.

1. Українська література. 6 клас
Розділ. Я і світ
Тема. Леся Українка. Дитинство поетеси, роль родини в її вихованні. „Мрії", „Як дитиною
бувало". Неповторний світ дитинства в цих поезіях. Образ мужньої, сильної духом дівчини
Тип уроку: комбінований
Мета: поглиблювати знання учнів про життя і творчість видатної письменниці, допомагати їм
усвідомлювати ідейно-художній зміст і значення поезії Лесі Українки; розвивати монологічне
мовлення, навички виразного читання, коментування ліричних творів; виховувати інтерес
до творчості Лесі Українки, любов до поезії, почуття любові до родини, до батьків, формувати
мужність, цілеспрямованість, наполегливість.
Обладнання: портрет Лесі Українки та фото її родини, альбом „Леся Українка", ілюстрації до
творів і до періоду дитинства; збірки творів поетеси,презентація
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.
1. Вступне слово вчителя.
Ні! Я жива! Я буду вічно жити.
Я в серці маю те, що не вмира...
Леся Українка
Діти, я бачу, як ви радо щодня ідете до школи, бо тут вам, певно, цікаво, у вас є щирі друзі,
які підтримують і розуміють вас . Мабуть, я не помилюся, що всі ви любите своїх батьків. Вам
радісно і спокійно вдома. І, звичайно, всі ви любите своє рідне місто, чудову природу рідного
краю.
Усе це разом - довколишній світ, у якому ви - маленька частинка. Кожен бачить і сприймає
його по-своєму.
2. Методичний прийом «Мікрофон».
– Розкажіть 2-4 реченнями, що ви найбільше любите у житті. Якщо зможете, образно.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Повідомлення теми і мети, завдання уроку.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
– Ми сьогодні розпочинаємо вивчення нового розділу підручника «Я і світ» . Він допоможе вам,
діти, глибше зрозуміти світ, переконатися, яке прекрасне життя, дорожити родиною, радіти
кожному прожитому дню, зрозуміти, що таке добро і зло ... І ще на багато життєвих питань ви
знайдете відповіді, вивчаючи цей розділ.
Читаючи книжки, можна відчути ставлення автора до світу. У поезії це проявляється більше,
ніж у прозі.
3. Бесіда для підготовки до сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.
– Які прізвища поетів ви можете назвати? (Учні називають відомі імена поетів).
– Погляньте на дошку - перед вами портрет поетеси Лесі Українки.
Леся Українка - це справжнє ім'я?
– Що таке псевдонім?
– А що вам відомо про маму Лесі Українки - Олену Пчілку?

2. – Які твори Олени Пчілки ви прочитали? („Сосонка").
– А які вірші Лесі Українки вам запам'яталися найбільше? („Вишеньки", „Мамо, іде вже зима",
„Пливе білий човник", „Лелія", „Біда навчить", „Казка про Оха-чудотвора").
3. Розповідь учителя.
– Сьогодні на уроці ми ознайомимося з дитинством видатної поетеси, роллю родини у її
вихованні, її двома цікавими віршами. Я буду розповідати, а ви мені будете допомагати.
... Народилася Леся Українка на Волині у м. Новограді - Волинському (на Житомирщині) у
дворянській родині. Її батько, Петро Антонович Косач, юрист за освітою, був людиною лагідною і
правдивою. Мати, письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей та займалася культурно-
громадською діяльністю ( демонструється фото батьків ).
Родина Косачів жила на Волині в м. Луцьку, в м. Ковелі, але дитинство Лесі в основному пройшло
в с. Колодяжне, серед чудової волинської природи із синіми плесами озер та предковічними
сосновими борами.
У родині Косачів панувала повага до народних звичаїв і традицій, до української культури. Сім'я
була багатодітна: 6 дітей (фото братів і сестер).
– Якою ж була Леся в дитинстві? Та нехай вона сама про себе розкаже.
5. Повідомлення учениці. ( учениця розповідає від імені Лесі):
На шлях я вийшла ранньою весною
І тихий спів несміло заспівала,
А хто стрічався на шляху зо мною,
Того я щирим серденьком вітала...
Хоч мої батьки мали дворянське походження, проте розмовляли у нашій сім'ї лише
рідною українською мовою, яку я полюбила всім серденьком.
У 4 роки я навилася читати українською мовою. Вірші я почала складати рано. Мої
батьки дуже допомагали мені в цьому. Мама мені радила: „Розглядайся навколо, де не будеш,
- і пиши. Поезія є всюди, хоч не всякий її бачить..."
Свій перший вірш „Надія" я написала в 9 років і присвятила тітці Олені, яку було
заслано в Сибір за політичні погляди.
6. Виразне читання напам'ять вірша „Надія".
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, -
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки...
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
У 12 років мій вірш „Конвалія" з'явився у журналі „ Зоря". Псевдонім Леся Українка я
обрала разом із мамою під впливом рідного дядька М. Драгоманова - професора Софіївського

3. університету, видатного українського діяча культури. Перша моя книжка була названа дуже
романтично і символічно - „На крилах пісень". Під нею я підписалася: Леся Українка.
– Красиве, ніжне і горде ім'я обрала собі псевдонімом дівчина. І це в той час, коли російський
царизм намагався розтоптати, знищити українську мову. Кажуть, що Леся була скромна,
сором'язлива, допитлива, добра дівчина, мала багату уяву. Батьки не хотіли, щоб їхні діти
виросли бундючними панами, що зневажають свій народ, а повинні добре знати життя народу,
його звичаї, традиції, любити свій рідний край. Мама водила дітей у мальовничі місця
України. Діти дуже любили бувати на святі Івана Купала. Із селянськими дітьми Леся любила
плести віночки, співати купальських пісень, водити хороводи.
Одного разу в купальську ніч Леся навіть не побоялася сама піти в ліс шукати цвіт
папороті, бо дівчинка повірила в легенду: якщо зірвеш цвіт папороті, то всі скарби землі
одержиш, розумітимеш мову дерев і звірів. Леся хотіла зірвати чарівну квітку і віддати всі
багатства людям.
(зі слів брата Михайла) «Леся була на півтора року молодша за мене. У дитинстві вона
найбільше товаришувала зі мною, до 13 років ми були нерозлучні: разом бавилися,
розважалися, разом читали, вчилися дома з мамою. За цю нерозлучність нас іноді в сім’ї
називали називали спільним ім'ям - Мишолосіє, Лесю до 5 років звали Лосею.
У нас була невеличка грядка і квітник, які ми з сестричкою доглядали. Леся так
любила квіти!
У дитинстві вона була бойовим дівчиськом, верховодила навіть у хлоп'ячому гурті. У
Луцьку, де ми жили, був старовинний замок. Ми любили там гратися, мріяли про „ вік
лицарства". Леся уявляла себе Жанною Д'Арк, французькою героїнею.
У Луцьку Леся познайомилася із дівчинкою Марійкою, старшою від неї на один рік.
Дівчинка була із бідної сім'ї, вона була розумна, але неписьменна, бо її батькам не було за що
навчати доньку, їхня сім'я була багатодітна. Тоді Леся заходилася біля Марійчиної освіти.
Через рік дівчинка непогано читала і писала.
У нагороду за це батько Марійки зробив Лесі металеві саночки і, як тільки випав перший сніг,
приніс їх маленькій учительці.
– Леся була надзвичайно здібною дівчинкою. Ще зовсім маленькою, в 6 років, вона навчилася
шити і вишивати, її заохочувала до цього мама. Коли їй подарували нитки різного кольору і
гольничок, то вона шанувала їх більше, ніж іграшки, тоді вона задумала вишити батькові
сорочку.
Малою Леся була весела, любила співати, танцювати, брала участь у домашніх
виставах.
Ось як про неї розповідає сестра Ольга.
Із всіх нас, шістьох дітей, Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і
вдачею... Вони однаково були лагідні та добрі безмежно... Обоє були надзвичайно стримані,
терплячі та витривалі, з винятковою силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди. І
батько і Леся, на диво, високо цінували людську гідність у всякої людини, хоч би у найменшої
дитини.
Леся дуже любила слухати кобзарів. Одного разу з вішалки у кімнаті зник старий
батьків піджак. Перешукали скрізь, але не знайшли. Леся заплакала і зізналася, що віддала

4. його сліпому кобзареві, який мерз узимку. Батько не насварив Лесю, а сказав: „Ти вчинила
правильно. Справедливо."
– Світ Лесиних захоплень був дуже широкий. Крім того, що складала вірші, вона гарно
малювала. Погляньте на її картину (с. 79, альбом ). А ще дівчинка захоплювалася полотнами
художника Айвазовського. Леся мала надзвичайні здібності до музики: грала на фортепіано,
складала свої твори. Лише хвороба завадила їй стати музикантом.
У сім'ю Косачів увірвалося горе: Леся захворіла на туберкульоз кісток. Їй було 9
років. Послухайте, як розповідає сестра Оля про нещастя, що звалилося на Лесю.
9. Повідомлення учениці. (Від імені сестри Ольги розповідає).
– Це було в Луцьку, на Водохреща. Леся разом із подружкою Шурою відпросилася на річку:
подивитися на водосвят. Цей обряд змалечку цікавив Лесю, як дуже своєрідне видовисько, де,
крім усього, пускають у небо голубів, палять із рушниць, умиваються крижаною водою після
того, як священик побризкає на неї кропилом.
Леся серед річки побачила високого крижаного хреста, що іскрився в промінні
холодного сонця всіма барвами веселки. Дівчина з захопленням дивилася, як здійснюється
обряд Водохреща. Десь посеред обрядової процедури під вагою великої маси людей крига
почала непомітно осідати, вода виступила з прорубу й поволі підтоплювати тих, хто стояв
посередині. Лесині валянки промокли вже наскрізь, у них було повно холодної води, що
скувала ноги. Коли водосвят закінчився, Леся з подружкою кинулась бігти додому, та в
валянки обмерзли, і вона ледве йшла.
Дівчинка заслабла, у неї дуже боліла права нога, біль був нестерпний. Спочатку
думали, що то гострий ревматизм. Виявилося, що то був туберкульоз кісток.
– Із цього часу розпочалася багаторічна війна з хворобою. Страшна недуга назавжди
затьмарила дитячу радість, занапастила молодість, знівечила жіноче щастя.
Біль із ноги перейшов на руку, потім почався туберкульоз нирок, легень. Дівчина
витримала кілька складних операцій, їздила часто на лікування в Крим, Одесу, Бессарабію,
Болгарію, Німеччину, Італію, Єгипет, Грузію.
Хвороба не покидала Лесю все життя. Вона була дуже терпляча. «Ябула малою
горда, щоб не плакать, я сміялась», - писала вона.
Усі брати і сестри Лесі Українки вчились у гімназії, одержали вищу освіту. А Леся
через хворобу не могла відвідувати школу, вчилася самотужки. Вона була надзвичайно
здібною до вивчення іноземних мов. Знала їх аж 10: українську, російську, грецьку,
латинську, німецьку, французьку, англійську, польську, італійську та інші.
Через хворобу Леся змушена залишити гру на фортепіано. „ Прощай, мій друже,
мушу розлучитися з тобою..."- пише вона у вірші „ До мого фортепіано."
Леся була гордою, мужньою, не нарікала на долю: «Хто вам сказав, що я слабка, що
я корюся долі? Хіба тремтить моя рука, чи пісня й думка кволі?» Дев'ятнадцятирічною вона
написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних слов'ян», що в 1918
році був виданий як підручник для національних шкіл.
Писала Леся вірші, поеми, п'єси, перекладала українською мовою зарубіжних
письменників. І. Франко високо оцінив талант поетеси: «Від часу Шевченкового «поховайте

5. та вставайте, кайдани порвіте», Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного
слова, як з уст сеї слабосилої, хворої дівчини...».
Леся прожила коротке життя - 42 роки, і 30 із них вела війну з підступною
хворобою.
Померла вона в грузинському місті Сурамі, але похована в Києві на Байковому
кладовищі. Попрощатися з нею прийшло так багато людей, що спинився рух трамваїв.
Леся - неповторна. Хіба жила на світі така жінка, в серці якої б поєдналася така
мужність, така геніальність, такий вогонь і розум, любов і відданість народові ? Ні, другої
такої на світі не було! Леся Українка вірила в своє безсмертя. Вона писала : «Ні! Я жива! Я
буду вічно жити...».
– У 1972 році засновано щорічну літературну премію імені Лесі Українки за кращий твір для
дітей. Лауреатами цієї відзнаки стали Н. Забіла, І. Багмут, О. Іваненко, Ю. Збанацький, П.
Воронько, М. Пригара, Г. Тютюнник, В. Нестайко та інші.
Пам'ятники поетесі встановлено в с. Колодяжному, м. Києві, Луцьку, Новограді -
Волинському, Ялті, Сурамі, Клівленді (США), Торонто ( Канада ).
Вірші Лесі Українки надзвичайно ліричні, сповнені романтичного пафосу,
життєлюбства. Кожен повинен відкрити поезію Лесі для себе сам, узяти те, що потребує.
11. Виразне читання вірша поетеси «Мрії …» учителем.
12. Словникова робота.
– Хто такі лицарі? Що вам відомо про них, на уроках яких дисциплін згадували про них?
(Лицар (пряме значення) - середньовічний західноєвропейський феодал на військовій службі.
Лицар ( переносне значення) - вихований, чемний чоловік, захисник кого - небудь).
– Як ви розумієте слово «суперечник»? ( Противник, суперник).
13. Бесіда за змістом вірша «Мрії…».
– Як Леся характеризує дитячі роки?
– Як про це сказано у вірші ?
– Як ви думаєте, чому ліричній героїні вірша «Мрії…» ближче до серця переможений, а не
переможець? (Леся цінує дужче не фізичну силу, а особисту гідність).
– У яких рядках ідеться про це ?
– Чому вірш називається «Мрії…»? (У часи Лесі лицарів уже не було, але вона уявляла їх,
вимріяла ).
– До чого закликає поетеса ? Яка головна думка цього вірша ? Зачитайте рядки, в яких вона
проголошується.
14. Виразне читання вірша учнями.
1. Гра «Логічні пари»
Утворіть логічні пари. Поєднайте епітети, використані в поезії «Мрії», з тими поезіями,
до яких вони належать.
Роки вродливі
Королівни переможці
Горді люто
Промовляли дитячі
(Очікувана відповідь: роки дитячі, королівни вродливі, горді переможці, промовляли
люто).

6. 2. Творча робота.
Складіть сучасний кодекс честі хлопчика-лицаря.
Орієнтовний зразок:
- Бути сміливим.
- Поважати дівчат,старших.
- Брати на себе відповідальність.
- Шанувати своє чесне ім’я.
- Бути вірним у дружбі;
Прагнути до самовдосконалення
3."Мрії" — роздуми над поезією. Неповторний світ дитинства
- Про що мріє дитина в дитинстві?
- Якого кольору бувають мрії?
- Намалюйте мрії
- Яка ваша мрія?
- Від чого залежить, щоб мрія здійснилася?
(творчі роботи учнів)
4.Добери "пари" (антоніми)
принци - ... королівни
переможець - ... сперечник
"здайся" - ... "не здамся"
плакати - ... сміятись
5.Знайди рядок за приголосними
КЛТКДШБЖЛ
ГВРВУБНЗДМС
15. Виразне читання учителем вірша «Як дитиною бувало».
Словникова робота.
Драма – напружений момент.
Епіграма – короткий сатиричний вірш, здебільшого на адресу якої -небудь персони.
16. Бесіда за змістом твору.
– Чому лірична героїня не зізнається про свої болі? Які риси характеру героїні виявлено у
першій частині вірша ? (Гордість, стійкість, терплячість, витривалість).
– Які рядки з вірша, на ваш погляд, визначають головну думку твору?
– Чи перегукується вірш з особистим життям Лесі Українки? Як саме?
– Вірш умовно можна поділити на одинадцять частин. У першій частині змальована Леся в
дитинстві - горда мужня, терпляча. В одинадцятій частині - Леся вже в зрілому віці. Які зміни
відбуваються з ліричною героїнею в одинадцятій частині? (Вона забуває давню гордість,
боїться когось образити сміхом, насмішкою, схильна до прощення, тому плаче, щоб не
сміятися над людськими вадами).
Ідейно-художній аналіз
Тема: переживання поетеси з приводу власного здоров’я.
Ідея: уславлення сили волі, терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю
хворобою.
Основна думка: тільки сильна духом людина зможе подолати будь-які труднощі.

7. 17. Виразне читання вірша учнями.
ІІІ. Узагальнення, систематизація вивченого.
1. Вікторина.
– Як називається край, у якому народилася Леся Українка? (Волинь).
– Яка назва релігійного свята, на якому в дитинстві побувала Леся? (Водохреща).
– Найчастіше Леся виступала як прозаїк, драматург чи поетеса? (Поетеса).
– На якому музичному інструменті грала Леся? (Фортепіано).
– Як називається країна, де жила Леся в останні роки? (Грузія).
– Хто за походженням була Леся ? (Дворянка).
–Із якого предмета написала Леся підручник для сестри ? (Історії ).
– Де навчалася Леся Українка? (Вдома).
– Як називається вірш Лесі Українки про захоплення переможеними, але такими, що не
здалися, у вік лицарства ? («Мрії»).
– Що завадило Лесі ходити до школи ? ( Недуга ).
– Який псевдонім матері Лесі Українки ? ( Олена Пчілка).
– Яке прізвище дядька Лесі ? (М. Драгоманов).
ІV. Підсумок уроку.
1. Методичний прийом «Мікрофон».
– Що цікавого ви дізналися на уроці ?
– Які події з життя Лесі вразили вас? Що схвилювало ?
– Які риси характеру героїні ви б хотіли сформувати в себе?
V. Домашнє завдання.
1. Вивчити напам'ять вірш „ Як дитиною бувало...".