Проєктна робота.pdf

1. ПРОЄКТНА РОБОТА
Адаптований для дітей навчальний матеріал
ІНФОМЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК ПРОТИОТРУТА РОСІЙСЬКІЙ ПРОПАГАНДІ
В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ
ОПИС ПРОЄКТНОЇ РОБОТИ
Сьогодні життя набуває шаленого темпу, у суспільстві постійно відбуваються
зміни. Тому виникає потреба в засвоєнні нових знань, умінь, навичок для можливості
зайняти свою життєву нішу, реалізуватися та бути конкурентно спроможною
особистістю. Відтак, людина як складова суспільства занурюється у світ, в якому
діють свої закони, правила. І якщо їх не дотримуватися, то можна потрапити в
небезпеку свідомо чи несвідомо. Мова йде про медіапростір, що став невід’ємною
частиною кожного жителя нашої планети. Медійність заполонила найвіддаленіші
куточки Землі. З одного боку, це приголомшливий винахід людства – нова
реальність, яка відкриває безліч можливостей, а з іншого – більше поле діяльності
для шахраїв. І сформувати єдиний алгоритм дій, який убезпечить від загроз у
віртуальній реальності, практично неможливо. Однак, здатність постійно
вдосконалювати навички критичного мислення, уважності, обережне споживання
контенту дають змогу людині бути обачною в мережі. Саме в цьому питанні в нагоді
стає медіаграмотність та інформаційна грамотність.
Ця тема дослідження на сьогоднішній день є не просто цікавою та
пізнавальною, а невід’ємною складовою сучасного життя. Як водій, який сідає за
кермо свого автомобіля, має знати правила дорожнього руху та вміти водити, так і
кожен споживач сучасного медіапростору має усвідомлювати, що він вирушає у світ
інформаційного потоку, в якому не слід втрачати пильність. Передусім це питання
актуальнедлядітей, які єособливо вразливими користувачами Всесвітньоїпавутини.
Тому головою метою цього проєкту є систематизація інформативного
матеріалу щодо сутності та ролі інфомедійної грамотності в сучасному світі й
передусімв життідитини тайогоподача вдоступнійтазрозумілій формідля легшого
сприйняття школярами.

2. Для виконання мети необхідно виконати такі завдання:
⎯ охарактеризувати поняття та характерні особливості інформаційної та
медіаграмотності, виокремити ключові поняття обраної теми: «інформаця», «фейк»,
«маніпуляція», «пропаганда», «наратив»;
⎯ привернути увагу дітей як споживачів медіатексту до нових та
непомітних на перший погляд небезпек, які несе в собі віртуальна реальність,
акцентувати увагу на значенні медіаграмотності в інформаційній війні України з
російськими фейками, маніпуляцією та пропагандою, а також ролі журналістів у
боротьбі на інформаційному фронті;
⎯ навчити дітей, як розрізняти правдиві та фейкові новини.
Об’єкт дослідження: інфомедіаграмотність.
Предмет дослідження: інфомедіаграмотність як протиотрута російській
пропаганді в умовах інформаційної війни.
Новизна роботи полягає в тому, що окрім адаптованого для дитячого
сприйняття теоретичного матеріалу, в проєкті наводиться творча робота – записи з
особистого щоденнику школярки з початку повномасштабної війни в України, яка
сама несвідомо стала жертвою інформаційної війни. Описується те, як навики
інфомедійної грамотності допомагали їй у боротьбі з фейками, маніпуляцією,
пропагандою та як відбувається переоцінка здобутих нею знань медіагігієни,
зважаючи на самостійно набутий досвід.
На думку автора проєкту, діти легше засвоюють інформацію, якщо це досвід
їхніх однолітків, ніж якщо вони просто ознайомлюються в теоретичною
інформацією. Таким чином у школярів розвивається почуття емпатії – вони
несвідомо ставлять себе на місце оповідача, порівнюють прочитане/почуте з власним
життям, роблять певні висновки. А це допомагає краще розкрити проблему
інфомедійної грамотності в умовах розвитку сучасного інформаційного суспільства.
Варто також наголосити, що будь – який проєкт має створювати міцний
фундамент формування критичного мислення у дитини, що є невід’ємною
складовою сучасного життя.

3. Адаптований для дітей
навчальний матеріал
ІНФОМЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК
ПРОТИОТРУТА РОСІЙСЬКІЙ
ПРОПАГАНДІ В УМОВАХ
ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ
м. Вінниця, 2022

4. ЗМІСТ
І. АБЕТКА ІНФОМЕДІЙНОЇ ГРАМОТНОСТІ
ІІ. РОЛЬ ЖУРНАЛІСТІВ НА ІНФОРМАЦІЙНОМУ ФРОНТ
ІІІ. У СВІТІ ПОТОКУ НОВИН. ДЕ ПРАВДА, А ДЕ ФЕЙК? (записи з
особистого щоденнику школярки)
ВИСНОВКИ

5. АБЕТКА
ІНФОМЕДІЙНОЇ
ГРАМОТНОСТІ1
1
У роботі дотримано вимог академічної доброчесності. На всі використані джерела
зроблено посилання у вигляді QR-кодів для їх зручного пошуку

6. Медіграмотність Інформаційна грамотність
вміння аналізувати і
синтезувати просторочасову
реальність, уміння «читати»
медіатекст.
здатність критично мислити та зважено
оцінювати будь-яку інформацію, яку
знаходимо та використовуємо, що дає
можливість людині розвивати поінформовані
погляди та відповідально взаємодіяти з
суспільством.
•повсякдення – люди щодня знаходять інформацію в інтернеті;
• громадянство – інформація допомагає людям зрозуміти
навколишній світ;
• освіта – розвиток навичок критичного мислення на всіх етапах
навчання, від школи до вищої освіти;
• робота – поінформованість сприяє працевлаштуванню;
• здоров’я – пошук надійних джерел медичної інформації.
Організація ЮНЕСКО розглядає
ІНФОРМАЦІЙНУ ТА МЕДІЙНУ ГРАМОТНІСТЬ
як об’єднані сфери і позиціонує їх як комбінацію знань та
навичок, необхідних сучасному суспільству в усьому
світі:
«Громадянам важливо розуміти функції медіа та інших джерел
інформації, критично оцінювати їх контент, а також ухвалювати
обґрунтовані рішення – як користувачам, так і виробникам
медіаконтенту та інформації».
Основні принципи інфомедійної
грамотності
Медіа, технології,
Інтернет, бібліотеки і
будь-які інші ресурс для
подання інформації
призначені для
критичного осмислення
та сталого розвитку
суспільства. Кожне
джерело має свою
значущість.
Не всі знання
правдиві або
нейтральні. У
споживачів
інформації
повинна бути
можливість це
зрозуміти
Інформаційна та
медіаграмотність
розвиваються
поступово. Це
динамічний і
складний процес.
У людей має
бути бути
доступ до
нових знань і
самовиражен
ня.
Кожна
людина
хоче
дізнатися і
розуміти
нову
Текст взято
з джерела

7. НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
 Стаття 17 Конституції України
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її
економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави,
справою всього Українського народу.
 Доктрина інформаційної безпеки
Застосування Російською Федерацією технологій гібридної війни проти України
перетворило інформаційну сферу на ключову арену протиборства. Саме проти
України РФ використовує найновіші інформаційні технології впливу на
свідомість громадян, спрямовані на розпалювання національної і релігійної
ворожнечі, пропаганду агресивної війни, зміну конституційного ладу
насильницьким шляхом або порушення суверенітету і територіальної цілісності
України.
 У Стратегії національної безпеки України
пріоритетами забезпечення кібербезпеки і безпеки інформаційних ресурсів є в т.
ч. розвиток інформаційної інфраструктури держави.
 Стратегія кібербезпеки України
закріплює принципи, на яких має ґрунтуватися інформаційне суспільство:
верховенство права і повага до прав та свобод людини і громадянина;
забезпечення національних інтересів України; відкритість, доступність,
стабільність та захищеність кіберпростору; пріоритетність запобіжних заходів та
ін.
Швидке розповсюдження великої кількості інформації в мережі Інтернет і
легкий доступ до неї заполонив життя кожної людини. У цей процес обміну
інформації задіяна кожна третя людина всієї планети, що стало сприятливим
середовищем для розповсюдження фейків. Шахраї все витонченіше вводять в
оману людей для досягнення своїх корисливих цілей, а мережі не ставлять за
мету всю інформацію перевіряти, їх завдання швидко розповсюджувати
інформацію. Часто інформація перетворюється на дезінформацію, що несе в собі
загрозу – сформувати у споживача хибне уявлення про певні події та явища. А
якщо це не просто помилка, а цілеспрямований задум за допомогою
медіапростору навмисно впливати на свідомість людей – це не просто
шахрайство – це злочин проти людства. Так складаються обставини, що нові

8. досягнення в технологіях, які спрямовані на те, щоб полегшити життя людей
(швидке розповсюдження інформації, широкий доступ до джерел інформації
тощо) на початку свого виникнення викликало захоплення, адже людство
винайшло новий тренд, але водночас стало фундаментом розпалення складної
інфомедійної проблеми.
З початку повномасштабної війни в Україні кожен українець зрозумів, що
військовий фронт, де наші мужні захисники обороняються від ворожої зброї, яка
ранить та вбиває тисячі людей, не єдиний. Існує також інформаційний фронт, де
основною зброєю є слово. Неправдива інформація стала потужною засобом
впливу агресора на широкі маси людей. Боротьба з дезінформацією є основним
завданням українського народу та всього гуманного, цивілізованого світу.
ІНФОРМАЦІЯ – це будь-які відомості, що їх сприймають
живі організми, електронні пристрої та інші системи, про
навколишній світ, процеси, предмети та явища.
ПРОПАГАНДА – це поширення певних ідей, поглядів, насамперед
політичних, з метою впливу на суспільство. Вплив ведеться передусім на
емоції людей – як позитивні, так і негативні.
Треба бути уважним і розвивати критичне мислення, щоб розрізняти різні
види пропаганди, не дозволяти керувати собою чи змушувати щось коїти.

10. До фейкової інформації можна сміливо віднести не лише неправдиву
інформацію, а й людей, які видають себе в інтернеті за інших; фотографії,
підроблені, змонтовані у відповідних програмах; несправжні сайти, підроблені
під справжні (самозванці); несправжні сторінки від імені відомих осіб тощо. Fake
породжує несправжнє, а отже, з’являються фейкові фоловери у соціальних медіа,
фейкові медіа та навіть фейкові країни. Це слово сміливо можна замінити на такі
слова: «копія», «підробка», «фальсифікація» та «недостовірність».
Фальшиві новини, маніпуляція фактами – брехня, яку все частіше
намагаються видати за правдиві, офіційні новини, щоб маніпулювати думкою
суспільста й навіть цілеспрямовано шкодити йому. Неконтрольований і
швидкоплинний потік новин настільки стали невід’ємною частиною життя
кожної людини, що відрізнити правду від маніпуляції стає складно не тільки
пересічному користувачу, а й досвідченому спеціалістові. Для більшості людей,
особливо діяльність яких не пов’язана з медіа, журналістикою,
Термін «фейк» (англ. fake – підробка) має багато значень:
✓ фейк як інструменту інформаційної війни – дезінформація,
умисне викривлення тих чи інших явищ, фактів, подій. Досить часто
фейк ототожнюють з терміном «неправдива інформація» (О. Саприкін);
✓ фейк – це підробка, фальшивка, яка розповсюджується
спеціально для того, щоб дезінформувати аудиторію (І. Мудра);
✓ фейк у широкому сенсі (з урахуванням направленості на шкоду
національній безпеці) – це поширення в Інтернет-мережі, засобах
масової інформації чи в будь-який інший спосіб у довільній формі
актуальних в конкретний час для певної спільноти відомостей/даних
про події, факти, обставини, які не відбувалися, частково правдивої
інформації чи її розповсюдження крізь призму суб’єктивізму, що, за
певних умов, може негативно вплинути на розвиток внутрішньо чи
зовнішньополітичних процесів та зашкодити міжнародному іміджеві
держави; фейк у вузькому значенні фейк – це поширення недостовірних
відомостей/даних у вигідному для конкретної особи (групи осіб)
ракурсі з метою викривлення об’єктивної реальності для досягнення
певної мети (Р. Черниш).

11. політтехнологіями, відрізнити правду від брехні на сьогоднішній день дуже
складно.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Олександр Сторожук, інтернет-підприємець, засновник платформи контент-маркетингу
PRNEWS.IO. Як інтернет-користувачі відрізняють фейкові новини від справжніх. Опитування
*У дослідженні брали участь більше 130 респондентів, які працюють в сфері PR, зв'язків з
громадськістю, маркетингу, реклами, журналістики, консалтингу, телефонії, SMM,
фінансів, юриспруденції та освіти.
40,20%
35,90%
6,50%
5,20% 3,90%
3,30%
Звідки люди дізнаються новини?
інформаційні сайти і онлайн-
ЗМІ
соціальні мережі
телебачення
YouTube
новинні телеграм-канали
форуми
57,10%
42,90%
Ступінь довіри до новинного контенту
повністю довіряють
не приймають за чисту
монету, шукають додаткові
факти і першоджерела
новин

12. Як виробити антитіла до фейків
по-перше інформаційне повідомлення не повинно викликати у людей деструктивні
емоції (паніку, страх, гнів, ненависть або жалість). Правильна новина
відрізняється від маніпуляції або пропаганди максимально нейтральною
подачею фактів, в ній зовсім відсутнє оціночне судження або драма.
по-друге Мисліть критично. Контент не повинен бути надто емоційним
по-третє Використовуйте кілька джерел новин. Намагайтеся читати новини, а не
слухати або дивитися: коли ви читаєте, то мислите більш раціонально і
легше розпізнаєте спробу маніпуляції своєю свідомістю.
по-четверте У матеріалі має обов’язково бути посилання на джерело.
по-п’яте Відокремлюйте думки від фактів.
по-шосте Однобока подача матеріалу — яскрава ознака фейку.
по-сьоме Влаштовуйте собі час від часу інформаційний детокс
Яким джерелам можна довіряти?
 Найбільші телеканали («1+1», «UA: Перший», «Рада», «ICTV», «СТБ» та
«Україна 24») об’єдналися у спільний телемарафон «Єдині новини», щоб
розповідати світу лише достовірну інформацію. Також з’явився і
російськомовний марафон для зовнішньої авдиторії.
29,70%
24,30%
24,30%
13,50%
2,7%
Головні ознаки фальшивих новин
відсутність офіційного
джерела, посилання на
«інсайдера», «інформацію з
кулуарів»
гіперболізований,
абсурдний, занадто
емоційний заголовок
маловідомий або підозрілий
домен сайту
анонімний матеріал,
відсутність автора або
інформації про нього у
вільному доступі

13.  Ефір Українського радіо, яке досі працює в окупованих Херсоні,
Маріуполі, Мелітополі, Бердянську, а також на усьому Донбасі та в Криму.
Це єдине наземне ефірне медіа, яке можна взагалі приймати. Всі інші
телеканали та FM-радіостанції на окупованих територіях недоступні, часто
немає електрики та зв’язку, тож це єдине «вікно в Україну» для тих, хто
опинився в окупації.
 Держава створила Центр протидії дезінформації при РНБО та Центр
стратегічних комунікацій та інформації безпеки при Мінкультури та
інформполітики, які докладають зусиль до боротьби в інформаційному
просторі».
 Діє велика мережа організацій, які борються з дезінформацією, на кшталт
«Детектор медіа», StopFake, VoxCheck.
ГО «Детектор медіа» у режимі реального часу збирає та документує хроніки
Кремлівської дезінформації навколо військового наступу на Україну.
7.06.2022
Фейк. Ті маріупольці, які залишаються в місті, — злочинці, тому їх затримають
українські правохоронці при спробі перетнути блок-пост в Україні.
Такий меседж поширюється у соціальних мережах. У таких дописах зазначають, що
люди, що опинились на тимчасово окупованій території, будуть визнані в Україні
злочинцями, тому їх затримуватимуть одразу на блок-постах. Проте це — брехня.
Як пояснює радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, маріупольці є
громадянами України, не переслідуються за Законом. «Ми б’ємося щодня за загальну
евакуацію для всіх маріупольців. А наш великий дім Україна чекає на кожного з
лагідними обіймами. Окрім того, для кожного маріупольця окремо працює вже 4
муніципальних центра "ЯМаріуполь" для надання всього спектру допомоги та
Україна не приховує інформації, а навпаки – максимально
оприлюднює те, що відбувалося, наприклад, у Бучі та Ірпені.
Все це виявлено за допомогою технологій на кшталт OSINT і
задокументовано міжнародними медіа та правоохоронними
організаціями.
Україні привернула увагу всього цивілізованого світу, всієї
світової спільноти до геноциду українського народу, який
чинять російські окупанти.

14. адаптації при тимчасової евакуації», — написав Андрющенко. Такі фейки потрібні
Росії для того, щоби ще більше розхитати ситуацію в місті та переконати маріупольців
в жодному разі навіть не намагатися евакуюватися на неокуповану частину України.
Зброя ворога на інформаційному фронті – пропаганда, яка з часом
трансформується в методично сформовані наративи ненависті та агресії проти
українського народу. Ця потужна машина успішно відпрацьовувала
маніпулятивний вплив і на внутрішнього споживача своєї країни. Основне
завдання – створити потрібну для керівних структур загальну картину життя в
яскравих фарбах, відбілення і виправдання «потрібних» людей. Медіапростір
цілеспрямовано став полем різних маніпулятивних проєктів для втілення
корисливих задумів. Інструменти: система електронних медіа, телебачення,
соціальних мереж, телеграм-каналів, армія ботів.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Ксенія Ілюк. Аналітикиня “Детектор медіа”
Наратив складається з багатьох компонентів - від фейків до замовчування та
подання правдивої інформації у бажаному контексті. Це і спеціально підібрані
інформаційні приводи, і виривання з контексту. Наприклад, постійне
висвітлення виключно негативних новин та ігнорування позитивних, спотворює
бачення ситуації глядачем.
Топ-5 основних антиукраїнських наративів
 в Україні потужна русофобія –
цей наратив російські медіа використовують, щоб виправдати перед світом
агресію проти України та анексію Криму. Під “русофобією” маються на увазі
“антиросійські зміни в освіті”, “тотальна українізація”, нібито заборона
використання російської мови тощо.
 в Україні громадянська війна –
згідно цього наративу, “громадянська війна” в Україні нібито почалася через
спротив російськомовного населення Криму та Сходу. Що дало Росії привід до
втручання.

15.  в Україні процвітає фашизм –
прагнення українців до незалежності та самостійності подається як радикалізм
та фашизм. А Революція Гідності трактується як "державний переворот", в
результаті якого до влади прийшов радикальний, націоналістичний уряд.
 Україна це недодержава, держава яка не відбулася, failed state –
ідея про Україну як "недодержаву”, що не має реальних інституцій, створює
враження, що російський вплив є необхідним, оскільки дозволяє врегулювати
хаос на українській території, до чого саме місцеве населення нібито не здатне.
 Україна - маріонетка заходу –
цей наратив має пояснювати, чому "недодержава" досі існує. Згідно з ним,
західні країни “використовують Україну у своїх власних цілях” і тільки тому
вона продовжує існувати. За логікою цього наративу, якщо Росія не впливає на
Україну, то це неодмінно робить Захід.
Олександра Цехановська, Керівниця Групи з аналізу гібридних загроз
наративи про Україну Кремль стабільно просуває з 2014 р. Їх озвучують
найвищі російські посадовці, вони лунають в ефірах російських телеканалів, їх
розповсюджують через медіа та соціальні мережі, в тому числі залучаючи
тролів та ботів.

16. РОЛЬ ЖУРНАЛІСТІВ НА
ІНФОРМАЦІЙНОМУ
ФРОНТІ

17. Поки мужні солдати захищають Україну на полі битви, журналісти сміливо
несуть оборону на інформаційному фронті. Вони доводять, що слово – це теж
потужна зброя. І головне – донести до всієї світової спільноти правду, аби
назавжди розбити граніт російської пропаганди.
Слово – це зброя. Правда – ключ до перемоги.
Стандарти журналістики

18. Втрати в рядах журналістів у цифрах
Станом на 24 травня 2022 р. росіяни скоїли 280 злочинів проти журналістів
та медіа в Україні, вбили 29 журналістів, ще 9 було поранено, і щонайменше 15
зникли безвісти.
Станом на 6 червня 2022 р. кількість вбитих складає 32 журналісти.
Сьогодні журналісти, які працюють цілодобово, - це
герої…Ми ведемо гібридну війну, першу таку масштабну в історії
світу, і ваша роль сьогодні неоціненна. Як і ваша відповідальність,
ваша відданість справі, завзятість та сміливість. Журналісти різних медіагруп,
які зараз працюють на об'єднаному фронті єдиного марафону новин, поміж
іншого, показали свою здатність домовлятись, співпрацювати і таким чином
ставити понад усе єдину головну мету – перемогу», -
міністр культури та інформаційної політики О. Ткаченко

19. РЕЗУЛЬТАТИ РОСІЙСЬКОГО ВАРВАРСТВА:
Оператор телеканалу “Kyiv LIVE” Євген Сакун загинув
1 березня у Шевченківському районі Києва під час ракетного
обстрілу телевежі. Він став першим працівником медіа, який
загинув через російські обстріли.
1 квітня в районі села Гута поліція знайшла тіло фотожурналіста Макса
Левіна. Попередньо, фотографа окупанти вбили двома пострілами зі стрілецької
зброї.
Під Миколаєвом в бою з російськими окупантами загинув український
військовий журналіст Віктор Дудар.
14 березня в селі Горенка Київської області під обстрілом
окупантів загинули оператор телеканалу FoxNews ірландець П'єр Закревський,
який раніше працював у зонах бойових дій в Іраку, Афганістані та Сирії,
та українська журналістка Олександра Куршинова.
Американського військового репортера та документаліста
видання “The New-York Times” Брента Рено росіяни розстріляли 13
березня на блокпосту в Ірпені. Він працював в Україні над проєктом
TIME Studios, присвяченим глобальній кризі біженців.
Журналістка російського видання “The Insider” Оксана Бауліна загинула 23
березня у подільському районі Києва під час ракетного обстрілу житлового
будинку. Вона знімала руйнування будинку після влучання в нього ракети, як
росіяни вдруге обстріляли цей район.
3 квітня у Маріуполі загинув литовський режисер Мантас Кведаравічюс.
Він потрапив під ракетний обстріл. У 2016 році Кведаравічюс зняв
документальний фільм "Маріуполіс" про життя в на той час прифронтовому місті
та війну на Донбасі. Світова прем'єра фільму відбулася на Берлінському
міжнародному кінофестивалі.
Ще 15 працівників медіа загинули не під час роботи. Зокрема, 28 квітня від
ракетного обстрілу житлового будинку у Києві загинула українська журналістка,

20. продюсерка видання “Радіо Свобода” Віра Гирич. Її тіло знайшли 29 квітня під
час розбирання завалів. Ракета влучила у її квартиру.
2 березня у Василькові разом з побратимами з територіальної оборони
загинув член Національної спілки журналістів, волонтер та ветеран АТО Сергій
Пущенко.
У боях біля Попасної на Луганщині 23 березня загинув оператор 24 каналу
Юрій Олійник. Він був бійцем 24 окремої механізованої бригади імені короля
Данила.
18 березня, захищаючи Україну у волноваському районі Донецької області,
загинув редактор запорізького сайту “misto.zp.ua” сержант Збройних Сил
України Олег Якунін.
Письменник і журналіст Євген Баль помер після 3-денних катувань
окупантів. До помешкання письменника в приморському Мелекіному під
Маріуполем військові РФ прийшли 18 березня. Під час обшуку знайшли пам’ятні
фото з українськими військовими, членський квиток НСПУ та інші "докази
фашизму". Три дні над чоловіком жорстоко знущалися.
Відеоінженера чернігівського каналу “Дитинець” Романа Нежиборця
російські військові вбили в селі Ягідне біля Чернігова.
У селі Зеленівка на Херсонщині 26 лютого російські військові розстріляли
журналіста інформаційного щотижневика “Навколо тебе” Ділєрбека Шакірова.
11 березня в Маріуполі через обстріл загинув оператор телеканалу "Сігма"
Віктор Дєдов.
“Я б сказала що Україна станом на сьогодні найбільш
ризикована країна у світі, з точки зору з підвищеної безпеки для
журналістів. Тому ті журналісти які зараз висвітлюють події в
Україні — просто герої”, —
виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк.

21. Будинок в Києві, в якому
загинула журналістка “Радіо
Свободи” Віра Гирич, 28 квітня
2022,
AP Photo/Emilio Morenatti
Воєнні злочини
Росії проти медіа
в Україні
24 лютого – 24
травня 2022 р.

22. У СВІТІ ПОТОКУ НОВИН.
ДЕ ПРАВДА, А ДЕ ФЕЙК?
Записи з особистого щоденнику школярки

23. Будильник як завжди розбудив о восьмій ранку. Уже четвертий місяць в
країні триває війна. Іноді здається, що це все страшний сон і незабаром я
прокинуся. Кожен ранок…ранок за ранком. Життя дуже змінилося.
Ранок 23 лютого 2022 р.
Я звично прокинулася о восьмій годині, мама приготувала сніданок, треба
поспішати до школи. У цей день була контрольна з української мови. Чи могла я
колись подумати, що сьогодні так сильно буду сумувати за звичними
контрольними, які тоді здавалися чимось неймовірним. Та я завжди долала ці
«труднощі», бо поруч були однокласники, учитель та моя рідна класна кімната,
адже в ній проходили всі мої шкільні роки. Той випадок, коли фраза «навіть стіни
гріють душу» підходить дуже влучно. Це була моя шкільна рутина – така
безтурботна, щира, близька серцю…
Тепер це просто минуле. І невідомо, коли я знову повернуся до того життя,
і чи буде воно знову таким, як раніше?
Ранок 24 лютого 2022 р.
На цей раз я прокинулася не від будильника, а від повідомлення батьків
про початок війни. Я не чітко пам’ятаю той ранок. Усе було, як у тумані, з
поспіхом, нерозумінням, а що буду далі. Якою страшною може бути невідомість,
особливо коли реальність стає лютою.
Одне я пам’ятаю точно: з 24 лютого моє життя перенеслося в телефон –
ресурс для пошуку інформації, який допомагав зрозуміти, що відбувається. Світ
з безліччю новин, щохвилинно. Тисячі джерел. Інстраграм, фейсбук, телеграм,
стрічка новин в Google – я читала все, що знайшла. Та що з цього потоку думок
правда, а що брехня?
Окей, перейдімо краще до новин.
У школі я думала, що медійна грамотність – це сучасний тренд, а фейки –
це те, що знадобиться скоріше журналістам. Хто б міг подумати, що тепер я
сидітиму в Інтернеті, паралельно перечитуючи конспект з медійної грамотності,
аби хоч трохи розібратися, чому можна довіряти.
Сотні нових каналів з новинами в месенджерах і в кожному з ним
запевняють читачів, що лише тут можна прочитати достовірну інформацію.

24. Виникає лише питання, чому ж наведені дані в різних джерелах різняться, якщо
всі новини правдиві.
По телевізору в спільному телемарафоні #UAразом неодноразово
наголошували довіряти лише достовірним джерелам, передусім офіційним
сайтам:
• Офісу Президента України;
• Генерального штабу Збройних сил України;
• Кабінету Міністрів України;
• Міністерства оборони України;
• Міністерства внутрішніх справ;
• Національної поліції України;
• Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС);
• Державної прикордонної служби України;
• Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки;
• Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
• Сухопутних військ ЗС України;
• Військово-морських сил ЗСУ;
• Територіальної оборони ЗСУ.
Однак, попри всі застереження, це правило я засвоїла після поширення в
мережах фейку, який запам’ятаю на все життя.
Це були перші тижні війни. Про це говорили всі: знайомі, знайомі
знайомих, надійні люди, яким переказали ще надійніші джерела. Здається, на час
війни кожен сам для себе ставав достовірним джерелом і вірив в те, що сприймав
мозок. «Білоруські літаки, які долетять куди завгодно по території України», -
саме ця новина у свій час сіяла страх в серцях кожного українця, особливо
мешканців центральних та західних областей України. У людей дивна логіка:
чомусь відсутність інформаційні в офіційних ресурсах наштовхує на думку, що
нам щось недоговорюють. А от якщо якась дурниця опублікована на сумнівних
каналах в телеграмі, значить це точно ексклюзив!
Різні думки літали в голові: а що, якщо це правда, а що, якщо завтра мого
дому вже не буде, а що, якщо я завтра не прокинуся після бомбардувань з літаків.
Страх та паніка. Правда чи фейк?

25. 2
2
Проєкт «НотаЄнота» - це антифейкові інтелектуальні ігри, метою яких є навчити інформаційної
гігієни. Проєкт був розроблений та запущений журналісткою Альона Романюк 11 лютого 2022 р. Під
час війни на офіційній сторінці у Фейсбуці публікувалися поради, як розпізнавати фейки та приклади
відомих фейків, що активно ширилися в мережі: https://www.facebook.com/notaenota1/
*Скріни взято з офіційної сторінки у Фейсбуці розробників проєкту «По той бік новин»
(інформаційна кампанія Інституту розвитку регіональної преси, яка спрямована на протидію
дезінформації та інформаційним вкидам): https://www.facebook.com/behindtheukrainenews/

26. Добре, що зрештою ця новина все ж виявилася фейком. Після цього
випадку я засвоїла одне з головних правил медійної грамотності: ДОВІРЯТИ
ЛИШЕ ОФІЦІЙНИМ ДЖЕРЕЛАМ, ПЕРЕЛІК ЯКИХ ДОСТУПНИЙ НА
ОФІЦІЙНИХ САЙТКАХ ДЕРЖАВИ.
Як часто слово «фейки» почало вживатися в моєму лексиконі. Пам’ятаю,
на уроках української літератури нам багато розповідали про них. Тоді я думала,
що така тема знадобиться мені хіба що для того, аби дивувати подругу Каріну
своєю медійною грамотністю та ерудованістю, адже вона ще той фанат постити
в Інстаграмі свої фотки з чужими цитатами без посилань, а ще поширювати в
сторіс різні «приголомшливі» пости, які потім виявлялися неправдивими. Проте
для нас з однокласниками блогерство Каріни швидше здавалося забавкою.
Однак, зранку 24 лютого я вперше зрозуміла, що фейкові сторіс можуть
бути дуже небезпечними. Після того, як по всіх каналах України почали говорити
про повномасштабний наступ, в Інстаграмі абсолютна більшість мої друзі почали
поширювати дивну сторі.
Хммм…репостили майже всі,
навіть ті, хто взагалі ніколи нічого
не поширює. Та й на англійській
мові написано, компанія
благодійна. Для підтримки України.
Зараз я одна не перепощу. Я що не
патріот? Та й нічого складного не
вимагається, просто зробити клік
мишкою комп’ютера та й усе...
Хвилинку! На тренінгах з
медіаграмотності в школі говорили,
що треба перейти на головний сайт
організації, шукати достовірне
джерело, перевірений сайт.

27. Так, благодійна американська компанія PlantATreeCo нібито збирає кошти
для української організації razom.for.ukraine, але на сайті останньої нічого про це
не знають. На їхніх офіційних сторінках про збір навіть не згадується. Та й
взагалі відгуки про цю «благодійну» компанію в Інтернеті не найкращі. Потрібно
негайно повідомити друзів! Це ж можуть бути шахраї!
Пізніше майже всі українські джерела написали про один з перших
масштабних фейків за час війни.
Ось так люди зі всього світу "наклікали" допомоги приблизно на 300 тисяч
доларів менше, ніж за годину. Шахраї нажилися на біді всієї країни. А якби всі
ми приділяли б більше часу вивченню медійної грамотності, а не «слідували за
іншими» ці кошти можна було б спрямувати на потреби українців – на те, що в
перші дні війни було для України конче необхідним!
Отже, наступне правило, яке я чітко засвоїла з цієї ситуації: ДОВІРЯТИ
ЛИШЕ ПЕРЕВІРЕНИМ ОРГАНІЗАЦІЯМ, ПЕРЕРАХОВУВАТИ КОШТИ
ТІЛЬКИ НА ОФІЦІЙНІ РАХУНКИ.
Крім фейків та шахрайства, у буденність українців під час війни увійшов
такий термін, як маніпуляція. Сьогодні вміння її розпізнати – це не просто
потреба, а те, що формує людську свідомість, тим самим сприяючи перемозі
України у війні – перемозі справедливості, добра та правди над підлістю, злом та
брехнею агресора.
Маніпуляція – це поведінка людини, спрямована на отримання власної
вигоди, впливаючи на інших. Іншими словами – це приховане управління
людиною, всупереч її волі, що приносить вигоду тому, хто маніпулює. В умовах
сьогодення маніпуляція досить часто носить політичний характер.

29. Приклади маніпуляції:
 Пентагон вивчає захоплену російську техніку, бо хоче отримати «передові
технології».
Російські ЗМІ поширили тезу, що представники Пентагону вивчають захоплену в
Україні російську техніку, зокрема ракету «Кинжал», нібито для того, щоб «щось
скопіювати та отримати для себе». У цих повідомленнях російська пропаганда посилається
на статтю The New York Times.
Як пише StopFake, американське видання справді написало, що дослідники з Пентагону
прибули до України для аналізу російської техніки. Однак мета їхньої поїздки —
досліджувати, як військово-промисловий комплекс Росії використовує західні технології.
«Дослідники з'ясували, що боєприпаси та обладнання, у тому числі системи наведення ракет
та лазерні далекоміри містять мікрочіпи, друковані плати, двигуни, антени, що
виробляються у США та країнах ЄС, — йдеться в повідомленні. — На даний момент низка
країн, у тому числі США та Великобританія, проводять розслідування з метою з'ясувати,
яким чином компоненти їх виробництва потрапили до російських систем озброєнь в обхід
ембарго на постачання зброї».
 Україна не вважає втрату територій трагедією
Російські ЗМІ поширюють заяву секретаря РНБО України Олексія Данілова про те, що
Україна нібито не вважає втрату територій трагедією. Однак ці слова були вирвані з
контексту. Насправді Данілов говорив, що українські сили можуть відступати з
Сєвєродонецька та інших міст на Донбасі, поки перегрупуються. «Тимчасова втрата
територій — це не трагедія. Трагедією була б відсутність нації», — сказав він. Тобто йшлося,
що тимчасовий відступ ЗСУ з втратою територій під час бойових дій не є трагедією, бо
головне — це зберегти країну
Маніпулюючи словами Данілова, Росія намагається викорінити меседж про те, що
«українська влада кинула власний народ». Раніше російська пропаганда також поширювала
маніпуляції щодо евакуації мирного населення або що українські чиновники та Володимир
Зеленський виїхали з України. Таким чином Росія прагне викликати в суспільстві паніку,
зневіру та ненависть до влади. .3
«Детектор медіа» — українська громадська організація, Пріоритетними темами «Детектора медіа» є
провадження медіареформ, спрямована на створення та зміцнення незалежного суспільного мовлення, викриття
фактів корупції у медіасфері, моніторинг діяльності державних та регулятивних органів у галузі, сприяння
підвищенню медіаграмотності населення, протидія перетворенню ЗМІ у засоби пропаганди.

30. Отже, моє третє правило: критично підходити до сприйняття будь-якої
інформації.
Замість висновку. Від початку повномасштабної війни в Україні я
зробила багато висновків для себе.
По-перше, треба викреслити зі свого шкільного життя фразу «Мені це не
знадобиться в житті». Як показує досвід, на перший погляд незначні питання
можуть дуже вплинути на твоє життя.
По-друге, я усвідомила, як сильно, насправді, люблю навчання у школі і
сумую за щоденним відвідуванням школи, своїм класом та вчителями. Я радію,
що хоч і через монітор комп’ютера, але маю можливість відвідувати уроки.
Цінуємо тоді, коли втрачаємо – ось так швидко може відбутися переосмислення
цінностей. Тепер я не просто уважно слухаю вчителя, коли та розповідає нам про
медіагігієну, а й готую свої питання, на які хочу отримати відповідь.
По-третє, кожен повинен робити свій внесок у спільну перемогу. І якщо
люди будуть медійно грамотними, то можна буде уникнути значної кількості
шахрайства в мережі, тривоги, паніки серед населення через поширення фейків.
А що найголовніше, як на мене, - медійна грамотність допомагає розвивати
свідомість, а отже, критично мислити, а не вірити всьому, що кажуть та пишуть
і, як результат, піддаватися маніпуляціям. Як показують сьогоднішні реалії,
фейки, маніпуляція – це також потужна зброя, яка може спричинити жахливі
наслідки.
По-четверте, я точно вирішила, що в майбутньому хочу стати журналістом,
щоб доносити людям правдиві новини та лише достовірну інформацію. Те, як
відважно представники цієї професії сьогодні боронять нашу державу,
відстоюють правду та боряться з дезінформацією - приклад незламності та
справжньої мужності. Воїни воюють на передовій, а журналісти ведуть
інформаційну війну. Кожен займається тим, що в нього виходить найкраще.
Головне – на благо нашої країни! І я вірю, що України переможе на всіх фронтах!
І нарешті наступне довгоочікуваний мир!
Можливо, сьогодні я не маю достатньо знань та ресурсів, аби зробити
великий внесок в перемогу, але я хочу багато працювати, аби в майбутньому

31. стати гідною громадянкою України, справжній професіоналом своєї справи та
будувати успішну та процвітаючу державу.
P. S. В кінці прийнято ставити свій підпис. Правильне посилання на роботу
автора відповідає правилам медіагігієни та захисту інтелектуальної власності.
Але я скористаюся нормами законодавства та залишуся анонімною :)4
Колись настане мир, впадуть насилля мури,
Залишаться безсилі причетні до смертей фігури.
Коли настане мир і запанує спокій
Зло знов закриється в пітьмі глибокій.
А що залишиться в серцях і душах,
Людей, яких війна тепер щоночі душить.
Куди подітися від спогадів, від болі,
Катами змореним, згубленим долям.
Життя поділили на «до» і на «після»
Всі ті, хто до статусу Бога вознісся.
Хто смертю і муками прийшов визволяти.
Але народ український ніяк не здолати.
З найкращими побажаннями добра та миру,
Ваш анонім)
4
П. 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII. Відомості
Верховної Ради України. 1994. № 13. ст.64 (Із змінами).

32. ВИСНОВКИ
Шановний читачу! Пропонуємо Вам самостійно написати те, що Ви для себе
почерпнули в питанні інфомедіаграмотності, та як змінилося тепер Ваше
ставлення до аналізу новин після прочитання цього навчального матеріалу.
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________