Методичний посібник

1. 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
РОЗГЛЯНУТО СХВАЛЕНО
Радою міського науково-методичного Вченою радою
центру управління освіти і науки Хмельницького обласного
Кам’янець-Подільської інституту післядипломної
міської ради педагогічної освіти
Протокол № ___ від _____201 р. Протокол № ___ від _____201 р.
Завідувач НМЦ ______________ Ректор ХОІППО ______________
Слободян В.М ______________ __ … Берека В.Є. __________________
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАНЦІВ
ЗАСОБАМИ ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО МИСТЕЦТВА
НА ЗАНЯТТЯХ ГУРТКА «ПОДОЛЯНОЧКА»
Методичний посібник
Автор: Підлипчук Світлана
Олександрівна, керівник
гуртка образотворчого та
декоративно-ужиткового
мистецтва, магістр
педагогічної освіти,
викладач образотворчого
мистецтва
Центру дитячої та юнацької
творчості
м. Кам’янець-Подільський – 2014р.

2. 2
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………… 4
ОСНОВНА ЧАСТИНА ……………………………………………………. 8
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 15
ДОДАТКИ ……………………………………………………………….. 16
Додаток 1. Авторська програма гуртка образотворчого та декоративно-
ужиткового мистецтва ………………………………………………………. 17
Додаток 2. Наочний матеріал до занять із декоративно-прикладного
мистецтва ……………………………………………………………………… 23
Додаток 3. Писанкова композиція «Великодній віночок»…………... 24
Додаток 4. Вітальна листівка «З Великоднем!»………………………. 25
Додаток 5. План-конспект заняття на тему «Народний розпис –
Петриківка. Створення ескізу розпису». ………………………………….. 26
Додаток 6. План-конспект заняття на тему «Як плями стають малюнком.
Композиція «Клоун»»…………………………………................................. 31
Додаток 7. Розробки занять з розділу програми «Тістопластика»
(початковий рівень)…………………………………………………………. 37
Заняття №1. Тема «Тістопластика як вид декоративно-ужиткового
мистецтва. Види тістопластики. Створення малих скульптурних форм.
Ліплення козака». …………………………………………………………… 37
Заняття №2. Тема «Створення малих скульптурних форм». Ліплення
фруктів та овочів »…………………………………………………………… 41
Заняття №3.Тема «Розмальовування висушених виробів»…………… 45
Додаток 8. План-конспект заняття на тему «Створення дизайнерського
проекту національного костюму»…………………………………………….. 47
Додаток 9. Участь у виставках і конкурсах …………………………… 53.
Додаток 10. Сценарій виховного заходу на тему «Українські писанки –
символ Великодня»……………………………………………………………. 54
Додаток 11. Майстер-клас по об’ємній паперопластиці.…………….. 64
Додаток 12. Майстер-клас «Розквітла трояндами осінь»……………… 68

3. 3
Додаток 13. Відвідування виставки робіт художника
О.Брензея……………………………………………………………………….. 70
Додаток 14. Майстер-клас по техніці «Декупаж».…………………….... 71
Додаток 15. Творчі досягнення ……………..…..………………………. 75
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ……………………………………………………. 80
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………… 82

4. 4
ВСТУП
Творчість змиває з душі пил повсякденності.
Пабло Пікассо.
Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року,
визначає, що формування компетентно визначеної особистості є
найважливішою складовою розвитку суспільства та держави. Компетентність
особистості стає вирішальною умовою та показником успішності людини в
житті загалом і в професійній діяльності зокрема. Вирішення цієї проблеми
вимагає переосмислення змісту й шляхів досягнення цілей, сутності й
характеру даного процесу відповідно до сучасних вимог щодо розвитку
творчості як цілісної системи. Важливу роль у цьому відіграє позашкільна
освіта. Завдяки різноманітності напрямів діяльності, вона формує творчу
компетентність дитини, що включає в себе знання, уміння, навички,
ставлення, необхідні для успішної творчої діяльності та можливість
використати їх в житті й на практиці, яка визначається як здатність людини
генерувати ідеї, висувати гіпотези; фантазувати долати інертність мислення.
Теоретичні проблеми компетентнісного підходу до навчання
розглядались у дослідженнях С.Бондар, І. Єрмакова, О. Кононко, О. Овчарук,
І.Родигіної, О.Савченко, Т. Сорочан, А. Хуторського та ін. Компетентнісний
підхід вченими визначається як спрямованість освітнього процесу на
формування і розвиток ключових (базових) і предметних компетентностей,
результатом якого має бути формування загальної компетентності, що є
інтегрованою характеристикою досягнень учня. Вона набувається в
результаті навчання, особистого пізнавального і життєвого досвіду. Відтак
базовими поняттями компетентнісного підходу є компетентність і
компетенція; ключові і предметні компетентності.
На основі аналізу психолого-педагогічної літератури можна виокремити
основні шляхи набуття творчої компетентності школярів: розв’язання
творчих завдань; впровадження розвивальних творчих ігор; індивідуальний
підхід у навчанні; проблемний підхід. Відомо, що кожна дитина унікальна

5. 5
по-своєму, тому завдання педагога – надати таланту кожного окремого
вихованця найкращі умови для його виявлення, успішної реалізації та
динаміки розвитку, навчити дитину самостійно вчитися і досягати успіху.
Ефективність формування творчої компетенції забезпечується
створенням таких педагогічних умов: включення вихованців у процес
проектування та виготовлення продукту засобом проектів; діалогізація
навчального процесу; мотивація їх до саморозвитку творчих здібностей,
формування творчого стилю діяльності; посилення контекстності
технологічної освіти.
Одним із засобів формування творчої компетенції є декоративно-
ужиткове мистецтво, як один із видів художньої діяльності, твори якого
поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає
«прикрашувати», «ужиткове» – речі, що мають практичний вжиток, а не
лише є предметом естетичної насолоди. Головне завдання декоративно-
ужиткового мистецтва – зробити гарним речове середовище людини, її
побут. Краса творів ужиткового мистецтва досягається завдяки
декоративності, у якій разом з конкретними елементами поєднуються й
абстрактні стилізовані образи та форми, джерела походження яких іноді
залишаються невизначеними. У декоративному мистецтві художник будує
зображення за допомогою пластики форм та кольорових співвідношень,
поєднує різні за місцем і часом події, образи та елементи. З усім вище
сказаним тісно пов’язане поняття декоративність. Декоративність є єдино
можливим засобом вираження змісту та художньої образності. Поділ
декоративно-ужиткового мистецтва на види здійснюється за призначенням
предмета – меблі, одяг, посуд тощо, за технікою виконання – різьблення,
ткацтво, розпис, за матеріалом – дерево, кераміка, текстиль, камінь, лоза,
тобто використання природних матеріалів; метали та їх сплави, пластмаси,
скло, порцеляна, папір тощо, тобто використання штучних, винайдених
людиною матеріалів.

6. 6
Сьогодні професійне декоративне мистецтво безпосередньо впливає на
створення синтетичного художнього образу, що відображає естетичні ідеали
сучасної доби. Містобудування, промислове виробництво, різні галузі
художнього проектування, театральне, кіномистецтво плідно
використовують працю художників. Художник, зайнятий у сфері
матеріального виробництва, вважається художником прикладного
спрямування. Майже кожна річ, що оточує нас у громадських та культових
спорудах, у побуті, виконана за участю художника, адже створення нового
предмета потребує реалізації не просто ідеї самої речі, а ще й художнього
задуму.
Проблема навчання декоративно-прикладного мистецтва школярів як в
минулі роки, так і в теперішній час розглянута в дослідженнях філософів,
психологів, культурологів, педагогів. Вона торкається наукових досліджень,
що інтегрують педагогіку й естетику, культурологію та мистецтвознавство.
Окремі питання декоративно-прикладного мистецтва неодноразово
знаходили своє відображення у працях науковців, зокрема Є.Антонович,
К.Духанін обґрунтували підходи до класифікації видів декоративно-
прикладного мистецтва; О.Рудницька, М.Каган, Р.Захарчук-Чугай
охарактеризували функції декоративно-прикладного мистецтва.
Про могутній психолого-педагогічний і виховний потенціал народних
художніх ремесел, їхній просвітницький та культурний вплив на особистість
свідчать дослідження О.Єнтіс, Н.Кузан, Т.Мацейків, В.Мусієнка, В.Радкевич,
Л.Савки, С.Чебоненка та ін.
З огляду на вищезазначене, набуває актуальності висвітлення проблеми
формування творчої компетентності дитини через занурення її у різні види
мистецтва. Це зумовило вибір теми методичної розробки «Формування
творчої компетентності школярів засобами декоративно-ужиткового
мистецтва».

7. 7
Тема розроблялася на основі роботи гуртка образотворчого та
декоративно-ужиткового мистецтва «Подоляночка» Кам’янець-Подільського
Центру дитячої та юнацької творчості.
Об’єкт дослідження – формування творчої компетентності дітей на
заняттях гуртка шляхом опанування ними різних методик та технік
декоративно-ужиткового мистецтва.
Предмет дослідження – зміст, форми та методи ознайомлення дітей із
основними видами та техніками декоративно-ужиткового мистецтва за
авторською програмою, розробленою керівником гуртка Підлипчук С.О.
Мета досвіду – теоретичне обґрунтування і впровадження в навчально-
виховний процес закладів освіти ідеї формування творчої компетентності
школярів засобами декоративно-ужиткового мистецтва у позакласній та
позашкільній роботі.
Завдання:
- теоретично обґрунтувати педагогічні передумови, практичну роботу у
гуртку, що веде до розвитку творчої компетентності дитини;
- виявити ефективність авторської програми гуртка образотворчого та
декоративно-ужиткового мистецтва;
- розкрити сутність інноваційних підходів до використання у роботі з
дітьми різних технік декоративно-ужиткового мистецтва (художньо-
конструкторський дизайн, декупаж, тістопластика, плямографія, художній
розпис) як основи формування креативної (творчої) компетентності.
Новизна досвіду полягає у впровадженні у практику гурткової роботи
інноваційних методик, спрямованих на формування у вихованців гуртка
творчої компетентності.

8. 8
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Здобутки в сфері компетентності може принести людині лише
наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися та ділитися досвідом з
іншими, прагнення пізнавати національні традиції, звичаї українського
народу, утверджувати й розвивати їх, передавати неповторні надбання
наступним поколінням, чим довести світові самобутність, значущість і
невмирущість української нації.
Гурток образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва
«Подоляночка» працює за авторською дворівневою програмою - початковий
рівень – 1 рік, (діти 6-9 років) і основний рівень – 3 роки навчання (діти 9-16
років) [додаток 1]. Метою програми є формування компетентностей
особистості засобами гуртка образотворчого та декоративно-ужиткового
мистецтва, а саме: розвиток художньо-творчих здібностей дітей і підлітків
шляхом цілеспрямованого й організованого навчання у процесі художнього
пізнання та осмислення світу, сприймання творів мистецтва і практичної
художньої діяльності. Формування в вихованців особистісно-ціннісного
підходу до мистецтва, розвиток їх творчого потенціалу.
Означена програма містить розділ під назвою «Декоративно-ужиткове
мистецтво», метою якого є ознайомлення вихованців з художньою творчістю
народу, майстрами минулого та майстрами сучасних промислів:
писанкарства, витинанки, народних розписів.
Завданнями розвитку художньої творчості на заняттях декоративно-
ужиткового мистецтва є:
- знання навчального матеріалу із видів декоративно-прикладної
діяльності : еволюційної трансформації композиційних структур художнього
виробу в межах національної та світової культури; матеріальних засобів
реалізації композиції художнього твору, техніко-технологічних особливостей
поетапної обробки та підготовки матеріалів, інструментів та приладдя до
виконання роботи; специфіки технолого-зображувальних можливостей
пластичних засобів реалізації композиції в матеріалі; особливостей

9. 9
застосування художньо-виражальних засобів втілення композиції твору;
принципів трансформації природних та предметних форм у стилізовані,
узагальнені мотиви композиційного сюжету, розробки безпредметної
структури композиційних рішень художніх творів; етапів, видів, методів й
техніки художнього проектування;
- створення системи художньо-творчих умінь та навичок, як інструмента
здатності до вирішення завдань декоративно-ужиткової творчості: виконання
декоративних фронтальних, об`ємних, мініатюрних композицій у техніках
декоративного мистецтва (художнього розпису, витинанок, колажу, деку
пажу тощо.); засвоєння технології і методів виконання композиції у
матеріалі; розвиток художньо-образного мислення, відчуття матеріалу,
візуального та композиційного мислення, образного уявлення, виховання
художньої культури; формування досвіду творчої композиційної діяльності,
здатності вирішувати завдання втілення художнього задуму в авторському
творі.
З урахуванням перелічених завдань, працюю над розвитком у дітей
естетичних смаків, загальних та спеціальних здібностей у процесі
сприймання творів народного мистецтва і практичної художньої діяльності,
творчого потенціалу; формуванням у вихованців особистісно-ціннісного
підходу до декоративно-ужиткового мистецтва; вихованням індивідуального,
особистісно-ціннісного підходу дитини до творчості, її самореалізацією у
мистецтві.
Враховуючи вікові та індивідувальні особливості дитячої особистості,
специфіку розвитку художньо-творчих здібностей, формую уміння
сприймати красу в навколишньому світі та в творах мистецтва, виховую
інтерес до образотворчої діяльності та потребу дитини творити. У процесі
творчої діяльності розвиваю спостережливість, естетичне сприйняття,
художній смак, творчі здібності.
Зміст навчально-виховного процесу спрямовую на розвиток
оригінального нестереотипного, асоціативно-творчого мислення, опанування

10. 10
дітьми основ традиційного народного мистецтва – ужиткових речей, уміння
створювати виразний художній образ, оригінальну композицію мовою
декоративно-ужиткового мистецтва. Особливу увагу звертаю на поглиблене
вивчення та засвоєння особливостей технік виконання різних видів
пластичного мистецтва.
Для підтримки постійного інтересу гуртківців до занять урізноманітнюю
методи роботи – репродуктивний, евристичний, проблемний і дослідницький,
із застосуванням яких спостерігається підвищення творчої активності дітей.
Репродуктивний метод – необхідний в процесі відтворення вихованцями
здобутих знань, умінь, навичок у відповідності з поставленими завданнями.
Він є показником рівня сформованості знань та закріплення способів творчої
діяльності вихованців. Використовується на заняттях, коли ставиться
завдання створити свій власний дизайнерський проект. Наприклад: створення
дизайнерського проекту рукавички чи власного карнавального костюму.
Евристичну бесіду використовую тоді, коли перед вихованцями
ставляться завдання з певної теми, розв’язання яких можливе лише на основі
здобутих знань та умінь, використовується при вивченні кожної з тем та
структурних компонентів будь-якого заняття.
Проблемний метод використовую під час практичних занять (створення
ескізу розпису хустини, рушника тощо) та у процесі засвоєння теоретичного
матеріалу, наприклад при розгляді певного виду декоративно-прикладного
мистецтва (витинанка, писанкарство, батик). Використання цього методу
передбачає розвиток творчого мислення вихованців щодо способів
вирішення та розв’язання проблем. Розкриваючи проблемне запитання,
використовую протиріччя, доведення, судження, що полегшує процес
засвоєння матеріалу, оскільки проходить у цікавій ненав’язливій формі,
шляхом співпраці керівник-вихованець. Прикладом цього є запитання: «Чому
кожен регіон України, розписуючи писанки використовував саме йому
притаманну кольорову гаму, і з чим це пов’язано? Чим національний костюм

11. 11
жінки відрізняється від національного костюма дівчини? Для чого
прикрашають предмети побуту українці?»
Дослідницький метод використовую у роботі з дітьми основного рівня
навчання. Вихованці досліджують форми предметів, декоративні техніки,
походження речей подільського регіону, матеріали їх виготовлення та
кольорову гаму, що дає можливість розвинути художні здібності та творче
мислення вихованців на якісно новому рівні і задовольнити їхню потребу в
самореалізації, поглибити знання про мистецтво і покращити художні
навички.
У педагогічній практиці використовую ще й традиційні методи навчання:
словесні (розповідь, бесіда, пояснення, лекція, інструктаж тощо); наочні
(демонстрація предметів, явищ, посібників тощо); практичні (практична
робота, навчальні вправи, ігрові вправи, екскурсія, похід тощо).
У якості наочних посібників найчастіше застосовую кольорові таблиці,
графічні зображення виробів, креслення до них, що слугує в якості
ілюстрацій при поясненні матеріалу та інструкції при виконанні виробів.
Вироби народних майстрів, зразки виробів власного виконання, а також
роботи, виконані гуртківцями на попередніх заняттях формують у дітей
уявлення про розмір, форму, об’єм виробів (додатки 2). Різноманітний
ілюстративний і фотоматеріал супроводжує розповідь про види народної
творчості, історію виникнення прикладного мистецтва. У якості наочності
демонструю власне створені презентації кращих робіт гуртківців, музейних
експонатів, відеофільмів, майстер-класів, які проходять не лише на рівні
закладу, а й на місцевому рівні.
З метою ефективного проведення гурткових занять, засвоєння
відповідних умінь і навичок, використовую різні форми роботи з дітьми,
серед яких: фронтальна робота над певним завданням; індивідуальна (робота
над важко засвоюваним матеріалом, або ж творчою реалізацією власних
підходів до її вирішення); групова робота (угрупування дітей за інтересами та
творчими можливостями у виконанні певних завдань); диференційовано-

12. 12
групова (створення груп дітей для виконання завдання за рівнем здобутих
знань); індивідуально-групова (залучення дітей до виконання оригінальних
завдань (конкурсних); колективна робота (вихованці виконують частину
загально-колективної композиції, панно, експозиції). Уміло поєднуючи в
роботі з гуртківцями групові, колективні й індивідуальні форми роботи,
поряд із завданнями творчої компетентності, формую у вихованців і якості
соціального буття (почуття відповідальності, взаємодопомоги, уміння
взаємодіяти, проявляти старанність і дисциплінованість). Колективне
виконання роботи – найбільш ефективна форма організації праці, оскільки за
найменших витрат сил і часу вдається виконати велику роботу. Така форма
сприяє зміцненню колективу, а можливість змагання між окремими групами
чи індивідуальними виконавцями дозволяє пришвидшити роботу і
покращити її якість. Свідченням цього є колективні роботи вихованців
«Подільська писанка», яка зайняла перше місце в обласному конкурсі
писанкарства в 2012році та (додаток 3), виготовлення колективної листівки
«З Великоднем!» (з елементами паперової пластики) (додаток 4).
Згідно розробленої авторської навчальної програми, гуртківці
опановують мистецтво художнього розпису, витинанки, писанкарства,
батика, паперової пластики та тістопластики (додатки 5-7). Впроваджуючи їх
у навчальний процес упродовж 4-х років, спонукаю дітей до пошуку ідей,
самостійного створення образів, втілення їх у ескізах, як підготовчого етапу
до створення виробу та добору матеріалів і технік виконання роботи.
Із новітніх технологій роботи гуртка впроваджую технології художньо-
конструктивного дизайну та декупажу. Дизайн – це створення чогось
гарного, зручного, оригінального не схожого на інше. Художньо-
конструктивний дизайн – це художньо-декоративна діяльність по
виготовленню предметів, що мають практичне застосування, або
виготовлення дизайнерських розробок-ескізів костюмів, іграшок, сувенірів,
предметів побуту, елементів прикрашання інтер’єру, реквізиту для
театральних постановок, макетів будинків, ландшафтного дизайну. З метою

13. 13
розвитку творчих здібностей дітей засобами художньо-конструктивного
дизайну розроблено систему роботи, під час якої гуртківці знайомляться з
традиційними і нетрадиційними техніками створення творчих образів та
матеріалами їх створення. Ці техніки допомагають розвивати
кольоросприйняття, дрібну моторику кисті руки, тактильні відчуття, творчу
уяву, вміння створювати нові образи та бачити й цінувати прекрасне.
Особливо плідною на заняттях гуртка є дизайнерська діяльність вихованців
по створенню дизайну одягу, предметів побуту, де діти проявляють себе
справжніми художниками-модельєрами, вчаться мислити оригінально й
індивідуально. Вони із задоволенням майструють, фантазують, знайомляться
з різними матеріалами, які використовують справжні художники-дизайнери,
та з різними техніками декорування. Іноді маленькі дизайнери можуть навіть
конкурувати з дорослими, випереджаючи їх у нестандартності рішень. Серед
творчих напрацювань гуртківців – орнаментовані моделі національних
костюмів, пов’язаних з особливостями орнаментики Подільського краю,
дитячий одяг (рукавички, шарфи, шапки, хустки, шкарпетки), глиняний
посуд, декорації до театральних вистав (додаток 8).
Приваблює вихованців гуртка «Подоляночка» і сучасна техніка
«декупажу», завдяки якій невеликий шматок тканини чи дерев’яна дощечка
перетворюється на дизайнерську річ. Матеріалом для виготовлення
(оздоблення) виробів за технікою декупажу є двошарові та тришарові
серветки. Спочатку зображення по контуру вирізаються ножицями. Із
вирізаних деталей знімається верхній шар, після чого він наклеюється на
тканину і покривається лаком. При висиханні прасується. Так створюється
ефект розпису, яким можна декорувати одяг, взуття, аксесуари, предмети
побутової техніки (холодильник, телевізор тощо), меблі (полички, тумбочки,
дзеркала), скляний і фарфоровий посуд, дощечки під нарізку, різноманітні
підставки, сувенірні вироби. Гурткові заняття означеною технікою сприяють
розвитку умінь емоційно відгукуватися на красу в інтер’єрі, одежі, у
предметах навколишнього світу, активізації творчості і художній

14. 14
самостійності, спрямовую творчу діяльність вихованців, розвиваю у них
здібність до самостійного вибору теми, продумування способів виконання
завдання та проектування результатів діяльності. Спостерігаючи за роботою
групи в цілому, бачу кожного, інструктую, допомагаю, застосовуючи при
цьому технічні прийоми виконання виробу.
Велике виховне значення має підведення підсумків роботи, аналіз і оцінка
результатів діяльності. На цьому етапі заняття використовую організовані
перегляди виконаних зразків виробів (тимчасова виставка), як найбільш
сприятливу форму їх оцінювання. Виставка демонструється кілька днів.
Колективні перегляди виконаних виробів, аналіз роботи привчають
вихованців справедливо і об’єктивно оцінювати роботу свою та інших, радіти
не тільки своєму, але й загальному результату. Таким чином формуються
оцінно-творчі уміння щодо власне створених виробів. Завдяки кропіткій
роботі вихованці гуртка «Подоляночка» досягли вагомих результатів на
міських, обласних, Всеукраїнських конкурсах, виставках (додаток 9).
Поряд із різними видами занять використовую і такі форми організації
роботи з дітьми як екскурсії, відвідування музеїв, виставок, зустрічі з
творчими особистостями, виховні заходи (додаток 10), дитячі майстер-класи
(додаток 11,12). Доцільним і корисним було відвідування вихованцями
гуртка майстер класу народного майстра з витинанки О.Негоди, художників
Ю.Юрчика, О.Брензея. (додаток 13).
З метою підвищення професійного рівня беру активну участь у
методичній роботі закладу та міста. Упродовж останніх років проведено
відкриті заняття, майстер-класи по техніці декупажу та декоративно-
прикладному мистецтву для вчителів творчої праці загальноосвітніх шкіл та
керівників гуртків декоративно-прикладного й ужиткового мистецтва
позашкілля (додаток14).
Спільні результати роботи педагога та вихованців засвідчують здобутки та
перемоги (додаток 15).

15. 15
ВИСНОВКИ
1. Означена розробка має загальнометодичний рівень, який полягає у
виявленні та впровадженні інноваційних форм гурткової роботи.
2. ЇЇ мета – допомогти вчителям образотворчого мистецтва та керівникам
гуртків при викладанні розділів навчальних програм з декоративно-
ужиткового мистецтва самостійно вивчати матеріал з декоративної
композиції та художнього проектування.
3. Для результативності роботи гуртка необхідно створювати умови:
співпраця керівника гуртка з вихованцями; ретельний підбір технік та
матеріалів; різноманітність засобів реалізації поставленої мети; створення
можливостей для порівняння, інтерпретації; радість творчості; яскравість
вражень.
4. Поданий матеріал: відомості з історії, розробки занять, виховних
заходів, майстер-класи, а також додатки з наочними матеріалами можна
використовувати під час підготовки та проведення занять з декоративно-
ужиткового мистецтва у школах різного типу та позашкільних навчальних
закладах.

16. 16
ДОДАТКИ

17. 17
Додато

18. 18
Зміст
I. Пояснювальна записка…………………………………………………..2
II.Навчально-тематичний план………………………………...................6
1. Початковий рівень ……………………….……………………………...6
2. Основний рівень ………..………………………………………………..6
III. Зміст програми………………………………………………….….9
1. Початковий рівень ……………………………………………………….9
2. Основний рівень…………………………………………………………..15
IV. Прогнозований результат реалізації програми.
Основні вимоги до знань, умінь та навичок вихованців……….……….34
V.Орієнтовний перелік обладнання для роботи гуртка………………..37
VI. Бібліографія………………………………………..……………….40

19. 19
Пояснювальна записка
Найціннішим джерелом духовності на сучасному етапі становлення
незалежної Української держави є мистецтво, яке формує емоційну сторону
свідомості та естетичні ідеали особистості. Саме мистецтво є первинним
щодо інтелектуального світосприйняття і піднімає інтерес до навколишнього
світу. Національно-культурне відродження України передбачає формування
національної свідомості,творчого мислення особистості. Метою кожного
педагога є розробка такої методики вивчення предмета, яка б сприяла
формуванню всебічно розвиненої освіченої особистості, яка б могла брати
активну участь у різних галузях суспільного, громадського, державного
життя нашої країни.
В умовах реалізації інноваційної політики держави динамічно
змінюються перспективи розвитку позашкільної освіти, що зумовлює нові
методологічні, змістові та технологічні її параметри. Передбачається зміна
змісту освіти, корекція спрямованості навчально-виховного процесу,що дає
змогу перейти від кваліфікації до компетентності, утвердження особистісно-
орієнтованої педагогічної системи, надання освіті інноваційного характеру .
Актуальною залишається потреба у піднесенні авторитету українського
мистецтва в сучасному суспільстві через популяризацію традиційних
народних промислів,передачу основних досягнень української культури
новому поколінню.
Історичний досвід людства свідчить про залучення до процесу виховання
комплексу мистецтв як одного з провідних у становленні особистості.
Заняття в гуртку образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва
залучають дітей до творчості, розвивають їхні інтереси, підвищують
пізнавальну активність, розвивають допитливість, творчі здібності та
навички гуртківців, виховують любов до народної творчості, до народних
традицій та до рідного краю.

20. 20
Мета і завдання
Згідно з Державною національною програмою “ Освіта. Україна ХХІ
століття”, Законом України “ Про позашкільну освіту ”,Національною
доктриною розвитку освіти України на 2012-2021 роки, метою та основними
завданнями діяльності гуртка образотворчого та декоративно-прикладного
мистецтва є:
Метою програми є формування компетентностей особистості засобами
гуртка образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, а саме:
розвиток художньо-творчих здібностей дітей і підлітків шляхом
цілеспрямованого й організованого навчання у процесі художнього пізнання
та осмислення світу, сприймання творів мистецтва і практичної художньої
діяльності. Формування у вихованців особистісно-ціннісного та підходу до
мистецтва, розвиток їх творчого потенціалу.
Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:
Пізнавальної: ознайомлення з поняттями та знаннями, які стосуються
знань про: жанри та види образотворчого та декоративно-прикладного
мистецтва; історію, життя та творчість вітчизняних та зарубіжних митців,
народних умільців; різні види декоративно-прикладної творчості та народні
промисли.
Практичної: опанування художніми уміннями та навичками практичної
діяльності; вміння застосувати набуті знання та уміння в процесі творчої
роботи; формування навичок роботи у різних художніх техніках і матеріалах.
Творчої: розвиток творчих здібностей вихованців, образного та
асоціативного мислення, уяви, пам’яті; художньої самореалізації відповідно
до наявних знань, умінь, навичок та вікових можливостей; формування
особистого досвіду.
Соціальної: залучення до духовної культури свого народу та народів
світу; моральних цінностей, патріотизму і шанобливого ставлення до
народних традицій, національної свідомості, популяризації народних
промислів.

21. 21
Програма розрахована на два рівні навчання, виховання та розвитку
вихованців.
I. Початковий рівень (1рік) – діти 6-9 років.
II. Основний рівень (3роки) – діти 9-16 років.
Групи, як початкового так і основного рівня, формуються з 12-15
слухачів, незалежно від статті.
Програма є авторською. У ній враховано досвід роботи з вихованцями
гуртка образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва
“Подоляночка”, їх потреби та інтереси. Вона передбачає навчання дітей у
групах початкового та основного рівнів і розрахована на чотири роки
навчання: початковий рівень - 144 години на рік, основний рівень(1рік)-
170годин, основний рівень(2рік) -180 годин і основний рівень(3рік) -180
годин на рік.
На початковому рівні навчання зараховуються діти 6(7) річного віку, що
не володіють спеціальними образотворчими навичками й відповідними
здібностями і є новачками у цьому виді діяльності. Програма початкового
рівня розрахована на однорічне навчання під час якого вихованці засвоюють
ази мистецтва, основні техніки малюнку, живопису, основи композиції, а
також знайомляться з культурою українського народу, історією народної
творчості. Програмою передбачено ознайомлення вихованців з
особливостями роботи позашкільного навчального закладу, правилами
поведінки під час занять, вимогами техніки безпеки, організацією робочого
місця, а також правилами користування та зберігання матеріалів для роботи в
гуртку.
Програма основного рівня розрахована на 3 роки навчання, що дає
можливість дітям оволодіти відповідними уміннями й навичками
образотворчої діяльності. Програма основного рівня передбачає поглиблене
вивчення теоретичних основ і послідовне опанування вихованцями
різноманітних технік образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
Вона спрямована на формування вмінь і навичок, реалізацію творчої

22. 22
діяльності через виконання робіт, художньо-естетичне пізнання світу.
сприйняття прекрасного в художньому образі та народній творчості і дає
змогу вихованцям набути майстерності в образотворчому мистецтві,
вдосконалити свої навички.
Програма вищого рівня дає можливість розвинути художні здібності та
творче мислення вихованців на якісно новому рівні і задовольнити їхню
потребу в самореалізації, поглибити знання про мистецтво і покращити
художні навички. Вона розрахована на гуртківців, які мають бажання
продовжити навчання в гуртку з подальшою професійною орієнтацією.
В даній програмі використані такі методи навчання: пояснювально-
ілюстративний, репродуктивний, евристичний.
Програмою передбачаються теоретичні і практичні заняття, різноманітні
форми їх проведення (фронтальна, індивідуальна, колективна) з
використанням інноваційних технологій.
Фронтальна – робота всіх учнів за певними завданнями керівника гуртка;
Індивідуальна – робота з кожним вихованцем, що допомагає реалізувати
творчий підхід до вирішення завдань,
Колективна – коли гуртківці виконують загальну колективну композицію
і при цьому кожен вносить свій особистий доробок у загальну творчу справу,
що сприяє дружній атмосфері в колективі. Для вихованців є дуже корисним
відвідування музеїв, картинних галерей, зустрічі з художниками та
народними умільцями.
Щороку рівень базових знань і вмінь гуртківців оцінюються за
спеціальними критеріями. Контроль знань і умінь передбачає такі форми:
- усне опитування у вигляді діалогу з педагогом, або іншими вихованцями;
письмове опитування, яке періодично використовується на підсумкових
заняттях у формі тематичних диктантів, різноманітні вікторини та ігри;
врахування участі вихованців гуртка у різних конкурсах і виставках.

23. 23
Додаток 2
Наочний матеріал до занять із декоративно-прикладного мистецтва

24. 24
Додаток 3
Писанкова композиція «Великодній віночок»
Колективна робота
(І місце в обласному заочному конкурсі писанкарства – 2012р.)

25. 25
Додаток 4
Вітальна листівка «З Великоднем!»

26. 26
Додаток 5
ТЕМА: Народний розпис – Петриківка. Створення ескізу розпису
Мета заняття: поглибити знання гуртківців про народний декоративний
розпис, продовжувати знайомити із способами зображення рослинних форм у
творах народних майстрів; розвивати уяву, фантазію, творчі здібності дітей
при створенні власного ескізу декоративного розпису; виховувати естетичні
почуття, прагнення підтримувати народні традиції, повагу до майстрів
народної творчості.
Тип заняття: комбінований.
Форма заняття: фронтальне.
Техніка виконання: розпис.
Обладнання для керівника: репродукції із зразками розписів
українських майстрів, кращі роботи вихованців, таблиці з елементами
розпису Петриківка.
Обладнання для гуртківців: папір, простий олівець, фарби «Гуаш
художня», набір пензлів, ємкість для води.
Хід заняття
I. Організація гуртківців до роботи
II. Вступна частина
1. Повідомлення теми
2. Мотивація навчальної діяльності
Про справжній твір народного мистецтва говорять, що він зроблений «з
душею». Народні майстри тонкі і чуйні художники. А ще вони – мудрі
філософи, які вкладають у свої твори глибокий зміст. Уся їхня праця, усі
помисли – на щастя, на радість людям. Хіба може бути мета краща і
благородніша.
ІІІ. Основна частина
1. Пояснення нового матеріалу
Розгляньте роботи народних майстрів. Квіти на них і справді казкові, чи
не так? Колись в Україні господині такими казковими декоративними

27. 27
квітами розмальовували білі стіни своїх хат. Зокрема уславилося своєрідним
декоративним розписом село Петриківка, що на Дніпропетровщині.
Розписували не тільки стіни хат зовні й усередині, а й предмети домашнього
вжитку: скрині, дерев’яний посуд тощо. У наш час петриківські майстри
розписують посуд, меблі, тканини, книжки, плакати, листівки.
2. Практична робота
Сьогодні ми повчимося секретів петриківського розпису, виконуючи
запропоновані вправи. Для роботи потрібні м’які гуашеві фарби, банка з
водою, ганчірка; гладенький папір(наприклад, крейдяний); круглі м’які білячі
пензлі з тонким кінчиком; палички, з одного боку зрізані: під олівець, під
заокруглену « лопаточку»; кілька поролонових тампонів.
Тепер придивіться до петриківського розпису. Усі його елементи ніби
складені з чітких мазків. Навчаючись прийомів петриківського розпису
засвоюємо всі елементи послідовно, один за одним.
Дотримуйся таких правил:
- фарбу для роботи бери густу;
- заздалегідь розведи її водою, розітри та розмішай до густоти сметани;
- після кожного мазка опускай кінчик інструмента у фарбу;
- мазок треба класти на папір один раз, не підправляючи і не наводячи його
додатково;
- для зручності роботи аркуш паперу увесь час повертай.
Виконані різними інструментами елементи малюнка мають різний вигляд.
Розетка – це кругла чи овальна форма квітки. Виконується пензлем,
тампоном, пальцем або паличкою.
Послідовність малювання:
- у центрі майбутньої розетки постав крапку(плямку);
- навколо крапки щільно один до одного клади мазки, повертаючи аркуш
паперу (пензлем мазки клади «до себе» і «від себе», а пальцем, паличкою або
тампоном – тільки в напрямку до центру);

28. 28
- палець, паличку або тампон добре притискай до паперу, тоді всередині
мазок буде світлішим, ніж по краях;
- у розетці можна зробити два чи навіть три ряди мазків.
- пальцем або тичком намалюй серцевину;
- пригадайте, як загостреним кінцем палички зобразити прожилки на
квітах і листках. (Листя, стебла, траву) малюють пензлем, а також
тампоном чи паличкою (заокругленою лопаткою);
- мазки клади завжди «до себе», притискуючи або трохи протягуючи
кінець інструмента по паперу;
- траву малюй без проміжків м’яким маленьким пензликом, тримаючи
його від себе; починай з легкого дотику і тягни мазок угору, плавно
нагинаючи пензлик і натискаючи на нього.
Цибулька – напіврозкриті квіти, пуп’янки – характерні елементи
петриківського розпису, подібні до квітки реп’яха чи цибулинки в розрізі.
Виконуються пензлем (можна скористатися пальцем, тампоном, паличкою).
Ягоди малюй так: палець тампон або тичок тримай майже вертикально і,
щоразу вмочуючи у фарбу, щільно притискай до паперу. Щоб намалювати
кетяг ягід, зобрази їх щільно одну біля одної.
ІV. Підведення підсумків заняття
Обговорення результатів роботи гуртківцями, виявлення недоліків у
роботах, а також відзначення самих кращих робіт.

29. 29
Наочний матеріал до заняття

30. 30
Композиція «Калиновий світанок»

31. 31
Додаток 6
ТЕМА: Як плями стають малюнками. Композиція «Клоун»
Мета: ознайомити гуртківців із виражальними можливостями плями;
вчити працювати аквареллю в техніці плямографії; вчити знаходити
асоціації в плямі; розвивати образне мислення, зорову та емоційну
чутливість; активізувати творчу ініціативу школярів, уміння вільно
фантазувати; стимулювати розвиток допитливості й уяви; виховувати
естетичні почуття, смак, охайність під час роботи з аквареллю.
Тип заняття: інтерактивне, комбіноване.
Техніка виконання: малювання нетрадиційним способом;
плямографія.
Обдаднання:
- для керівника гуртка: навчальні таблиці – гама кольорів; зразки
дитячих робіт.
- для вихованців: заготовки з аркуша ватману для кожної дитини;
кришки зі шпичкою для держання фарби; пензлі різної форми.
Матеріально-технічне забезпечення:
• фрагмент мультиплікаційного фільму «Карусель»;
• слайд-шоу «Мистецтво плямографії»;
• інтерактивна гра «Знайди казкового героя».
Хід заняття:
І. Організація дітей до заняття
1. Оголошення теми й мети
Доброго дня, діти. Сьогодні наше заняття буде незвичайним. Я
запрошую вас у подорож до цирку, де ми познайомимося з його кумедними
персонажами – веселими клоунами. Хто ж вони? Давайте відкриємо
лаштунки і заглянемо до цирку.
2. Перегляд фрагменту мультиплікаційного фільму та слайдів
Що можна сказати про наших героїв? Який у них характер? Яка їх
зовнішність?(Відповіді дітей).

32. 32
3. Мотивація навчальної діяльності
Так, клоуни – це диваки у кольорових перуках, їхні обличчя
розмальовані різнокольоровим гримом, вони кумедно вдягнені і носять
надзвичайно велике взуття. Ці веселі персонажі розважають глядачів. Кожен
із нас побував у цирку. І ми знаємо, що там, де клоуни, – завжди весела
музика, цікаві ігри й забавлянки. Тож сьогодні ми будемо малювати цих
кумедних персонажів. Малювати будемо дещо дивним способом, за
допомогою плям, які ми ставитимемо звичайними кришечками з-під
пластикових пляшок.
ІІ. Повторення вивченого матеріалу
Художники у своїй роботі часто використовують різні нетрадиційні
техніки образотворчого мистецтва. Розглянемо найпростіші з них.
Малювання пальчиками та долоньками. Опускаємо в гуаш долоньку або
пальчик і робимо відбиток на папері.
Печатка. Притискаємо печатку до штемпельної подушки з фарбою й
наносимо відбиток на папір. Для одержання інших кольорів міняємо
мисочку і печатку.
Малювання з сіллю. Наносимо малюнок на папір так, щоб об'єкти
відділялися один від одного інтервалом. Розфарбовуємо аквареллю. Доки
фарба волога, посипаємо малюнок сіллю. Сіль зробить малюнок зернистим.
Свічка + акварель. Малюємо свічею на папері. Потім зафарбовуємо
аркуш аквареллю в один або кілька кольорів. Малюнок свічею залишається
білим.
Гратаж. Розмальовуємо аркуш паперу фарбами або олівцями різного
кольору, натираємо свічею аркуш так, щоб він весь був покритий шаром
воску. Потім на нього наносимо туш із рідким милом. Після висихання па-
личкою вишкрябуємо малюнок.
Набризки. Набираєм фарбу на пензлик, вдаряємо нею об картон, який
тримаємо над папером. Пензлик можна замінити зубною щіткою.

33. 33
Імпасто-техніка. Змішуємо у рівних пропорціях клей, гуаш і пісок.
Цю пасту наносимо на малюнок. Стекою проводимо по готовій роботі,
роблячи її фактурною.
Плямографія – це один із найдоступніших
та оригінальних яскравих методів створення малюнка. Плямографію
можна створювати за допомогою ложечок, трубочок, навіть ниток (коли
опускаємо нитку у фарбу, відтискаємо її, а потім на
аркуш паперу викладаємо з нитки зображення, залишаючи один її кінець
вільним. Після цього зверху накладаємо другий аркуш, притискаємо,
притримуючи кінчик. Відсутні деталі домальовуємо.
Згодом ми навчимося і такої техніки малювання.
А зараз давайте згадаємо і покажемо роботи, які
ми намалювали минулого разу.
Плямографія – це техніка перетворення плям, створення нереалістичних
чи фантастичних силуетних зображень шляхом ставлення та роздмухування
плям.
(Перегляд дитячих малюнків, створених на попередніх заняттях.)
Діти, як утворилися в нас такі незвичайні малюнки? (Ми робили
плями за допомогою трубочки, роздмухували, а потім із силуету плями
домальовували того чи іншого звіра).
Керівник гуртка. Так, і в цьому вам допомогла ваша уява. Уява –
дуже добрий помічник, і художникові без неї не обійтися. Щоб швидко
бігати, потрібно тренуватися. Уяву також необхідно тренувати. Ось це
ми сьогодні й робитимемо. (Показ картин на розвиток уяви. Перегляд
слайдів.)
Діти, скажіть, чи можна у малюнку передати характер і
настрій?(Відповіді дітей.)
Ви правильно відповіли, від чого залежить настрій картини. А
сьогодні ми спробуємо передати настрій наших героїв. Тож ви бажаєте
дива? Тоді ми влаштуємо його за допомогою плям! У нашій казковій країні

34. 34
випаде плямистий дощ, який подарує нам безліч кольорів. До речі, давайте
зараз з вами пригадаємо відомі вам кольори.
Інтерактивна гра «Знайди казкового героя»
Мета: сприяти покращенню емоційного стану за допомогою
кольоротерапії; вчити сприймати кольорову гаму, вміти уважно виконувати
завдання, вчити знаходити асоціації в плямі, розвивати образне мислення
вихованців, допитливість, активізувати творчу ініціативу.
Обладнання: зображення плям, що являють собою не завершенні малюнки.
Запропонувавши дітям гру, дітей розподіляють на три команди. Кожна
команда отримує незавершений малюнок із плям. Розглянувши малюнки діти,
намагаються побачити образи птахів, звірів, казкових персонажів. За допомогою
додаткових ліній і плям діти завершують зображення казкових героїв. Діти
виконують завдання. Переможці визначаються шляхом загального голосування і
стають команди у яких створені образи є найбільш переконливі.
Що ж, берімося за справу. За допомогою техніки плямографії ми
навчимося малювати наших веселих клоунів, користуючись звичайними
кришечками з-під пластикових пляшок. Сьогодні на занятті ви намалюєте
клоуна в анфас, тобто спереду. Подивіться, як із цим впоралися ваші
однолітки. (Керівник гуртка демонструє роботи з теми.)
ІІІ. Практична діяльність вихованців. Плямографія «Клоун»
1. Виконання роботи
Ви маєте по дві кришечки. Одна для світлих кольорів, друга – для
темних. Для того щоб ви бачили контури вашого малюнка, ми олівцем
легенько намалюємо силует. Тож берімося за кришечки і починаймо твори-
ти. Сьогодні наш девіз: «Забагато плям не буває! З плям можна зробити
все!»
Педагог пропонує дітям на якусь мить стати маленькими чарівниками,
пофантазувати і спробувати перетворити звичайнісінькі ляпки на щось
цікаве. Він нагадує, що розплямовувати потрібно починати зі світлих
кольорів), звертає увагу на те, що спочатку ставимо білі плями, а потім

35. 35
починаємо накладати грим на нашого клоуна. Грим – справа дуже серйозна.
Якщо клоуну сумно, то-кінчики губ у нього будуть опущені, і якщо клоун
посміхається, то кінчики губ підняті. «Великі (підведення) очі роблять
погляд дивним. Брови «будиночком» означають постійне здивування,
напівкруглі (аркою) – надають особі доброзичливого виразу, прямі, тонкі –
підкреслюють злість.
Майже завжди клоун надягає бутафорський ніс. Носи є різної
форми: від округлої до витягнутої. Клоуни використовують у гримі не
тільки великий ніс, але і величезні вуха.
Не забудемо також намалювати нашому клоуну смішну шапочку або
ковпачок. Своєму клоуну ви можете дати ім'я.
У вас гарно виходить, але давайте трохи відпочинемо.
2. Фізкультхвилинка (1,5 хв)
Встало вранці ясне сонце,
Зазирнуло у віконце.
Ми до нього потяглися,
За промінчики взялися.
Будемо дружно присідати,
Сонечко розвеселяти.
Встали – сіли, встали – сіли,
От уже й розвеселили,
Нумо всі, нумо всі
Потанцюймо по росі!
Молодці! Тепер знову приступаємо до роботи і закінчуємо
портрети наших кумедних клоунів.
3. Аналіз діяльності вихованців
Поки малюнки підсихають, педагог аналізує роботи своїх вихованців,
відмічає кращі композиції, звертає увагу на типові помилки та шляхи їх
усунення.
ІV. Виставка робіт «Веселі клоуни»

36. 36
Діти розглядають малюнки клоунів, вигадують для них кумедні імена
та цікаві історії.
V. Підведення підсумку заняття
Ваші малюнки чудові, кожен передав настрій свого клоуна. Я дякую вам
за старанність, активну роботу на занятті.
Чого ви навчилися, що нового дізналися? Що було найцікавішим,
викликало у вас труднощі? Чи здійснилися ваші передбачення? Чому?
Над чим слід вам ще попрацювати? Чого б ви побажали собі для
подальшої роботи?
VI. Рефлексія
Після заняття керівник пропонує дітям закінчити речення:
- мені було легко виконувати завдання, тому що...
- я легко впораюся із завданням, якщо...
- мені складно оцінити роботу, тому що...
- я виконував завдання...

37. 37
Додаток 7
Розробки занять з розділу програми «Тістопластика»
(початковий рівень)
Заняття №1
ТЕМА: Тістопластика як вид декоративно-ужиткового мистецтва.
Види тістопластики. Створення малих скульптурних форм.
Ліплення козака
Мета: ознайомити гуртківців із таким видом декоративно-прикладного
мистецтва, як тістопластика та ознайомити з різними її видами. Вчити
працювати дітей з тістом. Навчити виготовляти малої скульптурної форми –
ліплення «козака». Розвивати кисть руки та вміння ліплення малих
скульптурних форм. Виховувати творчість, естетичність при виконанні
роботи.
Обладнання: тісто, зразки готових виробів, таблиця послідовності
виконання практичної роботи.
Тип заняття: вивчення нового матеріалу.
Хід заняття
І. Організація гуртківців до заняття
1. Привітання.
2. Перевірка готовності гуртківців до заняття.
ІІ. Підготовка до сприйняття нового матеріалу
1.Вступна бесіда керівника гуртка. Час козацтва уже в далекому
минулому. Та козацька слава не згасає й досі. Тюркське за походженням
слово «козак» означало людей вільних, незалежних від пана,які не мали чітко
визначеного місця у суспільстві і населяли безлюдні окраїни.
Зовнішнім та внутрішніми вартостями запорозькі козаки становили
собою найхарактерніші типи свого народу того часу. Як пишуть сучасники,
вони були здебільшого середнього зросту, плечисті, ставні, дужі, повновиді,
засмаглені літнім сонцем та степовою спекою. Козаків зображують з довгими
вусами, з розкішним оселедцем або чуприною, у смушевій гостроверхій

38. 38
шапці, з люлькою в зубах. Справжній запорожець завжди позирав якось
похмуро й спідлоба,чужих зустрічав попервах непривітно, відповідав на
запитання дуже неохоче, але згодом поволі м`якшав,обличчя його поступово
під час розмови ставало веселим,жваві проникливі очі проймалися блиском
вогню. Уся постать його дихала мужністю, хвацькістю,заразливою веселістю
і неповторним гумором. Ознаками вдачі запорозьких козаків були їхня
добросердність, безкорисливість, щедрість,вірність у дружбі,що високо
цінувалися на Запорожжі. «А хлопці які були! Він сів на коня – не
струснувсь,не здригнувсь!Торкнув ногами – і пішов,і пішов!Тільки курява
стовпом.
З давніх часів в Україні використовували тісто для виготовлення
своєрідних іграшок. Ластівки, голуби, собачки, зайчики, олені, свинки.
Погляньте на зразки готових виробів
- Як ви думаєте з якого матеріалу вони виготовленні?
- Що використав майстер для оздоблення виробів?
- Які фарби можна використовувати?
- Чим покривають вироби після фарби?
- Як ви думаєте чи можуть довго зберігатись такі вироби?
Розгляньте ще раз вироби, зверніть увагу на їх естетичне оформлення.
ІІІ. Оголошення теми та мети заняття
Діти, сьогодні ми з вами починаємо вивчати новий розділ програми –
«тістопластика» Тема нашого заняття «Тістопластика, як вид декоративно-
ужиткового мистецтва. Види тістопластики». А виконувати практичну
роботу – створювати малу скульптурну форму – ліплення козака. Ви
навчитеся виготовляти найрізноманітніших виробів з соленого тіста.
ІV. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь керівника гуртка про тістопластику.
Останнім часом тісто пластика набула популярності, особливо серед
дітей. Техніка ліплення є нескладною для роботи з тістом необхідно: сіль,

39. 39
борошно, вода. Тісто – матеріал дуже еластичний, легко набуває форми,
вироби з нього достатньо довговічні.
Ми ознайомимося з двома видами тістопластики:
- ліплення рельєфних форм;
- ліплення об’ємно-просторових фігур, а саме малих скульптурних
форм.
Рельєф – вид тістопластики, в якому все зображення створюється
напівоб’ємною формою, що частково виступає над площиною.
Скульптура малих форм – витвори мілкої пластики, сюди входять
жанрові статуетки, іграшки об’ємні за формою.
V. Осмислення нових знань, вмінь і навичок
Існує чотири способи ліплення:
- конструктивний спосіб-образ створюється з окремих частин як з деталей
конструктора. У конструктивному способі є такі варіанти:
- об’єднання однакових форм (намисто);
- об’єднання різних форм (грибок);
- об’єднання схожих форм (сніговик).
- Скульптурний спосіб (або пластичний) – ліплення з цілого шматка.
Дитина уявляє задуманий образ, бере відповідний шматок тіста. Згадує
найбільш загальні обриси образу і прагне надати матеріалу такої ж форми. Це
може бути форма витягнутого яйця, якщо задумали якусь тварину. На цій
основі дитина створює образ, витягуючи окремі, більш дрібні частини (але не
відриваючи їх) і намагаючись передати характерні особливості (довгу шию,
гриву). Моделює форму – основу різноманітними рухами: відтягує, загинає,
скручує прищипує тощо.
Комбінований спосіб – по’єднує два способи: конструктивний і
скульптурний. Зазвичай великі деталі виконують скульптурним способом, а
дрібні виліплюють окремо.

40. 40
VІ. Закріплення, систематизація та узагальнення нових знань.
Виконання практичної роботи
Ілюстративне пояснення послідовності виконання практичної роботи.
Фігурку козака ліпимо скульптурно-конструктивним способом.
1. З цільного шматка тіста формуємо конус.
2. З верхньої частини конуса витягуємо форму овала, з якого будемо
виліплювати верхню частину тулуба.
3. Формуємо лінію грудей та рук.
4. Витягуємо форму голови – шар.
5. За допомогою стеків і всіх необхідних інструментів ліпимо верхню
частину тулуба.
6. Стекою вибираємо зайве тісто з нижньої частини тулуба, робимо конус
пологим.
7. Пензлем і водою фіксуємо всі необхідні додаткові елементи.
8. Надаємо іграшці завершеного вигляду.
VІІ. Контрольно-коригувальний етап
Розфарбовування виробів, естетичне оформлення.
VІІІ. Підсумок заняття
Аналіз дитячих робіт. Виставка кращих малюнків.

41. 41
Заняття №2
ТЕМА: Створення малих скульптурних форм.
Ліплення фруктів та овочів
Мета: навчити гуртківців одному із способів художнього зображення
предмета-ліплення з тіста; навчити ліпленню рельєфних форм; закріпити
технічні навички і прийоми ліплення з тіста, отримані на попередньому
занятті; ліплення з частин, поділ шматка на частини; закріпити прийоми
відтягування, приплющування, ліплення пальцями під час передачі
характерних особливостей предмета, витримання співвідношення пропорцій
за величиною.
Розвивати координацію рухів та відчуття пластики, форми, матеріалу,
кольору.
Виховувати інтерес до творчості, бажання дарувати радість іншим.
Матеріали та інструменти: тісто для ліплення, стеки, стаканчик з
водою, підставка, серветки.
Обладнання для керівника гуртка: готові вироби виготовленні дітьми на
попередніх заняттях, схеми із зображенням послідовності ліплення овочів та
фруктів.
Техніка виконання: рельєфне ліплення комбінованим способом.
Матеріально-технічне забезпечення: відеоколаж з мультиплікаційних
фільмів про овочі та фрукти, відеопрезентація.
Тип заняття: інтерактивне, комбіноване.
Хід заняття
І. Організація гуртківців (2-3 хвилини)
Привітання керівників гуртка.
Повторення вивченого матеріалу.
Бесіда педагога.
Діти, на минулому занятті ми почали вивчати нову для нас техніку
ліплення – «тістопластику».
- Давайте пригадаємо, що таке «тістопластика»?

42. 42
(Це один з видів декоративно-ужиткового мистецтва)
- Які два основних види тістопластики ви знаєте?
(ліплення рельєфних форм і ліплення просторових фігур)
- А які чотири способи ліплення існують?
(конструктивний спосіб, скульптурний (пластичний), комбінований та
модульний)
- У який же спосіб ми ліпили нашого козака?
(конструктивно-пластичний)
- Правильно, ми ліпили просторову фігурку козака комбінованим
способом.
- Сьогодні ми навчатимемося ліпити рельєфні зображення.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
- А зараз, діти, ми переглянемо з вами відеоколаж з мультфільмів і про
тему нашого заняття ви дізнаєтеся самі. (Перегляд відеоколажу).
- Я думаю, що ви здогадалися, про що йтиме мова на нашому занятті.
Так, ми ліпитимемо овочі та фрукти. Тільки вони в нас будуть відрізнятися
від нашого «козака» тим, що ліпитимемо їх ми в інший спосіб – рельєфне
зображення.
Рельєф – це вид скульптури, в якому все зображення створюється
об’ємною формою, яка частково виступає з-за площини. Давайте
переглянемо відео презентацію, на якій представлені готові вироби
гуртківців і зрозуміємо ціль нашого заняття і його мету. (Перегляд
презентації)
- Чим ці овочі та фрукти схожі на справжні, а чим відрізняються?
Перш ніж ми приступимо до виконання нашого завдання ми зробимо
розминку.
ІV. Вправи для розвитку дрібної моторики рук
1. Стоячи, хлопки руками по колінах два рази, потім схрестити руки,
знову два хлопка по колінах (4-5 разів).