3. «Патріотизм – це, образно кажучи, сплав почуття й думки,осягнення святині –
Батьківщини – не тільки розумом, а й передусім серцем… Патріотизм
починається з любові до людини. Патріотизм починається з колиски».
(Василь Сухомлинський)
4. Патріотичне виховання – це система високоефективних ідей, принципів, методів,
доступних та емоційно наснажених засобів, приймів і форм роботи з дітьми.
• 1. Принцип пріоритетності і української
національної ідеї в вихованні.
• 2. Принцип поєднання національного та
загальнолюдського у вихованні.
• 3. Принцип систематичності й
неперервності виховання.
5. Патріотизм – це, перш за все, любов до батьківщини і
діяльність на її користь.
Патріотизм – любов до вітчизни, тобто країни,
міста, місця де народився, спільноти індивідів,
які мешкають на одній землі, єдині у своїх
культурних прив’язаностях і в прагненнях
захищати свої цінності
7. Завдання з національно-патріотичного
виховання дошкільників відповідно до змісту нової
редакції Базового компонента дошкільної освіти
1. Освітня лінія «Особистість дитини» – Формувати елементарні
уявлення дитини про себе як носія свідомості та самосвідомості,
сприйняття себе в контексті відносин з іншими (хортинг).
2. Освітня лінія «Дитина в соціумі» - Формувати уявлення дитини про
країну, народи, нації, суспільство, людство. Виховувати готовність
сприймати соціальний досвід, робити добрі вчинки.
3. Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі» – Формувати
моральні норми гуманної взаємодії з природним довкіллям. Виховувати
любов до природи рідного краю.
4. Освітня лінія «Дитина у світі культури» – Залучати до над бань
національної культури, формувати ціннісне ставлення до українських
мистецьких традицій та творів українських митців. Виховувати інтерес до
українського декоративно-прикладного мистецтва.
8. 5. Освітня лінія «Гра дитини» – Ознайомлювати з українськими народними
іграшками та місцями їх виготовлення. Вчити відповідально ставитися до
обов’язків, пов’язаних із роллю в грі.
6. Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» - Формувати
інтерес до довкілля та самої себе. Стимулювати активне сприймання людей та
подій, що відбуваються в соціумі.
7. Освітня лінія «Мовлення дитини» – Формувати уявлення дітей про україн-
ську мову як державну. Вчити вести діалог, використовуючи етикетну українську
лексику.
9. Напрями формування національно-патріотичного виховання
природи рідного краю,
природи рідної країни;
рідного дому, рідного краю, дитячого
садка, міста;
своєї сім’ї, родини, роду і родоводу;
людей, які живуть в рідній країні;
моральних цінностей;
історії держави;
державного устрою;
до державних символів;
традицій і звичаїв свого народу;
культури свого народу;
любові, поваги до своїх національних
особливостей;
толерантне ставлення до представників
інших національностей, до ровесників,
батьків, сусідів, інших людей;
гідності по відношенню до себе як
представнику свого народу;
шанобливого ставлення до людини-трударя
та результатів її праці;
рідної землі;
захисників Вітчизни;
загальнонародних свят.
10. Базові етапи формування у дітей любові до
Батьківщини:
1. Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам
Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як
людському почуттю.
2. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами
виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо
себе.
3. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини,
необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення,
прищеплювати любов до праці.
11. Національно-патріотичне виховання дошкільнят на
краєзнавчому матеріалі ґрунтується на таких засадах
Формування особистісного ставлення до фактів, подій, явищ у житті міста, створення
умов для активного залучення дітей до соціальної дійсності, підвищення
особистісної значущості для них того, що відбувається навкруги.
Здійснення діяльнісного підходу до залучення дітей до історії, культури, природи
рідного міста, тобто вибір самими дітьми тієї діяльності, в якій вони хотіли б
відобразити свої почуття, уявлення про побачене та почуте (творча гра,
придумування оповідань, виготовлення поробок, придумування загадок, аплікація,
ліплення, малювання, проведення екскурсій, участь у благоустрої території, охороні
природи і т. п.).
Залучення дітей до участі в міських святах з тим, щоб вони могли долучитися до
атмосфери загальної радості та піднесеного настрою. Познайомитися із жителями
рідного міста – носіями соціокультурних традицій в народних ремеслах, танцях,
піснях.
Створення відповідного розвивального середовища в групі та дошкільному закладі, яке
б сприяло розвитку особистості дитини на основі народної культури з опорою на
краєзнавчий матеріал (міні-музей народного побуту, предмети народного ужиткового
мистецтва, фольклор, музика тощо), і яке б дозволило забезпечити потребу в пізнанні
його за законами добра та краси