3. Тема. Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX —
початку XX ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі
знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу
Мета:
допомогти учням з'ясувати основні тенденції розвитку
драматургії кінця XIX — початку XX ст.; ознайомити з
найважливішими здобутками драматургів того часу;
розвивати навички складання опорно-логічних конспектів
за сприйнятою на слух інформацією, виділяти головне,
давати оцінку літературним явищам;
виховувати любов до мистецтва, естетичні смаки.
Обладнання: портрети драматургів Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова
та інших, видання їх творів, ілюстрації до них, відеоматеріали
(фрагменти вистав за творами).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
6. 6
Зошит
для робіт
із зарубіжної літератури
учня (учениці) 7-Б класу
Іллічівської гімназії №1
м.Чорноморська
Прізвище, ім’я (в Р.в.)
7. 7
Зошит
для контрольних робіт
із зарубіжної літератури
учня (учениці) 7-Б класу
Іллічівської гімназії №1
м.Чорноморська
Прізвище, ім’я (в Р.в.)
8.
9. На навчальний рік – 105 год.
На тиждень – 3 год.
На текстуальне вивчення літературних творів, розгляд
біографічних відомостей про письменників і огляди
періодів (явищ) літературного процесу – 75 год.
На контрольні роботи – 8 год.
На роботи з розвитку мовлення – 6 год.
На уроки позакласного читання – 4 год.
Резервний час (10%) – 10 год.
10. На І семестр На ІІ семестр
4 контрольні роботи:
1 письмовий контрольний
твір (класний)
3 контрольних роботи (тести
або відповіді на питання)
4 контрольні роботи:
1 письмовий контрольний
твір (класний)
3 контрольних роботи (тести
або відповіді на питання)
Розвиток мовлення – 3 год.
(1 – усний, 2 – письмові)
Розвиток мовлення – 3 год.
(2 – усних, 1 – письмовий)
Позакласне читання – 2 год. Позакласне читання – 2 год.
11.
12. І БЛОК. Вступ. Із
драматургії кінця ХІХ
– початку ХХ століть
(11 год.)
13. 1. ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ
РОЗВИТКУ ДРАМАТУРГІЇ
НАПРИКІНЦІ XIX – НА
ПОЧАТКУ ХХ СТ.
«Нова драматургія», її
засадничі принципи
14. 2. ГÉНРІК ÍБСЕН (1828–
1906). «ЛЯЛЬКОВИЙ
ДІМ»
Життєвий і творчий шлях письменника.
Генрік Ібсен – норвезький письменник,
зачинатель європейської «нової
драматургії».
«Ляльковий дім» як соціально-психологічна
драма, перший завершений твір «нової
драми».
15. 3. АНТÓН ЧÉХОВ
(1860–1904). «ЧАЙКА»
Життєвий і творчий шлях
письменника.
«Чайка» – перша п’єса
російської нової
драматургії.
Життєва мета та сенс
мистецтва як головні
проблеми твору.
16. 4. ДЖОРДЖ БÉРНАРД
ШÓУ (1856–1950).
«ПІГМАЛІОН»
Життєвий і творчий шлях
письменника. «Театральна
революція» англійського
драматурга Шоу, його «драми
ідей». Шоу й «ібсенізм».
Комедія «Пігмаліон» і
давньогрецький міф про
Пігмаліона (сенс назви твору).
17. ІІ БЛОК. Із літератури
першої половини ХХ ст.
(27 год.)
Складність і неоднозначність художнього процесу
І пол. ХХ ст. Глибокий структурний переворот в
естетичній свідомості та художній творчості,
формування нових принципів і структур естетико-
художнього мислення та нової системи
літературних напрямів, стилів і жанрів.
Модернізм як некласична модель культури,
найновіше й найпослідовніше втілення естетико-
художнього перевороту ХХ ст.
18. 5. ФРАНЦ КÁФКА
«ПЕРЕВТІЛЕННЯ»
Життєвий і творчий шлях письменника.
Кафка – австрійський письменник-
модерніст. Своєрідність світобачення та
його художнього втілення в оповіданні
«Перевтілення».
Грегор Замза та його родина.
Особливості стилю Кафки.
19. 6. ДЖЕЙМС ДЖОЙС
«ДЖАКОМО ДЖОЙС»
Життєвий і творчий шлях
письменника. Характерні риси
поетики модерністських творів
Джойса: «потік свідомості», елемент
пародійності та іронічності, яскраво
виражена інтертекстуальність.
Психологічне есе «Джакомо Джойс»,
його автобіографічний характер.
20. 7. ТÓМАС МАНН
«МАРІО І
ЧАРІВНИК».
Життєвий і творчий шлях письменника.
Т.Манн – німецький письменник, його
світоглядні та естетичні позиції.
Напруженість передвоєнної ситуації в
Європі і тривожний настрій новели
«Маріо і чарівник».
22. 9. РÁЙНЕР МАРÍЯ
РÍЛЬКЕ
• «Орфей, Евридіка,
Гермес»,
• «Ось дерево
звелось...»
Вираження традиції відчуження
людини в дегуманізованому світі.
Рільке і Україна
23. 10. ҐІЙÓМ
АПОЛЛІНÉР
• «ЛОРЕЛЕЯ»,
• «МІСТ МІРАБО»,
• «ЗАРІЗАНА ГОЛУБКА
Й ВОДОГРАЙ»
Життєвий і творчий шлях
письменника. Еволюція від
неоромантизму до кубофутуризму.
25. 12. ФЕДЕРÍКО ГАРСÍА
ЛÓРКА
• «БАЛАДА ПРО ЧОРНУ
ТУГУ»,
• «ГІТАРА»,
• «ГАЗЕЛА ПРО ТЕМНУ
СМЕРТЬ»,
• «КАСИДА ПРО СОН ПІД
ЗОРЯМИ»
26. 13. «СРІБНА ДОБА»
РОСІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ,
РОЗМАЇТТЯ ЛІТЕРАТУРНИХ
НАПРЯМІВ, ТЕЧІЙ ТА ШКІЛ У ПОЕЗІЇ
(СИМВОЛІЗМ, АКМЕЇЗМ,
ФУТУРИЗМ). ПОЕТИ ПОЗА
ЛІТЕРАТУРНИМИ УГРУПОВАННЯМИ.
ТРАГІЧНІ ДОЛІ МИТЦІВ «СРІБНОЇ
ДОБИ».
31. ІІІ БЛОК.
Із літератури другої
половини ХХ століття
Двополюсність світу після Другої
світової війни та її зв’язки із
розвитком культурного і
літературного процесу. Тема Другої
світової війни й руху Опору в
повоєнні десятиліття. Поширення
екзистенціалізму в літературі цього
періоду.
32. 18. БЕРТÓЛЬТ БРЕХТ.
«ЖИТТЯ ГАЛІЛЕЯ»
Життєвий і творчий шлях
письменника. Брехт як драматург-
новатор. «Епічний театр» Брехта,
його теоретичні засади й творча
практика. Проблема моральної
відповідальності вчених за
наслідки наукових досліджень у
драмі «Життя Галілея».
Неоднозначність образу Галілея.
Інтелектуальний характер драми.
33. 19. АЛЬБÉР KAMЮ.
«ЧУМА»
Життєвий і творчий шлях
письменника. Камю – французький
письменник, лауреат Нобелівської
премії. Його філософські й естетичні
погляди. Камю і екзистенціалізм.
Абсурд і трагічний стоїцизм у романі
«Чума». Проблема вибору людини в
межовій ситуації та особистої
відповідальності за цей вибір.
Композиція і стиль твору
34. 20. ЕРНÉСТ ХЕМІНГУÉЙ
«СТАРИЙ І МОРЕ».
Життєвий і творчий шлях
американського письменника,
лауреата Нобелівської премії,
особливості його поетики й стилю.
«Старий і море» – повість-притча про
людину. «Життєподібний» сюжет і
філософсько-символічний зміст
твору. Вплив Хемінгуея на розвиток
художньої прози ХХ століття.
35. 21. КАВАБÁТА
ЯСУНÁРІ (1899–1972).
«ТИСЯЧА ЖУРАВЛІВ».
Своєрідність японської літератури ХХ ст.
Засвоєння здобутків європейського
письменства і збереження національної
культури і літературної традиції.
36. 22. ГАБРІÉЛЬ ГАРСÍА
МÁРКЕС
«СТО РОКІВ
САМОТНОСТІ»
Життєвий і творчий шлях
письменника. Г.Гарсіа Маркес –
відомий колумбійський письменник,
лауреат Нобелівської премії. Органічне
поєднання буденного й фантастичного
як характерні риси «магічного
реалізму»
38. 23. МИЛОРАД ПÁВИЧ.
«Дамаскин»
Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис
постмодернізму. Можливість вибору
шляхів читання твору на двох його
«перехрестях» (в т.ч. на комп’ютері) як
вияв характерної для
постмодерністської літератури гри
письменника з текстом і читачем,
«відмови від монопольного права
автора на істину».
39. 24. ПÁТРІК ЗЮСКІНД.
«ЗАПАХИ, АБО ІСТОРІЯ
ОДНОГО ВБИВЦІ»
Життєвий і творчий шлях
письменника. Риси
постмодернізму в повісті
«Запахи, або Історія одного
вбивці»
42. Що таке
драматичний театр
для нас, сучасних
людей?
Місце, де можна
ознайомитися з
драматургією,
побачити цікаву
виставу.
43. Для людей XIX ст.
значення театру було
набагато вагомішим і
багатограннішим,
особливо для вищих та
середніх класів. Це і клуб
для спілкування, і виставка
моди, нагород і статків, і
місце платонічних
побачень, і традиція, і,
урешті-решт, статус.
44. Про драматургів і їхні
п'єси говорили,
сперечалися, їх лаяли
і хвалили; твори
спонукали до
роздумів,
захоплювали ідеями,
вели до подвигів і
навіть до злочинів.
45. Сьогодні ми розпочинаємо
ознайомлення з
європейською
драматургією, яка
наприкінці XIX — початку
XX ст. пережила своє
оновлення, збагатилася
новими творчими
знахідками та здобутками.
46.
47. Евристична бесіда
1. Що таке драматургічні твори,
якими є їх особливості?
2. Які жанри драматургії ви знаєте?
3. Назвіть відомих вам драматургів,
їх твори.
50. Людське суспільство
переживало кризові явища,
пов’язані з різкими змінами
політичного життя. Так
Росія переживає за
короткий час одразу три
революції, світову війну, а
також великий розподіл
світу, який наступив після
Жовтневого перевороту.
51. Інші вагомі історичні події:
1. Падіння імперій
(Німецької, Австро-
Угорської),
2. Революції (Лютнева і
Жовтнева — в Росії
(1917), буржуазно-
демократична — в
Угорщині (1918)
52. 3. Перша світова війна
(1914 — 1918),
4. Світова економічна
криза (1929 — 1933),
5. Друга світова війна
(1939—1945).
55. Основні тенденції розвитку драматургії кінця ХІХ
– початку ХХ ст.
• “драма ідей” (Генрік Ібсен);
• “драма-дискусія” (Бернард Шоу);
• лірико-психологічна драма (Антон Чехов);
• символістська драма (Моріс Метерлінк).
57. Але існувала ознака, яка
об'єднувала: усі вони
намагалися створити
проблемний театр, мова,
стилістика якого
максимально наближали
його до сучасного читача.
58. У центрі уваги «нової драми» кінця ХІХ - початку XX ст.
постала особистість з її переживаннями і почуттями.
Нові драматурги не ставили за мету точно відобразити
певні події, їхні твори – відображення життя
особистості та її внутрішнього світу.
59. • У чому ж полягає різниця
між «старою» драмою та
«новою»?
Проаналізуємо за
допомогою порівняльної
таблиці.
63. Об'єкт
порівняння
«Стара драма» «Нова драма»
Центр уваги Зовнішнє
зіткнення
окремих
особистостей
Внутрішні,
глибинні
протиріччя самої
дійсності,
зіткнення ідей
68. Об'єкт
порівняння
«Стара драма» «Нова драма»
Автор Відтворює
дійсність, повчає,
робить висновок
Відтворює
духовні пошуки,
спонукає до
осмислення
проблем,
продовжує
розв’язувати
проблеми після
вистави.
Не дає
71. Риси «нової драми»:
1. У центрі уваги - душевні переживання людини, морально-філософські
проблеми епохи. Показ трагедії життя.
2. Конфлікт внутрішній - зіткнення персонажів із трагедією буття, зіткнення різних
ідей, духовні суперечності героїв.
3. Герой - особистість, "духовний симптом" епохи.
4. Відтворення загальної атмосфери часу, духовних пошуків епохи, прагнення
морального пробудження особистості й суспільства.
5. Глядач упізнає себе, долучається до внутрішньої дії, переживає й мислить
разом із героями.
6. Умовність, узагальнюючий зміст.
7. Усі персонажі важливі, вони позбавлені однозначних характеристик.
8. Показ на сцені людей різних соціальних прошарків, демократизація мови.
9. Зникнення чіткого поділ драматичних творів на комедію, трагедію та драму,
поява трагікомедії.
10. Відкритий фінал, який спонукає до роздумів, дискусій.
72. ♦ Тож чим відрізняється
«нова драма» від
«старої драми»?
«Нова драма» на зламі
століть поставила в центрі
уваги особистість, але не
соціальну, а духовну,
індивідуальність
переживання й відчуття
якої визначають загальну
атмосферу епохи.
73. Драматурги намагалися
показати «трагедію
життя», а не «трагедію в
житті», закликали до
осмислення глибинної
суті дійсності, звільнення
людського духу, пошуку
гармонії. Театр став
«інтелектуальним»,
«дискусійним».
Станіславський
74. На перший план вийшов
внутрішній конфлікт, а не
зовнішня дія. У «новій
драмі» стали помітними
риси модернізму:
символізму,
імпресіонізму,
неоромантизму та ін.
Немирович-Данченко
76. Новим на сценах театрів був показ картин
повсякденного життя, розкриття його
злободенних соціальних і моральних проблем.
77. Перед глядачами постали
звичайні для них картини
побуту банкірів,
комерсантів, адвокатів і
навіть робітників,
злидарів. Автори
порушували нові
проблеми, наприклад,
жіноче питання.
78. Посилився критичний,
викривальний пафос
п'єс.
Було переосмислено
природу всіх елементів
драматичного твору.
Оскільки в житті сумне
часто поєднується з
комічним і навпаки,
розвивається жанр
трагікомедії.
81. П'єси більше не мають
зрозумілого, завершеного
закінчення: читачеві й
глядачеві пропонується
відкритий проблемний
фінал — запрошення до
дискусії, роздумів і
власних висновків.
82. «Нова драма» стала
одним із найцікавіших
загальноєвропейських
явищ, яке зробило свій
вагомий внесок у справу
гуманізації суспільства.
83. Основні риси “осучаснення” драми:
Герої – звичайні люди
Конфлікт – внутрішній
Мова – сучасна, розмовний стиль
Фінал – незавершений
Проблеми - актуальні
84. Запишемо риси «осучаснення»
драми на зламі століть
1. Герої — звичайні люди;
2. Конфлікт — внутрішній;
3. Мова — сучасна,розмовна;
4. Фінал — незавершений;
5. Проблеми — актуальні.
85. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
• Знати основні тенденції розвитку
драматургії кінця XIX — початку XX ст.
• Біографія Г.Ібсена
• Прочитати п'єсу Г. Ібсена «Ляльковий
дім».
128. 1. Верлібр — це…
(неримований нерівноскладовий
вірш).
2. Верлібр першим застосував…
(В. Вітмен).
3. Поетами-символістами є…
(П. Верлен, А. Рембо)
1
129. 4. До психологічно-філософських
романів належить…
(«Злочин і кара»).
5. «Сімейний» роман написав…
(Л. Толстой).
6. Приклад інтелектуального
роману…
(«Портрет Доріана Грея»)
130. 1. Парадокс – це…
(міркування, яке різко відрізняється
від традиційного,
загальноприйнятого)
2. Естетизм — це…
(назва літературно-мистецьких
течій, які висувають на перше місце
естетичні програми та естетичні
особливості мистецтва)
2
131. 3. Реставрація – це…
(історична епоха, час дії роману
“Червоне і чорне”).
4.ŠŠВисокий худий юнак з інтелігентним
обличчям у дуже поганому одязі й з
петлею під полою.
(Родіон Раскольніков)
ŠŠ
2
132. 5. Жінка, яка заради коханого залишила
сім’ю та сина.
(Анна Кареніна)
6. Чоловік, який помер напівголодним у
холодному домі, маючи
незліченні багатства.
(Гобсек)
133. 1.ŠŠПоет, який возвеличив абетку до
філософської узагальненої картини
світу.
(А. Рембо)
2.ŠŠПтах — символ поета, величного в
небі й безпомічного на землі.
(Альбатрос)
3. У кого «так тихо серце плаче»?
(У П. Верлена)
3
134. ŠŠ4. Дві пані, які виявили найбільшу любов
до коханого тільки після його смерті.
(Пані де Реналь і Матильда де Ла-Моль)
5.ŠŠ«Листя трави» — це єдина й
найвідоміша збірка…
(В. Вітмена)
135. 6. Для героїв якого твору краса була
возведена в абсолютний культ?
(О. Уайльд «Портрет Доріана Грея»)
ŠŠ
136.
137. Р І З М
Е И З М
С І З М
Р И З М
М І З М
Н І З М
