1. Навчально-виховний комплекс №13
Педагогічна рада
Сучасні підходи до формування
позитивної мотивації дітей на
здоровий спосіб життя в процесі
вивчення основ здоров’я
Підготувала: Теслюк Н.Ю.,
вчитель біології та основ здоров’я
2. Найвища цінність суспільства - людина. Проте з кожним роком збільшується кількість
чинників, які негативно впливають на її життя та здоров’я. Здебільшого ці чинники породжує
сама людини: науково-технічний прогрес, діяльність людини, її необачне поводження з
природою. Тому пріоритетом на сучасному етапі розвитку суспільства визнано безпеку кожної
людини. Під безпекою життєдіяльності слід розуміти характеристику існування людини в
певному місці її перебування, що відображає збалансованість між впливом чинників, які
загрожують життю або здоров’ю людини, та таких, що запобігають наслідкам цієї
життєдіяльності.
Критичний рівень здоров’я й фізичного розвитку дітей та учнівської молоді внаслідок
зниження рухової активності в умовах зростання (до 72% навчального часу), за даними
досліджень, психоемоційного напруження процесу навчання, впровадження комп’ютерних
технологій у повсякденний побут, в несприятливих екологічних умовах, на тлі зростання
антисоціальних проявів серед учнівської молоді висувають першорядне завдання перед
державними органами, педагогічною громадськістю - збереження та зміцнення здоров’я
школярів, формування в них навичок здорового способу життя.
Тому важливим напрямком сучасної освітньої діяльності в Україні є реалізація
комплексної державної політики щодо збереження здоров'я та захисту життя підростаючого
покоління, і, в першу чергу, через викладання предмета «Основи здоров'я».
Основи здоров’я — інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та
безпеки життєдіяльності. Конкретним результатом навчання є розвиток життєвих
(психосоціальних) навичок учнів, зокрема таких, як уміння прийняття рішень, вирішення
проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності,
подолання емоцій та стресу, встановлення міжособистісних відносин.
Як свідчить практика, інформаційно-просвітницький підхід (знання заради знань), що
домінував протягом багатьох років, виявився неефективним у вирішенні завдань профілактики
тютюнокуріння, вживання алкоголю, наркотиків, поширення ВІЛ-інфекції та ІПСШ. На
сьогодні альтернативним є компетентнісний підхід (знання заради вмінь). Він базується на
основі формування та розвитку життєвих навичок, що дозволяли б успішно розв’язувати
завдання самозахисту від ризикової поведінки, долання життєвих труднощів, повсякденних
проблем та інших питань, що розкриваються у змісті навчального предмета.
Моя робота, як вчителя основ здоров’я та біології, проводиться за такими пріоритетними
напрямками:
- формування в учнів мотивації на здоровий спосіб життя;
- вироблення навичок безпечної поведінки;
- всебічне використання місцевого матеріалу;
- екологічна спрямованість знань учнів.
До найбільш оптимальних форм проведення занять з основ здоров’я можна віднести такі:
урок – дискусія, урок – консультація, урок – практикум, урок – конференція (брифінг),
тренінг.
В процесі навчання широко використовую інтерактивні методи навчання, такі як:
- робота в групах;
- мозкова атака;
- рольова гра;
- дебати, дискусії;
- аудіовізуальна діяльність (перегляд та обговорення відеофільмів);
- спільне виготовлення плакатів;
- розгляд і аналіз конкретних ситуацій;
- навчання однолітків і молодших школярів за методом «рівний – рівному»;
- моделювання ситуацій;
- проектування.
Сьогодні існує багато методик, які, органічно доповнюючи одна одну, допомагають
дитині швидко навчитися процесу творчості. Одним із найпріоритетніших є інноваційний
метод проектів. Метод проекту – пошук розумного балансу між академічними знаннями і
прагматичними вміннями. Основою його є розвиток критичного мислення, пізнавальних
навичок учнів, умінь конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі.
3. Пріоритетним напрямком роботи я визначаю ціннісне ставлення учня до себе. Щоб бути
успішними в житті, сучасні діти повинні навчитися здобувати, аналізувати і обробляти
всіляку, деколи суперечливу інформацію, приймати обґрунтовані рішення в ситуаціях з
випадковими результатами, оцінювати міру ризику і шанси на успіх. Наведу приклад з
власного досвіду.
Не можливо уявити наше сьогодення без реклами, яка атакує нас звідусіль. У
безмежному асортименті пропонованих товарів важко розібратися навіть дорослому. А, що
вже говорити про підлітка, з його нестійкою психікою. Важко, напевно, утриматися від
споживання алкоголю, чи тютюну, коли без «Чернігівського», ти не «крутий». І не завжди
наші діти спроможні самостійно відфільтрувати весь цей потік інформації. Саме тому, ми
вчителі, повинні їм допомогти у цьому. Але не жорстким словом «не можна, і все», а
націленим прийомом збору «+» та «-». Руйнівна сила шкідливих звичок спонукала учнів мого
класу звернутися до цієї проблеми, шукати відповіді на питання і спробувати допомогти
учням позбутися цієї звички. Як результат роботи учнів, ми провели захід «Життя – це мить,
зумій його прожить…» і презентували його на обласному семінарі вчителів основ здоров’я.
Обираючи теми досліджень, учні враховули свої інтереси та необхідність своєї роботи. Під час
досліджень учні не тільки складали анкети і проводили опитування учнів середніх та старших
класів школи, а й всіх кого це стосується і результати доволі цікаві. Діти самостійно
опрацювали результати опитувань використовуючи математичний апарат, наглядно
представили у вигляді діаграм і зробили висновки та виробили рекомендації.
Модель екологічно комфортного освітнього середовища з використанням технології
підвищення працездатності школярів реалізується шляхом оптимізації і гуманізації
навчального процесу, які можливі через:
- застосування різнорівневого навчання (для учнів різного рівня засвоєння навчального
матеріалу, прояв креативності);
- глибоку диференціацію та індивідуалізацію навчання з урахуванням психічного стану
дитини (робота психологічної служби);
- широке використання сучасних педтехнологій (інформаційно-комп’ютерні, проектні,
групові, нестандартні уроки, уроки дистанційні);
- розвиваюче навчання, яке націлене на актуалізацію пізнавальної діяльності учнів;
- формування життєвих компетентностей (пізнавальної, особистісної, самоосвітньої та
саморозвитку, соціальної, полікультурної, комунікативної, інформаційної,
продуктивної творчої діяльності);
- забезпечення позитивної мотивації навчання шляхом створення можливості успіху для
кожного учня (ситуація успіху);
- доцільна дозованість обсягу домашніх завдань із метою запобігання перевантаження
учнів.
На мою думку, для формування позитивної мотивації дітей та учнівської молоді на
здоровий спосіб життя вчителям необхідно:
1. використовувати інтерактивні методи навчання, володіти методикою проведення
тренінгових занять, використовувати комп’ютерні технології;
2. достатню увагу приділяти виконанню ситуаційних вправ, моделюванню ситуацій та
відпрацюванню алгоритму дій поведінки в надзвичайних ситуаціях;
3. вчителям суміжних кафедр розробити та реалізувати спільні проекти з питань
здорового способу життя і формування здоров’язберігаючої поведінки у дитини;
4. для підвищення працездатності учнів проводити заняття на природі ( у сприятливу
пору року);
5. з метою зменшення та оптимізації навантаження на учнів, а також збереження
фізичного і психічного здоров’я до навчального плану включити інтегровані курси;
6. використовувати на уроках інтегровані форми навчання та фізкультхвилинки, вправи
для корекції зору, зняття напруження, покращення осанки.
