Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

досвід фразеологізми сидоренко

1,865 views

Published on

Сидоренко Світлани Миколаївни,
учителя української мови та літератури
навчально-виховного комплексу «Срібненська загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів імені А.Г.Черненка –
дошкільний навчальний заклад»
Покровської районної ради

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

досвід фразеологізми сидоренко

  1. 1. Елементи народознавства при вивченні фразеології З досвіду роботи Сидоренко Світлани Миколаївни, учителя української мови та літератури навчально-виховного комплексу «Срібненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені А.Г.Черненка – дошкільний навчальний заклад» Покровської районної ради Донецької області Широким і плідним полем для інтеграції українознавчого компонента в навчально-виховний процес є українська фразеологія. А саме: І. В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально – етичні норми, погляди, вірування, прагнення. Національний характер українців найповніше відображається саме в культурі, в інтелекті. Тому на уроках української мови під час вивчення розділів «Морфологія», «Синтаксис» використовую фразеологізми як мовний матеріал. Розглядаючи фразеологізми як речення або словосполучення у певному контексті, приділяю увагу не тільки їх значенню, а й походженню, наприклад: «Тягнути волинку». Волинка – музичний
  2. 2. інструмент, її мелодії одноманітні, нудні. Переносно цей фразеологізм означає повільність у роботі, навмисне затягування справи. Таким чином, учні довідуються і про музичний інструмент волинку, і про його спорідненість з певними рисами вдачі та поведінки українців у різних життєвих ситуаціях. ТОПТАТИ РЯСТ - У наших предків був звичай: топтати ряст, радіти, що прийшла весна і проминула сувора зима. Бо перезимувати – означало ще один рік пережити. Тому «топтати ряст» означає – жити, ходити по землі. Таким чином, учні довідуються про обряди і звичаї українців. До таких уроків у нагоді стає укладений мною «Етимологічний словник українських фразеологізмів». ІІ. Відомо, що для українських письменників жива народна мова та мудре слово є невичерпним джерелом для творчості. Тому фразеологізми у курсі української літератури заслуговують особливої уваги. А саме: - дозволяють простежити засоби мовної виразності у художніх творах; - сприяють кращому розумінню літературних образів. Так, з казки І.Франка "Фарбований Лис"фразеологічний словник учнів 5 класу поповнитьсяфразеологізмами: не стало сили; заснув як по купелі; де не взявся; ні видано, ні чувано; дати драпака; судити поправді; робити порядки; мов у Бога за дверима; аж око в'януло та інші. Також пропоную учням такі завдання: 1. Прочитайте те місце в казці, де пояснюється, від чого пішла приповідка пізнатися, як на фарбованім лисі.
  3. 3. 2. Які ви знаєте прислів'я та приказки про лиса? Що означають вислови старий лис, старого лиса не виведеш з ліса, дивиться лисицею, а думає вовком? Коли ми говоримо так про людей? 3. Які риси українців уособлює Лис, а які – інші звірі? Характери та образи головних героїв байок, віршів, ліричних та прозових творів перегукуються з рисами вдачі народу, ілюструють моральні та життєві принципи українців. З діалектними фразеологізмами учні 7 класу ознайомлюються під час вивчення повісті І.Франка "Захар Беркут": сікти зубами з зимна (цокотіти зубами від холоду); трактувати, як пса (цькувати, як собаку); вбити в тямку (зарубати на носі); готури голосять у гущавині (на світ благословляється). Перед прочитанням твору учні отримують завдання виписати діалектні фразеологізми і знайти їх літературні відповідники. Спостереження над такими фразеологізмами ілюструють мудрість та образність слова певного регіону України, дають підґрунтя для дослідницької роботи. Окрему групу становлять народно-поетичні фразеологізми, які трапляються у фольклорних жанрах: голову покладати; за рідного брата пробувати; добре дбати; щастя-долі не мати. Вони відображають емоції та переживання українського народу. Наприклад, фразеологізм НА ЯСНІ ЗОРІ, НА ТИХІ ВОДИ – співали бранці (полонені) на чужині. Він має неабияке виховне значення, може бути використаний як тема твору-роздуму. Сьогодні цей фразеологізм означає «повертатися в Україну, додому, в рідний край».
  4. 4. ІІІ. З метою заглиблення в історію , звичаї та традиції українського народу пропоную учням певні творчі завдання пошукового характеру: дібрати чи виписати з художніх текстів усталені звороти: - весільні; - солдатські; - наймитські та заробітчанські; - фразеологізми про українські символи та обереги, свята і традиції (писанка, калина, рушник, кутя з медом, коржі з маком); -фразеологізми, пов'язані з давніми українськими ремеслами та промислами ( рибальством, малярством та кушнірством) - на основі художньої літератури і власних життєвих спостережень; Матеріалом можуть слугувати твори І.Нечуя-Левицького, Г.Квітки- Основ'яненка, Марка Вовчка, М.Коцюбинського, М.Стельмаха, а також усна народна творчість .Цікавою і плідною стала дослідницька робота учнів за історичним романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай». Накопичуючи такий матеріал, діти укладають етимологічні словнички. IV. Наступним етапом буде включення фразеологізмів в активне мовлення учнів. Використання їх як дидактичного матеріалу сприяє збагаченню словникового запасу учнів. На цьому етапі намагаюсь ускладнювати вправи з фразеологічними одиницями, зокрема: 1.Написати твори за фразеологізмами: сім п'ятниць на тиждень; дати куті меду; чим багаті, тим і раді; народ скаже - як зав'яже та ін.(тематика творів: «Гостинність українців», «Святкування Різдва у моїй родині», 2.Підготувати історичну довідку за фразеологізмами до булави треба і голови, то не козак, що не думає отаманом бути та ін. на тему «Символи гетьманської влади»,«Видатні гетьмани України» та інші). 3.Розповісти про випадок із життя, до якого можна застосувати фразеологізми: лізти на рожен, лити на свою руку та ін.
  5. 5. V. У 10-11 класах під час підготовки до ЗНО теж проводжу роботу з фразеологізмами. Програма 10 класу передбачає повторення та поглиблення розділу «Фразеологія». Тут вправи здебільшого тестового характеру: 1. Укажіть рядок фразеологізмів українського походження. 2. Як названі нижче фразеологізми пов'язані зі старою школою, навчанням: нагодувати березовою кашею, прописати іжицею, виписувати грамоту, сидіти на азах? 3. Охарактеризуйте національний колорит фразеологізмів: Бити байдики, теревені правити, довести до ручки, сметаною вареників не зіпсуєш. Виконуючи завдання, учні користуються фразеологічними словничками, які вони постійно поповнювали за роки навчання. Знання з фразеології, набуті у 5-9 класах, стають учням у нагоді при підготовці і складанні ЗНО. Отже,вивчення фразеологізмів як мовних знаків національної культури - це шлях до пізнання менталітету українського народу.

×