1. Досвід роботи вчителя біології
Прескуре Василя Дарйіовича
з проблеми
«ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ
КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ
БІОЛОГІЇ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ
ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
2. Знання, вміння та навички, котрі учні набувають й виробляють, навчаючись
та виховуючись в освітніх закладах, беззаперечно, є важливими. Поряд із цим
сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, оскільки саме ключові
компетентності є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність
випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в
житті суспільства.
У формуванні ключових компетентностей учнів значну роль відіграє
вчитель. Від його предметно-методичної, психологічної, інформаційно-
комунікаційної, загальнонаукової, загальнокультурної компетентностей у значній
мірі залежить професійна та життєтворча компетентність учня.
Освітні компетентності учня будуть відігравати багатофункціональну роль,
що виявляється не тільки у школі, а й у родині, у дружньому колі, у майбутніх
професійних стосунках. Мій обов’язок як учителя біології – викликати глибокий та
стійкий інтерес до предмета, а значить і до науки. Створити можливість
отримувати нові враження, бачити красу навколишнього світу, проявляти
милосердя, співчуття до всього живого, виховувати готовність прийти на допомогу
природі, охороняти її скрізь і завжди.
Особливості часу вимагають формування молодої, високоосвіченої, творчої,
суспільно-активної людини, яка вміє критично мислити, володіє комунікативними
здібностями, використовує свій потенціал для самореалізації,
конкурентноспроможна, яка не тільки багато знає, а і використовує свої знання, яка
розробляє нові ідеї.
У своїй практичній діяльності я розвиваю в учнів наступні компетентності:
Застосовуючи комунікативну компетентність я спонукаю учнів до
висловлювання власної думки, розвиваю вміння правильно ставити запитання та
відповідати на них, створюю проблемні ситуації. Розвиваючи комунікативну
компетентність в учнів формується вміння висловлювати свою думку,
аргументовано її довести. Вони роблять доповіді, вміють захистити проект,
реферат.
3. Формування комунікативної компетентності є важливою складовою
ключових компетентностей тому, що сприяє формуванню в учнів вміння
працювати й співпрацювати в колективі (команді, ланці, малій групі); розвитку
комунікативності, культури міжособистісних взаємин, здатності приймати спільні
рішення, а також виховує моральні орієнтири молодого покоління, яке по
закінченню школи приступить до професійної діяльності. Тому я розробляю ігри,
різні за складністю, формою та часом проведення, в які залучаються всі учні групи
і навіть ті, які втратили інтерес до навчання ще в стінах школи.
В межах інформаційної компетентності я пропоную завдання, для виконання
яких необхідно звернутися до додаткових джерел інформації. Заохочую учнів до
використання додаткової інформації під час підготовки домашнього завдання,
виконання міні-проектів, підготовки до олімпіади та ЗНО. Я консультую учнів з
питань тематики робіт та пошуку інформації, навчаю складати плани, тези,
конспекти.
Мої учні добувають інформацію з різних джерел – довідкової,
енциклопедичної, науково-популярної, художньої літератури, періодичної преси,
засобів масової інформації, комп’ютерних баз даних, Інтернету. Причому
найбільше зусиль я докладаю для розвитку вміння роботи саме з друкованими
джерелами інформації, тому що в сучасних учні мають вже достатньо добре
сформоване вміння використовувати нові інформаційні технології та швидко
адаптуються до їх змін. Результатом формування цієї компетенції в учня
формується вміння виділяти головне, поєднувати різні джерела інформації,
впорядковувати свої знання, критично оцінювати інформацію.
Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для
відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією.
Викладання біології пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної
інформації, тому для мене є особливо ефективним застосування комп’ютерної
техніки, оскільки дозволяє мені дуже швидко опрацювати цю інформацію і
представити її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, діаграм,
презентацій, тощо. Тому з перших уроків звертаю особливу увагу на формування
4. інформаційної компетентності, що є важливим для учнів у період навчання у школі
та у продовж життя.
На уроках щоразу наголошую на тому, що вміння знайти необхідну
інформацію, опрацювати її, застосувати для вирішення певних завдань та проблем
не тільки на уроці, а і в повсякденному житті так само важливе, як і споживання
їжі. Тому привчаю учнів до підготовки випереджуючих завдань у вигляді
повідомлень про наукові досягнення і відкриття в біології, медицині та інших
споріднених з біологією науках. Свої повідомлення учні накопичують у власних
портфоліо з біології, в які також вкладають виконані творчі завдання.
Компетентність саморозвитку та самоосвіти стимулює самоосвітню
діяльність учнів, керує роботою учнів, відслідковує динаміку розвитку учнів,
допомагає самореалізуватись. Вона забезпечує формування загальнонавчальних
умінь, вміння самостійно здобувати знання. Таким чином, компетентнісний зміст
освіти проходить наскрізною лінією через усі навчальні предмети, тому на уроках
біології я постійно демонструю зв’язок біологічних знань із знаннями з інших
галузей науки.
Формування соціальної компетентності учня на сьогоднішній день є
важливим у навчально-виховному процесі, що пов’язане, насамперед, із змінами,
що відбуваються в суспільстві, економіці, промисловості, міжнаціональних
відносинах. Скажімо, кілька десятиліть тому людина мала можливість
використовувати певний набір знань, умінь і навичок протягом тривалого часу
майже без змін, нині бурхливий розвиток науки і техніки, використання
інформаційно-комунікаційних технологій у всіх сферах людської діяльності,
міграційні процеси в суспільстві вимагають формування в учнів не тільки набору
певних знань, умінь і навичок, а й соціальної компетентності, що являє собою
здатність приймати свої рішення й прагнути до розуміння своїх потреб і мети;
підтримувати соціальну єдність з суспільством, уміти визначати особисту роль у
соціумі; мати ціннісні орієнтири та саморегуляцію; розвивати культуру
міжособистісних взаємовідносин. Тому на більшості уроків завжди звертаю увагу
на формування в учнів складових соціальної компетентності.
5. Формування здоров’язберігаючих компетентностей пов’язано з
використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих тощо),
соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій
безпеки життєдіяльності. Здоров’язберігаючі технології створюють безпечні умови
для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання
раціональної організації виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих,
індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та
фізичного навантажень можливостям дитини. Оздоровчі технології, спрямовані на
вирішення завдань зміцнення фізичного здоров’я учнів, підвищення потенціалу
(ресурсів) здоров’я: фізична підготовка, фізіотерапія, ароматерапія, загартування,
гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія. Технологія навчання здоров’ю –
гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями,
вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та зловживання
психоактивними речовинами, статеве виховання. Виховання культури здоров’я –
це виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та
зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню
мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за
особисте здоров’я, здоров’я родини.
Здоров’язберігаючі технології навчають дітей жити без конфліктів. Навчають
укріплювати, зберігати своє і цінити чуже здоров’я. Ці технології прищеплюють
дітям принципи здорового способу життя, посилюють мотивацію до навчання.
Фізкультхвилинка впливає на покращення кровопостачання головного мозку.
Одна із проблем, що гостро стоїть не тільки в школі, але і в суспільстві в цілому –
гіподинамія. Технічний прогрес веде до зменшення рухової активності людини.
Зменшується не тільки час, присвячений активним руховим вправам, але і час,
проведений на свіжому повітрі. Тому в структурі уроку для збільшення
працездатності і зменшення втоми необхідно активно запроваджувати
фізкультхвилинки на розслаблення кистей рук, масаж пальців перед письмом,
дихальну гімнастику, попередження втоми очей, правильність постави учнів тощо.
6. При цьому враховуються вимоги до рухової активності: рухи повинні бути
різноманітні, прості. Фізкультхвилинка проводитися на початковому етапі втоми.
Для підвищення ефективності формування компетентностей в учнів я також
застосовую наступні інноваційні технології навчання, які допомагають мені
привести дитину від зацікавленості до формування вмінь і навичок:
Інтерактивні технології.
Проблемне навчання
Інформаційно-комунікаційні технології
Проектні та модульні технології
Дослідницьке навчання
Особливу увагу надаю тим методам, засобам та формам навчання ,які
стимулюють пізнавальну та розумову діяльність, розвивають інтерес до предмету,
допомагають покращувати якість знань.
Немає навчання без виховання.
Більшу частину свого часу дитина проводить у школі – на уроці. Урок не
лише основна форма навчання, але й сфера, в якій, переважно відбувається шкільне
виховання. Це зумовлює необхідність чітко визначити фактичний виховний
потенціал уроку. Основним виховним чинником є зміст навчального предмета. З
урахуванням його характеру і формою, виховну мету уроку. Адже на уроці учень
взаємодіє не лише із змістом предмета. Є ще низка інших чинників, на які я
звертаю увагу: організація уроку, взаємини його учасників (учитель та учень),
умови в яких вони працюють, навчальна праця, контроль та оцінювання, методи
навчання, психологічна атмосфера уроку. Чинником вихованням служить усе, з
чим взаємодіє учень.
Створення сприятливого психологічного мікроклімату в колективі .
Крім здібностей та інтелекту дитини, навчання, розвиток і успіх учня
залежить і від того, у якій психологічній атмосфері відбувається процес здобуття
знань. Тому на своїх уроках намагаюсь створити максимально приємну атмосферу,
встановлюючи духовний контакт між вчителями і учнями. Цьому сприяє чітка
структура уроку, спільна мотивація, рефлексія, створення ситуацію успіху. Для
7. цього використовую бонусні картки, створюю умови, що дозволяють учням бути
самостійними, активними, отримати емоційне задоволення від оцінювання їхньої
праці.
Урок як основна форма діяльності.
Головні принципи, на яких я будую свою роботу на уроці є: системність,
чергування форм та методів, послідовність, лаконічність, ясність.
інтерактивні форми та методи навчання допомагають мені у формуванні в
учнів навичок самостійної творчої діяльності з біології, розвивають їх пізнавальні
інтереси, поліпшують міжособистісні взаємини такі, як дискусії, рольові та ділові
ігри, розробка власних проектів, методи «мозкової атаки», групові та парні форми
навчання (кооперативне навчання, колективно-групове навчання, опрацювання
дискусійних питань).
У своїй роботі я використовую різноманітні проблемні ситуації, такі як:
ситуація невідповідності, несподіванки, ситуація яка спонукає учнів до порівняння
та зіставлення явищ та факторів, ситуація що спонукає до узагальнення фактів,
ситуація яка спонукає учнів до аналізу фактів та явищ дійсності,що породжують
протиріччя. Для створення проблемних ситуацій я використовую такі прийоми:
«Ми науковці», «Мозкова атака», «Логічний ланцюжок», «Прес», «Рішення
ситуаційних задач», «Мікрофон», «Виконання проектів».
Одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері освіти є робота
зі збереженням і зміцнення здоров’я дітей, що реалізується через систему
здоров’язберігаючих технологій. При виявлені в дітей перших ознак перевтоми
роблю перерви під час яких виконуємо нескладні фізичні вправи, такі як «вправа
для хребта», «комплекс 4 вправи», «Вправи для зняття втоми з очей» та інші. Такі
перерви під час уроку сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновляють
тонус м’язів які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і
слуху.
Одним із видів навчання біології учнів старших класах є метод проектів . Він
орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову,
спрямовану на розв’язання конкретної проблеми з використанням різноманітних
8. методів і способів навчання і знань з різних галузей науки. У своїй практиці я
використовую індивідуальні, колективні, міжпредметні, інформаційні,
дослідницькі та творчі проекти.
Центральне місце в проблемному навчанні займає дослідницький метод. Цей
метод передбачає побудову процесу навчання зразок процесу наукового
дослідження, здійснення основних етапів дослідницького проекту, зрозуміло, у
спрощеній доступній учням формі: виявлення невідомих фактів, що підлягають
дослідженню, уточнення і формулювання проблеми, висунення гіпотез, складання
плану дослідження, здійснення дослідницького плану, дослідження невідомих
фактів та їх зв’язок з іншими, перевірка висунутих гіпотез, формулювання
результату, оцінка значимості отриманого нового знання, можливостей його
застосування. Важлива особливість дослідницького методу полягає в тому, що в
процесі вирішення одних проблем постійно виникають нові.
Дослідницьке навчання я використовую на лабораторних та практичних
роботах, при написанні учнями рефератів різної складності, при виконані учнями
дослідницьких та творчих проектів.
Сучасний урок неможливий без використання інформаційних та
телекомунікаційних технологій. Особливо це стосується предметів природничого
циклу, тому що саме вони формують в учнів цілісну картину світу. Використання
інформаційних технологій: інтенсифікує передачу інформації; значно розширює
ілюстративний матеріал; створює проблемні ситуації; підсилює емоційний фон
навчання; формує навчальну мотивацію; матеріал,що пропонується учням
запам’ятовується набагато краще ніж на традиційних уроках і забезпечує більш
високий рівень засвоєння предмета.
В своїй практиці на уроках біології за допомогою комп’ютера я
використовую кольорові малюнки та фото, відеофрагменти, мультимедійні
презентації, мережу Інтернет. На сучасному етапі інтеграція комп’ютерних
технологій в педагогічний процес відкриває широкі можливості для його
подальшого удосконалення та розвитку.
9. Кожний із зазначених мною підходів формування ключових
компетентностей не вичерпує проблеми життєвої і професійної компетентності
учня повністю; всі ці підходи знаходяться у взаємозв’язку один з одним і
взаємодоповнюють один одного.
Життєвий і професійних успіх людини залежить від її здатності адаптуватися
до змін, що відбуваються у суспільстві через вміння оволодівати та гнучко
застосовувати набуті знання, уміння, власний та суспільний досвід. І в цьому
повинен йому допомогти компетентний педагог, який має високий рівень
педагогічної майстерності.
