На сьогоднішній день розвиток інформаційних технологій набуває глобальних масштабів, адже відбувається тотальна інформатизація. Особистість є передумовою й продуктом існування суспільства, держави. Одне із важливих та вкрай необхідних завдань сучасної держави – гарантування безпеки особистості, яка характеризується захищеністю її психіки і свідомості від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання, дезінформування, спонукування до самогубства тощо. Інформаційну небезпеку створюють численні інформаційні загрози, що поширюються в глобально-інформаційному просторі. До Всесвітнього дня інформації сектор журнальної періодики презентує віртуальну виставку «Сучасні інформаційні технології – джерело інформаційної небезпеки». Запрошуємо до перегляду.

1. «Сучасні інформаційні
технології - джерело
інформаційної небезпеки»
до Всесвітнього дня інформації

2. Сучасна людина не може
уявити свого життя без
шаленого потоку інформації.
Все, що ми дізнаємося, впливає
на розвиток та
самоствердження. Кількість
інформації передує рівню
обізнаності у тій чи іншій
сфері. У зв’язку із цим у
багатьох країнах світу
відзначають Всесвітній день
інформації.

3. На сьогоднішній день розвиток інформаційних технологій набуває
глобальних масштабів, адже відбувається тотальна інформатизація.
Особистість є передумовою й продуктом існування суспільства,
держави. Одне із важливих та
вкрай необхідних завдань
сучасної держави –
гарантування безпеки
особистості, яка
характеризується захищеністю
її психіки і свідомості від
небезпечних інформаційних
впливів: маніпулювання,
дезінформування, спонукування
до самогубства тощо.

4. Завдяки появі нових технологій та
комп’ютеризації майже кожної галузі
інформація стала невід’ємною частиною
існування компаній, підприємств та установ.
Навіть з метою саморозвитку ми опиняємося в
інформаційному середовищі, з якого і
черпаємо свої знання.

5. Значення і вплив, який чинить
інформація на людину досконально досі
не вивчено. Цьому присвячуються
численні дослідження, проводиться
глибока наукова робота. Ті моменти, які
вдається найбільш точно визначити,
вказують на те, що інформація в тому
чи іншому вигляді є одним з
найголовніших компонентів взаємодії в
природі людини і оточуючого нас світу.

6. Інформаційну небезпеку створюють численні інформаційні загрози,
що поширюються в глобально-інформаційному просторі.

7. Вареник, О. Нормативні акти щодо
захисту персональних даних / О.
Вареник // Винахідник і раціоналізатор.
– 2019. – № 2. – С. 31–32.
Проаналізовано нормативні акти
існуючого законодавства України,
дослідження вітчизняних фахівців, а також
законодавства ЄС, щодо захисту
персональних даних, зумовило появу
проблем як теоретичного, так і
практичного характеру.

8. Ворожбит, О. Джеймс Ендрю Льюїс: «Ми
маємо основу для відповідальної
поведінки держав у кіберпросторі. Але
кілька великих країн регулярно її
ігнорують. Лідерами серед них є Росія та
Китай» : американський експерт про
головні вогнища хакерства у світі / О.
Ворожбит // Укр. тиждень. – 2021. – № 28. –
С. 22–23.

9. Галузін, І. С. Управління вразливостями і
оцінювання вразливостей як засоби
забезпечення кібербезпеки / І. С. Галузін
// Суч. захист інформації. – 2020. – № 3. – С.
29–33.
Розглянуто роль методів управління
вразливостями і оцінювання вразливостей у
забезпеченні кібербезпеки підприємства.
Розроблено рекомендації організаціям щодо
досягнення максимального результату
ведення процесу управління вразливостями.

10. Дурняк, Б. В. Оцінка рівня безпеки
різних типів інформації / Б. В. Дурняк, Т.
М. Хомета // Поліграфія і видавнича
справа. – 2015. – № 2. – С. 63–71.
У статті розглядається вибір рівня захисту
до різних типів інформації, які визначаються
вартістю засобів захисту процесів, та
вартістю затрат, до яких може привести
зниження рівня безпеки.

11. Захаренко, К. Інформаційні впливи як
джерела загострення інформаційної
небезпеки / К. Захаренко // Гілея. – 2017. –
№ 11. – С. 331–336.
Інформаційна безпека має людиномірний
вимір. Тому важливу роль в протистоянні
деструктивним зовнішнім і внутрішнім
інформаційним впливам відіграє освіта
громадян. Її належний рівень покликані
забезпечити держава і громадянське
суспільство. Адже неосвічене населення легко
підпадає під деструктивний вплив
інформаційних загроз сучасного глобального
світу.

12. Клаут, Я. Застережний постріл : як хакери
можуть спровокувати міжнародний
конфлікт / Я. Клаут, Ф. Феттер // Укр.
тиждень. – 2020. – № 30. – С. 30–31.
Хакери захопили профілі відомих підприємців
та політиків у соцмережах, вимагаючи лише
викупу в кілька біткоїнів. Однак атака
демонструє, наскільки ці канали роблять світ
вразливим.

13. Лаптєв, О. А. Формальні математичні
моделі для забезпечення безпеки
інформації / О. А. Лаптєв, В. І. Степаненко,
Ю. О. Тихонов // Суч. захист інформації. –
2019. – № 1. – С. 59–63.
В даній статті обґрунтовані положення про необхідність
створення оптимального підходу побудові математичної
моделі безпеки, досліджені формальні математичні моделі
для забезпечення безпеки інформації, огляд приведених
типів формальних моделей доводить, що розробка
математичних моделей формалізації процесів
забезпечення безпеки інформації є складною науковою
проблемою, актуальність якої лише підвищується в міру
розвитку математичних методів управління і підвищення
ступеня автоматизації вирішення цільових завдань
безпеки інформації.

14. Луговий, В. І. Інформація як чинник
організації людини: теоретико-
методологічний аспект / В. І. Луговий //
Педагогіка і психологія. – 2011. – № 2. – С. 14–
21.
У статті розкривається розуміння сутності
інформації взагалі, особливостей соціально-
культурної інформації зокрема, врахування
впливу інформаційно-комунікаційних
технологій на інформаційний контекст.

15. Наконечний, В. С. Захист інформаційних
ресурсів у мережах нового покоління LTE /
В. С. Наконечний // Суч. захист інформації.
– 2016. – № 4. – С. 10–15.
У статті розглянуто основні питання,
пов’язані з інформаційною безпекою в
мережах нового покоління. Відзначено
важливість і гостра потреба у високоякісному
та швидкісному сполученні.

16. Савченко, В. А. Основні напрями
застосування технологій штучного
інтелекту у кібербезпеці / В. А. Савченко,
О. Д. Шаповаленко // Суч. захист
інформації. – 2020. – № 4. – С. 6–11.
У статті досліджуються ключові технології
штучного інтелекту з метою застосування їх для
забезпечення захисту інформації. Показано, що
на даний час у кібербезпеці відсутня загальна
концепція запровадження штучного інтелекту,
не визначені найважливіші методи штучного
інтелекту, які можуть бути використані у
кібербезпеці, та не встановлено роль, яку
можуть відігравати ці методи для захисту
організацій у кіберпросторі.

17. Савченко, В. А. Управління ризиками
кібербезпеки на основі теоретико-
ігрового підходу / В. А. Савченко, О. Й.
Мацько // Суч. захист інформації. – 2019. –
№ 2. – С. 6–16.
У статті розглядається концепція побудови
Ігрової Моделі Кібербезпеки, як засобу, який
кількісно ідентифікує ризики кібербезпеки та
використовує цю метрику для визначення
оптимального пакету засобів захисту
відповідно до вкладених інвестицій.

18. Таунсенд, Ш. Цифрова недовіра : які
загрози спричиняє оголошена
діджиталізація країни / Ш. Таунсенд //
Укр. тиждень. – 2020. – № 6. – С. 16–17.
Найкращий спосіб захистити інформацію – не
збирати її. Найпершою загрозою для даних є
не так зловмисники, як самі чиновники. Їхня
анонімність. Їхня безкарність. Ми живемо в
країні з тривким перехідним періодом. Усі
гілки влади ледве справляються зі своєю
роботою. Якщо до держави немає довіри у
фізичному світі, то її не буде і в онлайні.

19. Шеляг, А. Мережева кібербезпека в
бібліотеці / А. Шеляг // Бібл. планета. –
2020. – № 2. – С. 26–30.
Кібербезпека є частиною інформаційної
безпеки будь-якої організації. Згідно із
загальноприйнятим визначенням, безпечна
комп'ютерна інформаційна система – це
ідеальна система, яка коректно і у повному
обсязі реалізує ті і лише ті цілі, що
відповідають намірам її власника.

20. Підготувала
зав. сектору журнальної
періодики Тетяна Мазур