Download to read offline
![5
ВСТУП
Освіта є основою інтелектуального, духовного, фізичного і культурного
розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою
розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти
є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства,
розвиток її талантів, розумових, творчих і фізичних здібностей, формування
цінностей і необхідних компетентностей для її успішної самореалізації, виховання
відповідальних громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, підготовка
кваліфікованих фахівців, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного,
творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня громадян
задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору.
Сучасні соціальні потреби щодо виховання компетентної особистості
вимагають постійної роботи щодо модернізації і позашкільної освіти – забезпечення
її відповідності запитам і можливостям суспільства, конструктивних змін у системі
навчально-вихованої діяльності, переорієнтації на більшу продуктивність: уміння
досліджувати, аналізувати, синтезувати явища навколишньої дійсності на основі
системи знань і вмінь, детермінованих гуманістичними культурно-освітніми
орієнтаціями [2].
Позашкільна освіта сприяє розвитку здібностей дітей та молоді у сфері науки,
культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості; здобуттю ними
первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої
самореалізації та/або професійної діяльності.
Відповідно до цього основним суспільним завданням, що стоїть перед
позашкільними навчальними закладами, є формування ключових компетентностей
особистості, які забезпечують її соціалізацію та становлення, як свідомого
громадянина своєї держави. Сучасна особистість має бути здатна і готова до
конструктивного досягнення успішної життєдіяльності в мінливих суспільно-
економічних умовах, самостійного і свідомого вирішення складних життєвих
завдань, породжених інформаційними, економічними, соціальними, політичними,
культурно-релігійними процесами третього тисячоліття. Розвиток життєвої](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-5-320.jpg)
![7
- соціальна та громадянська компетентності. (Усі форми поведінки, які потрібні
для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на
роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і
розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону,
дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття) [10].
Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них
діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти у тому числі
і позашкільній, особливо на заняттях гуртків науково-технічного напряму, а саме
історико-технічного стендового моделювання.](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-7-320.jpg)
![8
РОЗДІЛ І. КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД В ОСВІТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ
АСПЕКТ
1.1. Теоретичні засади компетентнісного підходу у закладах освіти
Тенденцією розвитку освіти у цивілізованому світі є впровадження у
педагогічну практику компетентнісно-орієнтованої освіти, яка сприяє набуттю
вихованцями компетентностей, необхідних у житті. Теорія компетентнісного
підходу в освіті розроблялася і була представлена в працях зарубіжних учених Р.
Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена. Українські перспективи
компетентнісного підходу в сучасній освіті досліджували вчені І. Бех, Н. Бібік, О.
Биковська, Л. Ващенко, І. Єрмаков, В. Вербицький, О. Локшина, О. Кононко, О.
Пометун, О. Савченко та інші [11]. Практичну реалізацію компетентнісного підходу,
формування компетентностей особистості розкрили у своїх роботах вчені В.
Болотов, І. Зимняя, Е. Зеєр, А. Золотарьова, М. Катунова, В. Лаптев, О. Лебедев, Н.
Радіонова, В. Сєріков, А. Тряпицина, А. Хуторський та інші.
Поняття «компетентність» досить широке. До нього відносять навчальні
здібності, знання та навички, моральні цінності, ставлення. Компетентний (від лат.
competent — належний, відповідний — досвідчений у певній галузі, якому
притаманні компетентність, поінформованість, обізнаність, авторитетність. Різні
науковці за структурою поняття компетентності виділяють предметно-знаннєву,
організаційну, технологічну, екологічну, правову, політичну, культурологічну,
соціальну, економічну компетентність, а також компетентність у сфері
комунікативної діяльності та у сфері особистого і повсякденного життя людини.
На думку О. Кононко, компетентність не означає лише доступну вікову
поінформованість дитини в широкому колі життєвих проблем. Вона передбачає
цілий комплекс характеристик: розвинений чуттєвий досвід; навички практичного
життя; розвинені потреби, здібності, звички; набір базових особистих властивостей,
які гарантують дитині пристосованість до життя; уміння орієнтуватись у змінних
умовах, знаходити оптимальні засоби реалізації свого особистісного потенціалу. Як
зазначає І. Бех, компетентнісний підхід в сучасній освіті повинен забезпечити
вищий рівень компетентності учнів. Учений наголошує, що цей рівень](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-8-320.jpg)
![9
репрезентується сформованістю у суб’єкта поняття „компетентність” як єдності, в
якій науково орієнтовна основа дії визначає логіку її практичного виконання, що
полягає в інтелектуально-моральній саморегуляції, спрямованій на ефективне
вирішення суб’єктом певних життєвих проблем. Відповідно до концептуального
положення академіка І. Беха, недоцільним є ототожнення навчальних здібностей,
знань і умінь з компетентностями. Компетентність він трактує як досвідченість
суб’єкта у певній життєвій сфері. Змістовий наголос робиться на досвідченості, а не
на обізнаності чи поінформованості суб’єкта у певній галузі. Розкриваючи
структуру досвідченості, І. Бех виділяє два рівні сформованості компетентності
особистості: вищий і нижчий [1]. За стихійного способу формування досвідченості
учень на певному етапі вікового розвитку шляхом проб і помилок, або ж за
допомогою механізму наслідування, оволодіває рядом різноманітних практичних
способів дій (комунікативних, соціальних, предметно-перетворювальних тощо).
Вони забезпечують його функціонування насамперед у найближчому соціальному
оточенні, а далі й у ширшому просторі. Таким чином у нього формується як
практична вмілість реалізації цих способів у певних ситуаціях (уміння й навички),
так і відповідні знання про ці способи. При цьому у суб’єкта закономірно відсутня
теоретична основа таких способів дій. Постійне вправляння у практичних способах
дій приводить до розвитку досвідченості суб’єкта. Цей спосіб набуття досвідченості
свідчить про нижчий рівень компетентності особистості (І. Бех). Визначальними
характеристиками цього рівня компетентності є недостатня узагальненість та
обмеження перенесення засвоюваних практичних способів дій на інші об’єкти,
враховуючи специфіку нових обставин. Центральним мотивом цього рівня
компетентності виступає потреба суб’єкта пристосовуватись до вимог, які ставить
життя [1]. Компетентності вищого рівня як відповідне уміння спонукається
мотиваційною основою, складниками якої є провідний мотив, прагнення до
самоствердження та широкі соціальні мотиви. Принциповим моментом
компетентності вищого рівня є його безпосередня залежність від якості навчальних
здобутків, які повинні трансформуватися у систему компетентностей суб’єкта. Лише
власні теоретичні надбання, стверджує І. Бех, мають достатній потенціал для такої](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-9-320.jpg)
![10
компетентності. Отже, тільки педагогіка розвитку може забезпечити розвиток в учня
компетентності вищого рівня [1].
Для сучасної системи позашкільної освіти важливими є дослідження
британського вченого Дж. Равена, який вважає, що компетентнісний підхід
передбачає виявлення в дитини унікальних якостей, важливих для успіху в тій чи
іншій сфері діяльності; визначення таких освітніх цілей, коли на першому плані –
творчий розвиток особистості; упровадження форм і методів навчання, що сприяють
виявленню та формуванню компетентностей особистості з урахуванням її
здібностей та інтересів; відмова від традиційних систем оцінювання досягнень. Як
вважає Т. Сущенко, виховний потенціал позашкільних навчальних закладів має всі
можливості для залучення кожної дитини до активної перетворювальної діяльності,
гарантує й забезпечує можливості практичного здійснення розвитку творчих
інтересів і здібностей, вільний вибір виду діяльності.
Реалізація компетентнісного підходу в позашкільній освіті передбачає
переосмислення вихованцями значення для них пізнавально-практичної і
комунікативно-творчої діяльності в гуртках, студіях, клубах, наукових секціях,
наукових товариствах, що сприяє не лише оволодінню знаннями, уміннями та
навичками, а й їх використанню для самовизначення в майбутньому, виконання
різних соціальних ролей, розв’язання професійних і життєвих завдань [5].
Отже, розглядаючи компетентнісний підхід, висвітлимо перспективний
педагогічний досвід керівника гуртка історико-технічного стендового моделювання
з вищеозначеного питання стосовно учнівської молоді, зважаючи на її вікові
особливості.
1.2. Формування базових компетентностей вихованця позашкільного
навчального закладу
У працях відомого науковця О. Пометун зазначається, що спрямованість
системи освіти на засвоєння системи знань вже не відповідає сучасному
соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних, ініціативних і
відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні
соціальних, виробничих і економічних завдань [11]. Виконання цих завдань](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-10-320.jpg)
![14
відповідальність громадянина за реалізацію цих можливостей, за власне життя, за
свій внесок у забезпечення ефективності та гармонійності життєдіяльності
суспільства, конструктивного характеру перетворень, які у ньому відбуваються.
Виховання і освіта забезпечують здатність і готовність особистості зробити і
гідно реалізувати свій життєвий і соціальний вибір, нести за нього відповідальність.
Сучасна особистість – здатна і готова до конструктивного досягнення успішної
життєдіяльності в мінливих суспільно-економічних умовах, самостійного і
свідомого вирішення складних життєвих завдань, породжених інформаційними,
економічними, соціальними, політичними, культурно-релігійними процесами
третього тисячоліття. Поняття «життєва компетентність» остаточно увійшло в
науковий обіг у кінці 90-х років минулого століття завдяки роботам Л. В. Сохань та
І. Г. Єрмакова, І. П. Ящук, які одними з перших почали досліджувати зазначене
явище. Л. В. Сохань та І. Г. Єрмаков розглядали життєву компетентність як
«складне утворення, яке «вбирає в себе» знання, уміння та навички, життєвий
досвід, життєві досягнення особистості» [4]. Це визначення заклало основи для
дослідження структури, компонентів життєвої компетентності. І. П. Ящук,
досліджуючи соціально-педагогічні, соціально-виховні аспекти формування
життєвої компетентності в юнацькому віці, визначила її як «знання, вміння,
життєвий досвід особистості, необхідний їй для розв’язання життєвих завдань і
продуктивного здійснення життя». Завдяки цьому визначенню відбулася деталізація
наукових уявлень про функціональну спрямованість життєвої компетентності
особистості.
Л. В. Сохань, Л. М. Несен і І. Г. Єрмаков розробили нову, повнішу дефініцію
поняття «життєва компетентність», визначили його як «знання, вміння, життєвий
досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих
завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту;
які передбачають свідоме і відповідальне ставлення до виконання особистістю її
життєвих і соціальних ролей» [4]; «необхідну психологічну умову повноти
самореалізації особистості і досягнення нею вершин свого самоздійснення» [14].](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-14-320.jpg)
![27
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бех І.Д. Компетентнісний підхід як освітня стратегія[Електронний ресурс] /
Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/8772/1/534%20Бех.pdf
2. Биковська О. В. Позашкільна освіта: теоретико-методичні основи :
монографія. / О.В. Биковська. – К. : ІВЦ АЛКОН, 2008. – 336 с.
3. Вербицький В. В. Позашкільна освіта у вимірі XХІ
століття. / В. В. Вербицький / Позашкільна освіта: історичні поступи та
здобутки : зб. матер. Всеукр. пед. конф., 2–3 грудня 2008 р. / За заг. ред. д. п.
н. В. В. Вербицького – К.: АВЕРС, 2008. – 308 с.
4. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. посіб. / за ред. Л. В.
Сохань. – К. : Богдана, 2003. – 520 с. 10. Життєві кризи особистості :
методичний посібник : у 2 ч. / ред. рада: В. М. Доній, Г. М. Несен, Л. В.
Сохань, І. Г. Єрмаков та ін. – К. : ІЗМН, 1998. – 392 с.
5. Життєва компетентність особистості: науково-методичний посібник/ За ред.
Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен — К.: Богдана, 2003. — 520 с. 5.
Пустовіт П. А. Життєва компетентність // Енциклопедія освіти / Акад. пед.
наук. України; гол. ред. В. Г. Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. - Є. 285.
6. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа
компетентностного подхода в образовании. / И. А. Зимняя. – М. : Исследоват.
центр проблем качества подгот. спец., 2004. – 42 c.
7. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Життєвий проект особистості: від теорії до
практики: практико зорієнтований посібник/ І. Г. Єрмаков, Д. О. Пузіков. —
К. : Освіта України, 2007р.
8. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Життєтворчі компетенції особистості / І. Г.
Єрмаков, Д. О. Пузіков // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з
особливими потребами: зб. наук. пр. — № 3 (5). — К. : Університет «Україна»,
2007. - Є. 44-53.
9. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої
12-річної школи. — Запоріжжя: Центріон, 2005. — С.](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-27-320.jpg)
![28
10. Концепція Нова українська школа, [Електронний ресурс]. – Режим доступу
http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf
11. Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські
перспективи. (Бібліотека з освітньої політики) / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко,
О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун., О. Я. Савченко,
С. Є. Трубачова. – К. : Вид. «К.І.С», 2004. – 112 с.
12. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании.
[Текст] / О. Е. Лебедев // Школьные технологии, 2004. – № 5. – С. 3–12.
13. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження
компетентнісного підходу в українській освіті. / О. І. Пометун //
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські
перспективи. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 66–72.
14. Сохань Л., Єрмаков І. Життєва компетентність у технології життєздійснення /
Л. Сохань, І. Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство:
науково-методичний збірник / Ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков
(керівник авторського колективу і науковий редактор) та ін. - К. : Контекст,
2000. – С. 83.](https://image.slidesharecdn.com/random-171107112429/85/slide-28-320.jpg)
Uploaded byНаталья Качковская
історико технічне стендове моделювання
формування життєвої компетентності вихованців гуртка як основа озвитку творчої особистості
More Related Content
Similar to історико технічне стендове моделювання
More from Наталья Качковская
історико технічне стендове моделювання
- 1. ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ГУРТКА ЯКОСНОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ Посібник Ігор Сторож
- 2. 2 Управління освіти інауки Кам’янець-Подільської міської ради Центр дитячої та юнацької творчості Ігор Сторож ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ГУРТКА ЯК ОСНОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ Посібник 2017
- 3. 3 Автор Сторож Ігор Михайлович,керівник гуртка історико-технічного стендового моделювання, Кам’янець-Подільського Центру дитячої та юнацької творчості Рецензенти: Семенишена В.С., завідувач науково-методичного відділу Кам’янець- Подільського центру дитячої та юнацької творчості Майструк Г.І., методист науково-методичного відділу Кам’янець-Подільського центру дитячої та юнацької творчості Сторож І.М. Формування життєвої компетентності вихованців гуртка як основа розвитку творчої особистості: Посібник/ І.М. Сторож. – Кам’янець-Подільський, 2017. - 64 с. У посібнику представлено тему по формуванню у вихованців гуртка історико-технічного стендового моделювання життєвої компетентності як основи розвитку творчої особистості гуртківців. Автор розглядає провідні теоретичні положення щодо впровадження компетентнісного підходу в позашкільній освіті. Визначено перелік базових компетентностей за основними напрямками позашкільної освіти. Розкрито інноваційні форми роботи на заняттях гуртка, що сприяють формуванню життєвої компетентності вихованців. Посібник адресовано керівникам гуртків історико-технічного стендового моделювання та керівникам гуртків науково-технічного напряму позашкільних навчальних закладів.
- 4. 4 ЗМІСТ ВСТУП……………………………………………………………………………..………4 РОЗДІЛ І. КОМПЕТЕНТНІСНИЙПІДХІД В ОСВІТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ………...................................................................................................................7 1.1. Теоретичні засади компетентнісного підходу у закладах освіти……………………………………..……………………..…………………..7 1.2. Формування базових компетентностей вихованця позашкільного навчального закладу…………………………………………………………………….………...9 1.3. Життєва компетентність особистості як структурна складова базових компетентностей школяра…………………………………..…….……………...12 РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ГУРТКА ІСТОРИКО-ТЕХНІЧНОГО СТЕНДОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ……………………………………………………………….16 2.1. Роль гурткової роботи у формуванні життєвої компетентності школярів……………………………………………………………..……..……….……16 2.2. Форми організації роботи гуртка як шлях до результативності вихованців та формування їх життєвої компетентності…………………………..………………...…18 ВИСНОВКИ………………………………………………..………………..…………...24 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………...……..……………………….26 ДОДАТКИ………………………………………………………………………..………28 Додаток 1. Всеукраїнська виставка-конкурс з історико-технічного стендового моделювання………………………………………………………………………..……29 Додаток 2. План-конспект заняття на тему: «Складання моделі Т-64 в М 1:35»…..32 Додаток 3. План-конспект заняття на тему: «Фарбування моделі Т-64 в М 1:35 за допомогою техніки кольорової модуляції та візерінгу»…………….…………...…....38 Додаток №4. Виховна година на тему: «Від мрії до професійної мети».…………...43 Додаток №5. Наші перемоги………………………………………………...............…51 Додаток №6. Мріємо. Прагнемо. Досягаємо………………………………………….54 Додаток №7. Фотогалерея………………………………………………………....…...62
- 5. 5 ВСТУП Освіта є основоюінтелектуального, духовного, фізичного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних компетентностей для її успішної самореалізації, виховання відповідальних громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, підготовка кваліфікованих фахівців, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору. Сучасні соціальні потреби щодо виховання компетентної особистості вимагають постійної роботи щодо модернізації і позашкільної освіти – забезпечення її відповідності запитам і можливостям суспільства, конструктивних змін у системі навчально-вихованої діяльності, переорієнтації на більшу продуктивність: уміння досліджувати, аналізувати, синтезувати явища навколишньої дійсності на основі системи знань і вмінь, детермінованих гуманістичними культурно-освітніми орієнтаціями [2]. Позашкільна освіта сприяє розвитку здібностей дітей та молоді у сфері науки, культури, фізичної культури і спорту, технічної та іншої творчості; здобуттю ними первинних професійних навичок і вмінь, необхідних для їх соціалізації, подальшої самореалізації та/або професійної діяльності. Відповідно до цього основним суспільним завданням, що стоїть перед позашкільними навчальними закладами, є формування ключових компетентностей особистості, які забезпечують її соціалізацію та становлення, як свідомого громадянина своєї держави. Сучасна особистість має бути здатна і готова до конструктивного досягнення успішної життєдіяльності в мінливих суспільно- економічних умовах, самостійного і свідомого вирішення складних життєвих завдань, породжених інформаційними, економічними, соціальними, політичними, культурно-релігійними процесами третього тисячоліття. Розвиток життєвої
- 6. 6 компетентності особистості виступаєумовою як її успішної, гармонійної життєдіяльності, так і конструктивного перетворення і гармонійного розвитку суспільства. Згідно Концепції Нової української школи випускник третього тисячоліття це: - цілісна особистість усебічно розвинена, здатна до критичного мислення; - патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; - інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя. Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. У Концепції Нової української школи визначено десять ключових компетентностей: - ініціативність і підприємливість (уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо); - обізнаність та самовираження у сфері культури. (Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших); - екологічна грамотність і здорове життя. (Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя);
- 7. 7 - соціальна тагромадянська компетентності. (Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, в сім’ї, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів. Повага до закону, дотримання прав людини і підтримка соціокультурного різноманіття) [10]. Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти у тому числі і позашкільній, особливо на заняттях гуртків науково-технічного напряму, а саме історико-технічного стендового моделювання.
- 8. 8 РОЗДІЛ І. КОМПЕТЕНТНІСНИЙПІДХІД В ОСВІТІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ 1.1. Теоретичні засади компетентнісного підходу у закладах освіти Тенденцією розвитку освіти у цивілізованому світі є впровадження у педагогічну практику компетентнісно-орієнтованої освіти, яка сприяє набуттю вихованцями компетентностей, необхідних у житті. Теорія компетентнісного підходу в освіті розроблялася і була представлена в працях зарубіжних учених Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена. Українські перспективи компетентнісного підходу в сучасній освіті досліджували вчені І. Бех, Н. Бібік, О. Биковська, Л. Ващенко, І. Єрмаков, В. Вербицький, О. Локшина, О. Кононко, О. Пометун, О. Савченко та інші [11]. Практичну реалізацію компетентнісного підходу, формування компетентностей особистості розкрили у своїх роботах вчені В. Болотов, І. Зимняя, Е. Зеєр, А. Золотарьова, М. Катунова, В. Лаптев, О. Лебедев, Н. Радіонова, В. Сєріков, А. Тряпицина, А. Хуторський та інші. Поняття «компетентність» досить широке. До нього відносять навчальні здібності, знання та навички, моральні цінності, ставлення. Компетентний (від лат. competent — належний, відповідний — досвідчений у певній галузі, якому притаманні компетентність, поінформованість, обізнаність, авторитетність. Різні науковці за структурою поняття компетентності виділяють предметно-знаннєву, організаційну, технологічну, екологічну, правову, політичну, культурологічну, соціальну, економічну компетентність, а також компетентність у сфері комунікативної діяльності та у сфері особистого і повсякденного життя людини. На думку О. Кононко, компетентність не означає лише доступну вікову поінформованість дитини в широкому колі життєвих проблем. Вона передбачає цілий комплекс характеристик: розвинений чуттєвий досвід; навички практичного життя; розвинені потреби, здібності, звички; набір базових особистих властивостей, які гарантують дитині пристосованість до життя; уміння орієнтуватись у змінних умовах, знаходити оптимальні засоби реалізації свого особистісного потенціалу. Як зазначає І. Бех, компетентнісний підхід в сучасній освіті повинен забезпечити вищий рівень компетентності учнів. Учений наголошує, що цей рівень
- 9. 9 репрезентується сформованістю усуб’єкта поняття „компетентність” як єдності, в якій науково орієнтовна основа дії визначає логіку її практичного виконання, що полягає в інтелектуально-моральній саморегуляції, спрямованій на ефективне вирішення суб’єктом певних життєвих проблем. Відповідно до концептуального положення академіка І. Беха, недоцільним є ототожнення навчальних здібностей, знань і умінь з компетентностями. Компетентність він трактує як досвідченість суб’єкта у певній життєвій сфері. Змістовий наголос робиться на досвідченості, а не на обізнаності чи поінформованості суб’єкта у певній галузі. Розкриваючи структуру досвідченості, І. Бех виділяє два рівні сформованості компетентності особистості: вищий і нижчий [1]. За стихійного способу формування досвідченості учень на певному етапі вікового розвитку шляхом проб і помилок, або ж за допомогою механізму наслідування, оволодіває рядом різноманітних практичних способів дій (комунікативних, соціальних, предметно-перетворювальних тощо). Вони забезпечують його функціонування насамперед у найближчому соціальному оточенні, а далі й у ширшому просторі. Таким чином у нього формується як практична вмілість реалізації цих способів у певних ситуаціях (уміння й навички), так і відповідні знання про ці способи. При цьому у суб’єкта закономірно відсутня теоретична основа таких способів дій. Постійне вправляння у практичних способах дій приводить до розвитку досвідченості суб’єкта. Цей спосіб набуття досвідченості свідчить про нижчий рівень компетентності особистості (І. Бех). Визначальними характеристиками цього рівня компетентності є недостатня узагальненість та обмеження перенесення засвоюваних практичних способів дій на інші об’єкти, враховуючи специфіку нових обставин. Центральним мотивом цього рівня компетентності виступає потреба суб’єкта пристосовуватись до вимог, які ставить життя [1]. Компетентності вищого рівня як відповідне уміння спонукається мотиваційною основою, складниками якої є провідний мотив, прагнення до самоствердження та широкі соціальні мотиви. Принциповим моментом компетентності вищого рівня є його безпосередня залежність від якості навчальних здобутків, які повинні трансформуватися у систему компетентностей суб’єкта. Лише власні теоретичні надбання, стверджує І. Бех, мають достатній потенціал для такої
- 10. 10 компетентності. Отже, тількипедагогіка розвитку може забезпечити розвиток в учня компетентності вищого рівня [1]. Для сучасної системи позашкільної освіти важливими є дослідження британського вченого Дж. Равена, який вважає, що компетентнісний підхід передбачає виявлення в дитини унікальних якостей, важливих для успіху в тій чи іншій сфері діяльності; визначення таких освітніх цілей, коли на першому плані – творчий розвиток особистості; упровадження форм і методів навчання, що сприяють виявленню та формуванню компетентностей особистості з урахуванням її здібностей та інтересів; відмова від традиційних систем оцінювання досягнень. Як вважає Т. Сущенко, виховний потенціал позашкільних навчальних закладів має всі можливості для залучення кожної дитини до активної перетворювальної діяльності, гарантує й забезпечує можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей, вільний вибір виду діяльності. Реалізація компетентнісного підходу в позашкільній освіті передбачає переосмислення вихованцями значення для них пізнавально-практичної і комунікативно-творчої діяльності в гуртках, студіях, клубах, наукових секціях, наукових товариствах, що сприяє не лише оволодінню знаннями, уміннями та навичками, а й їх використанню для самовизначення в майбутньому, виконання різних соціальних ролей, розв’язання професійних і життєвих завдань [5]. Отже, розглядаючи компетентнісний підхід, висвітлимо перспективний педагогічний досвід керівника гуртка історико-технічного стендового моделювання з вищеозначеного питання стосовно учнівської молоді, зважаючи на її вікові особливості. 1.2. Формування базових компетентностей вихованця позашкільного навчального закладу У працях відомого науковця О. Пометун зазначається, що спрямованість системи освіти на засвоєння системи знань вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань [11]. Виконання цих завдань
- 11. 11 потребує істотного посиленнясамостійної й продуктивної діяльності самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства. Саме останнє детермінувало пошук в освітньому просторі ефективних моделей організації навчально-виховного процесу, в основі якого має бути покладено застосування компетнтнісного підходу до освіти. У позашкільних навчальних закладах особливо важливе значення має відбір і конструювання навчально- виховного процесу. Його сутність полягає в тому, що особистісні інтереси й освітні потреби дітей та їхніх батьків визначають напрями, обсяги і навіть час навчальної діяльності кожного з учнів у складі гуртка, секції, клубу тощо, що дає змогу формувати базові компетентності вихованців позашкільного навчального закладу. Метою яких є засвоєння соціального досвіду, перетворення його на власні цінності, установки, орієнтації, а надалі відтворення набутого соціального досвіду через діяльність у системі соціальних зв’язків і відносин. До переліку базових компетентностей, які мають бути сформовані у навчально-виховному процесі позашкільного навчального закладу відносяться такі: - здатність приймати відповідальність на себе як за власні вчинки, дії і поведінку, так за вчинки, дії і поведінку товаришів по гуртку, секції, малому творчому колективу. Також брати участь у прийнятті групових рішень, вирішувати конфлікти не насильно та у підтримці і поліпшенні демократичних, толерантних і дружніх стосунків в учнівсько-педагогічному колективі позашкільних навчальних закладів; - розуміння особливостей життя у полікультурному суспільстві: толерантне ставлення до відмінностей, повага до інших і здатність жити з людьми інших культур, мов і релігій; - здатність, бажання і творче ставлення до ефективної роботи в команді (плануванні дій і творчий підхід до вирішення життєважливих проблем, широку застосуванні комунікативних навичок; - вироблення й застосування на практиці “життєвих навичок” (стосунки з іншими, участь у діяльності самоврядування навчального закладу, соціальна активність, визнання і слідування суспільним ціннісним орієнтирам), які на думку
- 12. 12 Б. Оскарссон є“особистісними та міжособистісними якостями, здібностями, навичками і знаннями, що проявляються в різних формах і різноманітних ситуаціях роботи і соціального життя” - компетенція ціннісно-смислова, загальнокультурна, особистісна. Вона передбачає оволодіння ґрунтовними знаннями і практичним досвідом у сфері сучасної техніки та технології, графічної грамотності, конструкторської, винахідницької та експериментальної роботи; формування практичних вмінь та навичок конструкторської, винахідницької, дослідницької та експериментальної роботи та практичного застосування здобутих знань у виготовленні технічних об’єктів; розвиток конструкторських та дослідницьких здібностей; набуття досвіду власної творчої діяльності; - проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності, внаслідок якої створюються технічні об’єкти з ознаками корисної та істотної новизни. Вона виявляється в конструюванні моделей, механізмів, нескладних машин, приладів, радіоелектронних пристроїв, тощо та сприяє виникненню й формуванню інтересу до техніки, розвитку раціоналізаторських і винахідницьких нахилів та здібностей; - навчально-пізнавальна компетентність – учні повинні отримати знання та практичний досвід з основ наукового дослідження, опанувати методику організації та проведення експерименту, вміти опрацювати отримані результати та робити висновки. Вона охоплює формування практичних вмінь та навичок роботи з різноманітними приладами та обладнанням; розвиток практичних уміння та навички застосування здобутих знань у процесі творчої діяльності; набуття досвіду власної наукової діяльності, розвиток дослідницьких здібностей, просторового та логічного мислення, формування потреби у творчій самореалізації та виховання моральних якостей, громадянської позиції, працелюбності, творчого ставлення до праці; - соціальна компетентність сприяє можливостям дитини комфортно “увійти” у суспільство, а сам процес входження характеризується процесами інкультуризації (входження людини в культуру свого народу), інтерналізації (засвоєння моделей
- 13. 13 поведінки і соціальнихзначень), адаптації (вміння знаходити певний баланс між своїми ціннісними орієнтаціями й власне соціальною роллю) та конструювання (моделювання власного життя на основі отриманих знань про оточуючий соціум). Теоретичний аналіз проблеми дає змогу визначити ряд тих важливих компетентностей, котрі мають бути сформовані у дітей та учнівської молоді в процесі гурткових занять у позашкільному навчальному закладі. Зважаючи на специфіку навчально-виховного процесу, провідними компетентностями є такі, що дають змогу дитині максимально реалізувати свої інтереси, освітні потреби та бажання, а саме: що забезпечують умови ефективної реалізації навчально- пізнавальної, дослідницької і конструкторської діяльності та суспільно корисної, масової чи природоохоронної роботи (формування позитивного ставлення та розв’язання пізнавальних й дослідницьких завдань; нестандартність рішення; проблемні ситуації їх створення і розв’язання; продуктивне й репродуктивне пізнання; дослідження, інтелектуальна діяльність); діяльності, в які входять гра, учіння, праця, планування, проектування, моделювання, прогнозування, дослідницька діяльність, орієнтування в різних видах діяльності; інформаційні технології: отримання, опрацювання, подання інформації, перетворення її (читання, конспектування), мас-медійні, мультимедійні технології, комп’ютерна грамотність; володіння електронною інтернет-технологією. Отже, запровадження у навчально-виховний зміст позашкільних навчальних закладів ключових компетентностей дає змогу усунути суперечності між засвоєнням вихованцями теоретичних знань, відповідних умінь і практичних навичок та їх ефективним використанням у процесі розв’язання конкретних життєво важливих для них завдань чи проблемних ситуацій. 1.3. Життєва компетентність особистості як структурна складова базових компетентностей школяра Демократизація, соціально-економічне реформування, інформатизація українського суспільства вимагають нових підходів до вирішення проблем освіти і виховання підростаючого покоління. Держава і суспільство надають особистості нові можливості для розвитку і самореалізації. Водночас, посилюється
- 14. 14 відповідальність громадянина зареалізацію цих можливостей, за власне життя, за свій внесок у забезпечення ефективності та гармонійності життєдіяльності суспільства, конструктивного характеру перетворень, які у ньому відбуваються. Виховання і освіта забезпечують здатність і готовність особистості зробити і гідно реалізувати свій життєвий і соціальний вибір, нести за нього відповідальність. Сучасна особистість – здатна і готова до конструктивного досягнення успішної життєдіяльності в мінливих суспільно-економічних умовах, самостійного і свідомого вирішення складних життєвих завдань, породжених інформаційними, економічними, соціальними, політичними, культурно-релігійними процесами третього тисячоліття. Поняття «життєва компетентність» остаточно увійшло в науковий обіг у кінці 90-х років минулого століття завдяки роботам Л. В. Сохань та І. Г. Єрмакова, І. П. Ящук, які одними з перших почали досліджувати зазначене явище. Л. В. Сохань та І. Г. Єрмаков розглядали життєву компетентність як «складне утворення, яке «вбирає в себе» знання, уміння та навички, життєвий досвід, життєві досягнення особистості» [4]. Це визначення заклало основи для дослідження структури, компонентів життєвої компетентності. І. П. Ящук, досліджуючи соціально-педагогічні, соціально-виховні аспекти формування життєвої компетентності в юнацькому віці, визначила її як «знання, вміння, життєвий досвід особистості, необхідний їй для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя». Завдяки цьому визначенню відбулася деталізація наукових уявлень про функціональну спрямованість життєвої компетентності особистості. Л. В. Сохань, Л. М. Несен і І. Г. Єрмаков розробили нову, повнішу дефініцію поняття «життєва компетентність», визначили його як «знання, вміння, життєвий досвід особистості, її життєтворчі здатності, необхідні для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального життєвого проекту; які передбачають свідоме і відповідальне ставлення до виконання особистістю її життєвих і соціальних ролей» [4]; «необхідну психологічну умову повноти самореалізації особистості і досягнення нею вершин свого самоздійснення» [14].
- 15. 15 Вагомий внесок увивчення явища «життєва компетентність», його соціальних і соціально-психологічних аспектів, розроблення наукової дефініції цього поняття зробив В. Т. Циба. Учений указав на роль життєвої компетентності у визначенні і здійсненні особистістю власного життєвого шляху. В. Т. Циба зазначив, що «осмислення свого призначення, своєї долі, життєвих цілей, сенсу життя і організація життєвого шляху визначають зміст життєвої компетентності особистості. В цьому змісті відображається оптимізація життєвого шляху, тобто обгрунтування раціональних способів досягнення мети». Цікавим є одне з останніх визначень життєвої компетентності, зроблене Н. А. Пустовіт. Вона визначає це поняття як «індикатор, який дозволяє визначити готовність учня-випускника до життя, його подальший особистісний розвиток і здатність до активної участі у житті суспільства»; «логічне поєднання ставлення і цінності, уміння та знання». Таким чином, життєва компетентність особистості – це складна здатність (або система здатностей) особистості, яка через ефективне розв’язання життєвих проблем, своєчасне визначення і вирішення складних життєвих завдань людини, забезпечує її продуктивне життєве самовизначення і самоздійснення, оптимальну організацію життєвого шляху. Структурою життєвої компетентності є система, в якій виділяється п’ять підсистем, які, в свою чергу, мають власні компоненти і підкомпоненти: знання: науково-теоретичні (про світ, закони життя, про себе); практичні (життєва мудрість, знання норм поведінки); уміння і навички: практичне застосування знань; норм поведінки; життєтворчі здібності: аналітичні; прогностичні; поведінкові; життєвий досвід: індивідуальний (усвідомлений, неусвідомлений); досвід інших людей (творче використання, наслідування); життєві досягнення: особисте щастя; соціальний статус; самореалізація. Структура життєвої компетентності пов’язана з її функціями: - захисна – розвинена життєва компетентність захищає від життєвих ризиків і невдач (попереджає негативні події, допомагає пережити їх в разі настання), дає змогу адаптуватися до соціального середовища, складної ситуації життя;
- 16. 16 - життєпізнання ісамопізнання – що дає особистості змогу «активно формувати уявлення про своє життя, життєдіяльність, особисту життєву перспективу, адекватно сприймати життєві події, застосовувати пізнане», є запорукою адекватного розуміння особистістю своєї життєвої ситуації і життєвих проблем, оцінювання власних якостей і ресурсів; - життєве передбачення – розвинена життєва компетентність дає особистості змогу ефективно «застосовувати пізнане у прогнозуванні» свого життя, передбачати альтернативні цілі і засоби власної життєдіяльності, «діяти та приймати життєві рішення з відповідним часово-просторовим випередженням відносно очікуваних, майбутніх життєвих подій»; - життєве самовизначення – розвинена життєва компетентність забезпечує оптимальні умови самовизначення, визначення особистістю власного життєвого шляху, «життєвих цілей, завдань, конкретних шляхів і засобів їх досягнення»; - самореалізація – життєва компетентність створює «необхідну психологічну умову повноти самореалізації особистості і досягнення нею вершин свого самоздійснення», «активної участі у житті суспільства»; - організація і вдосконалення життєдіяльності – життєва компетентність сприяє «організації особистістю власного життя та його ресурсів відповідно до вимог життєвого проекту, об’єктивних вимог середовища до людини», «самовдосконаленню, розвитку та корекції особистісних якостей». Отже, життєва компетентність особистості – це складна здатність (або система окремих здатностей) особистості, яка, через ефективне розв’язання життєвих проблем і вирішення складних життєвих завдань людини, забезпечує її продуктивне життєве самовизначення і самоздійснення, оптимальну організацію життєвого шляху. Чим досвідченіша людина, тим різноманітніша її діяльність, як результат, різноманітним стає й сформований досвід. У результаті пізнання людина вступає у взаємодію з іншими людьми, порівнює власний досвід з їхнім та збагачує його завдяки опануванню досвіду попередніх поколінь. Досвід людства складається із сукупності індивідуальних досвідів усіх членів суспільства.
- 17. 17 РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИХОВАНЦІВ ГУРТКА ІСТОРИКО-ТЕХНІЧНОГО СТЕНДОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ. ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ 2.1. Роль гурткової роботи у формуванні життєвої компетентності школярів У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти особливої уваги набуває робота гуртків, клубів та творчих об’єднань позашкільних навчальних закладів, які працюють за науково-технічним напрямом. Основна мета їх діяльності: формування пізнавальної, практичної, творчої і соціальної компетентностей особистості в процесі науково-технічної творчості. Ефективність формування компетентностей вихованців забазпечуємо завдяки виконанню наступних завдань: створення креативного, інноваційного середовища, у якому формується творча компетентність вихованців; збереження і розвиток народних традицій, національної спадщини народу; популяризація досягнень вихованців на міському, обласному, всеукраїнському, міжнародному рівнях; залучення вихованців до створення авторських зразків виробів, постановок, тощо; використання творчо-розвивальних технологій і методів навчання; досягнення успіхів в конкурсах, виставках закладу; мотивація вихованців до розвитку власних творчих здібностей, формування творчого стилю діяльності; сприяння у просуванні творчих проектів вихованців. Одним із найпопулярніших гуртків є гурток історико-технічного стендового моделювання. Стендові (недіючі) моделі супроводжують людину з самого початку цивілізованих часів. Важливість історичних моделей як артефактів в історії людської цивілізації переоцінити неможливо, оскільки велику кількість шедеврів людської думки ми знаємо лише завдяки стендовим моделям. У ХХІ ст. історико- технічне стендове моделювання поширене в усьому цивілізованому світі, у тому числі і в Україні. Заняття приваблюють своєю оригінальністю та творчою атмосферою, сприяють формуванню первинного професійного досвіду вихованців, які здобувають технічні знання і вміння, практичні навички по оволодінню основами моделювання, обробки
- 18. 18 пластмаси, деревини, паперу.Вихованці отримують знання про розвиток техніки в Україні та за її кордонами від давніх часів до часів сучасних, навчаються використовувати для цього старовинні фотоматеріали та технічні креслення. Практична складова заняття сприяє отриманню гуртківцями знань, умінь і навичок практичної роботи, у тому числі із спеціальними художніми матеріалами та використанням нових технологій. Реалізація практичної складової навчальної програми виливається у створенні власних творчих розробок, також дає можливість відтворювати чужі з використанням комп’ютерних програмам з 3D-моделюванням. Гурткова робота – процес безперервний. Вона не має фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в іншу від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей та підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійній творчості, яка і формує потребу особистості у подальшому творчому сприйнятті світу. На думку Б. Кобзара, саме така діяльність дозволяє поширити і поглибити знання школярів, зміцнити набуті на уроках навички та вміння, розвинути здібності дітей, задовільнити їхні різнобічні інтереси, сформувати самостійність, організувати практичну суспільно-корисну діяльність, дозвілля дітей. У той же час вона дозволяє збільшити час цілеспрямованого педагогічного впливу на учнів. Велику увагу приділяємо втіленню і соціальної складової у роботі гуртка, що сприяє вихованню свідомої дисципліни, точності, акуратності, оволодіння основами наукової організації праці, виховання патріотизму, любові до України. Гурткова робота базується на принципі добровільності, що говорить про інтерес учнів до неї, а це є запорукою більш глибокого вивчення і, відповідно, усвідомлення того, що вивчається. Заняття більш повно вирішують виховні завдання, тим самим формують у школярів життєву компетентність, що є не менш важливою, ніж навчання. Вона забезпечує формування активної життєвої позиції, готовності до безперервної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, підприємницьку діяльність; сприяє взаємодії людини в групі, колективі, з іншими людьми; передбачає здатність визначати наслідки своїх дій, робити правильний вибір при їх
- 19. 19 виконанні, дотримуватися балансузагальних і особистих інтересів. Формуючи ці компетентності допомагаємо вихованцям розкрити власний потенціал, стати унікальним, знайти свій стиль; сприяємо їхньому професійному самовизначенню та вибору правильних життєвих орієнтирів. 2.2.Форми організації роботи гуртка як шлях до результативності вихованців та формування їх життєвої компетентності. Шкільний вік пора інтенсивного становлення особистості, становлення свідомого «Я». В цей період у дитини закладаються якості, які потім усе життя визначатимуть її світосприймання, характер, мислення, творчі здібності, вчинки, поведінку. Могутнім пластом, що впливає на формування особистості, є напрям історико-технічного стендового моделювання, що надає можливість вільного польоту випускникові у бурхливому вирі подій життя нашої країни. Стимулює творчий розвиток вихованців і різноманіття форм роботи: відвідування та проведення майстер класів, участь у екскурсіях, підготовка і проведення свят, творчі зустрічі з іншими спорідненими колективами та позашкільними закладами. Не менш важливим чинником розкриття потенціалу дітей, їх спонукання до подальшого творчого й особистісного зростання є презентація результатів своєї роботи під час проведення різноманітних конкурсів, фестивалів, виставок. Всеукраїнські виставки з історико-технічного стендового моделювання у містах України: Кам’янець-Подільський, Львів, Бердичів (додаток 1). Завдяки вищеозначеному задовольняються різноманітні унікальні пізнавальні інтереси вихованців. Наше кредо: «Не втратити жодної обдарованої і талановитої дитини, підняти її на якісно новий рівень індивідуального розвитку, відкрити нові можливості для самореалізації, вселити віру в себе». Впровадженням інноваційних педагогічних технологій на заняттях гуртка забезпечуємо розвиток первинних професійних здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування та життєвих компетенцій (додаток 2). При вивченні окремих тем програми: «Літаючі моделі з паперу», «Літаки-бомбардувальники та їх значення», «Створення моделі стародавнього вояка з набору» використовуємо метод «Асоціативний кущ». При розгляді теми «Моделі
- 20. 20 кораблів та суден»пропонуємо вихованцям підібрати до слова «палуба» елементи конструкції корабля, тим самим складаємо «кущ». Проблемне завдання доповнюємо відеопрезентацією кораблів ще з давніх часів до наших днів. Така форма роботи подобається вихованцям і сприяє розвитку їх пізнавальних здібностей. Під час проведення практичних занять застосовуємо метод «Мікрофон», зокрема і з тем: «Складання та фарбування моделі танку», «Проектування діорамного футляру з урахуванням кутів зору» та інші. Під час проведення занять схвалюємо чи коригуємо професійну спрямованість вихованця або ж переорієнтовуємо його згідно з індивідуальними особливостями, здібностями. Велику увагу приділяємо індивідуальним пошуково-інформаційним завданням, які відповідають їх пізнавальним, професійним уподобанням. Застосування різноманітних форм організації навчально-виховного процесу у гуртку сприяє диференціації вихованців за інтересами та спрямованості на визначений вид діяльності: загальнодоступний, масовий, суспільно-корисний характер роботи гуртка, зорієнтований на практичні та особистісно-значущі для кожного вихованця завдання. У процесі навчання створюємо можливості для гармонійного розвитку здібностей та інтересів гуртківців, реалізації їх потенційних можливостей, вільного особистісного розвитку творчих інтересів, соціального і професійного самовизначення. При підведенні підсумків роботи за навчальний рік організовуємо виставку робіт гуртківців, проводимо відкриті заняття спільно з батьками. На своїх заняттях поєднуємо вербальні, візуальні та практично-комунікативні, проблемно-пошукові, дослідницькі методи навчання, а головне – вчимо творчо осмислювати бачене, втілювати свої фантазії та розвивати уяву, що і є рушійною
- 21. 21 силою творчості. Спрямовуємосвою роботу на розвиток у вихованці технічних знань і вмінь, а саме: практичних навичок по оволодінню основами моделювання, обробки пластмаси, деревини, паперу. Вихованці також отримують знання про розвиток техніки в Україні та за її кордонами від давніх часів до часів сучасних, навчаються використовувати для цього старовинні фотоматеріали та технічні креслення. На практичних заняттях гуртківці складають моделі різних типів – від вітчизняних пластикових моделей ISM, «Роден», «А-Модел» до найскладніших моделей іноземних виробників, модифікують їх з використанням доступних матеріалів, вивчають технологічні прийоми та варіанти виготовлення окремих деталей моделей. Однією з ефективних форм роботи на занятті вважаємо роботу в парах та роботу в групах. На першому рівні навчання вихованців використовуємо технологію роботи в парах для засвоєння, закріплення, перевірки знань. За умов парної роботи гуртківці отримують можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає їм можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером і потім озвучити її. Така співпраця не дає можливості ухилитися від виконання завдання. Найчастіше на заняттях використовуємо такі види роботи в парах: - гра "Незнайко" (один вихованець читає, інший виправляє помилки); - "Інтерв'ю" (узяти інтерв'ю і визначити ставлення партнера до виконаного об’єкту); - гра "Кіт і мишка" (зробити аналіз моделі Т-64 БМ2 один одного); - "Щоденник подвійних нотаток" (сформулювати підсумок заняття; дати відповіді на запитання керівника гуртка). Для організації роботи в парах використовуємо алгоритм: - пропонуємо гуртківцям завдання (запитання для невеличкої дискусії чи аналізу ситуації); - об'єднуємо вихованців у пари, визначаємо, хто з них буде говорити першим, обговорюючи свої ідеї один з одним. Визначаємо час на висловлення кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає досягти згоди щодо відповіді або рішення;
- 22. 22 - по закінченнічасу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усіма гуртківцями . Крім співпраці в парах практикуємо групову роботу, як ефективну організацію заняття, яка забезпечує взаємодію між вихованцями і робить непрямим керування педагога. Він формулює завдання, спільну інструкцію по його виконанню, разом з дітьми приймає участь в оцінюванні результатів. Етап спільної оцінки допомагає формуванню самооцінки і самоконтролю школярів. Дуже важливо, що оцінюється робота всієї групи, а не окремих вихованців. Працюючи в команді, гуртківець має можливість проявляти ініціативу (вибрати завдання, порадити, як організувати роботу); навчатися планувати свої дії, переконувати, нести відповідальність за себе і команду. За технологією застосувань парну і групову роботу поділяємо на види: збирання інформації з певної теми; ( форма роботи «Карусель»); інтенсивна перевірка обсягу й глибини знань. Форма роботи «Ажурна пилка»; розвиток вмінь аргументувати власну позицію. Форма роботи «Акваріум». У процесі проведення занять з тієї чи іншої теми схвалюємо чи коригуємо професійну спрямованість вихованця або ж переорієнтовує його згідно з його індивідуальними особливостями, здібностями. Доручаємо гуртківцям індивідуальні, пошуково-інформаційні завдання, які б відповідали їх пізнавальним, професійним уподобанням. Застосування різноманітних форм організації навчально-виховного процесу сприяє диференціації вихованців за інтересами та спрямованості на визначений вид діяльності; загальнодоступний, масовий, суспільно-корисний характер діяльності гуртка, зорієнтований на практичні та особистісно-значущі для кожного вихованця завдання. Використовуючи диференціацію з урахуванням індивідуальних творчих здібностей, створюємо на заняттях захоплюючу атмосферу дитячої творчості, сприяємо формуванню оригінальних думок, духовної енергії. Намагаємося знайти «незвичайне в звичайному», робимо акцент на виразність форм, спрямовуємо фантазію дітей до краси і гармонії.
- 23. 23 З метою ефективногопроведення гурткових занять, засвоєння відповідних умінь і навичок використовуємо різні форми роботи з дітьми серед яких: фронтальна робота над певним завданням; індивідуальна - робота над важко засвоюваним матеріалом, або ж творчою реалізацією власних підходів до її вирішення; групова робота (угрупування дітей за інтересами та творчими можливостями у виконанні певних завдань); диференційовано-групова (створення груп дітей для виконання завдання за рівнем здобутих знань); індивідуально- групова (залучення дітей до виконання оригінальних завдань (конкурсних); колективна робота (вихованці виконують частину загально-колективної експозиції). У роботі з гуртківцями уміло поєднуємо групові, колективні й індивідуальні форми роботи, поряд із завданнями творчої компетентності, формуємо у вихованців і якості соціального буття (почуття відповідальності, взаємодопомоги, уміння взаємодіяти, проявляти старанність і дисциплінованість). Колективне виконання роботи – найбільш ефективна форма організації праці, оскільки за найменших витрат сил і часу вдається виконати велику роботу. Така форма організації праці сприяє зміцненню колективу, а можливість змагання між окремими групами чи індивідуальними виконавцями дозволяє пришвидшити роботу і покращити її якість. Свідченням цього є колективні роботи вихованців «Виготовлення моделі Т-34/76 М 1:25», яка зайняла перше місце у міському та обласному конкурсі історико- технічного стендового моделювання в 2015 році. На заняттях гуртка удосконалюємо здобуті знання і вміння дітей, підтримуємо творчу основу діяльності. Будь-яка форма роботи з дітьми буде ефективною при дотриманні відповідної схеми проведення занять, а саме: вступна бесіда педагога про матеріал виробу. Розповідь супроводжується показом даного матеріалу: дітям можна дозволити взяти до рук, роздивитись поверхню, форму, звернути увагу на колір; дослідницька робота вихованців. Наприклад: історія виникнення моделі точної копії, її розвиток, використання; оголошення теми та показ зразка моделі; аналіз зразка та показ прийомів створення та виготовлення моделі. У процесі роботи здійснюємо контроль за діяльністю вихованців, слідкуємо за дотриманням правил техніки безпеки при користуванні інструментами, надаємо
- 24. 24 потребуючим необхідну допомогу,заохочуємо дітей до самостійного пошуку шляхів удосконалення конструкції моделі, її дизайну, сприяємо виявленню дружніх взаємовідносин між дітьми в ході виконання завдання. На завершення заняття гуртківці аналізують готову модель, завдяки чому у вихованців формуються уміння оцінювати результати своєї роботи і роботи товаришів. Завдяки кропіткій роботі вихованці гуртка історико-технічного стендового моделювання досягли вагомих результатів на обласних, Всеукраїнських конкурсах та виставках (додаток 5). Частина випускників продовжує навчання за спеціальностями, які відповідають напрямку гуртка історико-технічного стендового моделювання (науково-технічний), в якому сформувалися їх базові та життєві компетентності. За три роки (2014-2017рр.) 37 вихованців закінчили навчання у гуртку і отримали свідоцтво встановленого зразка.
- 25. 25 ВИСНОВКИ Формування життєвих компетентностей– це цілісний, поступальний процес, який виражається у залученні дитини до соціального досвіду, засвоєнні нею вже існуючих у суспільстві форм і видів діяльності. Розвинена і сформована особистість – це активний творець свого життя. У Концепції Нової української школи визначено, що за експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіють іншими уміннями. Поряд з загальноосвітніми школами таку людину готує сучасна позашкільна освіта. Особистість, яка хоче досягти успіху в сучасному світі, повинна мати певні здібності, зокрема: швидко діяти в нестандартних ситуаціях; працювати в сучасних інформаційних системах; вступати в комунікацію, вміти працювати в команді; бути гнучким, мобільним, конкурентоздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці; критично мислити; використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем; генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність; вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій; цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному й особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави; бережливо ставитись до свого здоров’я та здоров’я інших як до найвищої цінності;бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя. Статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Підсумовуючи вище сказане зазначимо, що гурток історико-технічного стендового моделювання виступає як модель соціального замовлення, як вимога суспільства, в якій концентруються національні й світові тенденції розвитку і становлення особистості з високим рівнем знань, інтелектуальних умінь та практичних навичок. Відповідно до цього, заняття у гуртку забезпечують оволодіння учнями глибокими та міцними знаннями, формують та розвивають
- 26. 26 практичні навички, самостійноїх поповнюють і застосовують на практиці, формують науковий світогляд, високі духовні і моральні якості та навички екологічно доцільної поведінки в навколишньому середовищі, сприяють професійній орієнтації та самореалізації у складному багатогранному соціокультурному середовищі. Технічна творчість, творчі вміння, теоретичні знання та вміння застосовувати їх в практичній діяльності, самостійно і ефективно реалізовувати особисті проекти – невід’ємний елемент життєвої та професійної компетентностей людини ХХІ століття. Готовність до конкурентноздатності, до вдосконалення себе, до пошуку нового, дають можливість вихованцям відкрити дорогу у широкий світ професій і захоплень, занятості, практичної самореалізації. Отже, діяльність педагога гуртка історико-технічного стендового моделювання спрямована на виховання соціально активної творчої особистості, якій притаманні активність, творча уява, здатність до пошуку шляхів розв’язання проблем, отримання задоволення від процесу творення та його результатів.
- 27. 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.Бех І.Д. Компетентнісний підхід як освітня стратегія[Електронний ресурс] / Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/8772/1/534%20Бех.pdf 2. Биковська О. В. Позашкільна освіта: теоретико-методичні основи : монографія. / О.В. Биковська. – К. : ІВЦ АЛКОН, 2008. – 336 с. 3. Вербицький В. В. Позашкільна освіта у вимірі XХІ століття. / В. В. Вербицький / Позашкільна освіта: історичні поступи та здобутки : зб. матер. Всеукр. пед. конф., 2–3 грудня 2008 р. / За заг. ред. д. п. н. В. В. Вербицького – К.: АВЕРС, 2008. – 308 с. 4. Життєва компетентність особистості : наук.-метод. посіб. / за ред. Л. В. Сохань. – К. : Богдана, 2003. – 520 с. 10. Життєві кризи особистості : методичний посібник : у 2 ч. / ред. рада: В. М. Доній, Г. М. Несен, Л. В. Сохань, І. Г. Єрмаков та ін. – К. : ІЗМН, 1998. – 392 с. 5. Життєва компетентність особистості: науково-методичний посібник/ За ред. Л. В. Сохань, І. Г. Єрмакова, Г. М. Несен — К.: Богдана, 2003. — 520 с. 5. Пустовіт П. А. Життєва компетентність // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук. України; гол. ред. В. Г. Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. - Є. 285. 6. Зимняя И. А. Ключевые компетентности как результативно-целевая основа компетентностного подхода в образовании. / И. А. Зимняя. – М. : Исследоват. центр проблем качества подгот. спец., 2004. – 42 c. 7. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Життєвий проект особистості: від теорії до практики: практико зорієнтований посібник/ І. Г. Єрмаков, Д. О. Пузіков. — К. : Освіта України, 2007р. 8. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Життєтворчі компетенції особистості / І. Г. Єрмаков, Д. О. Пузіков // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: зб. наук. пр. — № 3 (5). — К. : Університет «Україна», 2007. - Є. 44-53. 9. Єрмаков І. Г., Пузіков Д. О. Проектне бачення компетентнісно спрямованої 12-річної школи. — Запоріжжя: Центріон, 2005. — С.
- 28. 28 10. Концепція Новаукраїнська школа, [Електронний ресурс]. – Режим доступу http://mon.gov.ua/Новини%202016/12/05/konczepcziya.pdf 11. Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. (Бібліотека з освітньої політики) / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина, О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун., О. Я. Савченко, С. Є. Трубачова. – К. : Вид. «К.І.С», 2004. – 112 с. 12. Лебедев О. Е. Компетентностный подход в образовании. [Текст] / О. Е. Лебедев // Школьные технологии, 2004. – № 5. – С. 3–12. 13. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті. / О. І. Пометун // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. – К. : «К.І.С.», 2004. – С. 66–72. 14. Сохань Л., Єрмаков І. Життєва компетентність у технології життєздійснення / Л. Сохань, І. Єрмаков // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / Ред. кол. Н. Софій (голова), І. Єрмаков (керівник авторського колективу і науковий редактор) та ін. - К. : Контекст, 2000. – С. 83.
- 29.
- 30. 30 Додаток 1 ВСЕУКРАЇНСЬКА ВИСТАВКА-КОНКУРС ЗІСТОРИКО-ТЕХНІЧНОГО СТЕНДОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ Учасники виставки, члени гуртка м. Кам’янець-Подільський, 2017 р.
- 31.
- 32.
- 33.
- 34. 34 .Додаток 2 ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯНА ТЕМУ: «СКЛАДАННЯ МОДЕЛІ Т-64 В М 1:35» для вихованців початкового рівня другого року навчання Мета. Ознайомити вихованців із історією походження та збирання сучасної моделі Т-64 у М 1:35 з готових наборів. Закріпити теоретичні знання вихованців з основ складання моделі за схемою. Формувати стійкий інтерес до техніки, історії героїчного минулого України. Розвивати конструкторські вміння та навички, творчі нахили та обдарування гуртківців. Виховувати патріотизм, професійну обізнаність. Обладнання. Схеми, набори Т-64 у М 1:35. Відеоролик про роботу танка Т- 64у М 1:35, клей, канцелярські ножики, кусачки. Тип заняття. Нетрадиційне (заняття-практикум). Хід заняття І. Організація вихованців до заняття. 1. Привітання. 2. Перевірка готовності вихованців до заняття. ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань. На сьогоднішньому занятті ми продовжимо збирати модель, а от яку саме ви дізнаєтесь дещо пізніше. Розпочнемо роботу із такого цікавого завдання як розгадування ребуса. юльп ’’’
- 35. 35 Діти розгадують ребус,дізнаються, що ключовим словом є слово «танк». Отже, ми будемо працювати з вами над складанням моделі танка Т-64 БМ2, який має історичне минуле та тісно пов’язаний із сьогоденням. 1. Розповідь з елементами бесіди. Танк Т-64 БМ2 створено на початку 60 років ХХ століття. - Як ви думаєте де конструювали танк? (У Харкові). Розробником був Мороз Олександр Олександрович, який працював головним інженером-конструктором на заводі, кандидат технічних наук. Розгляд будови танка і його характеристика. На ньому вперше в світі застосували автоматичну систему зарядження снарядів, що дозволило скоротити екіпаж до трьох чоловік. На танку вперше був встановлений оптичний квантовий (лазерний) далекомір. Його броня вперше в світі стала комбінованою, щоб підвищити захищеність від кумулятивних снарядів і нових видів снарядів з деформованою головною частиною і пластичною вибуховою речовиною. Ходова частина зовні отримала захисні поворотні щити, з тією ж метою. З танка, в зв'язку з недоцільністю, був прибраний зенітний кулемет. Подальша модифікація танка Т-64А (з 1968 року) отримала більш товсту броню і гармату калібру 125 мм, що фактично змінило колишню класифікацію танків на середні і важкі. Новий танк поєднував в собі якості і тих і інших, тому став першим в світі основним бойовим танком. Танк Т-64БМ2 на параді в м. Києві у 1999р. Танк Т-64БМ2 на параді в м. Києві, 2001р. 1979-1904
- 36. 36 Модернізований варіант даноготанка під позначенням Т-64Б (1976 рік) став першим в світі основним бойовим танком з ракетно-гарматним озброєнням. Сьогодні він допомагає нашим воїнам АТО охороняти цілісність та суверенітет нашої Батьківщини. Танк Т-64БМ2 на навчаннях, 2015р. Перегляд відеоролика https://www.youtube.com/watch?time_continue=547&v=tMy7ORo7mfw Діти обговорюють побачене. Саме таку модель танка ми навчимося складати з набору. З метою ознайомлення із його будовою, технологією та поетапною роботою над моделлю проводимо вправу «Асоціативний кущ». Постановка завдання. До поданого слова дібрати слова-асоціації. На дошці викладено слово ТАНК. Діти по черзі за бажанням виходять до дошки і записують слово, що у їхній уяві означає танк. 2. Демонстрація зразка виробу. Діти аналізують, з яких основних частин складається модель. ІІ. Вивчення нового матеріалу. 1. Мотивація навчальної діяльності. Отже, ми бачимо, яке важливе значення для нашого народу має машина Т-64 БМ2. Яку роль вона відігравала у минулому та сьогоденні. На занятті будемо складати модель Т-64 БМ2 у М 1:35, ви станете її конструкторами, а досвід, який отримаєте, пригодиться вам у майбутньому.
- 37. 37 2. Пояснення послідовностівиконання практичної роботи. Неодноразово ми з вами уже працювали над зібранням різних моделей за поданими схемами. - Пригадаємо, з яких основних частин складається модель? - З чого починаємо роботу? - Що служить нам орієнтиром при складанні Т-64 БМ2? У кожного із вас на парті є інструкція. (Розглядають детально інструкцію). Деталі з рамок вирізаємо за допомогою гострого ножа або кусачок. Номери деталей позначені цифрами:1,2,3… Рамка в якій знаходиться деталь, позначена літерою: А, В, С… Порядок з’єднання деталей позначений цифрами 1,2,3… 1. З’єднуємо деталі за допомогою клею Plastic CEMENT. 2. Вказівки до наклеювання деталей: вирізати з аркуша потрібні деталі; покласти їх у посуд з чистою водою приблизно на 0,5 хвилини, накласти деталі на модель, а потім зсунути їх з аркуша. Для кращого прилипання потрібно притиснути їх чистою ганчіркою. 3. Повторення правил техніки безпеки під час складання моделі. ІІІ. Практична робота. Діти практичну роботу виконують у групах. Ділимо вихованців на 2 групи за допомогою жеребкування. На столі викладено папірці (рівна кількість) на яких пише номер 1 чи 2, хто витягує 1 іде у першу групу, інші – в другу. У кожній, визначаємо гуртківця-інструктора, який буде скеровувати роботу, розподілить обов’язки між її членами та надаватиме практичну допомогу при складанні моделі Т-64БМ2 у М 1:35. Здійснюю індивідуальний підхід, при потребі допомагаю, надаю консультацію. ІV. Підсумок заняття. Гуртківці дають відповіді на запитання. - Яку модель ми сьогодні складали? - Яке історичне значення вона має для нашої країни?
- 38. 38 - Яку детальскладати було найважче? Чому? - З яких основних частин складається модель? Характеризують якість виконаної роботи. Провести інтерактивну вправу "Інтерв'ю" (узяти інтерв'ю і визначити ставлення вихованців до виконаного об’єкту). Кореспондентом виступає гуртківець-конструктор, який ставить запитання дітям іншої групи і навпаки. - Чи сподобалось вам заняття? Домашнє завдання. Підготувати історію-цікавинку про дану модель.
- 39. 39 Додаток 3 ПЛАН-КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯНА ТЕМУ: «ФАРБУВАННЯ МОДЕЛІ Т-64 В М 1:35 ЗА ДОПОМОГОЮ ТЕХНІКИ КОЛЬОРОВОЇ МОДУЛЯЦІЇ ТА ВІЗЕРІНГУ» для вихованців початкового рівня другого року навчання Тема. Фарбування моделі Т-64 в М 1:35 за допомогою техніки кольорової модуляції та візерінгу. Мета. Продовжити знайомити вихованців із властивостями фарб та розчинників. Вчити фарбувати модель за допомогою техніки кольорової модуляції та візерінгу. Розвивати спостережливість, технічні вміння та навички, творчі нахили та обдарування гуртківців. Формувати моральну і трудову культуру. Виховувати патріотизм, професійну обізнаність гуртківців. Обладнання. Інструкція: «Етапи фарбування», кісточка для фарбування, фарби, розчинник. Тип заняття. Нетрадиційне (заняття-екскурс). Хід заняття І. Організація вихованців до заняття. 1. Привітання. 2. Перевірка готовності вихованців до роботи. Гуртківці формуються по групах так, як на попередньому занятті. Роль вихованця-конструктора виконують інші діти, призначені керівником гуртка. ІІ. Актуалізація опорних знань. - Заняття сьогодні у нас із вами непросте, ми заочно здійснимо онлайн- екскурс на Харківський завод імені В.О. Малишева. Екскурс веде головний інженер-конструктор. http://www.malyshevplant.com/uk (слайд 1). - Як ви думаєте, над чим працюють у цьому цеху? - Які основні частини моделі? - Назвіть основні етапи роботи.
- 40. 40 Керівник гуртка. Отже,ми бачимо, що успіх у роботі залежить не тільки від однієї людини, а від колективу у цілому. Працюючи над складанням моделей у групах, ви зрозуміли, що якість загальної складеної моделі залежить від якісно зібраної кожної окремої деталі. Зараз ми знаходимося у цеху, де відбувається фарбування моделі. Вихованці діляться враженням від побаченого. Конструктор хоче перевірити ваші знання, тому пропонує зіграти в гру «Незнайко» (слайд 2). Хід гри: Незнайко переплутав інструменти та матеріали, які необхідні для фарбування моделі. Він взяв все, що було в його портфелі. Постановка завдання. Вам потрібно допомогти йому. Назвіть ті інструменти, які використаємо під час сьогоднішнього заняття. На завод до подальшої роботи (слайд 3) допускаються тільки ті, які виконали домашнє завдання. Вихованці розповідають цікаві факти про модель Т-64 БМ2. ІІ. Повідомлення теми та мети заняття. Отже, темою, як ви уже здогадалися, буде фарбування моделі виготовленої на попередніх заняттях (слайд №4). На слайді написано тему заняття. Але для того, щоб рухатися вперед, необхідно виконати завдання: перша група дає визначення кольорова модуляція, інша – візерінг. ІІІ. Практична робота. До виконання практичної роботи допускаються вихованці, які знають правила техніки безпеки під час фарбування моделей, тому зараз їх повторимо. Неодноразово ми з вами уже фарбували різні моделі. - Пригадаємо етапи роботи? - З чого починаємо? Екскурс продовжується і попереду слайд №5. Етапи фарбування моделі. Розглядають детально інструкцію.
- 41. 41 Діти практичне завданнявиконують у групах. Гуртківець-інструктор скеровує роботу, розподіляє обов’язки між її членами та надає практичну допомогу при фарбуванні моделі Т-64 БМ2 у М 1:35. Керівник гуртка здійснює індивідуальний підхід, при потребі допомагає вихованцям виконати завдання. ІV. Підсумок заняття. Гуртківці дають відповіді на запитання. - Над чим ми сьогодні працювали? Для того, щоб наш екскурс надовго запам’ятався, працівники Харківського заводу транспортного машинобудування пропонують вам зіграти в гру «Кіт і миша», завдання якої полягає у правильному аналізі виконаної роботи, та спіймати помилку, якщо вона була. Чи сподобалось вам заняття? Домашнє завдання. Розповісти батькам, дідусям про виготовлену ними модель Т-64БМ2 у М 1:35. Додаток Слайд 1
- 42.
- 43.
- 44. 44 Додаток 4 ВИХОВНА ГОДИНАНА ТЕМУ: «ВІД МРІЇ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ МЕТИ» (ГРА-ЕКСПРЕС) для вихованців початкового рівня другого року навчання Мета. Виховувати любов до праці, розвивати у дітей розумові та творчі здібності, уміння, навички з метою орієнтації їх на свідомий вибір майбутньої професії. Обладнання. Вислови про працю, виставка літератури «Робота є робота», стенд «Всі в нас професії – почесні!», анкети для учнів. Керівник гуртка: Шановні вихованці. Сьогодні ми проводимо виховну годину з трудового виховання і професійної орієнтації на тему: «Від мрії до професійної мети». Вона актуальна, тому що праця завжди була, є і буде основою життя. І від того як людина працюватиме, буде залежати майбутнє не тільки сім’ї, а й держави. До кожної букви слова «професія» придумати слово – характеристику. (На дошці прикріплений ватман, на якому діти записують до кожної букви слово- характеристику). П – практичність, професіоналізм, порядність Р – розум, робітничий, рішучість О – обладнання, обмін досвідом Ф – фанатичність, фантазія Е – ерудиція, енергійність С – службовий, соціальний, І – ініціативний, інтелектуальний Я – якісний, яскравий Що ж найголовніше з перерахованого? З чого почати вибір? Вибір професії – це друге народження людини.
- 45. 45 Епіграф нашого виховногозаходу: Вдало вибери професію, вклади в неї свою душу, тоді щастя само тебе відшукає. К. Д. Ушинський Послухайте притчу. Якось один народ вів нелегку боротьбу проти загарбників. І коли всім стало ясно, що вони програють битву, вояки вже не вірили своєму воєначальнику, пішла паніка, тоді люди звернулися до Господа і попросили: «О, Господи, допоможи нам, покажи, де та людина, яка поверне військо і надихне його на перемогу над ворогом!» Господь змилувався й показав дім, де жила така людина. Це був дім шевця. Отже, людина, яка могла бути генералом, шила не дуже гарне взуття, а бездарний генерал вів військо до поразки. В чому ж суть притчі? Вихованці обговорюють і приходять до висновку, що основне - правильний вибір професії. Керівник гуртка. Так! Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість – одна з найважливіших умов відчуття життєвої повноцінності. Вибір навчального закладу, а згодом професії, значною мірою впливає на все наступне життя молодої людини. Тут не можна докладатися на випадковість, квапитися. Необхідне найсерйозніше ставлення до цієї проблеми. Не менш важлива обставина – людина повинна робити те, до чого має хист і здібності. Таку працю вона виконуватиме залюбки і найкраще. Здавна відомо, що батьки для дітей є взірцем у житті, еталоном чистоти, доброти, порядності. Вони намагаються бути схожими на них. Адже від батьків діти успадковують все найкраще: характер, здібності й, нарешті, – талант. Талановиті батьки – талановиті діти! А зараз ми помандруємо у світ професій і познайомимо вас із класифікацією спеціальностей за п’ятьма типами, а саме: 1. Людина – людина. 2. Людина – техніка. 3. Людина – природа. 4. Людина – знакова система. 5. Людина – художній образ. 1-й гуртківець. До першого типу належать такі професії: педагог, лікар, продавець… Той, хто хоче обрати професію такого типу, повинен розвивати свої
- 46. 46 організаторські здібності, умінняспілкуватися з людьми, мати терпіння, врівноваженість. 2-й гуртківець. До другого типу можна віднести такі професії: інженер, водій, електрик, слюсар… Щоб оволодіти цими професіями, треба серйозну увагу приділяти геометрії, фізиці, урокам трудового навчання, технічній праці. 3-й гуртківець. Третій тип об’єднує професії ветеринара, агронома, геолога… 4-й гуртківець. Четвертий тип включає такі професії як програміст, економіст, коректор, менеджер, бухгалтер. 5-й гуртківець. І нарешті, до п’ятого типу вчені відносять професії музиканта, актора, письменника, художника, архітектора, дизайнера, модельєра, косметолога… Керівник гуртка. А зараз проведемо вікторину «Плутанина в професіях». Справа в тому, що, зібравши інформацію про професії, у нас відбувся збій головного комп’ютера. Назви професій, їх зміст – геть усе переплуталося! Будь ласка, допоможіть розібратися в цій плутанині. 1. Люди цих професій добре знаються на комп’ютерах, вміють складати програми, розбиратися в різноманітних складових комп’ютерної техніки. Назвіть мені професії з цим пов’язані. (Інженери-програмісти, користувачі ПК, провайдери, інженери-електронники) 2. А хто лікує тварин, спостерігає за санітарними нормами в тваринницьких фермах, проводить просвітницьку санітарну роботу? (Ветеринарні лікарі). 3. Вони ходять у спеціальному одязі. Приїздять на допомогу, коли горить дім, або сталася надзвичайна ситуація: землетрус, паводок, екологічне лихо. Які це професії? (Пожежники, які працюють у підрозділах МНС) 4. Люди цих професій добре знаються на різних мікробах, бактеріях. Знаходять різноманітні ліки від хвороб. Слідкують за санітарними нормами, лікують людей, знаються на ліках (Мікробіолог, працівник санепідемстанції, лікар, медсестра, фармацевт).
- 47. 47 5. Вони знаютьсяна погоді, можуть її прогнозувати. Літають у космос і там також дізнаються про погоду. Передають інформацію про погоду по радіо і телебаченню. (Космонавти, вчені-метеорологи, телекоментатори погоди). 6. А люди цих професій добре знаються на виготовленні металу та виробів із нього. Які це професії? (Металурги, сталевари, прокатники, машинобудівники). 7. Вони охороняють спокій громадян. Ведуть правоохоронну роботу. Захищають людей у суді. (Працівники міліції, юристи, адвокати, юристи-консультанти). 8. Хто пише вірші, прозові твори, редагує, друкує книги, працює в бібліотеці? (Письменники, поети, журналісти, друкарі, видавці газет, бібліотекарі) Діти, професій поганих не буває. І яку б ви не обрали, скажу вам, що глибоку вдячність і пошану викликає завжди той, хто чесно працює. Керівник гуртка. Трудова діяльність людини має декілька видів: – фізична праця (пов’язана з навантаженням на м’язи та опорно-руховий апарат людини) — легка, середня, важка; – розумова праця (пов’язана з нервово-емоційним напруженням) — мало напружена, помірно напружена, напружена; – механізована праця (вимагає менших витрат енергії та м’язових навантажень, ніж ручна, проте характеризується великою швидкістю і монотонністю рухів людини, що призводить до швидкої втомленості та зниження уваги). Праця на конвеєрі характеризується ще більшою швидкістю та одноманітністю рухів. Людина працює тут у ланцюжку людей, які виконують інші операції, тому час виконання операцій суворо регламентовано, а це вимагає великого нервового напруження і призводить до швидкого нервового виснаження та втоми. При виборі майбутньої професії необхідно обов’язково враховувати деякі фактори. Слід перш за все брати до уваги фізичний та психологічний стан людини, стан здоров’я. Так, небажано обирати будівельні професії, якщо організм схильний до застудних захворювань і реакцій алергійного характеру; тим, хто має дефекти зору, не рекомендуються професії водія автотранспорту та електронника
- 48. 48 (доводиться працювати здрібними деталями), кравчині і закрійника, в’язальниці і гаптувальниці; тим, хто має слабкий вестибулярний апарат – обирати професії, пов’язані з мореплавством та керуванням літака. Крім стану здоров’я, при виборі професії важливо враховувати темперамент людини. Людині з темпераментом холерика протипоказана робота, пов’язана з посидючістю, монотонністю (бухгалтера, оператора, референта і т. д.) і тривалою нервовою напругою. У той же час флегматику і меланхоліку не можна обирати професії водія або шахтаря. 1. Має значення здатність людини до адаптації для професій геолога, шахтаря, підводника, водолаза та ін.). 2. Людина, яка обирає професію, повинна мати повну інформацію про існуючі професії, які можна одержати в центрі зайнятості населення, під час проведення днів відкритих дверей у навчальних закладах, ярмарок професій, у довідковій літературі тощо. 1-й гуртківець. Професій безліч є цікавих. Але свою обрати як, Щоб добре діло й добра слава? І ми міркуємо ось так. 2-й гуртківець. Я хочу бути космонавтом, У космос кораблі водити. 5-й гуртківець. А я – учителем, щоб научати Маленьких діток в світі жити. 4-й гуртківець. Почесно сіяти, орати, І трактори ремонтувати. 5-й гуртківець. Артистом точно буду я, Про це мріє вся сім’я.
- 49. 49 6-й гуртківець. Людей ябуду лікувати, Промінчик сонця дарувати. 7-й гуртківець. А я скажу вам, друзі, чесно: Всі в нас професії – почесні! При виборі професії молодим людям необхідно враховувати всі обставини, пов’язані з майбутньою трудовою діяльністю, вміти правильно порівнювати стан свого здоров’я і негативні фактори професії. Це дозволить їм надовго зберегти свої життєві сили і досягти великих успіхів у житті та кар’єрі. За загальним правилом, допускається прийняття на роботу осіб, що досягли 16-ти років. Як виняток, допускається прийняття осіб, які досягли 15-річного віку, а також прийняття на роботу осіб, що досягли 14-річного віку (ст. 188 КЗпП). Прийняття на роботу 15-річних повинно відбуватися лише за згодою одного із батьків або осіб, що їх замінюють (опікунів). Прийняття на роботу 14-річних повинне відповідати таким умовам: - робота, на яку приймається неповнолітній, повинна бути легкою, не завдавати шкоди здоров’ю; - робота неповнолітнього не повинна порушувати процес навчання і має виконуватися у вільний від навчання час; - необхідна згода одного із батьків або осіб, що їх замінюють (опікунів). Згідно з Конституцією України (ст. 43), кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. При цьому кожен має право на безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижче за ту, яка визначена законом. Конституційні гарантії права на працю полягають у тому, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії і роду трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Функції держави щодо створення умов для максимально
- 50. 50 безпечної праці визначенів Законі України «Про охорону праці» і Кодекс законів про працю (КЗпП) Закон України «Про охорону праці» передбачає: - гарантії прав громадян на охорону праці; - організацію охорони праці на виробництві; - стимулювання заходів щодо охорони праці; - державні, міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці; - державне управління охороною праці; - державний нагляд і контроль за охороною праці; - відповідальність працівників за порушення вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці. Інформацію про працевлаштування та навчання можна одержати безпосередньо в різноманітних навчальних закладах, а також із довідників для абітурієнтів (довідник на книжковій виставці). А зараз наші учні розкажуть нам про те, яку професію вони мріють обрати, і що вони про неї знають. (Вихованці розповідають про власні мрії, використовуючи план доповіді (додаток 1), який був розданий кожному заздалегідь). Отже, ви говорите про свою майбутню професію, то вам хочеться бути і лікарями, і артистами, і космонавтами, а ще – в’язати, читати книги, допомагати батькам по господарству. А це – світ дитячих захоплень, який приведе вас у країну Професії. І будете ви справжніми громадянами України. План 1. Яку професію я мріяв обрати в дитинстві (малюнок)? 2. Ким я мрію стати тепер (малюнок)? 3. Чому я обрав саме цю професію? 4. Яким я себе бачу через 10 років? Додаток 2 1. Анкета «Професійні інтереси гуртківця». 2. Чи обрав ти свою майбутню професію? 3. Що ти знаєш про неї?
- 51. 51 4. Чим вонатебе приваблює? 5. Які твої риси, здібності і вміння мають важливе значення для твоєї майбутньої професії? 6. Яку іншу професію ти міг би обрати? 7. Що тобі радять стосовно вибору професії батьки?
- 52. 52 Додаток 5 НАШІ ПЕРЕМОГИ № з/ п Дата проведення змагання Назва змагання Назвавиробу Зайняте місце Всеукраїнські змагання та конкурси 1. 2015р. Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Україно! БРДМ -2 БМП - 3 І ІІ 2. 2015 р. Всеукраїнська виставка-конкурс «Стендове технічне моделювання» Тягач І 3. 2016 р. Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Україно! «БТР – 152» «ГАЗ-ААА «Полуторка» І ІІІ 4. 2016 р. Всеукраїнська виставка-конкурс масштабних моделей «Lviv Scale Model Fest» ЗИЛ – 131 МТ-ЛБ Танк Pz.Kpfw. II Ausf.J І І І 5. 2016 р. Всеукраїнська виставка-конкурс МікроСвіт 2С1»Гвоздіка» АТО БТР - 70 І І 6. 2017 р. Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Т-64БМ2 І
- 53. 53 Україно! 7. 2017 р. Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технічної творчостіучнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Україно! 2С1"Гвоздіка" АТО І Обласні змагання та конкурси 8. 2016 р. Обласний конкурс з історико-технічного стендового моделювання Трактор - екскаватор І 9. 2014 р. Обласна виставка- конкурс науково- технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Україно! Тягач Бензовоз І ІІІ 10. 2014 р. Обласний конкурс учнівської молоді з історико-технічного стендового моделювання Автомобіль ЗІС Тракторець І ІІІ 11. 2015 р. Обласний збір юних техніків, винахідників та раціоналізаторів Датчик технічних коливань ІІІ 12. 2015 р. Обласний конкурс учнівської молоді з історико- технічного стендового моделювання Т-64ВМ2 ЗИЛ - 131 ВА - 64 І І ІІІ 13. 2015 р. Обласна виставка- конкурс науково- технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і Камаз - патріот Ралі-Дакар БРДМ -2 І І І
- 54. 54 творчість — тобі, Україно! 14.2016 р. Обласний заочний конкурс учнівської молоді з історико- технічного стендового моделювання Гвардійський реактивний міномет БМ-13 «Катюша» Танк Pz.Kpfw. II Ausf.J Инженерний танк – ІТ-28 Танк Pz.Kpfw. II Ausf.J Т-34/76 Німецький автомобіль МВ 170V КАБРІО І І І ІІ ІІІ ІІІ ІІІ 15. 2016 р. Обласна виставка- конкурс науково- технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Україно! ГАЗ- ААА«Полуторка» БТР – 152 БМП – 3 пошкоджений снарядом ворога І І ІІІ
- 55. 55 Додаток 6 МРІЄМО. ПРАГНЕМО.ДОСЯГАЄМО. (Роботи вихованців гуртка, переможців Всеукраїнських, обласних виставок – конкурсів з історико-технічного стендового моделювання) БРДМ -2 – І місце Всеукраїнський конкурс-виставка «Наш пошук і творчість, тобі – Україно!». Камаз - патріот Ралі-Дакар – І місце Обласний заочний конкурс учнівської молоді з історико-технічного стендового моделювання.
- 56. 56 ЗИЛ – 131– І місце Обласний заочний конкурс учнівської молоді з історико- технічного стендового моделювання. Т-64ВМ2 – І місце. Обласний заочний конкурс учнівської молоді з історико- технічного стендового моделювання.
- 57. 57 ВА – 64– ІІІ місце Обласний заочний конкурс учнівської молоді з історико-технічного стендового моделювання. ГАЗ-ААА «Полуторк – ІІІ місце Всеукраїнський конкурс-виставка «Наш пошук і творчість, тобі – Україно!».
- 58. 58 БТР – 152– І місце Всеукраїнський конкурс-виставка «Наш пошук і творчість, тобі – Україно!». БМП – 3 пошкоджений снарядом ворога – ІІІ місце – обласна виставка «Наш пошук і творчість, тобі – Україно!».
- 59. 59 ІІ місце Обласнийзаочний конкурс учнівської молоді з історико-технічного стендового моделювання. ІІ місце Обласний заочний конкурс учнівської молоді з історико-технічного стендового моделювання.
- 60. 60 ІІІ місце Обласнийзаочний конкурс учнівської молоді з історико-технічного стендового моделювання. Інженерний танк – мостоукладчик ИТ-28 - І місце
- 61. 61 Німецький автомобіль МВ170V КАБРІО – ІІІ місце. БМ-13 «Катюша»- І місце Обласний заочний конкурс учнівської молоді з історико-технічного стендового моделювання.
- 62. 62 Тягач – Імісце Всеукраїнська виставка-конкурс зі стендового моделювання. 2С1"Гвоздіка" АТО – І місце Всеукраїнська виставка-конкурс науково-технічної творчості учнівської молоді «Наш пошук і творчість — тобі, Україно!».
- 63.
- 64.
- 65.