1. Методична розробка гендерночутливого уроку
української літератури
Тема уроку: Гульджемал – головна героїня твору «Арслан-киз» («Дівчина-
левиця») І. Гаспринського, мусульманський аналог французької народної
героїні Жанни д’Арк
Мета уроку: схарактеризувати образ головної героїні твору Гульджемал,
визначити, які саме чинники перетворили цю дівчину на левицю, справжню
захисницю рідного краю, порівняти її з французькою народною героїнею
Жанною д’Арк; розвивати навички характеристики героїв твору, критичне
мислення, зв’язне усне мовлення, уміння дібрати вдалі аргументи для
підтвердження власних поглядів; виховувати активну громадянську позицію,
прищеплювати почуття патріотизму.
Гендерність на уроці
Під час проведення уроку вчитель/учителька буде використовувати гендерно
чутливий підхід:
- збалансована взаємодія з дівчатами та хлопцями під час уроку;
- заохочування дівчат до лідерських ролей під час групової роботи;
- за допомогою підібраного навчального матеріалу на уроці підкреслити,
що зусилля та цілеспрямованість є запорукою успіху як хлопців, так і
дівчат;
- уживання гендерночутливих висловлювань, фемінітивів.
Обладнання: текст оповідання «Арслан-киз» І. Гаспринського,
відеофрагмент (від початку до 3:23) онлайн-проєкту СТБ «Позивний
«Надія»» https://www.youtube.com/watch?v=o14I1WognWg ; слайд-
презентація про незламних жінок України; ілюстрації до твору, створені
учнями та ученицями, нейромережею Dream
Форма уроку: гендерночутливий урок
Тип уроку: комбінований
Цільова аудиторія: 10 клас, вік учнівства – 15-16 років
Урок української літератури (профіль – українська філологія)
2. Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Слово вчителя/учительки. В Україні вже більше року триває
повномасштабна війна, розв’язана рф, мужньо тримають оборону, нищать
ворога наші незламні ЗСУ.
- Хлопці та дівчата, поміркуйте та скажіть, хто, на вашу думку, повинен
захищати рідну землю, кому легше воювати – чоловікам чи жінкам.
ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
Слово вчителя/учительки. Ісмаїл Гаспринський першим у
кримськотатарській літературі та публіцистиці протестував проти
дискримінації жінки, зокрема і своїм історичним оповіданням «Арслан-киз»
(«Дівчина-левиця»). Маємо нагоду з’ясувати, які саме чинники перетворили
Гульджемал на левицю, справжню захисницю рідного краю.
ІV. Робота над матеріалом уроку.
1. Робота з текстом оповідання.
- Якою постає перед нами з перших сторінок оповідання Гульджемал?
- Скільки їй років? Яка вона зовні?
(«…зовсім юна (їй ще й сімнадцяти не було) Гульджемал, єдина донька
шейха Іззета-аги». «І справді, не всякому до снаги була ця напрочуд
метка мисливиця, ця дівчина, спритна, мов канатоходець, освічена, мов
який мулла, окрилена, як поет»).
Отже, у текcті немає портрета героїні.
2. Робота з нейромережею.
Створення запиту до нейромережі Dream та
генерація портрета Гульджемал. Демонстрація
ілюстрацій, створених учнями та ученицями.
3. «Мозковий штурм». Гендерний акцент.
- Учні та учениці, поміркуйте, які кроки зробила
Гульджемал для захисту рідного міста
Учтурфан, отже, дійсно стала дівчиною-
левицею.
3. Кроки Гульджемал для захисту рідного міста Учтурфан,
або Як стати дівчиною-левицею
1. Промова перед меджлісом.
2. Підготовка до ризикованої мандрівки крізь китайське оточення.
3. Небезпечний шлях від Учтурфана до Кашгара.
4. Зустріч із Нуреддіном-хаджею в Кашгарі (у Старому Місті), виступ
на раді, план щодо міського старшини зрадника Тімур-бека, лист до
Якуб-бека.
5. Смілива витівка з лазнею.
6. Промова перед людом Кашгара.
7. Пропозиція створити військову раду, організація війська.
8. Перетворення бійців-кашгарців на військо левів у бою проти
китайців за звільнення мусульман у Новому Місті.
4. Пошукова робота учнів та учениць у групах. Гендерний акцент.
- Характер Гульджемал значною мірою сформувався під впливом
виховання її батьком Іззетом-агою. Перша група шукає в тексті
оповідання ознаки традиційного мусульманського виховання. Друга
група – ознаки емансипованого виховання.
Мусульманське виховання Емансиповане виховання
Була гарною господинею. Здобула освіту, виявляла
схильність до наук.
Уміла смачно готувати, керувати
слугами, вести дім.
Знала турецьку, арабську, перську
мови, зокрема читала напам’ять
перські газелі.
Грала на сазі, декламувала газелі. Їздила верхи на коневі Туркмені,
стріляла з лука та англійської
рушниці, подарованої батьком,
вправно, як снайпер.
Гаптувала чудові килимки для
намазу.
Вправами зміцнила руки й ноги,
не злякалася б злодія.
Прикривала обличчя перед
чоловіками та перед людом на
вулицях міста.
Швидко освоїла бінокль та
компас.
Не поспішала одружуватися.
Висновок: саме емансиповане виховання сприяло перетворенню
Гульджемал на дівчину-левицю, захисницю рідної землі.
5. Робота учнів та учениць з текстом промови Гульджемал перед
меджлісом.
Визначити риторичні прийоми, які використала дівчина, щоб
переконати поважну раду не здаватися на милість ворога.
4. Вербальні та невербальні прийоми утримання уваги меджлісу
1. Перед промовою застосовує ефект несподіванки: заходить сама в
кімнату до чоловіків хоч і з прикритим обличчям – це порушення
традиції мусульман.
2. Мотивує свою появу, використовуючи фразеологізм: «Я з’явилась
тут, на військовій раді, бо нині не буденний час, особливий. Може,
наш судний день».
3. Використовує повтор як композиційний прийом: «Так, це судний
день нашого Учтурфана».
4. Ставить риторичні питання та сама на них відповідає, наводить
приклад: « Як я розумію, висока рада ладна здатися, мовляв, китайці
будуть милостиві… Чи в тому певність? Згадайте, що сталося
тридцятиліття тому в Яркенті? Згадайте, яку милість явив ворог –
узяв у полон мусульман, познущався над дівчатами».
5. Використовує прислів’я та афористичний вислів: «Коли зводиться
великий дім, годяться й тріски. Такі, як я…», «Певно, ліпше,
добродії, рятувати не голову й тіло, а душу й домогтися спокою й
слави».
6. Застосовує риторичні оклики: «Я не з тих, що здаються!»,
«Товариство, не здавайтеся!»
7. Аргументує свою позицію: китайці не будуть милостивими; варто
рятувати душу, а не тіло, не бути рабами; харчів у місті вистачить на
60-70 днів.
V. Осмислення знаь учнями та ученицями. Гендерний акцент.
1. Історична довідка. Інформація за QR-кодом про французьку
народну героїню Жанну д’Арк.
2. Метод «Кола Вена». Порівняльна характеристика Гульджемал
та Жанни д’Арк.
Спільне:
- зовсім юні;
- їх називають святими;
- захисниці рідної землі, дівчата-левиці;
- командують військами, звільняють міста країни від окупантів;
- у разі необхідності носять чоловічий одяг;
- володіють даром красномовства, переконання;
5. - піднімають бойовий дух, підносять почуття патріотизму на більш
високий рівень, змушують повірити у свої сили окупованих;
- мають гарну репутацію;
- змінюють хід історії.
Відмінне:
Гульджемал – Східний Туркестан, місто Учтурфан, ХІХ ст., мусульманка,
вигаданий персонаж, аристократка.
Жанна д’Арк – Франція, місто Орлеан, ХV ст., католичка, реальна особа,
простолюдинка.
Висновок: Гульджемал – мусульманський аналог французької народної
героїні Жанни д’Арк.
3. Слово вчителя/учительки. Перегляд фрагменту (від початку ло 3:23)
онлайн-проєкту СТБ. https://www.youtube.com/watch?v=o14I1WognWg
У своїй промові до люду міста Кашгар Гульджемал сказала: «Гей,
мусульмани, так, мені належить бути з прикритим обличчям…Але тепер
особливі дні. Вирішальні. Слід прогнати ворога. Сьогодні немає жінок і
чоловіків, є тільки бійці». Так і нині в Україні незламні жінки наближають
перемогу над ворогом, кожна на своєму фронті.
- Учні та учениці, перегляньте фрагмент онлайн-проєкту СТБ
журналістки Надії Матвєєвої «Позивний «Надія»», поміркуйте, які
Гульджемал
Вигадана героїня
Східний Туркестан
Учтурфан
мусульманка
аристократка
ХІХ ст.
Жанна д'Арк
Реальна особа
Франція
Орлеан
католичка
простолюдинка
ХV ст.
Юні
захисниці
лідери
красномовні
патріотки
бездоганна
репутація
змінили хід
історії
6. риси характеру мають бути в людини, щоб бути незламною, стати
захисником/захисницею Батьківщини.
(Совісність, відповідальність, вірність Вітчизні, жертовність, мужність,
правдивість, рішучість, цілеспрямованість).
4. Декламація поезії учнем та ученицею про жінок війни, демонстрація
слайд-презентації про незламних.
- Акушерка Віра Цілик
- Волонтерка Катерина Терехова
- Журналістка Анна Калюжна
- Провідниця евакуаційних потягів Наталія Кудрич
- Офіцерка ЗСУ, Ксенія Марко, операторка РС зенітно-ракетного комплексу
С-300
- Керівниця сільської віськової адміністрації Наталія Петренко
- Снайперка Ірина
- Парамедикиня Вікторія Ткач
- Психологиня Марія Стецюк, засновниця груп психологічної підтримки
«Дівчата, які чекають»
- Мама-вихователька 22 дітей Ірина Сєрбіна
- Генерал-майор СБУ Юлія Лапутіна, міністерка в справах ветеранів України
- Зооволонтерка Ірина Мурга.
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.
«Незакінчене речення»
- Найбільше мене сьогодні вразило…
- Найбільше мені запам’яталося…
VІІ. Повідомлення домашнього завдання.
Диференційоване завдання.
Завдання всім: поміркувати, чому кримськотатарський письменник
7. І. Гаспринський обрав саме цю тему для свого історичного оповідання
«Арслан-киз» - зображення епізоду Уйгурсько-Дунганського повстання в
Східному Туркестані 1864-1877 рр.
Завдання за бажанням:
- Опрацювати статтю Марії Демішевої «Місце та роль жінки в традиціях
мусульманського суспільства» https://femwork.org/blog/2-mistse-ta-rol-
zhinki-v-traditsiyah-musulmanskogo-suspilstva/.
- Знайти інформацію про значення творчості І. Гаспринського для
культурного та суспільного життя кримськотатарського народу.
