2. Бережімо чистоту своєї
душі…
Чума… Сльози… Смерть… Так важко, коли
читаєш, як ця страшна хвороба приносила муки,
біль, забирала життя у багатьох безневинних
людей. Невже вони заслужили на такі важкі
страждання? Можливо, адже в сучасному світі ми
усі стали егоїстами, нас більше не хвилюють
проблеми інших, ми намагаємося боротися лише за
власне щастя, і тому це – кара Божа за усі гріхи, які
вчинили люди. Але що ж тоді зробив маленький
хлопчик, у якого чума забрала іскру життя,
можливість відчути радощі Землі? Так, ця страшна
хвороба несправедлива, тому пам’ятаймо: бережімо
чистоту своєї душі, і тоді її мікроби більше ніколи
не завдадуть шкоди нам і людям, яких ми сильно
любимо!
3. Епіграф
Бацила чуми ніколи не вмирає,
ніколи не щезає, і знову, можливо,
настане день, коли на лихо і як
наука людям чума розбудить
пацюків і пошле на вулиці
щасливого міста.
А. Камю
4. "Справжня щедрість по
відношенню до майбутнього
полягає в тому, щоб віддати
все теперішньому.
Тут, сьогодні, негайно - ось
де слід працювати. Це буде
тяжко. З несправедливістю
ніколи не покінчити, але
людина завжди стане
бунтувати проти всіх. Щоб
стати людиною сьогодні,
потрібно відмовитися бути
богом.”
5. Основні положення
екзистенціалізму:
• світ абсурдний і народжується задля смерті;
• головний скарб людини – її внутрішній світ;
• людина у вирішальні моменти свого життя
стає перед вибором і в залежності від вибору
– вона стає людиною або ні;
• людина у світі самотня, її існування в
єдності з іншими необхідне, щоб перебороти
страх, відчай, тривогу, самотність;
• відображення життя у творі митцем завжди
суб’єктивне;
• існування людини, біологічне і психологічне,
передує сутності та є важливішим.
6. Екзистенціалізм – літературна течія , в основі
якої лежить зосередженість на особі , яка
залишилась наодинці з буттям.
Екзистенція – внутрішнє буття. Те ядро
людського “я”, котре робить індивіда неповторною
особистістю
“Прикордонна ситуація” – період в житті людини,
коли вона в пору глибоких потрясінь відкриває свою
екзистенцію, починає розуміти, що жити слід лише
заради екзистенції
Стоїцизм – мужність, стійкість, твердість у
життєвих негодах.
Екзистенціоналізм
7. Словникова робота
Притча – алегоричний літературний
жанр, що містить в собі моральне
або релігійне повчання.
Примиренці – невиразні образи,
вони стоять осторонь і
дотримуються думки «…моя хата з
краю, нічого не знаю».
8. Перші нариси до роману "Чума"
були зроблені Камю на початку
1941 року, коли він вчителював в
Орані. І хоча роман було завершено
1943 року, робота над ним ще
тривала, роман вийшов лише 1947
року. Вже самі дати вказують на
справжню тему роману і його
прихований смисл.
З історії створення роману "Чума"
9. Філософський роман-притча “ Чума ”
“ Явний зміст “ Чуми ” – це боротьба європейського
руху Опору проти фашизму ” А.Камю
10. Чума як хвороба
• Гостре інфекційне захворювання людини і
тварин, належить до карантинних хвороб.
Збудник – чумний мікроб – яйцевидна,
біополярно забарвлена паличка, добре
розвивається на харчових продуктах, реагує
на хімічні і фізичні фактори і дезинфікуючі
засоби. Гине при температурі 1000 С
протягом 1 хвилини.
• Лікування – стрептоміцин і інші антибіотики.
• Профілактика – знищення гризунів у житлах і
в польових умовах.
• Відомо три епідемії: 1) 6ст. У Східному Римі;
2) 14 ст., 3) 19ст.
11. Чума як прояв фашизму
• Фашизм – відкрита терористична
диктатура найбільш реакційних
елементів. Встановлення фашизму
виражає неспроможність влади
утримувати контроль над народом
демократичними засобами. Вперше був
встановлений в Італії (1922), а потім в
Німеччині (1933) і ряді інших країн.
• В Німеччині виступав під маскою
крайнього націоналізму і расизму (ідея
вищої раси)
12. “ Чума ” – роман-хроніка, роман-
пересторога
Люди доброї волі здатні перемогти
конкретне зло, але вони не можуть
його знищити як категорію
світобудови. І тому у фіналі роману
під радісні вигуки городян, які
святкують звільнення від страшної
хвороби, доктор Ріє думає про те,
що ця радість тимчасова, він знає,
“…можливо, настане день, коли на
лихо і науку людям, чума розбудить
пацюків і пошле їх конати на вулиці
щасливого міста ”
13. Експозиція твору. Початок твору. “Чума” – це хроніка
тяжкого року в Орані. Пройшовши крізь міські ворота слідом за
очевидцем того, як одного дня тут раптом вилізли з підвалів
тисячі пацюків і спалахнула епідемія чуми, читач потрапляє в
сумні квартали, випалені сонцем. Автор використав жанр
хроніки, що викликає в читача довіру щодо подій, які
відбуваються.
Зав'язка. Вузловий епізод, де зав'язуються нитки роздумів
літописця про істини, відкриті страшною хворобою – це
суперечка доктора Ріє з колегами і чиновниками, які не
бажають глянути правді в обличчя і визнати, що вони мають
справу з чумою.
Розвиток дії. Створення санітарних дружин, спроби Рамбера
втекти з Орана, досягнення чумою своєї вищої точки.
Кульмінація. Винахід вакцини і врятування перших хворих.
Розв'язка. Зняття санітарних кордонів, прихід до Орана
першого потягу, смерть дружини Ріє і він же біля помираючого
Тарру.
Фінал роману відкритий. Мабуть, через те, що знищити чуму
неможливо, оскільки за певних умов вона знов повернеться.
Композиція твору
14. • Зміна побуту: черги, нестача продуктів, води, мародерство
• І чума і війна – це погранична ситуація
•Кожен робить свій вибір
•Виникає “проблема героїзму”: чи вважати героями тих,
хто просто чесно виконує свої обов’язки
•Виникає проблема “позитивного вчинку”
•І чума, і війна торкається усіх, не вибираючи
за положенням у суспільстві, багатством, віросповіданням
•Перемогти їх можна тільки об’єднавшись разом
•Їх можна перемогти, але немає гарантії, що вони
не повернуться
Спільне між війною та чумою
15. •Рід діяльності перcонажу.
•Його ставлення до чуми.
•Його дії під час чуми.
•Результати цих дій.
•Оцінка автором і героями
твору
Характеристика персонажів
16. Ріє, Тарру, Рамбер –
люди з великої
літери, розуміють
життя, як
«боротьбу».
Панлю – не
бореться, не
розуміє, що це
обов’язок кожного.
Гран – одного кроку
не вистачає, немає
наснаги боротися.
Не всі розуміють, що
таке зло, треба
пройти всі круги,
щоб стати людиною
з великої літери.
18. "Чума" - роман екзистенціалізму
Людина - центр буття, це і є ідея
екзистенціалізму. Роман "Чума" поставив
людину у центр не тільки подій, викладених у
формі хроніки, але й роздумів роману-алегорії.
Камю створив роман-притчу, роман-
пересторогу і попередження проти втрати
моралі як запоруки самого існування людства.
19. Гран:
світ без любові –
це мертвий світ
Гран:
світ без любові –
це мертвий світ
ВСЕСВІТ
мир = гармонія = любов =
спокій = злагода = добро =
життя без чуми
ВСЕСВІТ
мир = гармонія = любов =
спокій = злагода = добро =
життя без чуми
Отець Панлю:
кожен гріх
смертний, будь-яка
байдужість злочинна
Отець Панлю:
кожен гріх
смертний, будь-яка
байдужість злочинна
Тарру:
співчувати іншим,
служити людям
Тарру:
співчувати іншим,
служити людям
Ріє:
бути людиною
Ріє:
бути людиною
Рамбер:
Соромно бути
щасливим одному
Рамбер:
Соромно бути
щасливим одному
Пізнання
дороги, що
приведе до
миру
20. Висновок:
«Трагічний гуманізм» бунту героїв Камю полягає у
тому, що, навіть усвідомлюючи обмеженість своїх
можливостей у боротьбі зі злом, вони не складають
зброї. Як зазначив С, Величковський, «Чума» - це
насамперед книжка про тих, хто чинить опір, а не
про тих, хто здався, книжка про сенс існування, який
знаходиться серед безладу життя».
«Людина мусить залишатися вірною людському в собі;
повинна протистояти злу навіть у тому випадку, коли
немає ніякої перспективи і ніякої надії».
