Analiz_stanu_ukrainskoi_ekonomiky

1. 1
АНАЛІЗ СТАНУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
І півріччя 2022
«Коли вибухає війна люди зазвичай говорять:
«Ну, це не може тривати довго, занадто це
нерозумно». І дійсно, війна – це і справді
дуже нерозумно, що, втім, не заважає їй
тривати довго».
Альбер Камю

2. 2
ЗМІСТ
1. Зовнішня кон’юнктура: ризик ефекту сировинних ножиць ......................................................................5
2. Демографія: хто буде створювати ВВП? .....................................................................................................9
3. Ринок праці: падіння зайнятости та зниження реальних доходів..........................................................14
4. Інфляція: протистояння НБУ та Мінфіну ...................................................................................................18
5. Економічна діяльність: подальше відновлення в багатьох секторах під питанням .............................21
6. Малий і середній бізнес: виживання не завдяки, а всупереч ................................................................37
7. Державні фінанси: час змінювати правила ..............................................................................................39
8. Без пожвавлення інвестиційної активності тривалої війни не виграти .................................................43
9. Енергозабезпечення – наскільки Україна готова до зими ......................................................................46
10. Зовнішній сектор: ситуація помірно негативна......................................................................................50
11. Фінансова допомога Україні....................................................................................................................54
12. План першочергових дій для уряду........................................................................................................56

3. 3
Резюме
 Економіка України поступово адаптується до війни, перше дно ми вже пройшли. Після шоку в
березні ділова активність відновлюється, про що свідчать результати опитувань НБУ, EBA,
Advanter Group, СГ «Рейтинг», операційні показники окремих підприємств, а також дані
Платіжного балансу. Варто відзначити, що Держстат призупинив публікацію практично всієї
статистики на період воєнного стану.
 Експорт товарів з України за березень — червень упав на 48 % порівняно з аналогічним
періодом минулого року, імпорт — на 37 %. Темпи падіння імпорту товарів у річному вираженні
сповільнилися з квітня, а якщо брати помісячні зміни, там спостерігається зростання на 28–39 %
(квітень —червень). Експорт відновлюється значно слабше, місяць до місяця зростання
становить 4—11 % (квітень —червень), у річному вираженні експорт товарів далі падає.
 Дефіцит Платіжного балансу за I півріччя 2022 р. становить 8,1 млрд дол. проти 0,3 млрд дол.
профіциту за I півріччя 2021 року. Торговельний дефіцит – 6,8 млрд дол. (0,2 млрд дол. за 6 міс.
2021 р.). Дефіцит торгівлі товарами — 4,2 млрд дол. (2,1 млрд дол. за 6 міс. 2021 р.).
 З початку року офіційний курс гривні знизився на 34 %. З початку війни для боротьби з
інфляцією НБУ дотримувався політики фіксованого курсу, до 20 липня штучно стримуючи
валютний курс на рівні 29,25 грн/дол., витрачаючи міжнародні резерви (з початку року до
червня резерви скоротилися на 26 %, або 8,1 млрд дол.), завдаючи шкоди експортерам, а отже,
і економіці (доходам, бюджету). З 21 липня НБУ знизив офіційний курс гривні до долара на 25 %
- до 36,5686 грн за долар.
 Різка зміна курсу спровокувала шквал критики в бік регулятора (переважно від імпортерів).
Бізнесу, який і так працює в умовах украй високої невизначеності, від держави потрібна
послідовна і передбачувана політика (насамперед від НБУ і Мінфіну).
 Загалом можна виокремити кілька основних трендів економіки воєнного часу:
1. стагфляція (спад виробництва і зростання інфляції одночасно – до 21,5 % р/р у червні);
2. несистемна економічна політика влади;
3. зростання частки держави й стиснення приватного сектору (зайнятість, доходи),
дефіцит зведеного бюджету за 2022 р. очікується на рівні 26–28 % ВВП (без урахування
грантів);
4. критична залежність від зовнішньої підтримки як у війні, так і в економіці;
5. виживання бізнесу відбувається не завдяки держ. політиці, а всупереч;
6. зростання частки тіньової економіки (стиснення офіційної, що характерно для криз).
 Ми втратили підприємства на окупованих територіях (388 підприємств). Однак головні втрати
для української економіки — це люди. Після 24 лютого чистий виїзд українців становив
орієнтовно 6 млн людей (з урахуванням тих, хто повернувся, і вивезених Росією). І якщо зараз
актуальна проблема зайнятості, то, щойно економіка ввійде у фазу відновлення, на ринку праці
почнеться дефіцит трудових ресурсів. Отже, ВВП на довоєнному рівні у 200 млрд дол. на рік і
вище створювати буде нікому.
 У І кварталі ВВП упав на 15,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 р., у ІІ кварталі НБУ
оцінює падіння на рівні 39,3 % р/р. Валовий продукт скорочується не тільки через прямі втрати
активів і воєнні дії на частині території країни, але й внаслідок цілого ряду економічних
проблем:

4. 4
 порушення логістики;
 зростання собівартості виробництва продукції, проблеми із забезпеченням сировиною;
 скорочення внутрішнього попиту (міграція, падіння реальних доходів населення);
 непослідовна нескоординована політика НБУ, Мінфіну, Мінекономіки, ОП і ВРУ, що
спричинює зростання невизначеності, збільшення трансакційних витрат бізнесу та
прямих фінансових втрат.
 Інструменти держ. політики, які, за нашою оцінкою, завдали шкоди економіці:
 зафіксований, тривалий час незмінний курс НБУ для експортерів, який, власне,
став додатковим податком у розмірі до 25% від виручки;
 миттєве підвищення Нацбанком процентної ставки з 10 до 25 % (тоді як Мінфін
утримує ставки за ОВДП на рівні 9,5–16 %);
 збільшення тиску на бізнес, зростання перевірок;
 введення податку 2 % з обороту паралельно з іншою системою в дії, а потім
доповнення до нього 20 % ПДВ на імпорті;
 зупинка реєстрації податкових накладних;
 зупинка відшкодування ПДВ (відволікання ресурсів бізнесу та безвідсоткове
кредитування бюджету);
 контроль цін на АЗС, який спричинив колапс на ринку палива;
 обмеження на виїзд чоловіків, у т.ч. власників і працівників експортоорієнтованих
підприємств (обмеження зовнішньоекономічної діяльності);
 зростання ставок ренти на видобуток газу (Закон № 2139-IX від 15.03.2022) тощо.
 Попри всі проблеми, нині українська економіка переживає період відскоку, коли поглинання
перших шоків і адаптація до нових умов дають короткостроковий імпульс для зростання.
Позитив підкріплює початок вивезення зерна з портів та очікуваний ефект від девальвації
гривні для експортерів. Зовнішня фінансова допомога надалі надходить до бюджету. Зростання
державних витрат на оборону, соцзахист і зарплати військовим виконує функцію
автоматичного стабілізатора.
 Ситуація може серйозно погіршитися восени на тлі: а) загострення воєнної ситуації;
б) скочування ключових економік світу в рецесію; в) відволікання партнерів від допомоги
Україні; г) падіння зовнішнього попиту та цін на сировинні товари; ґ) збереження при цьому
високих цін на енергоресурси й необхідність купувати газ; д) неефективної політики
економічних регуляторів; е) диверсій в енергетичній сфері.
 Тривалої війни не виграти без сильної економіки. А для цього уряду необхідний Антикризовий
план (перелік кроків та інструментів із подолання майбутніх викликів), що передбачає
скоординовані дії всіх економічних регуляторів. Тактичні кроки такого плану мають корелювати
зі стратегічними цілями України (див. розділ 12 цього документа). Разом із створенням
Антикризового плану має бути створено Антикризовий штаб.

5. 5
1. Зовнішня кон’юнктура: ризик ефекту сировинних ножиць
Ціни на ЗРС і сталь Ціни на с/г сировину
Ціни на енергоресурси Прогноз цін на сировину
Джерело: World Bank, Steel benchmarker, Fitch Solutions, IEA
131
710
0
200
400
600
800
1 000
1 200
1 400
0
50
100
150
200
250
300
350
400
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
ЗРС, ($/dmtu) Гарячекатана сталь,($/mt)
336
460
100
150
200
250
300
350
400
450
500
550
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
Кукурудза, ($/mt) Пшениця, ($/mt)
7,7
120
50
60
70
80
90
100
110
120
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
Природний газ, ($/mmbtu) Нафта Brent, ($/bbl)
30,0
130
104
0
40
80
120
160
200
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022Е
2023Е
Природний газ, Європа, $/mmbtu
ЗРС, $/dmt
Нафта Brent, $/bbl

6. 6
Українську економіку не можна розглядати у відриві від світової. Частка ВВП України в глобальному
ВВП становить лише 0,2 % (2021). Частка експорту у ВВП України — 41 % (2021). Україна є нетто-
імпортером енергоресурсів.
Стан української економіки навіть під час війни багато в чому визначається процесами у світі:
динамікою цін на сировинних ринках, зміною зовнішнього попиту на товари українського експорту,
умовами на глобальних фінансових ринках, зокрема, зміною процентних ставок ключових
центробанків: ФРС, ЄЦБ.
Цінова кон'юнктура на зовнішніх ринках сировини залишалася досить сприятливою для українських
експортерів до квітня — травня поточного року. Проте за останні 2–3 місяці ситуація змінилася.
 Ціни на метали знижуються із середини квітня через слабкий попит (на кінець червня котування
г/к рулону впали до рівня початку 2021 р.)
 Вартість ЗРС у червні впала до мінімуму за останні 7 міс. (110 дол./т), Goldman Sachs очікує
зниження цін на залізну руду в ІІІ кварталі 2022 р. до 90 дол./т.
 Ціна на кукурудзу з 11.07 до 01.08 впала на 23 % до рівня нижче довоєнного.
При цьому ціни на енергоресурси залишаються безпрецедентно високими. Це впливає на вартість
палива на українському ринку, а відповідно, і на вартість практично всієї кінцевої продукції.
Виникає один із найнесприятливіших ефектів для української економіки — сировинні ножиці —
зростання цін на енергоресурси в умовах збереження відносно низьких цін на інші групи товарів,
експортером яких є Україна.

7. 7
Рівень інфляції у світі (щомісячно в річному вираженні) Ставка ФРС США
Прогноз зміни реального ВВП країн — торговельних партнерів України
(квартал до попереднього кварталу)
Динаміка індексів PMI
Джерело: FRED, U.S. BUREAU OF LABOR STATISTICS, ОЕСР, Investing.com, Reuters, Eurostat, Statista
-5%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
1970
1972
1974
1976
1978
1980
1982
1984
1986
1988
1990
1992
1994
1996
1998
2000
2002
2004
2006
2008
2010
2012
2014
2016
2018
2020
2022
США
Єврозона
Велика Британія
Німеччина
0%
2%
4%
6%
8%
10%
12%
20.07.1983
20.07.1985
20.07.1987
20.07.1989
20.07.1991
20.07.1993
20.07.1995
20.07.1997
20.07.1999
20.07.2001
20.07.2003
20.07.2005
20.07.2007
20.07.2009
20.07.2011
20.07.2013
20.07.2015
20.07.2017
20.07.2019
20.07.2021
20.07.2023
-2%
-1%
0%
1%
2%
3%
4%
I кв. 2022 ІІ кв. 2022E ІІІ кв. 2022E IV кв. 2022E І кв. 2023E
Німеччина Італія Нідерланди Франція США
40
45
50
55
60
65
70
Січ.21
Лют.…
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов…
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.…
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
Франція Китай Німеччина
Єврозона Японія США
Велика Британія Індія

8. 8
Через високі ціни на енергоносії у світі продовжує розкручуватись інфляційна спіраль. Інфляція в США,
Великій Британії досягла пікового значення за останні 40 років (9,1 % і 9,4 %, відповідно), у Німеччині
перебуває на максимумах із зими 1973/74 рр. (7,5 %).
Зростання цін негативно позначається на споживчому попиті й водночас змушує центробанки
посилювати монетарну політику (підвищувати процентні ставки), що ще більше стримує ділову
активність.
ФРС США вже чотири рази підвищувала ставку з початку року (загалом на 225 б. п.), і, як очікують
інвестори, підвищить до 3,25–3,50 % до кінця 2022 р. (з поточних 2,25–2,5 %). ЄЦБ підвищив ставку
вперше з 2011 р. — з 0 % до 0,5 %. Банк Англії – до максимуму з 2009 р. – з 0,75% до 1%.
Подальше підвищення ставок становить головну загрозу для економічного зростання.
Дедалі більше економістів говорять про наближення рецесії світової економіки. Голова МВФ у
публічних виступах припускає глобальний економічний спад 2023 року. Індекс Баффета, який став
передвісником краху доткомів і фінансової кризи 2008 р., знову вказує на те, що фінансові ринки
перегріті. Значення індексу на 29.07 – 177 %1
.
Джерело: Current Market Valuation
Ми підвищуємо ймовірність реалізації нашого песимістичного сценарію для світу на 2022 рік і
занурення світової економіки у стагфляцію в перспективі року (одночасний спад виробництва і
зростання інфляції).
Але поки що, за прогнозом ОЕСР, економіки європейських країн – ключових торговельних партнерів
України та США в короткостроковій перспективі помірно зростатимуть на 1–2 % (квартал до кварталу).
Зростання економіки Китаю, за оцінками, сповільниться до 3,3–4,3 % після зростання на 8,1 %
2021 року. У червні — липні прогнози були знижені через потужну хвилю COVID-19 у КНР.
Індекси PMI2
найбільших економік світу мають тенденцію до зниження, але станом на червень 2022 р.
тримаються на рівні 51–54 пунктів. Це говорить про сповільнення зростання ділової активності. Падіння
показників нижче від 50 пунктів свідчитиме про можливий початок рецесії.
1 Індекс Баффета — відношення ринкової вартості національних компаній США до розміру економіки країни (ВВП). Якщо
показник перевищує 100 %, ринок акцій вважається переоціненим.
2 Індекс ділової активності (Purchasing Managers' Index) – випереджальний індикатор стану національної економіки. Падіння
індексу нижче від рівня 45–50 пунктів (залежно від країни) може свідчити про початок рецесії.

9. 9
2. Демографія: хто буде створювати ВВП?
Проблема демографії — одна з ключових для української економіки. Навіть вщент зруйновані
території, міста можна доволі швидко відновити за наявності двох умов – люди та гроші.
Людський ресурс тут головний і визначальний. Люди генерують ідеї, залучають капітал, створюють
продукт, і їхню мотивацію багато в чому визначають їхні бажання:
а) залишитися жити в Україні;
б) щоб тут жили і вчилися їхні діти.
Є думка, що Україна може піти за «сирійським сценарієм», за яким війна триватиме роками з
тимчасовими успіхами сторін, постійними бомбардуваннями різної інтенсивності, відсутністю розвитку
країни й економічного зростання.
Чому ми вважаємо вкрай малоймовірним «сирійський сценарій» в Україні? Бо якість людського
капіталу цих двох країн суттєво відмінна. За індексом рівня освіти Україна посідає 47-ме місце зі
189 країн, для порівняння Сирія на початок війни (2010–2011 рр.) була на 125-му місці. За індексом
людського розвитку Україна на 88-му місці зі 186 країн. Сирія 2011 р. посідала 119-ту позицію.
В Україні високий рівень соціальної енергії та довіри одне до одного (на відміну від довіри до держави
й інститутів). Як показує досвід війни, українці здатні швидко об'єднуватися та взаємодіяти для
досягнення спільних цілей, акумулювати значні кошти в рамках волонтерських проєктів та ефективно
їх використовувати. Наприклад, пожертвування до фонду "Повернись живим" із травня 2014 р.
становлять 4,1 млрд грн, з яких близько 4 млрд грн – внески після 24 лютого 2022 року.
Українці вирізняються високим рівнем самоорганізації, вони креативні та вільно мислять. Ще є
проблеми з умінням домовлятися і знаходити компроміс, особливо з питань, пов'язаних із баченням
державної політики і вектора розвитку країни. Але загалом це хороший почин для побудови нової
сильної економіки.
Станом на 01.01.2022 населення України (без урахування АР Крим, м. Севастополь і ОРДЛО), за
оцінками Інституту демографії ім. Птухи, становило 37,6 млн людей.
Віково-статева піраміда населення України на початок 2022 р., тис. людей
Джерело: Інститут демографії ім. Птухи, оцінки та прогнози Ukrainian Institute for the Future
-400 -300 -200 -100 0 100 200 300 400
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100 років і старше
років
Жінки
Чоловіки

10. 10
Ще до війни Україна стояла на порозі демографічної кризи, що проявлялося так:
 скорочення чисельності населення. З 2016 р. постійне населення скоротилося на 660 тис.
людей, за даними Інституту демографії ім. Птухи (без урахування мігрантів);
 міграція трудових ресурсів, особливо кваліфікованих кадрів і як наслідок професійна
деградація практично в усіх галузях. Згідно з «World Migration Report 2022» число трудових
мігрантів 2020 р. оцінювалося у 5,5–6 млн людей, у т. ч. близько 2,5–3 млн перебували за
кордоном постійно;
 зниження чисельності населення працездатного віку (від 15 до 60 років) — у середньому на
1,2–1,3 % на рік у 2016–2021 роках (вважається, що для тривалого економічного піднесення
країни необхідне зростання у 2 % на рік).
 низька народжуваність. Коефіцієнт фертильності нижчий від порога відтворення — 1,4
2021 року.
 старіння населення (середній вік українців за 2016–2020 рр. збільшився на 1,2 р. до 42,1 року)
і високе навантаження на працівників (число зайнятих і людей на утриманні – осіб до 15 років
і старше від 60 — практично еквівалентно).
 слабкі перспективи. Як видно з віково-статевої піраміди, до трудових ресурсів уже входить
одна з найнечисленніших страт — народжені наприкінці 90-х — початку 2000-х. А це означає,
що навіть без війни приросту трудових ресурсів було б недостатньо для підтримки високих
темпів економічного зростання (або цей дефіцит мав компенсувати високий приріст
продуктивності).
Від початку війни ситуація критично погіршилася.
Кількість біженців з України після 24.02.2022 становила 8,4 млн3
людей (без урахування вивезених у
Росію). За цей період близько 4,3 млн4
людей повернулись в Україну.
Росія примусово вивезла близько 2 млн українців, у т. ч. кілька сотень тисяч дітей.
Таким чином, чистий виїзд українців склав 6,1 млн (8,4 млн – 4,3 млн + 2 млн).
Станом на 03.08.2022 у країнах Європи перебувають 4,3 млн біженців, у США – понад 100 тис., у Канаді
– 65 тис. З них близько 95 % — жінки та діти.
Частина біженців не планує повертатись навіть після закінчення війни. Зокрема це ті, хто хотів виїхати
ще до війни і лише зараз отримав таку можливість, і ті, хто не виїхав панічно в перші місяці, а зробив
це згодом, обдумано і з довгостроковою перспективою.
За даними ООН, кількість чистого виїзду українців за травень — червень становить 400–500 тис. людей.
Кількість чистого виїзду українців5
, млн людей
Джерело: Ліга за даними ООН
3 Це кількість перетинів кордону України, а не кількість тих, хто виїхав. Люди можуть виїжджати з України, повертатися і знову
виїжджати.
4 Це кількість перетинів кордону України, а не кількість тих, хто повернувся. Повернення в Україну може бути маятниковим.
Це число містить і повернення тих, хто виїхав з України до 24 лютого 2022 року.
5 Різниця між кількістю тих, хто в'їхав на територію України та виїхав.
1,2
2,4
0,7
0,4 0,5
0
0,5
1
1,5
2
2,5
Лют.22 Бер.22 Кві.22 Тра.22 Чер.22

11. 11
Чисельність внутрішньо переміщених людей — 6,65 млн.
Жертви серед цивільного населення:
 4,9 тис. людей – загиблі (дані ООН) + Маріуполь (20–25 тис. людей).
 6,3 тис. людей – поранені (дані ООН).
 15 тис. — зниклі безвісти.
Таким чином, за нашими оцінками, станом на 01.08.2022 в Україні перебуває близько 31,5 млн людей
(37,6 млн  8,4 млн + 4,3 млн  2 млн).
Це включно з тими, хто залишився на окупованих після 24 лютого територіях Херсонської області,
частин Луганської, Донецької, Запорізької, Харківської областей. До війни на цих територіях проживало
2 млн людей, частина з них евакуювалися з початком бойових дій, частина і тепер проживає там.
Основні демографічні показники України, млн людей
2021 01.08.2022 (оцінка UIF)
Разом населення, у т. ч. 37,6 100 %* 31,5 100 %*
у віці до 15 років 6,3 17 % 4,4 14 %
старші за 60 років 8,4 22 % 7,9 25 %
у віці 15–60 років 22,9 61 % 19,2 61 %
Економічно активне
населення (робоча сила), у т. ч.
17,4 46 % 13,4 42 %
жінки 8,3 22 % 4,6 14 %
чоловіки 9,1 24 % 8,8 27 %
Зайняте населення, у т. ч. 15,7 42 % 12,1 38 %
жінки 7,5 20 % 4,4 14 %
чоловіки 8,2 22 % 7,7 24 %
Безробітні 1,7 5 % 1,3 4 %
* у % до загальної чисельності населення
Джерело: Інститут демографії ім. Птухи, Укрстат, оцінки та прогнози Ukrainian Institute for the Future
Україна втратила значну частину трудових ресурсів від початку вторгнення Росії. З країни виїхали
мільйони жінок фертильного віку, і ризик, що багато хто з них залишиться за кордоном, досить високий,
адже ракети досі прилітають від крайнього сходу до крайнього заходу України. Коли відкриють
кордони для чоловіків, чисельні втрати можуть зрости ще на кілька мільйонів.
Війна завдала серйозного удару по ментальному і фізичному здоров'ю українців. Під час війни люди
менше уваги приділяють своєму здоров'ю і профілактиці. Водночас постійний стрес, обумовлений
втратою близьких, небезпекою для життя, невизначеністю, фінансовими проблемами, переїздами,
призводить до загострення хронічних захворювань і появи нових. Зростає кількість психічних розладів
(підвищена тривожність, панічні атаки), серцево-судинних захворювань, діабету, онкології,
захворювань органів дихання тощо.
Уже в короткостроковій перспективі це спричинить збільшення витрат на медицину і здоров'я,
зниження продуктивності. За даними МОЗ, через війну близько 15 млн українців потребуватимуть
психологічної підтримки.
У довгостроковій перспективі це негативно позначиться на стані здоров'я нації загалом, якості й
тривалості життя. Це стосується не лише дорослих, але й дітей, які пережили травматичний досвід, що
може перешкоджати їм вести соціально активне життя.
Нині на українському фронті воюють представники абсолютно різних професій: айтівці, підприємці,
викладачі тощо. Не усі з них по завершенню війни зможуть повноцінно повернутися до попереднього
життя, бути так само продуктивними і психологічно стійкими, як до війни.

12. 12
Що це означає для економіки
1. Скорочення споживчого попиту (мінус 23 млрд дол. або 11 % ВВП 2021 р. тільки через тих, хто
поїхав, оцінка UIF).
2. Дефіцит трудових ресурсів, як тільки економіка ввійде до фази відновлення. Тобто ВВП на рівні
200 млрд дол. на рік і вище створювати буде нікому. (Українці, що виїхали, 2021 р. створювали
близько 46 млрд дол. ВВП).
3. Погіршення якості людського капіталу: погіршення фізичного і психічного здоров'я (людям, що
пережили травматичний досвід, знадобиться час для повного відновлення продуктивності,
спроможності генерувати нові сенси та ідеї); втрата молоді, старіння нації, відтік мізків.
4. Зростання навантаження на працездатних громадян (висока ймовірність підвищення
податків). З країни виїжджають переважно жінки працездатного віку й діти/підлітки (майбутня
робоча сила), тоді як люди старшого віку – понад 60 років залишаються в Україні (з 24 лютого з
України виїхало лише 500 тис. людей старше 60 років з 8,4 млн людей у цій віковій групі).
5. Гендерний дисбаланс. Спочатку чоловіча частина населення перевищить жіночу, що з високою
ймовірністю провокуватиме зростання агресії та соціальної напруженості в суспільстві. А
згодом навпаки буде чисельне перевищення жінок над чоловіками (коли війна перейде у фазу
замороженого конфлікту, основна частина жінок, що виїхали, повернуться в межі країни, а
смертність серед чоловіків, особливо молодих, через бойові втрати різко зросте). Така
гендерна асиметрія змушуватиме молодих жінок залишати країну в пошуках партнерів за
кордоном.
6. Зниження народжуваності як наслідок гендерного дисбалансу, різкого падіння доходів
населення.
Що робити
1. Відносно швидко поповнити трудові ресурси можна завдяки:
 залученню мігрантів;
 доповненню трудових ресурсів:
 жінками (тільки 57 % українок входять у склад робочої сили, тоді як у Канаді,
Нідерландах, Німеччині цей показник перевищує 70 %, у Швейцарії сягає 80 %);
 людьми старшого віку (60+);
 підлітками (15+) і студентами.
2. Компенсувати нестачу трудових ресурсів можна завдяки вищим темпам зростання
продуктивності праці. Для цього необхідно стимулювати застосування нових технологій,
автоматизації та роботизації.
3. Щоб люди не покидали країну, варто фінансовими стимулами заохочувати чоловіків і жінок
добровільно поповнювати ряди української армії (тобто перекваліфіковуватися і ставати
професійними військовиками).
4. Зберігати свободу пересування для чоловіків і жінок, але стимулювати українських мігрантів
витрачати гроші та сплачувати податки в Україні (купівля нерухомості, грошові перекази,
допомога ЗСУ й Україні загалом).
5. Створити умови для якісного повноцінного освітнього процесу для збереження в Україні
батьків із підлітками (які ще навчаються в школах) і студентів.

13. 13
6. Забезпечити житлом людей, які його втратили. У багатьох переселенців немає можливості
орендувати житло самостійно, або ж фінансові заощадження закінчуються. Відсутність
стабільної роботи в Україні спонукатиме їх емігрувати.
7. Розробити міграційну політику щодо повернення трудових мігрантів в Україну.

14. 14
3. Ринок праці: падіння зайнятості та зниження реальних доходів
За даними НБУ, чисельність всіх зареєстрованих безробітних на кінець місяця за березень — червень
2022 р. тримається на рівні близько 300 тис. людей (на 8–36 % нижче, ніж за аналогічний період
2021 року).
У квітні — червні кількість нових зареєстрованих безробітних зросла. Вщухла перша хвиля паніки, люди
евакуювалися в безпечне місце й почали шукати роботу.
Чисельність зареєстрованих безробітних на
кінець місяці, тис. людей
Чисельність нових зареєстрованих безробітних
за місяць, тис. людей
Джерело: НБУ
Відносно низькі показники з чисельності безробітних не означають відсутності проблем із зайнятістю:
 Офіційні показники не враховують незареєстрованих безробітних. За даними Міжнародної
організації праці (МОП), чисельність безробітних в Україні за 3,5 місяця війни збільшилася на
3,6 млн людей. За оцінками Advanter Group, малий і середній бізнес (МСБ) скоротив близько
1 млн працівників. За даними опитування СГ «Рейтинг», у липні серед тих, хто мав роботу до
війни наразі працюють 59 %. У порівнянні з червнем зросла кількість тих, хто роботу все ж таки
втратив (з 35 % у червні до 39 % у липні). Ще 2 % відповіли — «інше». Серед тих, хто втратив
роботу на час війни, лише третина активно шукає її зараз. Ще 23 % думають над цим і 41 %
займають вичікувальну позицію.
 Міграція. За різними оцінками, із 6,1 млн тих, хто виїхав з України, близько 2,75–4 млн —
економічно активне населення (трудові ресурси), частина з яких в Україні залишилася б без
роботи (1,2 млн людей, за даними МОП). З іншого боку, за даними ЄБА, у 81 % опитаних
компаній є працівники, які виїхали з України, але й далі працюють і отримують зарплату в
компанії (переважно великий та середній бізнес6
).
 Приховане безробіття. Великі компанії не звільняють працівників, а відправляють їх в
оплачувані, а потім і неоплачувані відпустки, переводять на пів ставки, виплачують голий оклад,
заморожують премії та бонуси. Деякі міжнародні компанії, такі як «МакДональдз», припинили
свою роботу з початку війни, але й надалі виплачують зарплати працівникам. При цьому
страждають пов'язані з ними бізнеси, такі як постачання обладнання, комплектуючих, послуги
з ремонту, клінінгові послуги тощо, у їхніх працівників падають зайнятість, доходи. З
поступовим усвідомленням того, що війна триватиме довго, дедалі більше підприємств
переходять до оптимізації витрат на персонал.
 Зростання тіньової зайнятості. У періоди економічних криз в Україні зростає частка тіньової
економіки. За нашими оцінками, зайнятість у тіньовому секторі зросла на 1–2 млн людей від
6 З компаній, що взяли участь в опитуванні, 46 % — представники великого бізнесу, 44 % — середнього, 10 % — малого.
0
100
200
300
400
500
600
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
0
20
40
60
80
100
120
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22

15. 15
початку війни. З іншого боку, ці працівники ніяк не захищені законом, трудовим договором,
рівнем мінімальної зарплати, тому в кризи доходи там скорочуються більше, ніж в офіційному
секторі.
 Дефіцит кадрів. Уже зараз бізнесу складно знаходити вузькопрофільних фахівців. Є дефіцит
висококваліфікованих кадрів. Далі ситуація лише погіршуватиметься. Тому багато компаній
зберігають людей, розуміючи, що потім набір кваліфікованого персоналу з дефіцитних
спеціальностей буде проблематичним і затратним.
 Зменшення кількості вакансій на ринку праці. На кінець червня на 1 вакансію в базі Центру
зайнятості припадало 13 зареєстрованих безробітних (для порівняння, у червні 2021 р. було
5 людей на 1 місце). Кількість вакансій зменшилася майже втричі, упали можливості для
працевлаштування. Ринок праці зараз належить роботодавцям.
 Зростання зайнятості в держсекторі може мати тимчасовий характер. З одного боку,
скорочується зайнятість у приватному секторі, з іншого – значно збільшилися виплати
військовим із бюджету. Зростання частки ЄСВ, ПДФО бюджетників у загальній сумі цих
податкових надходжень оцінюється на 25 в.п. (із 25 % 2021 р. до 50 % 2022Е, оцінка UIF). Люди
йдуть воювати не тільки з патріотичних міркувань, але й для того, щоб заробити за відсутності
альтернатив. Найімовірніше по завершенню війни вони знову шукатимуть роботу.
Малий і середній бізнес поступово запускає роботу: з березня по травень частка компаній, що не
працюють, впала з 42 % до 17 %. Але фінансовий стан МСБ погіршується. За даними ЄБА, у травні 29 %
компаній не мали фінансового резерву (проти 26 % у квітні), 12 % мали резерв на 1 місяць, і лише
34 % — на кілька місяців. Дедалі більше компаній переглядають витрати, скорочують зарплати або
звільняють персонал.
Зарплати в МСБ Ситуація з персоналом у МСБ (на 10.06)
Джерело: ЄБА, Advanter Group
Як показують результати опитування «Рейтинг», у майже половини тих, хто працює, зарплати
знизилися від 10 % і більше. У 43 % опитаних зарплата не змінилась, у 9 % — зросла. Відносна більшість
(57 %) готова працювати навіть у разі зменшення заробітної плати, 40 % – займають більш активну
позицію. Серед працівників домінує впевненість у збереженні свого робочого місця в наступні пів року
(«однозначно так» і «скоріше так» відповіли 83 %). Не впевнені – 11 %.Втрату доходів населення в
приватному секторі частково компенсувало зростання бюджетних виплат, значне збільшення виплат
військовим.
За даними опитування НБУ, респонденти підприємств усіх видів діяльності очікують зменшення
кількості працівників.

16. 16
Очікування респондентів щодо зміни кількості працівників у наступні 12 місяців за видами
економічної діяльності, баланс відповідей7
Джерело: НБУ
Що це означає для економіки
1. Зниження реальних доходів населення. По-перше, скоротилися номінальні зарплати. За
даними GRC.ua, від початку війни до травня медіанні зарплати впали від 9 % у сфері
мистецтва, розваг і мас-медіа до 58 % у добувній галузі. У червні зарплати припинили
падати, оскільки багато компаній провели оптимізацію витрат. По-друге, вагому частину
доходів “з'їдає” висока інфляція. За оцінками НБУ, номінальні зарплати 2022 р. скоротяться
на 12 %, а в реальному вимірі – на 27 %.
2. Скорочення споживання, а відповідно, падіння попиту на товари і послуги, стискання
випуску, погіршення фінансового стану компаній і як наслідок — зниження ВВП.
3. Скорочення податкових надходжень до бюджету.
4. Критичне падіння заощаджень, а отже, відсутність інвестицій і джерела для зростання
економіки (інвестиції йдуть рука об руку із заощадженнями).
5. Погіршення якості життя населення, що сприятиме подальшій міграції.
Що робити
1. Знижувати тиск на МСБ з боку держави (податкова й адміністративне навантаження).
2. Запустити ліберальну податкову реформу «10-10-10».
3. Стимулювати розвиток підприємництва і підвищення числа самозайнятих шляхом
створення фондів розвитку підприємництва (за даними опитування «Рейтинг», частка тих,
хто хоче займатися підприємництвом, зросла з 26 % у лютому до 45 % в червні).
4. Спростити доступ до капіталу, особливо для МСБ (пільгові кредити, гранти), впроваджувати
податкові пільги за умови створення нових робочих місць (із цільового зовнішнього
фінансування).
7 Баланс відповідей – різниця між відсотком відповідей респондентів “збільшилося”/ “поліпшилося”/ “добре” та відсотком
відповідей “зменшилося”/“погіршилося”/“погано”.

17. 17
5. Формувати держзамовлення компаніям, які зупинилися або знизили завантаження
потужностей (будівельна галузь, металургія).
6. Створювати робочі місця через розвиток ВПК – стратегічно важливої галузі для держави.
7. Створювати робочі місця через реалізацію державних інфраструктурних проєктів.
8. Створити умови для віддаленого працевлаштування безробітних, які перебувають в Україні
(наприклад, створення курсів по перекваліфікації для онлайн роботи, відкриття
коворкінгів/відкритих просторів з високошвидкісним інтернетом, комп’ютерами та іншою
технікою, необхідною для віддаленої роботи, сприяння працевлаштуванню).

18. 18
4. Інфляція: протистояння НБУ та Мінфіну
У червні інфляція в Україні зросла до 17,4 % (до грудня 2021 р.).
У річному вираженні – червень 2022 до червня 2021 — зростання споживчих цін становило 21,5 %. Це
максимальний показник із березня 2016 року.
7,7 % — такий був прогноз інфляції НБУ на кінець 2022 р. (див. січневий інфляційний звіт НБУ). Згідно з
липневим інфляційним звітом, Нацбанк переглянув прогноз до – 31 %.
Інфляція (м/м попереднього року) Інфляція (до грудня попереднього року)
Джерело: НБУ
Дані щодо промислової інфляції в період воєнного стану Укрстат не публікує.
Інфляція – це глобальний тренд (див. графік «Рівень інфляції у світі» в розділі «Зовнішня
кон'юнктура»). Війна в Україні стала каталізатором процесів, що почалися ще 2021 року.
Безпрецедентні фіскальні стимули та грошові вливання у світову економіку, обсяг яких за 2020–
2021 рр. обчислюється десятками трильйонів доларів, збої в постачаннях на тлі різкого зростання
попиту 2021 р., дефіцити на окремих ринках стали причиною зростання цін, включно із цінами на
енергоносії та продовольство. Почала розкручуватися спіраль "зарплати — ціни".
Зліт цін на енергоресурси призвів до енергетичної кризи, яка тільки посилилася з початком
повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24.02.2022 р. Ціна на нафту марки Brent 2021 р. зросла
на 36%, на газ у США — на 40 %, у Європі — у 5,2 раза. З 24 лютого нафтові котирування підвищилися
ще на 13 %, на газ у США — на 43 % (станом на 15 липня).
На тлі високих цін на паливо дорожчає практично вся кінцева продукція. Інфляційна спіраль, що
розкручується через зростання цін на нафту і газ, загрожує економічним спадом у багатьох країнах
світу. На червень 2022 р. річна інфляція в США становить 9,1 %, у Єврозоні — 8,5 %, у т. ч. в Естонії —
22 %.
Додатковим чинником зростання цін на продовольство у світі стало скорочення постачань зерна через
війну та блокаду українських портів окупаційними військами РФ.
Інфляція в більшості країн виходить із-під контролю. Реальні доходи і споживчий попит скорочуються.
Економісти обговорюють ймовірність входження ключових економік світу в рецесію, а це означатиме
стагфляцію — одночасний спад виробництва/зростання безробіття і підвищення рівня інфляції.
Така економічна ситуація вкрай небезпечна, оскільки для боротьби з інфляцією центробанки вимушені
однаково підвищувати процентні ставки, що ще більше заганятиме економіку в депресію.
21,5%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22
17,4%
0%
2%
4%
6%
8%
10%
12%
14%
16%
18%
20%
Січ.21
Лют.21
Бер.21
Кві.21
Тра.21
Чер.21
Лип.21
Сер.21
Вер.21
Жов.21
Лис.21
Гру.21
Січ.22
Лют.22
Бер.22
Кві.22
Тра.22
Чер.22

19. 19
Аналогічна ситуація склалася у США в 70-80-ті роки, коли арабські країни ввели ембарго на постачання
нафти в США. Приборкати двозначну інфляцію вдалося ціною тривалого спаду в економіці та зростання
рівня безробіття. На початку 1980 р. процентні ставки перевищили 20 %, рівень безробіття до 1982 р.
наблизився до 11 %.
Україна вже ввійшла в стагфляцію. Зростання цін супроводжувало падіння виробництва і ВВП. Оцінки
зі скорочення української економіки варіюються в межах 30–45 %.
Ми нетто-імпортер енергоресурсів (імпорт — 7,4 % ВВП 2021 р.), маємо великий споживчий імпорт
(16 % ВВП), включно з харчовими продуктами (3,6 % ВВП), а, відповідно, ми імпортуємо світову
інфляцію.
Другий чинник зростання цін — це війна. Упала пропозиція окремих товарів, порушені ланцюжки
постачань, через воєнні дії та неефективну політику уряду в країні проблеми з логістикою і постачанням
паливом. Згідно з даними НБУ, приріст цін на паливо в червні становив 90,9 % р/р. Логічно, що
дорожчає продукція, у собівартості якої є витрати на паливо, а це практично все.
Третій чинник — девальвація національної валюти (від початку року офіційний курс гривні знизився на
34 %).
Четвертий чинник — це емісія НБУ, яка з 24 лютого становила 240 млрд грн (11 % грошової маси станом
на червень 2022 р.). Нацбанк фінансує дефіцит бюджету, що різко зріс через війну, купуючи воєнні
ОВДП, що, по суті, є прихованою емісією.
На тлі цих чотирьох чинників зростають інфляційні очікування, через що інфляція сама себе підживлює.
Оцінити у відсотках вплив кожного чинника неможливо, проте аналіз загальної картини засвідчує, що
інфляція в Україні обумовлена переважно шоками пропозиції та має значною мірою немонетарний
характер. Зростання грошової маси (емісія) в умовах падіння зайнятості та доходів населення без
впливу інших чинників дозволило б компенсувати зменшення попиту і, навпаки, у моменті підтримати
економіку. Зараз ми маємо справу з інфляцією витрат.
При цьому НБУ намагається боротися з інфляцією за допомогою класичного монетарного
інструменту — підвищує процентну ставку. У червні регулятор підвищив облікову ставку з 10 % до 25 %.
Для боротьби з інфляцією з початку війни НБУ дотримувався політики фіксованого курсу, до 20 липня
штучно утримуючи валютний курс на рівні 29,25 грн/дол., витрачаючи міжнародні резерви (з початку
року по червень резерви скоротилися на 26 % або 8,2 млрд дол.), завдаючи шкоди експортерам, а
значить, і економіці (доходам населення, бюджету).
Міністерство фінансів, попри підвищення облікової ставки до 25 %, зберігає низьку дохідність за
гривневими держоблігаціями (9,5–16 % за військовими облігаціями), які істотно нижче від інфляції. Це
обмежує попит на ОВДП, і по факту дефіциту бюджету далі фінансується завдяки емісії Нацбанку. За
даними джерел UIF, до кінця 2022 р. НБУ планує емісію на рівні 30 млрд грн на місяць (хоча потреби
Мінфіну для фінансування дефіциту бюджету значно вищі), 2023 р. — на рівні 15–20 млрд грн на місяць.
Відбувається протистояння між НБУ, відповідальним за цінову стабільність, і Мінфіном, якому вигідні
інфляція і низькі ставки. Інфляція збільшує бюджетні надходження (інфляційний податок), а низькі
номінальні процентні ставки допомагають стримувати зростання витрат на обслуговування боргу.
Причина такої ситуації в неузгодженій роботі НБУ та економічного блоку уряду, а саме Мінфіну та
Мінекономіки. Комунікація між ними не налагоджена, відсутня єдина стратегічна рамка, фільтр, через
який необхідно пропускати всі ухвалювані рішення. Поки кожен із цих інститутів має свої цілі, свої
завдання й KPI, вони діють, як лебідь, рак і щука.

20. 20
Мінфін мислить виключно категоріями наповнення бюджету. НБУ прагне не допустити розкручування
інфляційної спіралі й підвищує облікову ставку. Проте, як ми зазначали раніше, з немонетарною
інфляцією неможливо боротися виключно монетарними методами, до того ж у нас йде економічний
спад, і підвищення ставок так чи інакше ще більше гальмуватиме економіку.
Тут знадобиться комплекс заходів. Дії Мінекономіки й інших профільних міністерств із розв'язання
проблем із логістикою та постачанням мали б значно більший ефект зі стримування інфляції.
Що це означає для економіки
Неузгоджена політика НБУ, економічного блоку уряду (Мінфін, Мінекономіки) та ВРУ посилює
дисбаланси в економіці й веде країну до економічного колапсу.
Що робити
1. Синхронізувати роботу НБУ, Мінфіну, Мінекономіки і ВРУ має вищий орган (наприклад,
стратегічна економічна рада при Президентові), задаючи єдину стратегічну рамку.
Інструменти, які використовують НБУ і Мінфін, мають не суперечити один одному, а навпаки,
доповнювати, мінімізувати ризики, що можуть перешкоджати досягненню цілей.
Водночас необхідно провести трансформацію Мінекономіки відповідно до плану UIF.
Мінекономіки має стати головним координатором економічної політики.
2. Реалізувати комплекс заходів, щоб стримувати зростання витрат бізнесу: розв’язання
логістичних проблем; за необхідності допомога з евакуацією виробництва; технічна підтримка
для переміщених підприємств, у т. ч. з організації логістики; підтримка додаткових
транспортних коридорів.
3. Знижувати енергоспоживання та імпорт енергоресурсів у майбутній опалювальний сезон. Для
цього варто переходити на електроопалювання (установлювати по 1 котлу на
багатоквартирний будинок, будувати нові заводи з виробництва котлів або розширювати
наявні), використовувати котли на біомасі. Одночасно необхідно стимулювати збільшення
видобутку і виробництво власних енергоресурсів.
4. Наступні два кроки слід проводити в комплексі: скорочення витрат держбюджету (секвестр
неефективних статей) і зниження податків у рамках ліберальної податкової реформи «10-10-
10» (Польща серед антиінфляційних заходів понизила ПДВ на ряд товарів, включно з паливом,
харчовими продуктами, газом тощо).
5. Проводить помірно жорстку монетарну політику (режим інфляційного таргетування НБУ), яка
буде послідовною та передбачуваною.

21. 21
5. Економічна діяльність: подальше відновлення в багатьох секторах під питанням
Статистику щодо промислового виробництва в період воєнного стану Держстат не публікує.
За оцінками українського уряду та міжнародних організацій, прогнози падіння економіки України
2022 р. варіюються на рівні 30–45 %:
 ЄБРР (30 %)
 UIF (29,6–40,9 % залежно від сценарію)
 НБУ (33,4–34,5 %)
 уряд України (35 %)
 МВФ (35 %)
 СБ (45 %)
У І кварталі ВВП упав на 15,1% порівняно з аналогічним періодом 2021 р., у ІІ кварталі НБУ оцінює
падіння на рівні 39,3% р/р.
За даними НБУ, у березні бойові дії відбувались на території, де створювалось 55 % ВВП, у квітні – 20 %
ВВП. Але економічних втрат зазнавав бізнес по всій території України. Це пов’язано з високим рівнем
невизначеності, ризиками «прильотів» ракет, порушенням логістики, міграцією, скороченням
споживчого попиту, неефективною несистемною політикою економічних регуляторів.
За даними опитування НБУ, індекс ділових очікувань впав з 108,2 % у І кв. до 72,6 % у ІІ кв. 2022 року.
Найгірші очікування щодо обсягів виробництва в електро- та водопостачанні, логістиці та торгівлі.
Найменш песимістичні очікування в підприємств переробної промисловості, сільського господарства
та будівництва.
Індекс ділових очікувань підприємств України в наступні 12 місяців, %
Джерело: НБУ
Очікування респондентів щодо змін обсягів виробництва товарів і послуг у наступні 12 місяців за
видами економічної діяльності, баланс відповідей
Джерело: НБУ

22. 22
Підприємства усіх областей очікують скорочення обсягів виробництва в наступні 12 місяців.
Очікування щодо змін обсягів виробництва товарів і послуг в Україні в наступні 12 місяців за
областями
Джерело: НБУ
З березня по червень в Україні зареєстровано 43 тис. нових ФОПів (13 % від кількості зареєстрованих
за 2021) та майже 8 тис. нових компаній (21 % від кількості зареєстрованих за 2021).
У червні найбільше ФОПів було зареєстровано в напрямах роздрібної торгівлі (39 %) та комп’ютерного
програмування (16%).
За даними дослідження Gradus, половина українських компаній або вже провели релокацію, або
планують це зробити. З них 11 % повністю переїхали за кордон.
Від початку війни за державною програмою релокації 678 підприємств було переміщено в безпечні
регіони (переважно західні). Найбільше підприємств у сфері торгівлі та ремонту транспортних засобів
(38 %), переробної промисловості (33 %) та ІКТ (5,9 %). 68 % із них уже відновили роботу.
Надзвичайно важлива роль українського бізнесу у волонтерстві, підтримці військових і населення. З
першого дня війни бізнес, від маленьких кав’ярень до великих підприємств, долучився до допомоги.
Сьогодні це головний елемент соціальної відповідальності, який впливає лояльність клієнтів та ділить
компанії на «своїх» та «чужих».
Компанії фінансово допомагають армії напряму, донатять кошти у волонтерські організації на
конкретні збори, надсилають гуманітарну допомогу, безоплатно надають товари та послуги, сплачують
податки наперед, допомагають своїм працівникам (релокація, збереження зарплат, фінансова та
психологічна допомога), воюють на інформаційному фронті, запускаючи рекламу з новинами по
Україні.

23. 23
Сільське господарство (в секторі зайнято 2,7 млн людей або 17 % від усіх зайнятих, 2021 р.)
Внаслідок війни Україна втратила 25 % землі, придатної для посівної. Попри війну, по лінії окупованих
територій працює понад 50 % аграріїв, на решті вільних територій – 90–95 %.
За даними KSE, прямі збитки в сільському господарстві оцінюються в 4,3 млрд дол. (втрата активів),
непрямі – 23 млрд дол. (втрати через зменшення виробництва, блокування портів, здорожчання
добрив і палива).
В червні було завершено посівну на контрольованій Україною території. Засіяно 14 млн га під ярі
культури (на 16 % менше, ніж у 2021).
Українські аграрії постали перед численними перешкодами в роботі.
 Постійні обстріли ворогів, знищення врожаю через пожежі на полях.
 Заміновані поля (за оцінками Асоціації саперів України, 4,8 млн га на звільнених територіях
Київської та Чернігівської областей).
 Порушення логістики і всередині країни, і на експорт через зруйновану інфраструктуру,
заміновані порти та обмежену пропускну спроможність української транспортної
інфраструктури. До війни до 70 % сільськогосподарської продукції Україна експортувала морем.
Збитки від замінованих портів оцінюють у 11,9 млрд дол.
Станом на кінець червня 18,5 млн т зернових для експорту було заблоковано в Україні (36 % від
експорту зернових у 2021). 22 липня с представниками Туреччини та ООН було підписано угоду
про вивіз зерна, супутніх харчових продуктів і добрив із території українських портів.
 Подорожчання та дефіцит палива, добрив, засобів захисту рослин під час посівної (втрати
аграріїв оцінюються в 0,9 млрд дол.).
 Втрата частини експортного прибутку через різницю між офіційним курсом НБУ (за яким банки
купують валюту в аграріїв) та ринковим курсом у період із початку війни до 20 липня. 21 липня
НБУ підвищив курс долара на 25 %.
 Погіршення фінансового стану, необхідність обслуговувати кредити, платити орендну плату (у
т. ч. власниками ділянок, які не були засіяні)
 Втрата робочої сили
 Щодо окупованих територій: частину продукції (наприклад, зерно) окупанти незаконно вивозять
із країни, частину вдається продати на окупованих регіонах, решту доводиться викидати, бо вивіз
з окупованих територій заборонено.
Дефіцит добрив може призвести до погіршення кількісних та якісних показників цьогорічного урожаю.
Через постійні обстріли є ризик знищення частини майбутнього врожаю та сільськогосподарської
техніки, інфраструктури.
Високі ціни на паливо, добрива, логістику ведуть до зростання вартості сільськогосподарської
продукції, тоді як світові ціни в червні почали знижуватися. Це призводить до зниження прибутку
українських аграріїв. Враховуючи втрати врожаю, на вирощування якого було витрачено фінансові
ресурси, зростання собівартості в умовах зниження світових цін, фінансовий стан аграріїв може
погіршитися. За відсутності доступу українського бізнесу до капіталу це може призвести до
ускладнення проведення посівної наступного сезону.
Восени в українських аграріїв може виникнути проблема дефіциту елеваторів для зберігання зерна –
за оцінками KMZ Industries, нестача потужностей може становити 10–15 млн т. До війни в Україні були

24. 24
потужності для зберігання 50 млн т одночасно. Зараз потужності на 13 млн т зруйновано або
перебувають на окупованих територіях, ще 13 млн т не вдасться вивезти до збору нового урожаю.
Відсутність потрібних умов для зберігання зерна може погіршити його якість. Мінагрополітики
розглядає можливість створення мобільних сховищ для розв’язання проблеми.
Цього року змінилась структура посівів через проблеми з логістикою, експортом, мінеральними
добривами та за пріоритетністю культур. Наприклад, майже у 5 разів збільшили площу ярої пшениці,
яка дешевша при сівбі, натомість зменшили посіви кукурудзи, бо вона складна в логістиці.
За оцінками Української зернової асоціації, виробництво зернових та олійних культур 2022 р. може
впасти на 35 % (зі 106 млн т 2021 р. до 69,4 млн т). Пропорційне зниження експорту зернових та олійних
у натуральних величинах означатиме, що Україна недоотримає експортного виторгу орієнтовно на 7
млрд дол. 2022/2023 МР (показник 2021/2022 МР – 22,2 млрд дол.).
Металургія
У результаті воєнних дій до 40 % металургійних потужностей зруйновані (найбільші – «Азовсталь»,
Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча).
Заводи на підконтрольній території зазнали обстрілів та руйнувань. Частина з них були законсервовані
або зменшили завантаженість потужностей. У березні «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя) була в стані
гарячої консервації.
Станом на червень працюють такі великі комбінати: Запоріжсталь (м. Запорiжжя), Дніпровський МК (м.
Кам’янське), Дніпровський МЗ (м. Дніпро), АМКР (м. Кривий Ріг), підприємства компанії «Інтерпайп» –
«Дніпросталь».
За даними GMK Center, рівень поточного завантаження працюючих метпідприємств у середньому
становить 40–50 %, крім «Каметсталі», де в роботі до 75 % від довоєнних потужностей. З березня
виробництво сталі виросло понад як удвічі (220 тис. т у березні проти 530 тис. т у червні).
У квітні — травні металургійні заводи поступово відновлювали роботу, але постали перед проблемами.
 Зростання собівартості виробництва продукції – зростання вартості енергоресурсів, сировини,
витрат на логістику (тарифи «Укрзалізниці» на вантажні перевезення подорожчали на 70 %),
інфляція. За даними GMK Center, маржинальність знизилась і в гірничодобувному, і в
металургійному сегментах, українські гірничорудні компанії працюють практично на межі
рентабельності.
 Проблеми із забезпеченням сировиною. «АрселорМіттал Кривий Ріг» імпортував через Росію
30 % вугілля для виробництва коксу, що використовується в металургії. З початку війни компанія
вимушена шукати інших постачальників вугілля з більшим логістичним плечем.
 Порушення логістичних ланцюгів. У 2021 р. 68 % залізної руди та 76 % металів експортувалося
через порти. Їх блокування змусило металургів перейти на експорт залізницею та шукати нові
ринки збуту. Однак пропускна спроможність «Укрзалізниці» та прикордонних служб обмежена.
Завантажені металом вагони можуть стояти на кордоні до 80 днів, що додатково збільшує
втрати експортерів. В результаті компанії не можуть реалізувати товар у повному обсязі. За
даними учасників ринку, Стамбульська угода про вивезення зерна з портів дозволить
розвантажити прикордонні залізничні переходи та створить умови для відновлення роботи
підприємств ГМК.

25. 25
 Зниження світових цін на метали нижче від довоєнного рівня, що разом із підвищенням
собівартості знижує прибутки металургів. Австралія очікує зниження цін на руду 2022 р. до
115 дол. /т, 2023 і 2024 р. базова ціна на руду прогнозується на рівні 85 дол. /т і 70 дол. /т
відповідно.
Ціни на ЗРС, дол./т Ціни на сталь, юань/т
Джерело: Тrading economics
 Припинення відшкодування ПДВ, що блокує оборотні кошти компаній.
 Скорочення внутрішнього попиту на металопродукцію.
Як наслідок, через фінансові, логістичні ускладнення, зниження попиту на продукцію компанії
вимушені оптимізувати свої витрати, скорочувати обсяги виробництва та експорту, переводити
працівників на часткову зайнятість, щоб зберегти спеціалістів, але скоротити витрати на зарплати (це
важливо, враховуючи втрату частини кадрів, які переїхали за кордон або на Західну Україну).
Виробництво сталі, чавуну та прокату за 6 місяців 2022 р. скоротилось на 58 % порівняно з аналогічним
періодом 2021. Тільки в червні виробництво впало на 83 %.
Експорт чорних металів за січень — червень впав на 58 % 2022/2021, ЗРС – 24,2 %, титановмісних руд –
на 46 %.
Виробництво металопродукції, млн т Експорт металопродукції, млн т
Джерело: Укрметалургпром
Таким чином, через зазначені фактори відновлення металургійної галузі не просто уповільнюється, а
зупиняється. МК «Запоріжсталь», який почав відновлювати роботу з кінця березня та станом на
червень працював на 50 % потужності, може знову скоротити обсяги виробництва. «Метінвест»
оголосив про зупинення в липні трьох ГЗК, які в червні були завантажені лише на 30 %.
10,9 10,8
9,7
4,5 4,5 4,0
0
2
4
6
8
10
12
Сталь Чавун Прокат
6 міс 2021 6 міс 2022
1,5
3,6
4,3
0,6
1,4
1,8
0
1
2
3
4
5
Переробний
чавун
Напівфабрикати Прокат сталі
6 міс 2021 6 міс 2022

26. 26
GMK Center переглядає свій попередній прогноз щодо зниження виробництва сталі в Україні на 63 %
(до 7,9 млн т) в бік погіршення і навіть припускає зупинку заводів (у разі світової рецесії).
При падінні виробництва на вказані 63%, 2022 року за цінами 520-550 дол. за тонну Україна може
недоотримати близько 7-7,5 млрд дол. експорту (11-12% загального експорту товарів з України у 2021).
Фактори, які можуть покращити ситуацію в галузі, – поліпшення умов логістики після угоди щодо зерна
та девальвація гривні.
В умовах логістичних проблем, падіння світових цін на метали, зростання собівартості української
продукції, падіння зовнішнього попиту та зростання експорту з боку Китаю, експортні можливості
металургійних компаній будуть обмежені. Динаміка відновлення галузі залежатиме від формування
внутрішнього попиту, насамперед за участю держави (державне замовлення у сфері ВПК, відновлення
інфраструктури тощо).
Енергетика
Природний газ
Споживання і видобуток природного газу
Джерело: Оператор ГТС
Споживання природного газу з початку війни значно скоротилося порівняно з минулим роком і це
падіння пришвидшується: з 24 % у березні до 46 % падіння в травні.
За результатами 2022 р. падіння споживання оцінюється у 22–25 % до 20–21 млрд куб. м.
Видобуток порівняно з аналогічним періодом минулого року знижувався від 1 % в березні до 7 % у
травні.

27. 27
Враховуючи, що частина запасів природного газу зараз на окупованій території або біля зони бойових
дій, зруйновано частину енергетичної інфраструктури, падіння видобутку 2022 р. очікується на рівні 7–
15 % до 16,8–18,4 млрд куб м.
Через постійні обстріли деякі свердловини з огляду на безпеку консервуються. Інвестиції в нові проєкти
були значно скорочені, відбувається ліквідація пошкоджень там, де це можливо, здійснюються сервісні
операції з інтенсифікації видобутку в безпечних регіонах, було запущено кілька нових свердловин.
Станом на червень, внутрішнє споживання природного газу забезпечувалось власним виробництвом.
З початку війни завдяки Польщі, Словаччині, Угорщині було збільшено можливості імпорту газу в
Україну з Європи (до 50 млн куб. м на день, що дорівнює власному українському видобутку).
Станом на 1 липня запаси природного газу в українських газосховищах становлять 12 млрд куб. м.
Враховуючи внутрішній видобуток газу, для покривання очікуваного споживання Україні необхідно
імпортувати цього року ще 1,5-3,0 млрд куб. м залежно від погодно-температурних умов, які
визначатимуть обсяги споживання газу взимку. За найбільш песимістичного прогнозу (максимальне
споживання, мінімальний видобуток, мінімальний імпорт) матимемо: 16,8 млрд куб. м видобутку + 1,5
млрд куб. м імпорту + 12 млрд куб. м у газосховищах – 21 млрд куб. м споживання = 9,3 млрд куб. м –
очікуваний залишок запасів у газосховищах на кінець 2022 року.
Електроенергія
Споживання електроенергії населенням з початку війни до кінця травня впало на 40 %, промисловістю
– на 60 %. Враховуючи частку населення у споживанні електроенергії (30,8 % 2021 р.) в середньому
споживання впало на 54 %. За іншими оцінками, споживання за цей самий період впало на 30 %. Існує
висока кореляція між зміною ВВП та динамікою споживання електроенергії.
В Україні не працює половина енергоблоків, частина з них перебуває на окупованих територіях,
пошкоджені чи призупинені.
З початку війни 5 % генерувальних потужностей зруйновано, 35 % перебувають на окупованих
територіях; виведено з ладу 50 % теплових потужностей, 30 % сонячної та понад 90% вітрової генерації
(за даними НБУ).
З 24 лютого Україна планово ізолювала свою енергетичну систему від Росії та Білорусі й у тестовому
режимі на кілька днів була синхронізована з європейською (ENTSO-E). Через війну, на запит
«Укренерго», українська та європейська енергосистеми були прискорено синхронізовані без
проведення додаткових запланованих тестувань.
З 30 червня Україна розпочала комерційний експорт електроенергії в Європу та очікує отримати
1,5 млрд євро доходу до кінця року.
Машинобудування
Внаслідок війни ряд машинобудівних підприємств зазнали обстрілів та руйнувань (зокрема
Новокраматорський машинобудівний завод, машинобудівні заводи "Візар", "Вістек", Південний
машинобудівний завод).
Експорт продукції машинобудування за березень — травень 2022 р. впав на 22 % порівняно з
аналогічним періодом 2021-го.
Машинобудівні підприємства проводять релокацію для збереження своїх потужностей. Два великих
машинобудівних заводи (ТОВ УК ВІТРОПАРКИ УКРАЇНИ та Пожмашина) перевезли потужності на

28. 28
Львівщину та відновлюють роботу, машинобудівне підприємство з Краматорська відновило роботу в
Дніпрі, Corum Group відкрила критично важливі виробничі потужності на Заході. Релокація
підприємств не лише зберігає виробничі потужності, але і створює нові робочі місця, що особливо
важливо для Західної України, куди відбувся великий приплив населення зі східних регіонів.
Оскільки інвестиційна діяльність українських підприємств призупинена, попит на продукцію
машинобудування впав (обладнання, сільгосптехніка), тож компанії намагаються шукати клієнтів на
зовнішніх ринках і сподіваються на державні замовлення.
Потужності машинобудівних заводів частково завантажуються завдяки держзамовленню техніки для
оборони, енергетичного та транспортного сектору, потребі в ремонті техніки. Однак, за словами
керівника “Пожмашина”, Міноборони та ДСНС розглядають європейських постачальників як
альтернативу українським виробникам.
За низького приватного попиту виживання галузі залежить саме від державної політики та наявності
держзамовлень.
Хімічна промисловість (зайнято 0,2 млн людей або 1 % від усіх зайнятих, 2021 р.)
За оцінкою Союзу хіміків України, збитки хімічної промисловості від руйнувань становили до 2 млрд
дол., втрати від скорочення виробництва та обсягів продажів – до 6 млрд дол.
Серед ключових проблем галузі: втрата робочої сили, руйнування складів із товарами, потужностей
компаній, критично важливої інфраструктури, що порушує логістику. Через блокування портів імпорт
сировини для хімічної промисловості та добрив морем став неможливим, інші пропускні пункти
переважно не пристосовані для імпорту добрив.
Через екологічні ризики частина заводів, зупинили або скоротили свою діяльність, особливо на
територіях, де ведуться бойові дії чи поряд із ними.
Виробництво добрив впало до 20–25 % від довоєнного рівня, у 5 разів скоротилося виробництво
азотних добрив. Практично весь вироблений у країні обсяг добрив йде на внутрішній ринок.
Хімічні компанії працюють над зміною технологічних ланцюгів для заміщення сировини, що
поставлялась із РФ та Білорусі. Частина компаній релокує виробництва в безпечні регіони України.
Нафтопереробка
Нафтопереробна галузь в Україні зараз не працює через руйнування Кременчуцького НПЗ, який не буде
відновлено як мінімум до кінця року (за даними начальника Полтавської обласної військової
адміністрації).
Фармацевтична галузь
Ключовою проблемою фармацевтичної галузі є логістика:
 складність імпорту сировини, внутрішнього транспортування;
 зростання вартості логістики (у 10 разів, за даними Darnitsa Group);
 складнощі з доставленням ліків на території, де йдуть бойові дії.
Через проблеми з імпортом частина імпортних ліків зникла з полиць, натомість зростає попит на
українські препарати. З початку війни зріс попит на ліки для серцево-судинної та нервової системи,

29. 29
лікування щитовидної залози. Населення намагається формувати запаси ліків на випадок тривалого
дефіциту.
Військові потреби формують стійкий попит на лікарські засоби, який задовольняється завдяки активній
роботі волонтерів.
Фармацевтичні компанії шукають нові канали та ринки збуту продукції, планують виробництво
аналогів імпортних засобів як для українського ринку, так і для експорту в країни з невисоким рівнем
доходів.
Наприклад, компанія «Дарниця» отримала ліцензію на розроблення та виробництво аналога
протиковідного препарату Pfizer.
Добувна промисловість
З початку війни видобуток в Україні скоротився:
 Природного газу – на 4% за березень-травень 2022/2021. За результатами 2022 року падіння
очікується на рівні 7%-15% до 16,8-18,4 млрд куб м.
 Криворізький залізорудний комбінат знизив видобуток руди на 17 % за І півріччя 2022 року. У
липні «Метінвест» призупинив видобуток руди на Інгулецькому, Північному та Південному
ГЗК, які в червні були завантажені менш ніж на 30 %. На Центральному ГЗК зменшено
потужності.
 Видобуток вугілля державними компаніями впав на 37 %, але приватні компанії намагаються
тримати видобуток на довоєнному рівні. ДТЕК заявив про наміри збільшити до кінця року
запаси енергетичного вугілля з 2 до 3 млн т.
Україна має значні запаси корисних копалин, однак внаслідок війни частина з них опинилася на
окупованих територіях.
Запаси природних ресурсів України
Ресурси Од. вим. Обсяг Категорія Частка у світових обсягах
Природний газ трлн куб. м
1,1–1,3
Доведені
запаси
0,5 %
0,828
Добувні запаси
Нафта млн т 55–110 н/д 0,02–0,04 %
Газоконденсат млн т 39 н/д
Уранова руда тис. т 108,7–270 н/д 1,8–2,7 %
Залізна руда млн т 18 0659 Балансові
запаси
18 %
за розвіданими запасами
(1-ше місце),
10–11 %
в перерахунку на вміст
заліза (входить у п'ятірку)
8 6,3 % (51 млн куб. м) — на окупованих територіях (Донецька, Луганська, Запорізька обл., АР Крим, Азовське і частина
Чорного моря).
9 6,4 % — Донецька обл. і АР Крим, 15,3% — Запорізька обл.

30. 30
Марганцева руда млн т 216310 Балансові
запаси
10 %
1-ше місце у світі за
підтвердженими
запасами й 2-ге місце за
обсягом загальних запасів
Мідні руди млн т 28
Перспективні
поклади (вміст
міді 1%)
3 %
Цирконієва руда млн т 4 н/д 6 %
Каолін млн т 478 (А+В+С1)
10 %
(4-те місце у світі)
Титанові руди
(ільменіт і рутил)
млн т 90
Балансові
запаси
12 %
Літій млн т 511
н/д 10 %
Золото т 300012
н/д 6 %
Кам'яне вугілля млн т 41 185 13 Балансові
запаси
3,6 %
Деревина
млрд
куб. м
2,1 н/д
0,4 %
(6-те місце в Європі)
Доломіт млн т 378 н/д
Бентоніт млн т 60,3 (А+В+С1)
Транспорт (зайнято 1 млн людей, або 6 % від усіх зайнятих, 2021 р.)
Належне функціонування транспортної системи України — одна з ключових умов функціонування
економіки та підтримки ЗСУ, адже від логістики залежить міжнародна та внутрішня торгівля,
доставлення гуманітарної, військової допомоги на передову, евакуація населення.
З початку війни частина українських морських портів окуповані, решта – заблоковані, що значно
обмежило український експорт. Наразі на окупованих територіях залишаються 4 порти, усі вони
закриті:
 в Маріуполі (зруйнований);
 в Бердянську;
 в Херсоні;
 в Скадовську (Херсонська обл.).
Ще 6 портів заблоковані з моря, морські шляхи з портів заміновані (Миколаїв, Ольвія, Південний,
Одеса, Чорноморськ та Білгород-Дністровський). Інфраструктуру Миколаївського порту регулярно
обстрілюють. 22 липня з представниками Туреччини та ООН було підписано угоду про вивіз зерна,
супутніх харчових продуктів та добрив із території українських портів.
За угодою з Туреччиною та ООН українські порти мають бути розблоковані для експорту зерна. Перший
корабель із 26 т української кукурудзи 2 серпня 2022 р. прибув до Туреччини з Одеси.
10 73 % — у Запорізькій обл.
11 Частина запасів розташована в Донецькій і Запорізькій обл. Обсяги запасів за регіонами не оцінювалися.
12 13 % (400 т) розташовані на Донбасі.
13 67 % — Донецька і Луганська обл.

31. 31
До війни через порти експортувалось 75 % продукції. Усі ці потоки довелось перевести на інші види
транспорту – річковий, залізничний, автомобільний.
Зараз працює 3 річкових порти на Дунаї: Рені, Ізмаїл та “Усть-Дунайськ”. Україна поступово нарощує
пропускну здатність портів — з 400 тис. т у березні до 1,5 млн т у червні. У Мінінфраструктури планують
збільшити її до 25 млн т на рік, але навіть цих потужностей недостатньо, вони забезпечать лише 16 %
від вантажообігу через морські порти (153 млн т 2021 р.).
З початку війни обсяги вантажних перевезень залізницею впали на 65,3 % (наявні експортні маршрути
не компенсують обсяги перевезень руди та зернових вантажів до чорноморських портів). В Україні
існує високий попит на експорт продукції залізницею через Європу, але пропускна спроможність між
країнами обмежена. Ширина колій в Україні та Європі різна, тому товар доводиться перевантажувати
на кордоні. Потужностей для цього не вистачає. Через кордон щодоби в середньому проходить
1900 вагонів, тоді як «Укрзалізниця» може перевозити 3422 вагони. Ключова проблема не в
потужностях Укрзалізниці, а в неготовності європейських партнерів нарощувати пропускну
спроможність транспортної інфраструктури в своїх країнах, що не розраховані на перевезення таких
обсягів товарів – необхідні додаткові вагони, гілки колій.
Наразі залізничний транспорт забезпечує 50 % довоєнного експорту руди та 14 % зерна.
З початку війни обсяг експорту автомобільним транспортом зріс у кілька разів, що стало причиною
великих черг — і вантажних, і пасажирських автомобілів на кордонах, пропускна спроможність
прикордонних служб виявилась недостатньою.
Одним зі шляхів розв’язання проблеми є створення окремих пропускних пунктів лише для вантажних
перевезень.
Україна та ЄС підписали угоду про транспортний безвіз, який дозволяє здійснювати міжнародні
перевезення без спеціальних дозволів та без міжнародного посвідчення водія. Це також спрощує
міжнародні перевезення. За оцінками експертів, це може збільшити товарообіг автомобільним
транспортом у 5–7 разів.
Під час війни контроль навантаження на автомобільних дорогах не ведеться. Перевезення великих
вантажів призводить до їх руйнування, тому в перспективі 1–2 років Україна може зіштовхнутись з
порушенням внутрішньої логістики у відносно мирних регіонах через відсутність якісних доріг.
Внаслідок обстрілів станом на липень зруйновано 25 тис. км доріг, або 20 % головних магістралей,
309 мостів, які оперативно ремонтують або створюють на їхньому місці тимчасові мости (переправи)
для забезпечення внутрішньої логістики.
Торгівля (зайнято 3,6 млн людей, або 23% від усіх зайнятих, 2021)
З початку війни сфера торгівлі зазнала значних втрат — знищення складів із запасами, магазинів і ТЦ,
втрата частини українських постачальників, чиї виробничі потужності окуповані або знищені,
порушення логістики, дефіцит товарів, різке падіння попиту. За даними ЗМІ, в Україні постраждало
понад 2,9 тис. торговельних точок, сумарні збитки оцінюються в 1,4 млрд дол.
На окупованих територіях залишилось 350 продовольчих магазинів великих українських мереж (5 %
від усіх торговельних об’єктів в Україні).
Однією з ключових проблем у сфері торгівлі стала логістика: неможливість або ускладнення доставлень
у певні регіони, подорожчання логістики, у т. ч. через дефіцит та високі ціни на пальне, відсутність
водіїв, високі ризики при перевезеннях.

32. 32
Через втрату частини постачальників та окупацію південних та східних регіонів виник дефіцит певних
товарів (особливо сільськогосподарської продукції з Півдня), які доводиться заміщувати дорожчим
імпортом.
Через падіння купівельної спроможності населення, міграцію, знизились обороти у сфері торгівлі.
Змінюється структура споживання на користь дешевших товарів.
Попри складну ситуацію в країні, не всі орендодавці приміщень погоджувались переглядати умови
оренди, що робило роботу торговельних точок збитковими.
Водночас функціонування сфери торгівлі надважливе, оскільки забезпечує населення
продовольством, ліками та іншими необхідними товарами. Для ефективної роботи в перші місяці
роздрібні мережі скоротили кількість торговельних точок, решту залишили опорними, щоб
забезпечити там максимальний асортимент товарів, що залишився на складах.
Сфера торгівлі поступово відновлюється:
 компанії скоротили видатки (у т. ч. на оплату праці) та інвестиції (вкладають лише у відновлення
пошкоджень);
 люди повертаються до міст, попит зростає, проте ще не досягає довоєнного рівня;
 бізнес адаптується, налагоджує нові логістичні канали, перевозить склади в безпечні регіони,
змінює асортимент;
 поступово відновлюється робота великих мереж, зростає кількість ФОПів у роздрібній торгівлі
(39 % від нових зареєстрованих ФОПів у червні);
Працюючі заклади окремих найбільших торговельних мереж в Україні, %
Джерело: НБУ
 налагоджування логістики в країні сприяє відновленню онлайн-торгівлі. Враховуючи дефіцит
певних товарів на місцях, споживачі віддають перевагу покупкам онлайн за умови швидкого
доставлення.

33. 33
Динаміка доходу з онлайн-продажів у різних нішах
Джерело: Асоціація рітейлерів України
Робота компаній у сфері торгівлі поступово відновлюється, але обсяги продажів ще далекі від
довоєнного рівня. За даними опитування НБУ, 67 % компаній у сфері торгівлі очікують зниження обсягів
продажів протягом наступних 12 місяців, 38 % — погіршення свого фінансового стану.
Будівництво (зайнято 0,7 млн людей, або 4 % від усіх зайнятих, 2021 р.)
Будівельна галузь України поступово відновлюється після зупинки на початку війни, але не рівномірно
по всій Україні. У західних регіонах будівництво новобудов сягає 90 % порівняно з лютим, у Києві – 40%.
За даними НБУ, у ІІ кварталі 2022 р. близько 45 % забудовників працювали не на повну потужність,
близько 35 % — майже на повну потужність.
Перешкодою для відновлення робіт є, зокрема, дефіцит будівельників через міграцію та мобілізацію,
бо 90 % працівників на будмайданчику – чоловіки.
Джерело: ЛУН

34. 34
Зростає собівартість будівництва: вартість пального, будівельних матеріалів (зросла на 20–50 %),
оплати праці (через дефіцит робочої сили).
Попит на нові квартири значно нижчий, ніж до війни, проте, починаючи з квітня населення поновило
виплати платежів із розтермінування за вже придбані квартири. Відновлення будівництва
новобудов — сигнал для інвесторів про те, що будівельники виконують свої зобов’язання.
В умовах невизначеності та неможливості довгострокового планування збільшився запит на готове
житло або те, що перебуває на стадії завершення (мінімум 60 % готовності), хоча вартість таких квартир
на 20–25% вища, ніж при покупці на етапі фундаменту. Зростає попит на комори та паркомісця, щоб
використовувати їх як укриття.
Через низький попит на нерухомість, ціни зростають повільніше за собівартість будівництва, але по-
різному залежно від регіонів. Зросли ціни на Заході країни (+11 % у Львівській обл.), у Києві та Одесі в
середньому залишились без змін (у доларах, а в гривні – зростають).
Через значні руйнування житлової та транспортної нерухомості в Україні зростає попит на аварійні
ремонти, демонтаж, зведення тимчасових споруд, мостів, житла, релокація підприємств потребує
будівництва нових заводів на безпечних територіях.
За даними опитування НБУ, частина компаній інвестує в розвиток будівельних технологій та відновлює
виробництво будівельних матеріалів.
За оцінками експертів, до кінця року сектор будівництва загалом не відновиться до довоєнних
показників, хоча ситуація відрізняється залежно від регіону. Навіть якщо відновляться темпи
будівництва на Західній Україні, продажі лишатимуться на низькому рівні. Динаміка відновлення ринку
навіть у відносно безпечних регіонах залежить від ситуації на фронті, а це передбачити неможливо.
Можливе пожвавлення ринку восени, коли гостро постане питання розміщення внутрішньо
переміщених осіб без житла та можливості самостійно його орендувати. Динаміка в секторі
залежатиме від ефективності державної політики щодо забезпечення цих осіб житлом.
Уряд анонсував державну програму пільгової іпотеки під 3% річних для військових, медиків, вчителів,
педагогічних працівників та науковців, яка має запрацювати з 1 жовтня 2022 р. Уряд планує запуск такої
ж програми під 7% з 2023 року для ветеранів війни та члени їх сімей, учасників бойових дій, сімей
загиблих у війні, внутрішньо переміщених осіб та інших громадян України, які мають менше 52,5 кв м
загальної площі житла.
Що це означає для економіки
Ми втрачаємо підприємства на окупованих територіях (388 підприємств). Промислове виробництво
падає не лише внаслідок прямих втрат активів і військових дій на частини території країни, але і
зважаючи на цілий ряд економічних проблем. Одне з головних обмежень для бізнесу — доступність
логістики.
Компанії адаптуються, освоюючи нові логістичні маршрути, однак експорт 2022 р. може впасти навіть
сильніше, ніж просіла вся економіка. А це означає зниження валютної виручки і тиск на курс гривні.
Через логістичні ускладнення падають продажі всередині країни, погіршуються фінансові показники
компаній. Перше що роблять компанії — згортають інвестпрограми та скорочують фонд оплати праці.
У таких умовах про розвиток та інвестиції не йдеться, бізнес перебуває на стадії виживання.
Потенційне погіршення зовнішньої кон'юнктури, особливо для компаній ГМК, ставить під сумнів
подальше збільшення завантаження і виробництва в галузі.

35. 35
Відновлення у багатьох секторах залежить від ефективності державної політики, спроможності
держави замістити випадний приватний попит, наявність держзамовлень.
Падіння випуску у всіх секторах неминуче призведе до скорочення зайнятості й падіння реальних
доходів населення. Для економіки друга половина 2022 р., ймовірно, буде жорсткішою за І півріччя.
Що робити
1. Ухвалити стратегію економіки воєнного часу (антикризову стратегію), призначити
відповідальних за її реалізацію та систему контролю.
2. Запустити управління країною через національні проєкти (у рамках стратегії економіки
воєнного часу) зі створенням відповідного проєктного офісу (агентства), детальною
підготовкою поєктів та залученням необхідного фінансування
3. Створити список великих підприємств, які можуть бути оперативно перекваліфіковані під
економіку воєнного часу (потреби оборони, гуманітарні цілі на виконання держзамовлення).
Забезпечувати їх держзамовленням.
4. Для тих, хто вирішує відкрити підприємство у воєнний час, надавати державні гарантії для
страхування ризиків у разі ушкоджень.
5. Налагодити нові логістичні шляхи, наростити пропускну спроможність для експорту.
6. Припинити всі перевірки та «кошмаріння бізнесу». Держава має змінити філософію. Бізнес —
це не «дійна корова», а рівноцінний партнер, від взаємодії з яким залежить розвиток
економіки.
7. Реалізувати систему надання державних гарантій приватним компаніям для залучення
фінансування інвестиційних програм.
8. Реалізувати програму підтримки оборотних коштів підприємств, постраждалих під час війни.
Програма передбачатиме такі кроки:
 надзвичайні безвідсоткові кредити в державних банках для всіх підприємств, що
зареєструються у відповідній програмі (або для компаній, які проводили релокацію
власними силами);
 часткова компенсація орендних ставок;
 компенсація невідпрацьованого робочого часу працівниками, вимушено
відправленими в безоплатні відпустки, з Фонду страхування на випадок безробіття
тощо;
 кредитні канікули.
9. Запустити у форматі ДПП проєкти зі створення інфраструктури (енергетичної, транспортної,
цифрової, житлової та соціальної).
10. Провести модернізацію Дрогобицького НПЗ (для швидкого забезпечення 30–35 % внутрішньої
потреби у Бн та Дт).
11. Провести ліберальну податкову реформу («10-10-10»), затвердити новий Податковий кодекс.
12. Максимально спростити дозвільні процедури, доступ до надр (для збільшення обсягів
видобутку всіх корисних копалин, зокрема стратегічних для України, газу тощо).

36. 36
13. Створити інфраструктуру для появи нових каналів інвестування (визнання приватних грошей і
крипти як законного засобу платежу).
14. Запустити програму, яка передбачатиме компенсацію приватному бізнесу інвестицій (або їх
частини) при інвестуванні у стратегічно важливі сектори економіки, з відтермінуванням таких
компенсацій на 1–2 роки (тобто кошти гарантовано повертаються бізнесу через 1–2 роки).
15. Забезпечити державну підтримку при створенні нових підприємств в наданні території,
підключенні до інфраструктури тощо.
16. Щоб підтримати внутрішній попит та стримувати міграцію населення, забезпечити житлом,
грошовими виплатами та психологічною допомогою:
 організовано евакуйованих переселенців;
 переселенців, чиє житло було зруйноване внаслідок бойових дій або суттєво
пошкоджено;
 переселенців із зон активних бойових дій.
17. Формувати держрезерв (продовольство, ліки, паливо, запаси газу в підземних сховищах).
18. Закрити всі нерентабельні державні підприємства, які не виробляють продукцію для ВПК та
оборони.
19. Запроваджувати агресивну політику виходу на зовнішні ринки. Ліквідація/трансформація ТПП
і системи посольств, просування українських товарів, технологій, допомога в участі у виставках,
більш ефективна дипломатична робота.
20. Сприяти доступу українських експортерів до ринків країн G7 та Євросоюзу (домагатися
скасування квот та імпортних мит у країнах імпортерах).

37. 37
6. Малий і середній бізнес: виживання не завдяки, а всупереч
За даними опитування Advanter Group, індекс активності малого та середнього бізнесу з початку війни
впав удвічі.
Джерело: Advanter Group
Прямі втрати МСБ за 3 місяці війни оцінюються у 85 млрд дол. (втрачені ресурси, товари, основні
фонди, змушені переплати, витрати на релокацію).
Серед ключових проблем відновлення та розвитку бізнес називає:
 відсутність платоспроможного попиту;
 непрогнозованість ситуації в Україні;
 відсутність достатнього капіталу (зросли потреби бізнесу в додатковому фінансуванні);
 недоступність кредитних коштів;
 непередбачувані дії держави, що можуть погіршити стан бізнесу;
 порушена логістика, ланцюги постачання.
Український бізнес адаптується до нових умов і поступово відновлює роботу. За даними опитувань,
частка підприємств, які припинили діяльність або майже припинили, впала з 86 % на початку березня
до 47 % на початку травня, 12 % підприємств не змінили або наростили обсяги з 23 лютого.
33 % українського бізнесу мають стратегію дій та адаптували бізнес-плани або в процесі адаптації.
Натомість є компанії, які в умовах невизначеності не планують створювати стратегії, плани розвитку в
нових реаліях.
81 % підприємств МСБ не проводили і не планують проводити релокацію, 10 % перемістилися в межах
України, решта – частково або повністю за кордоном або ще не обрали напрям релокації.
Дуже важлива роль українського бізнесу у волонтерстві, допомозі військовим. За даними Advanter
Group, 70 % МСБ долучилися до волонтерства:
 31,5 % — на рівні компанії та колективу;
 38,4 % — самостійно на рівні власників і працівників по змозі.
Бізнес очікує, що до кінця року частка зупинених або майже зупинених підприємств впаде до 33,5 %, а
тих, що не змінили або наростили обсяги робіт – зросте до 15,6 %.

38. 38
Падіння обсягу реалізованої у 2022 оцінюється на 52 % до 2021 року.
Враховуючи падіння внутрішнього попиту, 44 % компаній планують виходити на зовнішні ринки або
розширювати експорт (якщо компанія почала розвивати експорт до війни).
Для стимулювання розвитку МСБ із 1 липня уряд запустив грантову програму для мікро-, малого та
середнього підприємництва. Загальний бюджет становить 40 млрд грн, що в десятки разів менше від
потреб бізнесу у фінансуванні. Тому для підтримки бізнесу важлива не лише грантова допомога, але і
доступ до кредитних коштів на прийнятних умовах.
За даними опитування МСБ, загальна потреба на відновлення й розвиток оцінюється в 74 млрд дол.
Для 41 % підприємств пошук фінансування в пріоритеті.
Що це означає для економіки
Бізнес намагається самостійно адаптуватись до нових реалій, але слабкий попит, постійний тиск із боку
держави ("політика Гетьманцева") та відсутність доступу до капіталу перешкоджають відновленню
роботи.
Третина МСБ до кінця року може так і не відновити роботу, що означає скорочення робочих місць,
недоотримані доходи населення та податкові надходження, подальшу еміграцію українців,
скорочення волонтерської діяльності, яка майже на рівні з державою підтримує українську армію.
Що робити
1. Знизити податкове та адміністративне навантаження на бізнес (скасування штрафів,
перевірок).
2. Провести ліберальну податкову реформу («10-10-10») та ухвалити новий Податковий кодекс.
3. Проводити передбачувану державну політику щодо бізнесу, зокрема в податковій сфері.
4. Скасувати будь-які обмеження, податки та перевірки для бізнесу, що працює поблизу зони
бойових дій (у межах 50–70 км).
5. Забезпечити доступ до капіталу в достатньому обсязі: гранти та пільгові беззаставні кредити
(відсутність застави – одна з головних проблем при спробі МСБ отримати банківське
фінансування). Один з варіантів — створити спеціальний фонд розвитку підприємництва за
фінансової підтримки МФО, міжнародних інвестфондів.
6. Надавати технічну допомогу в евакуації бізнесу, для переміщених підприємств, у т. ч. в логістиці
та забезпеченні доступу до інфраструктури (транспортної, енергетичної).
7. Налагодити нові логістичні шляхи, наростити пропускну спроможність для експорту.
8. Надавати державні гарантії страхування ризиків на випадок пошкоджень тим, хто ухвалює
рішення відкрити підприємство у воєнний час.
9. Допомагати МСБ у виході на експортні ринки або нарощенні експорту. Ефективна робота
експортно-кредитного агентства, зокрема в пошуку нових ринків збуту.
10. Забезпечити підтримку та сприяння місцевої влади (громад) розвитку підприємництва,
враховуючи потреби регіону (у т. ч. допомога у відкритті бізнесу для переміщених осіб).
11. Забезпечити МСБ державними замовленнями в умовах низького приватного попиту.
12. Просувати на державному рівні рух «купуй українське».

39. 39
7. Державні фінанси: час змінювати правила
Війна, окупація територій, падіння економічної активності вплинули і на показники бюджету.
За січень — червень 2022 р. доходи зведеного бюджету склали 808 млрд грн (на 7 % більше від
аналогічного періоду 2021 р.). Але за 4 місяці війни (березень — червень) без урахування міжнародних
трансфертів доходи впали на 19 % до аналогічного періоду 2021 року.
 Попри падіння доходів населення за 6 місяців зросли надходження ПДФО, що пов’язано зі
зростанням видатків бюджету на зарплати військовим.
 Надходження від податку на прибуток майже не змінились, зокрема завдяки авансовим платежам
компаній. Однак авансові платежі зараз означають недоотримані доходи бюджету в майбутні
періоди (вже в травні та червні 2022 р. надходження від ПП були втричі нижчими, ніж 2021 р.).
 Доходи від ренти зросли через підвищення рентних ставок і ціни на природний газ, хоча добувна
галузь від початку війни скорочується.
 Обсяги надходжень від ПДВ впали на 24 %, але оскільки від початку війни до травня
відшкодування ПДВ було призупинено, падіння загальної суми становить 17 %. Відновлення
відшкодування відобразиться на обсягах ПДВ майбутніх періодів (в червні було частково
відновлено відшкодування, падіння обсягів ПДВ пришвидшилось з 28 % у травні 2022/2021 до 40 %
у червні).
 Різке зростання неподаткових надходжень пояснюється офіційними трансфертами від ЄС, урядів
іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ у розмірі 80 млрд грн (10% від
доходів зведеного бюджету).
Видатки зведеного бюджету за 6 місяців 2022 р. зросли на 50 % до 1 156 млрд грн. З початку війни
видатки бюджету переорієнтовано на військові потреби та соціальну допомогу — разом близько 62 %
видатків.
За березень — червень 2022 р. видатки на оборону зросли майже в 7,6 раза до аналогічного періоду
2021 р. (до 98 млрд грн або 36% видатків в червні, переважно з підвищення витрат на зарплати
військовим). Зросли видатки на соціальний захист (на 39 % за березень — червень 2022/2021),
громадський порядок і безпеку (у 2,7 раза). Натомість видатки на розвиток, інвестиційні проєкти
призупинені.
Необхідно враховувати також фактор інфляції в зростанні доходів і видатків бюджету.
Доходи зведеного бюджету за січень —
червень 2021/2022
Видатки зведеного бюджету за січень — червень
2021/2022
Джерело: Мінфін
0 200 400
Неподаткові надходження
Місцеві податки та збори
Ввізне мито
ПДВ
Акциз
Рентна
Податок на прибуток
ПДФО
6 міс. 2022 6 міс. 2021
0 200 400
Соціальний захист та…
Освіта
Духовний та фізичний розвиток
Охорона здоров'я
ЖКГ
Охорона навколишнього…
Економічна діяльність
Громадський порядок,…
Оборона
Обслуговування боргу
Загальнодержавні функції
6 міс. 2022 6 міс. 2021

40. 40
Дефіцит зведеного бюджету за I півріччя становив 349 млрд грн.
За оцінками UIF, дефіцит зведеного бюджету за 2022 р. становить 1,4 трлн грн (28 % ВВП). За оцінками
НБУ, — 26 % ВВП (18 % ВВП з урахуванням грантів).
За період з 24 лютого по 27 липня Україна отримала 25,3 млрд дол., або 746 млрд грн, для
фінансування дефіциту бюджету. З них 50 % — з внутрішніх запозичень (фінансування НБУ через
емісію, ОВДП), 50 % – гранти та кредити МФО, урядів іноземних держав.
Джерело: Мінфін
А це призвело до збільшення суми державного боргу.
Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України з початку року зріс на 11 %
до 3 трлн грн (82 млрд дол.14
), або до 54 % ВВП 2021 р., у т. ч.:
 1,2 трлн грн (32,8 млрд дол.) – внутрішній;
 1,8 трлн грн (49,2 млрд дол.) – зовнішній.
Станом на 1 липня до кінця року Україні має виплатити 9,1 млрд дол.: 6,8 млрд дол. за внутрішнім
боргом та 2,3 млрд дол. за зовнішнім (обслуговування та сплату).
З початку війни Україна виплатила 1,5 млрд дол. за зовнішніми державними зобов’язаннями. Однак
війна затягується, доходи бюджету вкрай обмежені, а оборона, безпека та соціальний захист
населення потребують значних фінансових ресурсів, яких у нас немає. Державний борг покривається з
нових запозичень.
Для зменшення поточних витрат на сплату та обслуговування держборгу група міжнародних
кредиторів – власників єврооблігацій за запитом Мінфіну погодилась відтермінувати виплати за
єврооблігаціями на 2 роки за умови нарахування додаткового відсоткового доходу.
За даними Мінфіну, відтермінування виплат за єврооблігаціями дозволить заощадити за цей період 5
млрд дол., які підуть на оборону та соціальне забезпечення.
14 За офіційним курсом НБУ 36,6 UAH/USD станом на 26.07.2022.

41. 41
Україна обговорює з МВФ також перегляд плану виплат за зовнішнім боргом.
Що це означає для економіки
Хоч у перші місяці війни доходи бюджету знижувались досить стримано, це було досягнуто через
окремі тимчасові «компенсатори», які негативно позначаться в наступних періодах (аванси за податок
на прибуток, тимчасове призупинення відшкодування ПДВ, тимчасове підвищення рентних ставок).
Неефективна податкова політика, яка не стимулює відновлення та розвиток бізнесу, стримуватиме
зростання економіки. А разом із можливою світовою рецесією призведе до ще більшого скорочення
податкових надходжень.
За результатами 2022 р. видатки зростуть до 65 % ВВП (оцінка UIF). Це означає зростання частки
держави в економіці та скорочення частки приватного сектору у ВВП, розширення ролі та участі
держави в економіці.
Оскільки зростання видатків на критично важливі напрямки оборони, безпеки та соціального захисту
скорочувати недоцільно, така ситуація збільшить потребу України в зовнішньому фінансуванні. У другій
половині року очікуємо зростання дефіциту бюджету на понад 1 трлн грн.
Покриття такого дефіциту з коштів НБУ спричинить гіперінфляцію. Підвищення податків у поточній
ситуації вб'є економіку (це означає стовідсоткову поразку у війні). Внутрішні розміщення облігацій —
це спустошення приватних заощаджень, а отже, і скорочення приватних інвестицій. До того ж досить
сумнівно, чи є в країні вільна ліквідність у такому обсязі. Очевидно, що оптимальним рішенням буде
залучення зовнішньої допомоги (коштів західних країн-донорів, МФО, ЄС) і перегляд видаткової
частини бюджету (секвестру). І ми досить високо оцінюємо шанси на її отримання, доки в країні триває
війна. Питання в переговорній позиції.
Зростання дефіциту бюджету призведе до накопичення державного боргу, який виплачувати
доведеться наступним поколінням. Зважаючи на демографічну ситуацію в Україні важливо не забувати,
що витрачаючи бюджетні кошти на щось не критично важливе сьогодні, ми позбавляємо майбутнє
покоління можливостей для інвестицій та розвитку. У нинішніх умовах для нас як нації було б
розсудливо прийняти акт здорового аскетизму (економія + реформи).
Крім того, не можна поєднувати жорстку грошову політику, яку зараз проводить НБУ, із
незбалансованою бюджетною політикою. Будуть інфляційні очікування, а отже, й інфляція.
Що робити
1. Провести реструктуризацію боргу на кращих умовах, списати ВВП-варанти (VRI)
2. Стимулювати відновлення та розвиток бізнесу, зокрема знизити податкове та адміністративне
навантаження на бізнес, запровадити передбачувану державну політику, в державних
замовленнях надавати перевагу вітчизняним виробникам, сприяти релокації підприємств,
налагодити логістику внутрішню та міжнародну тощо.
3. Ухвалити новий Податковий кодекс та якнайшвидше запустити ліберальну податкову реформу.
4. Одночасно зі стимулюванням бізнесу переглянути принципи формування бюджету та видатки
в бік скорочення за статтями, критично не важливими під час війни, у т. ч. за захищеними.
5. Розробити та ухвалити нову бюджетну політику (включно з переглядом формули вирівнювання
для розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів).

42. 42
6. Створити позабюджетні фонди для фінансування конкретних проєктів, у т. ч. у сфері ВПК,
житлової та транспортної інфраструктури, енергетики, економічного розвитку, замість
бюджетного фінансування. Фонди наповнюватимуть кошти західних країн-донорів, МФО, ЄС.
Ще раз акцентуємо: ми вважаємо за можливе отримати безповоротну допомогу у великих
обсягах, поки в країні йде війна, питання в ефективному веденні переговорів із західними
партнерами.
7. Проводити ефективну середньострокову бюджетну політику та планування (на кілька років).
8. У фінансуванні бюджету віддавати перевагу грантам, а не кредитам.
9. Затвердити нову концепцію трансформації управління державою, включно з новими цілями,
функціями, ролями, принципами держуправління, проєктуванням держінститутів для
виконання цих функцій.
10. Перезапустити держапарат за допомогою таких кроків:
 ліквідація старих держінститутів і створення нових зі скороченням персоналу на 70 %;
 створення державного кадрового агентства з підбору кадрів для держуправління,
формування ефективного держапарату й кадрового резерву;
 встановлення ринкових зарплат у держапараті, прив’язування зарплат топменеджерів до
реальних KPI, «обілення» зарплат у конвертах;
 введення персональної відповідальності за невиконання KPI;
 максимальна цифровізація;
 налагодження тісного взаємозв'язку, координації між інститутами, відомствами;
 створення ситуаційної кімнати та Think Tank (аналітичного центру) при Офісі Президента
(ОП) і Кабміні.

43. 43
8. Без пожвавлення інвестиційної активності тривалої війни не виграти
З початком війни переважна частина українського бізнесу опинилася на межі виживання. Інвестиції —
це перше, що скорочують або повністю згортають компанії під час катаклізмів, таких як війни, кризи.
Для реалізації інвестиційних програм необхідне хоча б мінімальне розуміння перспективи, а його зараз
немає ні в кого.
Вкрай низький рівень інвестицій ще до війни був однією з ключових причин слабкого зростання
української економіки. Капітальні інвестиції в Україну 2021 р. становили менше від 10 % ВВП (для
економіки, що зростає, оптимальним вважається показник на рівні 25–35 % ВВП) а прямі іноземні
інвестиції (ПІІ) — лише 1,5 % ВВП (без урахування реінвестованих доходів). Країна неприваблива для
інвесторів через відсутність захисту прав інвесторів, невизначеність і непостійні правила гри,
неефективну податкову систему, високий рівень корупції, бюрократію тощо.
Укрстат не публікує даних щодо капітальних інвестицій у період воєнного стану, немає даних навіть за
І квартал. Щодо ПІІ відплив за 6 місяців 2022 р. становить 452 млн дол. (без урахування 688 млн дол.
реінвестованих доходів), чистий відтік (сальдо) — 668 млн дол.
Війна підвищила ризики для інвестицій в Україну. Наприклад, «Метінвест» планує побудувати новий
металургійний завод, але не в Україні, а в Болгарії чи Італії.
За даними НБУ, майже половина опитаного бізнесу очікує на зменшення інвестицій в наступні
12 місяців. Найпесимістичніше налаштовані компанії в сільському господарстві, добувній та
переробній промисловості.
Великі компанії, які мали запас фінансових ресурсів, вкладають кошти в підтримку потужностей,
ліквідацію пошкоджень, релокацію, але не у стратегічний розвиток та розширення бізнесу. Наприклад,
«DTEK», «Київстар» відновлюють пошкоджену інфраструктуру, ГЗК інвестують в оновлення
потужностей, «Метінвест» фінансує підтримку наявного виробництва, «Group DF» визначив
пріоритетом інвестування відновлення частково пошкоджених активів, «UFuture» анонсувала
побудову промислових приміщень в Білій Церкві для релокації бізнесу (6,5 млрд дол. інвестицій).
Малий і середній бізнес, якщо і мав фінансовий резерв, то використав чи використовує його для
виживання, а доступу до капіталу та фінансування майже не має. Імовірність отримати банківське
фінансування 2022 р. на нову справу мінімальна.
Український бізнес активно бере участь у волонтерстві, підтримує армію та спрямовує на це частину
коштів. Це з одного боку, також свого роду інвестиція в майбутнє України, а з іншого – означає, що
кошти, які могли б бути піти на розвиток бізнесу, спрямовані на волонтерські потреби.
Серед галузей, які постраждали від війни найменше, є IT. Як експортоорієнтовані компанії вони мають
можливість інвестувати. Наприклад, українська компанія «Ahrefs» інвестує 60 млн дол. в розроблення
альтернативи Google. «Sigma Software» відкриває нові офіси на Західній Україні, інвестує в освіту своїх
працівників та гуманітарні проєкти. Але ці приклади – скоріше виключення.
Таким чином, бізнес, який тільки-но відійшов від пандемії та карантинних обмежень 2020–2021 рр.,
знову змушений шукати ресурс, якого практично немає в країні. А держава намагається вичавити з
бізнесу останнє, традиційно ставлячись до нього як до дійної корови.
У періоди війн та криз, коли невизначеність зашкалює, основним інвестором, як правило, стає держава
(кейнсіанський підхід), частка державних інвестицій зростає. У найближчий рік-два така тенденція має
спостерігатися і в Україні, оскільки уряд відновлюватиме зруйновану інфраструктуру, дороги, мости,
інвестуватиме у створення нових житлових та інфраструктурних об'єктів.

44. 44
Наскільки держава зможе замістити приватний інвестиційний попит, що постійно скорочується,
залежить від наявності фінансування. Наразі Україна не має власних бюджетних коштів для
фінансування інвестпроєктів. Для реалізації Плану відновлення України 2023–2032 рр. залучатимуться
переважно кошти партнерів (гранти й кредити, приватні інвестиції) та конфісковані активи РФ.
Україні обіцяють міжнародну допомогу, озвучуючи суми у десятки мільярдів доларів (див. розділ 11),
проте ми досить стримано ставимося до таких обіцянок, до того ж варто зазначити, що інвестори часто
мислять категорією «після війни».
Наприклад, у ЄС обговорюють надання фінансової допомоги на суму 500 млрд євро на відновлення
після війни. Україна та Швейцарія підписали угоду про інвестиції в кліматичні проєкти "зеленого"
відновлення в Україні після перемоги.
Ми вважаємо, що уряд має наполягати на наданні Україні міжнародної допомоги і бути вимогливим у
переговорній позиції із Заходом, апелюючи до того, що від України залежить майбутнє західних країн,
і ми сьогодні є гарантом їхньої безпеки. Водночас усередині країни ми маємо сприймати цю допомогу
як бонус і покладатися виключно на себе: створювати умови та стимули для припливу інвестицій (як
внутрішніх, так і приходу зовнішнього інвестора навіть в умовах війни).
Уряд також запустив проєкт UNITED 24 – фандрайзингова платформа для збору коштів на відновлення
України, оборону, гуманітарну та медичну допомогу. Станом на 21.07 через платформу зібрано 148 млн
дол., з яких 138 млн дол. – на оборону. На відбудову України зібрали менше від 1 млн дол. На тлі
потреби у фінансування це дуже мала сума, тому кошти поки не інвестуються, а тільки накопичуються.
Для фінансування українських стартапів (через спеціальний фонд) було надано 10 млрд грн, утім, поки
що участь держави в таких проєктах не показала своєї ефективності.
Інвестиції ЄБРР у реальний сектор української економіки до кінця 2022 р. можуть скласти 1 млрд євро.
Україна могла б залучити інвестиції з боку компаній, які покинули Росію після 24 лютого, але для цього
недостатньо лише бути постраждалою стороною у війні, необхідно створити комфортні умови для
приходу інвестора та ведення бізнесу.
Що це означає для економіки
Немає інвестицій – немає економічного зростання.
Низький рівень інвестицій в Україну та релокація підприємств в інші країни означає відсутність будь-
яких перспектив для розвитку, технологічну відсталість, слабкий ВПК, подальшу міграцію населення,
втрату середнього класу, перетворення України виключно на сировинний придаток Європи.
Тривалу війну не виграти без сильної економіки, а тому пріоритетом держави разом із безпекою та
захистом кордонів є створення умов та стимулів для залучення інвестицій.
Що робити
1. Призначити лідера, відповідального за економічні реформи в країні (наприклад, міністра
економіки), з поставленням цілей (інвестиції, зростання ВВП) системою контролю та впливу на
економічних регуляторів
2. Замінити чиновників економічного блоку, які підтримують фіскалізацію бізнесу.
3. Вибудувати скоординовану взаємодію між лідером економічних реформ, прем'єр-міністром
(якщо це не та сама особа), економічним блоком уряду (Мінфін, Мінекономіки) та НБУ.
4. Попри війну, яка може тривати дуже довго, проводити реформи:

45. 45
 судову;
 ліберальна податкову;
 лібералізацію ринку землі.
5. Підтримувати бізнес, реалізуючи кроки, описані в Розділі 5 (Економічна діяльність ), включно з
податковими пільгами інвесторам, забезпеченням доступу компаній до дешевого позикового
капіталу, страхуванням інвестицій/ гарантії інвестору.
6. Реалізовувати державні інвестиційні проєкти — національні проєкти у сфері ВПК, енергетики,
транспортної, житлової та соціальної інфраструктури, у тому числі у форматі ДПП.

46. 46
9. Енергозабезпечення – наскільки Україна готова до зими
Природний газ
За березень — травень 2022 р. споживання природного газу впало на 31 % до аналогічного періоду
2021, а видобуток природного газу – на 4 %.
За оцінками експертів, навіть якщо буде дуже холодна зима й повернеться частина населення в
Україну, максимальне споживання природного газу становитиме 20 млрд куб. м, що на 25 % менше,
ніж 2021 року. Зокрема Україна втратила 2 металургійні заводи в Маріуполі, що споживали 1,5 млрд
куб. м газу, зупинив роботу Одеський припортовий завод (мінус 750 млн куб. м) та частина заводів із
виробництва азотних добрив.
Добовий видобуток газу в Україні за час війни скоротився на 11 %. Очікується, що за підсумками 2022
року видобуток впаде на 7% - 15% до 16,8-18,4 млрд куб м. Але є і більш песимістичні оцінки. В умовах
війни і ракетних обстрілів падіння видобутку може бути суттєвим. За оцінками «Нафтогазу», близько
94 % їхнього добового видобутку газу перебуває під високим ризиком зупинки через близькість до лінії
фронту.
Враховуючи вже наявні запаси природного газу – 12 млрд куб. м на 1 серпня, власний видобуток і
скорочення споживання, природного газу буде достатньо для забезпечення потреб опалювального
сезону. Але для підтримання рівня запасів природного газу необхідний обсяг імпорту становить до
3,0 млрд куб. м. Ці розрахунки актуальні за умови, що не буде завдано нових критичних пошкоджень,
не буде втрат територій з газовими свердловинами. Інакше потреба в імпорті буде вищою.
Верховна Рада ухвалила закон про заборону підвищення тарифів на газ та тепло для населення.
Різницю між економічно обґрунтованою ціною та тарифом уряд планує покривати за кошти
міжнародної фінансової допомоги. Передбачається використання для потреб населення газу,
видобутого в Україні, який має нижчу ціну, а імпортований – для промисловості за ринковими цінами.
На фоні суперечок щодо необхідного обсягу запасів газу виник конфлікт між керівництвом «Нафтогазу»
та урядом. Уряд ухвалив рішення, згідно з яким у сховищах на початок опалювального сезону має бути
19 млрд куб. м запасів газу. У компанії наголошували, що достатньо 15 млрд куб. м, адже для
накопичення 19 млрд куб. м необхідно імпортувати ще 5,6 млрд куб. м на 7,8 млрд дол. Кошти
керівництво компанії планувало залучити із зовнішньої допомоги.
Конфлікт поглибився через розбіжності щодо виплат «Нафтогазом» зобов’язань за єврооблігаціями на
суму 335 млн дол. Компанія мала можливість виплатити ці кошти, але уряд заблокував рішення та
доручив провести переговори щодо реструктуризації. Паралельно уряд готував пропозиції щодо
реструктуризації зовнішнього державного боргу, тож виплати «Нафтогазу», на думку уряду, могли
викликати сумніви в іноземців щодо потреби у відтермінуванні виплат за держборгом.
Кредитори «Нафтогазу» не погодились на реструктуризацію, проте виплати компанія не здійснила, що
призвело до оголошення дефолту. Це може мати негативні наслідки для іміджу України серед
іноземних інвесторів, для самої компанії щодо майбутніх запозичень. Через дефолт «Нафтогаз»
теоретично втрачає доступ до капіталу. Попередньо були домовленості з ЄБРР про кредит у розмірі
300 млн євро на закупівлю газу в цьому сезоні, але тепер він під питанням. У довгостроковій
перспективі дефолт може негативно вплинути на вартість запозичень і для «Нафтогазу», і для інших
держкомпаній. Є ризик арешту активів «Нафтогазу» за кордоном.

47. 47
Електроенергія
З початку війни близько 10 ГВт потужностей із виробництва електроенергії зруйновані, пошкоджені або
перебувають на окупованих територіях. Це 40 % від реальної ліквідної потужності (25 ГВт) та 18 % від
максимально встановленої потужності (56 ГВт). Тобто фактично Україна може розраховувати на 15 ГВт
потужностей, адже електростанції на окупованих територіях можуть бути вимкнені з української
мережі.
Зокрема окуповані Запорізька АЕС і ТЕС, Каховська ГЕС, Вуглегірська ТЕС, Слов'янська ТЕС зупинили
роботу. Є також зруйновані в результаті обстрілів об’єкти на підконтрольній території. Частина ТЕС в
окупованих регіонах або близьких до бойових дій використовує наявні залишки вугілля, нові
постачання неможливі або ускладнені через логістику. Загалом електростанції в південно-східному
регіоні зараз не обслуговуються повноцінно, тому ми не можемо на них розраховувати.
З іншого боку, навіть на окупованих територіях електростанції досі під’єднані до української мережі та
працюють на потреби України. Наприклад, на Запорізькій АЕС працює 3 енергоблоки, які подають
електроенергію в українську мережу. Хоча під’єднати АЕС до «Росатому» технічно складно, РФ веде
роботи в цьому напрямку і може завершити їх до кінця року.
Споживання електроенергії з початку війни за різними оцінками впало на 30–54 %. Частину
електроенергії споживають на окупованих територіях, де платять близько 15 % споживачів. Це створює
проблеми з ліквідністю.
Навіть з урахуванням скорочення виробництва зараз в Україні сформувався надлишок електроенергії,
який ми можемо експортувати в Європу за цінами вищими, ніж внутрішні. З 30 червня Україна
експортує електроенергію в Румунію та Словаччину (по 125 МВт на країну). Технічна можливість
дозволяє збільшити потужність до кількох тисяч МВт. Експорт у Європу – це можливість отримувати
прибуток, який можна використати на покриття касових розривів, критичних потреб.
Щодо забезпечення власними потужностями восени та взимку, коли споживання електроенергії
зростає, якщо падіння збережеться на рівні 30–50 %, потужностей, на які ми можемо розраховувати
має вистачити на власні потреби. Але не виключено, що попит на електроенергію перевищить власну
генерацію, і виникне потреба в імпорті з Європи.
Якщо зима буде холодною, люди масово використовуватимуть обігрівачі, що збільшить використання
електроенергії.
Якщо будуть масивні обстріли енергетичної інфраструктури та втрати потужностей, потреба в імпорті
зросте.
Є підстави вважати, що «Енергоатом» всі роки незалежності України перебуває під впливом
«Росатому», і тоді це вкрай серйозна загроза енергетичній безпеці України.
За даними експерта з енергетики Віктора Куртєва, вплив здійснюється через різні схеми, у тому числі
через кадрові призначення (керівництво, менеджмент). Таким чином, «Росатом» та РФ були і є
кінцевим бенефіціаром рішень, ухвалених в «Енергоатомі».
До війни «Енергоатом» щорічно купував запчастини в російських компаній через європейських
посередників, до того ж за завищеними цінами. Є припущення, що ініціатива імпортозаміщення цих
запчастин під час війни була заблокована керівником «Енергоатому».
До війни близько 50% палива для АЕС Україна імпортувала з Росії. З початку війни імпорт припинився.
Наразі Україна має запаси твелів на 5–6 років і планує замістити російське паливо американським
(Westinghouse).

48. 48
Автомобільне паливо
З початку війни Україна втратила практично всі джерела постачання нафтопродуктів:
- 20 % власного виробництва (НПЗ зруйновані)
- 40 % — імпорт із Білорусі
- 30 % — імпорт із Росії
- 5–7 % — імпорт із Литви та морем.
Компаніям довелось оперативно шукати нових постачальників, але, оскільки товар виробників
законтрактований наперед, це потребувало часу. Виникли проблеми з логістикою, організацією
транспортування таких великих обсягів палива, дефіцитом транспорту для цього.
Станом на липень ситуація на ринку палива значно покращилась, хоча в східних регіонах досі є дефіцит.
Імпорт палива зріс із 60 тис. т у березні до 600 тис. т у червні, поступово скасовуються ліміти на обсяг
заправки однієї машини, АЗС вже формують запаси на 7–8 днів (до війни — 15–16 днів). Дедалі більше
компаній укладають довгострокові контракти, що дозволить створити запас палива на АЗС на 2 тижні –
за словами міністра економіки, цього буде достатньо для уникнення дефіциту. Очікується, що ситуація
повністю стабілізується до осені.
У травні 2022 р. під час дефіциту палива в Україні в ОП заявили про наміри створити стратегічний запас
пального на кілька місяців. Проте даних, чи створено такий запас, немає.
У проєкті Плану відновлення України від Нацради з відновлення є пропозиція створити страховий
захищений від військових дій запас нафти і нафтопродуктів на 30+ днів. З 2026 р. пропонується
нарощення стратегічних запасів до рівня, що відповідає вимогам ЄС (90 днів імпорту або 61 день
внутрішнього споживання).
Що це означає для економіки
Ситуацію в енергетичній сфері досить складно передбачити. Об’єкти енергетичної інфраструктури з
початку війни були серед пріоритетних цілей для РФ. Тому попри достатність енергозабезпечення
зараз, зберігаються такі ризики:
 пошкодження, втрати потужностей з генерації електроенергії та/або видобутку газу, газових
сховищ;
 вимкнення електростанцій від української мережі;
 інших непередбачуваних обставин, таких як теракти, саботаж, диверсії, кібератаки (спрямовані
на об’єкти інфраструктури);
 і навіть не пов’язані з війною ризики аварійних відключень електроенергії, виходу з ладу мереж
та техногенних катастроф (як результат поглиблення фізичної та моральної зношеності активів
генерувальних та розподільчих компаній)
Це веде до зростання енергетичної залежності України – збільшення потреби в імпорті газу та
електроенергії, створює ризики втрати суб’єктності, яку Україна намагається здобути під час війни,
ризики енергетичного колапсу.
Гарантування енергетичної безпеки вимагає від держави інвестицій вже зараз (зокрема у нарощення
газовидобутку, підвищення енергозбереження, перехід на електроопалення, нарощення потужностей
із генерації електроенергії тощо). Зростання споживання енергоресурсів особливо актуальне для
відновлення ссловості.

49. 49
Що робити
1. Знизити енергоспоживання та імпорт енергоресурсів у майбутньому опалювальному сезоні.
Для цього провести державну промокампанію з економії природного газу та електроенергії
населенням. Ухвалити рішення про зниження температурних норм у приміщеннях взимку.
Запустити програму підвищення енергоефективності житлових будівель та промисловості
2. Сформувати запаси базових необхідних комплектуючих та обладнання, яке довго
виготовляється (трансформатори, типові вимикачі тощо) на випадок ракетних обстрілів
енергетичної інфраструктури. Це дозволить протягом 4-5 днів оперативно усувати наслідки.
Створити спеціальний державний резервний фонд для фінансування енергетичних компаній
для накопичення запасів.
3. Створити стратегічний запас нафтопродуктів.
4. Опрацювати з європейськими партнерами сценарій та умови імпорту електроенергії восени та
взимку у разі потреби.
5. Провести модернізацію та редизайн ГТС зі зменшенням її встановленої потужності та
використання надлишкових потужностей для створення маневреної генерації для
балансування енергосистеми.
6. Запустити програму зі стимулювання нарощування власного видобуток газу. У тому числі
спростити процедуру отримання ліцензій, вилучити сплячі ліцензії на користь тих, хто готовий
інвестувати у видобуток. Знизити ставки ренти на видобуток газу.
З березня набув чинності Закон, який збільшує ставки ренти зі збільшенням ціни на газ. За
нашими оцінками, 2022 року додаткові надходження до бюджету від підвищення ренти
становитимуть 70-80 млрд грн. Водночас Україна залишається нетто-імпортером
природного газу. На проходження поточного опалювального сезону планується
імпортувати до 3 млрд куб. м, що еквівалентно 153 млрд грн (за цінами, які озвучував
Нафтогаз). Для внутрішнього споживання цього року буде достатньо близько 20 млрд куб.м
при потенційно можливому видобутку на рівні 20 млрд. куб. м на рік. Україна цілком може
обходитись власним газом, імпортуючи лише мінімум у якісь пікові чи неординарні періоди.
Але без зниження ренти, власний видобуток не зростатиме, а надходження від ренти
йтимуть на імпорт газу. Доцільніше було б направити ці гроші на стимулювання
збільшення видобутку власного газу.
7. Орієнтуватися на децентралізацію теплопостачання з переходом на котельні малого радіуса дії:
 створити державну програму переходу на електроопалення;
 використовувати котли на біомасі.
8. Переглянути будівельні норми для стимулювання будівництва багатоквартирних будинків із
централізованими системами кондиціонування та автономними системами електроопалення
та підігріву води із системами акумуляції тепла (для згладжування сезонних та добових піків
споживання е/е).
9. Політично відстоювати в Європі рішення про збільшення експорту електроенергії.
10. Очистити кадри в «Енергоатомі» й серед керівництва і працівників електростанцій (на предмет
російських агентів).

50. 50
10. Зовнішній сектор: ситуація помірно негативна
Дефіцит платіжного балансу (ПБ) за I півріччя 2022 р. становить 8,1 млрд дол. проти 0,3 млрд дол.
профіциту за I півріччя 2021 року.
Торговельний дефіцит — 6,8 млрд дол. (0,2 млрд за 6 міс. 2021 р.).
Дефіцит торгівлі товарами — 4,2 млрд дол. (2,1 млрд дол. за 6 міс. 2021 р.).
При цьому рахунок поточних операцій (ПО) зведений із профіцитом на рівні 3,7 млрд дол. На рік раніше
було зафіксовано дефіцит 0,2 млрд дол. Позитивне сальдо рахунку ПО цього року сформувалося
завдяки:
 скороченню майже втричі обсягу виведення прибутку з України на тлі заборони на виведення
дивідендів (з 9,1 до 3,3 млрд дол.)
 отриманню грантів і гуманітарної допомоги (надходження в рахунку вторинних доходів —
7,95 млрд дол., загальна сума допомоги з початку війни, за даними НБУ, — 13 млрд дол.)
 збереженню обсягів переказів заробітчан на рівні минулого року (6,7 млрд дол.).
Фінансовий рахунок зведений із дефіцитом — 11,85 млрд дол. Найбільший відтік засобів за фін.
рахунком забезпечили попит населення на валюту (5,85 млрд дол.) й виплати за статтею "торговельні
кредити" (7,65 млрд дол.). Останнє НБУ пояснює логістичними труднощами й небажанням експортерів
заводити виручку в країну.
Прямі іноземні інвестиції практично відсутні, що не дивно для активної фази війни в умовах
перманентного ризику прильоту російських ракет у будь-яку точку України. Сальдо ПІІ з урахуванням
реінвестованих доходів за I півріччя становить 20 млн дол. (688 млн дол. — реінвестовані доходи).
Для підтримки валютного балансу НБУ проводив валютні інтервенції. Загальний обсяг продажу валюти
за березень — червень становить 12,1 млрд дол. Як результат — міжнародні резерви НБУ на початок
липня знизилися до 22,8 млрд дол. (дорівнює 3,3 міс. імпорту, що відповідає критерію достатності
резервів МВФ).
Загалом така картина, коли платіжний баланс іде в глибокий мінус, характерна для криз. У 2009 р.
(велика рецесія) і 2014 р. (початок вторгнення Росії) дефіцит ПБ перевищував 13 млрд дол. Девальвація
гривні 2009 р. становила 48 % у 2014–2015 рр. — у 2,7 раза. Обидва рази Україна зверталася по
допомогу до МВФ.
Що з того, що відбувається, не характерне для класичних криз, так це високий зовнішньоторговельний
дефіцит. Традиційно в кризові роки імпорт товарів падає більше за експорт, через що різниця між
експортом й імпортом істотно скорочується. Цього року ситуація зворотна. Через блокаду портів,
логістичних проблем, товарний експорт у I півріччі 2022 р. впав на 24 % до аналогічного періоду 2021 р.,
імпорт товарів скоротився на 15 %. Експорт послуг з України знизився на 1 %, а імпорт, навпаки, виріс
на 69 % (через міграцію виріс імпорт за статтею «особисті подорожі»).
Темпи падіння імпорту товарів у річному вираженні сповільнилися з квітня, а якщо брати щомісячні
зміни, там спостерігається зростання на 28–39 % (квітень — червень). Перший шок від початку війни
минув, поступово відновлюється споживчий імпорт, істотно зріс імпорт нафтопродуктів (через
руйнування Кременчуцького НПЗ), імпорт для потреб ВПК і оборони (продукція машинобудування,
промтовари). За даними НБУ, закупівлі легкових автомобілів у травні — червні булі рекордні.
Нарощуванню імпортних постачань сприяло розширення списку критичного імпорту.
Експорт відновлюється значно слабше, місяць до місяця зростання становить 4–11 % (квітень —
червень), у річному вираженні експорт товарів далі падає. Природно, що через блокування портів

51. 51
найсильніше постраждав експорт тих товарів, які традиційно поставлялися морським транспортом. За
даними НБУ, 2021 р. морем транспортували 99 % зернових, 89 % олійних, 70 % металів та 68 % руд.
Так, наприклад, експорт зернових у перші два місяці війни оцінювався у 0,3–0,6 млн т на місяць, у травні
становив близько 1 млн т., у червні — 1,4–1,6 млн т, тоді як до війни щомісячні обсяги варіювалися на
рівні 4–7 млн т.
Експорт ЗРС у I півріччі 2022 р. впав на 24% порівняно з I півріччям 2021 р., чорних металів за 5 міс. —
на 40 %. При цьому, якщо з початку війни скорочення фізичних постачань продукції ГМК компенсували
високі ціни, то з погіршенням зовнішньої цінової кон'юнктури (із середини квітня) падіння експорту
окремих груп товарів тільки прискорилося. Експорт ЗРС у червні впав на 23 % порівняно з травнем, а
проти червня 2021 р. — у 2,45 раза.
Краще почуваються експортери продовольчих товарів, логістику яких легше адаптувати під нові умови.
У червні експорт продовольства зріс на 21 % порівняно з травнем.
У географії постачань сталося зміщення на користь країн ЄС (78% всього експорту в ІІ кварталі, за
даними заступника міністра економіки).
Що далі
Розблокування портів після підписання Стамбульської угоди сприятиме зростанню експорту зернових.
За різними оцінками, у портах України було заблоковано 16-18,5 млн т зернових (31–36 % від експорту
зернових 2021 р.). Це орієнтовно 4,1–4,8 млрд дол. експорту в поточних цінах.
Відкладена реалізація запасів дасть свій ефект у моменті, проте до кінця року перспективи помірно
негативні. Розблокування портів — це однозначно хороший крок, але недостатній. Через війну й
пов'язані з нею наслідки урожай буде значно нижчий, що позначиться на обсягах експорту (оцінно
мінус 4–4,5 млрд дол.). Плюс проблеми з елеваторами для зберігання, а отже, є ризики втрати якості
зерна та зниження його вартості. Найменш прогнозований чинник — це ціна. Зростання собівартості в
умовах зниження світових цін матиме критичні значення для аграріїв, і окрім стиснення експортної
виручки й маржі, може призвести до ускладнень у посівній наступного сезону.
Вивіз зерна морем допоможе розвантажити залізничні напрямки, а це означає, що інші сектори, що
змушені були знизити обсяг експорту через логістику, зможуть наростити постачання. Це насамперед
стосується металургів, на яких 2021 р. припадала чверть загального експорту товарів. Однак експорт
металів не вдасться відновити до довоєнного рівня у найближчі роки через окупацію на зруйнування
виробничих потужностей (Азовсталь, ММК ім. Ілліча, Авдіївський завод металевих конструкцій, Завод
кольорових металів у Бахмуті, Курахівська “Електросталь”).
Розблокування портів та інші рішення з логістики, як очікується, сприятимуть відновленню фізичних
обсягів постачань. Експортерів має підтримати девальвація гривні. Водночас погіршення цінової
кон'юнктури на зовнішніх ринках частково нівелює цей ефект. У разі настання світової рецесії
перспективи українських експортерів різко погіршаться.
Імпорт, імовірно, зростатиме надалі, хоча в горизонті 1–2 місяців очікується уповільнення темпів
приросту під впливом повернення мит і ПДВ на імпортні товари. Разом зі зростанням експорту
зернових це дасть тимчасовий позитивний ефект для торговельного балансу.
Вже восени ми очікуємо погіршення ситуації та зростання торговельного дефіциту. Поступове
скочування розвинених економік у рецесію чинитиме тиск на зовнішній попит і цінову кон'юнктуру,
уповільнення економіки Китаю особливо негативно позначиться на роботі українських металургів.
Водночас імпорт залишиться відносно високим через потреби на війну, необхідність відновлення

52. 52
зруйнованої інфраструктури й закупівель газу перед опалювальним сезоном, навіть якщо споживчий
імпорт почне знижуватися на тлі падіння реальних доходів населення.
Очікується, що після зняття обмежень на виведення дивідендів збільшиться виведення прибутку з
країни. Але, ймовірніше, НБУ збереже обмеження повністю або частково до поглинання шоку й
стабілізації курсу гривні. Щоб мінімізувати спекуляції на валютному ринку, НБУ посилив регулювання
небанківських фін. установ, які торгують валютою (обмінники).
Є ризик скорочення обсягів переказів заробітчан, якщо економічна ситуація в Європі буде
погіршуватися.
Цього року приплив іноземних інвестицій (сальдо) ми очікуємо на рівні нуля. ПІІ не буде, поки в країні
війна, а роль держави щодо інвесторів пасивна. Без державних гарантій безпеки, працюючих судів,
захисту прав власності та стимулюючих фіскальних умов, зовнішніх інвестицій не буде не тільки 2022 р.,
але й у подальші роки.
Попит на валюту з боку населення багато в чому залежатиме від того, чи триватиме міграція чи
навпаки, люди будуть повертатися. Цей чинник слабко передбачуваний і залежить переважно від
безпеки в країні.
Основним джерелом покриття валютного дефіциту цього року буде зовнішнє фінансування: допомога
у вигляді грантів і кредитів для покриття дефіциту бюджету.
Мінфін очікує отримати 16–17 млрд дол. до кінця 2022 року. За словами голови НБУ, до кінця року
Україна може підписати нову програму з МВФ на 2–3 роки на суму 15–20 млрд дол.
Що це означає для економіки
Якщо відтік валюти з країни перевищує надходження, створюються передумови для девальвації
національної валюти. Попри те, що сальдо ПБ із січня 2022 р. було негативним, від початку війни НБУ
зафіксував курс гривні й до 21 липня утримував на рівні 29,25 грн/дол. Це негативно позначалося на
експортерах, які недоотримували валютну виручку, а сам НБУ щомісячно продавав 2,2–4 млрд дол. на
валютному ринку, витрачаючи міжнародні резерви.
Послаблення гривні було цілком обґрунтованим, враховуючи розриви в ПБ. Проте сам факт, що НБУ
зробив це блискавично — за один день зміцнивши долар з 29,2549 до 36,5686 грн/дол., — спровокував
шквал критики в бік регулятора (переважно від імпортерів). Бізнесу, який і так працює в умовах украй
високої невизначеності, від держави потрібна послідовна і передбачувана політика (насамперед від
НБУ і Мінфіну). Демонструвати спокій, розсудливість і впевненість — це вже половина перемоги на
економічному фронті.
Девальвація та розблокування портів мають позитивно вплинути на динаміку експорту, а зростання
курсу долара — дещо охолодити імпорт. Треба дочекатися даних за серпень — вересень, коли буде
видно вплив цих двох чинників. Якщо ситуація на воєнному фронті не погіршиться, а світ не накриє
хвиля економічної кризи, то за умови рівномірного отримання фінансової допомоги в заявленому
обсязі ми не бачимо перспектив для глибокої девальвації гривні — понад 40 грн/дол. у перспективі до
6 місяців.
Занурення світової економіки в рецесію, якщо це буде м'яка посадка (а уряди розвинених держав для
цього мають усі необхідні інструменти), дозволить "збити" безпрецедентно високі ціни на енергоносії,
що для України однозначно буде позитивним чинником. Проте падіння цін на інші групи сировинних
товарів негативно позначиться на українському експорті. Утім, якщо вдасться уникнути колапсу
всередині країни, а зовнішнє фінансування надходитиме й далі, є всі шанси зберегти курс у межах до
40–45 грн/дол.

53. 53
У разі масштабної кризи з обвалом котирувань на ринках сировини, економічним спадом у США, ЄС і
серією дефолтів по країнах, що розвиваються, або в разі світової стагфляції, давати якісь прогнози
досить складно. Ключові ризики для України — це ефект сировинних ножиць, про що зазначено в
Розділі 1, і зниження інтересу до України з боку західних партнерів, якщо вони зосередяться на
розв’язанні власних проблем. Обсяги зовнішнього фінансування, міжнародної допомоги можуть
критично скоротитися. Це створить риски для глибшої девальвації.
Що робити
Для стабілізації ситуації на валютному ринку очікується комплексна робота від усіх учасників процесу.
1. Завдання Мінекономіки — сприяти нормалізації роботи експортерів, допомогти бізнесу знизити
витрати на логістику, розв'язати логістичні проблеми, у т. ч.:
 максимально спростити процедури митного оформлення (спільно з Мінцифри);
 ефективно боротися з корупцією на кордонах;
 сприяти збільшенню пропускної спроможності прикордонних переходів, створенню спільних
логістичних підприємств із сусідніми країнами;
 допомогти бізнесу організувати пункти перевантаження вантажів у вагони, що курсують по
європейській колії;
 забезпечити будівництво терміналів з перевантаження вантажів з обох боків кордону;
 створити умови для збільшення контейнерного доставляння вантажів;
 збільшити пропускну спроможність річкового транспорту;
 вести переговори з європейськими партнерами про надання допомоги в розв'язанні
логістичних проблем українського експорту.
2. НБУ має проводити послідовну передбачувану монетарну та курсову політику, зрозумілу агентам
зовнішньоекономічної діяльності.
3. Мінфін має забезпечити контроль за витратами, провести секвестр неефективних статей бюджету,
реструктуризацію боргу, списання його частини. Необхідно закрити всі нерентабельні
держпідприємства, відсутні в списку стратегічно важливих.
4. Робота всіх учасників має бути скоординована єдиним центром згори й підпорядкована спільній
меті.
5. Для зростання експорту й інвестицій слід реалізувати пропозиції, описані в Розділах 5 (Економічна
діяльність), 6 (МСБ), 8 (Інвестиції).
6. Для зниження обсягів імпорту газу й збільшення експорту електроенергії — реалізувати пропозиції
з Розділу 9 (Енергозабезпечення).
7. Необхідно проводити політику стимулювання імпортозаміщення в тих галузях, де це доцільно:
машинобудування, енергетика, добувна й текстильна промисловість.
8. Завдання перших осіб держави (ОП) — бути переконливими в переговорній позиції, послідовними
у своїх діях і зрозумілими для донорів України, забезпечити отримання переважно грантів і
безповоротної фінансової допомоги, а не кредитів, які стануть чинником, що обмежує зростання
економіки в майбутньому.
9. За необхідності перезавантажити держапарат для виконання перелічених завдань включно з
реалізацією якісної кадрової політики.

54. 54
11. Фінансова допомога Україні
В умовах зростання державних витрат і скорочення доходів, падіння експорту й ажіотажного попиту на
валюту, зовнішня допомога стала важливою складовою покриття дефіциту бюджету та джерелом
валютних надходжень у країну.
З початку війни Україна отримала 12,7 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги, з них 5,4 млрд
дол. у вигляді грантів і 7,3 млрд дол. кредитів. Загалом сума становить близько 50 % фінансування
бюджету за цей період.
Обсяги міжнародної фінансової допомоги, млрд дол.
Джерело: НБУ
За даними ОП, у найближчі місяці потреба в міжнародній фінансовій допомозі для покриття дефіциту
бюджету становитиме 9 млрд дол.
До кінця року Україна очікує отримати ще 16–17 млрд дол., зокрема 1 млрд євро до кінця липня від ЄС.
До кінця 2022 р. уряд планує укласти нову угоду з МВФ на 15–20 млрд дол. із виплатами протягом 2–3
років.
Загалом від початку війни уряди західних країн та міжнародні організації заявляли про сумарну
фінансову допомогу Україні в розмірі близько 42 млрд дол., з яких поки що отримано близько 30 %.
Обсяги заявленої допомоги Україні з початку війни*
Країна/ організація
Допомога, млрд $
фінансова гуманітарна військова
Разом 42,2 15,7 26,5
Організації 24,3 2,7 2,1
ЄС 11,1 0,8 2,1
Світовий Банк 4,6
МВФ 4,4
ЄБРР 2,1
Європейський
інвестиційний банк
2,1 0,003
ООН 1,9
Країни 17,9 13,0 24,4
США 10,5 9,4 15,2
Велика Британія 1,9 0,4 3,2
0,0 0,5 1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5
Інші
Швеція
Нідерланди
Італія
Франція
Велика Британія
Японія
ЄІБ
Світовий банк
Канада
Німеччина
МВФ
ЄС
США
Гранти Позики та гарантії

55. 55
Країна
Допомога, млрд дол.
фінансова гуманітарна військова
Франція 1,8 0,1 0,1
Німеччина 1,2 0,8 1,6
Польща 1,0 0,1 1,8
Норвегія15
1,1 0,04
Японія16
0,3 0,1
Італія 0,3 0,02 0,2
Канада17
0,3 0,2 0,5
Інші країни 0,6 0,8 1,8
* У таблиці заявлена допомога оцінена в грошовому еквіваленті. Крім цього, країни обіцяли та надавали іншу гуманітарну
та військову допомогу.
Джерело: The Kiel Institute for the World Economy, ЗМІ
Ще раз акцентуємо: на наш погляд, уряд має наполягати на наданні Україні міжнародної допомоги,
бути вимогливим у переговорній позиції із Заходом, апелюючи до того, що від України залежить
майбутнє західних країн, і сьогодні ми є гарантом їхньої безпеки. Водночас усередині країни варто
сприймати цю допомогу як бонус і ставити лише на себе: створювати умови й стимули для припливу
внутрішніх і зовнішніх інвестицій (навіть попри війну).
15 30 млн дол. через Світовий Банк, 5 млн дол. через ЄБРР
16 Додатково 300 млн дол. через Світовий Банк
17 Додатково 938 млн дол. через МВФ

56. 56
12. План першочергових дій для уряду (пропозиції щодо вирішення виявлених проблем та викликів)
Загальнодержавні антикризові кроки
1. Ухвалити стратегію економіки воєнного часу (антикризову стратегію), призначити відповідальних
за її реалізацію та систему контролю.
2. Призначити відповідального лідера за економічні реформи в країні, з постановкою цілей
(інвестиції, зростання ВВП), системою контролю та впливу на економічних регуляторів.
3. Створити ситуаційну кімнату та Think Tank при ОП і Кабміні для постійного моніторингу ризиків та
оперативного надання рекомендацій щодо їх усунення.
4. Провести трансформацію Мінекономіки відповідно до плану UIF.
5. Створити список великих підприємств, які можуть бути оперативно перекваліфіковані під
економіку воєнного часу (потреби оборони, гуманітарні цілі на виконання держзамовлення).
Забезпечити їх держзамовленням.
6. Запустити управління країною через національні проєкти (у рамках стратегії економіки воєнного
часу) зі створенням відповідного проєктного офісу (агентства), детальною підготовкою поєктів та
залученням необхідного фінансування.
7. Створити позабюджетні фонди для фінансування конкретних проєктів, у т.ч. в сфері ВПК, житлової
та транспортної інфраструктури, енергетики, економічного розвитку. Фонди повинні
наповнюватися коштами західних країн-донорів, МФО, ЄС.
8. Синхронізувати роботу НБУ, Мінфіну, Мінекономіки, ВРУ та лідера економічних реформ вищим
органом (наприклад, стратегічною економічною радою при Президенті), який задасть єдину
стратегічну рамку.
9. Замінити чиновників економічного блоку, які підтримують фіскалізацію бізнесу.
10. Затвердити нову концепцію трансформації управління державою, включно з новими цілями,
функціями, ролями, принципами, проєктуванням держінститутів для виконання цих функцій.
11. Перезапустити держапарат (ліквідувати старі держінститути і створити нові зі скороченням
персоналу на 70%)
12. Ввести ринкові зарплати у держапараті (зарплати топменеджерів повинні бути прив'язані до
реальних KPI). Ввести персональну відповідальність за невиконання KPI.
13. Закрити всі нерентабельні держ. підприємства, які не є стратегічно важливими, не виробляють
продукцію для ВПК та оборони.
14. Сформувати держрезерв (продовольство, ліки, паливо, запаси газу в ПСГ).
у тому числі антикризові кроки щодо населення/трудових ресурсів:
15. Щоб стримати міграцію населення та підтримати внутрішній попит, забезпечити житлом,
грошовими виплатами та психологічною допомогою:
 організовано евакуйованих переселенців;
 тих переселенців, чиє житло було зруйноване внаслідок бойових дій або суттєво пошкоджено;

57. 57
 переселенців із зон активних бойових дій.
16. Зберігати свободу переміщення для чоловіків та жінок, але стимулювати українських мігрантів
витрачати гроші та сплачувати податки в Україні (купівля нерухомості, грошові перекази, допомога
ЗСУ та Україні загалом).
17. Фінансовими стимулами заохочувати чоловіків і жінок добровільно поповнювати ряди української
армії (тобто перекваліфікуватися і ставати професійними військовими).
18. Забезпечити відносно швидке поповнення трудових ресурсів через:
 залучення мігрантів (розробка прагматичної міграційної політики)
 залучення до трудових ресурсів:
 жінок
 людей старшого віку (60+)
 підлітків (15+) та студентів
19. Створити умови для якісного повноцінного освітнього процесу для збереження в Україні батьків із
підлітками (які ще навчаються у школах) та студентів.
20. Створити умови для віддаленого працевлаштування безробітних, які перебувають в Україні
(наприклад, створення курсів по перекваліфікації для онлайн роботи, коворкінгів з
високошвидкісним інтернетом, комп’ютерами та іншою технікою, необхідною для віддаленої
роботи, сприяння працевлаштуванню).
21. Розробити міграційну політику щодо повернення трудових мігрантів в Україну.
Антикризові кроки економічного блоку уряду
1. Економічному блоку уряду діяти у кооперації та співробітництві з НБУ, ВРУ, лідером економічних
реформ у єдиній стратегічній рамці.
Інструменти, які використовують економічний блок уряду та НБУ, ВРУ повинні не суперечити один
одному, а навпаки, доповнювати, мінімізувати ризики, які можуть перешкоджати досягненню
цілей.
2. Припинити всі перевірки та «кошмаріння бізнесу». Держава має змінити філософію. Бізнес – це не
«дійна корова», а рівноцінний партнер, від взаємодії з яким залежить розвиток економіки.
3. Скасувати будь-які обмеження, податки та перевірки для бізнесу, що працює в зоні біля бойових
дій (у межах 50-70 км).
4. Запустити ліберальну податкову реформу «10-10-10», прийняти новий Податковий кодекс
5. До запуску податкової реформи у якості інструмента стримування інфляції використовувати
зниження податків (як варіант, за прикладом зниження ставки ПДВ у Польщі)
6. Провести секвестр бюджету за статтями, що є неефективними та/або не є критично важливими під
час війни, у тому числі за захищеними статтями.
7. Провести реструктуризацію боргу на кращих умовах, списати ВВП-варанти (VRI)
8. Сприяти нормалізації роботи експортерів, налагодити нові логістичні шляхи, наростити пропускну
спроможність для експорту:

58. 58
 максимально спростити процедури митного оформлення;
 ліквідувати корупцію на кордонах;
 сприяти збільшенню пропускної спроможності прикордонних переходів, створенню спільних
логістичних підприємств із сусідніми країнами;
 допомогти бізнесу організувати пункти перевантаження вантажів у вагони, що курсують по
європейській колії;
 забезпечити будівництво терміналів з перевантаження вантажів з обох боків кордону;
 створити умови для збільшення контейнерного доставляння вантажів;
 збільшити пропускну спроможність річкового транспорту;
 вести переговори з європейськими партнерами про надання допомоги в розв'язанні
логістичних проблем українського експорту.
9. Реалізувати програму підтримки оборотних коштів підприємств, постраждалих під час війни.
Програма передбачатиме такі крок:
 надзвичайні безвідсоткові кредити в державних банках для всіх підприємств, що
зареєструються у відповідній програмі (або для компаній, які проводили релокацію власними
силами);
 часткова компенсація орендних ставок;
 компенсація невідпрацьованого робочого часу працівниками, вимушено відправленими в
безоплатні відпустки, з Фонду страхування на випадок безробіття тощо;
 кредитні канікули.
10. Забезпечити доступ до капіталу для МСБ: гранти та пільгові беззаставні кредити (відсутність
застави – одна з головних проблем при спробі МСБ отримати банківське фінансування). Один з
варіантів — створити спеціальний фонд розвитку підприємництва за фінансової підтримки МФО,
міжнародних інвестфондів.
11. Забезпечити підтримку та сприяння місцевої влади (громад) розвитку підприємництва,
враховуючи потреби регіону ( у т.ч. допомога у відкритті бізнесу для переміщених осіб).
12. Для тих, хто вирішує відкрити підприємство у воєнний час, надавати державні гарантії для
страхування ризиків у разі ушкоджень
13. Реалізувати систему надання державних гарантій приватним компаніям для залучення
фінансування інвестиційних програм.
14. Забезпечити державну підтримку при створенні нових підприємств в наданні території,
підключенні до інфраструктури тощо.
15. Реалізувати комплекс заходів, щоб стримувати зростання витрат бізнесу:
 розв’язання логістичних проблем;
 допомога з евакуацією виробництва, де це потрібно;
 технічна підтримка для переміщених підприємств, у тому числі з організації логістики, доступу
до інфраструктури (транспортної, енергетичної);
 підтримка додаткових транспортних коридорів.
16. Реалізовувати державні інвестиційні проекти - національні проекти у сфері ВПК, енергетики,
транспортної, житлової та соціальної інфраструктури, у тому числі у форматі ДПП.
17. Проводити політику стимулювання імпортозаміщення в тих галузях, де це доцільно. Просувати на
державному рівні рух «купуй українське».

59. 59
18. Сприяти доступу українських експортерів до ринків країн G7 та Євросоюзу (домагатися скасування
квот та імпортних мит у країнах імпортерах).
19. Максимально спростити дозвільні процедури, доступ до надр (для збільшення обсягів видобутку
всіх корисних копалин, зокрема стратегічних для України, газу тощо).
Антикризові кроки НБУ
1. Діяти у кооперації та співробітництві з Мінфіном, Мінекономіки, ВРУ та лідером економічних
реформ у єдиній стратегічній рамці.
Інструменти, які використовують НБУ та економічний блок уряду, ВРУ повинні не суперечити один
одному, а навпаки, доповнювати, мінімізувати ризики, які можуть перешкоджати досягненню
цілей.
2. Проводити послідовну передбачувану курсову та помірно жорстку монетарну політику (режим
інфляційного таргетування НБУ), зрозумілу бізнесу
Антикризові кроки щодо енергетичної безпеки України
1. Сформувати запаси базових необхідних комплектуючих та обладнання, яке довго виготовляється
(трансформатори, типові вимикачі тощо) на випадок ракетних обстрілів енергетичної
інфраструктури. Створити спеціальний державний резервний фонд для фінансування
енергетичних компаній з метою створення цих запасів.
2. Очистити кадри в «Енергоатомі» й серед керівництва і працівників електростанцій (на предмет
російських агентів).
3. Знизити енергоспоживання та імпорт енергоресурсів у майбутньому опалювальному сезоні. Для
цього провести державну промокампанію з економії природного газу та електроенергії
населенням. Прийняти рішення про зниження температурних норм у приміщеннях взимку.
Запустити програму підвищення енергоефективності житлових будівель та промисловості.
4. Створити стратегічний запас нафтопродуктів.
5. Провести модернізацію Дрогобицького НПЗ (для швидкого забезпечення 30-35% внутрішньої
потреби у Бн та Дт).
6. Провести модернізацію та редизайн ГТС зі зменшенням її встановленої потужності та
використання надлишкових потужностей для створення маневреної генерації для балансування
енергосистеми.
7. Опрацювати з європейськими партнерами сценарій та умови імпорту електроенергії восени та
взимку у разі потреби.
8. Орієнтуватися на децентралізацію теплопостачання з переходом на котельні малого радіуса дії:

60. 60
9. створити державну програму переходу на електроопалення (встановлення по 1 котлу на
багатоквартирний будинок, будівництво нових заводів з виробництва котлів або розширення
існуючих);
10. використовувати котли на біомасі.
11. Переглянути будівельні норми для стимулювання будівництва багатоквартирних будинків із
централізованими системами кондиціонування та автономними системами електроопалення та
підігріву води із системами акумуляції тепла (для згладжування сезонних та добових піків
споживання е/е).
12. Запустити програму зі стимулювання нарощування власного видобуток газу. У тому числі знизити
ренту на видобуток газу, спростити процедуру отримання ліцензій, вилучити сплячі ліцензії на
користь тих, хто готовий інвестувати у видобуток.
13. Політично відстоювати в Європі рішення про збільшення експорту електроенергії.
Рекомендовані стратегічні кроки
1. Попри війну, яка може тривати дуже довго, проводити реформи:
 судову
 ліберальна податкову
 лібералізацію ринку землі
2. Продовжити максимальну цифровізацію держуправління
3. Розробити та ухвалити нову бюджетну політику (включно з переглядом принципів формування
бюджету та формули вирівнювання для розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів).
4. Проводити ефективну середньострокову бюджетну політику та планування (на кілька років).
5. Проводити передбачувану державну політику щодо бізнесу, зокрема в податковій сфері.
6. Створювати робочі місця через розвиток ВПК – стратегічно важливої галузі для держави.
7. Впроваджувати податкові пільги та інші преференції під час створення нових робочих місць (за
рахунок цільового зовнішнього фінансування).
8. Запустити програму, яка передбачатиме компенсацію приватному бізнесу інвестицій (або їх
частини), при інвестуванні у стратегічно важливі сектори економіки, з відтермінуванням таких
компенсацій на 1-2 роки (тобто кошти гарантовано повертаються бізнесу через 1-2 роки).
9. Запустити програму КМУ "доступне житло в лізинг" з низькими ризиками для кредиторів та
низькими ставками для покупців.
10. Стимулювати впровадження нових технологій, автоматизації та роботизації через створення
технологічного кластеру, відкриття інкубаторів і технологічних парків в яких:
 розміщуються R&D;
 діють фіскальні стимули;
 спрощені можливості для роботи іноземців (скасування віз і бюрократичних формальностей
при прийомі на роботу);

61. 61
 з підведеною інфраструктурою;
 економічною свободою і міжнародним контролем.
11. Створити інфраструктуру для появи нових каналів інвестування (визнання приватних грошей і
крипти як законного засобу платежу).
12. Впровадити нову модель освіти: інвестиції в освіту, підготовка кваліфікованих кадрів, об’єднання
з науковою сферою – трансфер технологій, ставка на інновативність та комбінацію знань.
13. Допомагати бізнесу у виході на експортні ринки, нарощенні експорту. Запроваджувати агресивну
політику виходу на зовнішні ринки та реалізовувати наступні кроки:
o ліквідація/трансформація ТПП і системи посольств,
o просування українських товарів, технологій,
o допомога в участі у виставках,
o більш ефективна дипломатична робота,
o ефективна робота експортно-кредитного агентства, зокрема у пошуку нових ринків збуту.
14. Розвивати партнерські стосунки з Китаєм, Індією, Туреччиною, Іраном та іншими країнами
азійського напряму.
15. Сприяти створенню нових союзів, у т.ч. з партнерами з невеликим логістичним плечем:
 Середземномор'я (Східне і Південне — Африка і країни арабського світу)
 Балто-чорноморський регіон (союз "Тримор’я")
 Середня Азія, як джерело потенційних ресурсів.