критерії сооцінювання і взаємооцінюваннятехнології.pdf
Формування мотивації
1. Формування мотивації
навчальної діяльності учнів
та розвиток пізнавальних
інтересів
Комунальний заклад «Нікопольська
середня загальноосвітня школа I-III
ступенів № 23»
Доповідач: учитель історії
Корзун К. М.
2. “Усі наші задуми,
усі наші пошуки і побудови
зводяться нанівець, якщо
нема в учня бажання
вчитися”
В.О. Сухомлинський
4. Завданнями шкільної історичної освіти є:
•розвиток інтересу учнів до історії як сфери знань і
навчального предмета, власних освітніх запитів і
вміння їх задовольняти;
•здобуття та засвоєння учнями системних знань про головні
події, явища та тенденції в історії України та світу;
•ознайомлення їх з духовними і культурними надбаннями та
цінностями, історикокультурними традиціями українського
народу і цивілізації в цілому;
•формування в учнів умінь визначати, відбирати і
використовувати у процесі пошуку інформацію про минуле,
різні види історичних джерел, зокрема текстові, візуальні та
усні, артефакти, об’єкти навколишнього історичного
середовища (музеї, архіви, пам’ятки культури та архітектури),
інформаційнокомп’ютерні технології, а також умінь
представляти обґрунтовані та структуровані знання, власне
розуміння історії з використанням відповідного понятійного
апарату та виважено розглядати контроверсійні, суперечливі
теми.
5. Навчальна програма з історії для 5-го класу,
35 годин (2004)
Навчальна програма з історії для 5-го класу, 35 годин
(2012)
Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-Україна – 8
годин
Київська Русь. Давні літописи про
перших князів Київської держави та
походження назви “Русь”. Київська
держава за часів Володимира Великого
та Ярослава Мудрого. Літописець про
запровадження християнства.
Софійський собор, Києво-Печерська
Лавра. Пам’ятки книгописання. Перші
школи Київської Русі.
Боротьба Київської Русі з кочовиками.
Володимир Мономах. “Повчання
дітям”.
Київська Русь і монгольська навала.
Літописи про боротьбу з монголами.
Галицько-Волинська держава. Данило
Романович.
Українські землі у складі Великого
князівства Литовського.
Люблінська унія та її наслідки.
Василь-Костянтин Острозький.
Наш край.
Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ
ІСТОРІЯ – 12 годин
Люди в історії: історичні персонажі, групи
людей і народи
Події та явища в історії: відкриття, битви,
подорожі, господарське та повсякденне життя
Житло і побут давніх українців
Київські князі. Запровадження християнства
Українське козацтво у битвах і походах
Українське село і місто у ХVІІІ ст.
Відкриття Харківського університету та його
вплив на українську культуру
Українці в революції 1917–1920 рр.
Україна в роки Другої світової (1939–1945) та
Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн
Проголошення незалежності України
Практичне заняття. Про що і про кого
розповідає історія рідного краю
6. Сучасний учень –сучасні вимоги
Якості
учня
ХХІ ст.
Гнучкість
Мобільність
Критичне
мислення
Аналіз
інформації
Творчість
10. Як сформувати бажання вчитися?
Розуміння практичного
значення матеріалу, що
вивчається
Апелювання до життєвого
досвіду
Дитина повинна захотіти вчитися
11. Спеціальні уроки — практичні заняття
•Самостійна робота над окремими
питаннями
•Використання різних джерел знань
•Аналіз різних історичних джерел
•Учитель – консультант у процесі
самостійної роботи учнів
12. Підручник – основне джерело знань
Підручник «Історія України
(Вступ до історії)» поєднує
науково-популярний виклад
навчального матеріалу з
художньообразним. Останнє
досягається за рахунок
історичних оповідань, які є
своєрідною стилізацією
історичних джерел.
14. У кожному
підрозділі «Вступу»
є мотиваційні
елементи.
«Вступ» занадто
великий;
запровадження
чималої кількості
завдань та рубрик
призвело і до
збільшення
малюнків-символів
15.
16.
17. У §1 укладено 34 завдання і запитання(до фото на с. 9 — 7
завдань і запитань; до трьох фото на с. 11 — 5 завдань; у
параграфі зустрічаються завдання, що потребують значного
часу на їх виконання.
18.
19. «Узгодження матеріалу для
підручника – це зазвичай
домовленість дорослих
людей задля досягнення
якихось тимчасових,
переважно політичних,
цілей. Тому закладені в
підручнику «компроміси» й
«акценти», які їх дорослі
часто представляють як свої
досягнення, з великою
ймовірністю залишаться
поза увагою школярів, не
будуть ними оцінені».
М. Мудрий