Щербина Валентина Миколаївна, учитель української мови та літератури Краснолиманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Краснолиманської міської ради Донецької області

1. Краснолиманська загальноосвітня школа I-III ступенів №2
Краснолиманської міської ради Донецької області
«Крок до успіху»
Міні – підручник для
підготовки до ЗНО
з тем
„Орфографія”,
«Фонетика»
Автор проекту
вчитель української
мови та літератури
Щербина Валентина
Миколаївна
2016рік

2. ТЕМА ПРОЕКТУ. Крок до успіху (підготовка до зовнішнього незалежного
тестування).
МЕТА: актуалізувати проблему підготовки учнів до тематичних
контрольних робіт та зовнішнього незалежного тестування; розвивати
навички розумової роботи, уміння мобілізувати себе у вирішальній ситуації,
розвивати самоспостереження й оптимальну саморегуляцію;
виховувати самостійність, упевненість, наполегливість, любов до рідного
слова.
ЗАВДАННЯ:
- Виділяти головне;
- Бачити подібне й відмінне, порівнювати;
- Працювати зосереджено;
- Згадувати те, про що потрібно для відповіді на запитання;
- Узагальнювати та диференціювати;
- Удосконалювати вміння працювати з опорними схемами, схемами-
конспектами, тестами.
ОБЛАДНАННЯ: мультимедійна дошка, персональний комп’ютер, міні-
підручник у паперовому та електронному варіантах.
КЛЮЧОВЕ ПИТАННЯ:
Як оптимізувати підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання?
СТИСЛИЙ ОПИС
Пропонований проект довідково-тренувального міні-підручника дає змогу
прогнозувати результати навчальної діяльності, найперше співвідносити
набуті знання з кінцевою метою навчання. Рубрики, в основі яких лежать
тестові технології сприяють максимальній реалізації набутих теоретичних
знань у вигляді опорних схем, конспектів. Матеріал структуровано за
розділами орфографії, фонетики, які відповідають програмі ЗНО:
теоретичний та бліц-тести.
Термінологічний апарат, згадуваний у довіднику, для зручності згруповано в
алфавітній послідовності в «Термінологічній скарбниці». Нарешті, ключі-
відповіді до тестових завдань, за допомогою яких учні самостійно
визначають ступінь опанування мовного матеріалу.
Проект реалістичний, має визначену практичну значимість, зорієнтований на
можливості учнів 5-11 класів, припускається широке розмаїття тем.
ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ:
Освітній рівень користувачів відповідає вимогам ЗНО.

3. 1-Й ЕТАП
- зацікавити учнів проблемою «Як оптимально підготуватися до ЗНО та
тематичної контрольної роботи»;
- сформувати внутрішню мотивацію щодо підготовки до ЗНО;
- виробити навички рольової поведінка та розподіляти між собою завдання.
2-Й ЕТАП
- розвинути комунікативні навички;
- формувати первинні навички збору даних та обробки зібраних даних;
- розвиток вміння робити висновок.
3-Й ЕТАП
- удосконалення навичок роботи з довідковою літературою, в мережі
Інтернет.
- вчаться встановлювати порядок, класифікувати, критикувати, добирати та
ранжувати за критеріями.
4-Й ЕТАП
- формування навичок оцінювання достовірності даних за визначеними
критеріями;
- розвивати навички мислення: аналіз та оцінювання за критеріями.
5-Й ЕТАП
- розвиток розумових дій, а саме вміння робити висновки;
- навчитися планувати презентацію і готувати до неї потрібні матеріали
(підбирати схеми, тести).
6-Й ЕТАП
- удосконалення умінь та навичок створення електронної публікації;
- розвиток вмінь коротко і ясно висловлювати свої думки, структурувати
тестову інформацію;
- розвиток вміння аргументувати та доводити свою думку;
- розвиток навичок публічного виступу;
- створюючи електронну публікацію, учні набувають інформаційної культури
вмінь посилатися на друковані та Інтернет-видання;
- вчаться сумісної роботи: розподілу обов’язків, відповідальності за свої дії,
взаємоповаги та взаємодопомоги.
ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ
Учні ознайомлюються з учительскою презентацією, що містить ключові
питання проекту, запрошення до роботи в проекті.
1-Й ЕТАП
Презентація вчителем проекту. Учні переглядають презентацію проекту та
обговорюють поставлену проблему. Знайомляться з критеріями виконання

4. своїх робіт. Об’єднуються у групи по 5 осіб за уподобанням та планування
дослідження.
2-Й ЕТАП
Проведення опитування серед однолітків за запропонованою вчителем
схемою. Створюються спільні документи з редагуванням, електронні
документи з проміжними висновками по тому чи іншому напрямку
дослідження.
3-Й ЕТАП
Перегляд веб-ресурсів, що запропонував вчитель, та пошук інших ресурсів із
заданої теми.
4-Й ЕТАП
Аналіз та оцінювання веб-ресурсів. Визначення веб-сайтів з найбільш
достовірною інформацією.
5-Й ЕТАП
Підведення підсумків роботи та підготовка електронного міні-підручника.
6-Й ЕТАП
Підсумковий продукт проекту демонструється та коментується учнями.
ПРИКЛАД ПРОДУКТУ ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Публікація учнів.
Презентація учнів.
ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Опитування учнів.
Тестування учнів.
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
Презентація міні-підручника «Крок до успіху».

5. Написання апострофа перед Я,Ю,Є,Ї
Зверни увагу!
Апостроф пишеться після
б' тв.пр. р [р] к б' і
І-частини
п' п' н
складного
в' в' ш
слова
м' м' о
ф' ф' м
г' о
к', х' в
ж', ч' н
ш', р' е
'
Якщо перед б, п, в, м, ф є р – [р'] і
курйоз
інший кореневий приголосний, н
серйозний
крім р (свято, але верб’яний ) ш
я о

6. м пом'якшення
ю о кювет [к'увет]
в бюро [б'уро]
н, е
Виконай завдання для самоперевірки
Апостроф треба писати в усіх словах у рядку:
1. А м…якенький, тьм…яніти, пів…юрти;
Б пів…яйця, ф…юзеляж, від…їстися;
В в…їжджати, бур…янець, суб…єкт;
Г під…яремний, харків…янин, кучер…явий.
2. А сухом…ятка, об…ємний, цв…яшок;
Б пів…ящика, кав…ярня;
В розм….якнути, рутв…яний, довір…я;
Г верф…ю, з…юрбитися, св…ятенник.
3. А прив…ялений, дзв…якнути, двобор…я;
Б безкультур…я, з…юрмитися, мавп…ячий;
В під…язичний, кип…ятити, пів…ями;
Г нав…ючити, к…ювет, м…ята.
4. А Лук…ян, медв…яно, розв…язаний;
Б пів…яблука, міжгір…я, полум…яний;
В кров…ю, св….ященик, торф…яний;
Г черв…як, об…ємний, Солов…йов.
5. А безвір…я, осв…ячений, пів…ящика;
Б зв…язок, ластів…я, духм…яніти;
В узгір…я, дріб…язок, пів…їдальні;
Г від…ємний, вм…ятина, горохв…яний.
6. А м…який, пів…ями, сер…йозний;
Б перед…ювілейний, роз…ятряний, над…яр..я;
В В…ячеслав, пів…юрби, дзв…якнути;
Г пом…якшений, комп…ютер, рутв…яний;
Ґ черв…як, духм…яний, Астаф…єв.
7. А в…юн, подвір…я, Солов…йов;
Б без…язикий, дит…ясла, пів…юрби;
В Св…ятослав, з…явитися, від…ємний.

7. Г різьб…яр, полум…я, роз…єднаний;
Ґ Заполяр…я, дзв…якнути, з…юрмилися.
8. А Стеф…юк, духм…яний, кар…єра, надбрів…я;
Б в…язкий, розм….якшити, об…їжджати, моркв…яний;
В дріб…язок, любов…ю, медв…яний, міжгір…я;
Г торф…яний, під…яр…я, возз…єднати, верф…ю;
Ґ кам…яний, зв…ялити, присв…ята, верб…я.
9. А подзв…якувати, присв…ячений, Солов…йов, дит…ясла;
Б різдв…яний, різьб…яр, кур…йоз, Мін…юст;
В бур…ян, Руж..є, В…ячеслав, Монтеск…є;
Г мавп…ячий, транс…атлантичний, поцв…яхований, б…юро;
Ґ горохв…яник, тьм…яний, транс…європейський, з…йомка.
10.У якому рядку допущено орфографічну помилку в написанні слів?
А верб’я, морквяний, довір’я, міжз’їздівський;
Б різьбяр, ув’язнений, краков’як, горохвяний;
В дит’ясла, зоряний, репях, рясний;
11.Яке з правил сформульоване некоректно?Апостроф уживається
А після к у слові Лук’ян та похідних від нього словах;
Б після б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї;
В у складних словах,перша частина яких закінчується на приголосний,а
друга
починається з я,ю,є,ї
12.Усі слова якого рядка написано правильно?
А передсвятковий, Муравйов, варшав’янка, обов’язки ;
Б надяря, напівяма, пряний, панєвропейський ;
В відємний, духмяний, пів-Америки, двох якірний.
Ключ-відповідь
1 В, 2 Б, 3 В, 4 Б, 5 В, 6 Б, 7 Б, 8 Г, 9 В, 10 В, 11 Б, 12 А.

8. Запам’ятай! Написання префіксів
с-
з-
к перед
Кафе «Птах» п усіма
т іншими
ф
х
роз-, без-, бо рос-, бес-
воз-, через-, бо вос-, черес-
прі- прізвище, прізвисько, прірва
пре- предобрий, дуже добрий,
презирливий, презирство,
преосвященство,
преподобний, престол, презумпція
при- приїхати (наближення),
приби ти (приєднання),
присісти (неповнота дії),
придумати (результат дії)

9. Виконай завдання для самоперевірки
Літеру с треба писати в префіксах усіх слів у рядку:
1. А не(з,с)проста, (з,с)формувати, бе(з,с)людний;
Б (з,с)питати, (з,с)підлоба, бе(з,с)силий;
В (з,с)пресувати,
(з,с)сунути, (з,с)хибити;
Г (з,с)хвалити, (з,с)похвати
2. А (з,с)тиснути, (з,с)цідити, (з,с)хилити;
Б (з,с)котити, (з,с)сушити, (з,с)ховати;
В (з,с)формувати, (з,с)палити, (з,с)чистити;
Г (з,с)киснути, (з,с)ховати,
(з,с)чесати; Ґ
(з,с)хитрувати, (з,с)попелити, (з,с)куштувати.
3. А (з,с)хилити, (з,с)казати, (з,с)шити;
Б (з,с) чепити, (з,с)хитрити, (з,с)тистнути;
В (з,с)чистити,
(з,с)фотографувати, (з,с)ховати;
Г (з,с)попелити, (з,с)чесати, (з,с)тулити;
Ґ (з,с)колихнути, (з,с)хопити, (з,с)палити.
4. А (з,с)пихнути, (з,с)тулити, (з,с)чистити, (з,с)кипіти;
Б (з,с)формувати, (з,с)худнути, (з,с)шити;
В (з,с)твердіти, (з,с)цідити, (з,с)хоронити, (з,с)фотографуватися;
Г (з,с)кинути, (з,с)пізнитися, (з,с)терпіти, (з,с)плакати;
Ґ (з,с)хопити, (з,с)кінчишся, (з,с)понукати, (з,с)сушити
Префікс пре- треба писати в усіх словах у рядку:
5. А пр…вражий, пр…велебний, пр…дивний, пр…святий;
Б пр…хороший, пр…старілий, пр…глухий, пр…красний;
В пр…жовтий, пр…гірклий, пр…освященний, пр…новий;
Г пр…тихий, пр…жовкати, пр…непорочний;
Ґ пр…зирливий, пр…глушений, пр…пишний, пр…вірний.

10. Усі слова треба писати з префіксом при- в рядку:
6. А пр…біднитися, пр…живити, пр…велебний, пр…вабливий;
Б пр…кисати, пр…гаслий, пр…солодкий, пр…боркати;
В пр…булець, пр…вілля, пр…глушений, пр…непорочний;
Г пр…земний, пр…спокійний, пр…бічник, пр…вілейований;
Ґ пр…чепурити, пр…леглий, пр…меншити, пр…точений.
7. А пр…чепа, пр…боркати, пр…міський, пр…гірок;
Б пр…вабливий, пр…мудрість, пр…клеїти, пр…м’яти;
В пр…уралля, пр…ярок, пр…швидшити, пр…подобний;
Г пр…чинити, пр…кордонний, пр…таманний, найпр…красніший;
Ґ пр…пинити, пр…зирство, Пр…дністров’я, пр…четний.
Усі слова пишуться з тим самим префіксом (пре- чи при-) у рядку:
8. А пр…таїти, пр…морений, пр…дивний, пр…трусити;
Б пр…людний, пр…мерзати, пр…спокійно, пр…страшенно;
В пр…крити, пр…гасити, пр…шерхливий, пр…красний;
Г пр…вражий, пр…чистий, пр…хороший, пр…чудовий;
Ґ пр…щепа, пр…мудрий, пр…бій, пр…биральниця.
Префікс пре- слід писати в усіх словах рядка:
9. А пр…дставити, пр…будова, пр…міський, пр…темніти;
Б пр…тулок, пр…шити, пр…чесати, пр…бережний;
В пр…зирство, пр…високо, пр…хитрий, пр…подобний;
Г пр…азовський, пр…дорогий, пр…землятися, пр…гощати;
Ґ пр…красний, пр…вабливий, пр…гаслий, пр…голубити.
10.А пр…зирство, пр….красний, пр…стол, пр…весело;
Б пр…красити, при..лавок, пр…стінний, пр…мудрий;
В пр…тішити, пр…текти, пр…славний, пр…хитрий;
Г пр…ведений, пр…вертати, пр…багатий, пр…дивний;
Ґ пр…зумпція, пр…звище, пр…рва, пр…зидія.
11.А пр…веселий, пр…завзятий, пр…чарувати;
Б пр…зирливий, пр…комічний, пр…звичаїтись;
В пр…тяжкий, пр…хитрий, пр…бутковий;
Г пр…вражий, пр…непорочний, пр…неспокійний;
Г пр…сісти, пр…пишний, пр…освященний.
У слові якого рядка допущено орфографічну помилку?
12.А безжурний, безкорисний, безтарифний, безпристрасний;
Б змусити, з’юрмитися, зфотографувати, зшити;

11. В склеїти, сходити, спинити, схилити;
Г схуднути, спека, згуснути, зекономити.
Ключ-відповідь
1 Г, 2 Г, 3 Г, 4 Г, 5 А, 6 Г, 7 А, 8 Г, 9 В, 10 А, 11 Г, 12 Б.

12. Подвоєння і подовження приголосних
Запам'ятай!
+ = оббігти ім. с.р. між двома голосними
+ осінь+н = осінній життя, гілля
+ година + н = годинний #
+ ся розрости розрісся І в. перед я,ю,е,і.
-енн - здоровенний – ч. ж. р. : суддя, суддів
-анн - несказанний стаття, статтею, але статей
-янн - незрівнянний #
у словах благословенний О.в. ім.. ІІІ в., якщо
священний – основа закінчується на
огненний 1 м'який або шиплячий
блаженний приголосний
сіллю, ніччю, річчю.
– у прислівниках
зрання, навмання;
- у дієсловах: ллю, ллєш, бовваніти,
а також бовван, Ганна, лляний, овва,
ссати
Зверни увагу! Пишемо одну літеру:
– кутя, священик, шалений;
– у дієприкметниках: сказаний, спечений, відпрацьований;
– у прикметниках на –енний: варений, печений, довгожданий.

13. Виконай завдання для самоперевірки
Подовження приголосних звуків, позначене на письмі
двома літерами, відбувається в усіх словах у рядку:
1. А воз...єднання, розкіш...ю, глинян...ий;
Б дозвіл...я, від...звеніти, сон...ий;
В пів...ікна, годин...ий, зміїн...ий;
Г від...ати, скручен...ий, невгомон...ий.
2. А непід...атливий, клятвен...ий, зав...ишки;
Б картоплин...я, контр...озвідка, розкіш...ю;
В вікон...иця, лисич...ин, людян...ий;
Г сут...євий, вихован...ий, насін...ий.
3. А облич...я, суд...я, осерд...я;
Б залізяч...я, сумлін...я, піддаш...я;
В зізнан...я, обговорен...я, Поволж...я;
Г узбіч...я, Придунав...я, роздоріж...я;
Ґ сміт...я, усамітнен...я, ненаст...я.
4. А бов...аніти, тряс...я, Він...иччина, Галич...ина;
Б небез...ахисний, од...звеніти, перлин...о, білопін...ий;
В Сав...а, во...з'єднати, вікон…иця, окаян…ий;
Г огнен…ий, благословен…ий, латун…ий, шален…істю;
Ґ мерзен…ий, умотивован…ий, і…раціональний, страшен…ий.
5. А Іл…я, збіж…я, вил…ю, кут…я;
Б полос…я, трет…я, сторіч…я, суд…я;
В гіл…ячка, молод…ю, знан…ь, навман…я;
Г стат…я, повіст…ю, відкрит…ів, матір…ю;
Г піддаш…я, жит…єпис, подорож…ю, …лються
На місці пропусків пишеться нн в усіх словах рядка:
6. А безгомі…ий, неодмі…ий, безбереж…ий, бездога…ий;
Б бало…ий, парад…ий, бензи…ий, чека…ий;
В касет…ий, моното…ий, ви…ий, безіме…ий;
Г безці…ий, невпізна…ий, нездола…ий, незамі…ий.
У всіх словах якого рядка відбувається подовження приголосних у формі
рудного відмінка однини?
7. А сталь, ожеледь, покуть, Шампань;
Б брость, тінь, безліч, заводь;
В жовч, сіль, заполоч, розповідь;
Г площа, ніч, сповідь, заповідь.

14. У всіх словах якого рядка не подвоюються і не подовжуються
приголосні?
8. А плем...я, трет...є, от...ой, скошен...ий;
Б обмін...ик, чест...ю, незбагнен...ий, навман...я;
В л...ється, морквян...ий, доблест…ю, юн...ат.
Укажіть рядок, у якому в усіх словах відбувається подвоєння або
подовження.
9. А поден…ик, настін…ий, дерев’ян…ий, осін…ій;
Б бов…аніти, л…є, мит…ю, с…авець;
В розумін…я, камін…я, збагачен…ий, височен…ий;
Г навчан…я, попідтин…ю, заздріст…ю, стат…ю.
10.А розніс…я, колос…я, повелос…я, волот…я;
Б безідейн…ий, від…ихатися, ріл…я, зіл…я;
В без…вучний, закон…ий, резон…ий, міл…ю;
Г осін…ій, від…аль, щоден…ик, написан…ий.
11.А несказан…ий, розріс…я, священ…ий, стат…ей;
Б годин…ий, благословен…ий, бов…ан, спечен…ий;
В священ…ик, об…ігти, Ган…а, зран…я;
Г довгождан…ий, відпрацьован…ий, річ…ю, суд…ів.
У всіх словах якого рядка відбувається подовження приголосних?
12.А бистрінню, осінній, вволю, вугілля;
Б бідонний, повіддя, овва, попідтинню;
В узбережжя, проміння, розіллятий, ломаччя.
Г зрання, розрісся, ранній, життя.
Ключ-відповідь
1 Б, 2 Б, 3 Б, 4 Б, 5 Г, 6 Г, 7 А, 8 А, 9 Б, 10 В, 11 В, 12 В.

15. Спрощення в групах приголосних
[ждн], [здн], [стн], [стл], [зкн], [скн]
Зверни увагу!
Це слова власне українські Чи слова
іншомовного
походження
це виняток чи ні
не
відбувається
хвастнути відбувається спрощення
форпостний
хвастливий
студентський
пестливий
фашистський
кістлявий аванпостний
хворостняк
контрастний
зап’ястний
агентство
шістнадцять
гігантський
випускний
президентський
вискнути тощо
рискнути
шістсот
п’ятсот

16. не відбувається спрощення
- У формах давального і місцевого відміна однини іменників жіночого
роду І відміни: хустці, невістці, частці, повістці (для перевірки постав у
називному відмінку однини).

17. Виконай завдання для самоперевірки
Спрощення в групах приголосних позначається на
письмі в усіх словах у рядку:
1. А сер…це, щас…ливий, форпос…ний;
Б вартіс…ний, совіс…ливий, тиж…невий;
В облас…ний, президен…ський, якіс…ний;
Г кількіс…ний, хвас…ливий, проїз…ний.
2. А пристрас…но, безвиїз…но, невіс…ці;
Б мес…ник, двоміс…ний, ціліс…ний;
В наміс…ник, совіс…ливий, кіс…лявий;
Г мас…ниця, піс…ний, форпос…ний.
3. А перехрес…ний, кріпос…ний, совіс…ний;
Б запяс…ний, радіс…ний, облас…ний;
В проїз…ний, хвас…ливий, тиж…невий;
Г щас…ливий, очис…ний, аген…ство;
Ґ поїз…ний, компос…ний, учас…ник.
4. А проїз…на, безжаліс…но, гіган…ський, ряс…ний;
Б доблес…ний, цінніс…ний, захис…ник, студен…ський;
В безжаліс…ний, тріс…нути, форпос…ний, улес…ливий;
Г бряз…нути, навмис…не, тис…нути, пропагандис…ський;
Ґ блис…нути, сутніс…ний, благовіс…ний, благочес…ний.
5. А блис…нути, первіс…ний, улес…ливий, випус…ний;
Б бряз…нути, під'їз…ний, облас…ний, парламен…ський;
В перс…ня, хрус…нути, страс…на, заздріс…ний;
Г щотиж…ня, пес…ливо, очис…ний, учас…ник;
Ґ якіс…ний, шубовс…нути, їж…жу, шелес…не.
6. А виїз…ний, пес…ливий, тис…нуло, пропус…ний;
Б гіган…ський, облес…ливий, артис…чин, вис…нути;
В міс…це, бряз…нути, парламен…ський, шіс…сот;
Г мас…ний, контрас…ний, хваст…ливий, невіс…ці;
Ґ сер…цевий, тиж…невий, чес…ний, проїз…ний.
7. А улес…ливий, совіс…ний, корис…ний, чес…ний;
Б пес…ливий, звіс…но, проїз…ний, турис…ський;
В сер…це, піс…ний, жаліс…ливий, студен…сякий;
Г блис…нути, віз…ник, тиж…невий, шіс…надцять;
Ґ щас…ливий, тис…нява, хвас…ливий, аген…ство.

18. 8. А сер…це, щас…ливий, форпос…ний;
Б вартіс…ний, совіс…ливий, тиж…невий;
В облас…ний, президен…ський, якіс…ний;
Г кількіс…ний, хвас…ливий, проїз…ний.
9. А пристрас…но, безвиїз…но, невіс…ці;
Б мес…ник, двоміс…ний, ціліс…ний;
В наміс…ник, совіс…ливий, кіс…лявий;
Г мас…ниця, піс…ний, форпос…ний.
10.А перехрес…ний, кріпос…ний, совіс…ний;
Б зап'яс…ний, радіс…ний, облас…ний;
В проїз…ний, хвас…ливий, тиж…невий;
Г щас…ливий, очис…ний, аген…ство;
Ґ поїз…ний, компос…ний, учас…ник.
11. А проїз…ний, зліс…ний, пристрас…ний;
Б віс…ник, доблес…ний, зап’яс…ний;
В корис…ний, гіган…ський, улес…ливий;
Г ус…ний, шіс…надцять, швидкіс…ний;
Ґ безболіс…ний, совіс…ний, контрас…ний.
12.А чес…ний, шіс…надцять, блис…нути, захис…ний;
Б перехрес…ний, аванпос…ний, безкорис…ливо, піз…ній;
В ціліс…ний, балас…ний, зліс…ний, доблес…ний;
Г учас…ник, шелес…нути, полезахис…ний, студен…ський;
Ґ мас…ниця, особистіс…ний, нещас…ливий, очис…ний.
Ключ-відповідь
1 А, 2 Б, 3 А, 4 Ґ, 5 В, 6 Ґ, 7 А, 8 Б, 9 Б, 10 А, 11 А, 12 Ґ.

19. Написання подвоєних приголосних у словах
іншомовного походження
Запам'ятай : - аннали, бонна, брутто, ванна, мадонна,
манна, нетто, панна, пенні, тонна, білль (законопроект, але
біль), булла, вілла, мулла, дурра (рослинА, мірра (ароматична смолА,
беладонна, гетто.
+ сюр + реалізм, але анотація, конотація
– власні назви: Голландія – голландський
Марокко – марокканець
Не відбувається подвоєння приголосних:
Агресія, акумуляція, алея, апарат, атестат, бароко, беладона, белетристика,
бравісімо, ват (але Ватт), грип, група, ідилія, інтелектуал, інтелігент,
інтермецо, колектив, комісія, комуна, лібрето, піанісимо, піцикато, стокато,
фін, фортисимо, шасі.

20. Виконай завдання для самоперевірки
Подвоєння не відбувається в усіх словах іншомовного
походження в рядку:
1. А прес…конференція, тон…а, парал…ельний;
Б ас…ортимент, компроміс…, кол…ективний;
В хоб…і, Дарданел…и, агрес…ія;
Г кор…ектор, пен…і, коміс…ія.
2. А ал…ергія, Джульєт…а, інтермец…о;
Б коміс…ія, ман…а, колон…а;
В ком…терція, артил…ерист, одіс…ея;
Г кол…егія, діаграм…а, іл…юзія.
3. А дис…ертація, ком…юніке, ат…аше;
Б ак…орд, Мас…андра, ам…іак;
В гал…ерея, іл…юзія, апен…інський;
Г бал…он, ком…ерція, Рос…іні
4. А ан…отація, крос…ворд, Яс…а;
Б гум…анізм, ім…унітет, ак…уратний;
В міс…іонер, нет…о, дол…ар;
Г бюл…етень, ат…ракціон, Ус…урі.
5. А крос…ворд, буд…изм, іл…юзія, оперет…а;
Б піц…ерія, гум…анізм, ім…унітет, спагет…і;
В кристал…ічний, однотон…ий, мас…ивний, кол…екція;
Г діаграм…а, кас…ета, ім…обілізація, процес…ор;
Ґ конгрес…мен, оперет…а, ел…егія, бон…а (гувернанткА.
6. А оп…озиція, ап…етит, інтермец…о;
Б фальцет…о, імі…іграція, спагет…і;
В ем…іграція, Ліс…абон, барок…о;
Г шос…е, Ніц…а, мадон…а;
Ґ Кан…и, кол…і, Мароко…о.
Відбувається подвоєння в усіх словах іншомовного походження в рядку:
7. А сюр…еалізм, ап…лікація, віл…а;
Б От…ава, брут…о, контр…еволюція;
В ір…еальний, ас…сортимент, Яф…а;
Г Лозан…а, іп…одром, бул…а.
8. А буд…ист, Ем…а, ім…іграція, мадон…а;
Б контр…озвідка, Одис…ея, шос…е, Ін…а;
В апол…он, ем…іграція, ал…о, тер…иторія;

21. Г ніц…а, інтел…ект, ван…а, ак…уратний;
Ґ тон…а, барок…о, коміс…ія, сюр…еалізм.
Правильно написано всі слова іншомовного походження:
9. А інтермецо, опонент, бравісимо, бароко;
Б лібрето, вар'єте, досьє, Вірджинія, імміграція;
В Сирія, сольфеджіо, беладона, мадона;
Г Джульєтта, сюрреалізм, голандський, акомпонент;
Ґ тонна, кон'юктура, по-сицілійські, Чилі.
10.А Голландія, ірреальний, імміграція, інтермеццо;
Б бонна, брутто, ванна, колектив, лібретто;
В манна, сума, гетто, мадонна, Марокко.
Г білль, пенні, беладонна, Ват.
Ґ мотто, панна, конотація, анотація;
Ключ-відповідь
1 Б, 2 Б, 3 А, 4 Б, 5 Б, 6 А, 7 Б, 8 А, 9 А, 10 Б.

22. Фонетика
Голосні (6) Приголосні (32)
[а], [о], [у], [е], [и], [і]
Шумні сонорні
[м], [в], [н], [л], [р], [й]
«ми винили рій»
[в], [н'], [л'],
[р']
дзвінкі глухі
[б], [д], [д'], [з], [п], [т], [т'], [с],
[ж], [дж], [з'], [дз] [с'], [ц], [ц'], [ф],
[дз'], [ґ], [г], [ч], [ш], [к], [х]
[й] – завжди м'який
«буде гоже ґедзю у джазі» пом'якшену вимову перед і можуть мати
звуки:
[б'] [п'] [в'] [м'] [ф'] [ж'] [ч'] [ш'] [г'] [к'] [х']
[дж']
Основні правила орфоепії
Згадай! Голосні
- під наголосом вимовляються чітко і виразно
- перед складом з наголошеним [у]голосний [о] отримує призвук [у]
голубка - [гоулубка] йому [йоуму]
- у ненаголошеному складі [е] [еи] [и] [ие].(перед складом з
наголошеними [е],[а] гриби [гриеби]
- у кінцевому складі [и] вимовляється чітко
Приголосні

23. - дзвінкі приголосні в українській мові вимовляються дзвінко (і в кінці
слова)
Але запам’ятай!
Асиміляція (уподібнення звуків за дзвінкістю/ глухістю)
Косьба - [коз'ба]
Боротьба -[бород'ба]
Нігті - [н'іхт'і]
Вогкий - [вохкий]
- глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко;
- [б],[п],[в],[м],[ф],[г],[к],[х] та [ж],[ч],[ш] завжди вимовляються твердо,
але перед і можуть бути напівпом'якшеними;
- шся в дієсловах 2-ої особи однини теперішнього часу [с':а];
- жся та –чся (2 особа теперішнього часу наказовиц спосіБ
[з'с'а] [ц'с'а] помажся [помаз'с'а]
побачся [побац'с'а]
- ться (дієслово третя особа однини і множини теперішнього часу та 2-а
особа множини наказового способу)вимовляється [ц':а]
думається[думайеиц':а]
- жч, шч, та чц у давальному відмінку перед і вимовляється як
[з'ц'],[с'ц'],[ц':]
Ручці[руц':і] Книжці [книз'ц'і] Дошці [дос'ц']
- асиміляція за м’якістю новітня [новіт'н'а] [т'н']
- асиміляція за місцем творення
Без жалю [беж жал'у] Конячці [кон'ац':і]

24. Фонетична транскрипція, або фонетичний запис
передає на письмі точну вимову звуків, відображаючи ті зміни,
яких звук зазнає в процесі мовлення.
Зверни увагу! Основні правила транскрипції:
1. Транскрипція не користується великими літерами, всі слова
записуються з малої.
2. Текст або слово, яке треба затранскрибувати, беруть у [ ], звуки
записуються окремо.
Основні позначки транскрипції
[ ' ] – наголос;
[ ] – м'якість приголосного
[, ] – пом’якшений голосний
[йа] – я на початку слова: яма [йама]
[йу] – ю на початку складу, перед голосним: Марія [мар
ійа]
[йе] – є після ': м'ясо [мйасо], після Ь: портьєра [порт йера]
[йі] – ї – позначає завжди 2 звуки
[шч] – щ – позначає завжди 2 звуки
[:]– довгий звук
[дж] – злита
[дз] – вимова
[еи
], [ие
] – призвуки
[І] – пауза
[ІІ] – довга пауза на межі речень

25. Виконай завдання для самоперевірки
1. Порушено літературну вимову слова в рядку:
1.А дужчий – [дужчий];
Б легка – [леи
хка];
В сережка – [сеи
режка];
Г просьба – [п,
роз'ба]
2. А ходжу – [хоу
джу];
Б минають – [мие
найут'];
В казка – [казка];
Г молодший – [молотший]
3. А несу – [неи
су];
Б принісши – [преи
н'іш:и];
В боротьба – [борот'ба];
Г знання – [знан':а]
4. А зерно – [зеи
рно];
Б джміль – [джм'іл'];
В кузня – [куз'н'а];
Г молотьба – [молот'ба]
Правильну вимову відображає фонетичний запис слів у рядку:
5. А [чеи
кан':а], [м'істо];
Б [воґзал], [рож:итие
с'а];
В [л'удзтво], [см,
ійешс'а];
Г [л'ісок], [см,
ійет'с'а];
Ґ [зоу
зул'а], [км'ітливий]
6. А віддати [в,
ід:ати], пишеться [пишеи
т'с'а];
Б сиджу [сие
джу], річці [р'іц':і];
В вмиваєшся [вмие
вайеи
с':а], просьба [прос'ба];
Г легко [легко], підземний [підземний];
Ґ безіменний [беи
зімен:ий], дзеркало [дзеркало]
7. А [веи
сна], [з'ітхан':а];
Б [коз'ба], [раджу];
В [дивие
шс'а], [т'ін'];

26. Г [научайет'с'а], [п,
ісок];
Ґ [дз'об], [кожушок].
8. А квітці [кв,
іц':і], глядач [гл'адач];
Б ясен [йасен], чекання [чеи
кан':а];
В льон [л'он], обходжу [обходжу];
Г жінка [ж,
інка], мідь [м,
ід'];
Ґ незабудка [неи
забутка], колишуться [колишуц':а].
9. А сонний [сон:ие
й], знайомишся [знайомие
шс'а];
Б медовий [меи
довие
й], дужка [душка];
В раджу [раджу], мелодія [меи
лод'ійа];
Г дзьоб [дз'об], вогко [вогко];
Ґ межа [меи
жа], пісня [пісн'а].
10.А регрес [реи
грес], щеня [щеи
н'а];
Б привізши [прие
візши], дешевизна [деи
шеи
вие
зна];
В розжарений [рож:арений], лежить [леи
жит'];
Г водишся [водис':а], держишся [держис':а];
Ґ зціплення [зціплеи
н'а],бухгалтер [бухгалтеи
р].
В українській мові така кількість звуків (фонем):
11.А 26; Г 38;
Б 32; Ґ 48.
В 33;
Помилки транскрипційного запису слів трапляються у рядку:
12. А [засуджеи
н':а], [знеи
можеи
с':а], [з'ц'іплеи
н':а], [з'ліс'т'];
Б [рад'іс'т'], [с:утулеи
ний], [пие
шан':а], [нишчие
ти];
В [сеи
ло], [сеи
реи
да], [правда], [шчука];
Г [нишчие
ти], [зц'ілен':а], [кийание
н], [злущие
ти];
Ґ [пешчеи
ний], [підсие
лати], [дие
ван], [леи
хкий].
Звуків більше, ніж букв в усіх словах рядка:
13.А уярмлювати, з'їзд, щастя, мозаїка;
Б ліщина, йод, жолудь, мальовничий;
В щабель, кукурудзище, фактичний, їжачок;
Г джміль, польот, мільярд, гігантський.
Сполучення літер дж позначає один звук [дж] у всіх словах рядка:
14.А джаз, піджарка, переджовтневий, джміль;
Б піджак, джентльмен, джоуль, віджати;
В джем, підживити, джемпер, воджу;
Г ходжу, джерела, дріжджі, аджарець.

27. Дзвінкий звук уподібнюється до глухого в усіх словах рядка:
15.А нігті, дьогтю, безкінечний, джерело;
Б розпакувати, зшити, вогкий, зсипати;
В кігті, розказувати, брунька, вузький;
Г вогкий, з хати, ворітця, тьохкати.
Слова, в яких усі приголосні тверді, складають рядок:
16.А щогла, смуга, будинок, ковдра;
Б сосна, огорожа, береза, пролісок;
В яблуко, дорога, вудка, рибина;
Г черевик, вишня, листок, джерело;
Ґ коло, м’ята, бджола, щука.
Усі приголосні дзвінкі у групі слів:
17.А жменя, зілля, дорога, книга;
Б білка, морози, райдуга, злива;
В гроза, ведмідь, ворона, літо;
Г берег, дзвін, вокзал, грань;
Ґ град, береза, дерево, зірка.
Пара слів з однаковими звуками:
18.А дятел, дубок;
Б злива, льодок;
В клен, липа;
Г сіль, слива;
Д тінь, тиша

28. Написання м 'якого знака
Зверни увагу! Ь пишеться
д, -ськ- -л- – [л'] -ьо-
перед т, -
зьк- -льц- – (-льк-) після д, я
з, -цьк- -льч- – (-льк-) т,
ю с, -еньк- -ньц- –
(-ньк-) з, є
[дз], -есеньк- с, ї
ц, -ісіньк- л,
йо л, див. початкову
форму н н
Ь не пишеться
р, крім ж, ч, ш, щ, перед сполучен- складні після н після
приголос-
б, п, в, м, я,ю ня пом’як- числівники перед ного, що стоїть
ф, г, к. х шеного при- сімсот, ж,ч,ш,щ перед іншим

29. Виконай завдання для самоперевірки
М’який знак треба писати в усіх словах у рядку:
1. А порт…єра, віз…міть, пул…с;
Б здебіл…шого, слиз…ко, волин…ський;
В діл…ниця, емал..ований, просиш…;
Г щіл…ний, їдал…ня, інтер…єр.
2. А кур…йоз, ласун…ці, піс…ня;
Б наймен…ший, куз…ня, рибал…ство;
В кін…цівка, близ…кість, у вишиван…ці;
Г громадянс…кий, борот..ба, різ…ба.
3. А міл…ярд, н…юанс, медал…йон;
Б у скрин…ці, князівс…кий, галуз…ю;
В близ…кість, Ул…яна, залізниц…;
Г віз…міт…, людс…кість, рибал…ство.
4. А безціл…ний, бряз…кіт, вітал…ня;
Б гаван…ський, доціл…ний, близ…ко;
В на ред…ці, дзен…кати, вісім…десятирічний;
Г виход…те, заміс..кий, ковальс…кий.
5. А брин…чати, дозвол…те, боягуз…кий, оган…бити;
Б кіл…цевий, т..мяний, нен..чин, монгол…ський;
В різ…бяр, обвін…чати, виріз…бити, зат…марити;
Г павіл…йон, по-братерс…ки, на стежин…ці, ізмаїл…ський;
Ґ устан…те, кур…йоз, на вишен…ці, неволен…ка.
6. А домен…щик, сер…йозний, Ткач…ов, стіл…чик;
Б Гор..кий, стан..мо, рибал…ський, сторон…ці;
В перевір…те, пан…ство, т…мяний, кін…чик;
Г чигирин…ський, на сопіл…ці, ріж…те, лазур…ю;
Ґ спіл…чанський, лан…цюжок, Коростил…ов, кур…йозний.
7. А близ…кість, Трет..яков, бракон…єр, пол…ський;
Б гал…мо, глян…те, кобзар…ський, сіл…ський;
В дівчинон…ці, люд…ми, ескадрил…я, зарічан…ський;
Г дон…чин, людс…кість, ред….ці, п’ят…сот;
Ґ рел…єф, госпітал…ний, промін…чик, нян…чити.
Усі слова пишуться без м’якого знака в рядку:

30. 8. А тон…ший, таріл…ці, красун…чик, ковз…кий;
Б рибал…ці, піс…ня, Натал…чин, брин…чати;
В він…єтка, в…йокати, лл…є, Хар…ків;
Г мен…ший, батал…йон, Ігор…, Кордил…єри;
Ґ Афанас…єв, консул…сякий, кін…ця, дитин…чин.
9. А л…он, маз…, Натал…чин, ковз…кий;
Б міл…ярд, піс…ня, Хар…ків, нен…ці;
В вуз…кий, лял…ці, бул…ці, повіс…тю;
Г жін…чин, рибал…чин, кін…ця, іспан…ський;
Ґ Степан…чишин, павіл…йон, плат…ня, прос…ба.
10.А ховаєш…ся, повір…те, циган…ці;
Б тан…цювати, т…мяний, перукар…;
В дівчин…ці, стараєш…ся, різ…бяр;
Г кур…єр, на черешен…ці, до кін…ця.
Усі слова пишуться з м’яким знаком у рядку:
11.А міл…, піс…нями, по-козац…кому, Мол…єр;
Б Лавуаз…є, брин…чати, кан…йон, свіжісін…ський;
В ад…ю, гедз…, вбирал…ня, дон…чин;
Г л…е, т…мяний, уман…ський, різб…яр;
Ґ киц…ці, рібал…ці, нян…чити, ковз…ко.
12.А дев’ят…ома, шіст…десяти, сімдесят…ма;
Б с…омастами, сім…десяти, тридцят… шіст…;
В віс…момастами, двадцят…ма тр…ома;
Г п’ят…десяти, дев’ят…ох, тринадцят…ма;
Ґ чотир…ма, міл…йон, чотир…охсот.
13.А куз…ня, вітал…ня, мен…ше, козац…кий;
Б син…ого, слиз…кість, різ…блення, стан…мо;
В т…охкати, лял…ці, насін…ня, у жмен…ці;
Г дівчинон…ці, піс…ня, тон…ше, бондар…;
Ґ у таріл…ці, кущ…, парасол…ка, зат…марився.
14.А скрин…ка, т…охкати, смієш…ся, спіл…но;
Б різ…ба, нен…чин, глян…те, людс…кість;
В тон…ший, вітал…ня, хвилин…ці, осін…ня;
Г їдал…ня, сіл…ський, майбут…ній, т…мяний;
Ґ волин…ський, чотир…ма, л…одяник, мен…ше.

31. Написання часток не і ні
Запам’ятай!
Разом Окремо
З іменниками
- можна замінити синонімом
без не: неласка(суворість)
- є протиставлення: не друг, а
ворог
- без не не вживається: нежить,
негода
З прикметниками
- без не не вживається:
ненависний, негайний
- є протиставлення не
красивий, а потворний
- можна замінити синонімом
некрасивий (потворний),
недобрий (злий)
З дієсловами
- без не не вживається
ненавидіти, незчутися
- звичайно пишеться окремо
не бачити
- є префікс –недо, що позначає
неповноту дії недобачати,
недочувати
- при дієсловах,
дієприкметниках, що
виступають у функції
присудків при дослівних
формах на –но, -то: підлоги не
вимито
Частка не з іменниками,
прикметниками, займенниками
та прислівниками, якщо вони в
сполученні з не означають
одне поняття: неврожай,
невчений, неабиякий, недарма,
немов, неначе...
Примітка. Частка не пишеться окремо від прикметника, що
має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник
із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким
стоять: далеко, зовсім, аж ніяк: Зовсім не великі обов’язки.
Якщо

32. між не й відповідний прикметником
присудком за змістом речення можливе є
(був, була, тощо), частку не слід писати окремо;
Якщо зв’язка на цьому місці порушує смисл,
частку не треба писати разом: Цей будинок
не старий ( не є старший); але Цей будинок
(є) нестарий ( бо відносно недавно збудований)
Частка не з прикметниками у функції присудка, якщо часткою
не заперечується ознака, виражена даним словом: Ця річка не
широка (заперечення пишемо окремо) але Ця неширока
ріка впадає в Дніпро (одне поняття пишемо разом)
З дієприкметниками
Разом Окремо
Відсутнє пояснювальне слово
Непрочитана книга
При який є пояснювальні слова
Ніким не прочитана книга
Частка ні з займенниками, прислівниками
Ніхто, ніщо, ніде - в деяких стійких словосполученнях
ні те ні се, ні риба ні м’ясо
- в складі займенників, якщо в
непрямих відмінках вона відділяється
від займенника прийменником ні в
кого, ні на якому
Але зверни увагу! Через дефіс
З власними назвами не – Київ, не – Азія .

33. Виконай завдання для самоперевірки
1. А не / абиякий успіх; не / високе дерево; який він не / ук.
Б не / щирі слова; не / схвалюючи поведінки; не / доукомплектувати
деталями.
В з не / запамятних часів; не / відповідає дійсності; не / весела розмова.
Г не / запланована зустріч; постійно не / довиконувати; не / враховувати
обставини.
2. Не з прислівником пишеться окремо в усіх словах у рядку
А триматися не / зворушено; не / ухильно додержуватися;
Б не / вчасно говорить; бути не / далеко;
В говорити не / виразно; чинити не / розсудливо;
Г з’явитися не / давно; чекати не / довго;
Ґ палити не / варто; зраду пережити не / легко;
3. Слово не пишеться разом у реченні.
А Не / показуй людям сльози
Б Я не / такий уже безпорадний
В Не / для слави, - для вас, браття, я свій скарб найдорожчій ховав.
Г Поки не / дуже холодно, сидітиму вдома.
Ґ Аліна, не / зважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала серйозні
книжки.
4. Не пишеться з різними частинами мови окремо в реченні.
А У щойно збудованому будинку рами вікон не / засклені.
Б Сором приймати не / заслужені компліменти.
В через не / застібнуті поли виглядала біла, як папір, сорочка.
Г Через не / засклені вікна вливалось холодне повітря.
Ґ Ще б лише одна мить – і не/ захищену голову гетьмана повстанців
розрубала б та люта рука дозорця.
5. Частку не пишемо разом у словах рядка

34. А не / гатив ний, не / славити, не / дописаний, не / можна
Б не / сказаний, не / мовля, не / працювати, не / достатньо.
В не / нависть, не / винно, не / досяжність, не / щадний.
Г не / вміння, не / слід, не / засаджений, не / здужаючи.
Ґ не / озорний, не / забаром, бракує не / вміння, а бажання, не / засаджений
деревами.
6. Усі дієприслівники пишуться з не окремо у рядку
А не / зчувшись, не / звертаючись, не / подякувавши.
Б не / дочувши, не / довиконуючи, не / сказавши.
В не / обіцяючи, не / вирішивши, не / вгаваючи
Г не / визначивши, не / змовляючись, не / хтуючи.
Ґ не / дослухавши, не / руйнуючи, не / знаючи.

35. Написання великої літери
Згадай! Велика буква пишеться
- на початку речення
- у власних іменах, прізвищах (Т. Г. Шевченко), прізвиськах, псевдонімах
(Леся УкраїнкА, кличках тварин (Сірко, Бім)
- назвах божеств та міфологічних істот: Венера, Зевс
- дійових осіб, в казках та драматичних творах: Дід Мороз
- назвах найвищих державних посад України та інших країн світу:
Президент України, Генеральний прокурор України
- астрономічних назвах: сузір’я Великої Медведиці
- власних географічних назвах: Донецьк
- назви вулиць, проспектів, бульварів, площ, шляхів, каналів, течій: вулиця
Миру
- усі слова у назвах груп або союзів держав: Антанта, Балканський союз
- назвах держав та автономних адміністративно-територіальних одиниць:
Україна, Князівство Монако
- у першому слові назв державних, громадських та інших установ та
організацій: Верховний суд, Збройні сили України, Кабінет міністрів
- у першому слові назв міністерств різних установ та організацій:
Міністерство освіти України, Народна палата
- у назвах художніх творів, назвах газет, журналів, заводів, шахт та інших
підприємств (родові поняття пишуть з малої літери, назве беруть в лапки):
поема „Неофіти”, завод „Азовсталь”
- у назвах релігійних свят та постів: Різдво, Великий піст, Масниця тощо.
- у скорочених назвах установ та організацій:Донцьквугілля,Укрінформ.
- у назвах вокзалів,станцій,портів тощо Донецький вокзал,станція Одеса-
Вантажна

36. Виконай завдання для самоперевірки
1. З великої літери треба писати тільки перше слово у рядку
А (В, Верховна (Р, р)ада України
Б (М, м)іністерство (К, к)ультури України
В (К, к)абінет (М, м)іністрів України
Г (В, Верховний (С, с)уд України
2. З великої літери треба писати обидва слова в рядку
А (Г, Генерал (А, Армії
Б (А, Академія (Н, н)аук
В (Д, д)емократична (П, п)артія
Г (Є, є)вропейський (С, с)оюз
3. А (К, к)раїни (А, Антанти
Б (І, і)сторичний (М, м)узей
В (Ч, ч)чумацький (Ш, ш)лях (сузір’я)
Г (Н, н)ародний (Д, д)епутат
4. А (Р, р)ада (Б, Безпеки ООН
Б (Н, н)ародний (А, Артист
В (К, к)раїни (Б, Балтики
Г (Б, Будинок (У, у)чителя
5. А (Р, р)епубліка (Б, Білорусь
Б (М, м)узей (А, Архітектури
В (С, с)тарокиївський (Р, р)айон
Г (М, м)іністерство (О, о)борони
6. Слова правильно написані в рядку

37. А Кримський півострів, фабрика Киянка, народи півночі, західна Україна.
Б Москва-ріка, Князівство Монако, вулиця Ярославів вал, Софіївський собор.
В епоха Відродження, палац спорту, Конституція України, Нобелівська
премія.
Г Інститут педагогіки, грінченків словник, площа перемоги, Божа мати.
Ґ Ґудзонова затока, шевченківський стиль, Білий дім, Бі-Бі-Сі.
7. З великої літери треба писати слова в рядку:
А Золоті ворота, Фабрика Киянка, західна Україна.
Б Кримській півострів, вулиця Ярославів вал, Софіївський собор
В Палац спорту, Епоха Відродження, Москва-ріка.
Г Харківський тракторний завод, цукерки „Вечірній Київ”.
Ґ Прем’єр-міністр України, Голосіївський ліс, країни сходу.
8. Велика літера пишеться в усіх словах рядка:
А (З)бройні (с)или (у)країни, (п)ерша (с)вітова (Війна
Б (П)олярна (з)ірка, (ф)ранкфурт-(н)а-(м)айні
В (Генеральний (п)рокурор (у)країни, (п)роспект (д)ружби (н)ародів
Г (Є)вропейський (с)оюз, (к)онституційний (с)уд (у)країни
Ґ (Т)рипільська (к)ультура, (н)аціональний (Банк (У)країни.
9. А (Д, д)амоклів (М, м)еч, (Ш, ш)евченків „(К, к)обзар”
Б (В, Великий (П, п)іст, (В, Володимир (В, Великий
В (Д, д)алекій (С, с)хід, (П, п)анамський (К, к)анал
Г (П, п)іфагорова (Т, т)еорема, (Х, х)отинський (З, з)амок
Ґ (З, з)ахідна (Є, є)вропа, (П, п)резидент (У, у)країни.
10. Деякі власні назви беруться в лапки у рядку:
А Ростов-на-Дону (місто), річка Міссурі, порт Балаклава.
Б Декларація прав людини, Версальський мир, Великдень.

38. В Динамо (стадіон), (річкА Південний Буг, туманність Андромеди.
Г Міжнародна організація Рада безпеки, Козинські Горби (урочище)

39. Згадай! Правопис іменників
Закінчення - а (я) мають іменники
- назви істоти, імена та прізвища людей: токаря, Івана, Шевченка;
- назви предметів: стола, ножа;
- назви мір простору, довжини, ваги, часу тощо, аршина, Гектора, метра.
але: року, віку.
- числові та грошові назви: карбованця, купона, десятка;
- наукові та технічні терміни іншомовного походження, одиничні
наукові та технічні поняття: суфікса, електрода, ромба;
- українські терміни, утворені суфіксальним способом: чотирикутника,
числівника
але: складу, роду, виду, стану, способу;
- назви міст та інших населених пунктів Донецька, Києва;
- деякі географічні назви: Дніпра, Дінця;
- назви приміщень, будівель, споруд: сарая, коридора, парника, комина
але: паркана, льоху
- назви танців та ігор: волейбола, вальса.
Закінчення - у (ю) мають іменники:
Запам’ятай!
- назви матеріалів та речовин: алебастру, цементу
але: хліба, вівса

40. - назви явищ природи; дощу, грому, снігу, туману;
- назви емоцій, почуттів: болю, гніву, суму, страху;
- назви літературних напрямів: реалізму, романтизму;
- збірні назви: хору оркестру, колективу;
- назви держав і територій: Китаю, Тунісу;
- слова і значенням місця тощо: гаю, лісу, саду, але хутора, берега, горба.
- Виконай завдання для самоперевірки
1. Закінчення –у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі слова
в ряду:
А дощ, дуб.
Б барвінок, степ, олівець.
В університет, туман, Дон.
Г журнал, трикутник, трамвай.
2. Закінчення –у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі
іменники в рядку:
А конкурс..., виконавців, 29 листопад..., диригента хор....
Б конгрес..., українців, щирого ліризм..., доставленого вантаж....
В наголос..., слова, студія звукозапис..., визначні місця Львов...
Д виконаного проект..., сучасного дизайн..., родового відмінк....
3. Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення –а
(-я) в рядку:
А офіцерського мундир..., бойового крейсер..., сучасного курорт...
Б великого конверт..., морального кодекс..., макет... будівлі.

41. В легенького мороз..., цікавого кросворд..., твори композитор....
Г плоди каштан..., пам’ятники Париж...., зразк... задачі.
Д останнього варіант..., ректора університет..., здорового зуб....
4. Усі іменники у формі родового відмінка однини мають закінчення –у
(-ю) в рядку:
А юридичного закон..., яскравого букет..., кабінет... директора.
Б високого курган..., південного напрямк..., дитячого малюнк....
В літературного жанр..., писемного заспів..., великого мітинг....
Г сучасного живопис..., портрет... композитора, запаси вапняк....
Д піднесеного настро..., розвиток неореалізм..., вулиці Вашингтон....
5. Усі іменники у формі родового відмінка множини мають нульове
закінчення в рядку:
А староста, круча, парта, миша.
Б буря, культура, галерея, мозаїка.
В особа, перемога, ескадрилья, лелека.
Г мрія, ліщина, стаття, хліба.
Д чаша, лопата, сім′я, земля.
6. Усі закінчення у формі родового відмінка однини вжито правильно в
рядку:
А зеленого лугу, апарату президента, під час розрахунка, стрибка вгору.
Б високого даху, краси Лондона, вдалого малюнка, яскравого вогню.
В минулого вівторка, політичного блоку, хімічного елементу, Діда Мороза.
Г широкого Нілу, долара в кишені, куреню на полі, відкритого складу.
Ґ вищого ґатунку, особового займенника, гордість колектива, боятися
морозу.
7. Закінчення –у (-ю) у формі родового відмінка однини мають усі
іменники в рядку:

42. А щавл..., каталог..., метрополітен..., мотор....
Б процес..., жар..., синтаксис..., Єгипт....
В хист..., родовод..., театр..., майданчик....
Г теніс..., момент..., Ельбрус..., конус....
Ґ абзац..., прибутк..., ритм..., стусан....
8. Усі іменники у родовому відмінку множини мають закінчення на –ів, -
їв:
А батько, гість, степ, день.
Б сом, громадянин, соловей, герой.
В робітник, підпис, татарин, товариш.
Г раз, болгарин, кінь, метр.
Ґ хазяїн, грузин, солдат, осетин.
9. Закінчення – у (- ю) у формі родового відмінка однини мають усі
іменники в рядку:
А дзвінкого водогра…, народного ансамбл…, запашного мед… .
Б народного епос…, достиглого банан…, сухого кашл… .
В центрального майдан…, давального відмінк…, хімічного аналіз… .
Г епоха феодалізм…, великого теніс..., екран телевізор… .
Ґ фойе театр…, дитячого майданчик…, частина трибун… .
10. Нульове закінчення у формі родового відмінка множини мають
іменники рядка:
А ясени, окуляри, люди, сходи.
Б ясла, лещата, ворота, коноплі.
В кліщі, дріжджі, двері, гроші.
Г сіни, радощі, штани, хитрощі.
Ґ вила, веселощі, вязи, сани.

43. 11.У родовому відмінку множини мають закінчення – ів усі іменники
рядка:
А апельсини, мокасини, життя, грами.
Б болгари, бутси, канікули, панчохи.
В джинси, молдавани, помідори, гривні.
Г баклажани, вагання, плаття, туфлі.
Ґ школярі, краї, вірмени, знання.

44. Усі слова треба писати через дефіс у рядку:
1. А батько/мати, важко/хворий, звіробій/трава;
Б дівчина/красуня, багато/тисячний, великий/превеликий;
В видимо/невидимо, середньо/вічний, контрольно/вимірювальний;
Г вовк/жаднюга, суспільно/політичний, радий/радісінький.
2. А південно/африканський, фото/журналіст, тьмяно/жовтий;
Б інформаційно/аналітичний, лікувально/профілактичний, ячмічнно/житній;
В пів/Одеси, лісо/промисловий, рекламно/пропагандистський;
Г північно/західний, службово/посадовий, східно/слов’янський.
3. А політико/економічний, навчально/тренувальний, багато/тисячний;
Б румуно/український, Південно/Африканська Республіка, легко/розчинний;
В проектно/кошторисний, адміністративно/територіальний,
загально/державний;
Г промислово/будівельний, інженерно/технічний, небесно/блакитний.
4. А медико/генетичний, старо/англійський, мінерально/сировинний;
Б мідно/червоний, навчально/виробничий, об’ємно/просторовий;
В молочно/білий, науково/експериментальний, загально/народний;
Г лірико/драматичний, жовто/гарячий, гостро/критичний.
5. А жовто/блакитний, інформаційно/обчислювальний,
парламентсько/президентський;
Б західно/сибірський, командно/адміністративний, високо/кваліфікований;
В солоно/гіркий, культурно/просвітницький, вельми/шановний;
Г фізико/математичний, соціал/демократичний, мало/населений.
6. А суспільно/політичний, західно/німецький, тридцяти/річний;
Б тьмяно/зелений, агро/фірма, високо/поважний;
В всюди/хід, південно/український, відео/техніка;

45. Г криго/лам, легко/атлетичний, південно/західний;
Ґ перекоти/поле, суспільно/корисний, жовто/гарячий.
7. А важко/хворий, віце/президентський, північно/західний;
Б військово/технічний, діаметрально/протилежний, літературно/художній;
В високо/кваліфікований, радіо/телефонний, середземно/морський;
Г парусно/моторний, блідо/рожевий, історико/культурний;
Ґ автомобільно/транспортний, вище/зазначений, ясно/зелений.
Усі складні слова потрібно писати разом:
8. А військово/полонений, радіо/фізик, воєнно/стратегічний;
Б кримсько/татарський, екс/чемпіон, мікро/схема;
В мало/населений, авіа/лайнер, Дніпро/ріка;
Г контр/атака, східно/слов’янський, гори/цвіт;
Ґ чар/зілля, перекоти/поле, біло/сніжний.
9. А лимонно/кислий, лимонно/жовтий, ліво/бережний;
Б лілово/червоний, лікеро/горілчаний, листо/прокатний;
В лісо/захисний, лісопильно/дерево/обробний, льоно/очисний;
Г кисло/солодкий, клавішно/струнний, книжково/журнальний;
Ґ максимально/мінімальний, маско/подібний, матеріало/знавство.
10.А проф/спілковий, напів/оберт, багато/тисячний, член/кореспондент;
Б тепло/обмінний, радий/радісінький, шести/денка, пів/огірка;
В чотирьох/актний, перекоти/поле, пів/аркуша, кілька/мільйонний;
Г сто/відсотковий, теле/апаратура, лісо/степовий, соціал/демократичний;
Ґ вище/згаданий, глухо/німий, історико/культурний, червоно/гарячий.
Усі складні слова потрібно писати у рядку через дефіс:
11.А віце/адмірал, крем/брюле, напів/фабрикат, жовто/гарячий;

46. Б батько/мати, клініко/діагностичний, сон/трава, червоно/деревний;
В окислювально/відновний, міні/футбол, гіркувато/солоний, стоп/кран;
Г режисер/постановник, всесвітньо/історичний, давньо/український,
кіловат/година;
Ґ темно/вишневий, ліво/бережний, пів/Європи, високо/ерудований.
Усі слова пишуться разом у рядку:
12.А життє/пис, великий/превеликий, напів/автомат, полу/мисок;
Б електро/провід, розрив/трава, електро/монтаж, пів/години;
В жертво/приношення, тонно/кілометр, пів/карбованця, батько/мати;
Г дерево/обробний, дванадцяти/тонна, вище/згаданий, чотири/місячний;
Ґ легко/хворий, історико/літературний, жовто/гарячий, натще/серце.

47. Написання букви Ґ [ґ]
Ґава (ворона, роззява), ґазда (хазяїн), ґалаґан (горщик, монета з міді, ікра
білої риби, поплавець), ґандж (недолік), ґанок, ґеґекати, ґедзь, ґелґіт, ґердан,
ґирлиґа, ґоґель-моґель, ґонт, ґлей, ґніт, ґражда, ґрати, ґрунт, ґудзик, ґрунь,
ґречний, ґринджоли (сани, ґуля, ґуральня, ґатунок.
Крім того, із буквою ґ пишуться деякі власні назви: Ван Ґоґ, Ґана Ґанді, Ґвате
мала, Ґвінея, Ґеґель, Ґете, Ґренда, Ґенуя, Ґетеборг, Ґоґен, Ґольсуорсі, Ґюґо,
Ґринвіч, Ґанг, де Ґолль, Рентґен, Юнґ.
Написання слів, що змінили свій правопис
Аддис-Абеба, Алжир, Аргентина, Ассирія, бароко, беладона, бравісимо,
Бразилія, Біблія, Бог, Божа Мати, Благовіщеня, Вавилон, Ватикан,
Вашингтон, Великдень, Вяземський, Вячеслав, гаазький, Євангеліє, Жуль
Верн, журі, інтермецо, карабаський, конвеєр, Каран, Корсика, лейпцизький,
лібрето, Мавританія, Мадрид, Масниця, Мексика, парфумерівя, парфуми,
піанісимо, піваркуша, півогірка, пів’яблука, піцикато, Різдво, Сардинція,
Сирія, Сицилія, Скандинавія, Спас, Стакато, Тибет, феєрверк, фін, Флорида,
Фортисимо, Чикаго, Чилі.