Не ім"я красить людину

1. вул. Миру, 69
м. Славута, Хмельницька обл.,Україна
Телефон: (03842)2—65—05
Бібліотека
Загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 4
м. Славута

2. Цей рекомендаційний список літератури для
вас, дорогі діти. Ознайомтесь з ним, і ви знай-
дете підказки, чому автор назвав книгу іменем
головного героя. Прочитавши книги, ви зрозу-
мієте, що не ім’я красить людину, а шляхетні і
достойні вчинки, переконання й поведінка.
Андрійко — мудрійко: Біло-
руська народна казка в обробці Алеся
Якимовича, - Київ: “Веселка”, 1978.
—15 с.
Жив один цікавий до всього
хлопець Андрійко. Хотів усе знати.
Куди не гляне, що не побачить — про
все в людей розпитує, до всього дові-
дається. Та не вірить Андрій, що не можна всього зна-
ти. Вирішив піти до самого сонця: воно всюди світить,
усе бачить і все знає. Воно мені розкаже, чого я сам не
відаю. Чи знайшов Андрійко відповіді на свої запитан-
ня , ви дізнаєтесь прочитавши цю казку.
Михайло Коцюбинський
Харитя: Оповідання. Харків:
“Прапор”, 1990.—16 с.
В широко відомому оповідан-
ні класика української літератури ро-
зповідається про тяжке життя селян
дожовтневого періоду і маленьку пра-
цьовиту дівчинку Харитю, яка допо-
могла хворій матері зібрати з поля хліб.

3. Олександр Копиленко
Настуся і Парася: Оповідання.
— Київ: Видавництво дитячої літерату-
ри “Веселка”, 1974.—20 с.
Це оповідання написав видат-
ний український письменник Олександр
Іванович Копиленко. Дія оповідання ві-
дбувається у повоєнні роки.
Настуся Горошинка і Парася Сопілка
— нерозлучні подруги. І живуть вони по сусідству, і
вчаться разом. А от мало не посварилися. Бо Настуся не
погодилась скористатись з чужого добра, як її умовляла
Парася. І правильно зробила. За свій чесний вчинок дів-
чатка одержали подяку від колгоспного скарбника.
Іван Липа
Велетень Максим: Казки/ ху
дожник Наталія Коваль. — Київ: “Весел
ка” , 1993.—15 с.
Іван Липа — чудовий пись-
менник, перекладач, гарна, порядна лю
дина. Прожив тяжке життя. Але не схи
лявся ніколи. Ішов рівно, просто. Слу-
жив правдою своєму народові. Він спонукав усіх спіши-
ти робити добро. Слухайте, дітки, добрих порад Івана
Липи — поспішайте творити добро. І читайте його милі
казки. “Вони, - як писав Самійленко, - обвіяні чарами
народного духу і повні поезії”. Читайте і думайте.
Олександр Копиленко
НАСТУСЯ І ПАРАСЯ
Дмитро Герасимчук
Про Костика і про Місячка:
Оповідання. — Київ: Веселка, 1987.—
16 с.
Костик любить футбол. З фут-
болом має одну величезну таємницю…
Незабаром з космосу до Козирян має
прилетіти футбольна команда Костико-
вих ровесників на чолі з його другом
Місячком… О! Так ви здається, ще не знаєте, хто та-
кий Місячко?! Тоді прочитайте це захоплююче опові-
дання про пригоди Костика і дізнаєтесь хто такий Мі-
сячко.
Борис Грінченко
Олеся: Оповідання/ Ілюстрації
Ніни Мудрик — Мриц. —Т оронто —
Канада, 1998.—20 с.
Чудове історичне оповідання
про дівчинку Олесю, яка пожертвувала
своїм життям, аби врятувати своїх од-
носельців від погибелі і татарської не-
волі.
- Кожний повинен боронити свій рідний край, не жа-
ліючи життя! Дай, Боже, кожному такої смерти!

4. Іван Глинський
Твоє ім'я — твій друг. — Київ:
Веселка, 1970.—223 с.
Як і коли виникли людські на-
ймення? Як сталося, що колись де-
яких дівчаток називали Дорогою, Пі-
вонею чи Досадою, а хлопчиків —
Орлом, Вовком чи навіть… Баранячою Головою? Як
ми дізнаємося, що ім'я Петро означає “камінь”, Клав-
дія —”кульгава”, а Пилип —”любитель коней”? На всі
ці та на багато інших запитань ви дістанете відповідь у
цій книжці.
Величко Г.П.
Галина .— Інститут Українознавст-
ва Київського університету ім.
Т.Г.Шевченка. — Київ: Хрещатик, 1994.
—256 с.
Збірник складають понад 200 тво-
рів традиційних жанрів української на-
родної творчості, в яких у різних фор-
мах вжито ймення ГАЛИНА.
Видання містить алфавітний покажчик і короткий
словник архівних і діалектних слів.
Марко Вовчок
Горпина: Оповідання. —Київ:
Видавництво дитячої літератури
“Веселка”, 1975.—17 с.
В цьому невеликому опові-
данні класика української літератури
письменниці Марка Вовчка йдеться
про деякі й тяжкі часи кріпацтва, ко-
ли трудящі люди були власністю панів, їх можна було
катувати, продавати принижувати. Так і Горпина, мо-
лода, гарна жінка, загинула, не витримавши знущань
пана та його попихачів.
Іванко — цар звірів: Україн-
ська народна казка/ Літ. обробка Сте-
пана Крижанівського. — Київ:
“Веселка”, 1990.—32 с.
У цій казці розповідається
про злигодні, що їх зазнали Іванко та
його сестра Марійка. Іванко був доб-
рий, розумів мову звірів. Тож коли се-
стра, покохавши розбійника, зрадила брата, звірі прийш-
ли йому на допомогу і визволили з біди.