65,23.docx

Просвітницька програма
Лозова 2021 р.

2
ЗМІСТ
Науково-методичне обґрунтування........................................................................ 3
Структура та зміст програми .................................................................................. 7
Тематичний план ....................................................................................................... 9
Авторська програма занять «Свідомий користувач медіапростору»........... 14
ЗАНЯТТЯ 1 Тема. Інформаційний простір....................................................... 14
ЗАНЯТТЯ 2 Тема. Інформаційний простір....................................................... 18
ЗАНЯТТЯ 3 Тема. Комунікація як процес обміну інформацією.................... 20
ЗАНЯТТЯ 4 Тема. Історичний розвиток та різновид медіапростору............. 23
ЗАНЯТТЯ 5 Тема. Історичний розвиток та різновиди медіапростору........... 24
ЗАНЯТТЯ 6 Тема. Інтернет – сучасний інформаційний простір.................... 26
ЗАНЯТТЯ 7 Тема. Інтернет – сучасний інформаційний простір.................... 28
ЗАНЯТТЯ 8 Тема. Інтернет термінологія. Словник Інтернет-користувача . 31
ЗАНЯТТЯ 9 Тема. Інтернет-безпека. Приватна та громадська інформація . 35
ЗАНЯТТЯ 10 Тема. Інтернет-безпека. Приватна та громадська інформація 39
ЗАНЯТТЯ 11 Тема. Мережева толерантність................................................... 43
ЗАНЯТТЯ 12 Тема. Реклама у житті сучасної людини .................................. 50
ЗАНЯТТЯ 13 Тема. Новинна грамотність. Як протистояти маніпуляціям .. 55
ЗАНЯТТЯ 14 Тема. Новинна грамотність. Як протистояти маніпуляціям .. 58
ЗАНЯТТЯ 15 Тема. Фейк чи правда? ................................................................ 61
ЗАНЯТТЯ 16 Тема. Фейк чи правда? ................................................................ 64
ЗАНЯТТЯ 17 Тема. Академічна доброчесність................................................ 67
ЗАНЯТТЯ 18 Тема. Академічна доброчесність................................................ 71
ЗАНЯТТЯ 19 Тема. Інтернет-залежність. «Гігієна» користувача ................. 74
ЗАНЯТТЯ 20 Тема. Кібербулінг: визначення і небезпеки .............................. 78
ЗАНЯТТЯ 21 Тема. Кібербулінг: визначення і небезпеки .............................. 85
ЗАНЯТТЯ 22 Тема. Узагальнення...................................................................... 88
Додатки ................................................................................................................ 93
Очікувані результати .............................................................................................. 99
Опис проведення апробації програми ............................................................... 100
Корисні ресурси ...................................................................................................... 101
Основні поняття ..................................................................................................... 103
Список використаних джерел.............................................................................. 106

3
НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
Теоретичні основи програми. Інформаційна епоха диктує свої
закони і висуває свої вимоги. Медіапростір є невіддільною частиною життя
сучасної людини. При цьому, він є не лише її цивілізаційним здобутком, а й
потужною зброєю, яка здатна керувати свідомістю кожного. Посилюється
роль та вплив сучасних інформаційних технологій на розвиток та
формування особистості не тільки дорослої людини, а й дитини з перших
років життя. Мас-медіа є не тільки засобом комунікації, інформаційним та
розважальним ресурсом, а й має і виховний ефект. Мас-медіа мають
відігравати також роль потужного культурного інтегратора, виконувати
виховні функції, сприяти формуванню норм поведінки особи в суспільстві,
ставлення її до інших людей, зберігати культурні традиції.
Формування культури академічної доброчесності є не менш
важливим, оскільки пов’язане з цінностями, що впливають на поведінку
окремої особистості і її взаємодію у суспільстві. Тож від успіху
впровадження культури академічної доброчесності залежить успіх
доброчесності не тільки в освіті, але й у подальшому житті.
Актуальність. В наш час смартфон, комп’ютер, телевізор, планшет,
ноутбук є практично в кожній родині. Величезна кількість інформації, яка є
досить легкодоступною, потребує формування навичок відбору
достовірних фактів, правильного їх переосмислення та подальшого
використання. З’являється необхідність навчитися аналізувати й
усвідомлювати інформацію, вміти правильно працювати з нею,
відмежовувати корисну та зайву. Перш за все це стосується дітей, у яких
ще немає життєвого досвіду й критичне мислення тільки формується.
Восени 2020 року було затверджено новий стандарт базової загальної
середньої освіти. У цьому документі слово «медіатекст» та розуміння
«медіатексту» зустрічається 530 разів. Це означає, що освіта й науковці в
освіті вже усвідомили важливість впливу медіа на дітей, і знання з
медіаграмотності запроваджуються на загальнообов’язковому рівні.
Навчання сучасних дітей відбувається за допомогою медіа, а значить,
виникає необхідність вивчати і самі медіа. Практично кожного уроку
педагоги звертаються до книжок, статей у періодиці, кіно- чи
мультфільмів, відеороликів, фотографій, малюнків, інфографіки та інших
медіапродуктів для пояснення певних тем. До цих же медіапродуктів
звертаються і учні – готують домашні завдання, виконують проєктні
роботи, застосовують під час проведення дозвілля.

4
Концепція Нової української школи передбачає підготовку дітей до
життя в суспільстві, навчання практичних навичок, які допоможуть їм у
повсякденні. У світі, яким керує інформація, дитина мусить вміти її
критично оцінювати, знати, яким джерелам можна довіряти, що таке
фейкові новини та як захиститися від маніпуляцій. Якщо дитина не є
достатньо медіаграмотною, Інтернет-середовище для неї може стати
небезпечним: через кібербулінг, фейкову інформацію, небезпеку
повторення речей з YouTube-роликів, що можуть загрожувати життю як
самої дитини, так і дітей, які її оточують. У таких реаліях навчання
медіаграмотності є не лише турботою кожної конкретної особи, а й
необхідною умовою освітнього процесу молодого покоління українців.
Тому важливо сформувати обізнаність дітей у поняттях
«медіаграмотність», «медіаосвіта», «медіакомпетентність».
Програма «Свідомий користувач медіапростору» реалізує основні
положення Концепції Нової української школи: інтегрований підхід,
заміщення процесу передачі певної кількості знань формуванням
компетентностей, залучення дітей до парної та групової роботи, вихід за
межі класної кімнати.
Програма є базовою для набуття дітьми необхідних навичок вмілого
та безпечного споживання інформаційних продуктів. Вона спрямована на
формування розуміння здобувачами освіти понять «медіапростір»,
«медіаграмотність», «медіаосвіта», «медіакомпетентність» та
позиціонування себе як користувача та створювача медіапродукції.
Мета програми «Свідомий користувач медіапростору»:
 формування медіаграмотності у здобувачів освіти 5-6 класів засобами
медіаосвіти;
 знайомство з особливостями функціонування медіапростору, зокрема
з характером впливу медіа на здоров'я людини;
 навчання дітей спілкуванню із використанням засобів масової
комунікації в процесі соціалізації;
 захист дітей від потенційно шкідливих ефектів медіа і виховання
такого споживача медіа, котрий міг би ефективно задовольняти свої
інтереси, свідомо використовуючи сучасні ґаджети;
 навчання учасників обмежувати себе споживанням інформації лише в
обсягах, необхідних і достатніх для вирішення певної життєвої
проблеми;
 вироблення вміння користуватися інформаційно-комунікативною
технікою, виражати себе і спілкуватися за допомогою медіазасобів,
свідомо сприймати і критично тлумачити інформацію, відрізняти
реальність від її віртуальної симуляції;

5
 формування здатності протистояти маніпуляції мас-медіа, самостійно
приймаючи рішення про способи поведінки, що сприяють
збереженню і зміцненню здоров'я;
 вироблення навичок: шукати, осмислювати, опрацьовувати,
аргументувати, адаптувати, формувати, здобувати, аналізувати та
використовувати інформацію з різних джерел;
 окреслення меж безпечної поведінки у медіапросторі, сприяння
розумінню дітьми понять «приватна» інформація, «мережевий
нетикет»;
 актуалізація знань щодо законодавства України про реалізацію
конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти
на всіх рівнях, сприяння дотриманню академічної доброчесності;
 ознайомлення з поняттям «кібербулінг» та його видами, вироблення
навичок толерантного спілкування в мережі Інтернет.
Ключові, цільові аспекти впровадження програми – формування
основних компетентностей ХХІ століття: цифрова грамотність,
спілкування, командна взаємодія, критичне мислення, академічна
доброчесність.
Основне завдання програми полягає у створенні ефективного
механізму критичного осмислення і коригування інформації, отриманої
через мас-медіа, напрацювання особистісної системи ціннісних орієнтацій
та формування умінь інтерпретувати інформацію, розуміти її сутність,
адресну спрямованість, мету інформування, викриття прихованого
значення інформації, мають усунути її негативний вплив на свідомість
громадян, особливо учнівської молоді.
Завдання програми «Свідомий користувач медіапростору»:
 ознайомити дітей з основними етапами історії розвитку
медіакультури;
 дослідити зі здобувачами освіти різні види медіазасобів,
стимулювати розвиток критичного мислення та свідомого ставлення
до медіапродукції;
 формувати практичні вміння: пошук необхідної та відокремлення від
непотрібної медіаінформації, протистояння маніпуляції мас-медіа;
 стимулювати творчий потенціал дітей як у напрямі створення
власних медіатекстів;
 сприяти розумінню дітей понять «приватна» інформація, «мережевий
нетикет»;
 окреслити межі безпечної поведінки юного користувача у
медіапросторі;
 визначити поняття «кібербулінгу», його видів, напрацювання моделі
толерантного спілкування;

6
 сприяти дотриманню дітьми академічної доброчесності під час
освітнього процесу та в особистому користуванні.
Аналізуючи звернення до Міського центру практичної психології і
соціальної роботи Управління освіти, молоді та спорту Лозівської міської
ради Харківської області протягом останніх трьох років відслідковується
зростання запитів від батьків, щодо допомоги у вирішенні проблем
жалежностей підлітків від неконтрольованого користування гаджетами
(залежність від онлайн-ігр, онлайн-розваг, відвідування заборонених
сайтів, зниження мотивації до навчання, втрата сенсу життя без гаджетів,
участь у ризикованих квестах). Дорослі занепокоєні тим, що діти забагато
часу проводять біля екранів гаджетів. Під час пандемії яка була спричинена
Covid 19 спілкування з гаджетами стала невід’ємною частиною
дистанційного навчання.
Для об’єктивної оцінки ситуації, яка склалася, нами було проведено
опитування батьківської громадськості учнів середніх класів. За
результатами опитування - 87% респондентів занепокоєні негативним
впливом цифрового середовища на психологічне здоров’я підлітків.
Отже, медіаграмотності необхідно вчити дітей, тому що це…
1. Дає змогу мислити критично. Діти мають навчитися самостійно
оцінювати різні комунікаційні засоби та визначати, наскільки поданий у
них матеріал відповідає реальності, якою є основна ідея повідомлення.
Необхідно допомогти дитині правильно збирати інформацію для
формування власної думки на основі здобутих нею фактів.
2. Допомагає споживати інформацію розумно. Медіаграмотність
формулює навичку визначати, чи дійсно певне повідомлення заслуговує на
довіру.
3. Навчає розпізнавати думку автора. Якщо дитина розуміє та
приймає чужу точку зору, це допомагає їй поважати інші погляди, які
можуть різнитися з її власними.
4. Допомагає відповідально створювати медіаповідомлення.
Запорукою ефективної комунікації є визнання власної думки та
оцінювання, що і як ви говорите, розуміння, що кожне повідомлення може
впливати на іншу людину по-різному.
5. Дає змогу усвідомлювати роль медіа у нашій культурі. Плітки про
знаменитих людей на обкладинках глянцевих журналів та комічні меми —
це все засоби, що формують погляд дитини на світ та змушують мислити
певним чином.
6. Навчає розуміти ідею та мету автора. Повідомлення є
інформативним, чи, може, автор намагається змінити думку та навіть агітує
до якихось дій? Якщо дитина точно розуміє мету певного посилання, вона

7
може зробити правильний та усвідомлений вибір. Коли ж ні, медійний
вплив може призводити до неочікуваних наслідків.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Програма розрахована на здобувачів освіти 5-6 класів, кількість
учасників 25-30, складається з 22 занять тривалістю 45 хвилин кожне, в
яких розглядається 14 тем.
Заняття мають свою структуру: теоретичну частину для ознайомлення
з темою і практичну роботу, яка передбачає отримання знань та набуття
дітьми певних навичок, вправи на привітання та рефлексію.
Теоретична частина занять включає в себе інформаційні повідомлення,
обговорення.
До практичної частини відносяться робота в групах, у парах, перегляд
та обговорення відеороликів та мультфільмів, аналіз ситуацій, мозкові
штурми, рольові ігри.
Ритуали привітання і прощання є важливим моментом роботи з
групою, що дозволяють згуртувати учасників емоційно залучити до
заняття, створити сприятливий психологічний мікроклімат під час заняття,
налаштувати на продуктивну групову діяльність, створити атмосферу
групової довіри та прийняття, що надзвичайно важливо для плідної роботи.
Ритуали можуть бути придумані самою групою в ході обговорення або
запропоновані тренером. Ритуали виконуються на кожній зустрічі, в них
мають брати участь всі учасники. Рефлексія передбачає ретроспективну
оцінку заняття в двох аспектах: емоційному (що сподобалось – не
сподобалось, було добре – погано і чому) і смисловому (чому це важливо,
навіщо ми це робили). Рефлексія наприкінці заняття дає учасникам змогу
за допомогою дорослого відповісти на питання (для чого це потрібно, як це
може допомогти в житті), створює можливість зворотного емоційного
зв’язку між тренером та учасниками групи.
Здобувачі освіти набувають знань без заучування інформації, ведення
конспектів, виконання обов’язкових домашніх завдань. Провідні форми
роботи на заняттях – рольові ігри, практичні та інтерактивні вправи,
перегляди відео, обговорення їх змісту, робота з сучасними ґаджетами
тощо, роблять заняття цікавими для дітей, не викликають стресового
навантаження.
Гнучкість змістовного наповнення кожної теми уможливлює
орієнтувати дану програму на дітей, які мають різний рівень базової
підготовки. Залежно від характеру аудиторії педагог може опускати або

8
вводити додаткові питання в вивчення кожної теми, відводити різну
кількість часу на ті чи інші форми роботи, вибирати найбільш прийнятні
способи освоєння матеріалу дітьми.
Реалізація даної програми дає можливість сформувати:
- медіаграмотного здобувача освіти, який спроможний перетворювати
інформацію в знання;
- медіакомпетентного члена сучасного соціуму, який здатен
протистояти медіаагресії та маніпуляціям;
- свідомого користувача Інтернет-простору.
Упроваджуючи програму з’являється можливість зробити перебування
здобувача освіти у медіапросторі безпечним, корисним, цікавим.
Будь-яку тему програми «Свідомий користувач медіапростору»
можна адаптувати до проведення на батьківських зборах. Більшість батьків
опановує медіапростір самотужки (щось – вдало, інше – не дуже) і навчає
цього своїх дітей. Програма може дати їм можливість робити це якісніше.
Через глобальний вплив COVID-19 молодь та діти проводить більше
часу вдома, а отже, і більше часу в Інтернеті. Діти використовують мережу
для навчання та ігор, але завжди є певні ризики, з якими вони можуть
зіштовхнутися в онлайн просторі.
Заходи з протидії пандемії – масковий режим, соціальне
дистанціювання, особливості перебування учнів і вчителів у закладі освіти,
необхідність самоізоляції інфікованих тощо – впливає на організацію
освітнього процесу. Такий режим роботи закладу освіти ускладнює
освітню діяльність в цілому і може стати на заваді проведення низки
заходів зі здобувачами освіти.
В умовах карантину в закладах освіти запроваджується дистанційне
або змішане навчання, тому впровадження даної програми можливе як в
очній, так і дистанційній формі. Передбачена можливість проведення
занять з використанням сучасних онлайн-інструментів (Viber, ZOOM,
Google Meet, Jamboard, Mentimeter, Learningapps тощо).
Онлайн-версія даної програми у Power Point, доступна для перегляду
та завантаження за посиланням:
https://drive.google.com/drive/folders/1ZOjRXbcjAwZt7cx2vBMBqyO4Eh
tladBZ?usp=sharing
Тренер може використовувати запропоновані презентації для
проведення онлайн-занять або змінювати відповідно до умов проведення.

9
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
№
п/п
Зміст занять Тривалість
1. Тема: «Інформаційний простір» 45 хвилин
Вправа «Привітання» 10 хвилин
Вправа «Правила роботи» 10 хвилин
Мозковий штурм 10 хвилин
Інформаційне повідомлення «Цікавинки про сприйняття
інформації»
10 хвилин
Рефлексія 5 хвилин
2. Тема: «Інформаційний простір» 45 хвилин
Вправа «Щоденник первісної людини» 15 хвилин
Вправа «Як зберегти інформацію» 10 хвилин
Бліц-опитування «Обери правильну відповідь» 10 хвилин
3. Тема: «Комунікація як процес обміну інформацією» 45 хвилин
Інтерактивна вправа «Розшифруй слова на дошці» 10 хвилин
Вправа «Мережева культура спілкування» 10 хвилин
Вправа «Азбука Морзе» 10 хвилин
4. Тема: «Історичний розвиток та різновиди медіа» 45 хвилин
Вправа «Стрічка привітань» 5 хвилин
Інформаційне повідомлення «Історичний розвиток медіа» 10 хвилин
Вправа «Складові комп’ютера» 15 хвилин
Кросворд «Все про комп’ютер» 10 хвилин
5. Тема: «Історичний розвиток та різновиди медіа» 45 хвилин
Інтерактивна вправа «Розшифруй прислів’я» 10 хвилин
Руханка «Салатка медійна» 5 хвилин
Вправа «Сенкан» 20 хвилин

10
6. Тема: «Інтернет – сучасний інформаційний простір» 45 хвилин
Вправа «Інтернет-павутиння» 15 хвилин
Відеоперегляд «Корисні підказки. Увага! Інтернет» 15 хвилин
Вправа «Портрет сучасного користувача Інтернету» 10 хвилин
7. Тема: «Інтернет – сучасний інформаційний простір» 45 хвилин
Анкета «Рівень поведінки в Інтернеті» 10 хвилин
Обговорення «Моє життя в Інтернеті» 15 хвилин
Дискусія «Інтернет – користь та шкода» 10 хвилин
8. Тема: «Інтернет-термінологія. Словник Інтернет-
користувача»
45 хвилин
Гра «Інтернет - дерево» 5 хвилин
Вправа «Інтернет-термінологія» 15 хвилин
Вправа «Показуха» 10 хвилин
Тест «Словник інтернет-користувача» 10 хвилин
9. Тема: «Інтернет-безпека. Приватна та громадська
інформація»
45 хвилин
Вправа «Колаж особистих профілей» 10 хвилин
Ділова гра «Фотографії в Інтернеті: розміщувати чи ні» 20 хвилин
10. Тема: «Інтернет-безпека. Приватна та громадська
інформація»
45 хвилин
Інтерактивне спілкування «Хто і чому робить селфі» 15 хвилин
Вправа «Безпечне селфі» 10 хвилин
Бліц-опитування «Like-dislike» 10 хвилин
11. Тема: «Мережева толерантність» 45 хвилин
Вправа «Особиста думка» 5 хвилин
Ділова гра «Бесіди професіоналів» 15 хвилин

11
Інформаційне повідомлення «Мережевий нетикет» 10 хвилин
Вправа «Основні «заповіді» мережевої моралі» 10 хвилин
12. Тема: «Реклама у житті сучасної людини» 45 хвилин
Вправа «Реклама себе» 5 хвилин
Інформаційне повідомлення «Реклама в нашому житті» 10 хвилин
Вправа «Реклама» 10 хвилин
Вправа «Клуб книголюбів» 15 хвилин
13. Тема: «Новинна грамотність. Як протистояти
маніпуляціям»
45 хвилин
Вправа «А у мене новина!» 10 хвилин
Бесіда «Довідкове бюро» 10 хвилин
Гра «Плітки» 20 хвилин
14. Тема: «Новинна грамотність. Як протистояти
маніпуляціям»
45 хвилин
Групове дослідження «Якість новин» 15 хвилин
Вправа «Маніпуляція в рекламі» 20 хвилин
15. Тема: «Фейк чи правда?» 45 хвилин
Гра «Вірю – не вірю» 10 хвилин
Вправа «Вірогідність інформації» 15 хвилин
16. Тема: «Фейк чи правда?» 45 хвилин
Вправа «Довіряй, але перевіряй» 15 хвилин
Притча «Черепаха» 15 хвилин
17. Тема: «Академічна доброчесність» 45 хвилин
Вправа «Встановлення відповідності» 10 хвилин

12
Інтерактивна бесіда «Закони України про права дитини» 5 хвилин
Вправа «Законодавчий калейдоскоп» 20 хвилин
18. Тема: «Академічна доброчесність» 45 хвилин
Печа-куча «Пірати в медіапросторі» 10 хвилин
Моделювання ситуації «Авторське право» 15 хвилин
Форум «Так–ні» 10 хвилин
19. Тема: «Інтернет-залежність. «Гігієна» користувача» 45 хвилин
Мікрофон «Залежність – це…» 10 хвилин
Тестування «Наскільки ти медіазалежний» 10 хвилин
Вправа «Бюро довідок» 20 хвилин
20. Тема: «Кібербулінг: визначення і небезпеки» 45 хвилин
Вправа «Компліменти» 5 хвилин
Інформаційне повідомлення «Кібербулінг» 15 хвилин
Вправа «Типи кібербулінгу» 20 хвилин
21. Тема: «Кібербулінг: визначення і небезпеки» 45 хвилин
Вправа «Капелюшки» 15 хвилин
Вправа «Вузлик на пам’ять» 15 хвилин
Вправа «Правила Інтернет-безпеки» 5 хвилин
22. Тема: «Узагальнення» 45 хвилин
Інформаційне повідомлення «Можливості Інтернету» 15 хвилин
Форум «Обізнані й убезпечені» 15 хвилин
Вправа «Долоня». Рефлексія 10 хвилин

13
Опис вимог до спеціаліста, який впроваджує програму:
Просвітницьку програму в своїй діяльності можуть впроваджувати
практичні психологи, соціальні педагоги, класні керівники, керівники гуртків.
Впровадження програми здійснюється за рахунок виховних годин, годин
спілкування, гурткової роботи та факультативних занять. Спеціаліст який
впроваджує програму, має знати вікові особливості дітей та підлітків,
інтерактивні методи та особливості їх застосування; має вміти чітко
враховувати потреби й очікування учасників, організовувати активне
обговорення, демонструвати мультимедійні презентації, спиратися на
актуальний рівень розвитку і потенційні можливості учасників, організовувати
зворотній зв’язок.
Бажане вміння використання комунікативних технік, застосування у
роботі засобів медіа.
Рекомендовано пройти навчання на онлайн-платформах з
медіаграмотності та цифрової освіти.
Перелік матеріалів та обладнання для реалізації програми:
- обладнана аудиторія;
- різні технічні засоби навчання (комп’ютер, мобільні телефони,
інтерактивна дошка, проектор, екран);
- наочні посібники та матеріали, фліпчарт, роздатковий матеріал,
канцелярське приладдя (папір, олівці, маркери, клей, ножиці, стікери тощо),
нитки двох кольорів, торбинка, різнокольорові капелюшки, набір смайлів.
Необхідна умова – наявність бездротової мережі з підключенням
пристроїв до високошвидкісного інтернету.

14
АВТОРСЬКА ПРОГРАМА ЗАНЯТЬ
«СВІДОМИЙ КОРИСТУВАЧ
МЕДІАПРОСТОРУ»
Заняття 1 (45 хв.)
Тема: «Інформаційний простір»
Мета: знайомство, налаштування учасників на робочу атмосферу,
прийняття правил для ефективної роботи групи, ознайомлення з системою
«інформаційний простір».
1. Вправа «Привітання» (10 хв.)
Повідомлення теми програми та обговорення організаційних питань.
Учасникам пропонується назвати себе або придумати «НІК», за яким
би вони хотіли, щоб до них зверталися інші. І написати на аркуші паперу
пост (повідомлення) про себе (все, що вони хочуть зараз повідомити про
себе, про свої очікування, свій настрій тощо).
2. Вправа «Правила роботи» (10 хв.)
Перший крок в організації роботи групи – прийняття та засвоєння
правил роботи. Рекомендується визначити та обґрунтувати правила і
протягом усієї роботи їх дотримуватися. Учасники пропонують свої
варіанти правил роботи в групі, які занотовуються, потім обговорюються і
приймаються групою.
Існує багато можливостей для розробки правил або визначення рамок
роботи для групи. Це гарна можливість знайти шляхи до продуктивної
співпраці та пізнати одне одного. Під час роботи над правилами
створюються умови для кращого визнання власних потреб та особистих
відмінностей.
Правила можуть бути такими:
- вимкнути мобільні телефони;
- правило «тут і зараз»;
- правило «піднятої руки»;
- правило добровільної активності;

15
- говорити по черзі й коротко;
- безоціночне сприйняття;
- бути толерантними;
- дотримуватись конфіденційності;
- правило «вільної ноги».
3. Мозковий штурм (10 хв.)
Тренер:
- Що ми з вами робили в попередній вправі?
Повідомляли інформацію про себе, саме про інформацію сьогодні ми
з вами і будемо розмовляти.
- Що таке інформація?
- Що таке повідомлення?
- Які способи подання інформації ви знаєте?
- Які типи повідомлень вам відомі?
(Пропонуються питання, на які діти відповідають, а відповіді
занотовуються на дошці, фліпчарті тощо. Обговорення).
4. Інформаційне повідомлення «Цікавинки про сприйняття
інформації» (10 хв.)
«Вислів про те, що всі люди різні, не просто фраза. Кожен з нас по-
різному сприймає інформацію і реагує на неї. Але якщо реакції – це більше
до визначення інтровертів і екстравертів, то залежно від способу
сприйняття ми ділимося на візуалів, аудіалів і кінестетиків. Це три
основних типи мислення людини і дуже важливо враховувати цей фактор,
особливо викладачам у процесі навчання дитини.
Три типи людей – три способи мислення. Кожен з них кардинально
відрізняється один від одного. Якщо коротко, то візуал сприймає
інформацію картинками, аудіал – звуками, а кінестетик – емоціями. Але
розберімся детальніше, можливо, саме ця інформація допоможе вам краще
пізнати себе.
Якщо вірити статистиці, то від 35 % до 60 % (різні джерела дають
різні дані) усього населення Землі – візуали. Такі люди найкраще
сприймають інформацію через текст, малюнок, фотографію, ілюстрацію,
карикатуру, схему, діаграму тощо. «Побачив, зрозумів, запам’ятав» – саме
такий принцип світосприйняття для них найдієвіший. Але й медіавплив на
людей за допомогою візуальних засобів, мабуть, наймасштабніший –
тексти, малюнки, ілюстрації, фото, карикатури, комікси (все, що може
побачити око) трапляються нам повсюди.
Згідно зі статистикою, серед населення 25 % – аудіали, 35 % –
візуали і 40 % – кінестетики.

16
Аудіал у процесі спілкування звертає найбільше свою увагу на мову.
Його цікавлять слова, але головно він розуміє вас через інтонації. Його
вухо вловлює найменші зміни тону, висоти голосу. Найчастіше
розповідаючи про що-небудь, вони оперують словами: «чув», «говорили» і
подібними. Існує дуже хитра пастка, щоб вивести на чисту воду аудіала.
Запитайте в нього про те, наприклад, що він робив учора ввечері. Якщо
ваш розмовник дивиться вліво – згадує правдиву інформацію, якщо
праворуч – щось вигадує.
Серед візуалів більшість творчих людей, які сприймають зовнішній
світ через образи, фантазію, уяву. В цьому процесі основну роль грає зір.
Досить часто вони відрізняються підвищеною жестикуляцією, адже їм не
вистачає слів, щоб повністю описати свої думки. Все це від того, що
візуали думають картинкою, а вона має набагато більше фарб, ніж слів.
Такі люди відрізняються відмінною візуальною пам’яттю. Досить часто
вони, подивившись на сторінку книжки, можуть легко відновити її в
пам’яті і /проказати потрібну інформацію.
Людина з типом мислення кінестетика – заручник почуттів та
емоцій. Таких людей більшість. Для них дуже важливий тактильний
контакт. Вони трохи довше ухвалюють рішення, деколи нездатні
оперативно оцінити ситуацію. Визначити кінестетика досить просто. Під
час розмови він буде час від часу намагатися доторкнутися до розмовника.
Для них дуже важлива зовнішня ситуація, вона повинна бути максимально
комфортною.
Та існує ще один тип людей. Дискрети – люди з особливим типом
мислення. Такі люди трапляються досить рідко, тому не вписуються в
загальну теорію. Дискрети мислять, виходячи з корисності та
функціональності. Вони оцінюють світ з точки зору сенсу. Фактично, три
попередніх типи людей здобувають досвід через слова, в разі дискрета –
слова і є досвід. Вони сприймають усю інформацію буквально, не
замислюючись над тим, що за нею може стояти.
Варто зазначити, що осіб, які повністю належать до одно типу
мислення, майже не існує. У кожному з нас є частинка від кожного з них,
але водночас ми володіємо домінантним типом сприйняття. Саме за ним
прийнято відносити людину до однієї з категорій.
Особливості запам’ятовування:
Візуал пам’ятає те, що бачив, запам’ятовує картинами (образне
мислення добре розвинене).
Аудіал – те, що обговорював, запам’ятовує, слухаючи.
Кінестетик пам’ятає загальне враження; запам’ятовує, рухаючись,
обмацуючи, нюхаючи.

17
5. Рефлексія (5 хв.)
Учасникам пропонується закінчити фразу: «Сьогодні я отримав
інформацію…»

18
Тема: «Інформаційний простір»
Мета: ознайомлення з системою «інформаційний простір»,
актуалізація знань про пристрої збереження та відтворення інформації.
Учасникам пропонується привітатися і висловити свої побажання
щодо сьогоднішнього заняття.
2. Вправа «Щоденник первісної людини» (15 хв.)
Тренер об’єднує учасників у групи. Кожна група отримує завдання:
уявити, що за допомогою машини часу вони опинилися серед первісних
людей. Необхідно скласти невелику історію про побачене там та записати її
за допомогою певних символів і знаків. Можна це робити олівцем на
папері, гострою паличкою на пластиліні чи придумати власні варіанти.
Групи обмінюються своїми листочками, намагаються «прочитати»
історію «сусіднього племені».
Питання для обговорення:
- Чи легко було виконувати завдання?
- Чи все було зрозумілим в історіях «сусідніх племен»?
- За допомогою чого ви передавали інформацію?
3. Вправа «Як зберегти інформацію» (10 хв.) (Додаток 1)
Тренер пропонує учасникам розглянути малюнки пристроїв та
засобів для збереження інформації – від дискети до хмари (розміщує їх на
дошці, демонструє на екран за допомогою проектора або роздає невеличкі
індивідуальні картки). Спочатку з’ясовує, що знають діти про ці засоби,
пояснює, якщо для них щось виявилось незнайомим чи незрозумілим.
Потім залучає дітей до обговорення:
- Яку саме інформацію можна зберігати за допомогою цих
пристроїв та засобів?
- Навіщо людині потрібно зберігати інформацію?
- Як зазвичай зберігають інформацію дорослі в родинах учасників?
- З якими носіями діти стикалися, користувалися?
- Які пристрої вже вийшли з користування?
- Як, на думку дітей, буде зберігатися інформація в найближчому
майбутньому?

19
Важливо поставити питання про майбутнє: учасники матимуть шанс
зрозуміти, що саме вони можуть удосконалити або змінити існування в
медіапросторі.
4. Бліц-опитування «Обери правильну відповідь» (10 хв.)
Учасникам пропонується запитання з варіантами відповідей.
Необхідно обрати одну і перевірити її правильність.
Інтерактивна вправа за посиланням:
https://learningapps.org/watch?v=pvqe62yga21
5. Вправа «Рефлексія» (5 хв.)
Учасникам пропонується відстежити свій емоційний стан, сказати
про своє сприйняття інформації, використовуючи картинки «валізи»
(досвід, знання, які беру з собою), «каструлі» (інформація потребує
осмислення), «кошику для сміття» (важка, нецікава, не потрібна
інформація).

20
Тема: «Комунікація як процес обміну
інформацією»
Мета: вироблення навичок культури спілкування у мережі Інтернет,
налагодження продуктивної комунікації в групі.
Учасникам пропонуються привітатися різними способами
(вербально, невербально тощо), не повторюючись.
2. Інтерактивна вправа «Розшифруй слова на дошці» (10 хв.)
Учасникам пропонується розшифрувати слова, впорядковуючи їх у
правильній послідовності (нік, аватарка, пароль). Обговорення значень
даних слів.
Інтерактивна вправа за посиланням:
https://learningapps.org/watch?v=pgg93d7bn21
3. Вправа «Мережева культура спілкування» (10 хв.)
Учасникам необхідно висловити свою думку на запропоновані
твердження, аналізуючи, що можна робити в мережі Інтернет, а що не
можна.
- Виходьте із чату негайно, якщо хтось висловлює таке, від чого ви
почуваєтеся ніяково.
- Погоджуйся на зустріч з незнайомцями.
- Повідомляти особисту інформацію.
- Уникати неприємних розмов.
- Бути доброзичливим та чемним.
- Говори, що хочеш.
- Не кажіть і не робіть нічого, що змусить когось почуватися
погано.
- Втручатись у конфлікти.
- Висміюйте всі дії та вчинки інших.
- Спілкуватися нецензурними словами.
- Добре поміркувати перед тим, як розмістити в Інтернеті фото чи
відеоматеріали або щось розповісти.
Думки учасників по кожному пункту обговорюються.

21
4. Вправа «Азбука Морзе» (10 хв.)
Після розповіді тренера (або перегляду ролика) про азбуку Морзе як
один із засобів кодування інформації при передаванні її на відстань,
учасники отримують картки з кодуванням букв за її допомогою.
Завдання: передати коротке повідомлення (на вибір: ім’я, прізвище,
назву фрукта або солодощів, день тижня тощо) азбукою Морзе сусідові,
пам’ятаючи про культуру спілкування. Сусід розкодовує отриману
інформацію і передає своє повідомлення у відповідь.
Тренер: Азбука Морзе (телеграфна азбука) - відтворення графічних
знаків комбінацією крапок і тире. За одиницю часу приймається тривалість
однієї точки. Тривалість тире дорівнює трьом точкам. Пауза між
елементами одного знаку - одна точка, між знаками в слові - 3 точки, між
словами - 7 точок.
Для того щоб оволодіти морзянкою необхідно зробити наступне:
1. Ознайомитися з таблицею позначень.
2. За допомогою цієї таблиці не менше 1-2 годин на день протягом 2-
3 тижнів намагатися складати слова і пропозиції. Доведено, що якщо
приділяти зазначений час занять, то вже через 1-1,5 тижнів людина
запам'ятає позначення.
3. Одночасно з написанням фраз треба починати слухати прості
записи радіопередач і переводити їх за допомогою таблиці. Такі навчально-
тренувальні передачі можна придбати на дисках або скачати в. Вони
використовуються в спеціальних школах радистів, але з їх допомогою
можна вивчити азбуку Морзе і самостійно. Треба лише витрачати на
заняття не менше 1 години на добу.
4. Через 1-1,5 місяця ви помітите, що стали розуміти морзянку і
швидко переводити тренувальні завдання, тоді можна буде перейти на
більш складний рівень і використовувати записи, в яких темп передачі
даних швидше.
Існує лише одне правило, яке допомагає як легко вивчити азбуку
Морзе, так і оволодіти будь-якими іншими знаннями, - це регулярність
занять. Пам'ятайте про те, що професійні радисти витрачають на по 5-7
годин на день на етапі навчання. Якщо проводити заняття щодня і
присвячувати їм 2-3 години, то вже через 30-40 днів можна побачити
результат своєї праці.

22

23
Тема: «Історичний розвиток та різновиди медіа»
Мета: актуалізація знань щодо історичного розвитку та розмаїття
медіапростору.
1. Вправа «Стрічка привітань» (5 хв.)
Учасникам пропонується здійснити привітання через онлайн сервіс
https://www.mentimeter.com/.
2. Інформаційне повідомлення «Історичний розвиток медіа» (10
хв.)
Презентація з обговоренням.
Учасникам пропонується заповнити пропуски в тексті (Додаток 2)
3. Вправа «Складові комп’ютера» (15 хв.)
Учасникам пропонується переглянути відео, а потім виконати
завдання в групах: знайти пару (зображення + назва).
https://www.youtube.com/watch?v=8EUswKaPIDk (відео)
https://learningapps.org/watch?v=pr5vrussc21 (завдання)
4. Кросворд «Все про комп’ютер» (10 хв.)
Учасникам пропонується знайти слова в поданому полі – назви
складових комп’ютера. Знайдені слова фіксуються тренером (Додаток 3).
https://learningapps.org/watch?v=pb9s6dyfc21
5. Вправа «Рефлексія». (5 хв.)
Обмін враженнями і думками.

24
Тема: «Історичний розвиток та різновиди медіа»
Мета: актуалізація знань щодо історичного розвитку та розмаїття
медіапростору.
Учасникам пропонується привітатися один з одним і обрати
відповідний їх настрою смайлик. (Додаток 4)
2. Інтерактивна вправа «Розшифруй прислів’я» (10 хв.)
Учасникам пропонується розшифрувати українські прислів’я, які
зашифровані англійськими літерами, використовуючи клавіатуру.
Інтерактивна вправа за посиланням.
https://learningapps.org/watch?v=pxt3ebbbj21
3. Руханка «Салатка медійна» (5 хв.)
Учасники об’єднуються в групи згідно першої літери їх прізвищ: А-Є
(газета), Ж-Л (телебачення), М-У (соціальні мережі), Ф-Я (радіо). Кожна з
груп – певний вид медіа (газета, телебачення, соціальні мережі, радіо
тощо).
Тренер називає один або два види медіа, а учасники, які належать до
них, міняються місцями, наприклад, на слово «Газети!», учасники, які є
«газетами», сідають на місця інших. На слово: «Медіа!» всі учасники
міняються місцями.
4. Вправа «Сенкан» (20 хв.)
Тренер об’єднує учасників у три групи: «Телевізор», «Радіо»,
«Газета».
Проводить опитування:
- Чи є в нашому місті своя газета?
- Як називається?
- А місцева телестудія?
- Як називається?
- Чи маєте місцеве радіо?
- Для чого послугують радіо, телебачення та газети?
- Чим вони відрізняються?

25
Кожна група має написати сенкан відповідно до назви своєї групи.
Для допомоги можна надати картки із вказівками.
Картка.
Сенкан-це вірш, що складається з п’яти рядків.
1. Перший рядок- тема (іменник).
2. Другий –опис теми (прикметники).
3. Третій називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів.
4. Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює
ставлення до теми, почуття.
5. Останній рядок- одне слово – синонім до слова (теми), ніби
висновок вірша.
Після виконання завдань представник кожної групи презентує свій
сенкан.
5. Вправа «Рефлексія». (5 хв.)
Обрати смайлик відповідного настрою. (Додаток 4)

26
Тема: «Інтернет – сучасний інформаційний
простір»
Мета: надання інформації про Інтернет-мережі та сучасний
інформаційний простір.
1. Вправа «Інтернет-павутиння» (15 хв.)
Тренер запрошує учасників стати в коло, дає одному з них клубочок
ниток. Каже, що зараз відбудеться спроба відтворити модель Інтернет-
павутиння (насправді воно невидиме для ока, але для розуміння його суті
ця вправа зробить його «видимим»). Учасники по черзі кажуть фразу: «Я
краще за всіх можу робити …. і хочу всім про це розповісти» і кидають
клубок будь-кому з присутніх, тримаючи край нитки. Між учасниками
утворюється «павутиння». Тренер коментує, що щось подібне відбувається,
коли люди викладають в Інтернет-мережу якусь інформацію (на їхній
погляд, корисну). Та чи вся інформація в мережі правдива, корисна?
Тренер пропонує ще один клубок (іншого кольору) і просить
учасників знову передати його одне одному, але озвучити якусь вигадану,
неправдиву інформацію. Між учасниками утворюється «двошарове та
двокольорове павутиння».
Обговорення після вправи:
- Нитки, які імітують інформацію, викладену в Інтернет-мережу,
тісно переплелися. Чи можна швидко вгадати, яка є правдивою, корисною
інформацією, а яка ні? (зазвичай діти відповідають: «Так! Одного кольору
– правдива, іншого – неправдива».
- А якби нитки були одного кольору? (Звісно, було б важко
відрізнити. Можна заплутатися, не вгадати).
- А як можна було б перевірити, якби нитки були одного кольору?
Бо ж людина, яка викладає в Інтернет-мережі неправдиву або неперевірену
недостовірну інформацію ніколи про це не повідомляє. (Простежувати, до
кого вона тягнеться і згадати, що казав цей учень).
- А якщо ви простежите, до кого тягнеться ниточка і згадаєте, що
саме вона казала про свої вміння, як можна назвати ту дитину?
(Першоджерело інформації – то найнадійніше джерело інформації).
- То що треба робити з інформацією в мережі (і взагалі!)?
(Перевіряти, шукати першоджерело).

27
Завдання тренера – підвести учасників до висновку, що інформація в
Інтернет-мережі (в журналі, в газеті, в теленовинах, в усних повідомленнях
людей тощо) може бути абсолютно різною:
- правдивою/неправдивою,
- перевіреною/неперевіреною,
- достовірною/недостовірною,
- актуальною/неактуальною,
- істинною/фейковою.
Саме споживач повинен перевіряти те, що бере до користування.
2. Відеоперегляд «Корисні підказки. Увага! Інтернет» (15 хв.)
Учасникам пропонується переглянути відео та обговорити його.
https://www.youtube.com/watch?v=ypVAqanYe-g
3. Вправа «Портрет сучасного користувача Інтернету» (10 хв.)
Тренер: Інтернет відкриває можливості людям різних соціальних
груп. Зараз кількість активних користувачів всесвітньої мережі - близько
1,8 млрд, й це число постійно зростає. Ми скачуємо бажаний контент:
фільми, музику, книги, навчаємося на онлайн-курсах, читаємо онлайн-
видання, створюємо пости, купуємо речі й послуги, спілкуємося в
соцмережах тощо.
Завдання: об’єднатися у дві групи і створити портрет сучасного
користувача Інтернету. Групи презентують свої роботи в загальному колі,
доповнюючи одна одну. Обговорення.

28
Тема: «Інтернет – сучасний інформаційний
простір»
Мета: надання інформації про сучасний інформаційний простір,
визначення рівня поведінки в Інтернеті, обговорення переваг та недоліків
використання мережі Інтернет.
Учасникам пропонується привітатися один з одним.
2. Анкета «Рівень поведінки в Інтернеті» (10 хв.)
Тренер: учасникам пропонується обрати один із двох варіантів
відповідей (А або Б) той, котрий найкраще підходить для опису власної
поведінки в Інтернеті. У цій анкеті немає правильних або неправильних
відповідей.
Анкета «Рівень поведінки в Інтернеті»
1.А. Коли мені смутно або самотньо, я звичайно виходжу в Інтернет.
1.Б. Я не почуваю необхідності вийти в Інтернет тоді, коли в мене
поганий настрій.
2.A. Коли я проводжу в Інтернеті менше часу, чим звичайно, я
почуваю себе подавлено.
2.Б. Мій емоційний стан не залежить від того, скільки часу я
проводжу в Інтернеті.
3.A. Я почуваю, що моє захоплення Інтернетом заважає моєму
навчанню, роботі або відносинам з людьми поза Інтернетом.
3.Б. Використання Інтернету не заважає моїм відносинам з людьми,
навчанню або роботі.
4.А. Багато моїх знайомих не знають, скільки часу я насправді
проводжу в Інтернеті.
4.Б. Більшість моїх знайомих знає, скільки часу я проводжу в
Інтернеті.
5.A. Я часто намагаюся зменшити кількість часу, що я проводжу в
Інтернеті.
5.Б. Я не намагаюся зменшити кількість часу, що я проводжу в
Інтернеті.

29
6.A. Коли я не в Інтернеті, я часто думаю про те, що там
відбувається.
6.Б. Коли я не в Інтернеті, я рідко думаю про нього.
7.A. Я волію спілкуватися з людьми або шукати інформацію через
Інтернет, а не в реальному житті.
7.Б. Я далеко не завжди вдаюся до допомоги Інтернету, коли мені
потрібно знайти інформацію або поспілкуватися.
Ключі:
Вибір варіанта "А" оцінюється в 1 бал, вибір варіанта "Б" - 0 балів.
Від 0 до 3 балів - не зловживаєте Інтернетом.
Від 3 до 5 балів – звичайний користувач, але інколи забагато часу
проводите в Інтернеті.
Від 6 і вище Ви занадто багато часу проводите в Інтернеті.
Озирніться навколо - на світі є стільки цікавого, поспілкуйтесь з друзями.
Тренер: думаю, цей коротенький тест допоміг вам визначитися з
рівнем поведінки та подумати над тим, чи доцільне таке використання
Інтернету.
3. Обговорення «Моє життя в Інтернеті» (15 хв.)
Учасникам пропонується спільне обговорення таких питань:
- Хто з вас використовує Інтернет?
- Скільки часу ви для цього витрачаєте на добу?
- Для чого ви використовуєте Інтернет?
- Як саме ви спілкуєтеся через Інтернет?
- Чи зареєстровані ви в соціальних мережах? Яких?
- Чи спілкуєтеся ви за допомогою месенджерів? Яких саме?
- Чи знаєте ви, що користування соціальними мережами офіційно
дозволено з 13 років, а деякими месенджерами, такими як Telegram, з 16
років (Доповнення тренера: якщо дитина не досягла потрібного віку,
адміністрація соціальних мереж та месенджерів може видалити акаунт цієї
дитини).
- Чи граєте ви в онлайн-ігри? Чи в цих іграх є можливість
спілкуватися з іншими гравцями за допомогою чату?
- З ким ви спілкуєтеся в мережі? (Для тренера: допоможіть дітям
озвучити відповіді про те, що це тільки їхні батьки та однокласники, чи
спілкуються вони з кимось, кого ніколи не бачили в житті).
- Чи знаєте ви, що можете обмежувати коло тих, з ким спілкуєтеся
в Інтернеті? (Для тренера: розповісти про налаштування приватності в
соціальних мережах, де можна обирати коло тих, кому дозволено
надсилати приватні повідомлення).

30
4. Дискусія «Інтернет – користь та шкода» (10 хв.)
Тренер об’єднує дітей в 2 команди і пропонує їм стати опонентами –
піддавати сумнівові слушність висунутої тези, дискутувати, відстоювати
свою точку зору (обов’язково аргументовано доводити свою думку – цього
треба вчити дітей!). Всі тези стосуються повсякденних дій в Інтернеті, які
інколи викликають у людей суперечливе ставлення. Одна команда повинна
знайти позитив і користь цих дій, а друга – негатив чи шкоду тих самих
тверджень. Ці твердження можна озвучити для учасників, розміщувати на
дошці, роздати в кожну групу у вигляді карток.
Приклад тверджень:
- Інтернет – це допомога при підготуванні домашнього завдання;
- Інтернет – це мережа для пошуку інформації;
- Інтернет – це можливість завантажувати та читати електронні
книжки;
- Інтернет – це можливість використовувати електронні поштові
скриньки;
- Інтернет – це простір для спілкування зі знайомими, рідними та
друзями;
- Інтернет – це простір для спілкування з незнайомими,
налагодження відносин;
- Інтернет – це розваги тощо.
Команди висловлюють свої аргументи «за» ці твердження або
«проти».
Знайшовши певні плюси та мінуси в кожному твердженні, тренер
залучає дітей до формування висновку: від чого ж (кого) залежить, стане
Інтернет корисним чи шкідливим? Звісно, від кожної людини особисто, від
її життєвих цінностей. В жодному разі не варто відмовлятися від сучасних
технологій, але не доводити до повної заміни реального спілкування
віртуальним.

31
Тема: «Інтернет-термінологія. Словник
Інтернет-користувача»
Мета: ознайомлення з Інтернет-термінологією, опрацювання
словника Інтернет-користувача.
1. Гра «Інтернет - дерево» (5 хв.)
Учасникам пропонується придумати собі «нікнейм» та написати його
на отриманих стікерах. Після чого кожен з учасників виходить і наклеює
свій стікер з «нікнеймом» на дерево на ватмані та розповідає чому він
придумав такий «нікнейм». Ці «нікнейми» можна використовувати під час
спілкування на заняттях.
Після виконання вправи порівняти отримане дерево з мережею
Інтернет: так само як багато гілочок на дереві, так багато і користувачів у
мережі Інтернет.
2. Вправа «Інтернет-термінологія» (15 хв.)
Тренер об’єднує учасників у групи і пропонує ознайомитися зі
словником поширених Інтернет-термінів.
Тренер роздає групам по два-три терміни з визначеннями зі словника
Інтернет-користувача. Спершу групи ознайомлюються самостійно, потім
розповідають учасникам із інших груп. Відповіді одне одного можна
доповнювати.
Словник термінів інтернет-користувача
Блог - персональний сайт або груповий онлайн-журнал, у якому
користувачі регулярно публікують власні думки, інформацію на певні
теми. Приклад: Blogger, WordPress.
Веб-серфінг – пошук новин на сайтах, форумах, блогах. Користувач
знаходить і переглядає або прослуховує інформацію у різних форматах. Із
часом веб-серфінг викликає залежність і відволікає від навчання та інших
справ, оскільки людина втрачає відчуття реального часу.
Грифер – інтернет-хуліган, що заважає іншим грати онлайн. Грифер
шкодить персонажам, блокує функції гри, переслідує окремих гравців.
Кібербулінг – переслідування за допомогою інформаційних
технологій. Булери цькують своїх жертв у чатах, соціальних мережах,
відправляють повідомлення електронною поштою тощо.

32
Кібергрумінг – злочинець здобуває довіру дитини, щоб використати
її з сексуальною метою. Починається кібергрумінг зі звичайного
віртуального спілкування, згодом злочинець додає розмовам сексуального
підтексту, пропонує зустрітися оф-лайн.
Медіаплатформа – сайт, де публікують фото, відео тощо. Інші
користувачі мають змогу коментувати їх. Приклад: YouTube? MySpace,
mtv.com,Vimeo.
Мікроблог – сайт або за стосунок, у якому користувачі публікують
короткі текстові дописи, фото- й відеоматеріали для своїх підписників.
Мікроблог відрізняється від блогу тим, що обсяги інформації, які
користувач публікує у пості, менші. Зазвичай автор мікроблогу розповідає
про події зі свого життя. Приклад: Tumbir, Twitter, Facebook, Instagram.
Секстинг – обмін інтимними світлинами в чаті. Зазвичай діти або
підлітки погоджуються на це, щоб ілюзійно підвищити свою значимість у
очах інших.
Соціальна мережа – сайт, що дає змогу створювати особистий
профіль і підтримувати зв’язки, комуні кувати з іншими людьми, друзями
або незнайомцями, відповідно до налаштувань приватності. Приклад:
Facebook, Google+.
Спам – масова розсилка, яку здійснюють, щоб отримати особисті
відомості користувачів інтернету – імена, номери телефонів, адреси, паролі
до особистих сайтів, PIN-коди карток, номери банківських рахунків тощо.
Тролінг – втягування в онлайн-конфлікт. «Троль» поширює або
створює пост, відповідає на коментарі інших для того, щоб спровокувати
суперечку.
Фармінг – один з видів шахрайства. Інтернет-злочинець
перенаправляє користувача на сайти з хибними Ір-адресами, відтак
комп’ютер заражається вірусами, шпигунським програмним
забезпеченням.
Фішинг – вид інтернет-шахрайства. Зловмисник виманює особисту
інформацію людини, щоб згодом пограбувати або шантажувати її. Такі
інтернет-шахраї іноді застосовують спеціальне шпигунське програмне
забезпечення.
Хеппіслепінг – один із видів кібербулінгу. Діти задля розваги
знімають відео, які вважають смішними, цікавими. Зазвичай цей контент
містить сцени насильства. Згодом його розповсюджують у мережі, що
спричиняє небезпечні ситуації. Назва виникла після випадку, коли
англійські підлітки били перехожих у метро й фільмували це.
Чат – програма або за стосунок для миттєвого обміну
повідомленнями з однією людиною або групою. Повідомлення можуть

33
містити текст, відео, аудіо, зображення тощо. Приклад: WhatsApp,
Messenger.
3. Вправа «Показуха» (10 хв.)
Необхідно із числа бажаючих обрати до 10 учасників, яким дається
картка з терміном таким чином, щоб ніхто не бачив, що там написано.
Учасник має пояснити іншим рухами, словами, мімікою в короткій формі
значення терміну з картки, не називаючи його. Учасники вгадують, про що
йде мова.
4. Тест «Словник інтернет-користувача» (10 хв.)
Учасникам пропонується індивідуально відповісти на запропоновані
питання, обираючи правильну відповідь із переліку.
1. Що таке блог?
- Персональний або груповий онлайн-журнал із тематичними
публікаціями;
- Будь-яка сторінка в соціальній мережі, де людина висловлює
свої думки про політику, суспільство тощо;
- Платформа, де люди спілкуються на різні теми.
2. Як називають пошук інформації на сайтах, форумах, блогах?
- Вебчілінг;
- Веб-серфінг;
- Вебскролінг.
3. Позначте рядок, у якому перераховані назви соціальних мереж.
- Facebook, Google+, Instagram;
- Instagram, Facebook, Spotify;
- Google+, YouTube, Coursera.
4. Що таке медіаплатформа?
- Програма для миттєвого обміну повідомленнями;
- Сайт, де користувачі публікують і коментують різний контент
— фото, відео тощо;
- Інформаційний сайт із останніми новинами.
5. Що із наведеного нижче — вид кібершахрайства?
- Текстінг;
- Блогінг;
- Фішинг.
6. Чим займається «троль» у мережі?
- Поширює і створює провокативні пости, агресивно відповідає
на коментарі інших, починає суперечки;
- Отримує гроші за те, що поширює певний текст у коментарях
різних спільнот;

34
- Ставить на своїх сторінках у мережі лайки з фейкових акаунтів.
7. Що таке спам?
- Нецікаві публікації у мережі;
- Масова розсилка, в якій просять надати особисту інформацію;
- Листи із кодами доступу, щоб відновити пароль до свого
акаунта.
8. У онлайн-іграх дітям заважають...
- Грумери, бо вони пропонують зустрітися оф-лайн, спамлять у
чаті;
- Веб-серфери, бо шукають нову інформацію;
- Грифери, бо шкодять персонажам, блокують функції гри.
9. Яка історія назви «хеппіслепінг»?
- Американські підлітки кидалися речами, що гучно розбивалися
і знімали на відео;
- Англійські підлітки стрибали й штовхали одне одного, поки це
знімали;
- Англійські підлітки били перехожих у метро й фільмували це.
10. Кібербулінг — це...
- Затягування в небезпечні челенджі, смертельні ігри;
- Переслідування в чатах, соціальних мережах, образливі
повідомлення на електронній пошті тощо;
- Обмін повідомленнями із сексуальним підтекстом.
Після провести обговорення правильних відповідей.
Інтерактивний варіант вправи доступний за посиланням:
https://learningapps.org/watch?v=pqekxdbza21

35
Тема: «Інтернет-безпека. Приватна та
громадська інформація»
Мета: ознайомлення з особливостями користування Інтернет-
сервісів, опрацювання правил безпеки в Інтернеті.
1. Вправа «Колаж особистих профілей» (10 хв.)
Учасникам пропонується зробити скріншот власних сторінок в
соціальних мережах і розповісти про них (якщо сторінок немає,
пропонується створити зараз на папері).
Тренер: Дуже часто люди в Інтернеті хочуть лише поспілкуватися,
проте іноді люди онлайн є не такими, якими вони себе представляють.
Навіть якщо ви спілкуєтеся онлайн вже довгий час, варто пам’ятати, що в
Інтернеті дуже легко брехати і трапляються випадки, коли люди
спілкуються з нами лише для того, щоб заслужити нашу довіру та вивідати
певну приватну інформацію.
2. Мозковий штурм (10 хв.)
Тренер пропонує учасникам відповісти на питання:
- Як ви вважаєте, що входить до приватної інформації, якою не
варто ділитися під час спілкування в Інтернеті?
Учасники висловлюють свої думки, які занотовуються на дошці,
фліпчарті або за допомогою онлайн-сервісів. Після того, як учасники
поділилися думками, тренер резюмує, що приватною інформацією, яка
може зацікавити незнайомців є: адреса місця проживання, інформація про
вашу родину, номер телефону, номер школи, логін та пароль сторінки, дані
кредитних карток, особисті фотографії (в тому числі інтимні).
3. Ділова гра «Фотографії в Інтернеті: розміщувати чи ні» (20 хв.)
Тренер пропонує учасникам провести засідання з питання
доцільності розміщення фотографій в Інтернет-мережі. Запрошує одного
учасника або учасницю (за бажанням) зіграти роль дитини, яка
сумнівається, чи викладати свої фотографії в мережу. Цей учасник отримує
від тренера набір карток, які допоможуть розіграти певні життєві ситуації.
Усі інші учасники об’єднуються в дві групи. Учасники першої будуть
шукати аргументи «за» те, щоб розмістити фото, а другої – «проти»

65,23.docx

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to 65,23.docx

Similar to 65,23.docx (20)

More from Репетитор Історія України

More from Репетитор Історія України (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (6)

65,23.docx