридичної точки зору і де-факто Мінські угоди (або домовленості про припинення вогню) нікчемні. Тільки Україна намагається дотримуватися угоди. Росія жодним чином не виконує угод і постійно шукає способи офіційно закріпити новий кордон, зробивши Донбас фактично частиною Росії або принаймні пусткою буферної зони. Щодня ми змушені протистояти атакам росіян, зазнаючи втрат. Але за політичною домовленістю ми не маємо чинити опір чи просувати лінію розмежування назад до державного кор- дону або навіть до лінії, зазначеної в першій Мінській угоді. Попередня адміністрація запропонувала небезпечний для досягнення мети варіант введення міжнародних миротворців. Швидше за все, це допоможе зберегти бажаний Росією статус-кво, але за міжнародної підтримки і згоди. Такий варіант можливий у разі, коли б миротворці охороняли наш державний кордон. Але така пропозиція не має російської підтримки, оскільки Росія не залишить Донбас без серйозного тиску, а це нині навіть не 02
  • 12.
    10 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ обговорюється. Будь-який інший варіант з миротворцями, такий як патрулювання Мінської лінії, офі- ційно підтвердив би російські права на Донбас і є національно неприйнятним для України. Наш нинішній уряд намагається разом з ОБСЄ домогтися припинення вогню вздовж лінії розмежу- вання шляхом відведення військ з обох сторін, припинення обстрілів, створення нових пунктів в’їзду і виїзду для мирних жителів Донбасу. Це гарно виглядає з політичної точки зору, але шанси на те, що Росія виконає свою частину угоди, близькі до нуля. Росії надається можливість для виводу військ і встановлення миру, але її це не хвилює. Якщо ця президентська ініціатива провалиться, нашим си- лам доведеться повернутися на свої позиції, закріплені в Мінських угодах. На цьому етапі ми повинні усвідомити, що нам дають чітке попередження про тривалу і серйозну боротьбу. Тож треба або при- готуватися до важкої ситуації на лінії розмежування і тривалого, можливо багаторічного, кривавого періоду, або боротися за повернення України. Якщо ми залишаємося, то для створення української «лінії Маннергейма» нам потрібні кількісно більші сили оборони, ніж маємо тепер, з кращими техно- логічними рішеннями і поліпшеними оборонними спорудами. Нам потрібні більш ефективні, новатор- ські і смертоносні засоби реагування. Таким чином, якщо Мінські домовленості залишаться без змін і Росія не піде на компроміс, немає жодної стратегічної цінності у тому, щоб зберігати цей незаконний кордон назавжди, не вдаючись до дій, які змусять Росію піти. Примирення з безкінечними смертями через бездіяльність і пасивне реагування українських військових не тільки викликає нерозуміння та обурення в громадськості, але і дестабілізує армію морально і фізично. Самі тільки міжнародні санкції в їх нинішньому вигляді не дадуть ефекту. Недостатньо одного лише тиску на Путіна, щоб змусити його змінити плани. Цілком можливо, що санкції коли-небудь могли б працювати таким чином. Підтримка Мінської лінії і відсут- ність боротьби призведуть до деградації нашої армії до такої міри, що одного разу вона може не витримати і потерпить крах. Путін працює над цим. Вибір простий, Донбас має стати занадто дорогим для Росії. На кожну атаку повинна бути відповідь десятикратної сили. Наші солдати є краще. Жоден російський комбатант, що сунув носа на Донбас, не повинен вийти звідти живим. АЗОВ, ОДЕСА І ЧОРНЕ МОРЕ Росія щодня вдирається у наші морські кордони , щоб відрізати Україну від моря. Після того як наш довгий південний морський кордон зазнав нападу, а Крим вкрали, рівень торгівлі різко скоротився. На захід від Криму Росія захопила українські газові вежі та тепер видобуває газ для себе. Зі східного боку вона, скориставшись крайньою слабкістю українського флоту, побудувала Керченський авто- мобільний і будує залізничний міст у Крим. Він має низький судноплавний проліт мосту , що обмеж- ує висоту судів, які можуть використовувати Керченську протоку, щоб заходити в Азовське море. Нині Росія повністю домінує на Азовському морі. Вона використовує свою прикордонну охорону для затримки вантажних суден, що йдуть в українські порти, Маріуполь та Бердянськ. Це негативно впливає на економіку регіону. ЄС пообіцяв допомогти оживити регіон економічно, але вони надто повільно до цього йдуть. Регіон навколо Азову не повинен занепадати, оскільки це посилає Путіну неправильний політичний сигнал про слабкість України в ньому. Азовське узбережжя має виявляти активність і економічну потужність, щоб його не можна було зачепити.
  • 13.
    11 Росія намагається встановитиповний контроль над Чорним морем. Цього не можна допустити будь якою ціною. В даний час наші військові не мають можливості протистояти Росії на морі самостійно. Необхідно використовувати всі наявні інструменти – від юридичних до посиленої присутності НАТО. Нам потрібна Національна морська стратегія для спрямування наших дій. Це повинно включати в себе розгляд усіх варіантівзадля налагодження нових, більш міцних партнерських відносин Чорно- морського басейну, щоб переглянути нинішні угоди. Яку б стратегію не обрали, вона повинна бути офіційно створена у тісній співпраці з чорноморськими і партнерами з НАТО, такими як Туреччина і Болгарія, операторами морської торгівлі та бізнес-структурами, щоб Росія зрозуміла, що, діючи проти України, вона працює проти всіх. КРИМ Без боротьби або перемоги над Росією іншими способами Крим фактично вже втрачено. Необхідна кардинальна зміна настроїв всередині російської нації або значний тиск з боку міжнародної спіль- ноти. Сьогодні обидва варіанти малоймовірні. Навіть той, хто прийде на місце Путіна, швидше за все, не ризикне повернути Крим. Чекати цього, можливо, доведеться 100 років. Заходу важко усвідомити всі наслідки втрати Криму для України. Після незаконної анексії Росія жор- стоко поводиться з громадянами України, особливо з кримськими татарами. Про це навряд чи пише західна преса. Росія наповнює територію своїми громадянами і розглядає татар як довгострокову загрозу «русифікації» Криму. Нині півострів перетворюється на військову фортецю і можливу зону очікування для здійснення подальших вторгнень. Побудовано нові сучасні дороги в Севастополь, а це означає, що Росія розглядає це місто як ключовий актив для військово-морського розширення на південь. Хай нас не вводить в оману картинка військової пасивністі Росії в Криму. Наші війська на лінії розмежування з тимчасово окупованим Кримом завжди повинні бути готові до подальшого їх вторгнення на територію України. Якщо немає політичного наміру або бажання повернути Крим шляхом воєнних дій, то це означає, що немає бажання повернути Крим до складу України. Наша країна і міжнародна спільнота побачать і спримуть це за слабкість, і Крим, швидше за все, буде втрачено назавжди. Відверто кажучи, по- вернення Криму шляхом воєнних дій означатиме повномасштабну війну з Росією і ймовірну втрату значної міжнародної підтримки. Але нам треба бути готовими до того, що це доведеться зробити просто тому, що Росія може не залишити нам вибору. Єдиним серйозним важелем впливу є залеж- ність Криму від води з України, і ця стратегічна перевага не повинна бути витрачена даремно. ПОЛОНЕНІ Ситуація з полоненими, — мабуть, найкращий індикатор російських намірів. Якщо Росія хоче піти на компроміс, то, швидше за все, звільнення полонених буде першою ознакою. Існує два варіанти. Ми можемо продовжувати чинити постійний тиск на Росію, щоб звільнити ув’язнених, тому що якщо Росія коли-небудь захоче піти на компроміс, то ув’язнені нададуть Росії своєчасну можливість про- явити добрі наміри. І навпаки, наша практика обміну полоненими принесла мало реальних позитив-
  • 14.
    12 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ них результатів і зменшує можливі важелі впливу на саму Росію і російське населення, які не мають серйозних намірів для покращення стосунків. Багато хто вважає за потрібне, щоб за законом кожна людина, яка б приїжджала на окуповану українську територію без дозволу України, особливо ті росі- яни, які проживають в Криму, мають бути захоплені або заарештовані та понести суворе покарання у вигляді позбавлення волі на термін від 10 до 25 років. Якби Україна заочно засудила Путіна та інших російських високопосадовців за порушення імміграційних правил у Криму згідно з українським за- конодавством, це забезпечило б добрі важелі впливу на міжнародному рівні. ПОВНОМАСШТАБНА ВІЙНА Перспектива участі у серйозній війні затьмарює всі інші стратегії та дії. Це буде війна як тільки проти України, так і проти країн НАТО також. Ми повинні готуватися до цього всіма силами, як це робить сама Росія. Ніщо з того, що робить Росія, не повинно ігноруватися чи сприйматися легковажно. П’ять років, коли можна було проводити реформи, вже були злочинно згаяні, більше ризикувати не можна. Це означає, що потрібно абсолютно нові оборонні політика та діяльність, спрямовані на реальну боротьбу з Росією всіма засобами і по всій країні, а не тільки на статичну позиційну війну проти російських військ та маріонеток Кремля. Ми не хочемо повномасштабної війни, але в майбутньому на певному етапі в нас, можливо, не буде вибору. Це означає, що існує потреба в якісній підготовці і військовому розвитку. Цього не досягти, якщо солдати продовжують покидати лави ЗСУ ще до того, як стали досвідченими військовими. Вирішення цієї проблеми має стати пріоритетом уряду.
  • 15.
    13 Економічневідродження ЕКОНОМІЧНЕ ВІДРОДЖЕННЯ МАЄЖИТТЄВО ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ОНОВЛЕННЯ ТА ФІНАН- СУВАННЯ ОБОРОННОЇ РЕФОРМИ Без економічного відродження країни у нас ніколи не буде ресурсів для боротьби з Росією і віднов- лення суверенітету. Тому стимулювання підвищення економічної активності та проведення економічних реформ має стати першочерговим пріоритетом уряду. До цього документа додається більш докладне дослідження, що містить стратегічне переосмислення економіки. Деякі ключові пункти наведені нижче. Уряд повинен слідувати моделі, визначеній в останньому звіті McKinsey. У звіті McKinsey про дослідження причин сталого економічного розвитку в 71 країні чітко зазначено, що роль держави в цих процесах визначальна. ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗРОСТАННЯ ДЕРЖАВА ПОВИННА ВЗЯТИ КУРС НА: Суперзростання: швидко позбутися монополій, зробивши всі ринки максимально конкурентоспро- можними; цей пріоритет також відзначав голова Cвітового банку. Хтось може заперечити, що олі- гархічні монополії є нинішніми гарантами внутрішньої соціальної та економічної стабільності Укра- їни і що ми повинні зберегти їх на деякий час в якості основи для реформ. Але таке твердження не враховує глибокий соціальний гнів і занепокоєння, які існують в країні через олігархів, сильно обмежуючи життєву енергію розвитку широких верств суспільства. Приділення особливої уваги продуктивності: нові технології, автоматизація та штучний інтелект. Це життєво важливо з точки зору питання безпеки, бо без потужної R&D і вдосконалених технологічних рішень сили безпеки ніколи не матимуть переваг у протистоянні Росії. Стимулювання внутрішнього споживання (для збільшення доходів громадян, у нашому випадку, з акцентом на демографічній політиці). Стосовно неочікуваного відкриття у звіті – зростання значно вище там, де розташовані великі транснаціональні корпорації. Саме їх критична маса забезпечує швидке впровадження технологій, підготовку кваліфікованих менеджерів, багато з яких потім починають власну справу. Корпорації формують у країнах культуру інвестицій, звітності та належної ділової практики. ЗМЕНШЕННЯ БЮРОКРАТІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ Уряд і місцева бюрократія душать і уповільнюють велику частину економічної активності. Бажання боротися з цим у підприємців відсутнє, оскільки спрощення бюрократичних процедур і оптимізація процесів означає скорочення робочих місць (хоча і ці кадри контрпродуктивні і низькооплачувані, 03
  • 16.
    14 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ але використовуються політичними силами як гарантований електорат). Введення електронного урядування має стати пріоритетом для всієї країни. Крім того, повинні бути переглянуті всі правила і положення, наприклад, щодо ліцензування та вимог до нескінченної документації. Правила щодо ліцензування особливо важливі для розгляду. Багато з них були введені як заходи контролю в радянському стилі, а інші потребують великих витрат і створювалися для зниження конкуренції. Усі ліцензії, інструкції, а також тарифи варто переглянути з урахуванням їх користі та сприяння економічній діяльності, а не зменшувати або запобігати їй. ЕНЕРГЕТИЧНА БЕЗПЕКА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ Енергетика має потенціал для зміцнення української незалежності та безпеки в регіонах. Сьогодні розповсюдження енергетики захоплено олігархами, залишивши країну беззахисною перед Росією і корупцією. Енергетика, особливо зелена, є одним з провідних напрямів технологічних змін у світі і має власний потенціал для створення альтернативних і додаткових джерел енергії та нового бізнесу, особливо в сільській місцевості. Для цього потрібно відкрити ринки нафти, газу і, можливо, атомної енергетики. Це могло б ще більше знизити залежність від російського викопного палива (можливо, поки що не від вугілля) і укласти вигідні угоди з іншими країнами, наприклад, на постачення скра- пленого газу. ПРИПИНЕННЯ БІЗНЕС-РЕЙДЕРСТВА З БОКУ СБУ СБУ не повинна розслідувати справи, пов’язані з підприємницькою діяльністю. Це завдання треба забрати в них, а сумнозвісний відділ з боротьби з економічними злочинами закрити. Правозасто- совна діяльність – це робота поліції, а питаннями бізнесу варто передати фінансовій поліції. Якщо вони не здатні достатньо добре забезпечувати розслідування фінансових злочинів, то це проблема керівництва, кадрового відділу і системи навчання, яку має вирішувати уряд, а не виправдовувати цим залучення СБУ. ПОЛІПШЕННЯ ГАРАНТІЙ ДЛЯ МІЖНАРОДНИХ ІНВЕСТОРІВ Інвесторів турбують такі аспекти як слабкі фінансові гарантії, погане і непослідовне виконання зако- нів, рейдерські захоплення бізнесу з боку СБУ, конкурентів і злочинців, свавілля податкових органів та інші проблеми, і вони мають бути розв’язані, щоб гарантувати безпеку підприємницької діяльно- сті. Першим кроком має стати поліпшення зв’язків з міжнародними інвесторами шляхом створення спільного інформаційного бюро для інвесторів (з англомовним персоналом) при Мінфіні та Мінеко- номрозвитку. Проблеми, коли вони не розв’язані, дуже швидко повертаються негативними рекомен- даціями потенційним міжнародним інвесторам.
  • 17.
    15 РОЗВИТОК ТА ПІДТРИМКАСТАРТАПІВ Малим підприємствам потрібні хороші умови та сприяння для розвитку. Є кілька чинників, що забез- печують успіх підприємницьких стартапів. По-перше, це легке отримання фінансів і підтримки з боку банків, по-друге, якісна консультаційна підтримка і, по-третє, урядові інстанції мають надавати під- тримку і допомогу, особливо в питаннях реєстрації підприємства і сплати податків. Золотий стандарт тут Естонія. Там ви можете відкрити компанію онлайн за 25 хвилин. ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ R&D Збільшення обсягів R&D має життєво важливе значення для розвитку оборонної промисловості. Необхідно також стимулювати оборонну промисловість до роботи з «побічними продуктами» іннова- ційної діяльності для виробництва і реалізації продукції подвійного призначення. ТРАНСПОРТНИЙ ВУЗОЛ Україна розташована в тактично важливій точці на перетині двох коридорів Шовкового шляху. Вона також має річковий коридор, що з’єднує Балтійське море з Чорним. Але все це сильно залежить від наявності в України доступу до власних морських кордонів. В даний час цього немає, і це може зав- дати величезної шкоди ВВП у майбутньому. Окрім того, є сенс змінити рейкову колію відповідно до європейського стандарту. Це ще більше розширить можливості для поліпшення торгівлі з Європою і доступу до неї.
  • 18.
    16 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Соціальневідродження СОЦІАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ МАЄ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я І ЖИТТЄЗДАТНОСТІ КРАЇНИ За роки незалежності громадянське суспільство в Україні було побито і зранено з усіх боків. При нинішній адміністрації в даний час відчувається прагнення до більш світлого і безпечного майбут- нього. Але це відбудеться тільки тоді, коли суспільство буде залученим до життя країни, коли кожен громадянин відчує себе частиною країни, а не кріпаком. Життєво важливо для національної безпеки, щоб молодь залишалася в країні та вносила позитивний вклад у своє майбутнє. Але так буде тільки в тому випадку, якщо національна система освіти має створити інструменти для роботи і для розвитку бізнесу в демократичній Україні. ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА Впорядкування судової та поліцейської систем слід визначити як першочергові національні пріори- тети. Решта залежить від належного функціонування всієї правової системи в країні. ВІДСУТНІСТЬ ОФІЦІЙНОЇ ПРАВДИ З часів Майдану уряд неодноразово вводив в оману суспільства і міжнародних партнерів. Заяви на кшталт: «ми на 90% готові до НАТО», «нам більше не потрібні добровольці» і постійний рефрен «у нас найкраща армія в Європі» виявилися шкідливими для країни. Крім того, коментарі про успіх реформи правової системи особливо пригнічено сприймали ті, хто втратив рідних на Майдані, і солдати, які знали реальні умови на лінії фронту. Транслювання цієї неправди зустріли з недовірою закордонні партнери, що обернулося і зниження довіри до наших інститутів. Відсутність впевненості в мотивації та намірах колишнього уряду дорого обійшлася країні і додало напруженості у відносини України з такими організаціями, як МВФ і ЄС. Якщо ми хочемо розвиватися як демократична країна, треба поз- буватися цього радянського стилю поводження із суспільством, ставати більш чесними, відкритими і прозорими. Усі взаємодії з Росією і Путіним, що відбуваються за зачиненими дверима, також завжди повинні бути належним чином роз’яснені. СОЦІАЛЬНІ МЕДІА ТА ПРОБЛЕМА З РОСІЙСЬКОЮ «ПРАВДОЮ» Нас засипали фейковими новинами з Росії. На щастя, більшість з нас розсудлива, ми вміємо розгле- діти нісенітниці. Допомагає робота громадської організації Fake News. Але Росія день у день всіляко 04
  • 19.
    17 налаштовує світ протинас. Країни НАТО, приміром Латвія, бомбардуються антиукраїнськими комен- тарями як в російських, так і в латвійських ЗМІ. Реакція українських посольства та консульств у Латвії до російської пропаганди майже нульовий. Якщо приклад такої реакції з боку України на це тільки в одній країні є показником масштабу нашої реакції в рамках всього світу, то наша дипломатія робить мало, якщо взагалі нічого, щоб спростовувати брехню. Наша дипломатія повинна стати активною в нашій обороні. ОЛІГАРХИ У нас ніколи не буде повноцінної працюючої демократії, поки олігархи контролюють фінанси, дер- жавні статки і політику. Їхню владу і вплив терміново необхідно нівелювати відповідно до закону. Це життєво важливо для морального здоров’я нації. Якщо основні рішення в країні ухвалюватимуть таємно, за зачиненими дверима, олігархи, ми ніколи не станемо по-справжньому незалежними. Ми знов і знов поставатимемо перед ризиком заполонення України російським впливом як це було за часів Януковича. МОВНИЙ ЗАКОН Закон про мову багато хто вважає життєво важливим для розвитку і майбутнього України. Однак чимало людей сприймає це як прояв радянського минулого з нав’язуванням державної волі, коли лю- дям наказували що і як думати. Закон замість бажаної гармонії, якщо його застосовувати жорстко, може спричинити розкол у країні. Як би мовна політика не проводилася надалі, необхідно подбати про запобіжні заходи проти розколу. ОСВІТА Існує велика потреба радикально змінити систему освіти. Акцент потрібен на сучасних методах нав- чання, які мають на меті формування особистостей, не однакових «гвинтиків» системи, допомагають розвивати критичне мислення, навчають підприємницьких та інноваційних підходів. МІСЦЕ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В НОВІЙ УКРАЇНІ Наслідки комуністичного режиму в нашій країні нікуди не поділися. Багато людей, особливо похилого віку і тих, хто живе в сільській місцевості, зазнавали негативного впливу в ті жахливі радянські роки, і тепер стали уразливими для інформаційної війни та популізму. Більшість українців відмовилась від ідей комунізму і публічно виявила бажання вступити до ЄС і НАТО. Але досі існує меншість, яка хоче повернутися до минулого, і саме вона є цільовою аудиторією пропаганди Росії за кожної нагоди. Ця частина громадянського суспільства схильна до емоційності та емоційних закликів.
  • 20.
    18 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Недоброчесні політики, які прагнуть прийти до влади будь-якою ціною або яким платить Росія, по- стійно грають на їхніх страхах. Досвід інших країн, у тому числі членів НАТО і ЄС, таких як Болгарія, Латвія і Естонія, свідчить про те, що «підпільна діяльність» з боку Росії більш потужна, всеохопна і підступна, ніж може здаватися. Така діяльність має щедре фінансування. Уряду необхідно будь-якою ціною запобігати зайвій самовпевненості та необережності ЗМІ і ґрунтовно проводити моніторинг та використовувати методи STRATCOM, поки Росія не припинить свою підривну діяльність. Особливу увагу варто приділити законодавчим обмеженням монополії в ЗМІ, оскільки демократії немає, коли відсутні незалежні, відкриті та чесні ЗМІ. ЗМІ служать в якості останньої ланки в системі стримувань і противаг, інструментом контролю уряду та інших впливових груп. Ідею створення російськомов- ного телеканалу варто швидко реалізовувати, можливо, спільно з прибалтійськими країнами. Але телевізійний контент повинен мати якість світового рівня, бо інакше, як це сталося в Естонії, він буде ігноруватися. Волонтерський рух, що став потужним проявом активності громадянського суспільства, потребує офіційної підтримки. Цей рух врятував країну в 2014 році та досі незмінно підтримує військових. Ба- гато речей на лінії фронту, наприклад, системи штучного інтелекту C4I, безпілотники, деякі медичні послуги і невеликі транспортні засоби, як і раніше постачаються силами волонтерів. Вони ризикують своїм життям і вмирають так само, як і солдати. Колишня адміністрація паплюжила досягнення во- лонтерів, і висловлювала припущення, що вони більше не потрібні. Таке ставлення містить серйозну загрозу безпеці нашої країни, оскільки робота волонтерів, особливо мотиваційна підтримка лінії фронту, необхідна як ніколи і тепер, і в осяжному майбутньому. Потрібні нам також сильні добро- вольчі резерви як для зміцнення армії, так і для створення сил територіальної оборони. Цьогорічна хода гідності на День Незалежності допомогла побачити тих звичайних людей, що стоять за цим громадським рухом. За свої зусилля були вбиті активісти, журналісти і, блогери, що борються зі злочинністю та відсто- юють демократичні цінності. МВС і поліція мало що зробили для того, щоб змінити цю тенденцію. Розслідування припинялися або проводилися упівсили. Уряд не зміг усвідомити рівень обурення суспільства цією бездіяльністю. Якщо поліція не може виконувати свою роботу належним чином, то влада повинна змінити керівництво і здійснити системні зміни для забезпечення ефективності роботи поліції. Нині важливу роль у контролі державного управління відіграють волонтери, журналісти та громад- ські активісти. Закони не визначають відносин, пов’язаних із наглядом і контролем. Це стосується як тих, хто здійснює нагляд, так і тих, кого контролюють. Іншими словами, необхідно визначити роль кожної групи. Громадянське суспільство забезпечують належне функціонування уряду. Необхідно чітко вказати, як вони можуть юридично, і фізично виконувати цю роль таким чином, щоб це мало сенс. Якщо за приклад взяти Проектний офіс реформ Міноборони або підтримку цивільних на лінії фронту, то Міноборони або його працівники можуть блокувати і перешкоджати наглядовій діяльності просто відсутністю дій або заявляючи, що цивільним особи не грають ніякої ролі в будь-якій кон- кретної діяльності. Закон не вимагає від них реагувати в інший спосіб. Громадськість часто змушена доносити свою думку через Facebook, що свідчить про масовий збій у роботі державної системи. І це, безумовно, не те, що потрібно суспільству. Знову ж таки, необхідні системні зміни в управлінні та системі комунікації з громадськістю.
  • 21.
    19 ПРОВАЛ ЛЮСТРАЦІЇ Люстрацію невдалося використати для очищення нашого суспільства від старих радянських і кому- ністичних чиновників, від «номенклатури». В уряді забагато чиновників і людей у формі, які тривалий час перебували в системі Радянського Союзу та пройшли навчання в Росії. Ця проблема вимагає більшої уваги, оскільки внутрішній ворог, можливо, небезпечніший, ніж зовнішній. СБУ не зробила великих успіхів у пошуку тих, хто досі працює на Росію, особливо в системі безпеки. Ще більш проблемною виявилася ситуація з підсвідомою схильністю до збереження старих принципів і норм, прихованих у новоствореній системі демократичного управління. Ця де-факто «робота на Росію» небезпечна своїм руйнівним впливом для України і вимагає окремої і особливої уваги і зусиль. АРМІЯ ТА СУСПІЛЬСТВО Безпека країни вимагає наявності професійної армії, а вона не може існувати без повної і активної підтримки суспільства. Зовнішні соціальні зв’язки та діяльність на рівні бригад і нижче поліпшу- ються, але вище керівництво, як і раніше, переважно уникає спілкування з суспільством. Солдати відчувають, що до них ставляться як до цифр на папері, а не як до людей, як це було в 19-му сторіччі, тому велика їх кількість покидає лави збройних сил. Не поліпшують ситуації й дотримання старого радянського дисциплінарного статуту та неможливість ухвалити в парламенті закон про військо- вослужбовців сержантського складу. Якщо уряд хоче мати сильну військову систему, то армійське керівництво має повністю підтримувати професіоналізм у всіх аспектах. Приміщення казармового типу і «совка» більше не підходять. Військовий контракт повинен бути угодою між рівними, де сус- пільство дає службу, в обмін на відповідну кар’єру і перспективи професійного зросту, відповідний рівень поваги і винагороди. Кар’єрне зростання має служити обом сторонам, а не тільки верхівці. Якщо цього не зробити, суспільство цуратиметься армії, а її чисельність далі зменшуватиметься, ставлячи під загрозу національну безпеку. ДОНБАС Те, як армія воює на Донбасі, безпосередньо впливає на стан громадянського суспільства і визначає все інше в рамках військової системи. Якщо армії не дозволено воювати, а військовим наказано сидіти, перетворюючись на мішень, це призводить до серйозного погіршення роботи молодшого керівництва, зниження ініціативності, морального духу і підготовки. Це призводить до відчаю у су- спільстві. Це прямий виклик для адміністрації. Уряд не може сьогодні мати пасивну армію, яка не воює, і вже завтра мати боєздатну армію.
  • 22.
    20 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ОРГАНІЗАЦІЙНАРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО РІВНЯ ПОТРЕБУЮТЬ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ, ЩОБ ЗРОБИТИ ЇХ ВІДПОВІДНИМИ ЦІЛЬОВОМУ ПРИЗНАЧЕННЮ В УМОВАХ СУЧАСНОГО СВІТУ ОРГАНІЗАЦІЯ Національна організація з безпеки – це доктринальний, концептуальний і структурний безлад. Вона досі перебуває під впливом «фантомної» присутності радянської системи і не була реформована. Тому не відповідає цільовому призначенню. Занадто багато заходів здійснюється Офісом Прези- дента, який не має ані компетенції, ані ресурсного потенціалу, тоді як належна виконавча відпові- дальність лежить на інших органах. РНБО також функціонально, організаційно і ресурсно слабка і не продемонструвала не те що керування веденням війни, але й майже не приймає реальної участі у процесі. Силових міністерств у нас явно забагато, і їх робота не скоординована. Однією з причин, чому багато речей, таких як офіційне розслідування можливих правопорушень не працює, є відсут- ність чіткого розподілу функцій. У радянські часи така відсутність фокусу створювалася навмисно, щоб знищити в зародку формування влади по регіонах, яка могла з часом кинути уряду виклик, але в демократії необхідно зворотне. В даний час реформа необхідна на всіх рівнях для зміцнення потенціалу та знищення зайвих елементів. Деталі цієї роботи викладені в більш докладному документі нижче, але простими словами: Офіс Президента має зосередитися на політичному напрямку і завданнях РНБО необхідно розширити, щоб забезпечити інструменти для належної кризової організації на підтримку уряду. До її складу має увійти: Голова РНБО і невеликий Секретаріат із необхідними експертними функціями, що тримає зв’я- зок з урядом. Новостворена Національна розвідувальна організація, очолювана Національним директором розвідки. Ця організація повинна акумулювати секретну і відкриту інформацію з усіх націо- нальних установ та неурядових організацій, забезпечувати роботу Національної оперативної розвідувальної групи, Центру інформаційних технологій і синтезу даних і групи планування роз- відувальної діяльності. Національний оперативний осередок (24/7) із черговим офіцером, що представляє уряд. Цей осередок повинен стояти вище над усіма оперативними осередками міністерств і Об’єднаного штабу Міноборони. 05
  • 23.
    21 Осередок «розвитку іведення гібридної війни» з асоційованим комітетом експертів і «мудреців» Агентство національної безпеки, що має звітувати перед РНБО, але бути політично незалеж- ним, концентруватися на законах про безпеку, правилах і положеннях (не так, як нині це робить СБУ), а також документації; стати національним органом з перевірки особових справ. Поліцію необхідно належним чином структурувати для зміцнення правопорядку та захисту грома- дянського суспільства. Вони потребують більш чітко визначити ролі, кращого і належним чином розподілу органів і субординацію керівництва, а також організації та навчання. Роль Національної гвардії повинна підлягати терміновому політичному і громадському перегляду і бути чітко визначена. Вона повинна бути або підтримкою для поліції, або підтримкою для армії. Наразі це окрема сила зі своєї власною, сумнівною з точки зори демократії метою, що не підтри- мує суспільство так, як мала б. Тобто ці військові формування уособлюють концептуальний без- лад, розтрачують цінні ресурси і сприяють захопленню влади і політичній нестабільності в країні. Нацгвардійці не повинні ходити по вулицях зі зброєю, якщо немає чіткої та недвозначної загрози застосування зброї іншими. Вони не повинні замінювати поліцію, якщо поліція не перевантажена або не зазнала невдачі. СБУ має зосередитися на контррозвідці і, можливо, вести кібервійну. Треба забрати в СБУ поліцей- ські та військові завдання. Джерело: securitypolice.com.ua
  • 24.
    22 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РЕОРГАНІЗАЦІЯСИСТЕМИ ОБОРОНИ ОБОРОННА СИСТЕМА ПОВИННА БУТИ РЕОРГАНІЗОВАНА ТАКИМ ЧИНОМ, ЩОБ МОГЛА ПРОТИСТОЯТИ РОСІЇ І НАЙКРАЩИМ ЧИНОМ ВИКОРИСТОВУВАТИ НАШІ НАЦІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ. Система оборони потребує термінової реформи. Основні компоненти системи залишилися без змін ще з радянських часів. Замість справжньої зміни концепції, цінностей і принципів, реформування було в основному спрямоване на використання нового мислення, щоб змусити стару радянську си- стему працювати краще. У деяких аспектах це частково спрацювало, але спроба втиснути двигун від Porsche в «Ладу» – це не шлях до розв’язання проблеми. Тут необхідні фундаментальні зміни в багатьох сферах, деякі з яких наведені нижче: КАДРОВІ РЕСУРСИ Головна зміна полягає в переході на повністю професійні кадри, замість нинішнього збереження ста- рих підходів, таких як обов’язкова військова повинність. Існує нагальна необхідність у новому законі про військову дисципліну, який замінив би чинні досі радянські правила, і в ухваленні та застосуванні законів про військовослужбовців сержантського складу. ДОКТРИНА БОЙОВИХ ДІЙ В ПОВІТРІ ТА НА СУШІ Росія має можливість атакувати будь-яку точку України, використовуючи наземні, морські або по- вітряні ресурси. Це означає, що наші бригади і батальйони теж повинні мати можливість рухатися і воювати де завгодно – не тільки в Донбасі або Маріуполі. Нинішня доктрина змінюється повільно, щоб реально відобразити необхідність такої оперативної мобільності, але супутні зміни в особовому складі, озброєнні, транспортних засобах та обладнанні не відбуваються взагалі. Гусеничні машини, що потребують перевезення залізною або автомобільною дорогою, не можуть швидко долати великі відстані і значно збільшують час розгортання бригади. Нам потрібні бригади швидкого реагування і батальйони, а вони не можуть базуватися на гусеничних БТР або танках. Для необхідного рівня швидкості реагування потрібна повністю колісна техніка або, навіть, аеромобільна, що перевозитися на вертольотах. Існує також велика потреба в спільних організаціях та операціях з повітряними си- лами на всіх рівнях, починаючи з батальйонного. 06
  • 25.
    23 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БОЙОВИХДІЙ Мобільність також вимагає зміни системи бойової логістики. Нинішня система у військах, як і раніше базується на старій радянській «push-системі» (коли продукція виробляється і доставляється без опори на реальні потреби), побудованій на довгострокових планах і великих контрактах, що йдуть із тилових баз. Система НАТО є «pull-системою» і заснована на швидкості реагування і забезпеченні фактичних потреб із передовою підтримкою якомога ближче до району бойових дій. Батальйони і бригади мають власні тилові підрозділи з боєприпасами, запасними частинами і припасами на 3-5 днів. Це дозволяє їм швидко переміщатися до інших бойових районів як повноцінним одиницям. Бри- гади також мають ремонтні підрозділи близько до фронту і відправляють у тил транспортні засоби, тільки якщо вони повністю виведені з ладу. ОБОРОННА ПРОМИСЛОВІСТЬ Оборонна промисловість може бути реформована належним чином лише тоді, коли Міноборони і Генштаб змінять систему матеріально-технічного забезпечення бойових дій і розсекретять плани закупівель. Як тільки військові зрозуміють, що саме їм потрібно, можна буде впроваджувати зміни в оборонній промисловості, щоб забезпечувати армію тим, що їй потрібно. Ключем до реформ є використання ринкових сил для Укроборонпрому. Водночас потрібно дати можливість невеликим компаніям конкурувати за контракти і демонструвати нові технології, а не боротися з корумпованими чиновниками-бюрократами, які дбають лиш по власний зиск. РЕЗЕРВИ Велика частина суспільства хоче бути причетною до армії. Хода гідності на День Незалежності добре продемонстрував це. Наявна система резервістів надмірно централізована, але продовжує створю- вати нові, але не боєздатні, підрозділи. Краще було б децентралізувати контроль над резервами і дозволити добровольцям вибирати, де вони можуть найкращим чином згодитися, щоб повноцінно проявити свої навички і енергію. Резерви зміцнюють наявну бригадну систему, а не створюють до- даткові резервні бригади. Міжнародний досвід підтверджує, що такі резервні бригади будуть слаб- кими і занадто непослідовними, щоб виконати будь-яку роль, крім гарматного м’яса. Резервісти мог- ли б займати багато технічних та адміністративних постів, що дозволило б використовувати більше військових на активній лінії фронту. Старші або фізично слабші резервісти можуть бути використані для формування підрозділів територіальної оборони.
  • 26.
    24 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ КОДЕКС ВІЙСЬКОВИХ ЗАКОНІВ НЕ РОЗРОБЛЕНИЙ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ Україна має серйозну проблему із законами про безпеку, як беруть свої корені з радянської системи, або в застарілих частинах Конституції. Парламент і міністерства просто не в змозі розв’язати цю проблему. Чинні закони призначені для того, щоб надавати і захищати владу, а не підтримува- ти та посилювати бойову спроможність армії та давати результати. Це негативно впливає на всі органи безпеки. Збройні сили не можуть ефективно функціонувати, поки закони про планування і бюджетування, оборонну промисловість, військову дисципліну, військовослужбовців сержантського складу і військову поліцію, не будуть модернізовані таким чином, щоб вони гармонійно працювали в сукупності. Закон про військову поліцію життєво важливий, адже багато аспектів військової системи потребують залучення військової поліції для належного функціонування. Важливо, щоб міністерства, які блокують закону, розуміли серйозність впливу їх недавнього негативізму на стан безпеки. Джерело: blackseatv.com
  • 27.
    25 МІЖНАРОДНІВІДНОСИНИ НАЯВНІСТЬ ХОРОШИХ МІЖНАРОДНИХВІДНОСИН МАЄ ОСНОВОПОЛОЖНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПЕРЕМОГИ В НАШІЙ ВІЙНІ ПРОТИ РОСІЇ. ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ Україна значною мірою залежить від зовнішньої підтримки в боротьбі з Росією. Багато зацікавле- них сторін, пов’язаних з Росією, відіграють значну роль у підтримці України, але розрізняються за масштабами і ефективністю. Завдання для всіх полягає в тому, щоб зберегти обличчя і відносини з Україною, не завдаючи при цьому подальшої шкоди їх двостороннім відносинам з Росією і не втягу- ючись безпосередньо у конфлікт. Велика Британія після справи про отруєння Скрипалів, Канада з її великою українською діаспорою і США – три помітні винятки. Але в українських відносинах із США є проблеми, пов’язані з потенційним втягуванням у їхню національну політику в рамках будь-якої домовленості. Оскільки санкції США тепер стали найпотужнішим інструментом проти Росії, ці відно- сини потребують особливих уваги і управління. Без підтримки США протистояти Росії буде набагато складніше або навіть неможливо. Проблеми ще й у тому, що багато країн і організацій були або куплені Росією, або наповнені агентами Кремля. Іншими словами, вони говорять голосно, але діють пасивно, часто більше у своїх інтересах, ніж в інтересах України. Щодо цих країн та організацій українській дипломатії необхідно діяти наба- гато активніше. Європейський Союз — ключовий партнер України, але його санкції незначні, і не всі його члени хочуть зберегти навіть ті наявні санкції. Російська агресія розколола Європу на прифронтові дер- жави (і Польщу) і такі, як Німеччина, Франція та Італія, що на перший погляд підтримують нас, але у взаєминах із Росією налаштовані пацифістськи. Іноді, як у випадку з Німеччиною і «Північним пото- ком-2», національні пріоритети беруть верх над визнанням факту російської агресії. Підтримка США і широкий дипломатичний тиск важливі для того, щоб «стара» Європа не забувала про російську загрозу. Але існує фундаментальне питання: чи США готові далі тиснути на Європу, щоб посилити тиск на Росію. Немає стовідсоткової гарантії того, що США щиро хочуть зосередитися на Росії, а не стати партнерами з Москвою в стримуванні, наприклад, Китаю. Це ще раз підкреслює необхідність провадження сильної та наполегливої дипломатії з ключовим партнером. НЕВІЙСЬКОВІ ДОГОВОРИ ТА МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ Цінність договірних зобов’язань і міжнародних організацій полягає у тому, що вони можуть стати колективною силою для впливу на Росію, а також відкрити можливості для подальшого обговорення з Росією питань, що становлять спільний інтерес, таких як рибальство в Азовському морі. 07
  • 28.
    26 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Але, як ясно показали ситуації в ПАРЄ та ОБСЄ, покладання на них в чомусь більшому за безперспек- тивні дипломатичні зусилля, — справа безнадійна. Своїми діями в Чорному морі Росія показала, що не зацікавлена в дотриманні колективних договорів і (на їхню думку) Україна має розглядати будь-які позитивні зрушення як вигоду, а не право. Використання адміністраціями нових договірних форматів, таких як нормандський або якийсь новий, відкриває ширші можливості для обговорень з Росією, але ймовірність того, що це матиме пози- тивний ефект, мізерна. Найімовірніше, це буде використано самою Росією для того, щоб створити ще більше міжнародних ускладнень і юридичних складнощів для інших, ніж для того, щоб піти на поступки. Україна має обирати вмілих і рішучих переговірників з тих людей, яких не залякати росій- ською пропагандою і хитрістю. НАТО Більшість країн НАТО готові застосувати військову силу проти Росії, але тільки в разі необхідно- сті захищати саме кордони країн НАТО. Вони підтримають Україну ресурсами, можливо, великою кількістю зброї та навчаннями, але розгорнуть військову міць вони тільки якщо РФ нападе саме на члена НАТО. Єдиним винятком із правила може бути відмова Росії надати доступ до Чорного моря за межами тієї точки, на яку згідні США і Велика Британія. Україна повинна прийняти те, що в неї немає справжніх прибічників і союзників, тож треба належним чином підготуватися до боротьби з Росією і до перемоги над нею. Припускати, що найближчим часом відбудеться зміна поглядів на міжнародній арені у кращий бік, стратегічно небезпечно.
  • 29.
    27 ГІБРИДНАВІЙНАПРОТИРОСІЇВСІМА НЕВІЙСЬКОВИМИ ЗАСОБАМИ НАМ ПОТРІБНІСИЛЬНА СТРАТЕГІЯ І ПЛАН ЩОДО ТОГО, ЯК ВЕСТИ ГІБРИДНУ ВІЙНУ ПРОТИ РОСІЇ УСІМА НЕВІЙСЬКОВИМИ ЗАСОБАМИ Українська реакція на дії Росії була стихійною, повільною, політично і дипломатично слабкою, ліній- ною в мисленні та у військовому плані, покірною і майже байдужою. Це зміцнює віру Росії в те, щоб вона перемагає (а вона перемагає), і спонукає продовжувати свої дії з більшим завзяттям. У Росії є серйозні слабкі місця, і їх потрібно використовувати. Якщо Україна не спроможна дати пряму вій- ськову відповідь, слід використовувати нелінійні гібридні методи. ГІБРИДНІ АЛЬТЕРНАТИВИ В БОРОТЬБІ З РОСІЄЮ Для ефективного застосування гібридних методів необхідний стратегічний план, затверджений на урядовому рівні, з чітким набором цілей, дій та дійових осіб і належним фінансуванням. Будь-який план має бути комплексним по всьому спектру заходів, щоб мати змогу вплинути на російський уряд, олігархів чи населення РФ загалом. Наші дії повинні бути спланованими, цілеспрямованими, всеосяжними і завжди координуватися з міжнародними партнерами, а також супроводжуватися підвищенням обороноздатності, що Путін відчував психологічний тиск ще й з боку своїх прихильни- ків, опозиції, громадськості та засобів масової інформації. СТВОРЕННЯ НОВОЇ ВЛАДИ В РОСІЇ Очевидним геополітичним завданням є зміна режиму всередині Російської Федерації, тобто зміна диктатора на демократично обраний уряд. Інтереси українців нині корелюють з інтересами росій- ської опозиції, а не інтересами керівництва Росії. Ця стратегія пов’язана з високим ризиком, але успіх може бути максимально ефективним, тому зміна влади в Росії повинна бути національною метою українців. Це дало б можливість повернення або викупу наших територій і відновлення відносин із Росією. У гіршому разі відносини залишатимуться нейтральними або такими, як є. 08
  • 30.
    28 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ УДАР ПО ОЛІГАРХАХ ТА ЕЛІТІ Амбіції Путіна сильно зачіпають еліту в Росії. Вони були змушені обирати між підтримкою лінії Пу- тіна, ризиком фінансової катастрофи або навіть смертю. Дехто в захваті від путінських амбіцій, як приміром Жириновський, а інші, хто цінує західний спосіб життя, ходять по тонкій кризі, не бажаючи потрапити в сучасний ГУЛАГ. Від санкцій дехто потерпає більше, ніж вони б цього хотіли, і судячи з пліток у ЗМІ, багато хто вважає вторгнення на Донбас провалом. Еліти — одне зі слабких місць, які можна використати. В даний час багато хто уникає санкцій і більш жорстких умов, працюючи через офшори Кіпру та інших країн, а в деяких випадках, як Абрамович, отримуючи громадянство інших країн, щоб зберегти свою свободу. Необхідно спрямувати на них більший тиск, щоб вони відкрито висловлювали невдоволення курсом, який обрав Путін. Слід закрити для них можливість підтриму- вати корумпований спосіб життя. Російським багатіям треба дати зрозуміти, що не можна сидіти на двох стільцях одночасно. Для цього потрібно докладати серйозних дипломатичних, юридичних і фінансових зусиль з боку України. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ STRATCOM ПРО УКРАЇНУ НА ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ Україна – величезна країна, і Путіну буде вкрай складно її завоювати. Необхідно дати зрозуміти Росії та росіянам, що подальша агресія закінчиться невдачею. Вони повинні розуміти, що ніякої політичної чи воєнної капітуляції з боку України не буде; що вони зустрінуть опір, з яким не зможуть впоратися; що подальше вторгнення матиме руйнівні наслідки всередині самої Росії. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ STRATCOM ПРО РОСІЮ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Нинішня адміністрація заявила, що Україна повинна мати власний російськомовний канал. Це було б ключовим активом у створенні безплідного ґрунту для російської пропагандистської діяльності. Необхідно дати зрозуміти і населенню Донбасу, що після відмови від Росії та засудження її дій по- силиться підтримка з боку України. Але ефективність залежить від якості та правди. Та й реалізація цього проекту буде не з дешевих. РОЗПОВСЮДЖЕННЯ STRATCOM ПРО РОСІЮ НА ТЕРИТОРІЇ РОСІЇ Росія проводить кампанію з поширення фальшивих новин серед власного населення. Це і брехня про США, НАТО, ЄС та Україну, і пропаганда про ефективність путінського режиму. Росія має враз- ливу фінансову систему. Національні економічні плани провалюються один за одним. Промисловість
  • 31.
    29 випускає переважно другосортніта морально застарілі товари. Приголомшливі досягнення скромні. Ядерна зброя вибухає всередині країни. У сільському господарстві є успіхи, але підприємства скон- центровані в руках все більш нечисленної мафії. Малих підприємців-ентузіастів і новаторів душить бюрократія. Населення не може не помічати, що ситуація не поліпшується. І саме тут криється мож- ливість не тільки боротися з Росією за правду в ЗМІ, а й донести правду про Росію до всього світу і до самої Росії. ВИКОРИСТАННЯ СЛАБКИХ МІСЦЬ РОСІЇ ЧЕРЕЗ ПІДТРИМКУ І ЗАХИСТ МІЖНАРОДНИХ ІНТЕРЕСІВ США Росія прагне бути скрізь, де вона може дратувати США. Вона поширює свій вплив акуратно і регу- лярно ставить себе в пряму опозицію США. В Арктиці відбувається така ж сама ситуація з Канадою, Норвегією та іншими країнами регіону. Тут криється можливість для України протистояти російським амбіціям шляхом тісної політичної, дипломатичної та військової співпраці з США та іншими країнами, а також за допомогою винахідливих гібридних заходів з протидії світовим амбіціям Путіна. СЛАБКІ МІСЦЯ АРМІЇ На російські сухопутні війська не можна повністю покластися у плані ведення якісної війни. Вони зазнали невдачі в Чечні, тож можуть зазнати невдачі знову. Аналітики припускають, що вони більш нестабільні і менш боєздатні, ніж вважає Росія. Попри реформи, слабкі місця регулярних сил поля- гають в тому, як вони віддають прикази і ставляться до військ загалом, до законного вільного часу службовців і в ситуації з дозволеним зловживанням алкоголем. Контроль і дисципліна – це просто механічні гасла, вони завжди породжують корупцію і погане ставлення. Залучення резервів для зміцнення армії — справа ризикована, оскільки характер країни змінюється, і гарантувати абсо- лютну відданість вже складно. Росія може сформувати величезну армію, але вона виявиться більш нестабільною, ніж здається на папері, особливо якщо ця армія зустріне сильний спротив і динамічну оборону. Найкращі війська були залучені в Сирії, але це, схоже, не сприяє покращенню решти сил. Їх надмірно централізоване командування (про що наочно свідчить Керченський інцидент) робить їх повільними і це може призвести до збою між централізованим контролем і суворою реальністю в разі зіткнення із силами, які чинять сильний опір. Росія також має менше боєздатних кораблів і літаків, ніж намагається показати, і багато пілотів із недостатньою кількістю польотних годин. Їм доведеться протистояти сучасним військово-повітряним силам і системам ППО, керованим профе- сійними кадрами.
  • 34.
    32 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РЕКОМЕНДАЦІЇДО ДІЇ Робота з втілення стратегічного документа в реальну систему безпеки має проводитися в кілька етапів: Офіс Президента повинен перетворити цей документ на політичні директивні вказівки і завдання для уряду і РНБО. Кабінет Міністрів загалом і міністри зокрема визначають шляхи досягнення поставлених ці- лей і необхідні зміни в законодавстві. На цьому етапі формується бюджет для проведення змін. Старші посадові особи наділяються повноваженнями і отримують завдання керувати кожним етапом перетворень в кожній сфері безпеки. Самі міністри або призначені міністром особи збирають невеликі команди висококваліфікованих спеціалістів. СБУ потребує особливої уваги, оскільки воно, схоже, досі перебуває під значним впливом Росії. Чи просто тотально некомпетентна. Організаційні зміни слід здійснювати швидко, використовуючи всі доступні правові методи з акцентом на швидкість і дії, уникаючи детальних планів змін, оскільки вони забирають багато часу і знижують здатність до інновацій і пошуку нових і кращих ідей. РНБО, створена для прямої, гібридної війни, повинна бути організована негайно, а потім мають бути розроблені детальні антиросійські стратегія і план. Нагляд за змінами здійснюється по вертикалі від Кабінету Міністрів до Офісу Президента і від парламенту до всієї країни. Роль Офісу Президента у цьому процесі полягає у відстеженні динаміки, стимулюванні змін у законодавстві та розв’язанні проблем, без орієнтації на фактичну реалізацію. Важливо! На проміжних етапах варто звільнити РНБО від функції управління та контролю за більш масштабними змінами, оскільки пріоритетним завданням є реформування самих себе. Утім, за ними залишається функція від стеження за синхронізацією всіх аспектів змін з вимогами гло- бального плану гарантування безпеки у світі. 02 01 03 04 05 06 07 08
  • 35.
  • 38.
    36 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Друга проблема, яку необхідно прояснити для забезпечення безпеки полягає в забезпеченні чіткого і недвозначного порядку підлеглості. Для цього національна вертикаль командування повинна йти від президента до прем’єр-міністра (кабінету міністрів), до міністрів, а потім вниз до виконавців, таких як Начальник Генерального штабу або Начальник поліції. Це гарантує, що завдання, обов’язки, пов- новаження і бюджет будуть узгоджені, що дозволить забезпечити чітку підзвітність. В даний час цей життєво важливий зв’язок не працює по всіх пунктах в ситуації з РНБО, військовими, СБУ і охороною президента. Крім того, президент безпосередньо пов’язаний з Начальником Генерального штабу і не може визначати ключові елементи відповідальності Кабінету міністрів, бюджетної та міністерської координації. Конституція посилює неефективність системи безпеки, а прагнення до особистої влади створює організації, приречені на провал. Для того, щоб система запрацювала, її необхідно впоряд- кувати. Те, що потрібно РНБО, щоб правильно виконувати свою роботу, мусить випливати з вимог до управління безпекою. Завдання викладені нижче: КОМІТЕТ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ Цей офіційний комітет призначений для того, щоб президент визначав пріоритети для уряду, встановлював цілі і заслуховував оперативні і розвідувальні аналітичні звіти та доповіді. Секре- тарем буде голова РНБО. Комітет буде збиратися в міру необхідності, і до його складу увійдуть ключові міністри та інші особи за необхідністю. КОМАНДА ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ Повинна бути сформована мультидисциплінарна команда з 20-30 кращих спеціалістів країни, щоб намітити для президента і апарату безпеки пряму стратегію гібридних дій, які поставлять Росію на коліна і допоможуть виграти війну. Ця команда буде орієнтувати в бік мислення дов- гостроковими категоріями, керувати цілями і визначати необхідні засоби за всіма напрямками діяльності, що стосуються Росії. ГОЛОВА РНБО Ця роль потребує переосмислення з чітким формулюванням завдань, повноважень і відпові- дальностей. Потрібно чітко вирішити, чи ця людина має бути технічним експертом, радником з безпеки або управлінцем. Якщо перше, то він не повинен бути обтяжений управлінськими обов’язками керівника РНБО і його рекомендації повинні доноситися і набувати офіційної сили через Адміністрацію президента. Якщо він є керівником національної безпеки, то його посадові обов’язки та повноваження, а також повноваження РНБО по відношенню до уряду і управління бюджетами, повинні бути конкретизовані і офіційно закріплені. За часів попередньої адміністра- ції президент позбавив повноважень голову РНБО і сам взяв на себе його обов’язки.
  • 39.
    37 Це звело роботуорганізації всього лише до аналітичної функції. Завдання РНБО полягає в тому, щоб забезпечувати безпеку через вертикаль командування, яка йде від президента до уряду, через міністерства до безпекових організацій. Перетворення голови РНБО на «урядового рад- ника» виведе його з командної вертикалі, тому роль в період кризи досить чітка і не викликає питань, але він і досі залишиться відповідальним за забезпечення того, щоб РНБО виконував ті функції, які потрібні уряду. УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ РНБО потрібен Секретаріат, який би постійно працював над визначенням вимог національної безпеки. До цього входить надання допомоги уряду у розумінні щорічних бюджетних потреб для себе та інших безпекових міністерств, аналіз всіх безпекових організацій на предмет потреб, ефективності і результативності та пропонування змін. Він повинен також здійснювати повсяк- денний нагляд за іншими підрозділами РНБО і займатися міжнародними зв’язками. Секретаріат не матиме жодних офіційних повноважень за межами РНБО, але може працювати через Адміні- страцію президента, Кабінет міністрів або Верховну Раду залежно від потреб ОПЕРАТИВНИЙ ОСЕРЕДОК РНБО потрібен мати групу операцій, яка буде функціонувати в режимі 24/7/365. Вони повинні бути в управлінській вертикалі вище за оперативні осередки міністерств і повинні бути здатні давати команди і політичні вказівки як в повсякденних справах, так і при екстремальних кризо- вих ситуаціях. Цим буде займатися черговий офіцер, який працюватиме від імені Президента і буде завчасно уповноважений ним керувати національними операціями. В умовах кризи саме з цим осередком має працювати президент і його найближчі радники з питань безпеки. Чергові офіцери повинні бути досвідченими і підготовленими старшими посадовими особами зі складу або Ради, або державного апарату, поліції, прикордонної охорони або Збройних сил. Вони по- винні управляти групою вдень і вночі і бути призначеними на цю службу на термін до 12 місяців. ОПЕРАЦІЇ – ЧЕРГОВИЙ ПРЕЗИДЕНТ З ОПЕРАТИВНИХ ПИТАНЬ У будь-який час має працювати черговий чиновник для виконання функцій Президента (за його відсутності, наприклад, за кордоном), доступний для Оперативного осередку РНБО для надання політичних консультацій та вказівок. Має бути чітко і в конституційному порядку роз’яснено, хто цей чиновник і які його повноваження. У разі виникнення кризи ця посадова особа уповнова- жена приймати рішення до тих пір, поки з президентом або прем’єр-міністром не можна буде зв’язатися, щоб вони взяли на себе повноваження. Найкраще, якщо цей чиновник буде обира- тися і буде членом ВР.
  • 40.
    38 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РОЗВІДКА – ДИРЕКТОР Країні потрібен Директор Національної розвідки. Ця людина має мати достатній стаж, вагомість і досвід, і мати урядовий рівень, щоб представляти країну. Він повинен мати допуск і довіру, щоб мати можливість відкрито розмовляти з особами на аналогічних посадах в НАТО і країнах НАТО. Він повинен мати законні повноваження з управління стратегічним напрямком всіх розвідувальних операцій всіх організацій країни. РОЗВІДУВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ РНБО необхідна Група з розвідувальних операцій, що братиме інформацію з усіх джерел та пра- цюватиме в режимі 24/7/365. Ця група повинна збирати на акумулювати всю наявну інформацію Національної розвідки в одному місці. Ця інформація буде походити з усіх відкритих і закритих джерел. Цим буде керувати черговий офіцер, який працює від імені президента і завчасно був уповноважений на проведення щоденних розвідувальних операцій. Чергові офіцери повинні бути досвідченими і підготовленими розвідниками з державної служби, поліції, прикордонної охорони або збройних сил, а також Національного банку, митниці, аеропортів та портів. Вони повинні отри- мувати призначення на 2 роки, а потім повертатися до своєї служби. ГРУПА З АНАЛІЗУ РОЗВІДУВАЛЬНИХ ДАНИХ – РНБО повинен мати високоякісну аналітичну групу, що використовує сучасні ІТ технології, здатна отримувати інформацію з усіх відкритих і закритих джерел і фільтрувати її як за допомогою люд- ського інтелекту, так і за допомогою технічних засобів обробки даних, включаючи використання штучного інтелекту. Вона повинна бути змодельована за зразком підходу і стандартів Bellingcat. Для цього знадобляться аналітики і фахівці з IT/програмного забезпечення найвищого рівня, і це буде недешево. Якісна операція, однак, буде коштувати більше, ніж 3 бригади солдатів. АЛЬТЕРНАТИВА РНБО – невелика, але альтернативна РНБО (частково укомплектована організація) має бути створена да- леко від Києва, щоб діяти в разі надзвичайної ситуації або перевороту, коли уряд буде захоплено. Альтернативний голова, який керуватиме цією організацією, має бути старшою виборною посадо- вою особою та мати законні повноваження. Важке завдання полягає в тому, де розмістити РНБО і голову РНБО в командній вертикалі. Щоб бути ефективним, він/вона повинен мати чітку роль, але також не повинен бути в положенні, коли його повноваження по відношенню до президента, прем’єр-міністра і кабінету міністрів нечітко визначені.
  • 41.
    39 Це особливо важливов тих випадках, коли мова йде про бюджетні обговорення та міжвідомчі рішен- ня. Виникає кілька можливостей: Якщо на голову РНБО покладаються функції національного експерта з питань безпеки, то його роль має бути роллю старшого радника уряду. РНБО може бути підпорядкований без- посередньо або Адміністрації президента, або кабінету міністрів. Таким чином, голова має право давати поради як президенту, так і прем’єр-міністру, зберігаючи при цьому національну відповідальність за виконання завдань РНБО від імені країни. Коли він підпорядковується безпосередньо президенту, саме тоді проявляють себе суттєві конституційні проблеми щодо ролі РНБО, його голови і його місця в командному ланцюжку в період кризи. Роль заступника прем’єр-міністра з «управління безпекою» в кабінеті міністрів – по суті це робить РНБО міні-міністерством. І дає голові деяку виконавчу владу як членові кабінету міні- стрів. (Це організаційне рішення може бути тимчасовим до закінчення війни, коли має бути проведений подальший аналіз всіх органів безпеки.) Перевага цього варіанта полягає в тому, що голова перебуває безпосередньо в командній та бюджетній вертикалі і має можливість відкрито сперечатися з іншими членами кабінету, про те, як краще витратити обмежені кошти на забезпечення безпеки. Статус агентства для РНБО у віданні Міністерства юстиції. Це забезпечувало б цивільний контроль і міністр би мав пряму відповідальність за управління і ефективність. У цьому ви- падку роль голови буде більшою мірою кореспондувати з функціями старшого державного службовця, який відповідає за діяльність організації, а не «національного експерта» з питань безпеки. Цей варіант також забезпечить баланс всередині уряду. Відділення ролі радника з національної безпеки від РНБО. Радник може бути поміщений в ад- міністрацію президента. РНБО стане агентством або урядовим відомством і буде управлятися міністерством, як і будь-яка інша урядова організація. Перевага цього полягає в тому, що, швидше за все, кращий кандидат на позицію радника, може не бути кращим кандидатом на пост очільника серйозної державної безпекової організації. Поділ ролей дозволить домогти- ся більш високої якості. Безпека країни не стає краще від наявності безлічі організацій або величезного дублювання за- вдань та обов’язків, на які витрачаються гроші і з’їдаються цінні кадрові ресурси. Ці ресурси необ- хідні для Збройних сил. 02 01 03 04
  • 42.
    40 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Необхідно домогтися врегулювання, щоб зосередитися на основних завданнях. Кілька початкових пропозицій щодо загальних змін включають: Удосконалити структуру і систему підготовки співробітників поліції і правоохоронних органів для охоплення всіх аспектів діяльності, окрім пов’язаної з фінансовими злочинами. Мета полягає в тому, щоб зменшити необхідність участі СБУ та Національної гвардії в правоохоронній діяльності. Розвивати організаційно профільні відділки по боротьбі з різними злочинами, такими як політичні злочини, особливо тяжкі злочини, злочини пов’язані з мистецтвом, антикваріатом, наркотиками, пе- дофілією, торгівлею людьми, тощо. Поліпшити зв’язки та кар’єрну мобільність між поліцією охорони, дорожньою поліцією і фінансовою поліцією. Розділити Національну гвардію на Поліцію безпеки під командуванням поліції (для складних за- вдань або завдань, що потребують легкової зброї, з якими поліція не може впоратися. Це, ймовірно, також повинно включати боротьбу з тероризмом). Чисельність повинна бути зведена до кількох сотень по всій країні. Залишок цієї квазі-армії потрібно передати до складу Збройних Сил. Звести функцію СБУ повністю до контррозвідки, кібервійни і кібербезпеки, проведення особових перевірок, виконання перевірок мір забезпечення безпеки, а також просвітницької ролі. Організа- ція повинна бути укомплектована лише цивільними особами. Перевести силовиків з антитерорис- тичних підрозділів до Поліції охорони. Передати відділ по боротьбі з економічними злочинами під командування фінансової поліції. Зробити охорону президента департаментом поліції. Вивести Організацію національної безпеки та Управління з питань безпеки та політики зі складу СБУ та сформувати належне Агентство національної безпеки. Незалежність управління безпе- кою має життєво важливе значення для забезпечення безпеки і не може бути поставлена під загрозу. Агентство зосередить свою увагу на питаннях законів в сфері безпеки, зв’язках в галузі міжнародної безпеки, особових перевірках, нормативних актах, правилах і документах. Це буде єдина установа для перевірки особових справ в Україні, вони також будуть керувати процесами і нормами перевірок мір забезпечення безпеки, навчання і освіти, але за допомогою посадових осіб, відряджених з інших служб для забезпечення актуальності і здорового глузду. НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ РОЗПОДІЛ ОБОВ’ЯЗКІВ МОЖЕ ВИГЛЯДАТИ НАСТУПНИМ ЧИНОМ Міноборони – Збройні сили і військова розвідка МВС – поліція, прикордонна охорона та поліція охорони МЗС – зовнішня розвідка Мін’юст – СБУ, АНБ та РНБО Мінфін – митниця та фінансова поліція
  • 44.
    42 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ОБОРОННАРЕФОРМАУКРАЇНИ Оборонна реформа – це складна тема. Незважаючи на 5 років війни, мало що змінилося. Відбува- лись косметичні зміни, які стосувались уніформи та їжі, але навіть в плані їжі було зроблено крок назад, і якість погіршується. Солдати стали краще після 5 років війни, і багато з них відповідають світовому рівню, але їх тягне вниз погане керівництво, очевидні корупція і паперова бюрократія, яка кидає виклик логіці і здоровому глузду. Втілення стандартів НАТО у реальність все ще залишається в далекій перспективі. Доброю новиною є призначення цивільного міністра і ймовірне призначення цивільних заступників замість генералів. Однак Міноборони повинен стати організацією, яка у своїй роботі спирається на стратегію, а не приймає нові рішення щодня. Обрання цивільного директора з розробки оборонної політики залишається життєво необхідною зміною. Нижче наведено список дій, які допоможуть просунути реформу вперед:
  • 45.
  • 46.
  • 47.
  • 48.
  • 49.
  • 50.
  • 51.
  • 52.
  • 54.
    52 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКАТАДИПЛОМАТІЯ Протягом усієї своєї незалежності одним з основних викликів для України (у тому числі у сфері обо- рони та безпеки) лишалася маргіналізація позицій України на міжнародній арені. На жаль, за усі 28 років незалежності, наша країна не зуміла виробити чітке стратегічне бачення своєї ролі та функції у світі, бодай навіть у регіональній системі. Це негативно позначилося на формуванні зовнішньої полі- тики, яка до сьогодні має велику кількість фундаментальних проблем, без вирішення (або зменшен- ня глибини) яких говорити про успішність будь-якої стратегії складно. Зовнішня політика необхідна будь-якій державі, адже це – спосіб залучити з-за кордону ресурси, необхідні для розвитку країни, якщо у неї їх немає. У випадку України, таких ресурсів дуже багато, а альянси з іноземними партне- рами, особливо у нинішній час, є дуже нагальними та необхідними для виживання. На сьогоднішній день основними проблемами зовнішньої політики України є на- ступні: КАДРОВА КРИЗА Радянський спадок не дозволив Україні мати власну потужну дипломатичну школу. Більша частина талановитих кадрів у радянські часи зазвичай виїздила у Москву, де розташову- валися основні ВНЗ, що готували професійних дипломатів. Після 1991 року Україна, на жаль, не зуміла створити власної школи кадрів для системи МЗС. Відповідно, сьогодні зовнішній політиці України катастрофічно бракує спеціалістів, не лише на стратегічних напрямках (Єв- ропа, США), але особливо на потенційно нових, які сьогодні стають все більш актуальними на тлі глобальних трансформацій економіки і торгівлі (Китай, Близький Схід, Африка, Латинська Америка, Південно-Східна Азія, Індія тощо). БЮРОКРАТІЯ Як і будь-яке інше міністерство або державне відомство, МЗС має занадто складну, бюрокра- тичну, законсервовану структуру, яка не змінювалася протягом дуже довгого часу. Відсут- ність електронного документообігу, роздутий штат, залишені ще з радянських часів правила, застаріла та закостеніла внутрішня структура – все це заважає Міністерству оновлюватися, запускати соціальні ліфти та змінюватися відповідно до потреб сьогоднішнього світу. РЕФЛЕКСИВНІСТЬ Зовнішня політика України є занадто рефлексивною і має переважно тактичний характер. Оскільки в країні відсутня чітка стратегія зовнішньої політики, а відтак – не виставлені прі- оритети, зовнішньополітичні рішення, які приймають у Києві, дуже часто не виважені, корот- козорі і продиктовані радше оперативними політичними інтересами правлячого класу, аніж грою наперед і національними інтересами держави. Як показали ситуації з газопроводом 01 02 03
  • 55.
    53 «Північний потік-2», поверненнямросійської делегації у ПАРЄ, історико-культурними конфлік- тами з Угорщиною, Польщею, Румунією, а також погіршенням стосунків зі США після 2016 року, Україна не здатна реалізовувати превентивну дипломатію і приймати зовнішньополітичні рі- шення на кілька кроків уперед, а рефлексує на те, що уже сталося по факту. НЕДАЛЕКОГЛЯДНІСТЬ Україна ніколи не мала чіткої стратегії зовнішньої політики, яка б визначила не лише наці- ональні інтереси держави, але й пріоритети нашої дипломатичної роботи як усередині, так і назовні, на наступні 3-5 років. Без стратегічного курсу, Україна не здатна приймати рішення, що дозволяють розгорнути масштабні проекти, реалізувати велику торговельну угоду або залучати іноземні інвестиції на постійній основі. А без цього, Україна не має необхідних фі- нансових, матеріально-технічних, гуманітарних, політичних ресурсів для подальшого розвит- ку та процвітання. СЛАБКІ ЗОВНІШНІ КОМУНІКАЦІЇ Зовнішньополітичні комунікації України, особливо після 2014 року, стали одним з головних провалів нашої держави на цьому напрямку. Стратегічні державні комунікації ніколи не були сильною стороною України, а відсутність бачення себе у світі взагалі знищили їх як такі. Ни- нішня комунікація України з зовнішнім світом дуже обмежена (відсутній чіткий образ і бренд «Україна»), слабка (немає інформаційно-дипломатичної інфраструктури), тактична (вмикаєть- ся лише, коли з’являється гостра проблема), помилкова (меседжі назовні часто формуються через призму внутрішньої суспільно-політичної дискусії) та однорідна (одні й ті ж меседжі використовують для різних зовнішньополітичних напрямків). Ці основні проблеми суттєво впливають на міжнародні позиції України, і уже сьогодні приносять перші проблеми – Росія переграє нас у зовнішній політиці. У кінці 2015 року РФ зуміла перехопити дипломатичну та інформаційну ініціативу та активізувала «флангову дипломатію» для поступової зміни сприйняття самої себе на Заході з метою пом’якшення риторики та скасування антиросійських санкцій. За останні 4 роки Росії вдалося не лише змінити риторику, скорегувати зовнішню політи- ку під потреби мінливого світу, але й змусити деякі країни Заходу пом’якшити свою позицію щодо санкцій, і відновити співпрацю з Москвою в окремих сферах. Останні події навколо переговорів у «нормандському форматі», повернення РФ до ПАРЄ, а також публічних дискусій щодо необхідності відновлення членства Росії у клубі «Великої сімки» доводять, що їхня зовнішня політика була ефек- тивною, поки наша – продовжувала захлинатися вищеописаними проблемами. Поразка на дипломатичному фронті може оголити один з наших найслабкіших напрямків – зовніш- ньополітичний, на якому ми досі не спромоглися вибудувати чіткі військово-політичні союзи, знайти постійних стратегічних партнерів і отримати доступ до джерел ресурсів, які нам необхідні для роз- витку та протистояння з РФ. 04 05
  • 56.
    54 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Відповідно, для того, щоб не втратити свої міжнародні позиції остаточно, необхід- но здійснити наступні кроки: РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ МЗС Аудит роботи МЗС, переатестація його кадрового складу та оптимізація роботи центрального апарату, перехід на електронний документообіг, запуск соціальних ліфтів через підвищення прозорості роботи конкурсних комісій і зміна їхніх правил. МЗС має відігравати більшу роль у формуванні зовнішньої політики, і не бути лише «квотою президента». СТВОРЕННЯ ШКОЛИ ДИПЛОМАТІВ Без професійних кадрів українська дипломатія ніколи не буде сильною. Разом з реформами у галузі освіти, Україні необхідна власна, потужна школа дипломатичних кадрів, яких будуть готувати на базі окремої інституції відповідно до конкретних, реальних потреб держави, а не за квотним принципом. СТВОРЕННЯ КРИТЕРІЇВ ОЦІНКИ ПОСЛІВ Дипломатичні представництва закордоном не мають чітких критеріїв оцінки власної діяльно- сті та ефективності роботи. Це породжує безвідповідальність, невизначеність та хаос управ- ління. Для нормальної роботи диппредставництв необхідні створення конкретних KPI. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ Україна потребує єдиного, фундаментального бачення своєї ролі у світі – Концепції зовніш- ньої політики, яка визначить: що таке зовнішня політика для України, які у нас пріоритети, які принципи лежать в основі зовнішньої політики України та у чому Україна прагне спеціалізу- ватися у світовій системі? На базі Концепції стане можливим виділення чітких стратегічних цілей на кожному з зовнішньополітичних напрямків, які корегуватимуться відповідно до між- народних тенденцій. ПЕРЕГЛЯД ПРІОРИТЕТІВ На базі Концепції і сформульованих національних інтересів (і лише тоді) Україна має перегля- нути свої зовнішньополітичні пріоритети, запустити суспільно-політичну дискусію щодо ви- бору цих самих пріоритетів і визначити їх не на базі політичного інтересу вузької групи еліт, а на основі наших реальних потреб. 01 02 03 04 05
  • 58.
    56 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ КОНФЛІКТНАДОНБАСІ НОВАСТРАТЕГІЯ Настання миру має дуже чіткі й зрозумілі параметри: мир настає, коли перемагає одна із сторін; мир настає, коли сторони змінюють свої інтереси щодо конфлікту; мир настає, коли причини конфлікту зникають або змінюється загальна ситуація конфлікту. На жаль, нічого з цього на нинішньому етапі україно-російської війни ми спостерігати не можемо. Украї- на і Росія стоять на позиціях, які виключають можливість компромісу і досягнення миру. Ключові інтереси Путіна в конфлікті полягають у досягненні великої угоди з Заходом щодо розподілу сфер впливу, відпо- відно до якої Україна та ряд інших країн повернуться в зону інтересів Кремля. Для цього йому потрібна слабка й нестабільна Україна, яка знижуватиме сподівання Заходу на побудову тут сильної демократії, що, врешті-решт, має підштовхнути до цієї великої угоди. Для України повернення доконфліктного ста- тус-кво, з рівними умовами для Донбасу та автономією Криму, є не просто пріоритетом, а питанням виживання. Компроміс у цих інтересах може породити тільки ще більшу дестабілізацію та хаос. Росія грає в довгу. Путін чудово розуміє, що переконати Захід відступитися від своїх цінностей та інтере- сів можна тільки впродовж тривалого часу. Його стратегія ґрунтується на тому, що західні країни мають усвідомити сталість Росії та її інтересів, неможливість вирішувати локальні конфлікти без урахування російських інтересів. Кремль не прагне бути ворогом Заходу, він прагне бути рівноцінним партнером. Путін хоче сидіти за столом на рівних, а не бути ізгоєм. І йому вистачає раціональності, щоб зрозумі- ти: досягти цього можна не зброєю, а тільки часом та переконуванням у своїй правоті. Проте якщо в зовнішній політиці час працює на Путіна, то у внутрішній — проти нього. Застій і стагнація пізнього Радянського Союзу вже маячать на обрії російської політики. Інституційна втома, помножена на кризу позитивних очікувань, дедалі більше загрожує настанням політичних криз і неминучого політичного оновлення російської влади. Відповідно, для України час грає навпаки. В міжнародній політиці починаються тектонічні зрушення на користь РФ. Відсутність економічних і політичних проривів із боку української влади за останні п’ять років дедалі більше розчаровує й підриває довіру західних партнерів до України як успішної держави. Ситуація в ПАРЄ і «Північний потік-2» будуть лише першими дзвіночками найближчими роками. Захід живе в очі- куванні нової хвилі фінансової кризи, що примушує його надзвичайно прагматично ставитися до Росії. Санкції в цій ситуації виступають прикрою ложкою дьогтю, яку пов’язують із Україною. Тому не виключено, що 2019 і 2020 стануть роками пошуку швидких гібридних рішень і угод між Заходом та РФ, без урахуван- ня інтересів України. Це додатково примушує владу думати над новими стратегіями і підходами. Втім, для внутрішньої ситуації час працює в плюс. Нам потрібен час, аби провести всю необхідну модернізацію, від економіки до армії. Тільки ця модернізація зможе посилити наші позиції на зовнішній арені і повернути підірвану довіру партнерів. Марнування відведеного на це часу є злочином проти нашого майбутнього. 01 02 03
  • 59.
    57 МІНСЬКИЙ ГЛУХИЙ КУТ Нинішньогороку Мінські домовленості святкуватимуть п’ятиріччя свого невиконання. Власне, не був виконаний навіть перший пункт — припинення вогню. Навряд чи після п’яти років можна сподіватися на виконання цих домовленостей, однак саме за Мінськ тримаються наші західні партнери як за ключовий шлях до досягнення миру. До нього ж прив’язані й санкції проти Росії. Ці домовленості на сьогодні є архітектурою перемир’я, але, на жаль, глухим кутом у досягненні миру. Як ми бачили вище з аналізу українських і російських інтересів у конфлікті, Мінські домовленості супе- речать кожній зі сторін, а тому від самого початку не мали шансів бути виконаними. Зрештою, сам текст домовленостей відразу ставив РФ на «розтяжку». Виконання вже першого пункту, а саме «припинення вогню», означатиме, що Кремль таки цілком і повністю контролює окуповані території, і його позиція схилити до перемовин з ватажками бойовиків буде нерелевантною. Тим часом якщо припинення вогню відбудеться після таких офіційних перемовин між українською стороною та бойовиками, то це дасть підстави російській пропаганді говорити про громадянську природу конфлікту. Однак «поганий мир кращий за війну», — саме ця логіка працює для Заходу в контексті Мінська, і для України теж. Зрозуміло, що ця логіка втратить смисл із часом, і момент, коли стане зрозуміло, що досяг- нення миру потребує іншої архітектури, — не за горами. Україна ж від Мінська виграє потрібний їй час, який, у тому числі, має бути використаний для запуску майбутнього нового формату досягнення миру. Тому відмова РФ забезпечити перший пункт домовленостей дає нам можливість розвинути свою стра- тегію, не порушуючи наявної конфігурації. НОВА СТРАТЕГІЯ «ЛЮДИ СПОЧАТКУ» Одна з ключових рис конфлікту на Донбасі — «очікування швидкого рішення». Хоча, вже навіть зважаю- чи на п’ять років, відколи він триває, його можна зарахувати до довготривалих. Це породжує неправильні моделі поведінки всіх ключових гравців. Захід сподівається максимально швидко зняти з себе цей го- ловний біль і повернути Росію за стіл. Україна ж роками не вирішує колосальних проблем переселенців та інфраструктури підконтрольних територій. Короткострокова стратегія будується на тому, що якимось чином швидко повернуться окуповані території. Ось лише основні проблеми які виникнуть при реінтеграції окупованих територій: Низька підтримка України серед переселенців та мешканців окупованих територій (нижче 30%) Низька прив’язаність окупованих територій до України (відсутність економічної співпраці) Низька соціальна мобільність місцевого населення (обмежені можливості виїзду на проживання в інші області та регіони) Інфраструктурні проблеми викликані окупацією обласного центру Тому перший і ключовий пункт нашої стратегії — оголосити конфлікт довготривалим. Причиною такого оголошення має бути саме незабезпечення Росією припинення вогню. Більше того, політика паспорти-
  • 60.
    58 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ зації додатково свідчить про небажання йти шляхом миру. Відповідно, звинувачуючи Росію в перешкод- жанні мирному процесові, ми маємо право оголосити конфлікт довготривалим, доки нарешті не буде виконано перший пункт Мінських домовленостей — або доки в РФ не зміниться політична влада. Такий крок дає нам кілька переваг. По-перше, ми обрізаємо можливість закулісних домовленостей без нас і усуваємо неоднозначності в нашій позиції. По-друге, ми визначаємо Росію відповідальною за окуповані території й даємо зрозуміти, що платити за ці території доведеться довго. По-третє, ми може- мо перейти саме до того, що дає нам виграний час, — розпочати перебудову прифронтових регіонів, їх економіки, запустити масштабні інфраструктурні проекти та, і це головне, розпочати повернення людей з окупованих територій. Основна мета нашої стратегії — це реінтегрувати переселенців, витягнути з окупованих територій і Росії людей, які були змушені залишити свої домівки. Влітку минулого року наш інститут проводив фокус-гру- пи на окупованих територіях. Дослідження показало, що життя наших громадян в окупації жахливе. І, хоча матеріально воно для них стабілізувалося, люди почуваються покинутими, позбавленими перспек- тив чи майбутнього. На жаль, відсоток позитивного ставлення до України теж низький, і, всупереч уста- леній думці, не через російські ЗМІ. Останніми роками ми не демонстрували жодної потреби в цих людях, жодних сигналів, що ми воюємо за своїх громадян. «Им же нужны территории, а не мы», — говорить на фокус-групі мешканець окупованого Донецька. Саме це й треба змінити. Ми маємо розпочати реалізацію масштабної політики витягування людей з окупованих територій. Це не тільки наш обов’язок перед своїми громадянами, це ще й прагматичний розрахунок, який сприятиме наближенню миру. Зменшення чисельності населення окупованих територій, насамперед робітників, обернеться збільшенням витрат на їх утримання. Фактично, повна економічна нежиттєздатність ОРДЛО завдає відчутних фінансових втрат Кремлю, і якщо грати в довгу — в певний момент ці втрати стануть дуже відчутними. Крім того, в Україні утворилися серйозні передумови для перевезення робочої сили. Значна міграція до Польщі створила дефіцит кадрів по всій країні. За даними служби зайнятості, в червні 2019 року за- фіксовано на 10% вакансій більше, ніж у червні 2018-го. Значний попит на робочу силу є й в іноземних інвесторів, які будували виробництво останніми роками. Для реалізації цієї політики необхідно створити Фонд реінтеграції, який наповнюватимуть спільно укра- їнський бюджет і міжнародні партнери. Оголошення конфлікту довготривалим дозволить багатьом між- народним організаціям перейти від оперативних проектів до довгострокових. Ключове завдання Фонду — купівля житла для людей з окупованої території та передача його в лізинг. Підставою для купівлі житла є наявність у переселенця трудового договору. Крім того, Фонд має зайнятися також фінансуванням усієї необхідної інфраструктури для жителів окупованих територій. Зокрема це модернізація КПВВ до повно- цінних пунктів пропуску, де будуть розміщуватися ЦНАПи, пенсійні фонди, соціальні захисти — все, чого потребуватимуть наші громадяни, які приїжджають з окупованої території. У цьому контексті, потребує розв’язання ще одна проблема — блокада. У момент прийняття рішення про економічну блокаду воно було реакцією на незаконне захоплення наших підприємств. Однак логіка бло- кади була абсолютно неправильною, і тепер треба це виправити. Мета блокади — покарати бойовиків за крадіжку підприємств і примусити їх повернути. Тим часом, фактично, блокада обернулася помстою всім заручникам терористів. Ми пропонуємо таку логіку: жителі окупованої території можуть безперешкодно закуповувати все необхідне і в будь-яких обсягах і вивозити на окуповану територію. Жодних обмежень
  • 62.
    60 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ЕНЕРГЕТИЧНАБЕЗПЕКА Стан енергетичного сектору та якість енергозабезпечення, а відповідно, і рівень енергетичної безпеки характеризуються низкою важливих загроз та ризиків. При цьому, за багатьма критеріями ситуації не покращувалась за останні 20 років, а за низкою показників лише погіршувалась. Високий рівень залежності від імпортних поставок енергоресурсів. Країна за- лежна від імпорту усіх видів енергоресурсів. Близько 37% первинного енергопостачання покрива- ється за рахунок імпорту. Скорочення імпорту енергоресурсів протягом останніх років зумовлене економічним спадом та анексіє територій. При цьому з 2014 року має місце суттєвий імпорт ву- гілля, внаслідок втрати контрою над видобувними регіонами. Інтегрованість української енерге- тичної системи із Росією може створювати додаткові ризики, у випадку ненадання нею критичної аварійної допомоги при потребі, як це вже відбувалось. Відсутня повноцінна системи стразових запасів енергоресурсів на випадок виникнення перебоїв імпортних постачань. Високий рівень зношеності енергетичних активів. За даними НЕК Укренерго, об’єкти теплової генерації країни відпрацювали нормативний ресурс; 80% потужностей ТЕС та ТЕЦ є фі- зично зношеними та морально застарілими. За даними Укренерго, понад 90% ліній електропере- дачі напругою 220 кВ і вище та більше половини основного устаткування підстанцій відпрацювали розрахунковий технічний ресурс (25 років). За даними Асоціації операторів розподільчих елек- тричних мереж, рівень зносу розподільчих мереж в середньому складає 60-70%. Зарегульованість сектору та брак ринкових механізмів ціноутворення, які обме- жують розвиток енергосектору, загрожують подальшим недофінансуванням, зношенням енерге- тичних потужностей та стагнацією сектору. Високий рівень ринкової концентрації окремих секторів енергетики, внаслідок володіння та впливом окремими гравцями на великі сегменти ринків. Ця проблема посилюється недосконалістю реалізації антимонопольного законодавства та захисту конкуренції. Низький рівень екологічної прийнятності енергетики, що зумовлено високою част- кою використання вугілля, морально застарілими енергетичними технологіями та відсутністю очисного обладнання на багатьох електростанціях. Залишається високим ризик терактів, саботажі, диверсій, кібер- та інформа- ційних атак спрямованих перебої в роботі чи підрив довіри до надійності роботи енергосектору зі сторони громадян та з-за кордону. Низька ефективність перероблення та споживання енергоресурсів. Реакція на зазначені загрози та виклики вимагає комплексної реакції, що в кінцевому рахунку зумовить посилення енергетичної безпеки та енергетичної незалежності, а відтак і національної безпеки. 01 02 03 04 05 06 07
  • 64.
    62 СТРАТЕГІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ РЕФОРМУВАННЯЕКОНОМІКИ Для того, щоб впоратися з усіма загрозами безпеці, що йдуть з боку Росії, і для проведення необ- хідних змін Україні потрібні гроші. Без цих грошей сили оборони не можуть вдосконалюватися. Тому фінансова стабільність країни насправді є зоною найбільшого ризику. Можливі способи заробляння грошей наведені нижче. ФІНАНСОВІ РЕСУРСИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ Інвестиції є рушійною силою економічного зростання через створення нових виробництв, інфра- структури, робочих місць, нарощення експортного потенціалу та поповнення бюджету. У найближчі 5 років потреба української економіки в інвестиціях становить $29-55 млрд на рік, зо- крема іноземні інвестиції - $5-10 млрд. Такий обсяг інвестицій дозволить забезпечити 5-7% щорічного приросту реального ВВП. Задля залучення інвестицій в економіку необхідно здійснити ряд кроків. розробка і прийняття середньо- та довгострокової стратегії розвитку країни, яка забезпечить передбачуваність економічної системи і створить умови для планування бізнес-діяльності; завершення розпочатої судової реформи, формування прозорого законодавчого поля та справедливого правосуддя; продовження процедур з валютної лібералізації; податкова реформа: впровадження податку на виведений капітал, який дозволе залучити протягом п’яти років $20-25 млрд внутрішніх інвестицій; земельна реформа: зняття мораторію на продаж землі та відкриття ринку може забезпечити надходження $30-50 млрд інвестицій; створення спеціальних економічних територій з преференційним інвестиційним режимом може потенційно залучити $42 млрд за перші 10 років функціонування, зокрема індустріальні – $18,9 млрд, експортні – $10,5 млрд, високотехнологічні – $12,6 млрд. стимулювання створення малого та середнього бізнесу шляхом пільгового кредитування; масштабна цифровізація: впровадження e-government, електронного профілю громадянина - digital ID, діджиталізація всіх галузей економіки; створення онлайн каталогу пріоритетних для держави інвестиційних проектів, які стануть фун- даментом нової економіки: інфраструктурні проекти (дороги, річкові і морські порти, швидкісні магістралі, авіахаби), енергетичні (побудова нових блоків АЕС, заводу ядерного палива; видо- буток газу, нафти, літію, урану), сільськогосподарські (діджиталізація сільського господар- ства, агрітек, системи меліорації земель тощо). 01 02 03 04 05 06 07 08 09
  • 65.
    63 Ще одним джереломфінансування є аудит та скорочення бюджетних програм. За оцінками Укра- їнського інституту майбутнього, 68 програм можуть бути виключені, що зумовить скорочення витрат Державного бюджету 2020 року на загальну суму 74 млрд грн. Зокрема ключовими резервами скорочення видатків Державного бюджету на 2020 рік є: Обслуговування боргу – завищено обсяг витрат на 19,2 млрд грн у порівнянні з первинним планом Мінфіну; Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг може бути скорочена на 1,5 млрд грн за рахунок перевищення зростання доходів населення над зростанням тарифів; Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям – потенційна економія 10 млрд грн за рахунок наявних резервів, що накопичилися за попередні два роки; Фонд регіонального розвитку – можлива економія 3,67 млрд грн через неповне використання коштів за цією програмою у попередніх роках; Центральна виборча комісія – потенційна економія 2,5 млрд грн; Виконання боргових зобов’язань за позиками на розвиток мережі автомобільних доріг – ймо- вірна економія 1,8 млрд грн у зв’язку з постійним недовиконанням бюджету за цією статтею; Поповнення статутного капіталу Державного концерну «Укроборонпром» – з метою уникнення подвійного фінансування за цією програмою (залишити лише у відповідності до Постанови Кабміну – 2,5 млрд грн) можлива економія становитиме 2,82 млрд грн; Програма з державної підтримки тваринництва – можливе скорочення на 1,5 млрд грн за ра- хунок невиконання у повному обсязі протягом останніх трьох років; Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – потенційне зменшення на 1,25 млрд грн через постійне невиконання програми; Программа підтримки реалізації комплексної реформи державного управління та Фонд Пре- зидента можуть бути ліквідовані, що дозволить зекономити 2,23 млрд грн; Погашення позики на закупівлю французьких гелікоптерів вимагає менших коштів, аніж за- кладено у бюджеті (4,44 млрд грн, потреба погашення становить 2,2-2,3 млрд грн), тому потен- ційна економія може бути близько 2 млрд грн. Під реальні інфраструктурні проекти може бути здійснена контрольована емісія грошей. Ризики ін- фляції у цьому випадку будуть мінімізовані за рахунок підкріплення емітованих грошей створеними новими робочими місцями і об’єктами. 01 02 03 04 05 06 07 08 09 10 11
  • 67.