Майдан закордонних справ презентував дослідження, проведене спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 31 травня по 5 червня 2014 року. Було опитано 2001 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
В очікуванні 2017 р. респонденти розмірковували над подіями, які можуть трапитись наступного року. 37,2% відкидають принципові зміни, проте 23,9% вважають, що наступного року у нас відбудуться дострокові вибори до Верховної Ради, а 17,2% - що дострокові вибори Президента, при цьому 7,6% прогнозують насильницьке повалення П.Порошенка. Кожен десятий припускає, що у 2017 р. Росія почне новий наступ на Україну. Втішає, що є частина респондентів, які з оптимізмом дивляться в наступний рік: 21,6% очікують на появу нових політичних лідерів, які почнуть змінювати країну на краще, а 12,1% переконані, що Україну очікують стабілізація і економічне зростання.
Майдан закордонних справ презентував дослідження, проведене спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 31 травня по 5 червня 2014 року. Було опитано 2001 респондента віком від 18 років у всіх регіонах України за винятком Криму за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
В очікуванні 2017 р. респонденти розмірковували над подіями, які можуть трапитись наступного року. 37,2% відкидають принципові зміни, проте 23,9% вважають, що наступного року у нас відбудуться дострокові вибори до Верховної Ради, а 17,2% - що дострокові вибори Президента, при цьому 7,6% прогнозують насильницьке повалення П.Порошенка. Кожен десятий припускає, що у 2017 р. Росія почне новий наступ на Україну. Втішає, що є частина респондентів, які з оптимізмом дивляться в наступний рік: 21,6% очікують на появу нових політичних лідерів, які почнуть змінювати країну на краще, а 12,1% переконані, що Україну очікують стабілізація і економічне зростання.
Два роки з початку АТО та гібридної війни РФ проти України: провал путінськог...UIFuture
Друга частина аналітики. Перша вийшла у світ у квітні 2016 року.
У доповіді розказується як і хто будував ідеологію сепаратизму, чому ідеї відокремлення знайшли відгук серед населення Донбасу, на які психологічні важелі тиснули агресори, чому «русская вєсна» захлинулась в Одесі, а також які можливості впустили українські лідери і як їх надолужити.
Автори: Тарас Березовець, Андрій Каракуц, Валерій Кравченко, Олександр Доброєр.
Общие оценки
Основные риски и угрозы апреля 2014
В зеркале экспертного мнения
Военно-технический рычаг может стать весомым ответом
на агрессивную политику Кремля
Аналитические разработки
Проблеми проведення антитерористичної операції на
сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд)
«Посткрымские» сценарии для Восточной Украины
Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та
функціонування в українських реаліях.
Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти
політико-військової операції, що реалізується Російською
Федерацією
Моніторинг сприйняття реформ у суспільстві. Підсумки першого року моніторингуKantar Ukraine
Презентація з прес-брифінгу Дмитра Шимківа, секретаря Національної ради реформ, заступника Глави Адміністрації Президента України та Світлани Винославської, заступника Генерального директора Kantar TNS Ukraine.
Мета дослідження: здійснити соціологічний вимір структури соціально-політичних уявлень з фокусом на ставлення населення до значущих політичних маркерів та відчуття конфліктів, які розгортаються у громадах.
Об’єкт дослідження. Доросле населення, що постійно проживає у Луганській та Донецькій областях у віці від 16 років (в зоні АТО підконтрольній Україні).
Соціально політичний моніторинг. Round # 2. Червень 2016MLS group
Результати соціально-політичного моніторингу м. Запоріжжя.
Ключові питання:
(1) перші оцінки роботи нової патрульної поліції у м. Запоріжжя - довіра або розчарування?
(2) ставлення містян до політичної кар'єри Н. Савченко - підтримка чи неприйняття?
(3) чи бачать запоріжці зміни у місті і як їх оцінюють?
(4) як запоріжці оцінюють діяльність мера - динаміка змін березень/червень?
(5) кого містяни готові підтримати на посаду мера міста, якби вибори відбулись у найближчу неділю? А до кого відчувають явну антипатію?
(6) який рівень електоральної підтримки запоріжцями політичних сил?..
Два роки з початку АТО та гібридної війни РФ проти України: провал путінськог...UIFuture
Друга частина аналітики. Перша вийшла у світ у квітні 2016 року.
У доповіді розказується як і хто будував ідеологію сепаратизму, чому ідеї відокремлення знайшли відгук серед населення Донбасу, на які психологічні важелі тиснули агресори, чому «русская вєсна» захлинулась в Одесі, а також які можливості впустили українські лідери і як їх надолужити.
Автори: Тарас Березовець, Андрій Каракуц, Валерій Кравченко, Олександр Доброєр.
Общие оценки
Основные риски и угрозы апреля 2014
В зеркале экспертного мнения
Военно-технический рычаг может стать весомым ответом
на агрессивную политику Кремля
Аналитические разработки
Проблеми проведення антитерористичної операції на
сході України. Причини та наслідки (аналітичний огляд)
«Посткрымские» сценарии для Восточной Украины
Ставка ВГК: доцільність, механізми створення та
функціонування в українських реаліях.
Події на Сході України — деякі інформаційні аспекти
політико-військової операції, що реалізується Російською
Федерацією
Моніторинг сприйняття реформ у суспільстві. Підсумки першого року моніторингуKantar Ukraine
Презентація з прес-брифінгу Дмитра Шимківа, секретаря Національної ради реформ, заступника Глави Адміністрації Президента України та Світлани Винославської, заступника Генерального директора Kantar TNS Ukraine.
Мета дослідження: здійснити соціологічний вимір структури соціально-політичних уявлень з фокусом на ставлення населення до значущих політичних маркерів та відчуття конфліктів, які розгортаються у громадах.
Об’єкт дослідження. Доросле населення, що постійно проживає у Луганській та Донецькій областях у віці від 16 років (в зоні АТО підконтрольній Україні).
Соціально політичний моніторинг. Round # 2. Червень 2016MLS group
Результати соціально-політичного моніторингу м. Запоріжжя.
Ключові питання:
(1) перші оцінки роботи нової патрульної поліції у м. Запоріжжя - довіра або розчарування?
(2) ставлення містян до політичної кар'єри Н. Савченко - підтримка чи неприйняття?
(3) чи бачать запоріжці зміни у місті і як їх оцінюють?
(4) як запоріжці оцінюють діяльність мера - динаміка змін березень/червень?
(5) кого містяни готові підтримати на посаду мера міста, якби вибори відбулись у найближчу неділю? А до кого відчувають явну антипатію?
(6) який рівень електоральної підтримки запоріжцями політичних сил?..
2024 – de tochka vyznachenosti. Prohnoz UIFPRDepartment
Що не так в економіці України на третьому році війни.
Коли можливі переговори та як не піти по найгіршому сценарію.
Чи втримаємо енергетичний фронт?
Про глобальні тренди та дипломатичні задачі України у 2024 році.
Людський капітал: як зміняться суспільні настрої, демографія, ринок праці і сфера освіти.
Ескалація ядерного протистояння США та Росії у контексті російсько- українськ...Майдан Закордонних Справ
Повний текст доповіді "Ескалація ядерного протистояння США та Росії у контексті російсько- української війни"
Автор: Олексій Куроп'ятник, експерт фонду "Майдан закордонних справ
"СІМ СЦЕНАРІЇВ ДЛЯ УКРАЇНИ: від тріумфу до занепаду"Ruslan Bortnik
Експерти Українського Інституту політики разом з партнерами підготували аналітичне дослідження "СІМ СЦЕНАРІЇВ ДЛЯ УКРАЇНИ: від тріумфу до занепаду". В дослідженні, яке велося понад 6 місяців, розглядаються 7 ключових сценаріїв для України, їх маркери, умови реалізації та наслідки.
Володимир Путін…
Які асоціації викликає у Вас це ім’я? Страх? Агресія? Ненависть? Зло? А може…незмінність?
У кожного свої відчуття, але ми впевнені, що Ви не раз думали про те, як би змінився світ, аби на зміну цій «довічній» постаті прийшов хтось інший!
Similar to «ЗАГРОЗА ЗІ СХОДУ» — ЯК ЇЇ БАЧАТЬ УКРАЇНЦІ (20)
Презентація результатів соціологічного дослідження щодо перспектив деокупації...Майдан Закордонних Справ
Соціологічне опитування було здійснено компанією «Социс» 18-21 березня 2016
рокуна замовлення телеканалу «1+1». Результати щодо перспектив деокупації
Криму та ставлення до Мінських домовленостей оприлюднюються в рамках
спільного проекту «Майдану закордонних справ» та «1+1» для дослідження
громадської думки стосовно Криму та Донбасу.
Опитано 1486 респондентів у віці 18 років і старше.Вибірка репрезентативна
щодо населення України за віком, статтю, розміром населеного пункту та ре-
гіоном проживання (за даними Державної служби статистки України станом
на 01.01.2015).
Метод опитування – особисте інтерв’ю на дому у респондента за допомогою
планшетів (ComputerAssistedPersonalInterview, CAPI). Максимальна похибка
вибірки не перевищує 2.6%.
В соціологічному дослідженні та в цій презентації використаний такий регіо-
нальний поділ:
Київ;
Східний регіон (Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області, а та-
кож неокуповані території Донецької та Луганської областей);
Південний регіон (Одеська, Миколаївська та Херсонська області);
Західний регіон (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська,
Рівненська Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області);
Північний регіон(Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська облас-
ті);
Центральний регіон(Вінницька, Кіровоградська, Полтавська та Черкаська
області).
Аналіз результатів дослідження підготовлений експертами «Майдану закор-
донних справ»
ВІДОЗВА учасників експертної конференції “Мінські домовленості - шлях вирішен...Майдан Закордонних Справ
ВІДОЗВА
учасників експертної конференції “Мінські домовленості - шлях вирішення конфлікту чи рецепт катастрофи”
щодо неприйнятності нав’язування Україні обмеженого суверенітету шляхом реалізації «Мінських домовленостей»
Серед численних причин того, що «Мінські домовленості» не
The Annual Report Overview
The Situation in the Annexed Crimea and the De-Occupation Strategy
The Situation in the Temporarily Occupied Areas of Ukraine –
Crimea and Areas of the Donetsk and Luhansk Regions
Основні тези щорічної доповіді "Ситуація в анексованому Криму і стратегія йо...Майдан Закордонних Справ
Основні тези щорічної доповіді
Фонду Майдан закордонних справ
Ситуація в анексованому Криму
і стратегія його деокупації
Ситуація на тимчасово окупованих територіях України –
в Автономній Республіці Крим
та в окремих районах Донецької та Луганської областей
Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.08.2014 за № 12014040670002852, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255 ч.1; 28 ч.4, 27 ч. 3, 191 ч.5; 28 ч.4, 27 ч.3, 349; 28 ч.4, 27 ч.3, 289; 28 ч.4, 27 ч.3, 157 ч.3 КК України.
Досудове розслідування зазначеного провадження проводиться з чисельними порушеннями національного та міжнародного законодавства.
В мае-июне 2014 «Майдан Иностранных Дел» впервые в Украине сформулировал основные принципы Стратегии возвращения Крыма. Они многократно публиковались и комментировались в украинских и зарубежных СМИ и социальных сетях, а в ноябре-декабре 2014 были изданы и презентованы в книге «Стратегия возвращения Крыма».
Некоторые итоги и выводы за начальный период оккупации Крыма – с февраля по декабрь 2014 – были опубликованы в докладе, представленном в Вашингтоне 6 марта 2015 (7).
Первый вариант «Стратегии возвращения Крыма» (далее – Стратегия) разрабатывался в расчете на ее использование высшими органами государственной власти Украины. Однако, этот расчет не оправдался или оправдался фрагментарно и в очень малой степени.
У травні-червні 2014 «Майдан Закор-донних Справ» вперше в Україні сфор-мулював основні принципи Стратегії повернення Криму . Вони багаторазово публікувалися і коментувалися в українських і зарубіжних ЗМІ та соціальних мережах, а в листопаді-грудні 2014 року їх було видано й презентовано у книзі «Стратегія повернення Криму».
Певні підсумки і висновки за початковий період окупації Криму - з лютого по грудень 2014 року - публікувалися в доповіді, що була представлена у Вашингтоні 6 березня 2015 року.
Перший варіант «Стратегії повернення Кри-му» (далі - Стратегія) розроблявся з розрахунком на її використання вищими органами державної влади України. Однак, цей розрахунок не було виправдано або виправдано фрагментарно і в дуже малій частці.
In May-June 2014 the “Maidan of Foreign Affairs” Foundation was the first in Ukraine to formulate the basic principles of the Crimea Regain Strategy (1,2,3,4,5). Those principles have been publicized many times and commented on in Ukrainian and foreign media and social networks. In November-December 2014 they were published and presented in the book A Strategy for Regaining Crimea.
Some conclusions concerning the initial period of the Crimea occupation, from February to December 2014, were published in a report presented in Washington on March 6, 2015 .
The first version of “The Strategy for Regaining the Crimea” (henceforth referred to as 'Strategy') was formulated on the assumption that it would be used by top-level agencies in the national government of Ukraine; however, these expectations were not fulfilled, or else they were only partially realized and to a very small degree.
In "The Militarization of Crimea under Russian Occupation," Crimean activist, expert of the Maidan of Foreign Affaires Andrii Klymenko explains how the Kremlin has moved to tighten its grip on Crimea as the world turns its focus toward Syria. Indeed, Russia has proven itself to be settling in for the long haul in Crimea, with mass relocations of Russian military servicemen to the peninsula spurring housing shortages and massive infrastructure projects.
Ескалація ядерного протистояння США та Росії у контексті російсько- українсь...Майдан Закордонних Справ
"Ескалація ядерного протистояння США та Росії
у контексті російсько- української війни"
Автор: Олексій Куроп'ятник, експерт фонду "Майдан закордонних справ"
The regain of the ARC (Autonomous Republic of Crimea) to Ukraine will commence with
Ukrainian troops entering the peninsula. No referendums to confirm the mandate of Ukraine for
the return of Crimea are needed because Ukraine did not recognize any illegal referendum on its
separation.
«Стратегия возвращения Крыма» — это стратегический проект «Майдана иностранных дел», который рассматривает все сферы влияния на «действующую власть» Крыма для того, чтобы выявить возможности для возвращения Крыма в состав Украины.
1. «ЗАГРОЗА ЗІ СХОДУ» —
ЯК ЇЇ БАЧАТЬ УКРАЇНЦІ
За результатами опитування у червні 2014 року, діяльність Путіна «цілком
позитивно» оцінили лише 7,1% опитаних, у порівнянні з 12,2% у 2013 році, а
«цілком негативно» — 57,6%, у порівнянні з 19,8% минулого року.
Росію у червні 2014 року «цілком позитивно» оцінили лише 8,9%, у
порівнянні з 16,9% у 2013 році, а «цілком негативно» — 42,7% у порівнянні з
13,8% минулого року.
У 2014 році відносини з Росією як дружні оцінили лише 1,9% опитаних, а
ворожі та конфліктні — 42,4% і 40%, відповідно.
Інтеграцію з Росією та іншими колишніми радянськими республіками (як у
середньостроковій, так і у довгостроковій перспективі) підтримує значно менше
третини тих (15,3%), хто вступає за інтеграцію з ЄС (52,1%). При цьому, саме Росія
вважається найбільш зацікавленою в інтеграції України до Митного союзу.
-40% -20% 0% 20% 40% 60% 80% 100%
30.09-8.10.2013
31.05-5.06.2014
Динаміка оцінок діяльності В.Путіна українцями у 2013 – 2014 рр.
В ціломупозитивно В ціломунегативно Баланс ставлення
2. Митний союз «цілком позитивно» оцінили 8,5% у порівнянні з 11,7% у 2013
році, а «цілком негативно» — 34,4% у порівнянні з 17,6% минулого року.
Дуже показово, що навіть у традиційно важливій для двосторонніх
відносин енергетичній сфері, відносини з РФ вигідними вважають лише 27,4%
опитаних, у порівнянні з 36,1% тих, хто найбільш корисною вважають
енергетичну співпрацю з ЄС.
52%
15%
16%
7%
10%
Який процес зможе принести більше користі Україні
через 5-10 років?
Інтеграціяз ЄС
Інтеграціяз Росією та іншими
колишнімирадянськими
республіками
Ці процесиєоднаковокорисними
Жоденз цих процесівне принесе
користі
Важко відповісти
0
10
20
30
40
50
60
Політична сфера
Правова сфера
Сфера безпеки
Економічна сфера
Торгівельна сфера
Енергетична сфераТехнології
Залучення інвестиційв
Україну
Наукова сфера
Культурна сфера
Екологічна сфера
В яких сферах для України є більш вигідним співробітництво з ЄС,
а в яких – із Росією?
ЄС
РФ
3. 42,7% і 35,3% опитаних відповідно, вважають, що «поглиблення відносин з
Росією» та «вступ до ОДКБ /Ташкентського договору/» не сприятимуть
зміцненню безпеки України.
Переважно негативно оцінили респонденти тенденції у сфері можливих
загроз Україні, у разі вступу до Митного союзу. Навпаки, існування загрози
Україні з боку РФ визнали 73% опитаних, а загрозу в діяльності її спецслужб в
нашій державі зафіксували 60,3%.
Переважна більшість опитаних — 69,3% вважають, що РФ здійснює
систематичний інформаційний вплив на Україну, а 75,1% незадоволені
ефективністю державних органів у протидії цьому.
Більшість респондентів – 48,3% вважають, що причиною дій РФ в Криму
стало «побоювання Росії, що Україна швидко вступить до НАТО і ЄС».
0
10
20
30
40
50
Тероризм
Незаконна торгівля зброєю
Наркотрафік
Пандемії
Контрабанда
Нелегальна міграція
Яким чином, на Вашу думку, зміниться рівень наведених загроз
Україні, якщо Україна вступить до Митного союзу?
Знизиться Залишиться незмінним Підвищиться Важко відповісти
4. Чи згодні Ви з такими твердженнями? Так Ні
Важко
відповісти
Дії Росіїу Криму булинеобхідні длязахистуросійськомовного
населення 12,9 79,2 7,9
Дії Росіїсприяютьнормалізаціїситуаціїв Україні 7,6 82,8 9,6
Дії Росіїє агресієюстосовноУкраїни 74,3 16,8 8,9
Значна більшість опитаних – 87% узагалі не чула про діяльність в Україні
Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників, які проживають за
кордоном, і з міжнародного гуманітарного співробітництва
(«Россотруднічество»), при цьому 39%, з тих, хто знає про його діяльність,
виступають за його заборону.
Показово, що майже половина учасників опитування – 46,3% виступають за
те, що Україна повинна допомагати представниками тих російських кіл, які
критично ставляться до офіційної ідеології та експансіоністського курсу Кремля,
а 60,6% опитаних вважають, що напруга у відносинах між Україною і РФ
зберігатиметься впродовж усього перебування при владі тандему Путін-
Медведєв.
15.7
8.1
15.1
48.3
25.6
36 36.2
28.2
18.7
2.5
5.3
0
10
20
30
40
50
60
Як Ви вважаєте, що спричинило окупацію Росією Криму?
Порушення Україною домовленостейпри
відстороненні В.Януковича від влади
Утиски етнічнихросіянта російськомовнихв Україні
Скасування «мовного закону»
Побоювання Росії, що Україна швидковступить до
НАТО і ЄС
Побоювання Кремля щодо виникнення свого
«Майдану» в Москві
Бажання керівництва Росії розширититериторію за
рахунок сусідів
Бажання керівництва Росії показатисвітусвою силу
Бажання «покарати» Українуза намагання
проводитинезалежнуполітику
Бажання керівництва Росії відвернутиувагуросіян
від проблем усамійРосії
Інше
Важко відповісти
5. Висновки
Отже, за результатами опитування можна констатувати, що після
«Революції гідності» та анексії Криму і кремлівський очільник і власне Росія
почали сприйматися більшістю українців різко негативно, якщо не відверто
ворожо. Суттєво втратили популярність євразійсько-інтеграційні та безпекові
проекти Кремля, що є особливо показовим на тлі величезних ресурсів,
витрачених Росією на активну пропаганду в Україні так званих «переваг»
Митного союзу.
Таким чином, сьогодні українське суспільство готово рішучо стати на
захист демократії та підтримати жорсткі дії керівництва держави у протидії
агресії Російської Федерації. Тим часом, як ми бачимо, такі настрої громади
сьогодні певним чином суперечать поглядам значної частини представників
нашої еліти, які знаходячись у полоні укорінених стереотипів, виступають за
збереження політичних та економічних контактів з Росією. Вочевидь, інерція
мислення також заважає нашому керівництву визнати те, що головним
ресурсом української влади у протистоянні з Москвою є саме довіра
українського народу, втрата якої безсумнівно матиме для нього нищівні
наслідки.
Виходячи з цього, одним з пріоритетних завдань української влади має
стати розробка актуальної концепції відносин з РФ. Така концепція має бути
дворівневою і включати у себе як тактичні, так і стратегічні цілі.
На думку «Майдану закордонних справ», першочерговими заходами
мають бути:
У політичній сфері — негайне припинення дестабілізуючої активності
Росії у Південно-Східних регіонах нашої держави.
Так
Ні
Важко відповісти
0 10 20 30 40 50 60 70
Чи зберігатиметься напруга у відносинах між Україною та РФ упродовж
усього перебування привладі в Росії тандему Путін-Медведєв
6. В економічній сфері – обмеження приватизації або відчуження в інтересах
фізичних та юридичних осіб РФ об’єктів стратегічної та критичної інфраструктури
і підприємств України. Перегляд реалізації низки двосторонніх проектів,
зокрема у промисловій та аграрній сферах.
У торгівельній сфері – диверсифікувати зовнішньоторговельні потоки. У
цьому питанні слід нарешті перейти від слів до справ та створити українську
державну кредитну корпорацію з метою просування вітчизняної, насамперед
промислової, продукції на ринки інших країн.
В енергетичній сфері — розпочати здійснення системних заходів
стосовно реального зменшення енергетичної залежності від РФ, у т.ч.
переглянути доцільність будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС,
виробництва ядерного палива для реакторів ВВЕР-1000 за російськими
технологіями, постачання ядерного палива на АЕС України, приватизацію ВАТ
«Турбоатом» в інтересах російських інвесторів.
У сфері безпеки – реалізувати заходи з протидії діяльності спецслужб
Російської Федерації в нашій державі. Визначити коло держав-союзників та
розпочати відповідні заходи з метою налагодження системного співробітництва
у цій сфері.
У військово-політичній та оборонній сферах — унеможливити
постачання до РФ з України будь-якої зброї, техніки, обладнання та компонентів
військового та подвійного призначення. Припинити усі програми
співробітництва з РФ у військово-промисловій галузі, включаючи участь у
заходах із продовження термінів експлуатації російських ракет, що знаходяться
на озброєнні Збройних сил РФ, та гарантійний нагляд за експлуатацією ракетних
комплексів стратегічного призначення.
В гуманітарній та інформаційній сферах – заборонити діяльність
«Россотрудничества» в Україні та реалізувати комплекс заходів з нейтралізації
антиукраїнської пропаганди Кремля як в середині України, так і у світі.
У зовнішньополітичній сфері — суттєво переорієнтувати роботу МЗС
України на російському напрямі на користь збору даних, необхідних для
актуальних національних потреб, аналізу та прогнозування дій Кремля.
Здійснити ґрунтовний перегляд нормативно-правової бази двосторонніх
відносин з РФ, а також домовленостей у багатосторонньому форматі,
скасувавши ті з них, які з відомих причин втратили актуальність. На засадах
взаємності запровадити процедуру перетину кордону за закордонними
паспортами.
7. Довгострокова частина концепції відносин з РФ має бути
конфіденційною, базуватись на об’єктивних реаліях, обов’язково передбачати
відновлення територіальної цілісності, а також опрацювання комплексу
зовнішньополітичних та інших заходів, як у двосторонніх відносинах з Росією,
так і у багатосторонній площині, який би створив дійсно надійну систему
різнопланових і різноформатних гарантій, у координатах якої будуть забезпечені
безпека України та її сприятливий соціально-економічний розвиток.