1. Міністерство освіти і науки України
Теребовлянський НВК Тернопільської обласної ради
Розробки уроків з історії
Кавулич Марія Ярославівна

2. Від автора
Історія – це предмет, який дає широкі знання з минувшини
своєї країни та історії всього світу. Уроки виховують,
розвивають, вчать мислити, характеризувати, давати оцінку,
виділяти головне, порівнювати історичні явища, відстоювати
особисту точку зору. Досягається це за допомогою методів.
Серед них: наочні, словесні, пошукові, частково пошукові,
дослідницькі. На уроках історії вчу дітей аналізувати й
узагальнювати історичні явища та події, визначати їхню суть,
причини, значення, оцінювати події та діяльність людей в
історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей.
Привчаю учнів працювати з різноманітними джерелами,
самостійно знаходити необхідну інформацію за темою.
На уроках розвиваю вміння аргументувати на основі
історичних фактів, відстоювати свої погляди з різних проблем, з
розумінням сприймати інші думки.
Заохочую учнів брати участь у позакласній роботі.
Всі ці активні форми роботи, як урочні, так і позаурочні,
породжують інтерес до предмету, до дослідницької творчої
роботи, вчать самооцінці та саморегуляції навчальної діяльності.
На уроках історії ставлю перед собою завдання дати учням
вірну, цілісну орієнтацію в складній оточуючій реальності,
допомогти їм краще пізнати розумовий потенціал та реалізувати
себе. Наслідком моєї роботи в школі став висновок про те, що
головне завдання вчителя — створити максимально сприятливі
умови для розвитку особистості кожної дитини. В цьому плані
повністю погоджуюсь з тим положенням Закону України "Про
освіту", яке зазначає: "метою освіти є всебічний розвиток
людини як особистості".
Проблема навчання і розвитку, їх зв'язку і взаємовпливу,
мабуть найскладніша проблема педагогіки, не вирішена до цього
часу. З давніх-давен перед кожним вчителем стоять основні
завдання:
- навчати дітей і одночасно виховувати їх;
- навчати, дітей і одночасно розвивати їх здібності.
А Василь Сухомлинський довів, що ці завдання фактично не

3. можливо вирішити, якщо не поставити, перед собою ще одне:
- викликати прагнення до знань, навчити вчитись.
Я вважаю, що добиватись виконання цих завдань потрібно
різними видами діяльності. Найбільш ефективними є
інтерактивні методи, що передбачають взаємодію і співпрацю
усіх учасників освітнього процесу для вирішення навчальних і
практичних завдань.
Роль закономірних зв’язків між компонентами процесу
навчання та їх вплив на результативність рівня і якості
знань учнів. Робота в групах.
Реформи загальної середньої освіти в Україні передбачає
переорієнтацію її змісту на виховання компетентної особистості,
яка не лише володіє певною системою знань, а й уміє адекватно
діяти і певних життєвих ситуаціях, застосовуючи набуті знання
на практиці й беручи на себе відповідальність за свою
осмислено-перетворювальну діяльність.
Діяльність учителя ХХІ столітті обумовлена чинниками,
які надзвичайно швидко змінюються у нашому плинному світі.
Сучасний етап розвитку суспільства вимагає формування
особистості, якій гармонійно поєднуються здатність до
критичного мислення, ґрунтові знання, бажання їх
удосконалювати, оперативні вміння і навички, які допомагають
здійснити особисту соціалізацію,громадянська позиція,
гуманістичне світосприйняття. Завдання педагога за цих умов –
обрати такі педагогічні стратегії, які забезпечують здатність
учнів ефективно діяти за межами навчальних ситуацій,
продуктивно розв’язувати реальні проблеми повсякденного
життя. Це завдання можна реалізувати, якщо діяльність суб’єктів
процесу навчання, вчителя й учня, поєднати в одному
креативному полі.
Т – це формула: «Творчість людей є генератором
соціального прогресу».
На мою думку, семінар, дискусія, прес-конференція,

4. письмові та усні дебати, групова творча справа – це живий
творчий процес, який не може бути запрограмований в усіх
деталях.
Наприклад, на підсумковому занятті з теми «Найбільші
країни світу у сер. 80-90-х рр. ХХ ст.» я проводжу «пресконференцію найбільших представників світу». На конференції
присутні «керівники урядів» і «міністри закордонних справ»
США, Великобританії, Франції, Німеччини, Японії, Італії,
Китаю. На столах заздалегідь підготовлені прапорці держав і
таблички з назвами країн, які представляють учасники.
Навпроти них розміщуються кореспонденти найвідоміших газет
світу. Кожен глава уряду коротко характеризує внутрішню
політику своєї держави, міністр закордонних справ – зовнішню
політику. Після кожного виступу журналісти мають право
запитати про внутрішнє і зовнішнє становище країни.
Для підготовки таких уроків заздалегідь видаю учням
список рекомендованої літератури і назви тем, які треба
повторити.
Б – це формула побудована на багатогранності розвитку
творчого потенціалу дитини, але основним залишається урок.
Сьогодні освіта має бути побудована на чотирьох основних
ідеях:
• Навчатися, щоб уміти;
• навчатися, щоб діяти;
• навчатися, щоб жити разом;
• навчатися, щоб бути.
Пріоритетною в оволодінні інтелектуальними загально
навчальними вміннями розглядається здатність учня
трансформувати знання, здійснювати перенос і нові умови й
використовувати їх. Поняття «компетентність», що з’явилось у
школі з початком її модернізації, розглядається як мета
освітнього процесу в цілому.
Головним у роботі з учнем для вчителя виступає не
предмет, якому він навчає, а особистість, яку він інформує.
Наукові дослідження показали, що навчання може не
тільки сприяти просуванню вперед, а й уповільнити розвиток

5. особистості. Якщо навчання ґрунтується не на усвідомленні й
осмисленні, а переважно на запам’ятовуванні, то воно може на
певному етапі гальмувати розвиток учня, саме тому сьогодні на
перше місце виступає не здобуття сум знань, а розвиток
особистості.
Ось чому приділяється така велика увага такому виду
навчання, як продуктивне, що створює умови для розумової
діяльності дитини.
Навчальне завдання може створювати навчальну ситуацію
тоді, коли необхідно знайти відповідь.
Тому на уроці з історії України у 9 класі під час вивчення
теми: «Зародження ринкових відносин. Початок промислового
перевороту» при розгляді питання про розвиток селянських
промислів та початок промислового перевороту в Україні
доцільно використати інформацію про становлення династій
українських підприємців Яхненків та Симиренків, що стали
яскравим прикладом лідерства, чесного підприємництва та
патріотизму. Прийнятою формою роботи є моделювання «Стати
мільйонером». Щоб зрозуміти «таємницю зростання Яхненків із
злиднів в багатії» дайте відповідь на запитання:
• що Вам потрібно сьогодні, щоб, спираючись на
власні сили, стати мільйонером? Підготуйте
промову на цю тему (протягом 10-12 хвилин на
уроці або ж як домашнє завдання) і поділіться
сценарієм побудови багатства з класним залом.
Важливо пам’ятати, що такий виступ варто запропонувати
виключно бажаючим учням. Доцільним є також постановка
наступного проблемного питання:
• якби Вам вдалось втілити свою мрію в життя, чи
надали б Ви кошти на підтримку своєї школи, своєї
громади, своєї країни. Обґрунтуйте своє рішення.
Таким чином, у невимушеній толерантній формі вдається
виявити підприємливість дитини, а це дає змогу виховати
чесного підприємця.
Поняття особистості є одним з ключових в історії.
Неможливо вивчати національно-визвольні рухи, економічний

6. розвиток чи питання культури без розгляду ролі і місця особи
(гетьмана чи скульптора, ватажка народного повстання чи
мецената…). Хто зробив більший внесок у формування
державотворчих ідей? Як можна виміряти вагу впливу
особистості на ті чи інші події? Питання дискусійні. Ми
переконані, що говорити необхідно про ту особистість, яка
позитивно впливала і вплинула на розвиток суспільства, адже
формування позитивного ставлення, досвіду є одним із завдань
громадянської освіти.
Рекомендую у всіх темах, де зявлятиметься прізвище
політичного чи культурного діяча, обговорювати в групах тезу,
наприклад:
«П. Сагайдачний – видатна особистість історії України
XVII ст.». підберіть аргументи для доведення. Допоміжні
питання:
• Якими рисами повинна володіти людина, щоб про
неї сказали, це – яскрава особистість
(самосвідомість, ціннісні орієнтації,
відповідальність за свої вчинки, професіоналізм… бажано розібрати суть кожної риси)?
• Чи втілює особа, яскрава особистість, риси своєї
епохи? Відповідь обґрунтуйте. Наведіть приклади.
Робота може бути проведена через «мозковий штурм»
методом колективного обговорення проблем або навчальної
співпраці в групах.
Отже, володіючи різними методами та прийомами
навчальної діяльності, робота вчителя є багатогранною у процесі
формування особистості.
Т-це формула: Вміти шукати!Все ,що дріма - розбудити!
Творчу душу пробудити!
У кожній школі є діти з високим творчим потенціалом,
щиро залюблені в той чи інший навчальний предмет. Ці учні, а
також усі бажаючі щорічно мають змогу випробувати свої сили
в учнівських олімпіадах, конкурсах творчих робіт, турнірах
тощо. Участь у подібних заходах майже завжди стає ефективним
стимулом для підвищення рівня знань учнів, допомагає виявити

7. і розвинути їхні творчі здібності, а з часом і вибрати майбутню
професію. До того ж добре продумані творчі змагання стають
справжнім святом, яке надовго залишається у памяті не лише
переможців, а й усіх учасників.
Природно, що саме олімпіади з історії на основ
правознавства користуються в учнів найбільшою популярністю.
Сьогодні це обумовлено офіційним характером змагань,
наявністю певних пільг для переможців олімпіад під час вступу
до вищих навчальних закладів, стали багаторічними традиціями
їх проведення.
Першим кроком до проведення олімпіад є розроблення
окремих завдань для теоретичного і практичного турів. За
результатами кожного етапу визначаються учні на наступний.
Досвід показує, що тільки у випадку ретельного відбору учнів у
відбірково-тренувальному зборі можна очікувати високої
результативності на четвертому етапі. Учениця 8 класу
Фабрикова Олена у цьому навчальному році стала учасником IV
етапу Всеукраїнської олімпіади з історії. Такий її результат не є
завершеним. Дівчинку з дитинства оточувало багато книг. У неї
власна бібліотека у якій зібрано багато історичних книг, видань
у жанрі фентезі, творів українських та зарубіжних
письменників. Під час канікул учениця захоплено вивчає
культурну спадщину рідного краю, відвідуючи визначні місця
України, де перед нею відкриваються нові сторінки минулого.
Отже, якщо вдалося виявити справжній талант дитини, то
в майбутньому наша Гімназія виховає нового науковця.
І – інформаційно-комунікаційні технології. Вони дають
можливість по-новому використовувати на уроках історії
текстову, звукову, графічну і відеоінформацію. Це допомагає
формувати в учнів вищий рівень самоосвітніх навичок, умінь
робити висновки, узагальнювати, класифікувати, переводити
інформацію з однієї знакової системи в іншу.
Учням, які люблять проводити час за комп’ютером і
цікавляться історією, пропоную виконати індивідуальні
завдання:

8. •
Виготовити презентацію (в програмі Microsoft
Power Point) з певної теми, в якій порівняти погляди
різних дослідників на проблему;
• підготувати ілюстративний матеріал до уроку в
електронному вигляді;
• створити асоціативний кущ із певного поняття або
теми;
• скласти кросворд в електронному вигляді;
• виконати лабораторну практичну роботу за
наведеними в електронному вигляді історичними
джерелами (наприклад, з тем «І Універсал
Центральної Ради», «Створення СРСР», «Голодомор
1932-1933 років» та ін.).
Т – толерантність, терпимість.
Цікавим у вирішенні проблем виховання терпимості є
використання назви уроку. Заголовки, сформульовані як
альтернативні питання створюють проблемні ситуації: «Греція
чи Македонія?» (6 кл.), «Вибір Мазепи: Швеція чи Росія?» (8
кл.), «Перебудова: вдосконалення чи руйнування?» (11 кл.). За
допомогою назви уроку, а можливо, й епіграфа можна спонукати
школярів до того, щоб вони висловили своє розуміння
історичних подій і ставлення до них. Для цього також можна
використати недописані слова в самій назві, коли учні
самостійно їх дописують в кінці уроку: «Доба Центральної Ради
– …» (10 кл.). Учні в кінці уроку можуть розставляти у
заголовку знаки оклику, питання або ж просто крапку, тим
самим висловлюючи власне ставлення до проблеми, історичної
події або факту, як-от, «Велике значення Переяславської угоди»
(8 кл.).
Вивчаючи соціально-економічну історію, вчителі
використовували, а деякі і продовжують використовувати
погляди різних соціальних груп з метою довести правоту однієї з
цих груп (класу). Учителі коментували джерело інформації як
єдине, основне, що претендувало на істину і висвітлювало
правоту даної соціальної групи. Це стосувалось політичного
руху, становлення, розвитку соціалістичних і комуністичних

9. ідей. Інші джерела інформації навіть не брались до уваги. Але
часи таких уроків, мабуть, минули. Тому плюралізм повинен
стати основою в доборі документального матеріалу, навіть якщо
існує велике розмаїття часто суперечливих поглядів.
Необхідно позбутися пропаганди і поділу суспільства на
«наших» і «чужих», прогресивних і недалекоглядних, ворогів і
друзів. Врешті-решт, це призводить до антагонізму і ненависті,
що суперечить змісту демократичного суспільства. Примирення
іспанського суспільства після смерті Франко, американського –
після громадянської війни 1861-1865 рр. є прикладом такої
політики.
Не треба забувати і про емоційний вплив на учнів. Показ
толерантного ставлення навіть до ворогів під час війни можна і
треба знайти як і в художній, так і в мемуарній літературі,
публіцистиці. У взаєминах простих людей ми часто бачимо
приклади людяності, поваги до представників іншої сторони.
Зі спогадів Софії Кунцевич, яка в роки Великої Вітчизняної
війни була санінструктором: «Я думала, що коли ми приїдемо в
Німеччину, у мене ні до кого не буде жалю. Скільки ненависті
накопичилось! Чому я повинна пожаліти його дитину, якщо він
убив мою? Чому я не повинна чіпати його дім, якщо він спалив
мій? Чому? Хотілося побачити їхніх дружин, матерів, що
народили таких синів. Як вони будуть дивитись нам в очі?...
прийшли в якесь селище, діти бігають голодні, нещасні. І я, яка
клялась, що всіх їх ненавиджу, я зібрала у наших хлопців все, що
в них було, що залишилось від пайка, будь-яку грудку цукру, і
віддала німецьким дітям. Звісно, я не забула, я пам’ятала про
все, але спокійно дивитись в голодні дитячі очі я не змогла».
Подібні приклади якнайкраще сприяють формуванню
терпимості в учнів.
Багато хто з учителів вбачають у свободі висловлювань
ідеологічну небезпеку. Необхідно зазначити, що кожна думка
має право на існування, якщо вона не становить загрози життю і
свободі людини. Але не кожна з них може стати домінуючою.
Тільки за умови обґрунтованості, великої кількості доказів, що
не суперечать один одному, погляд на історію може вважатися

10. серйозним аргументом, а не вигадкою або припущенням.
Конкуренція поглядів повинна бути, але за умови визнання
сильнішого аргументу. Кожен має право на критику іншого,
водночас має неупереджено вислухати спростування свого
аргументу, при цьому слід не ображатися, а приєднуватися до
пошуку істини разом іншими, навіть якщо істина залишиться
осторонь і не буде винайдена.
А на підтвердження висловлених думок доречно було б
згадати Вольтера: «Я ніколи не погоджусь з вашими
переконаннями, але віддам життя за те, щоб ви вільно могли їх
висловити».

11. Тема: Виникнення та розбудова Київської
держави. (7 клас)
Мета: Закріпити набутті знання учнів з історії Київської Русі;
узагальнити основні поняття та головні історичні події,
вдосконалювати вміння семикласників працювати з історичною
картою, пояснювати історичні терміни, вчити учнів працювати і
мислити творчого; розвивати інтерес до предмети; виховувати
любов і повагу до нашої історії.
Тип уроку: повторювальний – узагальнювальний. Рольова гра
з елементом конкурсу: «Кращий знавець історії».
Обладнання: Карта «Київська Русь. IX-XII ст.; портрети
київських князів; одяг дійових осіб: князів Київської Русі,
літописця Нестора, хроністів, журналістів, завитки паперу із
завданнями, кружечки синього, жовтого і зеленого кольору.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Звучить запис «Пісні про маму» у виконанні ієромонаха
Йосафата та брата Петра.
Вчитель вітається з учнями, оголошує тему і мету, порядок
проведення уроку.
За 2 тижні групи дітей отримали завдання до гри. Відповідно
до ролі вони повинні були підготувати костюми, запитання. Два
учні отримали завдання заготувати кольорові кружечки. Вони є
головними журі на уроці. Перед ними список учнів класу і
кружечки синього, жовтого і червоного кольорів, які будуть
відповідати такому змісту: повна відповідь – синій; відповідь
правильна, але були допущені неточності – жовтий; часткова
відповідь –червоний.
Вчитель робить вступ і пропонує класу за допомогою машини
часу побувати на князівському з’їзді, зустрітися з князями того
часу, послухати їх розповіді і задати їм запитання. Також
учитель пропонує зустріч із літописцем Нестором. Після цього
князі представляють себе і урок – гра починається.
II. Закріплення – з набутих знань і вмінь учнів.
Хроніст І. У IV-VII ст. н. е. відбувались процеси, які названі
істориками «Великим переселенням народів». Почався цей

12. процес поступовим переселенням готів з Прибалтики в
Українське Причорномор’я.
Завершальний етап припадає на VI-VII ст. У цей період
племена антів, болгар, хорватів, сербів вступили на територію
Східної Римської імперії.
Починаючи з VI ст. відомостей про слов’янські племена
збільшується. Візантійські автори подають слов’ян під трьома
назвами: венеди, анти, склавини. Суспільний устрій східних
слов’ян називають військовою демократією. У ті часи
формується сусідська територіальна община, відбувається
майнове
розшарування
суспільства,
виділяється
та
відособлюється від рядових общинників родова знать.
Будуються укріплені племінні центри: Київ, Чернігів, Волинь та
ін.
Літописець Нестор. «І були три брати: одному ім’я Кий,
другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була –
Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів
на горі, яка зветься нині Щекавицею. А Хорив – на третій горі,
від нього вона прозвалася – Хоревицею. І збудували вони місто в
ім’я старшого брата свого і нарекли Київ...»
Хроніст II. Відбувається процес утворення племінних
об’єднань – союзів. Про існування державних союзів
слов’янських племен на території України свідчать численні
пам’ятки, знайдені під час розкопок стародавніх городищ
Подніпров’я, Подністров’я, Побужжя. Найдавніший літопис
«Повість минулих літ» нараховує у східних слов’ян 15
племінних союзів.
Племінними об’єднаннями, з яких згодом сформувався
український народ, були: поляни, древляни, сіверяни, тиверці,
уличі, волиняни, дуліби і білі хорвати. Саме ці союзи племен
стали основою для формування ранньофеодальної держави.
Літописець Нестор:...Після смерті Кия, Щека і Хорива почав
рід їх держати княжіння у полян.
Хроніст І. Під 862р. літопис називає київськими князями
Аскольда і Діра. На думку вчених, вони були останніми
представниками
місцевої
київської
династії
Кия.

13. Мусульманський мандрівник аль-Масуді називає Діра
найвидатнішим із слов’янських князів, який володів багатьма
містами і величезними територіями. За часів його правління до
столиці приїздили мусульманські купці.
Хроніст II. Легенда з літопису повідомляє:
Л.Нестор....Пізніше пливли човнами по Дніпрі з півночі на
південь два хоробрі лицарі – ...Місто над рікою їм так
сподобалося, що вони, увійшовши до нього, сказали князям:
«Ми будемо у вас князями. Боронитимемо вас перед нападами
чужих племен, щоб ви спокійно могли обробляти ріллю,
торгувати і їздити по Дніпрі: на полуднє –до Царгорода й на
північ –до Новгорода. За це платитимете нам невелику данину
для утримання війська та урядників, які дбатимуть про лад у
городі й у державі». Жителі Києва радо згодилися, тож... і...
стали першими українськими князями. Свою державу вони
поширили на всі ті села й містечка, що вже тоді постали навколо
Києва, й зібрали стільки війська, що не лише могли боронити
свою державу від нападів чужих племен і чужих князів, а й самі
ходили з військом на сусідні краї, навіть до візантійської столиці
– Царгорода. Так зростала й розвивалася Українська держава зі
столицею Києвом...
Аскольд. Чи дбали ми про державу як обіцяли?
Хроніст І. Так, князі Аскольд і Дір проводили політику на
зміцнення Київської держави. За його правління Русь
утвердилась на узбережжі Чорного моря, яке у тогочасних
джерелах називають «Руським морем». Вони поставили
Київську Русь на один рівень із Візантією і Хозарією.
Хроніст ІІІ. На півночі, у Славії, внаслідок чвар, на престол
було запрошено норманського князя Рюрика, який прибув сюди
разом зі своїм родом і дружиною. У 879 р. він помер і престол
було передано його малолітньому синові Ігорю, а фактичним
правителем став родич Рюрика Олег.
Хроніст II. У 882 році Олег іде походом на кривичів, а далі
підступно захоплює Київ.
Л.Нестор «Року 883 р. Олег рушив у похід, взявши з собою
багато воїнів, і сказав Олег Аскольдові і Дирові «Ви не князі і не

14. княжого роду, а я княжого роду». І вбили Аскольда і Діра. І осів
Олег княжити у Києві.
... Цей же Олег почав городи ставити, установив данину
слов’янам, кривичам і мері, установив давати данину від
Новгорода варягам. В літо 883 Олег іде на сіверян і перемагає їх.
В літо 885 Олег пішов на радимичів і зажадав дані. А з уличів та
тиверців рать.
Князь Олег. Для зміцнення держави я провів такі заходи:
«Київ назвав матір’ю городам руським. Об’єднував землі
навколо нього; Побудував нові міста, встановив порядок
стягнення данини на підвладних землях. Та в зовнішній політиці
також досяг значних успіхів»
Л.Нестор: «...пішов Олег на греків на конях і в кораблях, і
було кораблів числом дві тисячі. І прийшов до Царгорода, греки
ж замкнули морську бухту, а місто зачинили. І звелів Олег своїм
воїнам зробити колеса і поставити на них кораблі. І з попутним
вітром напнули вони вітрила і пішли з боку моря до міста».
Хроніст І. Візантійський імператор змушений був укласти з
Олегом вигідний для Русі мирний договір.
Князь Олег. Візантійці заплатили велику контрибуцію
купцям і послам. Греки зобов’язувалися протягом шести місяців
постачати купців харчами та іншим корабельним спорядженням.
Журналіст А наступний похід 911 року був також успішним?
Князь Олег. Так. Підписаний договір доповнював
попередній. Я взяв велику контрибуцію –48 тисяч гривень.
Передбачалося встановлення дружніх зв’язків між обома
державами та безмитну торгівлю русичів з Візантією. Моїм
купцям дозволялося жити у передмісті Константинополя
протягом 6 місяців і виходити до міста без зброї групами не
більше 50 чоловік Русичі отримали право служити в
імператорському війську.
Хроніст І. Сприятливі умови для торгівлі у Царгороді
приносили користь не лише купцям, а й князівсько – дружинній
верхівці, яка збагачувалась, продаючи у Візантію здобуту у
підлеглих данину. На зміну ранньофеодальним відносинам
приходили зрілі феодальні.

15. Нестор. Після смерті Олега великим князем київським став
Ігор Рюрикович.
Журналіст. Славний князю, ти змінював державу, розширив її
межі?
Князь Ігор. Я поширив свою владу на східний Крим і Тамань,
де було Тмутораканське князівство.
Здійснив два походи проти Візантії, внаслідок яких у 945 році
уклав договір. У договорі обумовлювались умови торгівлі.
Наступний похід я організував на Закавказзя. Заволодів
містами Дербент і Берда. Це дало можливість київським купцям
торгувати на Сході.
Хроніст І. Військові походи і грабунки захоплених міст
приносили славу і багатство князю і дружинній верхівці.
Тисячам простих воїнів вони несли смерть, ослаблювали
економіку країни, бо відривали від мирної праці багато народу.
Для
забезпечення
війська
продовольством,
зброєю,
транспортними засобами було вирішено збільшити данину.
...Коли наступав листопад, руські князі відправлялися на
«полюддя, тобто круговий об’їзд своїх підданих. Займалися
таким «кормлінням» князі зі своїми дружинниками цілу зиму.
Коли ж наступав квітень і розтавав лід, на Дніпрі, вони
поверталися до Києва».
Під час збору данини у древлянській землі князя Ігоря вбили
повсталі піддані у 945 році.
Хроніст II. По смерті князя Ігоря залишилась його дружина
Ольга і син Святослав, який був тоді ще хлопчиком. Через те на
князівський престол сіла вдова Ігоря – Ольга.
Журналіст. Княгине, Ольго, – що було першим кроком у
твоїй політичній діяльності?
Княгиня Ольга. Так, головним завданням у внутрішній
політиці було проведення реформ.
Першою реформою я замінила полюддя новим порядком
стягнення данини. Таким чином, вводились розміри
повинностей підданих. Я створила спеціальні укріплені пункти,
на яких були послані представники князівської адміністрації, що
й приймали від населення данину.

16. Л.Нестор. І пішла Ольга по древлянській землі з сином своїм і
дружиною, встановлюючи устави й уроки, й існують становища
її й ловища.
Хроніст III. Отже, своєю реформою княгиня Ольга
запроваджує центральну владу на місцях. З цією метою вона
влаштовує спеціальні опорні пункти у всіх підвладних Києву
землях, де зосереджується адміністративна і судова влада
княгині.
Журналіст. Чи приділяла ти, княгине належну увагу
зовнішній політиці?
Княгиня Ольга. Я нанесла візит до Константинополя у 946
році, до цього слов’яни ходили до столиці Візантії військовими
походами. Велися переговори про відносини двох держав, а
також обговорювалось питання про християнізацію Русі.
Внаслідок було укладено союзну русько-візантійську угоду.
Також я встановила дипломатичні відносини з Німеччиною.
Хроніст І. Отже, ми можемо зробити висновок, що за
правління княгині Ольги Київська Русь переживає період
розквіту, формується централізована держава.
Хроніст II. Син Ольги та Ігоря Святослав князював недовго,
але залишив згадку про себе.
Журналіст. Князю, ти більшість свого часу провів у походах.
Куди першим походом ти пішов?
Князь Святослав. У 964 році я здійснив вдалий похід на Оку
і Волгу, де жили в’ятичі.
Нестор. Пішов Святослав на Оку річку і на Волгу, і зустрів
в’ятичів і сказав їм: «Кому данину даєте?» Вони ж відповіли:
«Хозарам – по шелягу від рала даємо...» в’ятичів переміг
Святослав і данину на них наклав».
Журналіст. Яка мета твого походу на Хозарію?
Князь Святослав. Метою мого походу було розгромити
хозар. Спочатку я легко переміг волзьких болгар, союзника
хозар. Потім я пішов на каганат. Але розгромив його внаслідок
другого походу 968 року.
Журналіст. Чим закінчився твій похід у Болгарію?
Князь Святослав. Болгарію я здійснив декілька походів. І у

17. 971 році з імператором було підписано договір досить почесний
для Русі, незважаючи на те, що війну вона програла: «Я
змушений був відмовитися від завойованих земель у Подунав’ї і
ведення воєнних дій на цих землях та у Криму.
Здав Доростол візантійському імператору і зобов’язався
надавати йому допомогу проти арабів. Імператор випустив моє
військо з Доростола зі зброєю і надав продовольство на
зворотний шлях. Я вирішив повернутися до Києва.
Хроніст III. По дорозі додому Святослав загинув біля порогів
Дніпра у 972 р. у битві з печенігами.
Хроніст II. Не можна сказати, що Святослав зовсім не дбав
про внутрішній лад у своїй державі. Перед другим походом на
Болгар він провів адміністративну реформу. А саме: поставив
намісниками своїх синів у землях, які намагалися відокремитись
від Києва: Олега –в Овручі в Древлянській землі, а Володимир –
у Новгороді Великому. Старшого –Ярополка – посадив на час
своєї відсутності в Києві. Це є свідченням того, що князь
намагався на свій лад продовжувати справу своїх батьків у
змінені Київської держави.
Хроніст І. Після смерті Святослава розгорілася міжусобна
боротьба, переміг у ній Володимир.
Нестор. І став Володимир княжити в Києві одноосібно.
Хроніст II. За час правління князя Володимира завершився
тривалий процес формування території Київської Русі. Як саме
відбувався цей процес?
Князь Володимир. Спершу я повернув до складу Русі землі
хорватів і дулібів, Перемишль і Червенські городи. В наступні
роки відновив владу Києва над княжіннями радимичів і в’ятичів.
Хроніст III. Після цього Володимир провів державну
реформу.
Нестор. Посадив Вишеслава в Новгороді Ізяслава в Ростові,
Гліба в Муромі, Святослава в Древлянській землі, Всеволода у
Володимирі-Волинському, Мстислава в Тмутаракані.
Хроніст V. Володимир почав карбувати монети, срібні і
золоті, на яких з одного боку його зображення, а з другого
тризуб і напис: «Володимир на столі, а це його срібло».

18. Журналіст. Князю, що ти вважав найголовнішим завданням
внутрішньої політики?
Князь Володимир. Проголошення християнства державною
релігією Київської Русі... Тому спершу я провів релігійну
реформу.
Нестор. Поставив ідолів на горбі над двором темним: Перуна
дерев’яного, а голова його срібна, а вус золотий, і Хорса,
Дажбога і Стрибога і Самірагла, і Мокоша І повелів він
поскидати кумирів, тих порубати, а других вогню оддати.
Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з
Гори по Боричевому узвозу на ручай, дванадцятьох мужів
приставив бити палицями.
Хроніст І У 988 р. Володимир і його дружинники охрестились
у захопленому Володимиром Корсуні. Тут же відбулось
обручення з візантійською царівною. Згодом Володимир
охрестив киян у річці Дніпро.
Хроніст IV. Офіційне запровадження християнства на Русі
Володимиром Великим у 988-989 рр. було підготовлене
попереднім історичним розвитком східнослов’янських земель.
Християнство прийняли Аскольд і Дир. Християнкою була
бабка Володимира – Ольга. Серед дружинників Ігоря також були
християни.
Журналіст. Великий князю, ти передбачав, що прийняття
християнства, матиме велике історичне значення.
Князь Володимир. Так, саме прийняття християнства
сприяло активному розвиткові культури, зміцнило державу,
поставило її на високий рівень у міжнародних зв’язках.
Хроніст II. Утвердження християнства на Русі у його
східному, православно-візантійському варіанті, зумовило
майбутнє протистояння і конфлікти між православними
українцями та їх західними сусідами –католиками: поляками і
литвинами.
Хроніст І. Після смерті Володимира на великому київському
престолі через чотири роки кривавої боротьби між 12 його
синами, опинився Ярослав, прозваний Мудрим.
Журналіст. Князю, чому народ прозвав тебе Мудрим?

19. Ярослав Мудрий. Я був жорстоким, але справедливим.
Зміцнив
централізовану державу. Розправився з тими, хто чинив опір.
Пом’якшив данину. Це сприяло пожвавленню землеробства,
скотарства, розвиткові різних промислів і ремісничого
виробництва.
Велику увагу приділяв церкві, розуміючи її значення і роль у
державі. Боровся за незалежність церковної ієрархії від Візантії.
Ця боротьба завершилась у 1051 р, коли київським
митрополитом був обраний Іларіон.
Журналіст. Велику увагу, князю, ти приділяв зовнішній
політиці.
Ярослав Мудрий. У міжнародній політиці я віддавав перевагу
дипломатичним методам налагодження зв’язків з різними
державами. Часто ці зв’язки я зміцнював за рахунок шлюбів
своїх дітей.
Дочка Анна була жінкою французького короля Генріха І,
Єлизавета –жінкою норвезького короля Геральда, Анастасія –
стала жінкою угорського короля Андрія. Три сини мої одружені
були з сестрою польського князя, онукою німецького цісаря та
донькою візантійського імператора.
Хроніст III. Князь виступив ініціатором упорядкування
законодавства. У роки його правління було створено перший
писаний звід законів Київської Русі – «Руську правду»,
систематизований кодекс для всієї країни.
Журналіст. Князю Мудрий, які основні положення «Руської
правди»?
Ярослав Мудрий. Кровна помста замінювалася грошовою
компенсацією, що встановлював її я сам або мої намісники.
Суворо карались такі злочини: замах на життя посягання на
край.
Хроніст І. Отже, в державі інтенсивно розвивалося
господарство, високого рівня досягла культура. Підтвердженням
розвитку правових відносин було створення першого зводу
законів – «Руської правди». Сьогодні «Руська правда» має
велике значення. З неї ми дізнаємося про господарське та

20. культурне життя, про відносини різних верств населення у
держави і, взагалі, про устрій самої Київської держави.
Конкурс
«Кращий знавець історії».
Запитання для конкурсу на завитках паперу.
Робота з картою.
1. З ким співіснували слов’яни у Європі?
2. Коли союзи слов’янських племен перетворювались у
племінні княжіння?
3. Де проживали поляни?
4. – древляни ?
5. – сіверяни ?
6. – тиверці ?
7. – уличі ?
8. – волиняни і дуліби?
9. – білі хорвати ?
10.Хто за легендою заснував «Київ» ?
11.Назвіть роки правління князя Олега.
12.Назвіть роки правління Ігоря.
13.Коли було повстання древлян?
14.Назвіть роки правління княгині Ольги.
15.Поясніть термін «уроки».
16. Коли княгиня Ольга нанесла візит до Константинополя?
17.Назвіть роки правління Святослава.
18.Куди здійснив похід князь Святослав у 964 р.?
19.Де відбулася основна битва Святослава і візантійських
військ?
20.Назвіть роки правління князя Володимира Великого.
21. Коли запроваджено християнство на Русі?
22. Назвіть роки правління Ярослава Мудрого.
23.Що збудував Ярослав Мудрий?
24.Кого розбив Яр. Мудрий у 1036р. ?
25.Як називався перший звід давньоруського права?
ІІІ. Заключна частина.
Журі підбивають підсумки. Відзначають найактивніших
учнів.

21. Вчитель оголошує оцінки.

22. Тема: Київська Русь за часів князя Володимира
Великого.
Запровадження
християнства
як
державної релігії. (7 клас)
Мета: закріпити знання учнів про ті зміни, які запровадили в
Київській Русі княгиня Ольга і князь Святослав, передати дух
відваги князівської доби. Ознайомити з політикою князя
Володимира, з’ясувати причини прийняття християнства князем
Володимиром. Виховувати вміння проводити самостійні
дослідження, зіставляти словесний і живописний портрети.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: портрети князів Володимира і Святослава,
княгині Ольги, роздатковий матеріал, література, відео про Київ,
запис текстуцікавинки.
I. Організаційний момент.
Перегляд відеоматеріалу про Київ сучасний.
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
Бесіда.
1. Назвіть роки правління княгині Ольги.
2. Які реформи провела княгиня Ольга?
3. «Уроки» - це…?
4. «Устави» - це…?
5. Яким шляхом княгиня Ольга намагалася здійснювати
зовнішню Політику?
6. Коли княгиня Ольга нанесла візит у Константинополь ?
7. Назвіть ім’я візантійського імператора, який приймав
княгиню Ольгу?
8. З ким помінялася княгиня Ольга посольством?
9. Назвіть роки правління князя Святослава.
10.Які землі завоював Святослав?
11.Коли Святослав вирішив у похід на Балкани ?
12.У бою з ким загинув Святослав?
13.Яку реформу провів Святослав?
Навчальна пара.
На основі вивченого матеріалу учні виконують письмові
завдання.
Впорядкуйте визначення і поняття:

23. Військовий загін у слов’ян –
полюддя
Збори слов’янського племені –
князь
Старший у війську, племені –
дружина
Група кровних родичів –
віче
Заходи на переміни у суспільстві –
регент
Тимчасовий правитель у суспільстві –
плем’я
Круговий об’їзд князів по землях слов’ян,
які сплачують данину –
реформа
Хто із перелічених у правовій колонці осіб відповідає
таким твердженням?
Літописець
Святослав
Новгородський князь, який захопив владу
Олег
у Києві 882 року
Ольга
Один з братів –князів Київської держави
Олег
Засновники м. Києва
Кий
Князь, який перетворив Київ на столичне місто Русі Аскольд
Князь –завойовник
Щек
Повернула древлянську землю під владу Києва,
Хорив
обладнала її даниною.
Нестор
III. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Слово вчителя. Зі смертю Святослава закінчилася ціла доба в
історії Київської Русі, коли зовнішнім проблемам приділялося
більше уваги і сил, ніж внутрішнім.
Наступники Святослава, навпаки, більше уваги зосереджували
на внутрішніх проблемах. До цього їх спонукали серйозні
зрушення у житті руських земель.
IV. Вивчення нового матеріалу
План
1. Початок правління князя Володимира (980 р.)
2. Формування державної території.
1. Зміцнення великокнязівської влади, внутрішньополітичні
реформи: релігійна, адміністративна.
2. Запровадження християнства, як державної релігії (988 р.);
передумови, заходи, значення.
Слово вчителя: На домашнє завдання ви повинні були
підготувати вірші, загадки, Повідомлення про князя

24. Володимира.
Повідомлення учнів.
Слово вчителя: По смерті Святослава Київським князем став
його син Володимир. У перші часи свого князювання він почав
укріплювати кордони Української держави. 981 року ходив
походом на Галицьку землю, вигнав звідти поляків і заснував
там місто Володимир. Звів захисні вали, укріплення на межі з
землями кочових племен (так звані «змієві вали» ). 988 року
Володимир хрестився і змусив увесь народ прийняти Христову
віру. У Києві князь побудував церкву святої Богородиці, яку
назвали Десятинною, вона одержувала десяту частину від
княжих доходів. Володимир взяв за жінку грецьку царівну, а з
нею приїхало багато священиків, учених, купців, ремісників,
карбувались монети із зображенням тризуба, відкривались
школи, писались книги.
Робота з поняттями: Для подальшої нашої роботи нам
потрібно пригадати такі поняття: князівські усобиці, язичництво,
християнство, консолідація, сепаратизм.
Слово вчителя:
Наступна наша робота буде пов’язана з підручником за
методом «Діалог Ривіна». На кожну парту учні отримають
завдання.
Після опрацювання тексту, абзацу підручника учні по черзі
відповідають на питання:
1. Розкажіть, за яких обставин Володимир зійшов на
київський престол?
2. Як ви оцінюєте роль князя Володимира щодо завершення
формування території Київської Русі?
1. В чому суть адміністративної реформи Володимира?
2. В чому суть релігійної реформи?
5. Який фактор мав вирішальне значення для зміцнення
держави?
Прослуховування тексту цікавинки пізнавального характеру
(аудіозапис).
Запитання до класу: Що ви зрозуміли з почутого?
Відповідь учнів. Повідомлення учнів про те, як відбувалося

25. хрещення Русі.
Бесіда. Слово вчителя. Яке історичне значення запровадження
християнства?
1. Сприяло проникненню на Русь досягнень візантійської
культури.
2. Розвивалися архітектура і мистецтво.
3. Розширювалися економічні і культурні відносини Київської
держави з європейськими країнами.
4. Зміцнювалися зв’язки між окремими землями Русі.
5. Зміцнювалися державність, пожвавилися міжнародні
зв’язки.
Висновок: Отже, християнська церква посилила авторитет і
владу князя, сприяла розбудові держави. Запровадження
християнського віровчення ввело Київську Русь до кола
християнських країн світу, зробивши можливими рівноправні
відносини з європейськими державами.
V. Підсумок уроку. Закріплення.
Підсумкова бесіда
1. В якому місті почав княжити Володимир?
2. Як в народі називали князя Володимира?
3. Назвіть реформи князя Володимира.
4. Коли запроваджено християнство на Русі князем
Володимиром?
Д/3. Вивчити тему. Виконати письмово завдання «Історичне
значення запровадження християнства».
Додаток
Текст цікавинка пізнавального характеру
Якось у Києві з’явився Василій – чоловік, зігнутий каліцтвом,
у довгій одежині, з хрестом на грудях. Князівські дружинники
схопили його і кинули в яму. Проте князь Володимир наказав
звільнити в'язня, і той переховувався певний час, жив
самітником серед лісу понад Дніпром. Не раз князь навідувався
до Василія, цінував його мудрість, бо той знав стільки, що
вистачить на всіх княжих радників.
Пройшли роки. У 988 році Володимир прийняв християнську
віру й велів прийняти хрещення усім жителям Києва. Звідусіль

26. сходилися до Дніпра старі й малі, багаті й бідні. Серед цього
натовпу князь помітив згорблену постать Василія.
Самітник ішов до річки з десятьма худими дітлахами –
київськими сиротами. Василій навчав їх: "Під час хрещення три
з'єднані пальці правої руки покладаємо на чоло, щоб освятити
наш розум і наші думки; на живіт –щоб освятити наші почуття;
на плечі –щоб освятити сили нашого тіла для добрих вчинків.
З'єднання трьох пальців символізує нашу віру у Святу Трійцю:
Бога Отця, Бога Сина й Бога Духа Святого. А інші пальці
(безіменний і мізинець) притискаємо до долоні, адже Ісус
Христос має два єства –Бог і людина, котра для нашого спасіння
зійшла з неба на землю".
«Який він мудрий і сильний у вірі своїй», –подумалося
Володимирові...
Тема: Національно-визвольна війна українського
народу проти Речі Посполитої під керівництвом
Богдана хмельницького в сер. XVII ст. (8 клас)
Мета:
• навчальна: ознайомити учнів з історіографією Національновизвольної війни сер. XVII ст., формувати історичні знання про
підсумки війни і значення її для українського народу;
• розвиваюча: розвивати історичне мислення, критичне
осмислення минулого, прогнозувати майбутнє;
• виховна: готувати учнів до свідомої активної участі в
суспільному житті України, усвідомлювати її роль і місце в
Європі, формувати в учнів відповідальність за долю України.
Тип уроку: урок-підсумкова конференція (відповідно до
методу проектів).
Обладнання: плакати-проекти «1654 р. –Україна в складі Речі
Посполитої»; «Україна –незалежна козацька республіка» ;
«Україна, завойована Російською імперією в XVIII ст..»;
індивідуальні проекти в учнів, історична карта.
Підготовка до уроку
1-й етап: вибір проектного завдання (теми) на уроці –

27. настановної конференції.
2-й етап: планування (визначення джерел інформації, способів
обробки й аналізу, способів подачі результатів роботи).
3-й етап: індивідуальні дослідження учнів, збір інформації.
4й етап: розподіл ролей між членами групи, обговорення
проектів у міні-групах.
Хід уроку
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація
навчання.
Учитель. Діти! Сьогодні ми проводимо підсумкове заняття з
теми «Національно-визвольна війна українського народу проти
Речі Посполитої у середині XVII ст..» епіграфом до нього я б
обрала слова французького філософа, письменника і драматурга
XX ст.: «Ми не здатні змінити історію, але ми можемо змінити
своє ставлення до неї». Дійсно, протягом ХІХ-ХХ ст. оцінка
національно-визвольної війни під керівництвом Богдана
Хмельницького неоднозначна. То був ледь чи не зрадником, що
продав Україну «клятим москалям». Пройшов час, і виявилося,
що замінити Богдана Хмельницького на сторінках історії
України XVII ст., власне кажучи, і немає ким. Немає в нас
більше політиків такого масштабу. Тому від Богдана
Хмельницького перестали відмовлятися, і зі зрадника він
перетворився в жертву, обмануту 1654 року московським
урядом. Сьогодні суперечки навколо правильності історичного
вибору, зробленого 1654 року, загострилися і спалахнули з
новою силою. Але потрібно визнати: основні точки зору
учасників дискусії були сформульовані ще в XIX ст.
основоположниками української історичної науки, діячами
українського національного відродження. Сьогодні на нашому
уроці присутні учні 9-го класу, що виконують ролі Т.Г.
Шевченка, М.І. Костомарова, П.О. Куліша. Вислухайте і
спробуйте зрозуміти їхні позиції.
II. Сприйняття і первинне осмислення учнями нового
матеріалу.
Обговорення поглядів українських істориків XIX ст,. на події
Національно-визвольної війни середини XVII ст.

28. Учень, що виконує роль Т.Г. Шевченка.
У містерії «Великий льох» я так висловив своє ставлення до
Переяславської ради:
Дивлюся: гетьман з старшиною.
Я води набрала
Та в повні шлях і перейшла;
А того й не знала,
Що він їхав в Переяслав
Москві присягати!..
І вже ледви я, наледви
Донесла до хати –
Оту воду... Чом я з нею
Відер не побила!
Батька, матір, себе, брата,
Собак отруїла
Тою клятою водою!
От за що караю,
От за що мене, сестрички, і в рай не пускають.
Учитель. Т. Г. Шевченко оцінював Переяславську раду і
рішення про приєднання до Росії як безумовно негативне явище
в історії України. На питання, чому ж Україна не змогла
домогтися незалежності, спробував відповісти його однодумець
М. І. Костомаров.
Учень, що виконує роль М. І, Костомарова. Хмельницький міг
йти прямо на Варшаву у 1648 р., навести страх на всю Річ
Посполиту, змусити панів погодитися на крайні поступки; він
міг би зробити докорінний переворот у Польщі, зруйнувати в ній
аристократичний порядок і започаткувати новий. Але
Хмельницький не наважився це зробити. Почавши повстання в
крайності, рятуючи власне життя і прагнучи помститись за своє
майно, він опинився на такій висоті, про яку не мріяв, і тому не
здатний був вести справу так, як указувала йому доля.
Хмельницький був сином свого століття, він засвоїв польські
поняття, польські суспільні звички, І вони-то в ньому
проявилися в рішучу хвилину.
Учитель. М. І. Костомаров, негативно оцінюючи роль Б.

29. Хмельницького в історії України, не сумнівався в необхідності
звільнення нашого народу з-під польсько-шляхетського гніту.
По-іншому вважав видатний український історик і письменник
П. О. Куліш.
Учень, що виконує роль П.О.Куліша. Козацтво являло собою
негативну силу в історії України, що відірвала країну від
Польщі, а виходить, й від прогресивної західноєвропейської
культури.
Учитель. Наші гості, учні 9-го класу, будуть сьогодні
виконувати
роль
експертів,
оцінювати
достовірність,
обґрунтованість проектів, представлених групами.
III. Опанування системи знань та їхнє застосування для
пояснення нових фактів і виконання практичних завдань
(складання проектів).
ГРУПА №1
Проект: «Якби Україна 1654 року не приєдналася до Росії,
вона б знову ввійшла до складу Речі Посполитої на правах
Великого князівства Руського».
1. Центральний уряд федерації складається із Сейму (вищий
законодавчий орган влади); довічного президента, колишнього
короля (вища виконавча влада).
2. Державні органи у Великому князівстві Руському –це
Сейм, або Козацька Рада (приймає місцеві закони); гетьман
(виконує закони, очолює державну адміністрацію). Депутати
ради і гетьман обираються місцевими жителями.
3. Адміністративний устрій: воєводства, або полки, що
поділяються на староства, або сотні. Їх очолюють полковники і
сотники, що обираються місцевими жителями.
Проект економічного розвитку України – Великого
князівства Руського (представляє один з учнів групи
«економіст» ).
1. Основу сільського господарства України, як і сучасної
Польщі, будуть складати селянські господарства, вони наситять
країни Західної Європи (ЄС) зерном, цукром, м’ясом, вовною.
2. У промисловості пануватиме дрібний і середній бізнес.
Основними галузями промисловості будуть легка і харчова

30. промисловість, що переробляють продукцію сільського
господарства. Але, можливо, буде розвиватися й металургійна
промисловість (місцева українська залізна руда + польське
вугілля).
«Інтерв’ю»
Оскільки учні 8-го класу ще недостатньо знають історію
України ХІХ-ХХ ст., вони взяли інтерв’ю в учнів 9-11-х класів:
«Чи трапилися б нижченаведені трагічні події в історії України,
якби замість Росії вона ввійшла б до складу Речі Посполитої?»
Відповіді:
1775 р. – руйнування Запорізької Січі – ні, не відбулося б.
1783 р. – приєднання Криму – можливо, козаки зробили б це
самі, без допомоги російської армії.
1793 р. – II розділ Речі Посполитої –ні, не відбулося б.
1933 р. – голодомор – ні, не відбулося б.
1939 р. – розгром Польщі фашистською Німеччиною –
можливо, не відбувся б, відбилися б від Гітлера спільно.
Питання, підготовлені іншими групами:
Аргументи на користь вірогідного проекту (представляє один
з учнів групи-історик» ).
1. Річ Посполита являла собою федерацію Польського
королівства і Великого князівства Литовського. Кожна з частин
федерації мала свій сейм, уряд на чолі з канцлером, фінансову,
судово-правову систему. Біда України полягала в тому, що на
Люблінському сеймі представники України – нащадки
князівських родів (В. Острозький) – не висували політичних
вимог, обмежуючись захистом православної віри. І все-таки, в
складі федерації Україні було б легше дістати прав автономії,
ніж у складі унітарної Московської держави.
2. У першій половині XVI ст. Річ Посполита являла собою
острівець миру і безпеки серед бурхливих у Західній Європі
релігійних воєн. Для рішень вального сейму цього «золотого
століття» була притаманна віротерпимість. Козакам необхідно
було боротися за повернення до часів Сигізмунда І Старого і
Сигізмунда II Августа.
3. Уряд Речі Посполитої погоджувався надати Україні права

31. політичної автономії. Про це свідчить Зборівський договір від 8
серпня 1649 р., відновлений в ході боїв під Жванцем у 1653 р.
Відповідно до договору, Київське, Брацлавське і Чернігівське
воєводства керувалися гетьманом Б.Хмельницьким. На їхній
території не могло розміщатися польське коронне військо, а
чиновниками могли призначатися тільки українські православні
шляхтичі.
4. За те, щоб Україна залишилася в складі Речі Посполитої
виступали представники української національної еліти:
а) митрополити київські Петро Могила, Сильвестр Косов,
хоча саме їм, як главам православної церкви, здавалося б, більше
від усіх слід було побоюватися поляків католиків;
б) частина козацької старшини, наприклад, 1658 р. гетьман І.
Виговський уклав Гадяцький договір. Згідно з цим договором,
Україна повинна була ввійти до складу Речі Посполитої на
правах Великого князівства Руського.
ГРУПА №2
Проект: «Якби Україна не приєдналася в 1654 р. до Росії,
вона стала б незалежною козацькою республікою».
Аргументи, що підтверджують вірогідність проекту
(представляє учень-історик» ).
1. Під час національно-визвольної війни під керівництвом
Б.Хмельницького на території України фактично склалася
держава.
Військо
Запорізьке
контролювало
Київське,
Брацлавське, Чернігівське, Частину Волинського воєводств,
частину Білорусії.
2. Друга ознака держави –політична влада. Вона перейшла до
рук козацької старшини. На вершині її ієрархічної піраміди
стояв гетьман, обраний військовою радою в Запоріжжі (січень
1648 р.). Він здійснював керівництво військом, очолював
старшинську адміністрацію, видавав закони-універсали. Гетьман
міг скасувати рішення Генерального суду. Він вів переговори з
урядами інших держав. Під час переговорів з польськими
комісарами в лютому 1649 р. Б. Хмельницький говорив: «Те Бог
дав, жем єсть самовладцем і самодержцем руським». У той же
час
вищим
органом
влади
на
Україні
вважалася

32. загальновійськова рада. Рада могла бути «чорною» (скликалась з
ініціативи
рядових
козаків)
або
«генеральною».
Загальновійськова рада розглядала питання війни і миру,
обрання генеральної старшини.
Функції виконавчого органу виконував гетьманський уряд. До
його складу входили генеральні старшини: генеральний
обозний, генеральний суддя, генеральний писар, генеральний
підскарбій, генеральні осавули, хорунжі і бунчужні.
3. На звільненій території замість воєводств і староств були
створені полки і сотні. Виникла полкова адміністрація
(полковник, обозний, писар, осавул, хорунжий) і сотенна
адміністрація (сотник і ін.). У кожному полковому, сотенному
місті був також городовий отаман. На селі громада обирала
війта, а справами козаків керував отаман.
4. Незважаючи на те, що на території України зберегли свою
силу Литовські статути, Магдебурзьке право, що діяло до 1648
р., Генеральний суд, полковники судили в основному на основі
козацького звичайного права, гетьманських універсалів.
5. У складних умовах війни Б. Хмельницький зміг створити
фінансову систему, наповнити скарбницю. Загальна сума
доходів військової скарбниці перевищувала 2 млн. польських
злотих. Скарбниця поповнювалася за рахунок «стацій»,
«подимної податі», що сплачували селяни і міщани. Сюди
надходили також орендна плата за промисли, винокурні, шинки,
млини; митні стягнення від зовнішньої торгівлі; плата за
користування судом і ратушею.
6. І, нарешті, військо. Б. Хмельницький прагнув створити
мобільну регулярну армію на зразок європейських. Він створив
кавалерію та артилерію як роди військ. Проводив мобілізацію до
армії. Свідченням сили козацького війська були блискучі
перемоги в битвах під Жовтими Водами (5-6 травня 1648р.);
Корсунем (16 травня 1648 р.); Пилявцями (11-13 вересня 1648
р.).
Проект державного устрою Української козацької держави
(представляє учень-політолог» ).
1. Україна буде являти собою демократичну республіку.

33. Вищий законодавчий орган – Рада, депутати якої будуть
обиратися загальним голосуванням. Вищу виконавчу владу
здійснюватиме уряд, у якому міністр фінансів буде називатися
підскарбієм, міністр оборони – осавулом, міністр закордонних
справ – писарем. Уряд буде обиратися радою. Рада також
обиратиме голову держави – президента. Він буде верховним
головнокомандуючим в Україні, головою адміністрації. Таким
чином,
Україна
буде
парламентсько-президентською
республікою,
2. Україна буде поділена на області-полки і райони-сотні.
Глави
місцевих
держадміністрацій
називатимуться
полковниками і сотниками. Обиратися вони будуть місцевими
жителями.
Проект економічного розвитку Української козацької
держави (представляє учень-економіст»).
1.Україна зазнаватиме деяких економічних труднощів, тому
що Кримське ханство буде контролювати вихід до Чорного й
Азовського морів, вугільні родовища Донбасу. Тому важка
промисловість (вугільна, металургія) буде розвинута слабко.
Проте не буде екологічних проблем, з якими ми зіштовхуємося
сьогодні.
2. На основі козацьких і селянських господарств будуть
розвиватися фермерські господарства. Оскільки вони не
відчуватимуть тиску податків, повинностей, знайдуться кошти
на впровадження нової техніки, добрив. Зерна, м’яса
вистачатиме і для внутрішнього споживання, і на експорт.
3. Будуть розвиватися підприємства легкої і харчової
промисловості, що перероблятимуть продукцію сільського
господарства. Можливо, буде розвиватися машинобудування,
що не вимагає багато сировини.
«Інтерв’ю»
У результаті анкетування учнів 9-11х класів були отримані
такі відповіді на питання: «Чи сталися б нижченаведені трагічні
події в історії України, якби вона стала незалежною козацькою
республікою?»
ВІДПОВІДІ:

34. • 1775 р. – руйнування Запорізької Січі – ні, не відбулося б.
• 1783 р. – уведення панщини – ні, не відбулося б.
• 1847 р. – розгром Кирило-Мефодіївського товариства – ні, не
стався б.
• 1876 р. – оголошення Емського указу – ні, не відбулося б.
Питання дискусії, підготовлені учнями інших груп:
Ми вважаємо, що вихований у Львівській латинській школі,
Б.Хмельницький, що зробив кар’єру генерального писаря при
дворі Владислава IV, не був носієм демократичних традицій
Запорізької Січі. Як ви ставитися до думки, що з нього почався
український монархізм? (група №1)
Ви
прирікаєте
Україну
на
роль
відсталої
сільськогосподарської окраїни Європи. Де розташовані основні
промислові центри сучасної України? Як були приєднані
території, на яких вони розташовані? (група №3).
Експерт (П. Куліш). Ви вважаєте, що козацьке військо могло
розгромити будь-якого зовнішнього ворога. Але не менша
небезпека –внутрішні конфлікти. Чи вдалося в часи
Хмельниччини переробити всі соціальні протиріччя, що могли
до них призвести?
Підбиття підсумків дискусії.
В українському суспільстві існували протиріччя між
козацькою старшиною і рядовими козаками, селянами;
прагнення козацької старшини, у тому числі Б. Хмельницького,
до посилення особистої влади підривали внутрішню єдність
Гетьманщини. Це призвело до військових конфліктів між
гетьманами Лівобережної (І. Самойлович) і Правобережної (П.
Дорошенко) України, до Руїни і втрати Україною автономних
прав.
ГРУПА №3
Проект: «Якби Україна 1654 року не приєдналася до Росії
добровільно, у XVIII ст. вона все одно була б завойована
Російською імперією».
Аргументи на користь вірогідності гіпотези (представляє
учень-історик»).
1. У XVIII ст. російські правлячі кола борються за вихід до