літературно-мистецький серпень2016

1. Лiтературно-мистецький
календар
СЕРПЕНЬ 2016

2. 3 серпня – 80 років від дня народження
ВАЛЕНТИНА ГРИГОРОВИЧА ПЛАКСЄЄВА
(1936-2015)
Херсонський композитор
У т ворчому доробку мит ця понад 300 пісень на вірші майже 40
поет ів т а близько 30 інст румент альних творів.
У співпраці з поет ом В. Куликом видав збірники вокальних т ворів
"Кришт алева любов", "Ст епові самоцвіт и", "Повернення в юніст ь",
"Зоря над покосами", "А ст ежина біжит ь від літ а…", а у співавт орст ві
з поет ом М. Брат аном – збірку ліричних пісень «Верби над ст авом»
(2001).
Його перу належат ь також збірки пісень на вірші
різних поет ів «Тобі несу любов свою» (2002) т а
двот омник вибраних вокальних т ворів «Лет и, моя
пісне, лебідкою» (2006).
Неодноразово брав участ ь та займав призові
місця в обласних конкурсах на кращу пісню про
Херсон і Херсонщину
Його пісні включают ь до своїх реперт уарів соліст и
Херсонської обласної філармонії, народні арт исти
України Н. Лелеко, Х. Ширінський, заслужений
арт ист України В. Гурба, численні амат орські
колект иви.

3. 5 серпня – 150 років від дня народження
ВОЛОДИМИРА МИКОЛАЙОВИЧА ЛЕОНТОВИЧА
(1866-1933),
Український письменник, літературний критик, історик, мемуарист,
словникар, видавець
Як письменник ст ав відомий на почат ку 1890-х рр. Друкувався у
львівських т а київських українських періодичних виданнях: "Зоря",
"Киевская ст арина", "Літ ерат урно-науковий вісник", "Громадська
думка", "Рада", "Українське слово" т а ін. Авт ор побут ово-
реаліст ичних повіст ей: «Пани і люди», «Per pedes apostolorum»,
«Ст аре й нове», «Оповідання», «Спомини ут ікача», «Хроніка
родини Гречок», «Ворохобня й інші оповідання» т а ін.
Особливіст ю його прози було колорит но змальоване
міст ечкове життя.
Один із видавців (разом із В. Симиренком т а Є.
Чикаленком) першої щоденної української газет и
«Громадська думка», згодом редагував журнал
«Нова громада» (1906), був меценат ом щоденника
«Рада».

4. 6 серпня – 130 років від дня народження
СТЕПАНА КОРНІЙОВИЧА БОНДАРЧУКА
(1886-1970)
Український актор і режисер, театральний діяч
Авт ор п’єс «Чудот ворці», «Пролог» (спільно з Лесем Курбасом),
інсценівки «Варнак» за Т. Шевченком.
Один із засновників Молодого т еат ру (1917) й т еат ру Українська
музична драма (1919) в Києві, Незалежного т еат ру (1921–1922) в
Жит омирі. Працював у т еат рі-ст удії «Березіль», драмат ичному т еат рі
на Поділлі, Одеській держдрамі. Очолював Київський робіт ничий
теат р, Вінницький, Шуйський т а Бухарський т еат ри.
Найпоміт ніша роль – Парох («Молодіст ь» Макса
Гальбе). Серед інших ролей у Молодому т еат рі –
Трет ій брат («Осінь» Олександра Олеся), от ець
Ґільґер («Йоля» Єжи Жулавського), Наречений
(«Горе брехунові» Франца Ґрильпарцера).
Відіграв значну роль у поширенні ідей Л. Курбаса
щодо оновлення т еат ру. Один із т их, хт о зберіг
його спадщину, сприяв її відродженню. Авт ор
спогадів про Леся Курбаса т а Молодий т еат р,
вміщених у книзі «Молодий т еат р: Генеза.
Завдання. Шляхи».

5. 11 серпня – 80 років від дня народження
ОЛЕКСАНДРА АНАТОЛІЙОВИЧА МІРОШНИЧЕНКА
(1936-2012)
Український письменник-гуморист
Авт ор збірок гуморесок і гуморист ичних
повіст ей: «Я – марсіянин», «Голі робінзони»,
«Люди з одного двору», «Знову марсіяни»,
«Йог», «Галат ея і робот », «Фант аст ичні
перет ворення», «Велике щаст я маленького
чоловічка», «Агов, люди!», «У цьому
химерному світ і», «Хт о ж залишит ься в
конт орі», «Конт орські клопот и». В кожній з
цих книг є гуморески т а повіст і на
фант астичні теми, кількіст ь яких у
письменника близько 100.

6. 15 серпня – 245 років від дня народження
ВАЛЬТЕРА СКОТТА
(1771-1832)
Англійський і шотландський письменник
Вважаєт ься основоположником жанру іст оричного роману. Відродив
іст оричну пам'ят ь народу, відкрив Шот ландію для решт и світ у.
Романи Скотта поділяют ься на дві основні групи. Перша присвячена
недалекому минулому Шот ландії, періоду громадянської війни:
«Веверлі», «Гай Маннерінг», «Единбурзька в'язниця», «Шот ландські
пурит ани», «Ламермурська наречена», «Роб Рой» т а ін.
Вважаєт ься основоположником жанру іст оричного
роману. Відродив іст оричну пам'ят ь народу,
відкрив Шот ландію для решт и світ у.
Романи Скотта поділяют ься на дві основні групи.
Перша присвячена недалекому минулому
Шот ландії, періоду громадянської війни:
«Веверлі», «Гай Маннерінг», «Единбурзька
в'язниця», «Шот ландські пурит ани»,
«Ламермурська наречена», «Роб Рой» т а ін.

7. 25 серпня – 65 років з дня народження
ЮРІЯ ІВАНОВИЧА ШАПКА
(1951)
Херсонський скульптор, художник
Працює в кераміці, медальєрному мист ецт ві, графіці, живопису.
Вист авкову діяльніст ь почав одразу після закінчення навчання. І перша ж
вист авка ст ала успішною – робот а «Танець» експонувалась на вист авці
«Молоді художники України» у Москві (1971).
На персональній вист авці «Моя Україна» (2011), присвяченій 20-річчю
незалежност і України, експонувалося більше 100 т ворів скульпт ури,
живопису т а кераміки.
В його т ворчост і відбит а неповт орна чарівніст ь
дит инст ва – «Іван», «Сон», повнот а почуттів радощів
мат еринст ва, мудріст ь зрілого віку – «Мат и»,
«Вет еран праці Єжов», «Вет еран війни М. Чубін».
Образне осмислення світ у дозволяє авт ору показат и й
своє ст авлення до природи – «Ведмідь косолапий»,
«Бегемот », «Мавпа», «Червоний півень т а ін.».
Ст ворив серію карт ин під назвою «Люди як чайки»
(2013), присвячених проблемам екології.
Член Національної спілки художників України (1988).

8. 27 серпня – 160 років від дня народження
ІВАНА ЯКОВИЧА ФРАНКА
(1856-1916)
Український поет, прозаїк, драматург, перекладач,
критик й історик літератури, публіцист
Творчий доробок, писаний різними мовами, налічує кілька т исяч творів
загальним обсягом понад 100 т омів. Част ина спадщини письменника
опублікована в 50 т омах, що є лише половиною його т ворчого
доробку.
Франко-поет – авт ор 10 прижиттєвих книг віршів: «З вершин і низин»,
«Зів’яле лист я», «Мій Ізмарагд», «Із днів журби», «Semper tiro» т а
ін. Авт ор поем «Смерт ь Каїна», «Іван Вишенський», «Мойсей» т а ін.
Прозова т ворчіст ь Франка – повіст і, романи, оповідання,
новели і казки. Авт ор роману «Борислав смієт ься»,
«Для домашнього вогнища», повіст ей «Захар Беркут »,
«Перехресні ст ежки» та ін.
Драмат ургія Франка збагат ила українську літ ературу
зразками іст оричної, психологічної драми, соціальної
комедії, поеми-казки. Авт ор п’єс «Украдене щаст я»,
«Сон князя Свят ослава».
У жанрі дит ячої літ ератури написав книги «Коли ще звірі
говорили», «Лис Микит а», «Пригоди Дон-Кіхот а» та
ін.
Переклав українською мовою близько 200 авт орів із
14 мов.

9. 27 серпня – 145 років від дня народження
ТЕОДОРА ДРАЙЗЕРА
(1871-1945)
Американський письменник, публіцист
Зробив значний внесок у розвит ок американської літ ератури,
розширивши горизонт и реаліст ичної прози. Досліджував
психологію обділеного т а чест олюбного «шукача щаст я» в
американському суспільст ві.
Першим кроком на цьому шляху ст ав роман
«Сест ра Керрі» (1900), який крит ика зуст ріла
вороже, і він відразу ж був заборонений. Другий
роман – «Дженні Герхардт » (1911).
Наст упний ет ап т ворчост і – цикл романів
«Трилогія бажання» («Фінансист », «Тит ан»,
«Ст оїк»), в яких письменник т алановит о
зображує фінансове середовище. Своїм
найкращим т вором сам Драйзер вважав роман
про владу грошей «Геній».
Вершиною т ворчост і мит ця вважаєт ься роман
«Американська т рагедія».

10. 27 серпня – 120 років від дня народження
ФАЇНИ ГЕОРГІЇІВНИ РАНЕВСЬКОЇ
(1896-1984)
Російська актриса театру і кіно
Грала у багат ьох т еатрах, починаючи із провінційних, а пот ім у московських,
включаючи Камерний т еат р, Цент ральний т еат р Червоної Армії, Теат р драми
(нині т еат р ім. Маяковського), Теат рі ім. А. С. Пушкіна, Теат рі ім. Моссовет а.
Фільмографія акт риси складає близько т рьох
десят ків кінокарт ин. Знімалася в характ ерних
епізодичних ролях. Дебют увала у фільмі М.
Ромма «Пампушка» (1934). У 1939-му
зіграла знаменит у роль Лялі у кінокарт ині
«Підкидьок». Незабут ня галерея її фарсових
кінообразів у ст річках «Весілля»,
«Попелюшка», «Весна» т а ін.
Брала участ ь в озвучуванні мульт фільмів
(зокрема, роль Фрекен Бок у мульт фільмі
«Карлсон повернувся»).

11. 27 серпня – 75 років від дня народження
БОГДАНА СИЛЬВЕСТРОВИЧА СТУПКИ
(1941-2012)
Український актор театру і кіно
Виконав понад 100 ролей у кіно т а понад 100 на сцені.
Дебют ував у фільмі Ю. Іллєнка «Білий пт ах з чорною ознакою» (роль
Орест а Дзвонаря). У переліку ролей Б. Ст упки – багат о іст оричних
пост ат ей: гет ьмани Іван Брюховецький («Чорна рада»), Іван Мазепа
(«Молит ва за гет ьмана Мазепу»), Богдан Хмельницький («Вогнем і
мечем»), Чингісхан («Таємниця Чингісхана»), Борис Годунов
(«Кремлівські т аємниці») та ін.).
Виконав головну роль у кіност річці В. Борт ка «Тарас
Бульба» (2009).
У т еат рі ім. Франка зіграв у вист авах «Украдене щаст я» І.
Франка, «Дядя Ваня» А. Чехова, «Король Лір» В.
Шекспіра, «Цар Едіп» Софокла т а ін.
Лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у
вист аві «Тев'є-Тевель», за Шолом-Алейхемом),
Народний арт ист УРСР (1980), Народний арт ист СРСР
(1991), Герой України (2011).

12. 31 серпня – 130 років від дня народження
АНДРІЯ ІВАНОВИЧА ТАРАНА
(1883-1967)
Український та російський художник-монументаліст, мозаїст
Головні т вори – індуст ріальні мот иви пейзажно-ет юдного
характ еру і нат юрморт и в пост імпресіоніст ичному дусі: «На
Крамат орську», «За чот ири роки», «У першій бригаді»,
«Задиміла домна», «На Дніпрельст ані», «Гурт ок
винахідників», «Криворізькі ет юди», «На кар'єрі».
З 1921 р. - завідувач Музею живописної культ ури
(Пет роград), професор монумент альної майст ерні Художньо-
декорат ивного інст ит ут у (Пет роград). У 1923-1940-х рр.
викладав у Київському художньому інст ит ут і, де у 1923 р.
організував мозаїчну майст ерню.
Був членом Об'єднання сучасних мит ців України (ОСМУ).