Тема: Використання інноваційних технологій на уроках образотворчого мистецтва для забезпечення умов підвищення професійної майстерності учителя та формування творчо компетентної особистості учня у ході реалізації Державних освітніх стандартів та модернізації освітньої галузі " Мистецтво"

1. Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, тому головним
вектором оновлення змісту мистецької освіти є компетентнісний підхід та формування
ключових життєвих компетентностей особистості, невід'ємною складовою яких є
творча компетентність.
Творча компетентність – це знання, вміння, навички, ставлення, необхідні для
успішної творчої діяльності та можливість використати їх у житті, на практиці. Вона
включає здатність людини генерувати ідеї, висувати гіпотези; здібність фантазувати;
асоціативно мислити; бачити протиріччя; переносити знання та вміння у нові ситуації;
долати інертність мислення; незалежно оцінно судити; критично мислити, брати
відповідальність на себе. Компетентісний підхід забезпечує готовність особистості до
самостійної творчої художньої діяльності. Так універсальними у вирішенні завдань
художнього й особистісного розвитку дітей, громадського та духовного становлення
підростаючого покоління є навчальні заняття з образотворчого мистецтва.
Метою моєї інноваційної діяльності є якісні зміни творчої особистості учнів,
формування художньо-естетичної компетентності, системний розвиток у вихованців
здатності сприймати художній образ у мистецтві й житті, розвиток творчого
потенціалу, асоціативно-творчого мислення, художньо-образних якостей зорового
сприйняття, спостережливості, художньо-творчої уяви. Водночас вважаю за головне -
збагачення духовного світу дитини завдяки вихованню загальнолюдських цінностей,
поваги до традицій, звичаїв України на основі оволодіння досягненнями національної
культури та сприйняття й розуміння інших культур.
Провідна педагогічна ідея досвіду – полягає у виробленні певної сукупності
технологій навчання естетичного спрямування, що сприяють розвитку
загальнокультурних компетентностей, інтересів, умінь і навичок та інших
інтелектуальних чинників у сучасних школярів;
- у побудові нової системи взаємодії вчителя та учнів, основаної на особистісно -
зорієнтованих, (діалогічних), інтерактивних (рефлексивних), інформаційно-
комунікаційних технологіях, спрямованих на підвищення духовного потенціалу
навчально-виховного процесу;
- у формуванні пізнавальних, творчих, методологічних, комунікативних, світоглядних
компетентностей;
- у гармонійному доповненні змісту образотворчого мистецтва елементами екології,
вихованні екологічної культури у підростаючого покоління.
Обґрунтування актуальності та перспективного досвіду. Актуальність
проблеми підготування творчо-компетентної особистості школяра зумовлена новим
змістом мистецької освіти відповідно до нових державних стандартів. Реалізація
інноваційного підходу до навчання учнів дозволить підняти на якісно новий рівень
педагогічний процес, підвищити рівень навчальних досягнень учнів, забезпечити
психолого-емоційну комфортність і подальшу соціальну адаптованість учнів,
готовність реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності.
Наукова-теоретична база досвіду: вимоги Державного стандарту базової і
повної загальної середньої освіти (постанова кабінету Міністрів України від 23
листопада 2011 р. № 1392); методичні рекомендації щодо викладання дисциплін
художньо-естетичного циклу; зміст програми "Мистецтво"для учнів 5-9 класів
загальноосвітніх закладів; літературні джерела, періодичні видання, методика
викладання образотворчого мистецтва; передовий педагогічний досвід і наукові праці
Л.М.Масол, О.В.Гайдамаки, Ж.С.Марчук, О.Я.Савченко (Компетентністний підхід),
О.Пометун (Інтерактивне навчання), курс "Навчання для майбутнього" (КЗ "ЗОІППО"
ЗОР), С.В. Коновець, Л.Фесенко, Т.Рубля, Л.Любарська "Концепція графічної грамоти"і
інші, спрямовані на реалізацію теми досвіду, стали частковими теоретичними
положеннями досвіду.
Розвиток суспільства вимагає формування покоління людей, які мислять і діють
по-інноваційному. Звідси – значна увага до загального розвитку особистості, її творчих

2. здібностей: засвоєння знань, самостійності в прийнятті рішень, критичності та культури
мислення, розвитку інформаційних і соціальних навичок. Тому сучасна освіта
спонукає до переосмислення свого минулого досвіду.
За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як
передбачає конструктивні поєднання і вдосконалення своїх і вже знайомих
педагогічних технологій та методик, і залучення їх до розробки інновації,
спрямованих на розвиток загальнокультурних компетентностей особистості. Це
дозволяє мені творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного
процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.
У професійній діяльності спираюся не тільки на свій досвід, але і на відомі
наукові теорії навчання, беру на озброєння те, що допомагає в роботі, вношу зміни,
корегую, доповнюю, створюю свої. Так відбувається вибір оптимального
співвідношення найкращих традицій існуючої освітньої системи та педагогічних
інновацій, спрямованих на підвищення ефективності педагогічної праці.
Основними завданнями для реалізації визначеної теми досвіду вважаю:
- формування в учнів здатності сприймати і розуміти художню мову образотворчого
мистецтва, що забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями, які стосуються
предмету;
- розширення художньо-пізнавальних інтересів, підвищення загального рівня
естетичної культури учнів;
- ознайомлення учнів з багатою палітрою образотворчого мистецтва, оволодіння
навичками живопису, графіки, конструювання, скульптури, декоративного мистецтва,
що забезпечує формування творчих здібностей: спостережливості, відчуття масштабу,
кольору та пропорцій, художньо-образного сприйняття побаченого та його творчого
відображення засобами мистецтва;
- виховання патріотів своєї держави, шанобливого ставлення до народних традицій,
національної свідомості, популяризації народних промислів.
Тому прийнятною для себе вважаю таку модель творчої особистості учня:
- підготовка не теоретиків, а освічених людей;
- навчання ні словом, а справою;
- проведення уроку не для учнів, а разом з ними;
- спрямовування діяльності не на клас в цілому, а на особистість кожного учня;
- забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці.
Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства
передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості,
всебічного розвитку особистості, розкриття її здібностей та талантів. Завдання щодо
виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна
проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як життєва необхідність.
Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще
орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до
генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень). Це
людина, яка успішно оволоділа певним переліком якостей, а саме: рішучістю, вмінням
не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення, вмінням бачити за межами
прийнятих стандартів.
І таку людину ми можемо виховати, сформувати, розвинути на уроках художньо-
естетичних дисциплін, чинне місце серед яких належить образотворчому мистецтву.
Саме воно дозволяє найповніше реалізувати сучасні принципи навчання, зокрема: "від
знань до – творчості й від творчості – до знань". Вважаю, що тільки на основі
відповідних теоретичних знань можна набути практичних умінь і навичок з
образотворчого мистецтва.
З давніх часів художники і теоретики мистецтва вважали, що в процесі навчання
образотворчому мистецтву треба постійно спиратися на науку. Видатний російський

3. художник-педагог П.Чистяков писав, що "малювання – така ж сувора і точна наука, як
математика, що у неї є свої непорушні закони, стрункі та прекрасні, які треба вивчати".
Наука – це основа, це – база, від якої відштовхуються і впроваджуються в освіту
інноваційні технології. Вони допомагають учителю і учню вирішувати завдання: як
творити нові ідеї в школі і житті, як заповнити прогалини в знаннях за короткий термін,
як змінити навчання так, щоб воно приносило радість. І саме образотворче мистецтво
стає одним із найважливішим інструментів.
Специфіка предмету «Образотворче мистецтво» дозволяє вчителю широко
використовувати різноманітні методи та форми організації уроку. Але "не сама дитина
має пристосовувати себе до наших методів, а навпаки: наші методи мають бути
пристосовані до кожної дитини. І тоді виробиться людина в найкращому значенні
слова, найкраще фізично й інтелектуально пристосована до умов життя". Це
висловлювання відомого українського педагога Софії Русової.
Тому, почну з тих уроків, які я використовую у своєму досвіді:
а) уроки ознайомлення з мистецькими творами (учні ознайомлюються з окремими
творами різних видів чи жанрів образотворчого мистецтва;
б) уроки вивчення творчості художників (проводяться бесіди, лекції про творчий шлях
одного або кількох митців);
в) уроки сприймання та оцінювання творів образотворчого мистецтва (сприймання,
аналіз та оцінка певного художнього твору або творів);
г) уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з
натури, за темами, оволодіння різними художніми техніками тощо);
д) уроки створення самостійних творчих робіт (втілення задуму учнів в оригінальних
творчих роботах, участь у конкурсах).
На практиці користуюся різними типами уроків, які передбачають
безпосередній зв`язок основного програмового матеріалу.
а) теоретичний (бесіда про види та жанри образотворчого та декоративно-
прикладного мистецтва і творчість окремих митців);
б) комбінований (пояснення нового матеріалу з практичним закріпленням отриманих
знань);
в) практичний (продовження практичного закріплення знань, набутих на інших уроках
мистецтва);
г) екскурсія (відвідування музеїв, картинних галерей та виставок сучасних мистецтв,
бібліотека у нас в гостях).
д) милування (спостереження краси оточуючого світу, запам’ятовування форм дерев,
квітів та інших компонентів довкілля з подальшою практичною реалізацією побаченого
у творчих малюнках).
При цьому реалізуються основні дидактичні принципи:
- від простого до складного, від абстрактного до конкретного;
- наочності;
- міцності;
- науковості та доступності;
- зв’язку теорії з практикою, навчання з життям;
- єдності мистецтв.
Метод наочного навчання.
Це добре видно на прикладі теми: Грамота зображення. Натюрморт із овочів,
фруктів, предметів побуту. 6 клас. (Додаток1).
1) з правильної та красивої постановки натюрморту з урахуванням композиційного,
естетичного змісту, з урахуванням характерних особливостей будови форми;
2) з почуттєвого зорового сприйняття предмету, з живого емоційного спостереження
(тому я домагаюся того, щоби сама натурна постановка залучила увагу учня до
головного);

4. 3) з всебічного аналізу натури (положення альбомного аркушу, компонування,
розташування, розмір, форма, конструкція, співвідношення частин предметів,
постійно зосереджуючи увагу на порівнянні та зіставленні окремих предметів та на
виділенні головного у натюрморті); (додаток 2,3,4,5,6)
4) з ознайомлення з основними положеннями спостережливої перспективи (лінія
горизонту);
5) потім пояснення послідовної практичної роботи учнів.
Для чого я роблю такий детальний аналіз уроку ( в усній формі та наочно у
вигляді малюнку на дошці або на навчальних малюнках). Багаторічний досвід показує,
що така розробка уроку або теми розвиває в учнів просторове мислення та образну
уяву, пам'ять, спостережливість, художні здібності та емоційно-естетичне відношення
до реальної дійсності. Це у загальному аспекті. А, зокрема, такий підхід до уроку:
1) формує поняття про натюрморт;
2) формує навички аналізу конструктивних особливостей форми речей, а також
композиційно-грамотного зображення натюрморту у цілому;
3) формує акуратність, працьовитість, виробляє звичку доводити почату справу до
кінця, а також уміння та навички, й що саме головне, дозволяє добиватися позитивних
результатів.
Використовую методичну послідовність роботи над малюнком у кольорі й
олівці.
Наприклад, при розробці уроку у 7 класі з темі: Барвисте диво українського
народного розпису за мотивами петриківського розпису народних майстрів, в учнів
формується поняття про особливості декоративно-прикладного живопису, його видах.
(Додаток 7, 8). Раніше ніж приступити до основної практичної роботи:
а) учні вивчають та виконують у альбомі елементи петриківського розпису. (Додаток
9,10,11,12).
Таким чином, вони надовго запам'ятовують ці елементи і потім використовують
їх у своїх наступних роботах;
б) потім показую як з цих елементів можна розробити різні види композицій (на
прикладі аналізу ілюстрацій народних майстрів, а також робіт учнів). На цьому етапі в
учнів вже формується уявлення про народний розпис , а можливо й позначки своїх
майбутніх робіт;
в) потім послідовно малюю на дошці (або заздалегідь складаю навчальні малюнки для
економії часу) композицію з елементів петриківського розпису. (Додаток
13,14,15,16,17,18,19).
Виконуючи повідомлення на екологічну тему :Вплив кольору на
психоемоційний стан здоров’я людини. Кольоротерапія до уроку "Барвисте диво
українського народного розпису", учні використовують мережу Інтернет, швидко,
ефективно шукають та компетентно оцінюють інформацію.,. Так накопичуються
вміння самостійно працювати з інформацією, оформляти її, відчувати задоволення від
творчо виконаного завдання.(Додаток 34,35,36,37,38,39,40,41).
Використовую метод малюнку на дошці.
Малюнок на класній дошці допомагає зрозуміти побачене, впливає на розумовий
розвиток дитини, на правильність її суджень; малюнок на класній дошці повинен
передавати саму головну думку вчителя, опускаючи все випадкове й другорядне.
Пояснювальний малюнок, зроблений в куточку аркуша учнівського альбома
використовую, коли помилка помічена в одного, двох учнів і немає сенсу відволікати
увагу всього класу. Спостерігаючи за виправленням помилок учень бачить, як можна
виправити його , вбирає всі деталі цього процесу і сам намагається робити так, як
вчитель.
Учні після цього із ще більшим ентузіазмом, натхненням та бажанням
працюють. Тому я використовую таку форму роботи, особливо у тому випадку, якщо

5. практична робота є для учнів занадто складною. Наприклад, у таких темах, як
"Прогулянка з собакою", "Двірник замітає опале листя", "Веселі чоловічки", "Кривий
танок", "Workout" у 6 класах, де необхідно показати фігуру людини у русі. І коли учні
бачать, з якою легкістю вчитель малює на дошці, бачать схему послідовної побудови
малюнку, вони сподіваються на те, що зі завданням впораються, і це також дає їм надію
на успішний результат. Це також надихає учнів навіть на конкурси на дошці. (Додаток
20,21,22,23,24)
Найкраще пізнання мистецтва, коли воно взаємодіє з іншими предметами,
такими, як екологія, історія, література, музика, креслення, народознавство тощо.
Завдяки цьому мистецтво збагачується новими засобами, сприяє поглибленню
пізнавального та виховного впливу на учнів. Міжпредметні та міжмистецькі зв’язки
допомагають сформувати в учнів цілісну систему знань про мистецтво. Жоден окремо
взятий предмет не може визначити всієї повноти людських можливостей. Лише
сукупність усіх предметів робить особистість дійсно багатогранною, допомагає
всебічно удосконалити психіку, збагатити внутрішній світ учнів. Діти дізнаються про
історію та культуру рідного краю, вчаться розуміти красу, у них постійно виникає
бажання творити самостійно. Тому, готуючи інтегровані уроки, теми добираю так, щоб
дітям було цікаво і слухати, і легко запам’ятовувати, і пізнавати нове, корисне, і тоді
учням буде легко виконати завдання.
У своїх роботах учні нерідко допускають помилки: малюють те, що знають;
найчастіше використовують колір, не усвідомлюючи його символіки (адже колір
передає внутрішній світ дитини); часто докладають зусиль для контролю за рухом руки
і тому швидко стомлюються; не повністю заповнюють аркуш паперу. При вивченні
багатьох тем я використовую "неправильні" рисунки або навмисно малюю помилки.
Прошу дітей відповісти "що неправильного". Тим самим я попереджаю, які можуть
бути помилки, щоб їх не допустити і наприкінці уроку більшість дітей вже знають, за
що він отримав ту чи іншу оцінку.
Традиційним є те, що під час уроку демонструю конкретну художню техніку
або прийом, показую варіативність підходів до втілення художнього задуму. Часто
роблю зауваження щодо використання фарби та роботи з нею. Привчаю, щоб діти
відчували фарбу, розуміли її, отримували радість від роботи з нею; правильно
змішували різні кольори; навчаю правильності у володіння пензлем під час роботи. На
уроках пропоную дітям використовувати різні техніки:
• аквареллю;
• "по-вологому";
• "по-сухому";
• силуетом ;
• простим олівцем ;
• у техніці "гратографія";
• у техніці "грізаїль";
• гуашшю;
• пластиліном, інше.
Часто фарби замінюю олівцями. Відтак учні, наслідуючи мої дії , усвідомлено
вдосконалюють свої навички та вміння, які поступово стають їхнім особистим
художньо-творчим надбанням.
В основу всіх практичних завдань із малюнка я покладаю в форму. Вона має
неабияке значення у формуванні навичок передачі форми зображуваних предметів,
оволодінні певними художньо-технічними навичками моделювання простору й
середовища (природного, штучного, архітектурного) та об’ємно-просторових форм не
тільки на уроках образотворчого мистецтва, але і в подальшому, на уроках екології,
креслення, технології, геометрії, анатомії, зоології інше. Так, форма находить своє

6. відображення при вивченні основних геометричних форм та видів і типів ліній,
складових частин в будові людини, птахів, тварин, будівлі, взаємозв’язку основної
форми та частин, виражальних можливостей лінії та силуетної форми, симетрії як
засобу гармонізації форми. (Додаток 25). Пізніше - зображувати форму у просторі
(паркова скульптура, скульптура в інтер'єрі, дрібна пластика), інтер'єрі (ескіз, макет –
"Технології" 11 кл.), архітектурних спорудах, вулицях, дворах тощо. Для пояснення
тієї теми мені допомагають презентації. (Додаток 26). Звертаю особливу увагу на
художньо-виразні засоби зображення простору та об'ємно-просторової форми: ритм
ліній і плям, колір (оптичні властивості); повітряну перспективу (в графіці та
живопису): лінія горизонту, точка зору, точки сходження.
Працюючи над темою "Інтер′єр кімнати", намагаюся поглибити знання учнів про
закони лінійної перспективи, виробити практичні навички зображення інтер’єру з
різних точок зору, формую уміння бачити і розуміти особливості побудови форми
замкнутого простору. Обов′язково звертаю увагу на види побудови інтер’єру,
характеризуючи фронтальну перспективу та кутову. Пояснення супроводжую
виконанням фронтальної перспективи інтер’єру кімнати на класній дошці. Важливим
елементом, звичайно, є елементи інтер′єру: двері, вікна, стіл, шафа інше – їх малюємо
на другому етапі, враховуючи їх перспективні зміни. Акцентую увагу учнів на тому, що
лінії вікон, дверей, шафи, стола мають також зійтися в точці сходження, що й лінії
підлоги, стелі. Отже, без знань графічної грамотності, відчуття форми на такому уроці
не обійтися.
Під час вивчення теми "Житлова архітектура. Ескіз власного будинку" навчаю
семикласників зображувати архітектурні споруди, вулиці, двір тощо (робити ескізи з
натури, з уяви, по пам'яті). Спонукаю учнів створити ескіз власного котеджу, який
хотіли б збудувати для себе. В ескізі обов’язково слід показати власне бачення
екстер’єру споруди, використавши та поєднавши архітектурні елементи різних стилів,
проявити свою творчу думку, уяву, фантазію. Використовуючи набутий досвід, учні
створюють оригінальні будинки. Особливо учням подобається обґрунтування своїх
архітектурних ідей.
Знайомлячи учнів із архітектурою як синтезом мистецтв, архітектурними
стилями, використовую споруди просторової форми з метою перегляду та аналізу
зразків стилів архітектури. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології дають
широкі можливості для реалізації основних завдань такого типу уроків. Тому саме на
такому уроці, використавши мультимедійну презентацію, легше пояснити учням
особливості функціонування архітектурних стилів. Крім того, сучасна наука дає нам
широкі можливості застосування різноманітних форм архітектурних споруд на основі
природного аналога. Варто подивитися на споруди, конструкцію яких підказала
природа: будинки-мушлі, будинки-кукурудзи, будинки у формі равлика, листка і
бутона квітки, у формі сумки, книги, дерева.
Великої ваги у формуванні духовного світу дитини, розвитку її естетичних
смаків, високих емоційних переживань, розширення кругозору набувають уроки-
розповіді та уроки-бесіди переважно на уроках з художньої культури, на яких школярі
знайомляться з найкращими здобутками людської цивілізації в сфері мистецтва і
культури. В зв'язку із застосуванням комп'ютера на уроках образотворчого мистецтва і
художньої культури виникає новий тип уроку з новою методикою. Всесвітня мережа
"Інтернет" дозволяє краще і швидше знайомитись з творчістю сучасних митців
практично всіх країн світу і, зокрема, видатних людей України, рідного міста і регіону.
За допомогою комп'ютера можна знайти інформацію про творчість відомих
художників, викликати інтерес до вивчення біографії і робіт наших сучасників і
співвітчизників, спонукати дітей до поглибленого дослідження творчих доробків
митців і, можливо, особисте знайомство з цікавими і відомими людьми рідного краю.

7. Бесіди про мистецтво розвивають в дітей не тільки художнє бачення, естетичний
смак, але й допомагають в розвитку процесу мислення. Діти вчаться правильно
сприймати твір мистецтва не тільки емоційно, але й свідомо аналізувати і оцінювати
його. Навчаються мислити, формувати і висловлювати свою думку, вербально
оформляти свої відчуття та емоційне сприйняття твору. Все це допомагає дитині
швидше адаптуватись в суспільстві, мобільно змінюватись разом із оточенням,
знаходити контакти з людьми різного віку. Така форма роботи добре себе
зарекомендувала у співпраці – вчитель, бібліотекар, учень.
Традиційні методи та прийоми навчання основам образотворчого мистецтва
доповнюються новими сучасними матеріалами та технологіями, що значно розширює
можливості формування та розвитку художніх здібностей людини у будь-якому віці.
На уроках образотворчого мистецтва використовуються елементи з
різноманітних технологій:
- технології пояснювально-ілюстративного навчання з метою вироблення в учнів
загально навчальних і спеціальних умінь;
- технології особистісно зорієнтованого навчання, яка забезпечує розвиток творчо
компетентнісної особистості учня;
- інтеграційну технологію, яка забезпечує інтеграцію міжпредметних знань і вмінь;
- створення ситуації успіху;
- технології проектного навчання;
- інтерактивні технології;
- технологія дослідження інформаційного матеріалу
Для того, щоб така інтеграція принесла бажаний результат, намагаюся вникнути
в методику кожної з освітніх технологій і використовувати на своїх уроках залежно від
теми, мети програмного матеріалу, а також типу уроку . Інноваційні методи навчання
потребують значної кількості часу для підготовки і для учнів, і для вчителя. Тому
спочатку використовую найпростіші.
Для ефективного застосування інтерактивних технологій на уроках
образотворчого мистецтва планую свою роботу так:
1) даю учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати
самостійні підготовчі завдання, поспостерігати за явищами природи або довкілля;
2) на одному занятті використовую один – два інтерактивні методи;
3) проводжу обговорення за підсумками інтерактивної вправи;
4) налаштовую їх на роботу.
Потім складаю урок з наступних елементів:
1) мотивація;
2) оголошення, представлення теми й очікуваних результатів;
3) надання необхідної інформації для розв’язування завдань;
4) інтерактивна вправа – центральна частина заняття;
5) розбиття підсумків, оцінювання результатів уроку (рефлексія).
При вивченні теми "Пейзаж",(додаток 27), "Портрет" (6 клас),(додаток
28,29,30,31,42) "Архітектура" (7 клас). наприклад, застосовую метод "Асоціативний
кущ". Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадали та
сформували засвоєні раніше знання з теми. Дані відповіді учнів у формі коротких тез
записую на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора,
(додаток 29), яка актуалізує знання учнів до сприйняття нового матеріалу з даної теми,
сприяє розвитку логічного мислення.
Для ознайомлення учнів з поняттям теплі і холодні кольори використовую
сигнальні картки. Пропоную такі завдання: описати за уявою вигляд "Жар – птаха" та
"Царство Снігової Королеви". Використати найбільшу кількість назв кольорів.
Розміщую картки відповідних кольорів навколо кольорового кола. Пропоную вибрати

8. ті, колір яких підходить для зображення цих тем. Роблю висновок про розподіл
кольорів на холодні і теплі. Швидко перевірити рівень отриманих знань дозволяє
використання карток з двома варіантами відповіді «так» і «ні». Висловлюю свої
твердження. Якщо діти погоджуються, або не погоджуються з ним, то сигналізують
відповідною карткою. Таку систему можна використати, коли учням із двох
запропонованих відповідей потрібно вибрати правильну.
На етапі надання необхідної інформації для розв′язування завдань стараюсь
підбирати цікавий навчальний матеріал по даній темі. У своїй роботі використовую
бесіди та розповіді про скарби образотворчого мистецтва, красу природи, історичні
події. Намагаюсь підбирати таку інформацію, яка допомогла б виконати практичне
завдання більш ефективно. Використання мультимедійних презентацій на уроках
образотворчого мистецтва є доцільним на будь-якому етапі уроку. На мою думку,
основні тези і весь необхідний ілюстративний матеріал сприяють концентрації уваги
учнів і активізації їх діяльності.
При такому виді роботи як аналіз твору використовую прийом "Світська
розмова". Учні в парах аналізують твір з точки зору емоційного і смислового задуму
композиції, колориту, засобів вираження, визначають приналежність твору до
відповідного стилю, дають характеристику епохи. Репліки учні можуть починати
словами: "Вельмишановний, а знаєте Ви, що...". Якщо в учнів виникають труднощі під
час бесіди, то я пропоную їм опорні фрази, які записую на дошці або картках:
- Перед нами живописне полотно, пейзаж з...
- У центрі картини розміщено...
- Чітко виділено композиційний центр ...
- Предмети набувають відтінків...
- Живописець використовує такі кольори...
- Тло написано…
- Картина, написана багато років тому, і сьогодні вражає глядачів.
Для тих учнів, у яких виникають труднощі під час бесіди, я пропоную написати
"Статтю для журналу "Мистецтво" за наступною схемою:
1. Назва, автор роботи.
2. Вид (графіка, живопис, архітектура, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво).
3. Жанр (натюрморт, портрет, пейзаж, історичний, побутовий, міфологічний та ін.)
4. Композиція виконана в (абстрактному, реалістичному) стилі.
5. В центрі композиції автор намалював …………
На задньому плані зображено……………………
6. Автор майстерно використав наступні засоби вираження (ритм ліній, колір, розміри
та форми зображених об’єктів, закони перспективи, світло, об’єми).
6. Які думки та почуття викликає цей твір?
7. Чому живопис є найпопулярнішим видом образотворчого мистецтва?
Така форма з аналізу твору однаково корисна як для учнів 7 класів, так і для учнів
9 -11 класів з "Художньої культури".
На заключному етапи - рефлексія - ставлю учням різноманітні запитання типу:
Чому? Як? Хто? Коли?, перевіряю здатність учнів застосовувати отримані знання на
практиці, правильно вживати художні терміни поєднувати їх між собою. На цьому
етапі використовую метод: "Мікрофон", вернісаж дитячих робіт.
Наступна технологія - проектне навчання. Участь дітей у проектній діяльності
формує пізнавальний інтерес і універсальні навчальні дії: вміння працювати в групах
(комунікативні), вміння працювати з інформацією (пізнавальні), які потім формуються
в вміння, необхідні учням для освоєння компетентності вміння вчитися, про що нам
нагадують нові Державні стандарти.
Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів
-індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом певного відрізка часу.

9. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Метод проектів
завжди припускає розв'язування деякої проблеми, яка передбачае, з одного боку
використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншої, інтегрування знань,
умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати
виконаних проектів повинні бути "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема -
то конкретне її розв’язання, якщо практична – конкретний результат, готовий до
впровадження.
При опрацюванні теми "Плакат на екологічну тематику" учням було
запропоновано виконати інтегрований проект з предметів екології та образотворчого
мистецтва. Турбота кожного про довкілля привела нас до проекту під назвою "Моє
довкілля – моє майбутнє".(Додаток 30). Разом з дітьми ми провели пошукову роботу і
дізналися багато цікавого про проблеми екології м. Запоріжжя. Під час роботи над
проектом учні активно працювали, відшуковували інформацію в бібліотеках, інтернеті,
у довідниках, енциклопедіях. Пошук відповідей на питання призводить учнів до
висунення гіпотез, вчить шукати джерела інформації, проводити досліди, аналізувати
отримані результати, робити висновки. Діти звернули увагу, що гармонія краси в
природі порушена діями людей: пляшки, фантики, пакети і не тільки. Побачене
суперечило, вступало в конфлікт зі світом природи. Що погано навколо нас, що не
подобається, що можна виправити, як допомогти? Дійшлі висновку, що дії людини
часто порушують красу і гармонію в природі. І зайнялися не словами, а справами!
Намітили приблизний план дій. До уваги бралися всі дитячі пропозиції. Стало
зрозуміло, що ми зможемо втілити мрію в життя. Ми ставали творцями. Кожен зробив
ескізний проект. Результатом роботи над проектом стали плакати які можна повісити у
під’їзді, в школі, за допомогою дорослих зробити фото на бігбордах. Другий результат
– діти усвідомлюють, що всі проблеми залежать від них. Як людина відноситься до
природи, так природа їм відповідає. А ось результат помітиш не відразу - він стане
надбанням кожного учасника проекту, це безцінний досвід знань, умінь, спілкувань
один з одним - це виховання самим життям.
Отже, використання методу проектів як педагогічної технології, пробуджує
інтерес учнів, змушує нестандартно мислити, адекватно сприймати оновлений світ і
себе в ньому, сприяє виробленню в учнів наукових і естетичних суджень, допомагає
влаштовувати власне життя за гуманістичними законами.
Кінцевою метою такої роботи є зміна розвитку дитини. Робота над проектом
допомагає навчити учнів самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці,
формувати навички самостійного розв’язання проблем, співпраці в групі, розвивати
критичне мислення, світогляд. Для успішного засвоєння навчального матеріалу учням
пропоную вести власну дослідницьку діяльність, знайти власне вирішення проблеми,
дати оцінку фактам. За допомогою завдань проекту можна постійно підживлювати
потік зацікавлення. Тому повинна бути постійна спільна діяльність вчителя та учня.
На прикладі теми: "Архітектура як художній образ" з використанням
комп'ютерних технологій була спланована така спільна діяльність.
Діяльність вчителя
До початку проекту: підготовка буклету про метод проектів, (додаток 43,44),
розробка вхідної анкети, (додаток 45), створення дидактичного завдання з запрошенням
до подорожі, щоб дізнатися багато цікавого, інструкція як досягти успіху, джерела
інформації, (додаток 46), матеріал для оцінювання, матеріал для фасилітації, (додаток
47), учительська презентація.
На початку проекту: демонстрація учительської презентації,(додаток 48), яка
допоможе учням зрозуміти завдання проекту та буде прикладом презентації, допомога
в об'єднанні у групи, створення електронного журналу.
В ході проекту: консультація учнів, відстеження роботи учнів, створення
ситуації успіху, підготовка учнів до презентації своїх робот.

10. Наприкінці проекту: презентація проекту для запрошених, рефлексія. (Додаток
49).
Діяльність учня.
До початку проекту: відповіді на запитання, (додаток 50,51,52,53,54),
ознайомлення з буклетом про метод проектів.
На початку проекту: ознайомлення з учительською презентацією, об'єднання у
групи та вибір лідера, розподіл обов'язків, створення графіка роботи над проектом в
кожній групі, ознайомлення з формами оцінювання (додаток 55,56) та дидактичними
завданнями.(Додаток 50,52,52,53,54).
В ході проекту: консультація у вчителя, виконання творчих завдань по групам,
ознайомлення з різними джерелами інформації, її обробка та виконання висновків,
створення робіт у різних формах, підготовка до презентації своїх робіт, запрошення до
презентації гостей.
В кінці проекту: презентація усією групою своєї роботи (додаток 57),
підведення підсумків проекту.
Таку технологію можна використовувати як для учнів 5-7 класів, так і для
старшокласників при викладанні предмету "Художня культура". Звісно проектне
навчання потребує багато зусиль, часу і вчителя і учня, але вона того варта, оскільки
формує творчість, інноваційність у вміння працювати , бажання вчитися, бачити
результати навчання, використовувати їх в подальшому житті.
Звичайно ж, виникають проблеми при впровадженні досвіду в практику роботи.
Наприклад, під час виконання творчих проектів, не завжди всі діти включаються в
групову роботу, а а залишаються осторонь. Не завжди діти приносять запропонований
матеріал для виконання роботи, і відповідно результат не той, який очікувався.
Тому своїм завданням вбачаю і надалі залучати всіх учнів до подібних видів
робіт, адже знання з образотворчого мистецтва і художньої культури, набуті в школі.
Вміння компонувати різні образи, відчувати міру, розвиток естетичних смаків, зорової
пам'яті, об'ємно- просторового цілісного бачення, логічного мислення – все це у
суспільстві потребне не тільки митцім, а й кожній сучасній людині для збагачення
особистої культури.
У своїй роботі застосовую і нетрадиційні форми роботи, які урізноманітнюють
структуру уроків і методи роботи вчителя з учнем. Такі уроки більше подобаються
учням, ніж буденні навчальні заняття, вони пробуджують інтерес школярів до
навчання. Тому серед методичних форм я використовую майстер-класи. Це процес
передачі свого досвіду шляхом прямого й коментованого показу прийомів роботи,
тобто інтерактивної комунікації. Майстер-класи – це можливість познайомитися з
інноваційною технологією, новими методиками, авторськими наробітками. Спочатку
на уроках обслуговуючої праці з дівчатам проводжу такий майстер - клас з
виготовлення, наприклад, ляльки - мотанки, а потім на уроках образотворчого
мистецтва дівчата допомагають мені і хлопчикам виготовити такий сувенір (додаток
58).
Наприкінці семестра для узагальнення розділу та підведення підсумків
використовую конкурси-ігри (додаток 59), завдання-диктанти (за описом вчителя
учні створюють композицію і розташовують зображення так, щоб утворився сюжет,
малюють "Архітектурний мотив"), завдання на часткове копіювання, яке дозволяє
передбачити, сфантазувати, намалювати, а потім порівняти зі справжньою копією, або
споглядають фрагмент відомої картини чи малюнка, а далі самостійно домислюють чи
створюють власний продукт.
Вправи "Будівельник" (на картках ) повинен закріпити знання з лінійної
перспективи:
1. Побудуйте куб нижче лінії горизонту з двома точками сходу.
2. Побудуйте куб вище лінії горизонту з двома точками сходу.

11. 3. Побудуйте циліндр нижче лінії горизонту.
4. Побудуйте циліндр вище лінії горизонту.
5. Побудуйте конус нижче лінії горизонту.
6. Побудуйте конус вище лінії горизонту.
Вправа — "розкажить" за допомогою малюнків – піктограм свою маленьку
історію, подібну нашої - іноді допомагає розпізнати думки, мрії, переживання учня, який
потребує допомоги.
Вчителі образотворчого мистецтва та художньої культури, викладаючи ці
предмети, зівштовхуються з цілим рядом труднощів. Відсутність підручника , наочних
посібників, репродукцій, постійного комп’ютерного та мультимедійного забезпечення
ускладнює засвоєння програми з предмету. Інтегрування уроків образотворчого
мистецтва з комп’ютерними технологіями дозволяє зробити освітній процес більш
цікавим, якісним, яскравим, візуальним, творчим. Прикладом є презентація теми
"Архітектура як художній образ"(додаток 48).
Презентація дає можливість мені самостійно скомпонувати навчальний матеріал і
добитися максимального навчального ефекту. Відбір і монтаж матеріалу займає значне
місце в підготовці до уроку, так як його композиція, як композиція будь-якого твору
мистецтва, повинна бути ясною і чіткою.
Завдяки використанню презентацій у школярів спостерігається:
- підвищення інтересу до вивчення предмета
- більш швидке і глибоке сприйняття викладеного матеріалу
- концентрація уваги
- включення всіх видів пам'яті: зорової, слухової, моторної, асоціативної
- зростання мотивації до навчання.
Застосування презентації дає мені як вчителю наступні можливості
- перевірити, закріпити знання учнів
- репродукції показати крупним планом
- повторити великий обсяг матеріалу в певний проміжок часу
- підвищити ефективність уроку
- проявити творчість, індивідуальність
- уникнути формального підходу до проведення уроків.
Оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках образотворчого мистецтва
Система оцінювання результатів навчання в образотворчому мистецтві
ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня; оцінюється не рівень його
недоліків і прорахунків, а рівень особистісних досягнень. Як відомо, значну роль у
мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (відчуття ритму, кольору,
пропорцій, образне сприймання тощо), які впливають на освітні результати учнів.
Комплексна перевірка та оцінка, яка інтегрує результати різних видів діяльності учнів −
інформаційно-пізнавальної, практичної, творчої, − дають мені змогу об’єктивно

12. оцінити тих, хто не має яскраво виражених художніх здібностей, проте
характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
Тому для себе спланувала наступні критерії оцінювання, які не різняться з
критеріями державних стандартів:
1. індивідуально,
2. диференційовано,
3. гуманно (людський фактор, "по-доброму", не пригнічуючи особистість, не
виховуючи "комплекс неповноцінності").
Додатковими засобами стимулювання пізнавальної активності учнів є самооцінка
та взаємне оцінювання.
У процесі своєї роботи переконалася, що лише вдале поєднання сучасних
педагогічних технологій, особистісно-орієнтовного навчання та компетентнісного
підходу дає змогу формувати і розвивати в учнів комплекс ключових, міжпредметних і
предметних знань у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої
діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду. Завдяки ефекту новизни та
оригінальності різних форм та методів учні розрізняють види образотворчого
мистецтва, порівнюють засоби художньої виразності творів, аналізують їх,
висловлюють власні судження, виконують творчі роботи у різних техніках
образотворчого мистецтва, беруть участь в міжособистісному спілкуванні, проявляють
допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва.
Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на
кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий
неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх
технологій. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими
ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й
моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не
повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише
дітям".
Тому я прагну, щоб уроки образотворчого мистецтва залишили помітний слід у
свідомості кожного учня, щоб у дітей формувався потяг до краси, прищеплювались
вміння та навички, корисні для життя і подальшого навчання. І якщо на уроці в учня
захоплено заблищали очі, і рука потягнулася до пензля чи олівця, то я відчуваю, що
недаремно пройшов день, а, значить, моя праця принесла користь, і світ збагатився ще
одним "майстром". У дитини виник інтерес, отже, формується позитивне ставлення до
навчання, до мого предмета. Тож мети досягнуто!І хтозна, може сьогодні серед моїх
учнів сидять майбутні художники, архітектори чи дизайнери. І саме я допоможу дитині
знайти свою життєву дорогу. Але якщо цього не станеться – не біда.
Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому
етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки наших учнів.
Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та
впровадження інноваційних технологій навчання.
Результативність впровадження досвіду.
Працюючи над розвитком творчих компетентностей учнів шляхом
застосування технологій, я спостерігаю позитивні зрушення:
- формується стійкий інтерес учнів до навчальної діяльності, результатом якого
є не тільки підвищення базового рівня знань, а й розвиток мислення, вміння і бажання
працювати самостійно;
- завдяки формам та методам різних технологій учні розрізняють види
образотворчого мистецтва, порівнюють засоби художньої виразності творів, аналізують
їх, висловлюють власні судження, виконують творчі роботи у різних техніках

13. образотворчого мистецтва, беруть участь в міжособистісному спілкуванні, проявляють
допитливість у процесі пізнання образотворчого мистецтва іі та творчо
використовувати для вирішення проблем;
- формується віра кожного учня у власні сили через можливість виконання
навчальних та творчих завдань та вміння застосувати їх в практичній діяльності. Так
поступово формуються навички учня 21 століття.
Результативність участі моїх учнів в різноманітних конкурсах:
Кількість учнів – учасників районних, міських, обласних конкурсів і виставок
та їх нагороди протягом багатьох років – стабільна. Ці нагороди є свідоцтвом
результативності та якості навчання.
2010-20 н.р. - Всеукраїнський конкурс-виставка декоративно-ужиткового та
образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край» - Коваленко Л. 7-А клас, Мезенцев
М. 3-А клас – дипломати обласного рівня;
2012-2013н.р. – міський екологічний проект «Екологічний вектор», конкурс Моє
довкілля – моє майбутнє», вчитель Манюрова А.Р. – призер конкурсу за розробку
уроку на екологічну тематику»
2012-2013н.р. – Всеукраїнський конкурс «Космічні фантазії» - Білокрис М. 11-А клас –
диплом ІІ ступеню, Славуцький В., Синявський А. 6-А клас, Гороховець М. 7-А клас,
Дробанцева М. 9-А клас – диплом ІІІ ступеню;
2012-2013н.р. - Міський конкурс-майстерня «Таланти міста Z» - Соколенко О. 11-А
клас – нагороджена грамотою;
2012-2013н.р. - Зональний етап Всеукраїнського конкурсу «Молодь обирає здоров’я» -
Білоконь Ю. – ІІІ м. у конкурсі плакатів»»
2012-2013н.р.- Всеукраїнський конкурс-виставка декоративно-ужиткового та
образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край» - Зерняк С. 5-А клас, Соколенко О.
11-А клас – нагороджені грамотами обласного рівня;
2013-2014н.р. - Міський екологічний проект «Екологічний вектор», конкурс «Місто
очима дітей» Іваненко М. 7-А клас – ІІ місце у номінації «Малюнок», Дядько Ю. – 7-Б
клас – ІІІ місце у номінації «Екоплакат»;
2013-2014н.р. – Фестиваль родинної творчості «Батьківська криниця», конкурс
станкових картин «Легенди Хортиці» - Довгаленко К. 9-А клас І місце, Іваненко М. 7-А
клас – ІІ місце, Салахов Е. 7-А клас – ІІІ місце;
2013-2014н.р. – Всеукраїнський конкурс «Космічні фантазії» - Довгаленко К. 9-А клас
нагороджена дипломом ІІІ ступеню;
2013-2014н.р. - Міський конкурс-майстерня «Таланти міста Z» - Білоконь Ю. 11-А клас
– нагороджена дипломом;
2013-2014н.р. - Міський конкурс-майстерня «Таланти міста Z» - Білоконь Ю. 11-А клас
– нагороджена дипломом ІІ ступеню, Шкарупа В. 8-А клас, Коваленко Л. 9-А клас –
дипломами ІІІ ступеню;
2014-2015н.р. – Всеукраїнський конкурс «Космічні фантазії» - Медведенко В. 7-А клас
2014-2015н.р.- Всеукраїнський конкурс-виставка декоративно-ужиткового та
образотворчого мистецтва «Знай і люби свій край» - Драгулова Ю.-А клас нагороджена
дипломом за ІІІ місце, Довгаленко К. 10-А клас – нагороджені нагороджена дипломом
за ІІ місце. (Додаток 61)
Джерела інформація:

14. 1. Навчальна програма «Мистецтво» (авт. Л. Масол, О. Коваленко, Г.Соцька, Г.
Кузьменко, Ж. Марчук, О. Константинова, Л. Паньків, І. Гринчук, Н. Новікова, Н.
Овіннікова), Інтернет-ресурс. Режим доступу http//www.mon.gov.ua та видрукувана у
фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№ 1-2 за 2013 рік).
2. Виправ помилку вчителя. Інтерактивні методи навчання.// Шкільний світ.-Музика.-
2009.-№9
3. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод, посіб. Авт.-уклад.: О.
Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002. - 136 с.
4. ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ - ТЕХНОЛОГІЇ СПІВПРАЦІ -http://kts-
osvita.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=196&Itemid=87 -Інтерактивні
технології в особистісно зорієнтованій освіті -http://osvita.ua/school/technol/982 .
Савченко О.Я. Компетентнісна спрямованість нових навчальних програм для
початкової школи //Початкова школа. – 2012. -№8. – С. 1-6.
5. Наволокова Н.П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. – Х.:Основа,
2010
6. .http://muzicteacher.at.ua/publ/innovacijni_tekhnologiji_navchannja_v_suchasnij_shkoli/1-
1-0-5