ярмарок 2017

1
ВСТУП
Якщо у людини немає матері, немає батька, але є Батьківщина – вона ще не сирота. Все
минає: любов, гіркота втрат, навіть біль від ран минає, але ніколи – ніколи не проходить і
не згасає туга за Батьківщиною…
В.П.Астаф’єв
Життя у сучасному світі дуже складне. Проте у кожної людини є розрада – робота,
друзі, сім’я, Батьківщина. Це той притулок, куди поспішаєш після складного дня, після
важкої поїздки, після виснажливого поневіряння стежками інших, чужих країн. Як би не
складалось життя, але тебе тут завжди чекають.
Будучи вчителями, людьми, які є своєрідним містком, що проводить учнів у світ
суспільства, ми не можемо стояти осторонь такої важливої мети – виховання справжніх
людей «закоханих» у свою країну.
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності усе
більшого, нового значення набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму,
відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення
громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано
розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу,
забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та
встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. Необхідно виховувати в
учнівської молоді національну самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та
культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею,
усвідомленням відповідальності.
Роль іноземної мови у суспільстві продовжує зростати і не лише на державному рівні.
Усвідомленість учнів, що іноземна мова – це вікно у світ, впродовж багатьох років
мотивувала їх до вивчення мови, а педагогів – до удосконалення форм, методів, прийомів
викладання. Ця тема не є новою, але завжди залишалась і залишатиметься актуальною, адже
вивчаючи нове, входячи в європейську спільноту, ми повинні принести щось своє,
накопичене нашими батьками та прадідами. Наше завдання – розширити знання світу про
нашу культуру, мову, наші традиції та обряди, а для цього нам потрібно: знати спадщину
своєї Батьківщини та володіти мовою міжнародного спілкування – англійською. Звичайно,
навчання іноземної мови має свою специфіку. Проте, комунікативна спрямованість
іноземних мов надає вчителю широкі можливості у вихованні громадянської позиції,
патріотизму, високих моральних якостей особистості.
У підручниках з англійської мови для загальноосвітніх навчальних закладів тематичні
розділи включають теми, пов’язані з життям нашої країни, з подіями у суспільстві, а також з
життям самих учнів. Проте зі змінами, внесеними у програми з іноземної мови, по-новому
варто підходити до вивчення таких тем. Отже, новизна досвіду у переосмисленні
спрямування україноцентризму з поверхневого огляду до більш глибокого визначення

2
понять «Україна», «українці», «Батьківщина» тощо, а також заохочення та зацікавлення
учнів своєю країною та бажанням «відкрити» її своїм одноліткам з інших країн.
Об’єктом дослідження є історична та культурна спадщина нашої країни, її вплив на
формування свідомого українця. Звичайно, ми говоримо про співучість нашої нації, її митців.
А як говорити про культурні традиції країни з іноземцями? Тому, за мету я поставила
розробити дидактичні та наочні матеріали для уроків, виховних заходів, тижнів англійської
мови. Отже, завдання роботи:
1. Розкрити основні напрямки патріотичного виховання на уроках англійської мови в
контексті сучасних завдань громадянського суспільства.
2. Ознайомити з лінгводидактичними принципами використання краєзнавчих матеріалів
у навчанні англійської мови.
3. Знайти цікаві факти про Україну та українців, зробити переклад відомих сучасних
пісень та віршів на англійську мову, розробити відеоролики та презентації, аби
сприяти мотивації учнів до вивчення англійської мови, а також допомогти вчителям-
колегам у підготовці до уроків.
Ефективними формами виховання патріотизму на уроках англійської мови є знайомство з
біографіями видатних вчених, письменників, громадських діячів, які залишили глибокий слід
в патріотичному служінні Батьківщині, своєму народу; з матеріалами про героїчне минуле
країни, про його мужність; накопичення і розширення знань про рідне село; формування у
них потреби в оволодінні культурою міжнаціональних відносин; комп'ютерні презентації.
На уроках англійської мови дуже ефективними є комп'ютерні презентації та
відеоматеріал, так як вони дозволяють інтенсифікувати засвоєння навчального матеріалу
учнями і проводити заняття на якісно новому рівні.
РОЗДІЛ 1. ЛЮБОВ ДО БАТЬКІВЩИНИ
1.1. Патріотизм як явище
Стандартне словникове визначення свідчить: «патріотизм - любов до своєї країни». Це
відображає основний зміст терміну в звичайному використанні, але це слово потребує більш
тонкої конкретизації. У своїй книзі «Patriotism, MoralityandPeace» (1993) Стівен Натансон,
професор філософії Бостонського університету, визначає патріотизм як:
1. Спеціальну любов до своєї країни.
2. Почуття особистої ідентифікації з цією країною.
3. Особливе занепокоєння благополуччям країни.
4. Готовність пожертвувати, щоб сприяти гармонійному існуванню країни.
Здається, усе просто. Немає великої різниці між особливою любов'ю до країни і
любов'ю загалом, а сам Натансон використовує терміни взаємозамінні. Але любов (або
особлива прихильність) зазвичай проявляється в особливих турботах, а людина, чия любов
до своєї країни не проявлялась у формі особливої турботи, навряд чи може вважатись
патріотом. Отже визначення повинно включати в себе певну заклопотаність.

3
Якщо заглибитись у питання «любові до батьківщини», то коріння сягає ще грецько-
римських часів.
Саме слово «патріотизм» - слово грецького походження, «patria» буквально
перекладається як «вітчизна», і поняття виникло саме в епоху грецьких міст -держав. До
греків ідею патріотизму тодішні ідеологи прив'язували в основному до символів (зазвичай до
символу свого бога чи царя) як до офіційного втілення божества або ж при слабкому впливі
релігії на суспільне життя, як у північних народів або в Китаї, - до ідеї «крові», тобто до
почуття спільності з представниками свого племені, людьми, що говорять тією ж мовою і
належать до того ж народу. Проте греків не влаштовувала прив’язаність лише до певного
символу, пантеону богів. Ряд суперечок на цій основі призвів до пошуку іншої ідеологічної
бази. І вони дуже швидко її знайшли, проголосивши найпершою доблестю людини
патріотизм - готовність жертвувати своїми інтересами не в ім'я сонячної Мітри, не у славу
великого Ашшурбаніпала, а просто в ім'я своїх співгромадян, свого міста, своїх синів-соколів
сонячних Афін з їх сріблястими оливковими гаями і старенькою мамою, що сидить в
скромному хітоні за прядкою і що чекає сина з перемогою...
Еллінські античні норми етики, як ми знаємо, приймалися римлянами часом більш
серйозно, ніж до них ставилися самі греки. З точки зору грека, патріот - це той, хто справно
платить податки, бере участь у громадському житті, не порушує закони і виставляє від свого
будинку кіннотників і піших воїнів в армію на випадок війни. В епоху ж Римської республіки
патріотизм був синонімом слова «слава» і шанувався вище особистої доблесті.
Для римлян абсолютними героями були не Геракл або ще який-небудь Персей, який
розважався б, проводячи життя в різноманітних цікавих подвигах, а Курций, цей
напівміфологічний персонаж був п'ятнадцятирічним юнаком, який, дізнавшись, що паруючої
безодні, тріщини, яка перетнула Рим після землетрусу, можна позбутися, лише кинувши туди
найдорожче, що є в Римі, з криком: «Найдорожче в Римі - це його сини - патріоти!» - кинувся
до безодні разом з конем.
У сучасному світі ставлення до поняття «патріотизм» сильно змінилося з часів римлян.
Змінились жертви, сутність слова, змінились і люди. Проте й сьогодні патріотизм - не просто
слово, а скарбниця цінностей, традицій, сердечних переживань, якими живе людство, а
особливо наша країна, що знаходиться у розквіті свого існування.
Справжній патріот повинен поважати свою культуру та звичаї. Культурна історична
спадщина - це невід'ємна частина твоєї нації та держави. Як може людина називати себе
патріотом, якщо вона не знає (і не хоче знати) історії свого народу, його звичаїв, обрядів та
пісень. Все це - частина твого народу, яка живе в кожному з нас. Нація, яка забуває свої
звичаї та культуру, перестає бути нацією. Народ, який не хоче знати своєї історії,
автоматично можна назвати первісним стадом, адже цим самим він проявляє свою неповагу
до Батьківщини. А не поважаючи свою Батьківщину - ти не поважаєш себе.
Діти - найкращі патріоти. Найбільш сприйнятливі до ідей патріотизму підлітки 8-18
років. У цьому віці у людини вже з'являється інстинкт захисту зграї, але ще немає ні сім'ї, ні
дітей, відповідальність за яких змушує батьків бути більш обережними і егоїстичними.
Підліток куди сильніше дорослого схильний керуватися поняттями «свій» - «чужий». Цікаве

4
дослідження на цю тему опублікували американські соціологи, вивчали десятимільйонну
аудиторію онлайн-гри «WorldofWarcraft». У цій грі учасники можуть обрати одну з двох
фракцій - «Альянс» або «Орда». Гравці різних фракцій не можуть спілкуватися один з одним
у грі, зате можуть нападати на представників протилежної фракції. Згідно з опитуваннями,
більшість гравців у віці до 18 років оцінюють тих, хто грає за протилежну фракцію, як
«тупих, злобних, підлих, безчесних і огидних», а гравців своєї сторони - як «розумних,
доброзичливих, цікавих, порядних і хороших».
Чим старше були опитувані, тим більшу частку в числі їхніх відповідей займали
твердження на кшталт «за обидві фракції грають в цілому одні і ті ж люди» і «поведінка
залежить від людини, а не від фракції».
Сьогодення дуже далеке від часів греків та римлян. Проте стверджувати, що час
патріотів пройшов, не доводиться: у них як і раніше дуже багато справ на цій планеті.
1.2. Україноцентризм
Все починається з сім’ї. Батьки власним прикладом, своїми словами і ділами повинні
показувати, що країна, у якій ми живемо, не просто держава з усталеними законами,
парламентом, президентом тощо, а осередок своєрідної культури, звичаїв, що впродовж
багатьох поколінь формувались, береглись та охоронялись, а ще передавались з покоління у
покоління нашими прадідами. Звичайно, шлях, яким рухалась і продовжує рухатись наша
країна, є досить складним. Проте, саме сьогодні важливо показати своїм дітям, що народ є
тією цеглиною, яка формує націю, що вище політичних подій варто ставити розвиток
духовно-здорового покоління.
Наша історія багата прикладами патріотичних звершень в ім’я батьківщини. Свого
часу виникла на терені української історії козаччина, і в ній український народ уособлював
усі кращі якості патріота й борця. В ній він, як зазначав Д.Дорошенко, «виділив з поміж себе,
найкращий, найбільш свідомий елемент».
Козак був ідеалом вільної людини, борця за громадське добро, за волю рідного краю.
Була визвольна війна 1648-1654 років під проводом великого патріота України
Б.Хмельницького, який об’єднав навколо себе багатьох прибічників національної української
ідеї. Були визвольні змагання за українську державність у 1917-1920 роках, в центрі яких
знаходився визначний вчений і громадсько-політичний діяч М.С.Грушевський.
Немеркнучими подвигами мільйонів патріотів сповнена історія Другої світової війни проти
німецько-фашистської навали. На їх досвіді наступні покоління вчилися і вчаться любити
батьківщину, боротися за її благо, віддаючи цій боротьбі самих себе без останку.
Тож основою для україноцентризму можна вважати історичне минуле України, яка
не раз ставала регіональною державою-лідером. Наприклад, у період розквіту Київська Русь
на рівних виступала з Візантійською імперією — найпотужнішою державою раннього
середньовіччя. Згода київського князя Ярослава Мудрого віддати свою дочку заміж за
французького короля фактично дорівнювала прийняттю його країни в список
престижних держав.

5
Наступним епізодом україноцентризму був гетьманський період. Часи Богдана
Хмельницького часто називають яскравим проявом реалізації бажання зробити з України
наддержаву в балто-чорноморському геополітичному просторі.
У 1917—1920 рр. УНР мала дипломатичні відносини з Німецькою імперією, Австро-
Угорщиною, Болгарією, Османською імперією, Королівством Польщею, Росією, Польською
Республікою, Святим Престолом, Азербайджаном, Іспанією тощо. А Українська держава
(1918) була визнана більш ніж 30 державами, в Києві розміщувалися постійні
представництва приблизно десяти з них.
Прихильники україноцентризму вважають, що головною основою для всіх перемог
України завжди була ідея, яка передбачала власний державний шлях розвитку, а не сумнівні
входження в різні військово-політичні блоки зі своїми сусідами, які в усі часи намагалися
досягти власних інтересів за український рахунок. Це стосується як західного, так і східного
курсів України.
Часи змінились, проте і в XXI столітті ці моральні поняття залишаються для
українства чи не найбільш актуальними. Вони є для нас не лише суттєвою складовою
національної ідентичності і пам’яті, але й стратегічним завданням для нинішнього та
наступного поколінь українців. Оскільки навіть притупленість уваги до цих проблем
загрожує безпеці нації і держави. Мусимо, використовуючи значущі цінності віри і
мови, національної культури й історичної пам’яті, самоідентичності й традиції для
подальшого національного поступу, активно впроваджувати їх у зміст освіти, виховні
системи для творення єдності політичної нації.
Важко не погодитись з висловленням Г. Ващенка, що зберігання своїх
традицій у найширшому контексті і пошана до них – це перший національний обов’язок
нашої молоді.
«Велике злочинство робить той, хто, при сучасному стані українського народу,
сієнеповагу до наших традицій» – говорить і пише докторпедагогічних наук,
професор,академікАПНУ Георгій ГеоргійовичФіліпчук.
Адже основою наших традицій є передусім здобутки національної духовної культури,
народні ідеали, які слугують запорукою збереження народу, свого власного «Я» в найтяжчих
умовах внутрішнього і міжнародного життя. Коли вони низькі й не здорові, то навіть при
найбільш сприятливих умовах життя нації буде розкладатися.
Виховання нації, особливо молоді, стає сьогодні чи не найбільшим пріоритетом
нинішнього часу.
1.3. Школа і національно-патріотичне виховання
Почуття патріотизму, національної гордості не приходять самі по собі, рівень
національної самосвідомості визначається не приналежністю до певного класу чи соціальної
групи. Патріотами не народжуються. Патріотизм прищеплюється змалечку як невід’ємна
риса людського характеру. Виховується це святе почуття різними шляхами і засобами. Таке
виховання здійснюється на основі рідної мови, історії, культурних надбань свого народу,

6
його звичаїв, традицій. Так в усіх цивілізованих країнах. Такий підхід передбачає й
Державна національна програма відродження України.
Школа невід’ємно пов’язана з життям дітей. Значну частину свого часу вони
проводять у школі, а отже школа – фундамент не лише знань, а джерело тепла й приязні, що
повинно запалити справжній вогонь у серцях учнів та виховати не лише розумну істоту, а
людину мислячу, що керуватиметься принципами любові до людей та своєї держави.
Керуючись методичними рекомендаціями щодо національно-патріотичного виховання
у загальноосвітніх навчальних закладах можна виділити кілька основних завдань школи:
- необхідно виховувати в учнівської молоді національну самосвідомість,
налаштованість на осмислення моральних та культурних цінностей, історії,
систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням
відповідальності;
- системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та
популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду історико-
культурної спадщини українського народу; поліпшення військово-патріотичного
виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.
У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи
виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки.
Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що40% від
загального обсягу виховних впливів на особистість дитини здійснює освітнє середовище, в
якому вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики
варіюється відповідно до особливостей області, школи, класу, його мікрогруп та
індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших джерел впливу
на
становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні освітні заклади та ін.) школа
посідає домінантні позиції, тож і відповідальності на неї покладається більше, і можливостей
перед нею відкривається більше.
Патріотичне виховання покликане дати новий імпульс духовному оздоровленню
народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію
громадянської свідомості, моральної та правової культури особистості, розквіту національної
самосвідомості, що ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Школа зароджує в
молодому поколінні почуття державності, сприяє духовному самовизначенню особистості,
готує громадян і патріотів.
Становлення української державності, інтеграція у європейське і світове
співтовариство, відмова від тоталітарних методів управління державою і побудова
громадянського суспільства передбачають орієнтацію на Людину, націю, пріоритети
духовної культури, визначають основні напрями реформування навчального та виховного
процесу.
Стрижнем усієї системи виховання в Україні є національна ідея, яка відіграє роль
об'єднуючого, консолідуючого фактора у суспільному розвиткові, спрямованого на

7
вироблення життєвої позиції людини, становлення її як особистості, як громадянина своєї
держави. Національний характер виховання полягає у формуванні молодої людини як
громадянина України незалежно від її етнічної приналежності.
Ідеалом виховання є гармонійно розвинена, високоосвічена, соціально активна й
національно свідома людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю,
високими духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, є носієм кращих
надбань національної та світової культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.
Виховання підростаючих поколінь відповідає потребам етнокультурного відродження
та розвитку українського народу, передбачає надання їм широких можливостей для пізнання
своєї історії, традицій, звичаїв, мови, культури, формування почуття національної гідності.
Головна мета національного виховання — набуття молодим поколінням соціального
досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури
міжнаціональних взаємин, формування у молоді рис громадянина Української держави,
розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної
культури.

8
РОЗДІЛ 2. «БАТЬКІВЩИНА» ІНОЗЕМНОЮМОВОЮ
Серед безлічі навчальних дисциплін предмет «англійська мова» посідає особливе
місце. Його своєрідність полягає в тому, що в ході вивчення іноземної мови учні здобувають
не знання основ науки, а вміння й навички користуватися чужою мовою як засобом
спілкування, засобом одержання нової корисної інформації. Викладання англійської мови в
сучасній школі дає вчителю широкі можливості по вихованню громадянськості й
патріотизму. Цьому сприяє комунікативна складова предмету, його спрямованість до
вивчення побуту, звичаїв, традицій і, насамперед, мови іншого народу.
На уроках учителю необхідно створити атмосферу, підібрати матеріал, що давав би
знання про історію, традиції, людей, учити дітей порівнювати та робити висновки.
Розширення міжнародних зв'язків, створення умов для входження української освіти у
світовий освітній простір робить іноземну мову реально затребуваною державою,
суспільством, особистістю. У цей час іноземна мова розглядається як засіб спілкування,
взаєморозуміння й взаємодії людей, пізнання інших національних культур, розвитку
особистості.
Питання про те, як дати учням ключі до розуміння світу, залишається основним
питанням освіти.
Не торкаючись нагальних сучасних питань, класична освіта, включаючи вивчення
іноземних мов, повинна сама по собі сприяти відкриттю того, що пов'язує нас з іншими
людьми в наших кращих проявах.
В останнє десятиліття помітно підсилився інтерес до проблеми взаємодії культур в
умовах сучасної України й світу в цілому. Проблема поділяється на два аспекти: пошук
«свого» у чужій культурі і визначення труднощів розуміння у змісті іншої культури. Залежно
від того, наскільки адекватно усвідомлюють люди цінності своєї культури й порівнюють їх з
цінностями культур інших народів, визначається й благополуччя даного народу. У цьому
зв'язку стає зрозумілим виникнення й розвиток культурологічного підходу.
Виходячи з глобальної мети оволодіння іноземною мовою, залучення до іншої
культури та участі в діалозі культур, вивчення іноземної мови у порівнянні культур,
одночасне звертання до мови й культури дозволяють у комплексі більш ефективно
формувати культурологічні компетенції майбутнього вчителя, використовуючи його
освітній, розвиваючий та виховний потенціал.
Без вивчення рідної культури й мови неможливе вивчення іноземної мови.
Усвідомлення загальнолюдських цінностей – невід`ємна частина розвитку почуття
національної самобутності. Вивчаючи разом з мовою життя інших країн, школярі
порівнюють отриману інформацію з життям рідної країни. Завдяки такому порівнянню вони
вчаться бачити успіхи своєї країни і її проблеми, поважати й цінувати традиції й звичаї свого
народу. Почуття національної гідності зміцнюється, коли учні вільно можуть розповісти
іноземним гостям про свою оселю, родину, країну, свій край, його історію, про цікаві
географічні маршрути, про наукові досягнення, про твори мистецтва, про традиції й звичаї.

9
Практика показує, що знання про свою країну і малу Батьківщину використовуються у
вивченні іноземної мови фрагментально або несистематично. Помічена тенденція переваги
країнознавчого матеріалу іноземної мови над тематикою про Україну.
Цілісний підхід і педагогічна практика припускають вивчення природи, культури,
історії по лінії «Світ - Батьківщина - рідний край», де дитина освоює світ у зворотному
порядку – для неї досвід знайомства з природою, господарською діяльністю людини,
пам'ятками історії й культури відбувається саме там, де вона живе.
Учителю необхідно приділяти значну увагу узгодженню краєзнавчого матеріалу з
програмою. Добираючи для опрацювання на уроках мови дидактичний матеріал, доцільно
зосередитися на патріотичній тематиці, яка сприяє вихованню честі, гідності та інших
важливих духовних якостей захисників і будівничих вітчизняної державності.
Змістовний компонент добирається відповідно до вікових та індивідуальних
особливостей, інтересів дітей.
Діалог культур розуміється не тільки як знайомство з культурою всіх англомовних
країн, але і як розуміння особливостей життя, побуту й менталітету українців, духовної
спадщини України, її внеску у світову культуру. Тому, навчаючи дітей можна користуватися
іноземною мовою як інструментом спілкування, широко використовуючи матеріали,
пов'язані з культурою та історією країни мови, що вивчається, та рідної мови. Формування
особистості учнів, виховання почуття поваги до чужої культури часто проходить через
читання текстів краєзнавчого змісту, що містять нову чи проблемну інформацію, що
відкривають «вікно» у світ іншої культури, що зачіпають почуття й емоції: прислів'я й
приказки, римування, вірші, пісні, особистий лист ровесника з країни іноземної мови,
листівки, художню літературу.
У сучасній методиці під впливом низки факторів як лінгвістичних, так і
соціокультурних, поняття «навчання мовам» поступово витісняється новим поняттям –
«навчання мові й культурі», у тому числі й культурі міжособистісного спілкування суб'єктів,
що належать до різних культур, але цікавих один одному з погляду загальної ерудиції,
життєвого досвіду, фонових знань. Міжособистісне спілкування представників різних мов і
культур може бути реалізовано, якщо співрозмовники будуть цікаві один одному, якщо вони
будуть прагнути однієї мети – взаєморозуміння, взаємозбагачення засобами міжкультурної
комунікації. У такому діалозі велике місце займає обмін інформацією про свою культуру,
традиції, звичаї народу, до якого належить комунікант, про свою малу Батьківщину. Інакше
кажучи, це той прошарок культури, що у спеціальній літературі називається
країнознавством. Коли учні середньої школи вивчають, наприклад, символи Об`єднаного
Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Німеччини, Австрії та Швейцарії, то
вони повинні бути готовими надати таку ж інформацію і про свою країну.
Таким чином використання різноманітних прийомів та засобів патріотичного
виховання у вивченні іноземної мові, безумовно, підвищує ефективність педагогічного
процесу. Значно підвищується результативність засвоєння учнями знань та вмінь. Учні
краще засвоюють граматичний та лексичний матеріал, зростає ступінь зацікавленості до
матеріалу, який вивчається, адже все, про що учні чують на уроці - це вже добре відомі

10
факти, близькі та зрозумілі. Однак використання цих методів та прийомів потребує від
учителя врахування вікових особливостей учнів, рівня їхньої мовної підготовки, сучасних
творчих прийомів розвитку особистості школярів.
Постійно учителями ведеться систематична робота з апробування, збору інформації,
спостереження, узагальнення, використання краєзнавчого матеріалу на уроках англійської
мови.
Сутність такої системи полягає в тому, що вона дає широкі можливості для
розв’язання завдань сучасної освіти: соціалізації учнів і розвитку в них соціально значимих
індивідуально-особистісних якостей, виявлення особистісного змісту англомовної освіти та
освітніх потреб.

11
РОЗДІЛ 3. КРАЄЗНАВЧИЙ МАТЕРІАЛ НА УРОКАХ ТА ПІСЛЯ НИХ
Сформувати любов учнів до своєї батьківщини і почуття національної гідності
можливо при системному освоєнні національної культури через певні урочні та позакласні
форми роботи з учнями.
Краєзнавча тематика на уроках викликає комунікативну активність в результаті
наступних факторів:
 учні знають, про що говорять;
 учні говорять про те, що є дорогим і цінним для них.
Тому при виборі краєзнавчого матеріалу враховуються:
 реальність матеріалів для учнів, тобто учні повинні точно уявляти, про що йде мова;
 зацікавленість учнів в даному матеріалі;
 неповна інформація по цьому матеріалу;
 прив’язка даного матеріалу до програмної теми;
 соціальна значимість даного матеріалу.
Вчителю необхідно приділяти велику увагу відповідності краєзнавчого матеріалу з
програмою. Необхідно відбирати матеріал, який відображає унікальність регіону, його
неповторний характер, і в той же час володіє загальнолюдською цінністю, прилучення до
якої робить позитивний вплив на підвищення загальнокультурного рівня учнів. Треба
навчати школярів уміння витягувати і застосовувати на уроці іноземної мови інформацію,
що отримується при вивченні географії, історії, літератури, біології та інших предметів.
Роботу над краєзнавчим матеріалом можна починати вже в початковій школі, так як
теми навчання повторюються в наступні роки на просунутому, розширеному рівні.
Учні 1-4 класів отримують відомості про міста, райони та села. Наприклад, вивчаючи
тему «Сім'я. Мій дім», учні вчаться говорити про своє рідне місто чи село, проблеми,
пов'язані з життям в ньому.
На уроках та поза ними проектна діяльність дуже ефективна: за допомогою
інформаційних технологій, можна створити не тільки барвисту презентацію, але і створити
невеликий фільм про свою школу і місто англійською мовою.
Особливу радість в учнів викликає спілкування з носіями англійської мови, звичайно,
не завжди випадає така можливість запросити на заняття англомовного гостя, але якщо така
можливість буде, то фантазії немає меж.
В такому випадку можна представити доповідь про своє місто, з гордістю представити
свій край і свою батьківщину, а також дізнатися, що є предметом гордості в інших країнах. У
навчанні іноземної мови в патріотичному плані використовуються матеріали різного
характеру: соціального, історичного і географічного.
Різні форми навчальної роботи: ігри, брейн-ринги, конференції, твори, уроки-
екскурсії, перегляд і обговорення фільмів, аудіювання текстів, рольові ігри також ефективні
на уроках англійської мови патріотичної спрямованості. Благодатним ґрунтом для
патріотичного виховання є позакласна діяльність. Для підвищення мовної компетенції в
позаурочний час необхідно підтримувати інтерес до предмету через різноманітні заходи:

12
участь у тижні іноземної мови, конкурс читців на англійській мові, концерти для батьків,
інсценування казки.
Уміння презентувати свою творчість, проявити себе в тому вигляді творчості, який
цікавить - важливий показник успішності учня. Дуже перспективним напрямком може стати
складання міні збірок або журналів, які можна випускати періодично на різні теми, що
включають в себе статті про історію та культуру країни і батьківщини. Одним із способів
виховання патріотизму може послужити стінгазета англійською мовою, в якій можна буде
відображати життя своєї школи і міста, а також розповідати про людей, які прославили місто.
Інтегровані уроки сприяють патріотичному вихованню та толерантному ставленню до
іншомовної культури. Інтегрований (змішаний) урок - це особлива форма уроку, яка вміщує
в себе кілька різних предметів, тісно пов'язаних між собою при вивченні однієї теми.
Культура, як особливе поняття включає в себе історію, літературу, географічне положення,
тобто територіальну цілісність, клімат і ще ряд різних факторів.
Народна само ідентифікація - особливий пласт культури. Будь-який громадянин, перш
ніж назвати себе патріотом своєї країни, повинен ідентифікувати себе частиною однієї
країни. Така позиція є початком патріотизму. Грамотно організований інтегрований урок
може об'єднати різні предметні області, наприклад, історію і літературу або географію та
історію.
Екскурсії по історичних місцях допомагають у становленні громадянської позиції, а
результат можна відобразити в доповіді і презентації англійською мовою. Краєзнавчий
матеріал відіграє особливу роль в патріотичному вихованні, вивчення регіонального
компонента сприяє розвитку поваги та любові до своєї батьківщини, дозволяє учням
володіти інформацією про свій край і вживати її в навчальних діалогах.
До того ж знання своєї землі наближають учнів до реалій теперішнього часу, дозволяє
здійснювати порівняльний аналіз власної та іноземної культур. Таким чином, можна
виділити основні види патріотичної діяльності на уроках англійської мови та в позакласній
діяльності:
- ігрова;
- науково-пізнавальна (конференції, інтегровані уроки, доповіді, дослідження ...);
- літературна (стінгазета, розповіді, нариси, публікації ...)
Таким чином, виховання патріотизму і громадянськості має здійснюватися через зміст
досліджуваного матеріалу шляхом застосування різних методів і прийомів. Крім того, треба
пам'ятати, що спілкування англійською мовою - це міжкультурна взаємодія. У позаурочній
діяльності після різних заходів як один з видів рефлексії іноді можна проводити чаювання.
За чаюванням можна обговорювати роботу, проведену разом і висловлювати свою
думку англійською і за необхідності українською мовами. Проводити уроки патріотичного
спрямування життєво необхідно в наші дні. За допомогою іноземної мови в міжкультурної
комунікації вдається вирішувати всі поставлені завдання по патріотичному вихованню учнів.
Цьому сприяють матеріали різної спрямованості про свою і іноземну культури,
перегляд відеоматеріалів і різні форми урочної та позаурочної діяльності. В результаті
комунікативна спрямованість предмета сприяє формуванню особистості, не тільки

13
толерантну до іноземної культури, а й здатну в рамках усного спілкування відстояти власні
інтереси і громадянську позицію.
Різні методи, прийоми і сучасні технології допоможуть зробити уроки цікавими і
пізнавальними, але головна мета - прищепити учням повагу і любов до своєї батьківщини,
щоб їм захотілося, якщо виникне така необхідність розповісти про неї і «захистити»
засобами іншомовної комунікації.
Робота з краєзнавчим матеріалом може бути частиною, етапом уроку, окремим
уроком, позакласним заходом.
Змістовний компонент добирається відповідно до вікових та індивідуальних
особливостей, інтересів дітей.
Виховання патріотизму було й залишається однією з головних завдань учителів
англійської мови при роботі над такими темами, як «Моя школа», «Наша країна», «Відомі
люди», «Традиції й звичаї», «Спорт», «Музика», «Театр», «Кіно», «Живопис», «Свята» та ін.
Під час вивчення теми «EnvironmentalProtection» можна провести урок
«EnvironmentalProblemsofOurRegion», де доцільно використати презентації, репродукції
картин із зображенням природи, матеріали газет.
Варто відмітити, що теми зазвичай не змінюються, а от життя держави та суспільства
формується щодня. Отож часто матеріал підручників «не встигає» за подіями світу. Тож
варто створювати презентаційні матеріали, що будуть висвітлювати найсвіжіші події
культурного та історичного спрямування. А отже, вчитель може скеровувати учнів до
ознайомлення з новинами. Можна у класі запропонувати учням знаходити та повідомляти
цікаву інформацію з життя країни за останній тиждень, місяць тощо. Таким чином, ми
сприятимемо роботі з українськими мас медіа, використанню ІКТ на уроках, а також
розвиватимемо мислення учнів, адже їм доведеться «фільтрувати» інформацію знайдену у
мережі Інтернет, газетах тощо.
Починаючи з 1-го класу учні знайомлять оточуючих не лише з країною, у якій живуть,
«спілкуються» з однолітками з інших країн. Вони знайомлять зі своєю сім’єю, розповідають
про традиції святкування подій державного рівня, а також важливих подій у своїй сім’ї. Тому
доцільно заохочувати учнів будувати розповідь не лише за шаблоном, усталеним впродовж
багатьох років, а знаходити «родзинку» - щось таке, що є лише у їхній сім’ї. Останніми
роками стало популярним серед молоді (і не тільки) досліджувати свій родовід, цікавитись
походженням, минулим своїх предків. Тому засобами англійської мови можна розповісти не
лише: Ihaveamother, afather, abrotherandasister, але й значно більше. Звичайно, для учнів
початкової ланки скласти розповідь дуже складно, але можна заохотити учнів цікаво
оформити своє родинне дерево. Можна запропонувати переглянути заздалегідь створену
презентацію, або відеоролик, аби надихнути учнів на створення власного проекту.
Особливе місце у навчальному процесі займає новорічно-різдвяний період. Це час,
коли більша частина світу готується до святкування з подарунками, з вогниками та
прикрасами. У школі це також період, коли учні розповідають про святкування у власних
родинах, передбачають, які подарунки вони отримають тощо. Звичайно, тут обговорюється
тема «Різдво по-українськи», а саме: коли святкують Різдво в Україні, що ставлять у

14
будинках, які страви готують. Традиції відновлюються, а отже з кожним роком батьки
намагаються передати своїм дітям ту неповторну атмосферу, яка панує в зимовий період. У
школах проходять андріївські вечорниці, конкурс колядок та щедрівок, вечірки на честь
канікул. Сучасна молодь вибирає те, що модно, а отже можна запропонувати проведення
конкурсу-перекладів: найкращий переклад української колядки на англійську мову, провести
андріївські вечорниці англійською тощо. Важливу роль тут грає мотивація. Тому, якщо є
можливість запросити іноземного гостя – це варто зробити. Але якщо такої можливості
немає, можна просто відзняти матеріал та переглядати разом з учнями на класних зборах, або
ж змонтувати матеріал і завантажити в Інтернет на власний канал, створити рейтинг
популярності. Можна провести конкурс на найкращу інсценізацію української різдвяної
містерії англійською мовою.
У старших класах великий розділ присвячений Україні: спорту, музиці, літературі,
героям та діячам, які прославляли нашу країну. На таких уроках варто використовувати відео
та презентаційний матеріал, адже це цікаво, швидко, що дозволяє економити такий важливий
час уроку, зацікавлюють учнів, бо ж краще один раз побачити, ніж сто разів почути.
Звичайно, учні отримають також завдання знайти цікавинки і оформити їх для перегляду.
Будучи засобом людської комунікації і тому соціальним і національним за своєю
природою, мова не може не нести на собі відбитки особливостей світогляду і культурних
цінностей, характерних для даного мовного співтовариства. Все це знаходить відображення у
фольклорі народу.
В останні роки фольклору і традиції в цілому, як невичерпному джерелу розвитку і
виховання людини, приділяється велика увага в соціально-педагогічному середовищі.
Неодноразово зазначалося, що в учнів дошкільного та молодшого шкільного віку ще відсутні
дійсні мотиви вивчення іноземної мови, тому так важливо зацікавити дітей, привернути їхню
увагу до нового виду діяльності, зробити процес вивчення англійської мови захоплюючим і
цікавим, а саме такі можливості і надають фольклорні тексти, які учні б розуміли. Тут можна
використати переклад українського віршика, потішки, пісеньки тощо на англійську мову.
Робота з фольклорною лірикою може мати наступні етапи: вступне слово про пісню,
зняття лексико-граматичних труднощів з роз'ясненням незрозумілих слів і граматичних
конструкцій за допомогою переказу або наочності з одночасною активізацією раніше
вивчених і необхідних для розуміння змісту пісні лексичних одиниць, також повторюються
граматичні конструкції і правила; пред'явлення фольклорного тексту вчителем або за
допомогою аудіозапису, перевірка розуміння тексту за допомогою питань; вторинне
прослуховування, виконання вправ по формуванню лексико-граматичних навичок на основі
пісенного матеріалу і вправ на рівні змісту пісні шляхом виконання мовних вправ по
формуванню іншомовних умінь, що стимулюють учнів до самостійного висловлювання.
Потім слід інтонаційно-фонетично відпрацювати матеріал, запропонувати хорове та
індивідуальне відтворення тексту з подальшим заучуванням.
Зробити переклад фольклорного матеріалу достатньо складно, проте цікаво, а для
учнів старшої ланки це ще й хороша практика роботи зі словниками.

15
ВИСНОВОК
Сьогодні доволі гостро постало питання патріотичного виховання. Звичайно ж, якщо
дитині ще з дитячих років нав'язувати те, яка її держава «нікчемна» та «неспроможна», з
такого чада явно не виросте чоловік, який любитиме і поважатиме свою державу. Тому,
намагайтесь приділяти увагу інтересам та розвитку дітей, привчайте з самого дитинства
любити та поважати Батьківщину. Ось декілька основних порад патріотичного виховання,
які підійдуть не лише для вчителів, а й для батьків:
1. Розповідайте дитині більше про красу своєї Батьківщини, родючість ґрунтів,
чарівність степів та велич наших гір. Це допоможе візуально розвинути любов до наших
земель. Україна - дуже красива та багатогранна держава.
2. Розповідайте дітям історії про давніх козаків та князів Київської Русі, їхні славетні
подвиги та перемоги, про які знають у всьому світі. Прививайте дітям цікавість до
історії та культури нашого народу. Тоді дитина розумітиме, що українці - це сильна
нація.
3. Не потрібно дитині замилювати очі чужою культурою.
4. Привчайте любити Україну, якою вона є. Дайте зрозуміти, що наша держава гідна
значно більшого, ніж має зараз.
Що ж стосується безпосередньо школи, то в основі нового Державного стандарту
середньої освіти лежитькомпетентнісно-орієнтована освіта, яка спрямована на комплексне
засвоєння знань і способів практичної діяльності, що забезпечують успішне функціонування
людини в ключових сферах життєдіяльності в інтересах як її самої, так і суспільства. А що
може бути більш близьким та необхідним для дитини окрім її сім’ї, друзів, міста чи села, у
якому вона зростає. Саме патріотичне виховання має стимулювати розвиток суспільства, у
якому ми перебуваємо, на засадах гуманізму, свободи, верховенства права, соціальної
справедливості, яке гарантує умови для зростання добробуту народу. Актуальність
патріотичного виховання зумовлюється спрямуванням на забезпечення цілісності,
соборності України.
На уроках іноземної мови культурологічний матеріал займає особливе місце, адже у
дітей з’являється шанс розповідати про те, що вони знають, люблять, що є близьким для них
самих, для їхніх родин. У даному випадку іноземна мова являється засобом вираження
власних думок, почуттів, переживань. Тому уроки англійської мови на яких вивчається тема
«Україна» та все, що з нею пов’язане, доцільно проводити у супроводі відео презентацій,
аудіо матеріалу українознавчого спрямування. Якщо є можливість, проводити уроки-
екскурсії, віртуальні тури тощо. У позашкільний час спрямовувати учнів на спілкування з
іноземцями, тобто заохочувати їх до Інтернет-переписки, що мотивуватиме їх до вивчення
мови. Виконання міні-проектів також сприятиме пошуку цікавої інформації про свою країну,
активізуватиме зацікавленість історією, культурою, минулим власної родини.
Тому свою роботу я спрямувала на створення відео, презентацій, уроків
українознавчого спрямування. Вважаю, що практична частина моєї роботи буде корисна
вчителям та учням у підготовці до уроків.

16
Своїм колегам рекомендую:
1. Поєднувати мовну обізнаність (структура іноземної мови, її схожість та розбіжності
з рідною мовою, усвідомлення мовних реалій, лексичний запас, сформовані фонетичні
навички) з практичним володінням певними нормами комунікативної поведінки у
відповідних життєвих ситуаціях.
2. Активізувати в мовленні широко вживані лексичні одиниці, пов'язані з
особливостями соціальної, повсякденної та професійної сфер спілкування нашої країни, що
забезпечить усвідомлення спільності і розбіжностей у стилях життя, системах цінностей,
нормах комунікативної поведінки, етикеті народів.
3. Залучати учнів до культури народу та знайомити їх з національно-культурною
специфікою мовленнєвої поведінки і здатністю користуватися іноземною мовою для
породження і сприйняття мовлення з точки зору носіїв мови, а саме: звичаями, правилами,
нормами, соціальними умовностями, ритуалами, соціальними стереотипами.
4. Ретельно підбиратиматеріал з використанням системного підходу до процесу
формування соціокультурної компетенції, спеціально добирати тематичні тексти та вправи і
завдання до них, а також ілюстративний аудіовізуальний матеріал порівняльного характеру.
5. Застосовувати додаткові джерела соціокультурної інформації такі, як література,
ЗМІ, Інтернет, фільми, що можуть служити істотним доповненням для вивчення теми
«Україна» на уроках іноземної мови.
Як висновок відмічу, що бесіди, активні форми діяльності, колективні творчі справи
із тем не залишать школярів байдужими до минулого нашої країни, до бачення її
майбутнього. В їхніх душах знайдеться місце для любові, співчуття і поваги до людей,
прагнення розділити своє бачення щасливого життя з носіями інших культурних традицій. Я
переконана, що англійська мова, як засіб міжнародного спілкування, сприятиме виявленню
громадянської позиції кожного учня нашої країни, особливо у світлі сучасних подій та змін.

17
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Домченко Е. А. Патриотическое воспитание на уроках английского языка и во
внеурочной деятельности // Молодой ученый. — 2015. — №9. — С. 1050-1053.
2. Миролюбов А.А. Культурознавча спрямованість в навчанні іноземних мов // Іноземні
мови у школі.-2001.-№5.-с.11-15.
3. Перкас С.В. Деякі принципи використання краєзнавчого матеріалу на уроці //Іноземні
мови у школі.-1990.-№5.-с.101.
4. Царенкова Ю. В., Патриотическоевоспитаниена уроках
иностранногоязыка.[Электронный ресурс]http://festival.1september.ru/articles/506871
5. http://tribuna.org.ua/patriotychne-vyhovannya-osnova-majbutnoho-ukrajiny/
6. http://upolityci.com/pages/view/264
7. http://www.uamodna.com/
8. http://ridna.ua/2012/05/shlyah-do-pjedestalu-abo-ukrajinotsentryzm-nazavzhdy/
9. https://www.edutopia.org
10.https://plato.stanford.edu/
11.http://osvitaberezne.rv.ua/
12.http://studopedia.org/
13.http://romasenko-svitlana0.webnode.com.ua/
14.https://ukr.media

18
ДОДАТКИ
Конспект позакласного заходу, або вистави до дня Святого Миколая. У конспекті
використано власний переклад пісні Оксани Сеньків «Святий Миколай» на англійську мову.
It was so nice December. Time when miracles appear, when everything you dream about comes
true.
In the park a little Snowflake awoke. She was so nice, so pretty, so cold…
- What am I? – asked Snowflake
- You are so lovely Christmas Miracle, - answered the Bench.
- What can I do? – asked Snowflake. She was so amazed!
- Oh, you can do many-many good things, - whispered the big old Tree, - you can make all the
children in this country happy.
- All the children? But I’m so tiny! It’s so difficult…
- You think so, but in fact you’re very strong. Your power is incredible. –
said old Tree.
- But how?
- Nobody of us knows this, but you.
It was really difficult. Little Snowflake sat on the Bench and began to think: “Firstly, I must see
children. What are they like? What do they like? What is the country they live in? Secondly, I must
understand why am I a Christmas miracle? “
And she flew away from the place of the birth. It was the night so children were sleeping. But
looking into one of the windows she saw a small girl, she was praying. She prayed for the health of
her family, for many good childish things. “Oh, she’s so lovely!” - smiled Snowflake. Then she
flew to another window. There was a boy sleeping in his room. There was a mess everywhere
around him. Besides, his hands and legs were scratched. “Oh, he must be a naughty boy” – thought
the Snowflake. She flew so much that night and understood that all the children are very different.
What to do!
Next morning children jumped out from their homes. They made a circle and began to sing:
Hello, Reindeer
Hello, reindeer.
Hello, snowman.
Hello, Santa.
Happy Holidays.
1 2 3, 4 5 6, 7 8 9 10.
Merry Christmas, everyone.
Let's sing it once again.
Hello, reindeer.
Hello, snowman.
Hello, Santa.

19
Happy Holidays.
Happy Holidays!
- What are they singing about? – little Snowflake asked the Bird.
- What planet are you from? – wondered the Bird. – They’re singing about Christmas. It’s time
when the old man comes and gives children presents.
- What for?
- Because they ask him.
- But how does he get to all children at once?
The Bird laughed.
- He has vehicle with reindeers. They are magic and fly very fast.
- Where does he get presents for children? Does he know their wishes?
- Nobody knows. It’s Christmas mystery. – whispered the Bird.
- And who is there? – asked the Snowflake, showing the strange man, who appeared in the
children’s circle.
- Yo, ho, ho, - laughed the Bird. – Listen to them and you’ll understand.
I'm a Little Snowman
I'm a little snowman, look at me.
These are my buttons, 1 2 3.
These are my eyes and this is my nose.
I wear a hat and scarf. Brrr...it's cold.
Year, it was a snowman, or something like that. It was a boy showing a snowman. But who is
that old man, the Bird talked about? Snowflake was confused. Suddenly children sang.
S-A-N-T-A
Red hat.White beard. Twinkle in his eye.
Santa is his name-o! S-A-N-T-A
S-A-N-T-A S-A-N-T-A

20
And Santa is his name-o!
Santa is his name-o!
*-A-N-T-A
*-A-N-T-A
*-A-N-T-A
*-*-N-T-A
*-*-N-T-A
*-*-N-T-A
*-*-*-T-A
*-*-*-T-A
*-*-*-T-A
*-*-*-*-A
*-*-*-*-A
*-*-*-*-A
*-*-*-*-*
*-*-*-*-*
*-*-*-*-*
S-A-N-T-A
S-A-N-T-A
S-A-N-T-A
„Oh, now I see, - thought the Snowflake. - But why do they need a miracle? They are waiting for
this man and for presents. Why do they need my help?”. Suddenly she saw some children speaking
about something.
- Why are you not happy, Andriy? – asked one boy.
- You don’t like our country, do you? – said a girl.
- No, I don’t want to say that. – said the boy they were talking to. He was a little bit different.
– I’m thinking about my country. Our Christmas is another. We have it in January.

21
- Do you have Santa in your country?
- Yeah, nowadays we have. But we’re waiting for St.Mykolay most of all. Many years ago
people in our country believed in him. He was blessed by God for his good deeds.
And the boy began to sing
Dear, Mykolay
Snowflakes fall so slowly down.
Saint Mykola comes in here.
Listen to the Christmas sound
Christmas time is almost near.
When the dreams become so bright,
In fairy-tales we believe.
The garlands are shining lights,
Smiles and happiness will live.
Dear, dear Mykolay
We are glad to see you now,
Dear, dear Mykolay
Bring us happiness and love.
Waiting for you for so long,
All the year it’s enough.
Now we’re happy and we want
Sing the songs and dance and laugh.
Don’t forget about us.
Thank You, dear, we all pray
Let us celebrate so nice
And walk to future day by day
- But why is your country different from ours?
- Because in our country we have such a miracle as snow. It is so beautiful, so fluffy! We make a
snowman, a real snowman, we play snowballs. And here… there’s something wrong. Your Santa
comes but the holiday is not full enough! – Andriy was very sad, he seemed to begin crying.
- Year, it’s really sad, - answered the boy. – We also like snow. But it’s a real miracle in our
country. We don’t see it often.

22
Now all the children became sad. But the little Snowflake was happy. “Now I see why I am
here! I am that miracle. I can really do much. I can bring happiness to all this children!”
- I will make your wish come true!!! – exclaimed she.
The children looked up into the sky and saw a miracle, a real Christmas miracle! Many nice
snowflakes were falling down on the earth. They were so different: big and tiny, lacy and squared.
They were dancing and spinning and singing a song. And the children began to sing too. They
laughed and cried and jumped happily. It’s Christmas! It’s real Christmas miracle!
- Belief it’s a strong power, - said big old Tree.
- Yeah, - whispered the Bench. Now she became not grey but covered with silver snowy cloth.
Little Snowflake
Snowflake, snowflake, little snowflake.
Little snowflake falling from the sky.
Falling, falling, falling, falling, falling,
falling, falling, falling, falling...falling on my head.
falling, falling, falling, falling...falling on my nose.
falling, falling, falling, falling...falling in my hand.
Falling on my head.
Falling on my nose.
Falling in my hand.

23
План-конспект уроку в 9 класі (друга мова)
Тема: Спорт в Україні
Цілі: повторити й активізувати лексичні одиниці, практикувати вживання лексики у
непідготовленому спілкуванні, удосконалювати компетенції читання, письма й усного
мовлення; розвивати навички читання, письма, говоріння, спонтанні відповіді на запитання
та швидку реакцію, уважно стежити за презентованою інформацією, ефективно
співпрацювати під час групової роботи; виховувати вміння сконцентруватись, слухати
інших, формувати доброзичливу атмосферу у класі; удосконалювати знання учнів про
відомих спортсменів України, про їхні досягнення, поглиблювати розуміння зв’язку спорту з
життям.
Обладнання: картки для гри “Mishmash”, учнівські презентації з теми «Відомі спортсмени
України», малюнки з елементами спортивного обладнання, картки для групової роботи, текст
«Олександр Усик»
І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ ІНШОМОВНОГО МОВЛЕННЯ
1. Greeting. Hello, my dear boys and girls. Let’s start our lesson.
2. Aim. Today we continue to work with the topic “Sport”. We’ll speak about famous sport games,
sportsmen, a little bit about equipment which we need to do sports.
3. Warming up. First of all let’s remind some names connected with Sport.
The game “Mishmash”
Atb lovelblalygcnuilrebsacckirtecercsottlehcaisapmhcoin aocchisreuetosrce
Key:
bat volleyball curling base cricket soccer athletics champion
coach leisure score

24
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ
1. Speaking.We have learnt many words already and now I give you another one. Think a little and
say: what word is it the synonym to? It is the name of the game. So, your word is “checkers”. Let’s
think together. What is this word associated with? And I give you another word “chequer”, it’s also
the word-synonym. It means “cloth in squares”. How would you connect the squares with the
game? This word is “draughts”. It’s a game on the board of squares. Today we also try to play this
game. I divide you into two teams. They are black and white. Let’s decide what colour you’ll be.
Choose one representative from your team. You must write the word I’ll give you as quickly as you
can, and of course right.
First word- “goalkeeper”
Another word-“equipment”
Well, let’s play draughts. You have some tasks for every team. The white team does the first
step. If another team doesn’t answer your question, you will win their draught. But you’ll have my
own task for both teams. The team answers my question will be “queen” or “king”, because we can
use both words.
2. Vocabulary revision.The first task. Guess what sport is this part of equipment connected with?
And then think: we say sport is the part of our life. So, where could you use this equipment at home
not in sport?
One team has
Another team has
3. Check on homework.The second task.

25
You had to create some presentations about famous Ukrainian sportsmen. Now we’ll
exchange them. Every team will have two of them. One team watches the presentation. Another one
prepare question about the person from this presentation. The player from your team will watch and
consult you. Another team will answer questions. So, watch the presentations carefully.
(Домашнім завданням для учнів стало створення презентацій з теми «Відомі
спортсмени України». На даному етапі уроку використовується лише кілька презентацій.
Решту доцільно переглянути на наступних уроках під час повторення теми, або під час
узагальнюючого уроку з даної теми).
4. Writing.Thethirdtask.
Taskforthe “DraughtQueen”.Bothteamshavethetext.
Youmustreaditandchoosethecorrectwords to it. Then say what you know about the person you’ve
read. (The text about OleksandrUsyk)
The text was taken from the book “New Challenges. Across Ukraine 2”by OleksandrChebotaryov,
Rearson Education.
ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА УРОКУ
1.Homework. Well, we talked about one of the most popular sportsmen in Ukraine. For the next
time you will choose another person and make the factfile of his/her life.
2. Summarizing. And the last task. Correct the sentences if necessary.
a) Today we talked about: Johnny Depp, Will Smith, OleksandrUsyk
b) The word “Checkers” means the same as “Draughts”

26
c) The word “checkers” has nothing with the squares.
d) We don’t use the word “competition” during our lesson.
e) OleksandrUsyk won the bronze medal at the London Olympics.
f) We call the draught which won “lady”

ярмарок 2017

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to ярмарок 2017

Similar to ярмарок 2017 (20)

More from Cshkilniy

More from Cshkilniy (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (19)

ярмарок 2017