Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру : методичні рекомендації / уклад. А. О. Мороз. — Миколаїв : ОБЮ, 2017. — 27 с.

2. Миколаїв, 2017
Методичні рекомендації
УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ
ТА РЕЛІГІЙ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСНА
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ЮНАЦТВА
БІБЛІОТЕЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО:БІБЛІОТЕЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО:
ВІД КНИГОЗБІРНІ ДО ІНФОРМАЦІЙНО-ВІД КНИГОЗБІРНІ ДО ІНФОРМАЦІЙНО-
ТУРИСТИЧНОГО ЦЕНТРУТУРИСТИЧНОГО ЦЕНТРУ

3. 2
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного
центру : методичні рекомендації / уклад. А. О. Мороз. — Миколаїв : ОБЮ,
2017. — 27 с.
Сучасні бібліотеки успішно опановують сферу туризму. Вони стають
інформаційними посередниками між організаціями, що надають туристичні
послуги, та їх споживачами, проводять власні туристичні заходи або самі
перетворюються на туристичні об'єкти. Дані методичні рекомендації
містять інформацію про всі перелічені шляхи. У виданні також викладено
деякі важливі поняття туристичної галузі, розглянуто застосування
бібліотечних форм роботи в рекламі рідного краю та його туристичної
інфраструктури, надано рекомендації щодо проведення туристичних заходів.
Методичні рекомендації розраховано на бібліотекарів, методистів,
викладачів та студентів бібліотечних спеціальностей.
© Миколаївська обласна бібліотека для
юнацтва, 2017

4. 3
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
ВСТУП
Сучасні бібліотеки змінюються разом із мінливим
суспільством. Але шкідливий стереотип, що бібліотека — це
тільки місце, де видають книжки, на жаль, залишається та грає
проти нас. Іноді він ставить під загрозу саме існування
бібліотечних закладів. Короткострокова вигода, отримана у разі
закриття бібліотек, переважає в очах можновладців
довгострокову користь для суспільства від їх існування. Отже, в
умовах децентралізації бібліотека повинна довести свою користь
для місцевої громади. Одним із шляхів може стати взаємодія із
туристичною галуззю. Процес розвитку туризму останнім часом
набуває великого значення, адже сприяє розвитку бізнесу і
залученню інвестицій у регіон, а також забезпечує потребу
населення у цікавому та корисному відпочинку. В цих умовах
бібліотеки мають взяти на себе роль інформаційного центру як
для місцевих мешканців і туристів, так і для підприємців
туристичної сфери чи екскурсоводів. Базою для даної діяльності є
краєзнавчі фонди, які містять унікальні відомості про регіон та
значний досвід краєзнавчої роботи, накопиченої бібліотеками.
Опанування туристичної діяльності сприятиме не лише
виживанню бібліотек, але й виконанню ними навчально-
просвітницької функції, патріотичному вихованню молоді.
Туризм збагачує кругозір людини, дозволяє поєднувати
відпочинок з пізнанням нового, оздоровлює фізично. Він
допомагає краще пізнати рідний край, познайомитися з
культурою інших регіонів та країн, зміцнює міжрегіональні та
міжнародні зв'язки.
КЛАСИФІКАЦІЯ ТУРИЗМУ
Велика різноманітність видів туризму зумовила необхідність
виділення декількох ознак, за якими його зручно класифікувати.
Дана класифікація неповна, тому що постійно з'являються нові
види туризму.

5. 4
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
За територіальною ознакою туризм буває внутрішній і
міжнародний;
за способом пересування: пішохідний, лижний, кінний,
автомобільний, велосипедний, водний, автобусний, залізничний,
авіаційний, комбінований;
за кількістю учасників: індивідуальній, груповий, сімейний;
за ступенем активності: активний (турист сам обирає об'єкти та
прокладає маршрут), пасивний;
за категорією туристів: дитячий, молодіжний, для осіб
середнього віку, для осіб похилого віку, для людей з обмеженими
можливостями здоров'я;
за рівнем доступності: соціальний (доступний широким
верствам населення), елітарний;
за засобами розміщення учасників: готелі, мотелі, пансіонати,
кемпінги, намети;
за інтенсивністю туристичного потоку: постійний, сезонний,
міжсезонний;
за метою туризм поділяють на:
рекреаційний — поїздки у центри морського, гірського
відпочинку або в місця з екологічно чистою і красивою природою
для відновлення духовних і фізичних сил;
спортивний — пересування людей у вільний час, щоб
займатися спортом;
лікувально-оздоровчий — перебування в санаторно-
курортних та інших центрах з метою проходження лікувально-
оздоровчого курсу;
культурно-пізнавальний — відвідування історичних,
культурних або географічних пам'яток. Такий вид туризму
найбільше відповідає бібліотечній специфіці, тому зупинимось на
ньому докладніше. Основним принципом культурного туризму є
принцип стійкого розвитку, який передбачає підтримку місцевих
традицій, збереження культурних і природних об'єктів,

6. 5
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
покращення життя місцевого населення. Напрямки культурного
туризму: круїзний, промисловий, гастрономічний, екскурсійний.
Круїз — це подорож на кораблі, що надає можливість відвідати
за час поїздки кілька країн і водночас цікаво проводити час на
палубі судна. Під час промислових турів компанії запрошують на
свої заводи екскурсантів, показують їм виробництво, пропонують
взяти участь у роботі. Гастрономічні тури мають на меті
вивчення особливостей кухні певної країни. (А ось тури,
присвячені дегустації якогось одного продукту: шоколаду, сиру
тощо відносяться до зовсім іншого виду — хобі-туризму).
Екскурсійний туризм — відвідування історичних, культурних,
географічних пам'яток. Для нас найбільш цікаві такі його
різновиди, як літературний і бібліотечний туризм. Мета
літературного (книжкового) туризму — викликати інтерес до
літератури та опосередковано культури, історії краю,
підвищувати престиж читання. Бібліотечний туризм — це
різновид туризму, в якому туристичним об'єктом стає власне
книгозбірня;
діловий — поїздки для участі у виробничих нарадах і
семінарах, наукових конференціях, виставках, ярмарках, для
проведення переговорів та укладення контрактів;
хобі-туризм — пересування з метою зайняття улюбленою
справою в середовищі однодумців під час подорожі (тури для
автолюбителів, членів фан-клубів, колекціонерів, любителів
певних страв або напоїв, творчо-ремісничі тури тощо);
ностальгічний, що дозволяє відвідати місце народження або
походження сім'ї, а також місця проживання родичів або
близьких. Пріоритетне значення він має для країн, де
проживають великі діаспори;
екстремальний — передбачає задоволення потреб людини у
випробуванні своїх можливостей у різних гострих ситуаціях;
релігійний, заснований на релігійних потребах людей різних
конфесій;

7. 6
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
подієвий — поїздки туристів на різні свята, карнавали,
фестивалі, спортивні змагання;
екологічний — відвідування екологічно чистих природних
територій (заповідники, заказники, національні парки, ботанічні
сади) із забезпеченням мінімального впливу на природне
середовище під час поїздок;
освітній — подорожі з метою навчання;
шопінг-туризм — різновид туризму, головною метою якого
є здійснення покупок під час подорожі;
агротуризм (“зелений туризм”) — відвідування сільської
місцевості з проживанням та харчуванням у сільських будинках,
розташованих в екологічно чистих районах, з метою відпочинку
та організації розваг. Даний різновид може служити дієвим
засобом рішення багатьох проблем сільських територій:
створення робочих місць, розвиток інженерної та соціальної
інфраструктури, підвищення доходів сільських жителів,
збереження народних звичаїв, стимулювання охорони місцевих
пам'яток;
креативний туризм — новий різновид туризму, що надає
можливість поринути в абсолютно інше середовище, змінити
звичний спосіб життя. Це можуть бути пригодницькі або
пізнавальні тури, наприклад “навчання у японської школі гейш”,
“служба в канадській армії”. Дуже стрімко розвивається такий
напрям креативного туризму як різноманітні екшн-ігри: мафія,
квести, “Останній герой” тощо.
Долучення бібліотек до сфери туризму може відбуватися у
двох напрямках: інформаційне забезпечення туристичної галузі
та організація туристичної діяльності. Бібліотечний заклад може
приділяти увагу обом напрямкам або виділити один з них.

8. 7
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
Інформація для розвитку туристичної галузі дуже важлива.
Саме інформаційні потоки забезпечують зв'язки між
виробниками та споживачами туристичних послуг. Отже,
бібліотеки мають потенціал для плідної співпраці із
туристичними підприємствами. Слід також враховувати, що
туристи можуть подорожувати країною самостійно, без
посередництва туристичних фірм. Їм особливо потрібна
інформація про природні, історичні, архітектурні пам'ятки краю,
його національні традиції та свята. Існування інформаційних
центрів для туристів на місцях — об'єктивна необхідність. Наш
козир — значна база краєзнавчих відомостей, накопичена за роки
праці. Інформаційне забезпечення туристичної галузі має дві
складові: просування туризму як виду відпочинку та
популяризація рідного краю через призму його туристичної
самобутності. Робота проводиться у декількох напрямках:
• пошукова діяльність. Збір матеріалів про туристичні ресурси
краю, різновиди туристичних послуг та організації, що їх
надають. Вивчення інформаційних потреб туристичних
організацій та звичайних читачів у сфері туризму. Аналіз
краєзнавчого фонду за темами “література”, “історія”,
“екологія”, “етнографія” “архітектура” та літератури з
туризму задля виявлення лакун і доукомплектування.
Вивчення рідного краю, збір відомостей про визначних
особистостей регіону, про пам'ятки історії, мистецтва,
культури, народні звичаї, запис спогадів місцевих жителів,
інтерв'ю із учасниками історичних подій;
• створення баз даних на електронних або паперових носіях
про туристичні ресурси та послуги краю, з метою
формування його туристичного іміджу;
• встановлення контактів з туристичними фірмами, клубами,
Товариством охорони пам'яток історії та культури, відділами
культури і туризму ОДА, заповідниками, краєзнавчими

9. 8
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
музеями та іншими закладами культури, представниками
ЗМІ та налагодження ділового співробітництва;
• придбання різноманітної літератури з туризму на допомогу
співробітникам туристичних фірм, приватним підприємцям,
туристам;
• популяризація агротуризму як додаткового способу
заробітку сільських мешканців; інформаційна підтримка
організації сільських садиб (надання інформації щодо основ
ведення туристичної діяльності, законодавчої бази, історії
села, його звичаїв, легенд, цікавих місць; реклама даного
виду відпочинку серед населення);
• створення на бібліотечному сайті сторінки, присвяченої
послугам, які вона надає організаторам туристичного
бізнесу, індивідуальним туристам, посилання на сайти, що
містять відомості про визначні пам'ятки краю, його
туристичний сервіс;
• надання довідок туристичним організаціям та пересічним
туристам як безпосередньо в бібліотеці, так і онлайн;
• видання власних рекламно-інформаційних матеріалів
(брошур, буклетів, путівників, рекомендаційних списків
літератури, карт, інтерактивних плакатів) з туризму на
папері та електронних носіях;
• створення фотогалерей, віртуальних турів по експозиціях
місцевих музеїв, цікавих історичних місцях;
• зйомка відеороликів про природу та пам'ятки краю;
• допомога туристичним організаціям: інформація щодо
законодавчої бази туристичної діяльності, надання
інформації про історію населених пунктів, звичаїв, обрядів,
пам'ятних місць;
• інформування зацікавлених груп користувачів про нові
надходження з питань краєзнавства та туризму;

10. 9
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
• створення при бібліотеці краєзнавчих та туристичних клубів
або надання приміщення для діючих клубів такого
спрямування;
• соціокультурна діяльність. Бібліотеки накопичили багатий
арсенал традиційних та інноваційних форм роботи, які
можна використати для реклами туристичної
інфраструктури краю та туризму як виду відпочинку:
презентації книг, флешмоби, тематичні вечори, години
цікавої інформації, акції, інтелектуальні ігри (вікторини,
брейн-ринги, квести тощо), традиційні та віртуальні
книжкові виставки, майстер-класи тощо. Форми роботи, що
підійдуть саме для даного напрямку бібліотечної діяльності:
➢ виставка-подорож будується у формі екскурсу по
рідному краю, будь-якій країні або декількох країнах.
Використовуються не тільки книги, статті з періодики,
але й газетні вирізки про людей, якими пишається
місто, країна, цікаві факти з їх життя. Окрім
різноманітного ілюстративного матеріалу, може
включати мапу, на якій відзначено найвизначніші
пам'ятки, заклади культури, туристичні об'єкти. Іноді
бібліотеки супроводжують такі виставки аудіо- та
відеоматеріалами, що допомагають створити емоційно-
забарвлений образ місцевості;
➢ презентація заповідника — захід, доцільний при
наявності у вашому регіоні заповідників, що
пропонують туристичні послуги. Може включати в себе
запрошення співробітників, фотовиставку,
демонстрацію відеоматеріалів, огляд друкованої
продукції, присвяченої заповіднику, розміщення
інформації про нього на сайті бібліотеки, вікторини,
ігри;
➢ тур-звіт — розповідь людини про свою мандрівку. Щоб
такий захід дійсно вийшов цікавим, потрібно
запрошувати на нього цікаву особистість, яка,

11. 10
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
наприклад, подорожує автостопом, або захоплюється
альпінізмом, здійснює навколосвітні подорожі тощо.
Ще одною родзинкою може бути розповідь звичайної
людини, якій випала змога відвідати іншу країну або
навіть регіон. Головне, щоб гість міг яскраво
розповідати про свої враження;
➢ кіноподорож. Завдяки технічному прогресу зараз ми
можемо побачити на власні очі місця, в яких ніколи не
були. Безліч документальних фільмів знято про видатні
музеї, пам'ятки архітектури; існує багато телевізійних
проектів, присвячених подорожам. Їх перегляди краще
здійснювати в туристичних клубах та кіноклубах, якщо
вони діють у бібліотеці;
• надання доступу до Інтернету туристам та використання
скайп-технологій для спілкування з рідними під час
туристичних подорожей;
• участь у змаганнях на одержання грантів.
Серед перелічених напрямків роботи у цифрову епоху все
більшого значення набуває створення різноманітних баз даних.
Розгледимо даний процес докладніше.
Поняття “База даних” та технологія її створення
База даних (компіляція даних) — сукупність творів, даних або
будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, в тому
числі електронній, підбір і розташування складових частин якої
та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові
частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені
за допомогою спеціальної пошукової системи на основі
електронних засобів чи інших засобів (Закон України “Про
авторське право та суміжні права” ст. 1). База даних (далі — БД)
є об'єктом авторського права (Закон України “Про авторське
право та суміжні права” ст. 8).
За типом зберігання інформації БД діляться на
документографічні та фактографічні.

12. 11
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Документографічні БД відображають конкретні документи
та містять їх бібліографічний опис.
Фактографічні БД містять інформацію, що відноситься до
певної предметної сфери або галузі діяльності.
Отож, БД, що містять відомості про край та його туристичні
ресурси, є фактографічними.
Технологія створення фактографічної бази даних:
І. Вибір теми.
1. Визначити соціально значущу тему, яка була б цікава широким
колам користувачів. Наприклад, якщо БД призначені допомогти
формуванню туристичного іміджу регіону, слід пам'ятати про дві
складові даної діяльності: популяризацію рідного краю та
просування туризму як виду відпочинку.
У реалізації першої складової можуть допомогти БД за
наступними темами: “Природа”, “Курорти”, “Пам'ятки історії та
культури”, “Національний одяг”, “Традиційні ремесла та вироби
народної творчості”, Національна кухня”, “Видатні особистості
краю” тощо. Для реалізації другої складової важливо приділити
увагу комфорту клієнта при користуванні туристичними
послугами. З даною метою бажано інформувати населення не
тільки про туристичну індустрію вашого регіону, але й про
заклади побутового обслуговування на його території. Тобто БД
можуть містити відомості як про туристичні фірми, маршрути,
екскурсії, так і про заклади громадського харчування (кафе,
столові, бари, ресторани тощо); готелі, турбази, пансіонати;
ринки, торговельні точки, пункти продажу сувенірів, магазини,
супермаркети; лікарні, медпункти; пасажирський транспорт;
автозаправки; зв'язок (сервісні центри мобільних операторів,
пункти безкоштовного доступу до Інтернету в бібліотеках, WI-FI
зони в громадських місцях) тощо.
2. Визначити цільове та читацьке призначення бази даних.
Наприклад, БД на паперових носіях зможуть користуватися лише
мешканці вашого краю, а БД, доступна через бібліотечний сайт,

13. 12
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
може зацікавити людей з інших регіонів країни. БД, присвячена
письменникам рідного краю, перш за все, буде корисною
школярам та студентам, викладачам, бібліотекарям.
3. Оцінити, які саме відомості з цієї теми вам потрібні.
Наприклад, персоналія може включати наступні відомості: ПІП,
дата народження або роки життя, псевдоніми, сфера діяльності,
належність до певної соціальної групи і т. ін. Інформація про
організацію може складатися з таких відомостей: офіційна назва,
адреса, різні назви за період існування, профіль діяльності,
послуги, для тимчасових — дати існування.
4. Продумати як саме будуть упорядковані зібрані відомості:
текст, таблиця, картотека, мапа, інтерактивна мапа, фотоальбом,
відеогалерея тощо.
5. Розробити форму, у яку ви будете вносити зібрану інформацію.
ІІ. Визначення межі пошуку.
1. Встановити хронологічні межі пошуку (відомості за який
період вам потрібні).
2. Встановити географічні межі пошуку. Наприклад, якщо БД
міститиме краєзнавчі відомості, вам потрібна інформація тільки
про певний регіон.
3. Визначити, на якій мові чи мовах вам необхідна інформація.
ІІІ. Збір інформації.
1. Визначити коло джерел, які можуть містити необхідну
інформацію:
• Традиційні інформаційні ресурси бібліотеки:
o ДБА,
o книги за темою,
o періодичні видання,
o календарі знаменних і пам'ятних дат;
• Ресурси на магнітних носіях:

14. 13
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
o довідкові видання на СD та DVD дисках,
o аудіокниги за темою;
• Автоматизовані ресурси бібліотеки:
o електронний каталог,
o фактографічні бази даних;
• Мережа Інтернет:
o електронні мережеві довідкові видання: енциклопедії,
довідники, словники,
o сайти,
o інтернет-портали. (інтернет-портал — сайт, що
містить велику кількість посилань на інші сайти.
Портали можуть бути універсальними або
тематичними),
o періодичні інтернет-видання;
o БД інформаційних центрів та бібліотек;
• Люди: експерти з даної теми, пересічні громадяни, що
володіють необхідною інформацією;
• Організації, що займаються справами які стосуються цієї
теми.
Відбір джерел залежить від мети вашого пошуку, новизни та
повноти потрібної інформації. У пошуку кількісних даних
допоможуть статистичні довідники, статистичні БД, статистичні
розділи у ділових періодичних виданнях. Персоналії шукають в
енциклопедіях, біографічних довідниках, на персональних
сайтах. Відомості про організації містять довідники, офіційні
сайти організацій. При виявленні фактів, що стосуються
сучасного життя, та ще не містяться в довідковій літературі, слід
звертатися до статей в періодичних виданнях, інтернет-
публікацій, фахівців відповідної галузі.

15. 14
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
2. Виключити джерела, які можуть містити недостовірні або
перекручені відомості. Особливе значення оцінка достовірності
та якості інформації має при пошуку в Інтернеті. Часто-густо в
Інтернеті йде копіювання даних з одного сайту на інший, у
соціальні мережі без перевірки достовірності. Електронний
підручник в Інтернеті може випустити кожен, хто бажає.
Помилки є в рефератах, викладених в різних мережевих банках
рефератів. Звертайте увагу на такі моменти:
• Характер ресурсу, який розмістив матеріал. Інформація на
розважальному сайті може бути недостовірною та
неповною. Надійніше виглядають відомості, розміщені на
сайті, цілком присвяченому даній темі або людині.
• Посилання на авторитетні джерела інформації.
Авторитетними є джерела, що уповноважені в даному
питанні або спеціалізуюся у даній галузі.
• Наявність автора інформації. Анонімний матеріал є менш
надійним.
• Компетентність автора інформації. Слід з'ясувати його
статус, посаду, освіту. Якщо автор має наукову степінь або
фахову освіту, у більшості випадків інформація достовірна.
При оцінці онлайн-енциклопедії перевірте: чи складає її
науковий заклад, або автори статей просто аматори.
Наприклад, автором статті в Вікіпедії може стати будь-яка
людина. Незважаючи на це, редактори Вікіпедії працюють
над підвищенням надійності розміщеної інформації,
вважаючи повністю надійною інформацію, що підтверджена
письмовими джерелами. Редакція Вікіпедії не видаляє
неперевірені відомості, але обов'язково попереджує
користувачів про їх можливу недостовірність.
3. Визначити послідовність вивчення джерел, залежно від мети
вашого пошуку. Від вірного вибору на даному етапі залежить час,
витрачений на пошук інформації.

16. 15
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
4. Серед надійних джерел провести пошук: ознайомитися з
джерелом, за допомогою пошукового апарату джерела виявити
інформацію, оцінити виявлену інформацію, відібрати потрібні
відомості, якщо треба, перейти до іншого джерела.
Якщо у процесі пошуку вам потрібна допомога будь-якої
організації, надішліть на її адресу відповідного листа
електронною поштою.
IV. Упорядкувати інформацію:
Занести зібрані дані у завчасно розроблену форму.
ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІБЛІОТЕКИ
На відміну від організацій, що професійно займаються
туризмом, бібліотеки розвиватимуть дану діяльність, скоріше за
все, на некомерційній основі. Користь від неї очікується
нематеріальна — оцінка громадою вкладу в підвищення
туристичної привабливості регіону, вміння запропонувати
місцевим жителям цікаве та змістовне дозвілля. Якщо
бібліотечний заклад має бажання отримати фінансовий прибуток
при наданні туристичних послуг, то згідно з законодавством
України він повинен одержати ліцензію.
Культурно-пізнавальний туризм є основним напрямком,
котрий можуть розвивати бібліотеки. Багатий досвід культурно-
просвітницької діяльності, накопичений ними, деякою мірою
може допомогти впоратися із відсутністю досвіду власне у сфері
туризму. Бажано залучити до співпраці істориків, краєзнавців,
професійних екскурсоводів, працівників музеїв. Особливу увагу,
звичайно, слід приділити літературному туризму. Що стосується
інших різновидів туризму, то засвоїти їх бібліотечним закладам
буде складніше. Тут багато залежить від специфіки саме вашого
регіону та ступеню взаємодії з іншими його установами.
У межах даного напрямку роботи бібліотека може
проводити різноманітні туристичні заходи, або сама
перетворитися на туристичний об'єкт.

17. 16
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Туристичні ресурси регіону
Розробці конкретних туристичних заходів передує вивчення
туристичних ресурсів вашого краю. Туристичні ресурси —
природно-кліматичні, соціокультурні, історичні, архітектурні й
археологічні, наукові і промислові, видовищні, культові та інші
об'єкти або явища, спроможні задовольнити потреби людини в
процесі туристичної діяльності.
Виокремлюють три типа туристичних ресурсів: історико-
культурні, природні, соціально-економічні. Для культурно-
пізнавального туризму основний інтерес представляє перший
тип.
Історико-культурні туристичні ресурси — це сукупність
об’єктів матеріальної і нематеріальної культури, що історично
зафіксовані на певній території, відображають її неповторність і є
мотивом для здійснення подорожі. До них відносяться:
• археологічні пам'ятки: неолітичні стоянки, поселення доби
міді та бронзи, кургани та інші види стародавніх поховань,
наскельний живопис;
• пам'ятки архітектури (в тому числі руїни): замки, церкви,
монастирі, будівлі роботи визначних архітекторів тощо;
• пам'ятки історії: будинки, споруди, пов'язані з важливими
історичними подіями, історичні пам'ятники, пам'ятні місця,
пов'язані із боротьбою народу проти завойовників тощо;
• біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси — культурно-
історичні та інші об'єкти, пов'язані із певним життєвим
епізодом тієї чи іншої видатної особи (народження,
діяльність, перебування, смерть, поховання). Це меморіальні
музеї, пам'ятники, меморіальні місця;
• музеї: історичні, меморіальні, краєзнавчі, етнографічні
ологічні пам'ятки: неолітичні стоянки, поселення доби міді
та бронзи, кургани та інші види стародавніх поховань,
наскельний живопис;

18. 17
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
• пам'ятки архітектури (в тому числі руїни): замки, церкви,
монастирі, будівлі роботи визначних архітекторів тощо;
• пам'ятки історії: будинки, споруди, пов'язані з важливими
історичними подіями, історичні пам'ятники, пам'ятні місця,
пов'язані із боротьбою народу проти завойовників тощо;
• біосоціальні рекреаційно-туристичні ресурси — культурно-
історичні та інші об'єкти, пов'язані із певним життєвим
епізодом тієї чи іншої видатної особи (народження,
діяльність, перебування, смерть, поховання). Це меморіальні
музеї, пам'ятники, меморіальні місця;тощо;
• етнокультурна спадщина краю: самобутні традиції, звичаї,
обряди, фольклор, народні промисли та ремесла, традиційні
свята, фестивалі, ярмарки.
Різновиди туристичних заходів у бібліотеці
Бібліотечні працівники володіють інформацією і навичками
пошуку, можуть знаходити цікаві туристичні ресурси краю та
планувати конкретні заходи. Найперспективнішими для бібліотек
виглядають такі форми туристичних заходів, як прогулянки,
екскурсії (традиційні та віртуальні), квести, геокешинг, геотагінг,
геокрос.
Прогулянка — найпростіша форма туристично-краєзнавчої
роботи. Зазвичай у спеціальній туристичній літературі
прогулянкою називають подорож до лісу, річки, в гори без
спеціального туристичного спорядження на невеликий час.
Даний формат не надто підходить саме для пізнання культури та
історії краю. Бібліотечні працівники часто використовують слово
прогулянка просто як синонім екскурсії. На нашу думку,
бібліотекарям корисно буде придивитися до такої форми роботи,
розробленої педагогами, як цільова прогулянка, та пристосувати
її до власної практики. Цільова прогулянка передбачає вивчення
одного об'єкта, наприклад, пам'ятника літературному герою, на
відміну від екскурсії, що містить декілька об'єктів. Прогулянка

19. 18
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
короткочасна та може характеризуватися більш вільним
регламентом. У педагогічній практиці цільові прогулянки
проводять для дошкільнят та молодших школярів. Але, на нашу
думку, такий формат може підійти і для інших вікових категорій.
Головне, щоб ваші прогулянки були цікавими та змістовними.
Екскурсія — відвідування визначних місць з науковою чи
навчальною метою, для загального культурного розвитку.
• За змістом екскурсії поділяються на оглядові і тематичні.
o Оглядові покликані сформувати загальне уявлення про
населений пункт, місто, область шляхом висвітлення
деяких підтем (історія, культура, наука, промисловість,
освіта тощо);
o тематичні — присвячені одній темі та поділяються на
історичні, екологічні, мистецтвознавчі, літературні,
архітектурно-містобудівні, виробничі. Дані різновиди, в
свою чергу, теж поділяються на підгрупи. Так,
літературні екскурсії групуються наступним чином:
 літературно-біографічні — проводяться на місцях,
які зберігають пам'ять про життя і пам'ять
письменника, поета, драматурга;
 історико-літературні — розкривають певні періоди
розвитку літератури (наприклад, “Літературна
Одеса двадцятих років”);
 літературно-художні — екскурсії слідами певного
літературного героя, екскурсії по місцях, які були
відображені у якому-небудь літературному творі
або у творах певного письменника тощо.
• За фактом присутності екскурсантів на відвідуваних об'єктах
— традиційні (реальні) та віртуальні.
o Традиційні екскурсії за засобами пересування бувають
пішохідні та із використанням різних видів транспорту.
Перевага пішохідних екскурсій — необхідний темп

20. 19
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
руху, що забезпечує сприятливі умови для показу і
розповіді. Використання засобів пересування
забезпечує мобільність екскурсійної групи;
o віртуальні екскурсії можуть бути автономними або з
реальним гідом. Наша бібліотека використовує обидва
варіанти. Цикл екскурсій “Юність і сучасність рідного
міста”, присвячений окремим вулицям Миколаєва,
запроваджено у 2008 р. Екскурсії проводяться
безпосередньо у бібліотеці, бібліотекарі розповідають
про вулицю, супроводжуючи розповідь
мультимедійною презентацією. У 2010 р. зібраний і
систематизований бібліотекарями матеріал увійшов у
новий розділ сайту — віртуальні круїзи. Ознайомитися
із даним циклом можна на сайті нашої бібліотеки у
розділі “Краєзнавчий калейдоскоп”.
Українські бібліотеки поступово опановують цю форму
роботи і вже накопичили цікавий досвід. Наприклад,
Всеукраїнська громадська бібліотечна організація “Українська
бібліотечна асоціація” (УБА) стала переможцем конкурсу
проектів Європейської культурної фундації та запровадила
проект “Прогулянки улюбленим містом”. Проект має на меті
створення контенту прогулянок українською та англійською
мовами для киян та гостей столиці з України або інших країн.
Вже підготовлено та проведено цикл прогулянок, які можна
вважати повноцінними екскурсіями. Бібліотека-філія №31 ЦБС
для дорослих м. Львова організовує пішохідні екскурсії містом,
починаючи з 2006 року. Їх проводять як професійні
екскурсоводи, так і співробітники бібліотеки. Херсонська обласна
бібліотека для дітей імені Дніпрової Чайки має досвід проведення
автобусних екскурсій.
Отже, здійснювати власну екскурсійну діяльність цілком під
силу бібліотеці. До такої діяльності зазвичай намагаються
залучити професіоналів, які мають фахову освіту та
дотримуються певної методики. Але якщо такої можливості нема,

21. 20
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
використання професійних правил екскурсовода допоможе
провести вашу екскурсію більш якісно.
o Безпека екскурсійної групи. Перед подорожжю обов'язково
попередити екскурсантів, що проїзну частину слід
переходити тільки на пішохідному переході та на зелене
світло. Попереджувати про наявність на маршруті будь-
яких незручностей (низька стеля, сходинки тощо). Перед
початком поїздки автобусом проінструктувати пасажирів, як
слід поводитись під час руху та чого не можна робити.
Стежте за кількістю туристів, перераховуйте людей;
o тривалість екскурсії. Згідно з професійними нормативами
вона може тривати від академічної години (45 хв.) до доби.
На нашу думку, екскурсія, організована бібліотекою, не
повинна тривати більше трьох годин. Екскурсовод має
вкладатися у запланований час. Не рідше, ніж раз у дві
години, повинна бути санітарна зупинка. Місце, в якому
можна її зробити, треба обирати заздалегідь;
o показ об'єктів. Перед екскурсією треба пройти маршрут
самостійно та вибрати кращі точки огляду, враховуючи пору
року і час доби (наприклад, влітку об'єкт може закривати
зелень, вранці — сонце сліпити очі). Екскурсовод
обов'язково повинен стояти обличчям до групи. Людей
навколо себе він розташовує у вигляді півкола, щоб усі
добре бачили та чули. Якщо об'єкт маленький, екскурсовод
стає збоку від нього;
o подання інформації. Завдання екскурсовода — розповісти
так, щоб туристи могли зрозуміти та запам'ятати якомога
більше інформації. Не перевантажувати розповідь
відступами від теми, незрозумілими термінами, робити
логічні переходи від теми до теми, час від часу
узагальнювати. Спочатку показати об'єкт і тільки після
цього розповідати про нього. Під час автобусної екскурсії
розповідати про те, що туристи бачать в даний момент.

22. 21
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Давати багато пояснень: чому споруда побудована саме тут,
носить саме таку назву;
o достовірність інформації. Не користуватися сумнівними
джерелами інформації (телевізійні передачі, жовта преса,
чутки тощо). Якщо вас запитують, а відповіді ви не знаєте,
нічого не треба вигадувати, щоб не вводити в оману.
Потрібно сказати: “Я не знаю” або попросити дозволу
відповісти пізніше.
В наш час з'являться багато ігрових форм туристичного
краєзнавства, які зазвичай не відображені у фахових
підручниках, але приваблюють все більшу кількість людей. Адже
вони поєднують інтелектуальну складову із фізичним
навантаженням та духом суперництва і дозволяють весело
провести час.
Квест — це один з жанрів ігор, що потребує від гравця
виконання завдань для просування по сюжету. Наша бібліотека
почала проводити квести з 2015 р. Кожна гра присвячена окремій
вулиці міста. Учасники — студенти миколаївських ВНЗ,
технікумів, учні ліцеїв та шкіл, — проходячи певну вулицю,
мають розгадати 10-12 загадок щодо історичних фактів та
архітектурних пам'яток, знайти відповідні локації (об'єкти) на
ній, біля яких зробити підтверджувальне командне селфі,
отримати на кожній локації від координаторів фрагменти
пазлів. Впоравшись із завданнями, повернутися до бібліотеки,
правильно скласти пазл і захистити перед журі свій маршрут.
Про методику організації квесту можна дізнатися на сайті
нашої бібліотеці (рубрика “Поради методиста” розділу “Творча
лабораторія для фахівців”). Особливо зверніть увагу на пункти,
що стосуються безпеки учасників. Вони актуальні й для інших
різновидів ігор.
Геокешинг — пошук схованок або розв'язування загадок із
використанням GPS. Одні гравці готують схованку, за допомогою
GPS визначають її географічні координати та повідомляють про

23. 22
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
них в Інтернеті. Інші гравці використовують свої GPS-приймачі
для пошуку схованки. Спочатку здається, що знайти схованку за
допомогою GPS-приймача просто. Однак точність, з якою GPS-
приймач визначає позицію — від декількох метрів до декількох
десятків метрів — дозволяє тільки «окреслити» невеликий район
місцезнаходження схованки. Для точнішого пошуку контейнера
слід користуватися підказками з описом схову. Схованки також
можуть готувати не гравці, а організатори гри. В деяких варіантах
гри схов рекомендується створювати тільки в місцях, які
представляють природний, історичний, культурний,
географічний інтерес. Отже, ця гра підійде для розвитку туризму
у вашому краї та реклами його пам'яток.
Геотагінг — визначення географічних координат об'єктів,
що знайдені за підказками або фотографіями. Певною мірою, це
геокешинг навпаки.
Геокрос — змагання на швидкість проходження командами
локацій за заданими географічними координатами із наданням
фото- та відеозвітів.
Такі рухливі пізнавальні ігри можна проводити зі
школярами та студентами вашого населеного пункту. Фотознімки
об'єктів вони можуть робити на мобільні телефони та викладати у
соціальні мережі із додаванням координат і тегів (ключових слів).
Таким чином, в Інтернеті буде створюватися віртуальний
маршрут, яким можуть скористатися гості вашого краю.
Бібліотека як туристичний об'єкт
Бібліотека теж може стати одним із об'єктів туристичного
маршруту. Якщо бібліотека має це на меті, вона повинна знайти
родзинку, яка стане принадою для туристів. Далеко не всі
бібліотечні заклади можуть вражати незвичайним архітектурним
проектом, технічним обладнанням, новизною дизайну.
Непоганим виходом може стати створення власних міні-музеїв
або історико-краєзнавчих куточків. Це допоможе бібліотеці

24. 23
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
знайти власне обличчя, створити унікальний імідж, сприятиме
росту її авторитету у власному населеному пункті. Отож,
вивчаючи рідний край, бібліотекарі можуть збирати народні
костюми, вишивки, книги, посуд, іграшки тощо. Сучасний світ
дуже швидко змінюється, деякі речі вийшли з повсякденного
вжитку зовсім нещодавно — рахівниці, друкарські машинки,
пральні дошки, магнітофони тощо. Вони теж можуть стати
частиною експозиції, цікавої для прийдешніх поколінь.
Музеї, створені при бібліотеках, можуть мати різні профілі.
Історико-етнографічні — зберігають матеріали з історії краю,
культури, звичаїв його населення. Цікавий варіант — музей
історії населеного пункту, що містить фотографії, предмети
старовини, відеозаписи визначних подій, авторські роботи
місцевих майстрів тощо. Інший варіант — музей книги. Основою
експозиції можуть стати книги місцевих авторів з автографами,
старовинні книги, книги незвичайних форматів, книги,
ілюстровані видатними художниками, книги-лауреати
різноманітних премій тощо. Літературно-мистецькознавчі —
присвячені літературі та мистецтву краю. Це може бути музей
декоративно-ужиткового мистецтва, музей життя та творчості
письменника-земляка тощо. Багато бібліотек організовують у
себе виставки місцевих художників. Іноді після закриття таких
виставок художники дарують бібліотеці свої картини, які можуть
стати експонатами музею. Бібліотечний музей може стати базою
для проведення різноманітних заходів: екскурсій, літературних
вечорів, фольклорних свят тощо.
ЛІТЕРАТУРА:
Криловська О. А. Молодіжна бібліотека і краєзнавчий
туризм : з досвіду роботи Миколаївської ОБЮ / О. А. Криловська
// Бібліо+ : інформаційний бюлетень / уклад. Н. В. Драгуновська.
— Миколаїв : ОБЮ, 2016. — Вип. 15. — С. 6 — 9.

25. 24
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
ЕЛЕКТРОННІ РЕСУРСИ:
Библиотека как объект туризма [Электронный ресурс] :
методико-библиографическое пособие / сост. Н. В. Алексеенко,
Н. И. Мизина, А. В. Селянская ; отв. за вып. И. А. Батурина ;
МУК МЦБС. — Электрон. дан. — Кущевская, 2013. — 41 с. —
Режим доступа : http://libsmr.ru/lib2/upload/museum/%D0%9E
%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB
%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%AD%D0%9A
%D0%9D%D0%94/2310.pdf. — Название с экрана. — Дата
просмотра: 13.11.2017.
Бібліотека як складова туристичного простору [Електронний
ресурс] : з досвіду роботи бібліотек Надвірнянської ЦБС / Івано-
Франківська ОУНБ ім. І. Франка, наук.-метод. від. ; [уклад.
Г. М. Колотило ; підгот. Р. Грушецька ; комп. диз.
Г. М. Щепанська ; наук. ред. Л. В. Бабій]. — Електрон. дані. —
Івано-Франківськ, 2012. — 9 с. — (Серія «Публічна бібліотека :
сучасна модель»). — Режим доступу : http://lib.if.ua/prof/?p=448.
— Назва з екрана. — Дата перегляду : 13.11.2017.
Бібліотека як складова туристичного простору [Електронний
ресурс] : тренінг // Запорізька ОУНБ : сайт. — Електрон. дані. —
Режим доступу : http://zounb.zp.ua/node/5509. — Назва з екрана.
— Дата перегляду : 13.11.2017.
Від традицій до інновацій: сучасні моделі книжкових
виставок [Електронний ресурс] : методичні рекомендації /
Хмельницька ОУНБ ім. М. Островського ; [уклад. Шейчук В. В.].
— Електрон. дані. — Хмельницький, 2013. — 24 с. — Режим
доступу : http://www.ounb.km.ua/vidanya/2013/trad_innov.pdf. —
Назва з екрана. — Дата перегляду : 13.11.2017.
Геокешинг [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна
енциклопедія. — Електрон. дані. — Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D0%BA
%D0%B5%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3. — Назва з
екрана. — Дата останньої правки : 27.10.2017. — Дата перегляду :
13.11.2017.

26. 25
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Грабовський Ю. А. Спортивний туризм [Електронний
ресурс] : навчальний посібник / Ю. А. Грабовський, О. В. Скалій,
Т. В. Скалій. — Електрон. дані. — Тернопіль : Навчальна книга
— Богдан, 2009. — 305 с. — Режим доступу :
http://infotour.in.ua/grabovsky.htm. — Назва з екрана. — Дата
перегляду : 13.11.2017.
Грицак Ю. П. Організація самодіяльного туризму
[Електронний ресурс] : навчальний посібник для студентів
спеціальності “Туризм” / Ю. П. Грицак. — Електрон. дані. —
Харків : Экограф, 2008. — 164 с. — Режим доступу :
http://infotour.in.ua/grycak.htm. — Назва з екрана. — Дата
перегляду : 13.11.2017.
Емельянов Б. В. Экскурсоведение [Электронный ресурс] /
Б. В. Емельянов. — Электрон. дан. — Москва : Советский спорт,
2007. — 216 с. — Режим доступа :
http://tourlib.net/books_tourism/ekskurs.htm. — Название с экрана.
— Дата просмотра : 13.11.2017.
Ковешніков В. С. Інноваційні види туризму [Електронний
ресурс] / В. С. Ковешніков, О. С. Ліфіренко, Н. М. Стукальська //
Інвестиції: практика та досвід : журнал. — Електрон. дані. —
2016. — № 4. — С. 38 — 44. — Режим доступу :
http://www.investplan.com.ua/pdf/4_2016/10.pdf. — Назва з екрана.
— Дата перегляду : 13.11.2017.
Крупенникова О. Экскурсия или прогулка — в чем разница?
[Электронный ресурс] / О. Крупенникова // Livejournal. Homaaxel.
— Электрон. дан. — Режим доступа :
http://homaaxel.livejournal.com/717143.html. — Название с экрана.
— Дата публикации : 24.09.2012. — Дата просмотра : 13.11.2017.
Мальська М. Туристичний бізнес: теорія та практика
[Електронний ресурс] : навчальний посібник / Марта Мальська,
Володимир Худо. — Електрон. дані. — Київ : Центр учбової
літератури, 2007. — 424 с. — Режим доступу :
http://pidruchniki.com/10290718/turizm/turistichniy_biznes. — Назва
з екрана. — Дата перегляду : 13.11.2017.

27. 26
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Методика выполнения библиографических и
фактографических справок [Электронный ресурс] : методические
рекомендации / сост. Т. Б. Мильруд ; Дальневосточная
государственная научная библиотека. — Электрон. дан. —
Хабаровск, 2013. — 31 с. — Режим доступа : https://fessl.ru/for-
librarian/ninmo/nmo/220-nmo-method-advice.html. — Название с
экрана. — Дата просмотра : 13.11.2017.
Про авторське право і суміжні права [Електронний ресурс] :
Закон України від 23.12.1993 р. № 3792-ХІІ (редакція станом на
26.04.2017 р.) // Верховна Рада України : офіційний веб-портал.
— Електрон. дані. — Режим доступу :
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12. — Назва з екрана. —
Дата перегляду : 13.11.2017.
Серых Л. А. Использование Интернета в краеведческой
работе со школьниками [Электронный ресурс] : методическое
пособие / Л. А. Серых. — Электрон. дан. — Самара : Центр
развития образования, 2013. — 64 с. + 1 электрон. опт. диск
(DVD). — Режим доступа : http://libsmr.ru/lib2/upload/museum/
%D0%9E%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB
%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D0%AD%D0%9A
%D0%9D%D0%94/metodposobie.pdf. — Название с экрана. —
Дата просмотра : 13.11.2017.
Скутар Т. Історико-культурні туристичні ресурси як основа
розвитку пізнавального туризму в Чернівецькій області
[Електронний ресурс] / Тетяна Скутар // Буковинський вісник
державної служби та місцевого самоврядування. — Електрон.
дані. — Режим доступу : http://buk-visnyk.cv.ua/naukova-
dumka/727/. — Назва з екрана. — Дата публікації : 27.09.2016. —
Дата перегляду : 13.11.2017.

28. 27
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................... 3
Класифікація туризму .................................................................... 3
Інформаційне забезпечення туристичної галузі .......................... 7
Туристична діяльність бібліотеки ................................................. 15

29. 28
Бібліотечне краєзнавство : від книгозбірні до інформаційно-туристичного центру
Відповідальний
за випуск: директор обласної бібліотеки для юнацтва
Ткаченко Н. В.
Укладач: методист науково-методичного відділу
Мороз А. О.
Редактор: провідний бібліотекар відділу автоматизації бібліотечних процесів
Гервасьєва Т. М.
Комп’ютерне
макетування: завідуюча відділом автоматизації
Намесник С. А.
Миколаївська обласна бібліотека для юнацтва
т/ф: (0512) 37-62-33, е-mail: unbib.mk@gmail.com, unbib.mk.ua
54001, вул. Велика Морська, 92, м. Миколаїв, Україна