(20-30-ті рр. ХХст.)
Презентацію підготувала:
Корзун Катерина Миколаївна,
вчитель історії комунального закладу «Нікопольська середня
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23»
2.
Ліквідація українських кафедрЛьвівського університету;
невиконання обіцянки заснувати окремий Український
університет;
полонізація вищих навчальних закладів Львова -
університету, Політехніки, Академії ветеринарної
медицини та Академії зовнішньої торгівлі;
обмеження доступу до вищої освіти через високу платню
та дію процентного обмеження прийому українців до вузів
(Львівський університет — 5%);
переслідування і закриття альтернативних навчальних
закладів (закриття у 1925 р. Таємного університету у
Львові);
перетворення шкільництва на засіб виховання
польського державного патріотизму та асиміляції
українців.
3.
Закриття українських шкіл
1924р. – “кресовий закон” – утраквістична (двомовна) школа –
основний тип школи
Механізм денаціоналізації
в утраквістичній школі
Обов’язкове вивчення
польської мови,
польська історія,
наука про Польщу
Вчителі – поляки,
які не знали
української мови
Звільнення та
переселення
вчителів-українців
за межі краю
4.
0
2426
2247
1635
754
2325
2485
352
2127
1921/22 р. 1927/28р. 1937/38 р.
Народні школи в Галичині
Утраквістичні Українські Польські
Народні школи на Волині
89
421 520
443
546 709 1459
8
8
1921/22 р. 1927/28 р. 1937/38 р.
Утраквістичні Українські Польські
Наслідки освітньої політики Польщі
• Якою була динаміка розвитку початкової школи?
• Чому дані про кількість шкіл на Галичині та Волині різняться?
• Якими чинниками могла бути зумовлена ця різниця в кількості шкіл?
• Як така освітня політика польських властей впливала на освітній рівень
українців?
• Який вихід із такого становища можна було знайти?
5.
Українці – «румуниза походженням, що забули рідну мову»
Закон про шкільництво від 26 липня 1924 року
Скорочення кількості українських початкових шкіл:
Закриття всіх гімназій і професійних шкіл з українською мовою
навчання, культурно-просвітницьких товариств.
Заборона на ввезення українських книг та музичних товарів.
Призначення замість українських вчителів румунських (1926), із
збільшенням зарплати на 50%.
Закриття у Чернівецькому університеті всіх українських кафедр.
Кількість українських початкових шкіл в українських
землях під владою Румунії
218
157
0
1918 р. 1920 р. 1927 р.
6.
Розширення мережі
українських шкіл
У1938 р. налічувалося
майже 500 народних шкіл,
5 гімназій,
4 учительських семінарії,
один вищий навчальний
заклад — «Богословський
ліцей».
Помірна чехізація
1925 р. - українська мова була
визнана «чужою» для
населення Закарпаття
360
0
500
Польща Румунія Ч-СР
Кількість українських шкіл у західноукраїнських землях на
кін. 30-х рр.
7.
Між двома світовимивійнами у Празі постали й
активно діяли
Український вільний університет,
Високий педагогічний інститут ім.
М.Драгоманова (1923–1933 рр.),
українська мистецька студія,
історико-філологічне товариство,
наукова асоціація,
Музей Визвольної боротьби України,
Господарська академія у Подебрадах (1922–1935
рр.)
8.
Внаслідок такоїполітики 70% дорослих
залишалися неписьменними. (Польща)
Внаслідок такої політики 80% дорослих
залишалися неписьменний. (Румунія)
9.
Завдання:
використовуючи дані картита матеріал
презентації, визначити основні характеристики
українського шкільництва в західноукраїнських
землях у підсумку втілення освітньої політики
Польщі, Румунії та Чехо-Словаччини?
Які відмінності у розвитку початкової освіти
простежуються?
Який зв’язок простежується між станом
української освіти та рівнем розвитку
національного руху?
Чи впливав тип політичного режиму держави-
метрополії на становище українського
населення?
10.
1. Гісем О.В.Історія України. 10—11 класи:
Наочний довідник / О . В. Гісем, О. О. Мартинюк.
— К.; Х.: Веста, 2007. — 152 с.
2. Довідник з історії України (А-Я)/ За заг. ред.
І.Підкови, Р.Шуста. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.
3. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Частина
перша. 1917 – 1945. – К.: Генеза, 2000. – 384 с.
4. Хрестоматія з історії України. Практичний
довідник/ Уклад. Воропаєва В.В. – Харків: ФОП
Співак В.Л., 2010. – 464 с.
5. www. ocвіта.ua