Відкрита лекція на тему: "Сидерати - як спосіб виживання"
чехолка чистовик
1. Міністерство освіти і науки України
Відділ освіти Острозької районної державної адміністрації
Районний методичний кабінет
Навчально-виховний комплекс
Грем’яцька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Методичний посібник
для класного керівника
з національно-патріотичного
виховання
ОСТРОГ - 2017
4. 4
Івченко-Чехолка Ю.В.
ВСТУП
Сучасний період соціально-економічного розвитку суспільства
докорінно змінив вимоги до рівня виховання молодої людини, яка
вступає у самостійне життя. На сучасному етапі розбудови
українського суспільства нагальною постає потреба виховувати
дітей і молодь на таких морально-духовних цінностях, що
сприятимутьформуваннюлюдини, яка буде жити за законами добра,
справедливості, чесності, гуманізму.
Сучасна школа вимагає переосмислення системи виховання,
оновлення змісту духовного відродження особистості на основі
гуманізації, життєдіяльності учнів, створення сприятливих умов для
його самореалізації в різних видах творчої діяльності. Сьогодні
особливої актуальності набувають питання формування духовно
розвиненої творчої особистості.
Мета виховання в сучасній українській школі — відновити
споконвічну шляхетність українського народу, його національну
гідність та самосвідомість,високуморальність, працелюбність тощо.
Стан духовності суспільства в Україні сьогодні викликає
занепокоєння. Безвідповідальність, соціальна апатія, моральне
банкрутство, зневага до законів становлять, на жаль, глобальну
соціальну проблему. Культивуються матеріальні потреби,
знецінюються одвічне: любов, сім’я, культурні цінності. Як наслідок
— криза моральності. Тому одне з першочергових і невідкладних
завдань, яке стоїть сьогодні перед освітою, перед суспільством та
кожною сім’єю — змінити бездуховну систему цінностей, ідеалів та
інтересів підростаючого покоління.
Наслідуючи духовні ідеали українського народу, підростаюче
покоління має шанс зробити майбутнє гідним людини-творця, а не
споживача, людини-героя, а не егоїста, людини мудрої, а не
примітивної.
5. 5
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
Духовний розвиток — це виклик примітивізму, егоїзму та
споживацтву.
Високодуховна людина є надзвичайно цінною для суспільства і
людства. Адже все,чим користуютьсясьогодні споживачі,винайшли
духовні особистості; всі права і свободи, за якими живе розвинене
суспільство, відстояли своїми подвигами духовні особистості; всі
знання, які батьки передаютьдітям,зберегли та примножилидуховні
особистості.
Видатний український педагог В. О. Сухомлинський писав:
«Виховання за своєю суттю — це керівництво духовним
становленням людської особистості». Ця думка стала пріоритетною
під час створення виховної системи класу.
Дитина — це диво, яке живе поруч із нами. Як зробити це диво
світлим, щасливим, духовно розвиненим? Це питання хвилює наше
суспільство.
В основі своєї педагогічної діяльності як класний керівник
поєднала пріоритети, ціннісні домінанти духовності, які
прослідковуються в наукових працях відомих педагогів, психологів,
соціологів, філософів: М. Стельмаховича, В. Сухомлинського,
К. Роджерса, Я. А. Коменського, К. Д. Ушинського,
Ю. Б. Гіппенрейтер.
У своїй роботі я враховувала такі напрями виховної діяльності
класу:
•формування морально-ціннісних взаємин;
•формування духовної культури;
•розвиток художньо-естетичної культури;
•розвиток емоційної сфери.
Орієнтирами діяльності класу стали:
•традиції народної педагогіки;
•система цінностей людини, що є імунітетом її вчинків;
•високий рівень духовної культури;
6. 6
Івченко-Чехолка Ю.В.
•здатність до креативності.
За словами видатного українського вченого, основоположника
ідей народної педагогіки М. Стельмаховича, «виховання є
переданням найкращих моральних заповітів попередніх поколінь
для того, щоб із дитини розвилась Людина».
Тому першочерговим завданням сьогодення, на мою думку, є
розвиток духовних цінностей дитини. Своєрідним наріжним
каменем духовної спрямованості особистості є ціннісна орієнтація.
До духових цінностей можна віднести цінності гуманістичні,
естетичні, екологічні, цінності пізнання, самовдосконалення та
самореалізації особистості.
Принципи, якими керуюся у своїй роботі:
•духовної спрямованості;
•гуманізації;
•креативності (творчості);
•культуровідповідності;
•естетичний;
•морально-ціннісних орієнтацій.
На розвиток духовності великий вплив має те, наскільки ми
вміємо постійно підтримувати почуття самоцінності дитини. Дитині
потрібно,щобїї любили, визнавали, поважали,щобвонабула комусь
потрібною і близькою, щоб могла себе реалізувати, розвивати свої
здібності, самовдосколюватись.
У кожної дитини — свої бажання, уявлення про світ. Вони всі
такі різні і неповторні, але жити їм потрібно всім в одному
суспільстві. Тому пропоную своїм вихованцям позитивного їх
співіснування в колі спілкування (у сім’ї, у школі, серед друзів, з
батьками).
Життя класного колективу будуємо за такими законами:
повага до інших людей;
толерантність;
7. 7
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
уміння жити за загальним принципом «стався до людей
так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе».
Домінантами духовного спілкування є поняття «духовність»,
«духовне спілкування», «любов», «милосердя», «повага».
Людина прагне духовного спілкування й отримує від цього
насолоду.
На серці що лежить у тебе, друже.
Відкрий же душу — можеш все сказати,
Щоб не лишилось серед нас байдужих,
Щоб ми могли душі храм будувати, —
Девіз вихованців класу.
Щоб життя приносило радість, робило людей щасливими, кожна
Людина повинна вчитися духовності. Якщо ми цеглинку за
цеглинкою будуватимемо своє духовне спілкування, свою Країну
любові, то в майбутньому ми матимемо надзвичайний витвір мисте-
цтва — храм людської духовності.
В основімоделі виховноїсистеми класу «Собор душі» є розвиток
морально-ціннісних орієнтацій особистості, що відбуваються
послідовно за такими рівнями:
рівень самоствердження, любові до себе;
рівень сімейних цінностей, любові до батьків, рідних;
рівень громадянської активності, любові до народу,
держави;
рівень загальнолюдських цінностей, любові до людства.
Основним принципом четвертого кроку є так зване біблейське
«золоте правило»: «Не роби іншим того, чого не бажаєш собі»;
рівень духовності реалізує єдність людини з усім
організмом Усесвіту.
Г. Сковорода зазначав, що духовно розвинена людина протягом
свого життя повинна опанувати ці рівні.
8. 8
Івченко-Чехолка Ю.В.
Модель виховної системи класу «Собор душі» — це ставлення
до особистості учня, гуманізація виховного процесу, демократизація
стосунків у класному колективі. Вона допомагає готувати учнів до
подальшого життя, виявляти їх життєву компетенцію, громадянську
позицію, забезпечує їх право бути вільними, але відповідальними
людьми.
Сприяння підвищенню ролі учнівського самоврядування в
організації життєдіяльності класу є одним із завдань виховної
системи.
Основна мета учнівського самоврядування — виховання в учнів
активної життєвої позиції, співробітництва, довіри, взаємоповаги.
Діти активно працюють у центрах — центр «Навчання», центр
«Дозвілля», центр «Праці», центр «Здоров’я», центр «Милосердя».
Робота центрів поступово формує соціальне середовище класу,
робить дитячий колектив територією краси, любові, духовності.
Сім’я — важливе середовище життя дитини. Виховний процес
неможливий без співпраці вчителя з батьками. Головка мета
виховної системи класу — формування вмінь спілкування у
ланцюжку «класний керівник — учні — батьки» для забезпечення
гармонії між школою і родиною.
Безперечно, клас не є родиною, але своєю життєдіяльністю він
наблизився до родинного середовища, де дитину цінують,
турбуються про її духовне здоров’я, утверджуютьдобро, милосердя,
любов.
Батьки класу зацікавлені у вихованні духовності дитини, тому
сили класного керівника потроюються. Співпраця з батьками дає
гарні результати: клас живе в атмосфері любові, радості, добра і
комфорту;кожна дитина перебуває в постійному внутрішньому русі,
розвиває свої особистостісні якості на підґрунті духовності,
гармонізації і гуманізації взаємовідносин. Робота з батьками
забезпечує формування ціннісного ставлення до дитини, формує
9. 9
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
Компоненти виховної системи
"Собор душі"
класний
керівник
учнівське
самоврядування
батьки
вчителі -
предметники
ціннісні орієнтації розуміння того, що життя дитини — найвища
цінність. У результаті сім’я теж стає духовним осередком,
територією любові.
Модель виховної системи класу
Девіз вихованців класу
На серці що лежить у тебе, друже.
Відкрий же душу — можеш все сказати,
Щоб не лишилось серед нас байдужих,
Щоб ми могли душі храм будувати.
Провідна ідея виховної системи класу
формування духовності як провідної якості особистості
формування духовних потреб особистості
становлення у дитини системи домінуючих мотивів, що
відповідають нормам духовності, визначають її стосунки з
оточуючими людьми.
становлення дитини як особистості шляхом самопізнання.
допомагає готувати учнів до подальшого життя;
виявляти їх життєву компетенцію, громадянську позицію;
забезпечує їх право бути вільними, але відповідальними
людьми;
сприяє реалізації духовних ціннісних орієнтацій
особистості.
Сприяє та забезпечує:
10. 10
Івченко-Чехолка Ю.В.
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИПАТРІОТИЧНОГОВИХОВАННЯ
1.1. Патріотизм: поняття та мета.
Відомий педагог Володимир Сухомлинський писав: «Творення
людини – найвище напруження всіх наших сил. Це і життєва
мудрість, і майстерність, і мистецтво. Діти – це щастя, створене
нашою працею». Ці мудрі слова, сказані кілька десятиліть тому,
актуальні і по сьогодні.
У процесі виховання молодого покоління перед учителями
постає чимало складних і водночас важливих завдань. Як виростити
гармонійну особистість? На які моральні цінності зорієнтувати
дитину? Як допомогтиїйзберегти доброту,людяність,вірність своїм
11. 11
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
родинним витокам? Як підтримати допитливість школярів і зробити
процес навчання цікавим для них і бажаним? Але найголовніше
завдання виховної роботи – домогтися того, щоб діти зростали не
лише здоровими й освіченими людьми, але й свідомими, творчими
особистостями і патріотами України. Саме тому найважливішим у
школі є патріотичне виховання учнів.
Патріотичне виховання – основа, на якій ґрунтується
суспільство, держава. Стати громадянином, тобто свідомим членом
суспільства, відданим сином Вітчизни, дуже непросто.
Громадянином не народжуються. Громадськість твориться з
порядності, совісності, чуйності до чужого болю, здатності боротися
проти несправедливості. Суть громадянськості – у вмінні й
необхідності жити інтересами рідного народу, власної держави.
Таким чином,виховувати в дитині громадянина– це означаєнавчати
її жити заради Батьківщини.
Патріотичне виховання є складовою частиною загального
виховного процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану
діяльність органів державної влади і громадських організацій з
формування у громадян високої патріотичної свідомості, почуття
любові до України, готовності до виконання громадянських і
конституційних обов’язків. Воно включає у себе соціальні, цільові,
функціональні, організаційні та інші аспекти, володіє високим
рівнем комплексності, пронизує усі сторони життя: соціально –
економічну,політичну, духовну, правову,педагогічну, спираєтьсяна
освіту, культуру, історію, державу, право.
Патріотичневихованняставитьперед собоютакізавдання:
- розвиток у суспільстві високої соціальної активності,
громадянської відповідальності, духовності, становлення
громадянського суспільства, що складатиметься з громадян, які
володіють високою свідомістю та здатністю проявити її в
повсякденній діяльності із забезпеченням сталого розвитку;
12. 12
Івченко-Чехолка Ю.В.
- утвердження у суспільстві поваги до культурного та
історичного минулого України;
- виховання молодих громадян у дусі поваги до Конституції
країни, законності, норм суспільного та колективного життя,
створення умови для забезпечення реалізації конституційних прав
людини та її обов’язків, громадянського та професійного обов’язку;
- розвитоквідчуттяу громадянпочуттягордості,глибокоїповаги
до символів держави – Герба, Прапора, Гімну України, іншої
загальнодержавної символіки та історичних святинь; гордості за
країну.
Патріотичне виховання відбувається за різновіковими
групами:
- у молодшому шкільному віці важливо формувати здатність
дитини пізнавати себе як члена сім'ї, родини, дитячого угрупування;
як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного
дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту,
традицій.
- у підлітковому віці виховується духовно осмислений,
рефлективний патріотизм, який поєднує любов до свого народу,
нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх та
чужих прав та свобод;
- у старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного
ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість.
Старшокласники прагнуть жити на Україні, пов’язувати з нею свою
долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної
держави, поважати Конституцію України та виконувати її закони,
володіти державною мовою, поважати свободу, демократію,
справедливість.
У патріотичному вихованні особливого значення набуває
особистісно-орієнтований підхід, коли в центрі освітньо-виховного
процесу стоять інтереси дитини, її потреби та можливості, а
13. 13
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
необхідною умовою оптимізації патріотичного виховання є
дотримання системного підходу.
Складовою частиною патріотичного виховання є військово-
патріотичне виховання, орієнтоване на формування готовності до
військової служби, як особливого видудержавноїслужби.Його зміст
визначається національними інтересами України і покликаний
забезпечити активну участь громадян у збереженні безпеки України.
Щоб виконати цю високу місію військово-патріотичне виховання
підростаючого покоління має базуватись на духовно-моральних
цінностях нашого суспільства, охоплювати війсково-історичну
підготовку; прикладну фізичну підготовку; підготовку з основ
військової службу; підготовку з основ безпеки життєдіяльності.
Робота по військово-патріотичному вихованню учнівської
молоді має проводитись комплексно, в єдності всіх його складників
спільними зусиллями органів державного управління, а також
освітніх закладів, сім'ї, громадських організації і об’єднань,
Збройних Сил України, інших силових структур.
1.2. Методи, засоби і форми патріотичного виховання.
Процес патріотичного виховання здійснюється в навчальній,
позакласній і позашкільній діяльності та в сім'ї, дитячих та юнацьких
об’єднаннях. Весь освітній процес має бути насичений різними
аспектами патріотичного виховання. Проте особлива роль тут
належить предметам соціально-гуманітарного циклу, а саме: історії,
географії, природознавству, суспільствознавству, літературі, а надто
громадянській освіті.
Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності
значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу,
форм та методів його організації. Серед методів і форм
патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним
14. 14
Івченко-Чехолка Ю.В.
методам, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії,
спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню
критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів
належать: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри,
метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги,
інтелектуальні аукціони, “мозкові атаки”, метод аналізу соціальних
ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації,
створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів,
моделей,стилів поведінки,прийняттярішень, демократичнийдіалог,
педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету,
використання засобів масової комунікації, методики колективних
творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної
педагогіки. Крім названих можна застосовувати також традиційні
методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з
книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування тощо. А
саме:
- бесіди – “Моя рідна Україна”, “Знати і поважати Герб своєї
Вітчизни, її прапор і гімн”, “Наша вітчизна Україна”, “Державна
символіка Батьківщини”, “Твої права і обов’язки”, “Що таке воля”,
“Рід, родина, рідня”, “Патріотизм – нагальна потреба України”;
- оглядиперіодичноїпреси – “Що, де, коли?”, “За текстами газет”,
“Цікаві хвилинки”, “Пульс планети”; оглядтелепередач“Горизонт”;
- засоби, які виховують любов до української мови – “Свято
рідної мови”,Мужай прекрасна наша мово”,“Шевченківське слово”,
“Літературні вечорниці”, “Тиждень української мови” – конкурс на
кращий мовний плакат, конкурс декламаторів, конкурс на кращу
розповідь української народної казки, вечір українських загадок,
прислів’їв, приказок, повір’їв, легенд, народних прикмет; екскурсії
до країни Мови із зупинками на станціях Лексики, Фразеології,
Етимології; зустрічі з письменниками, поетами; філологічні
мікроекспедиції – записати назви окремих предметів давнини,
15. 15
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
зібрати прислів’я, приказки, загадки, поширені в даній місцевості з
наступним обговореннямїх в класі, або на засіданнях гуртка; мовні
екскурсії, завдання яких виявити неграмотні, неоковирні вислови в
об’явах, рекламах, вивісках, тощо; стенди “Як ми говоримо”;
- форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і
народу – історичне краєзнавство: відвідання місць історичних подій,
вивченнялітератури, збираннядокументів та матеріальних пам’яток,
замальовування чи фотографування історично цінних об’єктів,
виготовлення схем, макетів, щомісячного історичного календаря,
влаштування виставок, заочна подорож “Україно ти моя прекрасна”,
складання історії свого роду, участь в роботі шкільних гуртків,
етнографічного та фольклорного ансамблів, оформлення кімнат
народознавств, святкування Дня Конституції, Дня незалежності
України;
- форми роботи військово-патріотичного виховання:
патріотичні клуби, участь у Пласті, юний рятівник, “Котигорошко”,
фестивалі патріотичної пісні; святкування Дня перемоги, Дня
збройних сил України, Дня призивника, захисника Вітчизни, дня
пам’яті Героїв Крут; змагання з військово-прикладних видів спорту,
літні військово-спортивні табори, участь у військово-спортивних
іграх “Патріот”, “Смуга десантника”, участь у фізкультурно-
оздоровчому патріотичному комплексі “Козацький гарт”;
- архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з
ветеранами В.В.В., родичами загиблих захисників Батьківщини,
випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової
діяльності;
- участь у “Вахтах пам’яті”, участь в акціях “Громадянин”,
“Збережемо пам’ять про подвиг”, “Ветеран мого двору”, “Школа –
госпіталь”, “Солдатські вдови”;
- вивчення факультативних курсів за вибором “Історія
української культури”, “Видатні військові України”, “Історія
16. 16
Івченко-Чехолка Ю.В.
дипломатії”, “Велика Вітчизняна війна як складова Другої світової
війни”, “Ми – громадяни”, “Практичне право”, “Людина і світ”,
“Людина і суспільство”;
- уроки пам’яті, уроки мужності: “Їх славні імена в літописі
Великої Вітчизняної”, “Зростаємо громадянами-патріотами землі,
що Україною зоветься”, “Наша вулиця носить ім’я героя війни”,
“Діти, молодь у підпіллі в роки минулої війни”, “Бойові нагороди
воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів”, “Імена
фронтовиків на обеліску братської могили у моєму населеному
пункті”;
- виховання бережного ставлення до природи – створення
музейного природничого комплексу із розділами “Наукові знання
про природу”, “Очевидне – неймовірне”, сторінки “Червоної книги”,
“Дивосвіт”; виробиучнів з природнихматеріалів, конкурс на кращий
плакат “Бережи довкілля”, операція “Мурашник”, “Блакитні
водойми”, “Шпачки прилетіли”, “Лелеки”, “Посаджу я жолудьок”,
“Наші джерела”; екологічні екскурсії, олімпіади, свята, конкурси,
штаби охорони природи, пошукова діяльність;
- засоби виховання правосвідомості – вивчення Конституції
України, клуби юних юристів, дипломатів, загони ЮДМ, шкільні
штаби порядку,зустріч з депутатами, працівниками правоохоронних
органів, дискусії: “Чи варто завжди дотримуватись букви закону?”,
“Що значить бути патріотом?”, “Свобода чи вседозволеність?”,
теоретичні конференції: “Україна суверенна і незалежна,
демократична, соціальна, правова держава”, “Суть громадянського
суспільства”, захист рефератів: “Найважливіші функції Української
держави”, “Проблеми та спрямованістьнашої економіки”, “Свобода
та особиста недоторканість громадян”;
- виховання засобами праці – соціально-проектна діяльність,
підприємництво, кооперативи, бізнес-клуби, табори праці і
відпочинку, фермерські господарства, аукціони, ярмарки,
17. 17
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
індивідуальна трудова діяльність, розширення зеленої зони біля
школи, впорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій
“Турбота”, “Милосердя”, “Біля мого будинку” та ін.
Застосуваннянаведених формі методівпатріотичного виховання
покликане формувати в особистості вміння міркувати, аналізувати,
ставити питання, шукати власні відповіді, критично розглядати
проблему, робити власні висновки, брати участь у громадському
житті, набувати вмінь та навичок адаптації до нових суспільних
відносин, адекватної орієнтації, захищати свої інтереси, поважати
інтереси і права інших, самореалізуватися тощо.
Результативність патріотичного виховання великою мірою
залежить від того, наскільки ті чи інші форми й методи виховної
діяльності стимулюють розвиток самоорганізації, самоуправління
дітей. Чим доросліші вихованці, тим більші їхні можливості до
творчості, самостійності, до усвідомлення власних світоглядних
орієнтацій, які є основою життєвого вибору, громадянського
самовизначення.
19. 19
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
РОЗДІЛ 2.
ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У ВИХОВНІЙ РОБОТІ
2.1. Сучасна діяльність класного керівника
Сучасний період розвитку суспільства докорінно змінив вимоги
до рівня вихованості, озброєння знаннями, формування характеру
молодоїлюдини,яка вступає у самостійне життя.Школа – це простір
життя дитини, тут вона повноцінно живе, і тому вся робота повинна
вибудовуватися так, щоб сприяти становленню соціально зрілої
особистості, гуманізації відносин між учнями та педагогами,
школою та родиною. За таких обставин актуальним стає процес
соціалізації дитини, бо саме учнівська молодь має брати на себе
активну й відповідальну роль у соціальному житті й через цю роль
здобувати статус у суспільстві, тобто діяти, а не бути пасивними
споглядачами. Саме тому сучасний класний керівник повинен
орієнтуватися на компетентнісний підхід виховання особистості та
пошук ефективних механізмів його реалізації.
Сьогодні школа повинна формуватинову систему універсальних
знань, умінь і навичок, а також досвід самостійної діяльності й
особистої відповідальності учнів, тобто сучасні ключові
компетентності. Соціальна компетентність визначена Радою Європи
однією з ключових компетенцій, вона цікава тим, що поєднує в собі
аспекти всіх інших компетентностей: володіння рідною та
іноземною мовою, знання історії, релігії, культури; громадянські
компетенції; здоров’язберігаючі компетенції; компетенції
самовдосконалення.
Класний керівник повинен здійснювати системний та
цілеспрямований підхід до формування соціальної компетентності
школярів різними засобами і шляхами. На сучасному етапі роль
вчителя стає стає роллю одного з партнерів у виховному процесі,
20. 20
Івченко-Чехолка Ю.В.
адже необхідно залучати усіх учнів до творчої діяльності, а
доповнення традиційних методів та прийомів роботи
інноваційними (інформаційно-комунікативні технології,
інтерактивне виховання, проектнатехнологія, технологія психолого-
педагогічного проектування соціального розвитку учнів) дає кращі
результати роботи.
Перед класним керівником стоїть завдання формувати
морально-духовну життєвокомпетентну особистість, яка успішно
самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. А
саме:
Сприяти згуртуванню класного колективу.
Залучати учнів до активної участі у життєдіяльності
класного й шкільного колективу через соціальнозначимі види
діяльності, прищеплення учням загальноприйнятих етичних норм в
поведінці та спілкуванні.
Формувати в учнів свідоме ставлення до свого здоров'я як
найвищої цінності, формування навичок здорового способу життя,
збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров'я.
Підвищувати рівень зацікавленості школою,яка сприятиме
покращенню навчання і ставлення дітей до школи, розвитку їх
здібностей на основі цієї зацікавленості.
Формувати правову свідомість на основі правових знань,
щосклалися у нашомусуспільстві; попереджуватиасоціальні прояви
поведінки серед учнів; підвищувати правову культуру учасників
навчально-виховного процесу.
Корегувати вади особистісного розвиткучерез вихованняв
учнів принципів самоконтролю, підвищення їх самооцінки,
створення ситуацій успіху, залучення до різних видів діяльності
тощо.
Створити атмосферу співробітництва між батьками і
вчителями з метою конструктивного впливу на особистість дитини.
21. 21
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
В Україні коло досліджень, присвячених проблемі структури та
змісту соціальної компетентності, досить обмежене. Наших
співвітчизників, як і російських, більш приваблює професійна та
комунікативна компетентності (Макаренко С. С., Полуніна О. В.,
Онкович А. Д., Козак С. В., Демченко С. О., Елькін М. В.,
Завіниченко Н. Б. тощо). Не дослідженими в українському
науковому просторі є соціальна, моральна, громадянська,
особистісна, екстремальна види компетентностей.
Українські дослідники Лєпіхова Л., Сохань Л.,ЄрмаковІ.більше
уваги приділяють відповідно соціально-психологічній
компетентності вчителя та життєвій компетентності особистості;
Радул В. В., Михайлов О. В. - соціальній зрілості. Гончарова-
Горянська М. аналізує роботи зарубіжних авторів, присвячених
проблемі структури та змісту соціальної компетентності, завдяки
чому зарубіжний досвід став трохи більш висвітленим. Тому,
звичайно, проблема змісту та структури соціальної компетентності
та шляхи її формування потребує подальшого вивчення.
2.2.Інноваційні прийомита хмарні технології при проведенні
виховної роботи.
Соціалізувати дитину – це насамперед навчити її жити у злагоді
із собою та навколишнім світом. Мудрий педагог В.Сухомлинський
розумів, що досягнути цього можна, лише крок за кроком вводячи
дитину у світ різноманітних людських стосунків і спонукаючи її до
більшої самостійності та відповідальності. Діяльність класного
керівника щодо соціального розвитку учнів складається з таких
етапів:
1. Вивчення індивідуальних особливостейучнів, їх оточення,
інтересів:
програмування виховного впливу,
22. 22
Івченко-Чехолка Ю.В.
аналіз ефективності виховного впливу.
2. Створення виховного середовища:
згуртування класного колективу,
формування комфортних психологічних умов,
залучення учнів до різноманітних видів діяльності,
розвиток учнівського самоврядування.
3. Здійснення корекції впливу різних суб’єктів соціальних
відносин учнів:
надання соціально – педагогічної допомоги сім’ї,
взаємодія з учителями – предметниками,
корегування впливу засобів масової інформації,
нейтралізація негативного впливу соціуму.
Визначення мети та завдань є ядром виховного процесу,
відповідно до яких планується та проводиться корекційно-виховна
робота та вирішуються особистісні проблеми школярів, які виявлені
під час діагностики. Без знань педагогіки і психології класний
керівний таку роботу здійснювати не зможе, і тому вимагає
постійної самоосвіти.
У виховній роботі варто використовувати інформаційні
технології, інтерактивне виховання, проектну технологію та
елементи технології психолого-педагогічного проектування
соціального розвитку учнів, технологію педагогічної підтримки.
Виховні технології, які використовуються у виховній роботі
Назва технології Як саме використовується
дана технологія
Технологія психолого-педа-
гогічного проектування
соціального розвитку учнів
Комплексна психолого-педа-
гогічна діагностика.
Інформаційно-комунікативні
технології
Проведення класних годин,
позакласних заходів із
застосуванням ІКТ
23. 23
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
Проектна технологія Підготовка презентацій, дослід-
ницькі роботи.
Інтерактивне виховання Впровадження тренінгів,
евокаційний прийом «Знаю – Хочу
знати – Дізнався», застосування
прийомів рефлексії: «Уроки
толерантності», «Мій клас»,
«Толерантність у нашому житті».
Теми виховних годин, годин спілкування повинні добиратися з
програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів
загальноосвітніх навчальних закладів України». У цьому документі
зазначено, що головним завданням сьогоднішньої освітньої
практики є створення виховного простору, під яким розуміємо не
тільки середовище, а й духовний простір учня і педагога, простір
культури, що впливає на розвиток особистості. Визначальною
тенденцією виховання стає формування системи ціннісного
ставлення особистостідо соціального і природного довкіллята самої
себе.
Класний керівник повинен прагнути створити таке виховне
середовище, яке Виховуючи шанобливе ставлення до сім'ї,
родини, людей, необхідно практикувати тренінги, інтерактивні
бесіди на різні теми, комплекси корекційних занять, уроки
спілкування. Такі заходи сприяють формуванню в учнів необхідних
комунікативних та соціальних компетентностей, вихованню
моральної культури.
Важливою складовою змісту виховання особистості є ціннісне
ставлення до праці. Воно передбачає усвідомлення дітьми
соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій
активності, ініціативність, сформованість працелюбності як базової
якості особистості. Важливим завданням сучасної школи є
виховання творчої конкурентноздатної особистості, яка усвідомлює
24. 24
Івченко-Чехолка Ю.В.
суспільну значимість праці. З цією метою можна використовувати
тести, години спілкування, зустрічі.
Уся робота класного керівника повинна бути організована так,
щоб виховати національно свідомих громадян, патріотів, які б щиро
любили свою вітчизну, шанобливо ставились до історії та духовної
спадщини свого народу.З метою формування ціннісного ставлення
учнів до суспільства і держави можна застосовувати такі форми
роботи, як круглий стіл, уявна подорож, урок-реквієм, усний
журнал, конкурси.
Проблема діагностики вихованості учнів завжди було одним із
найактуальніших у педагогіці.
Під вихованістю традиційно розуміютьсукупність знання норми
соціальної поведінки у суспільстві та умінь застосовувати ці знання
у відносинах які вас оточують. Оскільки всі, стосовно поведінки
людини у соціумі, його відносин і до людям, характеризує
моральний світ особистості, те, коли говорять про вихованості,
розуміють саме моральну вихованість.
В 7 та 8 класі мною, як класним керівником, проводився
моніторинг вивчення рівня вихованості школярів (див. додаток 1).
Завдання учням: прочитати питання анкети та дати відповідь,
довго не задумуючись, оцінюючи себе по 5- бальній шкалі
(розшифровка дається на дошці):
0 - завжди ні або ніколи;
25. 25
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
6%
20%
47%
27%
0%
0%
5%
10%
15%
20%
25%
30%
35%
40%
45%
50%
1
Низький рівень вихованості
Нижче середнього
Середній рівень вихованості
Вище середнього
Високий рівень вихованості
1 - дуже рідко, частіше випадково;
2 - частіше ні, ніж так, інколи згадую;
3 - частіше так, ніж ні, інколи забуваю;
4 - завжди так, постійно.
Результати одного пункту додаються і діляться на 16
(максимальна кількість балів).
Наприклад, ( 3+4+3+4)/16=
Потім додаються показники по всім пунктам та діляться на 10
(1+0.9+0.7+0.6+0.5+1+1+1+0.2+0.5)/10=
До 0,5 – низький рівень вихованості;
0,6 – рівень вихованості нижче середнього;
0,7 – 0,8 – середній рівень вихованості;
До 0,9 рівень вихованості вище середнього;
1 – високий рівень вихованості.
Потім складаються показники кожного учня і діляться на
кількість учнів: отримуємо рівень вихованості класу (від учнів).
Класний керівник оцінює учнів без допоміжних питань по10
пунктам по 5-бальній шкалі.
Маємо такі результати – 7 клас:
26. 26
Івченко-Чехолка Ю.В.
0% 0%
68%
28%
4%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
1
низький рівень вихованості
нижче середнього
середній рівень вихованості
вище середнього
високий рівень вихованості
8 клас:
Ідеалом виховання в нашому суспільстві є гармонійно
розвинена, високоосвічена,соціально активна й національне свідома
людина, що наділена глибокою громадянською відповідальністю,
високими духовними якостями, родинними й патріотичними
почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової
культури, здатна до саморозвитку і самовдосконалення.
Головна мета національного виховання: набуття молодим поко-
лінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань
українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних
взаємин, формування у молоді рис громадянина української
держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної,
правової, трудової, екологічної культури. Мета національного
виховання конкретизується через систему виховних завдань, що є
загальними не тільки для усіх виховних закладів, а для всього
суспільства загалом.
Саме про такі результати свідчить проведений мною моніторинг
з тими ж учнями у 7 класі та через рік – у 8.
Отже, ми можемо зробити висновок, що моя система виховної
роботи «Собор душі» приносить бажані результати і рівень
вихованості учнів та їх свідомості, як громадянинів своєї країни,
зросла на 4%, а низького рівня вихованості позбулися 6% учнів.
27. 27
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
РОЗДІЛ 3.
СПІВПРАЦЯ ВЧИТЕЛІВ І БАТЬКІВ, ГРОМАДСЬКОСТІ
У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ
Сім'я є незамінним,глибоко специфічним соціальним інститутом
розвитку особистості. Протягом усього життя родина є
найважливішим компонентом мікросередовища, а для дитини,
особливов перші рокиїї життя,вплив сім'ї домінуєнад усіма іншими
впливами, значною мірою визначаючи її життєвий шлях у
майбутньому. Саме в сім'ї закладаються основи ціннісно-
мотиваційної сфери особистості, формується її характер.
Вплив сім'ї на розвиток особистості залежить від її складу,
морально-психологічногоклімату,соціальної орієнтації, загальної та
педагогічної культури батьків, часу і характеру спілкування кожного
з них з дитиною, єдності чи суперечливості вимог до-неї, кола
сімейних інтересів тощо. Особливе значення для розвитку
особистості дитини мають наступні умови:
Батьківське тепло, взаємна повага в сім'ї, довіра до дитини.
Моральний розвиток дитини можливий лише в сімейній атмосфері
взаємної поваги і довіри Діти, які емоційно залежать від батьків і
відчувають до них велику прихильність, виростають більш
совісними в порівнянніз тими, хтоне знав таких відносин.Довірливі,
щиросердечні стосунки сприяють тому, що діти поважають батьків,
захоплюються ними і прагнуть бути схожими на них, що в кінцевому
рахунку формує в них позитивні моральні якості. Діти, які
відчувають турботу, любов і довіру батьків, вчаться так само
ставитися до інших. Підлітки, які живуть в атмосфері ворожості і
нерозуміння, хоча й бояться своїх батьків, але переймають їхні
негативні риси.
Частота и інтенсивність стчкування батьків з дітьми. Те, в якій
мірі дитина ідентифікує себе з одниміз батьків, залежить від частоти,
28. 28
Івченко-Чехолка Ю.В.
інтенсивності і близькості їхнього спілкування. Для сина, що
проводить більше часу і батьком, вплив останнього буде
вирішальним. Аналогічно, дівчинка, якій бпижче товариство матері,
скоріше ідентифікує себе саме з нею Завдяки частому й
інтенсивному спілкуванню з батьками (особливо якщо воно
демократичне) дитина переймає і засвоює батьківські цінності та
норми. Однобічний авторитарний вплив батьків веде до більш
слабких емоційних зв'язків з дітьми і знижує ефективність
виховання.
Сімейна дисципліна впливає на моральний розвиток дітей, коли
проводиться в життя не хаотично, а послідовно; коли підтримується
за допомогою довірливого спілкування і переконування, а не
зовнішнього контролю; коли між дітьми і батьками складаються
демократичністосунки, а не процвітає вседозволеністьчи деспотизм
Однимз найважливіших аспектів дисципліни є послідовність дій
батьків та їхня взаємна узгодженість Непослідовність вимогстворює
в сім'ї нестабільну, нервову обстановку, що, природно, не сприяє
моральному розвитку дітей, а іноді призводить до їх ворожості і
навіть протиправних вчинків.
Батьки, які надають перевагу методу переконування і порадам,
справляють більш позитивний вплив, ніж ті, хто суворо контролює
дітей. Використовуючиметоди,спрямованіна розумінняі внутрішнє
прийняття певних цінностей, батьки домагаються їх засвоєння
дітьми. Пояснення і заохочення з метою направити чи виправити
поведінку дитини сприяють моральному розвитку, у той час як
фізичні покарання і постійні дорікання призводять нерідко до
антисоціальної поведінки і правопорушень.
Батьки, що покладаються на каральні методи, не досягають
справжньої мети: формування у дітей совісності, уміння плідно
спілкуватися і взаємодіяти з навколишніми. Жорстокі покарання,
особливо на тлі негативних у цілому відносин, ведуть до того, що
29. 29
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
дитина виростає черствою, байдужою, недисциплінованою. Замість
того щоб виховати чуйність, такі методи послаблюють чутливість,
діти звикають боятися і ненавидіти, вони не хочуть піклуватися про
інших, не прагнуть заслужити схвалення. Підлітка можна змусити
підкоритися, але як тільки загроза покарання ззовні зникає, його
поведінка стає потенційно антисоціальною.
Зайва поблажливість з боку батьків також веде до відставання в
соціалізації і моральному розвитку дитини, оскільки дітям не
допомагають учитися контролювати себе При відсутності
зовнішнього регулювання дитина залишається мов би поза мораллю
Дітям необхідне батьківське керівництво. Без нього вони можуть
вирости "зіпсованими" і швидше за все будуть зазнавати репресій з
боку ровесників за відсутність поваги до інших людей,
самоконтролю, витримки, внутрішнього стрижня.
Важливо, щоб батьки самі були моральними людьми, якщо вони
прагнуть прищепити своїм дітям моральні норми і цінності.
Багаторічні дослідження дорослих, які у підлітковому віці були
засуджені за антигромадську поведінку, свідчать, що в період
становлення на них найсильніше вплинула антисоціальна поведінка
батьків.
На жаль, є родини, де складаються несприятливі умови для
виховання дитини. До них належать сім'ї, уражені алкоголізмом, з
аморальною поведінкою батьків, низьким культурним та освітнім
рівнем, поганими житловими умовами та недостатнім матеріальним
забезпеченням, конфліктністю у взаєминах між членами родини. До
неблагополучних зараховують і зовні благополучні родини, у яких
систематично припускаються серйозних помилок в сімейному
вихованні внаслідок несприятливих взаємин між членами родини,
педагогічної неосвіченості, низького рівня педагогічної культури.
Діти з таких сімей, незважаючи на матеріальний "достаток,
30. 30
Івченко-Чехолка Ю.В.
виростають озлобленими, замкненими, з порушеною вольовою
активністю.
У деяких сім'ях батьки цікавляться лише успішністю дітей у
школі. Питання морального виховання, поведінки дітей, взаємин із
товаришами, статусу їхньої дитини в класному колективі таких
батьків не хвилюють.
Ні про які контакти у стосунках батьків і дітей не може бути і
мови у сім'ях, де переважає надмірна суворість у ставленні до
дитини, застосовуютьсяантипедагогічні засоби впливу. Деякі батьки
не враховують вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхніх
інтересів, здібностей. Особливо гостро це відчувається, коли діти
переходять у підлітковий вік. У таких родинах дитина почуває себе
чужою, страждає від браку взаєморозуміння з батьками.
Найбільш поширеними помилками сімейного виховання є
невміння батьків знаходити адекватні вікові дитини прийоми і
методи виховання, неузгодженість виховного впливу дорослих
членів сім'ї, а також впливу сім'ї і школи, вчителя. Ці помилки часто
не усвідомлюються батьками, і тому виправлення їх вимагає від
класного керівника високої професійної майстерності, такту і
терпіння.
Досягненняєдності педагогічних вимогсім'ї та школи покладено
на педагогічний колектив. Для цього використовуютьсярізноманітні
форми співробітництва: індивідуальні, групові, колективні.
Індивідуальні форми роботи дозволяють встановити особистий
контакт вчителя з усіма батьками, з'ясувати сутність педагогічної
позиції сім'ї, тактовно допомогти батькам зрозуміти і виправити
помилки, якщо вони є, або використати, зробити надбанням усіх
кращий досвід сімейного виховання, або вжити рішучих заходів
щодо оздоровлення виховної ситуації в сім'ї.
Найбільш поширеними формами індивідуальної роботи з
батьками є бесіди і консультації в школі або при відвідуванні
31. 31
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
учителем сім'ї учня. Класний керівник проводить і групову роботу.
До групи підбираються батьки зі схожих родин. Зокрема, це можуть
бути неповні сім'ї, сім'ї, де батькам бракує певних педагогічних
знань, родини із стійкими сімейними конфліктами, сім'ї, батьки в
яких дуже суворі й надмірно вимогливі, або такі, де немає єдиних
вимог з боку батька й матері, тощо. З такими родинами
розробляється конкретна програма ліквідації прорахунків у
вихованні.
Велику роль у розв'язанніспільних завдань навчання і виховання
відіграють батьківські комітети школи і класу. Обирають їх на
відповідних батьківських зборах, і працюють вони у тісному
контакті з класними керівниками.
Класні і загальні батьківські збори є основною формою
колективної роботи з батьками. Добре підготовлені і проведені
батьківські збори сприяють створенню єдиного колективу педагогів
і батьків, мобілізації його на розв'язання конкретних проблем життя
і виховання дітей у сім'ї.
Величезна роль у вирішенні цих завдань належить батьківським
комітетам школи і класу. Вони обираються на відповідних
батьківських зборах і працюють у тісному контакті з класними
керівниками. До шкільного батьківського комітету обираються
представники батьківських колективів усіх класів. Голова цього
комітету входить до складу педагогічної ради школи.
Корисно запрошувати батьків на уроки, залучати їх до
підготовки і проведення ранків, політінформацій, виховних годин
тощо. Все це сприяє кращому взаєморозумінню між вчителями і
батьками, дітьми і дорослими, формує єдину спільну шкільно-
сімейну систему впливу на дитину.
Виконання батьками громадських доручень з виховання дітей у
школі або за місцем проживання - найбільш перспективна форма
підвищення педагогічної культури батьків, озброєння їх
32. 32
Івченко-Чехолка Ю.В.
педагогічними знаннями і досвідом. Саме така допомога школі
особливо цінується дітьми і підлітками, сприяє зближенню учня з
батьками і на цій основі - успішному розв'язанню багатьох складних
питань виховання. Класному керівникові необхідно знати
можливості і бажання батьків у цьому плані і повсякчас заохочувати
їх до громадської роботи з дітьми і підлітками. Дуже добре, якщо
постійне педагогічне доручення батька чи матері узгоджується і
враховується за місцем їхньої роботи.
Громадська виховна робота з дітьми неминуче розширює коло
особистих інтересів батьків, надає життю сім'ї яскраво вираженої
суспільної спрямованості. До такої роботи бажано залучити всіх
батьків.
Крім названих форм взаємодії педагогічного і батьківського
колективів, у школах широко практикуються конференції з обміну
досвідом сімейного виховання, дні відкритих дверей, усні журнали,
вечори запитань та відповідей, відкриті уроки для батьків.
Провідною формою організації педагогічної освіти батьків є
народні університети, які діють при школах, клубах і Будинках
культури, підприємствах. Завдання їх полягає в тому, щоб дати
слухачам систематичні педагогічні і загальнонаукові знання. Поряд
з університетами широкорозповсюдженіпедагогічні лекторії,школи
молодих батьків, наставників тощо. До читання лекцій
запрошуються вчені, педагоги і психологи, керівники шкіл, кращі
вчителі, медичні працівники, юристи, громадські діячі. Широко
запроваджуються активні форми навчання, зокрема, розв'язання
педагогічних задач, ситуацій, диспути, обмін досвідом сімейного
виховання.
У школах або в трудових колективах створюються
консультпункти, де батьки можуть одержати кваліфіковану
консультацію з питань, які їх хвилюють.
33. 33
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
Поширені й такі форми як педагогічні семінари для
батьківського активу, гуртки з вивченняокремихпроблемпедагогіки
та дитячої психології, школи матерів, тематичні батьківські збори,
вечоризапитань і відповідей,педагогічні вечоридлямолодихбатьків
і матерів, батьківські конференції (шкільні, міжшкільні, районні,
міські), педагогічні читання для батьків, обговорення статей на
актуальні теми сімейного і суспільного виховання, опублікованих у
періодичній пресі, передачі по радіо і телебаченню.
Застосовуючи різні форми і засоби педагогічної' пропаганди,
необхідно знайомити батьків з новою літературою, присвяченою
проблемам сімейної педагогіки, залучати батьків до обміну кращим
досвідом виховної роботи, демонструвати кінофільми на педагогічні
теми, влаштовувати виставки учнівських робіт, тематичні виставки-
консультації ("Одяг дітей різного віку", "Що читати дітям" та ін).
Всі згадані форми потрібні для активізації педагогічного
всеобучу, мета якого - подолати педагогічну та психологічну
неграмотністьзначноїчастини батьків, сприяти виробленнюумінь та
навичок сімейного виховання.
35. 35
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
РОЗДІЛ 4.
ПАТРІОТИЧНІ ЗАХОДИ
4.1. Методична розробка батьківських зборів.
Тема. Батьківські збори «Сімейне патріотичне виховання».
Мета: сприяння формуванню морально-етичних цінностей через
родинні стосунки, власний батьківський приклад тощо.
Форма проведення: година спілкування.
Методита прийоми: метод створеннявиховуючих ситуацій, робота
в малих группах, бесіда, дискусія; вправи «асоціативний кущ»,
«кошик якостей»
Попередня робота:
- до заходу підготувати дитячі інтерв'ю на тему «Яку людину
можна назвати патріотом?»; стікери у формі плодів;
- завдання для батьків: підготувати матеріали для колажу про
родинні свята, презентацію віршованого збірника дитячих творів.
ХІД ЗАХОДУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Вступне слово вчителя (читає уривок з оповідання
В. Сухомлинського).
Давно це було… В одному селі дівчата і жінки вирішили
показати
свою майстерність. Домовились, що в неділю всі прийдуть на
сільський майдан і кожна принесе найкраще, що вона зробила
своїми руками: рушник, полотно, скатертину тощо.
У призначений день усі дівчата і жінки прийшли на майдан.
Принесли багато дивовижних речей. У старих людей, яким громада
36. 36
Івченко-Чехолка Ю.В.
доручиланазвати найкращих майстринь, очірозбіглися:багато було
талановитих жінок і дівчат. Дружини і доньки багатіїв принесли
вишиті золотом і сріблом шов -кові покривала, тонкі мережані
завіски, на яких були вив'язані дивовижні птахи.
Але переможницею стала дружина бідняка - Марина. Вона не
принесла ні вишитого рушника, ні мережива, хоч усе це вміла
чудово робити. Вона привела п'ятирічного сина Петруся. А Петрусь
приніс жайворонка, якого сам вирізав з дерева. Приклав Петрусь
жайворонка до губів - заспівала, защебета ла пташка, як жива. Всі
стояли на майдані, не поворухнувшись, усіх зачару -вала пісня, і
раптом у блакитному небі заспівав справжній, живий жайворо -нок,
якого привабив спів на землі.
«Хто творить розумну і добру людину - найкращий майстер» -
таке було рішення стариків.
Кожен, хто має дітей, усвідомлює: виховання дітей не лише
найважли віше, але, мабуть, і найскладніше наше завдання. «Якщо
хочешзалишитися в серці людському - виховай своїх дітей»,- повчає
великий український педагог В. Сухомлинський. Істина ця для вас
не нова.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1. Вправа «Кошик якостей».
Слово вчителя.
У мене в руках кошик, а у вас - стікери у формі різних плодів.
Будь ласка, на стікерах напишить одну людську якість, яку ви дуже
бажаєте виховати в своїй дитині. А я буду йти з кошиком і збирати
врожай – ви складаєте плоди до кошика, промовляючи написане.
Висновки після вправи. Вчитель на дошці прикріплює стікери,
що запов нювали батьки. Як правило, нажаль, таку моральну якість,
як патріотизм, батьки згадують не часто.
37. 37
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
2. Вправа «Асоціативний кущ».
Запропонувати батькам виконати вправу «Асоціативний кущ» .
Батьки підбирають слова, що асоціюються в їх розумінні зі
словом - патріотизм. (Взагалі це: любов до країни, родинні почуття,
знання історії свого народу, родоводу,почуття обов’язку, повага до
літніх людей, ветеранів тощо.)
Класний керівник пропонує послухати аудіозаписи, що були
зроблені напередодні, з висловлюваннями учнів класу про те, яку
людину можна вважати патріотом. Обговорюються вислови дітей
разом з батьками.
Слово вчителя.
- Чи кануть такі поняття як «патріотизм», «патріот», «почуття
патріо –тизму», Батьківщина, Вітчизна, «громадянин», «почуття
обов'язку» у наше минуле?
- Як пробуджувати в дитині почуття любові до Батьківщини?
- Так, саме «пробуджувати»,тому що це почуттяє в кожній душі,
лише треба його тільки підсилювати. Заставити любити неможливо!
Любов треба виховувати! Як? Про це наш сьогоднішній захід.
Слово вчителя.
Питання не в тому, потрібний нам патріотизм чи ні. Усіляка
країна стане руїнами, якщо її громадян не об'єднує прихільність до
ПАТРІОТИЗ
М
38. 38
Івченко-Чехолка Ю.В.
землі, на якій вони мешкають, бажання зробити цю землю ще
кращою. Ми звикли пишатися ратними перемогами, але не військові
досягнення роблять країну багатою та щасливою. Її робить такою –
народ, що проживає в ній, його духовні цінності.
Ми справедливо пишаємось нашою культурою, але чомусь вона
незахистила нас від пияцтва та наркоманії, не позбавила нас від
хамства, лихослів'я та вульгарності. Мабуть теперишній патріотизм
полягає не тільки у поважномуставленні до нашої історії, а й у повазі
до себе, як до особистос ті, в повазі до оточуючих, як своїх
співвітчизників, і, взагалом, до своєї країни такої, такою вона є, з її
досягненнями, недоліками та поразками.
3. Робота в малих групах «Ази сімейного патріотичного
виховання».
Об’єднати батьків у групи по три сім’ї, запропонувати відповісти
на питання: «Сімейні прийоми виховання національної свідомості,
національної гідності та самосвідомості», викласти в тезах
необхідність гарного навчання в школі з позиції патриотичних
почуттів.
(Групи працюють впродовж п’яти хвилин, потім презентують
свої наробки)
Слово вчителя (класний керівник підводить підсумок за
результатами батьківських презентацій).
Частіше кажіть дітям, що учень, маючий низький рівень
навчання просто є знахідкою для ворогів України, які хочуть
загодувати нас гамбур герами та залити пивом, щоб ми були
бездумними виконавцями їх бажань.
Та не забувайте бути прикладом для своїх дітей, прикладом
порядності, доброти, чуйності.
39. 39
ПАТРІОТИЧНІ АКВАРЕЛІ
Слово вчителя.
Виховання майбутнього громадянина починається в сім’ї. Саме
тут закладається духовна основа особистості, прищеплюється любов
до Батьків- щини, роду і народу, батьки змалечку вчать дітей
шанувати історію, культу- ру, рідну мову.
Як безцінний скарб передаєтьсяз поколінняв покоління пам’ять
роду. Зберегти її від байдужості, передати у спадок онукам – ось
наше завдання. Це і є процесс сімейного патріотичного виховання.
Тож, давайте зараз створимо спільний коллаж «Наші родинні свята».
(Випуск спільного коллажу «Наші родинні свята». Батьківський
коментар до коллажу.)
ІV. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП
Слово вчителя.
Спілкуйтесь зі своїми дітками, нехай не вулиця і не телебачення
будуть для них джерелом істини, а саме ви. Дивіться з ними фільми
вашого дитин -ства - добрі, чисті, мужні. Не забувайте про дідусів і
бабусь, а потім і діти ваші не забудуть про вас. Саме в людині
залишається людина.
Зараз я хочу познайомити Вас з високими результатами
сумісного виховного впливу батьків та школи саме в патріотичному
вихованні. Це віршований збірник творів учнів школи, присвячений
людям, у житті яких був страшний період – війна.
(Презентація учнями классу віршованого збірника)
Підходить до кінця час нашого спілкування. Сьогодні ми ближче
познайомились, зробили крок назустріч один одному у нелегкій
справі виховання молодих патріотів. Саме такий, сумісний: школа і
сім’я, підхід у вихованні принесе найкращі плоди.
До методичної розробки додаються дві презентації:
1. Презентація віршованого збірника учнів школи.
2. Допоміжна презентація для батьківських зборів.
40. 40
Івченко-Чехолка Ю.В.
4.2. Колективні форми професіональної взаємодії.
Конкурс „Моє педагогічне кредо”.
Учасник готує виступ, який розкриває його педагогічну
індивідуальність. Жанр виступу різноманітний.
Конкурс „Ерудити, вперед!”
Учасникам пропонують заповнити тест-аркуші, до яких внесено
20 запитань. Наприклад: вказати дати початку й закінчення Другої
світової війни тощо.
Конкурс „Педагогічна ситуація”.
Учаснику необхідно виявити знання, вміння, навички в аналізі
педагогічних ситуацій і вирішенні педагогічних завдань.
Конкурс „Педагогічна техніка”.
Учасникам пропонують продемонструвати володіння
педагогічною технікою, акторською майстерністю, фантазією,
творчістю.
Перший етап: учасник отримуєкартку з віршем,який відображає
сильне емоційне переживання людини або яскраве природне явище,
стихію. Через 30 секунд він повинен прочитатизапропонованірядки,
передаючи закладений у них стан природи і душі.
Конкурс „Аукціон педагогічних ідей” (домашне
завдання).
Учасникам пропонують внести творчі ідеї щодо оновлення
виховного процесу в школі.
Професійні багатономінаційні психолого-педагогічні конкурси.
