529,23.docx

1. 1
Центр дитячої та юнацької творчості
Горішньоплавнівської міської ради
Кременчуцького району
Полтавської області
Східний танець – феєрія краси і
грації
(із досвіду роботи керівника колективу східного танцю «Аль Джана»)
Танець - єдиний вид мистецтва, в якому ми самі є інструментом.
(Рахель Фарнхаген)
Хоча життя і не складаєтьсяз з одних лише танців, зате справжній
танець - як усе життя! (Леонід Сухоруков)
Танець - єдине мистецтво, матеріалом для якого є ми самі. (Тед Шон)
Танцювати – значить відчути себе прекрасним, витонченим, сильним.
Це грація, це земна краса, яку ти можеш отримати.
м. Горішні Плавні
2023 р.

2. 2
Затверджено методичною радою Центру дитячої та юнацької
творчості Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району
Полтавської області
«Східний танець – феєрія краси і грації». (із досвіду роботи
керівника гуртка східного танцю)
У посібнику запропоновані методичні прийоми проведення занять і
підходи до викладання навчального матеріалу та роботи з гуртківцями;
запропоновано ігри та вправи для розвитку артистизму відчуття ритму тощо.
Подано конспекти занять для груп початкового та основного рівнів навчання;
описано історію становлення східного танцю та подано інформацію про
основні ритми і стилі східного танцю.
Розробка стане у нагоді керівникам гуртків, колективів та студій
східного танцю, а також може бути використана в інших хореографічних
напрямках.

3. 3
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………… 2
Колектив східного танцю «Аль Джана»………………………………. 3
Методичні рекомендації з підготовки та проведення занять у
гуртку східного танцю…………………………………………………….
5
Поняття музики та її структура.
Конспект заняття групи початкового рівня………………………… 13
Техніка роботи хусткою в східному танці.
Конспект заняття групи основного рівня………………….………. 19
Додатки. На допомогу керівникові гуртка……………….………… 27
Список використаних джерел………………………………………… 41

4. 4
Вступ
Арабський танець, танець живота, bellydance – все це різні назви
унікального танцю народів Середнього і Близького Сходу, танцю країн
Південного Середземномор’я і Перської Затоки. Існує маса різновидів
арабського танцю: халіджі (танець народностей Перської затоки), саїді
(танець з тростиною з області Саїд, що в Верхньому Єгипті), Олександрія
(танець, який танцювали у великому єгипетському порту Олександрії), дабка,
танець з хусткою, танець з цимбалами і багато інших.
Східні танці набувають все більшої популярності в Україні і є чудовим
видом занять у позаурочний час. Крім того, танець живота естетично дуже
красивий, він є найбільш ефективним засобом формування гармонійних
форм тіла і неймовірно корисний для здоров'я. А ще заняття східними
танцями активізують розумову діяльність, адже спочатку треба запам’ятати
нову зв’язку, усвідомити, відпрацювати, і перевести в м’язову пам’ять.
Східні танці – справжня танцювальна терапія для дитячої психіки:
сором’язливі стануть більш відкритими, непосиди – спокійними, так як
навчаться направляти свою енергію в русло мистецтва. Східні танці
допоможуть зробити впевненими і координованими рухи, розвинуть почуття
ритму, дитина розкріпачиться, розкриється внутрішньо, стане впевненішою,
навчиться музикальності і мистецтву висловлювати свої почуття мовою
танцю.
Східний танець гармонійно поєднує в собі кілька, здавалося б,
непоєднуваних елементів: яскраві чіткі удари стегнами змінюються
плавними, текучими пластичними рухами, виконаними легко і грайливо.
Тряски – гармонійно зливаються з ритмом музики, довершуючи цю феєрію
краси і грації.

5. 5
Колектив східного танцю «Аль Джана»
Колектив східного танцю «Аль Джана» існує з вересня 2015 року. У
гуртку навчаються дівчата віком від 6 до 16 років.
За цей короткий термін нашими досягненнями стали призові місця на
серйозних конкурсах різних рівнів.

6. 6
Сумувати просто ніколи!

7. 7
Методичні рекомендації
з підготовки та проведення занять у гуртку східного танцю
За період роботи керівником гуртка східного танцю я виробила
особисті методичні прийоми проведення занять і підходи до викладання
навчального матеріалу та роботи з гуртківцями.
Організаційний момент.
Починаючи з самого першого заняття привчаю вихованців
організовано і швидко входити до танцювальної зали. Для цього вмикаю
гучну веселу музику. Ця музика виконує два завдання: початок заняття стає
більш урочистим і налаштовує дітей на роботу. Згодом у гуртківців
виробляється рефлекс: «Звучить музика – швидко до класу, стали рівно,
тиша».
Зазвичай діти перед заняттям граються, бігають і шумлять. Головна
перевага музики в тому, що не потрібно підвищувати голос, щоб всі
вишикувалися і затихли. Почувши музику – позивний, діти самі зрозуміють,
що починається заняття і потрібно стати на своє місце.
На першому занятті пояснюю гуртківцям, як вони повинні
вишикуватися. Показую кожному його місце. Запам’ятовуємо свої місця в
ігровій формі. Прошу дітей розбігтися по залі, потім вмикаю музику –
позивний і вихованці, почувши її, повинні швидко стати на свої місця.
Також, обов’язково знайомлю дітей з загальними правилами поведінки
в ЦД та ЮТ та в танцювальній залі.
На кожному занятті говорю дітям, що саме вони сьогодні будуть
робити, чого повинні навчитися, зосереджую їх увагу на досягненні
поставленої мети.
Знайомство з дітьми.
На першому занятті обов’язково проводжу ігри на знайомство. Це
знімає напругу і діти починають відчувати себе більш вільно.

8. 8
«Годинник». Гуртківці стають в коло, керівник стає в центр і закриває
очі. Повертається і рукою, неначе годинниковою стрілкою, вказує на дитину.
Той на кого показує стрілка – називає своє ім'я. Можна, також, пов’язати це з
поклоном, щоб дитина не тільки називала своє ім’я, але і робила при цьому
уклін (керівник має можливість відкоригувати правильність виконання
поклону).
«М’яч». Діти стають в коло, як у попередньому випадку, взяти м’ячик,
Керівник стає в центрі і кидає м’яч по черзі кожній дитині. Хто м’яч зловив –
називає своє ім’я.
Привітання й розігрів.
Новачкам пояснюю, що в хореографії привітання виконується за
допомогою жестів, а не слів, як у житті. Тому ми будемо вітатися і
прощатися на заняттях за допомогою поклону.
Під красиву повільну музику ми вітаємося. Долоні притиснуті одна до
одної на рівні грудей і робимо уклін. Повторюємо уклін декілька разів (з
новачками). Потім починаємо повільно протанцьовувати вісімки, робимо
нахили, кругові рухи, нескладні проходки, невелику холодну розтяжку.
Виробляємо звичку до правильної постави.
Вивчаємо (або згадуємо) правильну танцювальну поставу (хребет
розтягнутий вгору, шия вільна, плечі опущені, низ живота підібраний,
сідниці розслаблені, вага тіла посередині, ступні на невеликій відстані –
паралельні).
«Корона для принцеси». Керівник гуртка дає додому завдання: з
допомогою батьків виготовити і оздобити на свій смак корону. Діаметр 10 –
12 сантиметрів, висота – 8 – 10 сантиметрів. Підписані корони зберігаються у
танцювальній залі. На занятті підчас виконання проходок або інших вправ
одягаємо корону. Основна задача дитини: не дати короні впасти. Оскільки
картонна корона дуже легко падає з голови, то вихованки змушені рухатись
дуже обережно і граційно, тримаючи правильну поставу.

9. 9
Інтенсивна розминка.
Починаємо інтенсивну розминку, яка триває 15 – 20 хвилин. Завдання –
максимально розігріти всі групи м’язів. Тут ми задіємо всі частини тіла:
шию, грудну клітку, руки, живіт, стегна, ноги.
Здебільшого за час розминки не вимикаю музику і не розбираємо нових
рухів. Щоб побачити всіх, кожну мелодію міняю лінії – перша йде назад
(обходить по сторонам, щоб не заважати іншим), друга і третя просуваються
вперед. А також міняю місцями не тільки паралельні, але і перпендикулярні
лінії, щоб кожна вихованка попрацювала в новій точці зали і відчула простір.
Дуже часто включаємо повороти на місці – по 8 вправо і вліво. І на п’яті, і на
носках, і на повній ступні, і з махами головою та з різними позиціями рук. Це
прекрасно тренує і розвиває вестибулярний апарат.
Розвиток відчуття ритму.
Розвиток відчуття ритму – основна складова хореографічного
виховання. Музикальність можна назвати найважливішою якістю
хореографії. Тому навчання мистецтву танцю має відбуватися паралельно з
розвитком музичного сприйняття: діти вчаться розуміти, слухати і чути
музику, органічно з’єднувати в єдине ціле музику і рух.
Вивчення будь-якого танцювального стилю починається з вивчення
музики. Східні танці – це дуже великий пласт мистецтва, який формувався
століттями і ввібрав у себе танцювальні традиції багатьох країн від
Туреччини до Марокко. Щоб не загубитися в цьому різноманітті, необхідно
знати і розрізняти базові ритми.
Найчастіше вивчаємо ритми, використовуючи дарбуку – невеликий
етнічний барабан. Відбиваю на ньому ритми, стукаю по столу або колінах,
слухаємо аудіо записи ритмів, розглядаємо і аналізуємо наочні зображення
схем ритмів, проказуємо вголос і плескаємо в долоні. Головне, щоб
вихованці зрозуміли і запам’ятали принцип побудови ритму.
Сильна частка будь-якого ритму звучить як «дум» (позначається D),
слабка – «тек» (позначається Т), риска «–» означає паузу або рахунок «і». Всі

10. 10
ритми, що зустрічаються в арабські музиці ділять на базові і наповнені
залежно від кількості часток, які містить ритм. Для того, щоб було
зрозуміліше, використовуємо їх наочну схему, а також слухаємо аудіо
записи. Рахуємо ритмічний малюнок хором і по черзі.
Ритми саїді 4/4, максум 4/4, баладі4/4 і мальфуф 2/4 є найбільш
популярними (додаток 2). Але існує безліч інших ритмів: карачі: 4/4; вахда:
4/4; халіджі Сауді: 4/4; аюб: 2/4; масмуді: 8/4; чіфтетеллі: 8/4 і т. д.
Знання базових ритмів необхідні не тільки для того, щоб рухатись
відповідно до темпу музики. Дуже часто в рейтингових конкурсах серед
початківців проводиться своєрідний відбірковий турнір. Танцівниці виходять
на сцену, для них включають музику – класичні ритми, які змінюються і
чергуються. Завдання конкурсанток – показати, що їм знайомі рухи,
відповідні кожному з ритмів. Імпровізувати перед суддями, як правило,
складно, але якщо назубок вивчити теорію, виконати базові рухи не важко.
Вправи для розвитку відчуття ритму (додаток 3).
Теоретична складова занять.
Коли закінчився набір і групи вже сформовані, додаю в заняття
обов’язкову теоретичну частину. Ми вивчаємо стилі східного танцю,
слухаємо ритми, характерні для того чи іншого стилю, дивимося відео
першокласних виконавців, танцюємо нескладні характерні рухи, вивчаємо і
повторюємо терміни, поняття, основні хореографічні закони. Це необхідно
для того, щоб вихованки були грамотними танцівницями (додаток 1, 2).
Вивчення нових рухів. Ізоляція. Координація.
Ізоляція центрів це найперше і основне поняття, яке повинні зрозуміти
і засвоїти вихованки гуртка при вивченні техніки виконання базових рухів
східного танцю. Ізоляція – це здатність вільно (чітко або плавно) рухати
однією частиною тіла при абсолютно нерухомій іншій частині (центрі).
Ізоляції піддаються всі центри з голови до ніг.
На першому етапі вивчаємо зміщення строго по горизонтальним і
вертикальним площинам (вправо – вліво, вперед – назад, вгору – вниз). На

11. 11
даному етапі уважно стежу за тим, щоб рухи були справді ізольованими, щоб
під час руху одного центру не рухався інший. Це завдання викликає
труднощі, оскільки анатомічно всі центри тісно пов’язані.
На другому етапі з’єднуємо рухи одного центру у найпростіші
комбінації: хрест, квадрат, коло, дуга. Центр при цьому повинен досягати
максимально можливого крайнього положення.
Третій етап – з’єднуємо в складніші комбінації і ритмічні структури.
Четвертий етап – з’єднання рухів декількох центрів, тобто координація.
Координація присутня в усіх розділах заняття, скрізь, де необхідно
з’єднати рухи двох або більше центрів в одній комбінації.
Ускладнюємо координацію введенням складних ритмічних малюнків і
накладаємо на тряски. І, нарешті, останній етап – координація декількох
центрів під час пересування. Наприклад, проходка потрійним кроком з
«верблюдом» і тряскою.
При вивченні нового руху користуюся наступними методичними
прийомами:
✒ вивчення по частинах: рух ділиться на прості частини і кожна
частина розучується окремо;
✒ цілісний метод розучування (в уповільненому темпі);
✒ «від простого до складного»: вивчаємо рух поступово збільшуючи
рівень складності елементу;
✒ метод розучування «від складного до простого»: спочатку вивчаємо
важчу складову руху а потім простішу;
✒ метод тимчасового спрощення руху: складна вправа зводиться до
простої структури і розучується в такому вигляді, потім рух ускладняється,
наближаючись до кінцевої форми;
✒ метод «зворотного порядку»: ідемо від нового до відомого,
засвоєного раніше.
Проходки. Вправи по діагоналі.

12. 12
Основна мета проходок – розвивати танцювальність, відчуття ритму,
стилю та характеру, координацію. Проходки зазвичай виконуємо по
діагоналях залу по одному; вздовж залу по двоє або по троє; по колу.
Колективно – порядкові вправи. Краще виконувати в першій частині
заняття. Мета цих вправ організація колективу, розвиток відчуття ритму,
розвиток просторової уяви. Вивчаємо поняття: інтервал, колона, лінія,
шеренга, коло, подвійне коло, подвійна шеренга тощо. Вивчаємо варіанти
перебудови. Спочатку освоюємо вправу простим кроком. Після того, як
гуртківці добре засвоїли накладаємо більш складні проходки. Руки при цьому
тримаємо в навчальному положенні. Побудови можна виконувати і з
вправами для рук. Вихованці повинні зберігати рівні лінії, діагоналі і
інтервали, а також поставу і посмішку.
Наприклад: 1). Звучить ритм «максум 4/4». Діти йдуть вперед, до
передньої стіни залу, і розходяться по черзі: перший – вправо, другий – в ліво
і т. д. Руки на стегнах. 2). Гуртківці продовжують рух: руки на 4 рахунки
піднімаються і на 4 рахунки опускаються. 3). За командою переходимо на
потрійний крок: руки в основну позицію. 4). Продовжуючи рух потрійним
кроком, на перші три рахунки – хвиля руками в праву діагональ, на другі три
рахунки – руки в ліву діагональ.
Партер.
Іноді вибудовую заняття таким чином, щоб в ньому було
відпрацювання танцювальних вправ в партері (на підлозі). Але виконуємо їх
середині заняття, так як зробила висновок, що партер з розтяжками
з’єднувати не можна – діти починають нудьгувати від тривалого повільного
темпу.
Танцювальна комбінація.
Наступний етап – розучування нової зв’язки. Спочатку прості, але
насичені танцювальною лексикою «ракс – шаркі»: бочки, різні ключі,
вісімки, тарілочки, каракатиці, потрійний крок, арабески, тощо. Комбінації
даю безсюжетні але емоційно забарвлені на 16, 32 або 64 рахунки.

13. 13
Після основних кроків ми вчимо окремо роботу стегнами, грудьми,
руками. Пропоную: «Зараз танцюємо цю зв’язку, і мене цікавить тільки
правильна робота стегон. Звичайно, ви намагайтеся тримати красиво руки,
пам’ятати про ізоляцію частин тіла, але стегна – основне, на що я буду
звертати увагу ». Так 3 – 4 прогони. На наступному етапі особливу увагу
приділяємо рукам, і теж танцюємо 3 – 4 рази. Потім окремо відпрацьовуємо
вміння посміхатися (якщо це не сумна і драматична мелодія), кокетувати з
глядачем.
Основна мета комбінації – технічне вдосконалення. На опрацювання
йде 2-3 заняття.
Повторення, напрацювання і закріплення вивченого раніше.
Ми обов’язково повторюємо те, що вивчили раніше. Це улюблена
частина заняття. По-перше, вихованкам завжди приємно повторювати вже
знайомий матеріал. Саме в другій половині заняття необхідно робити повтор,
це як винагорода. Усі гарно потрудилися і тепер хочуть простого і знайомого.
Трусіння, шиммі.
І, звичайно ж, обов’язкові різноманітні тряски і шиммі в кінці заняття.
Як правило, вони займають 10-15 хвилин. А іноді замість трясок практикую
спонтанний імпровізаційний танець.
Розвиток артистизму.
Філософія східного танцю – любов до себе, самовираження, володіння
тілом і душею. Виконавиця танцює не лише зовні, у танець включається вся
її душа і емоції. Музика може бути веселою чи сумною, романтичною чи
запальною але завжди танцівниця повинна відображати цей посил за
допомогою акторської гри, бути розкутою на сцені, не боятися показувати
свої почуття і емоції, кокетувати, зображувати смуток.
У професійних виконавців східного танцю існує таке поняття як
"арабізм." Арабізм – це манера, яка з'являється сама собою в процесі
засвоєння розумом інформації, отриманої від носіїв культури. А саме: живий

14. 14
контакт з людьми сходу, живі виступи, відео, вивчення мови, історії та
культури. Арабізм напрацьовується роками.
Вправи на втілення образу та розвитку артистизму (додаток)
Позбуваємося сором’язливості, страхів і комплексів.
Страхи та комплекси зазвичай заважають розкриватися на сцені.
Головне – усвідомити, зрозуміти, чому не виходить цього робити. Зазвичай
ігри та тренінги з акторської майстерності паралельно «лікують» і дитячі
комплекси. Допомагають розкріпачитися і вивільнити емоції. Але з цією
метою використовую на заняттях і спеціальні прийоми (додаток 4).
Розтяжка і релаксація.
На завершення заняття на килимках проводимо розтяжку протягом 7-
10 хвилин. Звучить повільна музика, м’язи розігріті і еластичні. Кожна
дівчинка думає про те, якою вона хоче і мріє стати, але так, ніби вона всього
цього вже досягла. Ми «прокидаємося» під прекрасну повільну мелодію.
Виконуємо вправи для відновлення дихання. Підводимо підсумки. Робимо
уклін або нагороджуємо себе оплесками.

15. 15
Поняття музики та її структура.
Конспект заняття групи початкового рівня.
Мета:
 формувати теоретичні і практичні уміння і навички у ході навчання;
 удосконалювати танцювальну майстерність та віртуозність при
виконанні рухів;
 заохочувати до праці та формувати свідоме відношення до занять
східним танцем.
Тип заняття: комбінований
Форма: групове
Завдання:
 розширити знання з музичної грамоти;
 вчити вихованців чути та розуміти музику;
 вдосконалювати техніку виконання рухів;
 сприяти вивченню хореографічних комбінацій на основі лексики
східного танцю;
 виховувати любов до хореографії та відчуття прекрасного через танець
та музику.
Наочність: схеми ритмів максум, баладі, саїді
Обладнання та матеріали: хореографічна зала; CD – програвач, аудіо
записи.
Хід заняття
Під веселу музику гуртківці входять до зали.
Керівник гуртка:
- Доброго дня, діти! (Вихованці виконують уклін).
- Сьогодні ми поговоримо про музику. Що таке «музика»?
(Гуртківці роблять припущення).
Керівник гуртка:

16. 16
- Уявіть, що ви вдарили рукою по дерев'яному столу. Виник звук.
Якщо ви вдарили в дзвін, він також зазвучить. Цей звук буде називатися
тоном. Тон – це одиничний звук, який містить в собі музика.
Музика – це вид мистецтва, який об'єднує тони в певному порядку в
благозвучні групи звуків. Музика – це мова звуків. Мелодія складається з
звуків, які йдуть один за одним, вони звучать разом, гармонійно.
Ми не завжди можемо висловити той стан, який викликає в нас музика.
Ми просто відчуваємо, що музика викликає радість, печаль, веселощі,
ніжність, любов, обурення – всі відтінки почуттів, які не завжди можуть бути
передані словами.
Вихованець 1:
- Музика подобається нам своєю красою.
Мелодія як музика може подобатися дуже довго, можна добре знати її,
але захоплюватися кожного разу так, як ніби ми вперше чуємо її.
Вихованець 2:
- Музика існує в різних формах, від гімну до симфонії, і в різних
видах, від народної мелодії до опер. Музика – це найбільший винахід
людства, оскільки музика здатна благотворно впливати на емоційний стан
людини.
Керівник гуртка:
- Мелодія може приносити задоволення, закохувати, надихати,
піднімати настрій і додавати сил чи допомогти розслабитися та відпочити.
Але саме ритм викликає в нас бажання танцювати. Які ви знаєте ритми
притаманні арабській музиці. Як вони читаються? (Відповіді гуртківців.)
Музичний твір складається з окремих тактів, що об`єднаються в
музичні фрази (так звані вісімки). Дві вісімки - це вже маленькі цілісні
музичні фрагменти. Музичні фрази об'єднуються в періоди. Періоди, які
звучать подібним чином, об'єднуються в частини (це, наприклад, куплет чи
приспів).

17. 17
Практичне завдання: прослуховування музичних композицій,
визначення ритму і стилю, виокремлення музичних фраз.
Керівник гуртка:
- Сьогодні нашим завданням буде не тільки старанна і наполеглива
робота над технікою східного танцю, а й уважне прослуховування музичного
супроводу.
Послідовність виконання розминки
№
Етапи
Зміст
вправи
Методичні
рекомендації
Зображення
процесу
1.
Розминка
по
колу
Кроки з підніманням
і опусканням рук.
Те саме на пальцях і з
хвилями руками.
Кроки з підніманням
коліна вгору (носок в
підлогу).
Кроки з захлистом
гомілок назад.
Легкий біг.
Перешикування в
колону по два.
Перешикування в
шаховий порядок.
Виконуємо під
ритмічну
музику.
Дихання
рівномірне.
Слідкуємо за
поставою.
Час виконання
– 3 – 4 хв.
2.
середині
залу.
Вдих – руки вгору,
нахил вниз – руки на
підлогу. Нахили вправо
та вліво.
Нахили голови
направо, наліво, вперед
і назад. Повороти
голови направо і наліво.
Рухи головою вперед і
назад, з боку в бік.
Виконуємо
під ритмічну
музику.
Дихання
рівномірне.
Слідкуємо за
поставою.
Час
виконання –
5 – 8 хв.

18. 18
Виконання
розминки
на
Рухи плечима вгору
і вниз по вісім разів.
Кругові рухи плечима
вперед, назад і по черзі.
Шиммі плечима з
напівпліє.
Зміщення грудної
клітки вперед і назад, з
боку в бік. Колові
оберти. Підйоми вгору і
чіткі опускання вниз.
Втягування і надимання
живота.
Зміщення стегон
вправо, вліво, вперед і
назад. Плавні півкола і
кола стегнами.
Підйом на пів
пальці вгору і маленьке
присідання (demi plie) у
основній стійці.
Виконуємо
під ритмічну
музику.
Дихання
рівномірне.
Слідкуємо за
поставою.
Час
виконання –
5 – 8 хв.
Керівник гуртка:
- Молодці, дівчатка! Я переконана, що через деякий час ви станете
талановитими та здібними артистками. Отже, ви вже досить гарно
розім’ялися і готові до виконання основних вправ і рухів.
Послідовність роботи над технікою виконання елементів східного
танцю.
№ Зміст
вправи
Методика
виконання
Зображення
процесу
1.
Вісімка
стегнами.
Уявляємо себе
русалоньками. Виконуємо
рухи ніби під водою.
Відчуваємо опір води. Під
водою неможливо робити
різких рухів – тільки плавно.

19. 19
2. Турецька
вісімка.
Приймаємо широку
стійку. Пом’якшуємо коліна.
Кожну петлю вісімки
намагаємося "малювати"
стегном широко. Виконуємо
об'ємний рух.
Кисті рук сформовані але
не напружені, лікті не
провисають. Грудна клітка
піднята, спина пряма, сідниці
підібрані. І природна посмішка
3. Нерівна
вісімка.
Одну петлю "малюємо"
велику, в іншу сторону – ледь
помітну. Таким чином вісімка
виходить акцентована, або
вправо, або вліво. Особливо
якщо руками в формі букви L
підкреслити напрямок
акценту.
4. Проходка
«Шама -
ханська
цариця».
Тримаємо руки або нагорі,
утворивши букву «V». Крок
правою ногою і виконуємо
половину вісімки; крок лівою і
виконуємо другу половину
вісімки. Пауз в русі не робимо.
Намагаємося виконувати
максимально плавно. Голову
тримаємо високо піднятою.
Вправу вивчаємо на місці, а
відпрацьовуємо по діагоналі.
5. Похиту-
вання
стегнами.
Качало-
чка.
Перед початком роботи
над рухом вихованки одягають
«корону принцеси». Ступні
паралельні на відстані 17 – 20
сантиметрів, коліна м’які,
спина рівна, руки оформлені.
Починаємо почергово
розгинати і згинати коліна,
розхитуючи стегна.
Виконуємо в різних
темпах: від дуже повільного
похитування до тряски.

20. 20
Ігри для розвитку музичності та відчуття ритму (додаток 3).
Керівник гуртка:
- Я бачу, що ви дуже старалися і гарно попрацювали! Тож тепер
можемо трішки відпочити. Сьогодні вашим завданням буде виконати
імпровізаційний танок, враховуючи ритмічний малюнок і мелодійну партію.
(Дівчата сідають на підлогу в коло і кожна з них танцює в цьому колі.
Музику, кожен раз іншу, обирає керівник гуртка).
Комбінація.
Виконуємо танцювальну комбінацію із вивчених рухів: на рахунки 1, 2,
3 – виконуємо півтори вісімки, починаючи з правого стегна. На рахунок 4 –
схресний поворот вправо. Стоячи спиною: 5, 6, 7, 8 – швидка качалка, руки
плавно вгору. 1, 2, 3 – виконуємо півтори вісімки, починаючи з правого
стегна. На рахунок 4 – схресний поворот – розвернулися обличчям. 5, 6, 7 –
швидка качала, 8 – мах волоссям по переду. Виконуємо в різних темпах.
Стежимо за руками, поставою, ритмічним малюнком. На обличчі – посмішка.
Керівник гуртка:
- Швидко промайнув час, наше заняття підійшло до кінця. Давайте
згадаємо, з чим ми сьогодні познайомилися і що нового дізналися .
(вихованки відповідають). Щиро вдячна вам за роботу. Ще трохи зусиль і
старань і ви справжні артистки на справжній сцені!
Діти роблять уклін і під музику виходять із залу.

21. 21
Техніка роботи хусткою в східному танці.
Конспект заняття групи основного рівня.
Мета:
 формувати теоретичні і практичні уміння і навички у ході навчання;
 удосконалювати танцювальну майстерність та віртуозність при
виконанні рухів з шалями;
 заохочувати до праці та формувати свідоме відношення до занять
східним танцем.
Тип заняття: комбінований
Форма: групове
Завдання:
 ознайомити з історичними передумовами та особливостями танцю з
шаллю;
 вдосконалювати техніку виконання рухів східного танцю;
 вивчати техніку роботи з хусткою (шаллю);
 продовжувати роботу над втіленням образу;
 виховувати любов до хореографії та відчуття прекрасного через танець
та музику.
Обладнання та матеріали: хореографічна зала; CD – програвач, аудіо
записи, шовкові шалі по кількості вихованок.
Хід заняття
Під ритмічну музику вихованки входять до танцювальної зали.
Виконують уклін.
Керівник гуртка:
- Доброго дня! Сьогодні у нас незвичайне заняття. Адже ми
будемо вчитися працювати з шаллю – чудовим аксесуаром, який надає танцю
таємничості, легкості та граційності.
Розповідь керівника гуртка.

22. 22
Хустка (шаль) так чітко асоціюється зі східним танцем, що здається,
ніби була у «bellydance» завжди. Однак історики не знаходять древніх
коренів цього виду танцю. Єгиптяни кажуть, що шаль, можливо, взагалі
прийшла з Росії. У 1940-х роках правитель Єгипту Фарух запросив російську
балерину Іванову, щоб та вчила його дочок мистецтву балету. Іванова
навчила відому єгипетську танцівницю Самію Гамаль красивому виходу з
шаллю і деяким рухам з нею, і хустка прижилася в Єгипті.
Хустка в танці – це символ польоту. Вона уособлює собою володіння
простором, легкість виконавиці. Для такого ефекту необхідно
використовувати якомога більше рухів, при яких шаль буде парити в повітрі.
Легкість і невимушеність в роботі з хусткою – результат не тільки
гармонійного поєднання фігур, а й наявності певного досвіду. Перед тим як
танцювати на публіці з будь-якими аксесуарами, в тому числі і з хусткою,
необхідно добре відпрацювати рухи. Перед виступом хустку оброблюють
антистатиком, щоб вона не прилипала до тіла або костюму.
Послідовність виконання розминки
№
Етапи
Зміст
вправи
Методичні
рекомендації
Зображення
процесу
1.
Розминка
по
колу
Кроки на пальцях з
підніманням,
опусканням рук і з
хвилями руками.
Потрійний крок з
ударом стегна і
роботою рук.
Каїрський арабеск.
Проходка «Верблюд»
поперемінно то правим,
то лівим боком.
Кроки на пальцях з
хвилями руками
(відновлюємо дихання).
Перешикування в
шаховий порядок.
Виконуємо під
ритмічну
музику.
Дихання
рівномірне.
Слідкуємо за
поставою.
Слідкуємо за
правильною
роботою рук.
Час виконання:
5 – 6 хв.

23. 23
2.
Виконання
розминки
на
середині
залу.
Вдих – руки вгору,
нахил вниз – руки на
підлогу.
Вправи з нахилами
корпусу.
Нахили, повороти і
оберти голови. Прості і
складні вісімки
волоссям. Замахи
головою і трясіння
волоссям.
Рухи плечима в
різних площинах.
Кругові рухи.
Шиммі.
Базові вправи
грудною кліткою.
Базові вправи для
стегон.
Тряски в різних
положеннях.
Розминка кистей
рук. Змійка руками.
Виконуємо
під ритмічну
музику.
Дихання
рівномірне.
Слідкуємо за
поставою.
Час
виконання –
5 – 8 хв.
Керівник гуртка:
- На мою думку, ви достатньо розігрілися і ми можемо приступати
до основних вправ.
Послідовність роботи над технікою виконання елементів з шаллю.
№ Зміст
вправи
Методика
виконання
Зображення
процесу
1. Основи
роботи і
положення
шалі.
Руки повинні бути
«широкими» і заповнювати
якомога більше простору
довкола. Це створить у глядача
відчуття легкості танцю. Щоб
шаль не «опадала» не можна
робити занадто дрібних рухів.
Не можна крутити хусткою
поруч з собою, щоб не
заплутатися.

24. 24
2. Способи
утримування
шалі.
Шаль можна тримати між
великим і середнім пальцями
або між вказівним і середнім (в
цьому випадку хустка не
обмежує рух кисті).
Під час роботи з шаллю
стежимо за кистю руки: її
постійно потрібно тримати в
тонусі. З розслаблених пальців
хустка може вислизнути, а
перенапружені руки швидше
втомлюються.
3. Особливості
роботи з
шаллю.
Кожна фігура має свій
початок («точку замаху» -
активний рух хусткою),
продовження («інерційний хід»
- рух хустки по інерції) і
закінчення. Якщо фігури
з'єднати неправильно, то рух
хустки може різко
сповільнитися і він буде
виглядати «слабким» і
«неживим». Щоб цього
уникнути – закінчення першого
руху має збігатися з «точкою
замаху» другого.
4. Закидання
шалі на руки.
Утримуючи шаль позаду
виконуємо різкий рух руками
назад – вниз – вперед – угору,
закидаючи хустку на руки.
Зворотним рухом – шаль
скидаємо. Виконуємо окремо на
кожну руку, потім на обидві
одночасно і, нарешті, почергово
на кожну

25. 25
5. Прості
бокові змахи
та бокові
змахи із
закиданням
шалі на руку.
В положення тіла «нога в
сторону» здійснюємо широкий
замах шаллю однойменною
рукою.
В другому варіанті робимо
швидке закидання хустки на
руку з подальшим скиданням.
Поперемінно виконуємо на
праву і на ліву сторони.
Відпрацьовуємо рух під
ритм «максум» і «мальфуф».
6. Потрійний
крок зі
змахами
шаллю.
Шикуємося порівну в дві
колони. Починаємо рух
потрійним кроком. Руки
здійснюють почергові змахи
вгору.
Відпрацьовуємо рух під
ритм «максум» і «мальфуф».
7. Перекидання
шалі.
З положення «шаль
попереду, руки розкриті»
швидким різким рухом
здійснюємо наближення рук з
одночасним перекиданням
хустки назад. Коли перекидання
здійснено і шаль уже позаду
тулуба – руки знову швидко
розкриваються в сторони.
Так само виконується
перекид ззаду на перед.

26. 26
7. Обертання
(повороти) з
шаллю.
Шаль утримуємо позаду.
Одна рука в другій позиції,
інша – в третій. Виконуємо
повороти відкриті: в сторону
розкритої однойменної руки;
закриті в сторону різнойменної
руки. Спочатку виконуємо по
чотири повороти в кожну
сторону, потім – по вісім.
Слідкуємо за поставою,
положенням рук і кистей.
Тримаємо «точку».
8. Схресні обер -
ти млином з
шаллю.
Для початку згадуємо і
пропрацьовуємо схресні оберти
млином без шалі.
З положення «шаль
попереду» здійснюємо закид
шалі на плече і виконуємо
чотири оберти. Зупиняємося і
перекидаємо хустку на інше
плече. Виконуємо чотири
повороти в інший бік.
Далі виконуємо по вісім
поворотів в кожну сторону.
Слідкуємо за поставою,
положенням рук і кистей.
Тримаємо «точку».
Відпрацьовуємо рух під
ритм «максум» і «мальфуф».

27. 27
Вправи на втілення образу.
Керівник гуртка:
- Зараз пропоную відпочити і спробувати втілити образ таємничої
красуні «Авалім». Давайте згадаємо хто такі «Авалім»?
Відповідь вихованки:
- Авалім – вища каста танцівниць, які мали танцювальну і музичну
освіту. Як правило, Авалім вміли грати на різних музичних інструментах.
Крім цього Авалім добре розбиралися в поезії і виконували пісні.
Керівник гуртка:
- Наше заняття добігає кінця. Закінчимо його невеликим
комплексом вправ на розтяжку. Але розтяжка буде незвичайною, оскільки ми
в кожній вправі будемо намагатися дотягнутися до шалі.
Послідовність виконання розтяжки.
№ Зміст
вправи
Методика
виконання
Зображення
процесу
1. Прогин
назад.
З’єднуємо лопатки,
максимально віднімаємо вгору
грудну клітку. Починаємо
прогинатися спочатку в
грудному відділі хребта, потім в
поперековому, згинаємо коліна.
Розслаблюємо шию, рукою
тягнемося до шалі.
Розгинаючись напружуємо
м’язи пресу.

28. 28
2. Бокова
розтяжка.
З положення бокової планки
тягнемося вільною рукою до
шалі.
Спина рівна, м’язи живота
напружені.
Виконуємо на ліву і праву
сторони.
3. Шлюпка. З положення «сидячи, ноги
нарізно» тягнемося вперед до
хустки. По мірі просування
вперед виконуємо періодичне
трусіння колінами.
4. З положення «сидячи на
колінах» відхиляємося і лягаємо
назад.
Піднімаємося напружуючи
м’язи пресу і тримаючись руками
за щиколотки.
5. Хвилинка
релаксації.
Сидячи в положенні
«лотоса» медитуємо під звуки
природи. Дихаємо глибоко і
спокійно.
Керівник гуртка:
- Молодці, ви працювали дуже наполегливо і старанно і ще на крок
наблизилися до своєї мети! Наше заняття закінчилося. До нової зустрічі!

29. 29
Додатки
На допомогу
керівникові гуртка

30. 30
Додаток 1
Танець живота. Історія, легенди
Історія танцю живота йде корінням в далеке минуле. Деякі експерти
вважають, що саме Стародавній схід став батьківщиною прекрасного танцю,
який отримав назву bellydance (в перекладі з французької означає "красивий
танець") або танець живота. Є припущення, що це або Єгипет, або
Межиріччя, або Індія. Територія поширення танцю велика: в давнину
bellydance танцювали і в Єгипті, і в Греції, в Римі, в Вавилоні і в
середньоазіатських державах. У 1500 р до н.е. єгиптяни привезли до двору
баядерок з Індії, які привнесли в єгипетський танець елегантність, гнучкість,
витонченість. Внесли свої зміни в танець і цигани, в танці яких безліч ритмів,
пристрасність і енергія. У формування танцю живота внесли неоціненний
вклад стародавні греки і турки.
Сьогодні танець живота підкорив не тільки Схід, а й Захід. Західна
хореографія внесла свої елементи в народний танець живота, але це анітрохи
не зіпсувало танець, видозмінивши і облагородивши його.
За однією з версій, танець живота виник завдяки комічній
випадковості. Вулична танцівниця виступала на одній з площ східного міста і
під спідницю до неї залетіла бджола. Дівчина почала звиватися, намагаючись
позбутися від надокучливої комахи, і її рухи так сподобалися глядачам, що
наступний разу вони просили її станцювати неодмінно так само – животом.
За іншою версією, танець живота був суто гаремним танцем. Для того, щоб
отримати схвалення чоловіка, дружина султана повинна була вміти
привернути його увагу і з цією метою виконувала танець живота. Танець
живота не випадково отримав таку назву – "живіт" є життя, а значить це
танець життя. Поняття "життя" асоціюється з жінкою – матір'ю і з землею.
Саме тому танець живота безпосередньо пов'язаний з розвитком культу
Богині Родючості, Богині Матері. У різних народів ця богиня називалася по-
різному: Анахита, Ісіда, Іштар, Афродіта. Цей культ був поширений у
багатьох стародавніх державах. Наприклад, в Єгипті, Вавілонському царстві,

31. 31
в Індії. Ритуали на честь богів супроводжувалися музикою і танцями, які не
тільки прославляли цих богів. Надалі танець живота, втративши своє
релігійне значення, став розважальним елементом в повсякденному житті
східних народів.
Додаток 2
Стилі східного танцю
«Ракс ель шаркі», «bellydance», «орієнталь» – це назви класичного
танцю живота. «Белліденс» будувався і змінювався, вбирав у себе елементи
народних танців і нарешті сформувався стиль, що відомий як «танець
живота».
Класичний «орієнталь» поділяється на «межансе», «тараб», «соло
табла» і «баладі».
«Межансе» – східний класичний танець в якому використовуються
елементи фольклорних технічних елементів і фольклорних відрізків
музичного супроводу (баладі, халіджі, саїді і т. д.)
Танець складається з п’яти або семи музичних частин. З розвитком
танцю і музики змінюються ритми і мелодія, що робить танець ще більш
видовищним, цікавим та насиченим, оскільки манера і стиль виконання руху
танцівниці змінюються кардинально при зміні музичного відрізка.
«Тараб» – це стара музика з вокалом, що занурює слухача у світ
душевних переживань, показуючи біль або любов, повноту почуттів і емоцій.
«Соло табла» – це теж «Ракс ель шаркі», але тут звучить тільки
барабан у різних ритмах і варіаціях. Танцівниця в даному виді «bellydance»
демонструє всю віртуозність своєї техніки.
«Баладі» означає – моя батьківщина, моє місто, моє село. Це стиль
народного міського танцю східної культури, що вплинув на розвиток «ракс
шаркі». «Баладі» танцювали в містах і селах Єгипту. Танцювали, в
основному, жінки для жінок. У танці «баладі» примітивні рухи рук, певної
системи немає. В основному танець виконувався на одному місці і на повній
ступні, але вже був поділ верхньої частини корпусу і нижньої. Танець

32. 32
складався з чітко поставленого корпусу і рухів стегон (удари, трясіння).
Костюм – галабея - довга пряма сукня з двома боковими розрізами, з
коміром, хустка зав'язана на стегнах, на голові пов'язка або також хустка.
Музика насичена, соло аккордеону зачаровує, а також звуки табли
(арабський ударний музичний інструмент) і сам ритм балади (DD-TD-T) -
дум дум – тек дум – тек. Танець широко використовується в усьому світі, як
невід'ємний номер в програмі професійних виконавців.
«Саїді» – танець з палицею. Може виконуватися чоловіками – «тахтіб»
і жінками – «ракс ель ассая». Для музики саїді-стилю характерним є ритм
саїді DT-DD-T-.
«Тахтіб» – танець пастухів. Погоничі худоби носили з собою дві
бамбукові палиці, які використовували як зброю. На основі бойових рухів
народився танець "Тахтіб", в якому двоє або більше чоловіків імітують бій і
володіння зброєю. Костюм – традиційні штани, галабея, шарф зав’'язаний на
голові у вигляді тюрбана. «Тахтіб» не має особливої хореографії, в цьому
танці переважають характерність і народність. Трюки і обертання палиць,
стрибки і присідання ось характер танцю тахтіб. Виконавці танцю «тахтіб» –
Тіто, Самех ель Дессоукі, Олена Рамазанова.
Raks al asaya (Саїді) – жіночий варіант – танець з тростиною.
Популярний у верхньому Єгипті, Сирії та Лівані. Існує дві версії походження
жіночого танцю Ракс аль Ассая. Наслідуючи чоловічий танець тахтіб, жінки
створили свій танець з полегшеною тростиною (асаею) більш витончений,
додалася хореографія і грайливість в поєднанні з технікою.
За іншою версією жінки-пастушки, поганяючи овець палицею,
вигадали свій танець. Посох з часом став звичною для нас тростиною, а
елементи танцю стали різноманітнішими.
Костюм для жінки – гарно оздоблена галабея з кльошованим рукавом,
зав’язаний шарф на стегнах і пов’язка на голові.

33. 33
Саїді один з найпопулярніших і найбільш цікавих стилів: майстерне
володіння тростиною, балансування і відточена техніка виконання елементів
робить танець видовищним.
«Шаабі» – танець міської молоді, яка танцює на вулицях. Цей стиль
міського фольклору, який набуває дедалі більшої популярності в Єгипті і за
його межами. «Шаабі» це синтез стилів і ритмів арабського танцю. Танець
живий і життєрадісний, текст пісень дуже часто має жартівливий характер.
Костюм – гра фантазії, він може бути і класичним костюмом для виконання
bellydance і галабея з хусткою і споріднена з народним стилем, часто
танцюють цей стиль танцю в джинсах, що нагадує нам про молодість
виконавців.
«Халіджі». Це танець країн Перської затоки (Саудівська Аравія, Оман,
ОАЕ,Бахрейн, Катар). Використовується ритм «халіджі»: D-кD-кTк-. Танець
верблюда, так ще називають халіджі за схожість в кроках і манері поведінки
під час танцю. Цьому танцю більше трьох тисяч років.
Традиційний костюм танцю «Халіджі» – абайя або фустан халігі.
Костюм досить закритий, дуже широкий і прозорий, тому його одягають
поверх повсякденного одягу (для концертного номеру абайя одягається
поверх класичного костюму). Костюм має багату вишивку, якою займалися
жінки.
Цей стиль дуже гарний і витончений його виконують жінки, як в групі,
так і сольно У танці робиться акцент на костюм танцівниці, красу довгого
волосся і зап’ястя. У танці характерно використання різноманітних рухів
верхньою частиною тіла і багато рухів волоссям, якими танцівниця обігрує
музику (обертання, вісімки), кроки в різному темпі, і напрямку, удари
зап’ястям об зап’ястя, як би хизуючись дорогими браслетами. Танцівниці, які
виконують цей танець це Ірина Білопольська, Олена Рамазанова, Ірина
Попова, Вілена.
"Дабка" – арабський жіночий або чоловічий танець, танцюється в лінії
по 20-30 чоловік синхронно. Цей танець супроводжує всі заходи і свята в

34. 34
арабському світі. За традицією танець виконують на площах протягом
двадцяти, тридцяти хвилин. Танець веде чоловік тримаючи в вільній руці
чотки або хустку, які він обертає над головою.
Танець прийшов з часів, коли будинки будувалися з гілок і зверху
покривалися шаром глини. Глина під дією погодних умов деформувалася.
Глину доводилося оновлювати у міру необхідності, а також перед приходом
суворої зими. Чоловіки, тримаючись за руки, розминали глину сильними
ударами ніг, намагаючись тримати один ритм. З появою нових архітектурних
рішень у даному виді будівництва, пропала необхідність, але залишився
танець, що символізує єднання, дружбу, роботу в загальному ритмі і
колективі.
Фольклорний ритм TkT-D-TkT-Tk- часто використовується в Лівані,
Сирії та Іраку. Музика цього стилю по сприйняттю нагадує Саїді і має
схожий ритм. Відомою групою, яка виконувала «дабку», була група Махмуда
Реди.
«Ельскандарані» – (з арабської Олександрія). Олександрія – портове
місто і друге за величиною місто Єгипту, що займається торгівлею через
Середземне море. «Олександрія» – танець портових дівчат (торговок,
рибачок), є народним стилем. Це запальний, веселий і грайливий танок.
Музика жива і запальна, в досить високому темпі і ритмі «максум –
олександрійський»: DТ-ТD-Т -.
Особливості костюма – коротке плаття з рюшами (довжина сукні
приблизно по коліно, щоб не замочити його у воді при лові риби), хустка –
вінок з квітами, босоніжки «чіп-чіп» (коли дівчина йшла в босоніжках, вони
видавали забавний звук, від цього пішла і назва взуття), а також невід'ємний
атрибутом олександрійської дівчини цього стилю і танцю є шаль «мелайя».
За однією з версій мелайя була спочатку рибальського сіттю, зробленої
руками дівчини, яка її несла. За другою версією мелайя була теплою,
зробленої з чорної вовни накидкою, щоб сховатися від холодного,
середземноморського вітру, який прийшов з порту. Мелайя символізує

35. 35
скромність. Мелаєю грають, загортаються в неї, драпірують, обертають кінці
під різним кутом.
«Айюб» або «Зар». Про ці танці відомо мало. Цей танець – магічний,
трансовий обряд племен шаманів «Вуду» і чаклунів племені «Зар». Через
танець відбувається спілкування з душами померлих. Танець супроводжував
криваві жертвопринесення у вигляді худоби, домашньої птиці, раніше
можливо були і людські жертви.
Рухи дуже прості – багато поворотів, обертань і нахилів голови, рухи
рук діють за принципом ворожби, чаклунства. Через велику кількість
поворотів і роботу шийного відділу, танцюючий шаман або чаклун входив в
стан між життям і смертю, так званий транс.
Костюм – проста галабея – непоказна довга сорочка. Танцювали цей
танець босоніж, зберігаючи свій зв'язок із землею і життям. Спочатку
музичним супроводом був барабан, табла, там-там. На сьогодні музика так
само, як і танець пережила метаморфози. Крім барабанного ритму з’явилася
мелодія. Хореографія осучаснилась і стала складнішою.
Танець народу Нубії – енергійний і веселий, він складається із досить
простих рухів: повороти, різні кроки, плескання в долоні, тряски плечима,
стрибки і звичайно позитивний настрій (радість, щастя).
«Нуба» має двояку історію .З одного боку єгиптяни, які поневолили
нубійців, вважали цей танець танцем рабів, а з іншого боку нубійці,
звільнившись під час повстання і повернувшись на свою батьківщину,
оголосили себе переможцями і вільним народом. Таким чином, танець
перетворився з танцю рабів у танець переможців і вільного народу.
Костюм для виконання цього танцю – сукня до щикотолок з круглою
або чотирикутною горловиною, рукава і низ сукні мають форму дзвона з
рюшами по низу, штани, кольорова хустка або очіпок.
«Бандарі» – танець народів Ірану. «Бандарі» є публічним портовим
танцем. Цей танець демонструється на святах і вечірках. Музика стилю
більше схожа з мотивами Азербайджану і Таджикистану.

36. 36
В «бандарі» використовуються рухи стегнами, також, як і в стилі
халіджі, задіяне волосся. Багато кругових рухів руками і трясінь плечима.
«Бандарі» танцюється на носках. Кроки нагадують на перший погляд
проходки і елементи кроків з танців народів Кавказу. «Бандарі» більш
грайливий стиль ніж його родич «халіджі» в якому проглядається чуттєвість і
звабливість.
Костюм для виконання цього танцю досить закритий. Як правило, це
проста сукня, під яку одягаються шаровари і підперізуються шарфом або
тканиною, що його імітує.
«Хагала» у перекладі з арабської означає підскок, стрибок. Цей танець
танцюють бедуїни в оазисах пустелі Сахари. «Хагала» – це весільний танець
бедуїнів, і виконується дівчиною підліткового віку, яка належить до родини
нареченої. Під час танцю дівчина тримає в руці хустку або маленьку палицю.
Танцівниця обирає чоловіка, наприклад, батька нареченої і подає йому
другий кінець палиці, тим самим пропонуючи трохи потанцювати з нею, але
тільки трохи так як танець «хагала» це дівчаче соло.
Костюм – прості довгі сукні з довгими рукавами. Важкою широкою
тканиною обгортали навколо стегон. Дуже часто підкладали на сідниці
маленьку подушечку, щоб рухи стегон ставали більш амплітудними.
«Феллахі». Фелах з арабського означає селянин, «феллахі» –
селянський. У танці показаний побут і повсякденна робота селян: посів зерна
і збір урожаю, полив полів і прибирання дому.
«Феллахі» – груповий танець, з простою хореографією, насичений
позитивними емоціями. Танець є маленьким театралізованим дійством, із
використанням реквізиту: корзина, глечик, чоловіки використовували сокиру
або мотику. В стилі «феллахі» є певний набір рухів: удари стегнами, вісімки,
повороти, трясіння плечима, обігравання атрибутів і костюму.
Костюм «феллахі» – плаття до щиколоток з круглою або чотирикутною
горловиною. Рукава і низ сукні мають форму дзвона і прикрашені рюшами,
на голові хустка з помпонами або з косичками.

37. 37
Знаменитої групою, яка виконувала цей танець, була група Махмуда Реди.
«Гавазі» – мандрівний танець циган, що прийшов до Верхнього Єгипту
з Сирії, коли до складу держави входили: Лівія і Йорданія.
Гавазі були професійними артистами (музиканти, співаки, а також
танцівниці). Гавазі постійно переміщалися з міста в місто, із села в село і
давали вистави на ринках та площах. Танцівниць гавазі запрошували на
весілля і на урочистості. Невдовзі гавазі зпокинули землі Єгипту, але танець
залишився.
Музика – повільний ритм саїді. Костюм – вільні шаровари, приталений
каптан, головний убір – косинка, на стегнах – шарф або косинка з моністами.
У танці використовують бубон або цимбали..
«Фараонік». Танець в Стародавньому Єгипті був більше, ніж
приємним проведенням часу і мав обрядове значення. Дуже часто археологи
знаходять зображення жіночих фігур, можливо богинь або жриць, які
танцюють з піднятими вище голів руками.
Технічно назву «фараонік» позначає танцювальний стиль часів
єгипетських фараонів. Зазвичай танці фараонів виконуються під музику New
Age, танцівницею або групою в нарядах, створених завдяки вивченню
малюнків на стінах гробниць. Багато з таких танців включають в себе пози з
розігнутими паралельними підлозі долонями і іноді свічками на них. Такі
пози не обґрунтовані історичними дослідженнями, але виконавиці часто
включають їх в танець, щоб забезпечити глядачеві зручність сприйняття.
«Ракс ель Аспанья». Дослівний переклад – танець з Іспанії. Інша
назва – «Андалузія».
Історія цього танцю сягає часів, коли велися війни між Європою і
Арабськими країнами. Завоювавши половину Європи, арабські війська
почали війну з Іспанією, завоювавши і її. Багато з воїнів арабської армії
залишилися в Іспанії і її регіонах, тим самим наклавши свій відбиток
культури на вже сформований європейський побут і культуру.

38. 38
«Андалузія» – пристрасний, гордий і чуттєвий танець. Це симбіоз
ніжного, чуттєвого класичного «ракс шаркі» і пристрасно гордих елементів
«фламенко». Музика під впливом сходу, також змінювалася і іспанські
мотиви змінювалися, гармонічно з'єднавшись в одне ціле зі східними
ритмами. Під впливом Сходу також змінювався і костюм. Від поєднання
класичного костюма для танцю живота і костюма «фламенко» виникло щось
середнє, об'єднавши і ввібравши в себе обидві культури.
Також стилі східного танцю класифікуються в залежності від
аксесуарів, які використовує виконавиця. Вони відносяться до стилю шоу –
белліденсу.
Стиль танцю живота з шаблею називається "Sword". Шабля в танці
символізує непокірність. Взявши в руки будь-яку грізну зброю, танцівниця,
все одно повинна виглядати дуже жіночною і звабливою.
«Ракс ель Шамадан» – танець з канделябром. Його здавна танцюють у
Єгипті. На єгипетському сленгу назва цього стилю звучить як «Авалем».
Великий візерунчастий канделябр із запаленими свічками несе на голові
танцівниця на весіллі, висвітлюючи молодим дорогу в щасливе сімейне
життя. Вражає мистецтво ізольованих рухів стегон, грудей і м’якість кроку,
коли дівчина танцює з канделябром – адже він повинен бути нерухомий!
Танець з хусткою (шаллю) – один з найбільш популярних танців.
Хустка – це і фон, щоб підкреслити красу рухів виконавиці і те, що приховує,
щоб потім відкрити. Та й самі по собі рухи шовкового полотна неабияк
заворожують глядача.
Менш поширений – танець зі змією. З таким «атрибутом» танцювати
досить-таки складно. Потрібно велике вміння, хоробрість і досвід
поводження зі змією. Щоб побачити, як це виглядає, можна звернутися до
фільму «Від заходу до світанку», де Салма Хайєк танцює з пітоном-
альбіносом. Звичайно, це знову придумав ласий на ефекти Голлівуд.

39. 39
Додаток 3
Основні ритми
Мальфуф (дві чверті) – базовий ритм, звучить як D - Т - Т. При
багаторазовому повторенні нагадує стукіт коліс поїзда. Під цей ритм
виконуються звичайні проходки, кроки зі скручуванням, потрійні кроки,
поворотні і схресті кроки – що завгодно, але під мальфуф потрібно рухатися
по сцені. Іноді так і говорю: «Почули поїзд – значить, треба бігти!»
Максум (чотири чверті) – ритм, схожий на мальфуф, але з ще однією
зв'язкою: DT- TD- T- . На «дум» обов'язково повинні бути акценти вниз.
«Ключі» – скиди і підйоми стегна, удари грудьми ідеально лягають на
максум. Також цей ритм підходить для «бочок» (великі кола стегнами з
нахилом корпусу), «вісімок» плечима і стегнами.
Саїді (чотири чверті) – єгипетський ритм, його назва походить від
племені Саїд. Ритм приземлений, важкий, читається як DТ - DD – t -. Всі
рухи акцентовані вниз, ними підкреслюється земне тяжіння. На «дум»
виконуються удари, «ключі», «бочки», поворотний крок з «пружинкою»,
стрибки з ноги на ногу. Саїді – основний ритм в однойменному танці, в
якому використовується тростина.
Беледі (чотири чверті) – ритм, схожий з саїді, але має більше сильних
часток на початку: DD - ТD - Т -. Використовується в кульмінаційних
частинах танцю, під нього виконують самі виразні рухи: удари животом і
грудьми, скиди стегна, «бочки» з акцентами, глибокі присідання.
Вправи для розвитку відчуття ритму.
«Відчуй темп». Діти сидять півколом. Педагог задає ритм ударами в
дарбуку. За сигналом всі діти плескають у долоні в заданому ритмі, за
сигналом ритм змінюється на більш швидкий або на більш повільний.
«Слухай сильну частку». Після прослуховування музики або ритму
керівник гуртка звертає увагу дітей на те, що сильні і слабкі звуки
чергуються рівномірно. На сильну частку такту вихованки плескають у

40. 40
долоні, на слабку – тупають ногою. Потім вони діляться на дві групи: на
сильну частку стукає барабан, на слабку – звучать сагати.
«Кожному свій ритм». Група ділиться на дві команди. Кожній
команді задається певний ритм. Команди по черзі кілька разів повторюють
своє завдання. Після чого обидві команди виконують свої завдання
одночасно.
«Раз, два, три, повтори!» Педагог задає ударами ритмічну фразу, яку
діти повторюють «звучать жестами»: ударами, притупуванням, плесканням,
клацанням і т.
Додаток 4
Позбуваємося сором’язливості, страхів і комплексів.
«Камерний виступ». Дівчата сідають на підлогу в коло і кожна з них
танцює в цьому колі. Музику, кожен раз іншу, обирає керівник колективу.
Оскільки танцівницю видно відразу з усіх сторін, то таким чином вона звикає
до публіки. Під час підготовки до звітних виступів, виконуємо по кілька разів
танці перед іншими групами.
«Батл». Дві вихованки виконують під незнайому музику
імпровізаційний танець: спочатку одночасно, а потім по черзі. «Публіка»
підтримує їх оплесками та підбадьорливими вигуками. Також практикую цей
метод для стимулювання старанного відпрацювання різних рухів. Наприклад,
хто краще виконає «ключ»? А «тарілочку»?
«Іменинниця». Обираю одну дівчинку «іменинницю». Усі інші діти
стають в колону. Кожна вихованка висловлює іменинниці щирі побажання
та/або компліменти (бажано не повторюватися). Іменинниця з вдячністю
вислуховує побажання, звикаючи, таким чином, до уваги і публіки.

41. 41
Додаток 5
Вправи для розвитку артистизму.
«Список емоцій». Спочатку ми з вихованками складаємо «список
емоцій», красиво і охайно його оформлюємо, щоб користуватися увесь
навчальний рік. Включаємо до переліку радість, журбу, страх, здивування,
злість, зачарування, манірність і т.д. Для початку тренуємо емоції і відповідні
вирази обличчя перед дзеркалом у танцювальному залі. Потім пропоную
домашнє завдання: зробивши «вираз обличчя» задуманий заздалегідь,
повертаємося до дзеркала і аналізуємо – подобається нам результат чи ні,
якщо «ні» пробуємо ще і ще.
На наступних заняттях пишемо емоції зі списку на папірцях і як під час
іспиту по черзі витягаємо. Один одному не показуємо. Кожен повинен
зобразити те, що витягнув, інші вгадують. Потім замість емоцій стали
пишемо цілі фрази типу «маленькому зайчику холодно взимку», «я тебе в
порошок зітру» або «яка гидотна», показувати можна не тільки обличчям, а й
усім тілом.
«Індійські фільми». Всі бачили яка виразна міміка у індіанок.
Дивимося уривок фільму – повторюємо (заодно і в образ легше увійти).
Гра «Крокодил з берегів Нілу». Ця весела гра нагадує гру в пантоміму
але адаптована для занять східним танцем. Необхідно зобразити, як би танець
живота станцювала русалонька, мавпочка, пташка, хмаринка, робот або,
навіть, тітка Дуся з сусіднього під'їзду, які жести б вона використовувала, які
рухи виконувала. Після такої вправи дівчатка розслабляються,
розкріпачуються, стають більш розкутими і усміхненими.
«Героїня фільму». Пропоную вихованкам: «У наступному
танцювальному етюді уявіть себе героїнею з фільму – казки «Попелюшка».
Пам’ятаєте, як вона посміхалася? Ось і я хочу, щоб ви зобразили щось
схоже». Героїв змінюю в залежності від мети: П’єро, Жасмин, віслючок Іа,
Нюша з смішариків. Більш дорослим вихованкам пропоную кіногероїв
(Белла з «Сутінків», Малефесента, Жінка-кішка тощо). Якщо дівчина не до

42. 42
кінця розуміє образ, то пояснюю: «Я хочу, щоб ти станцювала агресивно/
сумно/радісно/войовничо/ ніжно і т. ін.»
«Тренінг на втілення образу». Прошу вихованок уявити, що вони
кішки, і кожна повинна пройти перед усіма в образі кішки, а потім розповісти
про те якої породи кішка і якого вона кольору, звідки і куди йшла, по чому
йшла (дорога, будинок, дах, диван і т. д), вранці або вночі це було, а може
вона полювала абощо. Поступово розповіді стають цікавішими а втілювані
образи проявляються яскравіше.
Також можна уявити себе квіткою, і з положення сидячи починати
рости і розпускатися. Пропоную розказати яку саме квітку демонструвала
дівчинка: вранішню, що прокидається з ранковими променями сонця, чи ту,
яка радує своєю красою тільки вночі; в якому ґрунті, в якій країні ця квітка
квітне, і яка погода в цей момент. У самому кінці потрібно зав’янути. Цю
вправу виконуємо як перед дзеркалом, так і відвернувшись.
«Танець з предметом». Інколи даю вихованкам який-небудь предмет і
пропоную танцювати з ним що завгодно, але ні в якому разі не те, що вони
тримають в руці.
«Накладання емоцій» на конкретні танцювальні рухи. Обираю
танцювальний елемент, який усі технічно добре виконують і пропоную
відпрацювати його з відповідним виразом обличчя. Наприклад: розвернулися
спиною, удари стегнами: вправо – вліво, повернулися назад – на обличчі
щастя.