2. Поліпшення якості природничо-математичної
освіти, є необхідною умовою формування
інноваційного суспільства та підвищення
конкурентоспроможності економіки.
Метою природничо-математичної освіти є
оволодіння суб’єктами навчального процесу
знаннями з дисциплін, які характерні для цього
напрямку, уміннями та навичками з метою
подальшого їх використання у життєвій і
професійній діяльності.
АКТУАЛЬНІСТЬ
Вся сучасна наука:
фізика, хімія,
економіка не лише
використовує
математичні методи,
а й будується за
математичними
законами. Шлях в
сучасну науку й
техніку, просто в
сучасне життя
пролягає крізь
математику - звідси й
актуальність рівня
математичної освіти.
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНА
ОСВІТА:
ПРОБЛЕМИ:
- скорочення кількості годин;
-- розрив між рівнем знань випускників шкіл з
математичних дисциплін і вимогами ВНЗ до
абітурієнтів;
-невідповідність вимогам сучасного ринку
праці.
4. Вчимося вчитись
ТЕТИВА
Основним показником при розрахунку
сходового маршу є його ухил (крутизна).
Ідеальный ухил 30 градусів , він створюється
за допомогою тетивы.
Тетива – це основа сходів,
опорна конструкція. Батько на дачі будує сходи
і хоче встановити кут нахилу між тетивою
і землею 30 градусів.
5. Вчимося вчитись
Для цього йому потрібен макет кута
з фанери.
Він просить свого сина допомогти йому
зробити паперовий шаблон кута,
який він потім прикладе до фанери і
випиляє потрібний макет.
Як сину виготовити шаблон?
ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ
виготовити шаблон
кута без
транспортира
ГИПОТЕЗА:
можна побудувати кут
без транспортира
за допомогою
квадратного
аркуша паперу
ПОШУК
ПОШУК
9. Цитуючи класика дидактики Я.А. Коменського, можна
зазначити, що завдання вчителя «…поставити справу так,
щоб все підлегле навчанню вивчалось:
1) легко; 2) швидко; 3) ґрунтовно.
1. Легко, щоб не залякувати уми, а скоріше, щоб захоплювати їх.
2. Швидко, так як нам доводиться вивчати значно більше, ніж
нашим предкам…і так як життя повинно бути проведено не в
учінні, а в діяльності.
3. Ґрунтовно, щоб ми дійсно знали те, що знаємо, а не тільки
думали, що знаємо…».
10. Цитуючи класика дидактики Я.А. Коменського, можна
зазначити, що завдання вчителя «…поставити справу так,
щоб все підлегле навчанню вивчалось:
1) легко; 2) швидко; 3) ґрунтовно.
1. Легко, щоб не залякувати уми, а скоріше, щоб захоплювати їх.
2. Швидко, так як нам доводиться вивчати значно більше, ніж
нашим предкам…і так як життя повинно бути проведено не в
учінні, а в діяльності.
3. Ґрунтовно, щоб ми дійсно знали те, що знаємо, а не тільки
думали, що знаємо…».