Народна мудрість

1. Без дров, без вогню, а світить і гріє щодня. (Сонце)
Взимку горою, а влітку водою. (Сніг)
Без рук, без ніг, а стукає і гримить. (Грім)
Чорне рядно всіх людей накрило. (Ніч)
Влітку одежу одягає, а на зиму скидає. (Дерево)
Плавала, купалася, сухою зосталася. (Качка)
Влітку сірий, взимку білий. (Заєць)
ніг не має, а по дорозі ганяє. (Машина)
Із зубами, а не кусається. (Гребінець)
Маленьке, кругленьке, а весь світ бачить. (Око)
що мовчить, а розуму вчить? (Книга)
Ну і дім — одне вікно,
В ньому кожен день кіно. (Телевізор)
Підморгне зеленим оком – ми йдемо,
Підморгне червоним оком — стоїмо. (Світлофор)
Література
1. Дитячий фольклор/Упоряд. і передмова
Г.Довженко.—К.: Дніпро, 1986
2. Закувала зозуленька. Антологія української народ-
ної творчості.—К.: Веселка, 1989
3. Калуська Л.В. Дивокрай. Книга перша.—Тернопіль:
Мандрівець, 2004.
БІБЛІОТЕКА
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
І—ІІІ СТУПЕНІВ № 4
м. Славута

2. Стр. 2
Пташку пізнають за пір'ям,
а людину за мовою.
Народна мудрість
Немає народу байдужого до материнської
мови, до рідного слова, рідної домівки, рідної
землі.
Український фольклор супроводжує дити-
ну з перших років її життя, є невичерпним
джерелом розвитку мовлення дітей, збага-
чення словника новими словами, образними
виразами, виховання морально-етичних на-
вичок. Він відображає життя народу, його
історію, мову, мудрість.
Скарбниця усної народної творчості над-
звичайно багата.
Відомі українські письменники: Т.Г.Шевченко,
Марко Вовчок, Іван Франко, Леся Українка —
високо цінували усну народну творчість, радили
використовувати її для виховання майбутніх по-
колінь.
Стр. 11
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб вам цілий рік,
Жилося краще, як торік.
Ісусик маленький
Не спить, не дрімає,
Своїми ручками
Весь світ обнімає:
І вашу хатину,
І вашу родину,
І всю Україну!
Христос ся рождає!
Щедрику-ведрику,
Дайте вареника,
Грудочку кашки
Ще й кільце ковбаски.
Я вінчую, вінчую,
Бо у вас цукерки чую.
То ви, дядьку, вставайте
Та мені цукерки давайте.

3. Стр. 10
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Багато снігу — багато хліба.
Бджоли раді цвіту, а люди — літу.
Де багато пташок, там нема комашок.
Хто в літку гайнує, той узимку голодує.
Писати—не язиком чесати.
Очам страшно, а руки роблять.
Ранні пташки росу п'ють, пізні — слізки ллють.
Гарно того вчити, хто хоче все знати.
Хочеш собі добра, не роби нікому зла.
Один у полі не воїн.
Найбільше багатство — здоров'я.
Небо ввечері червоне — буде вітер.
Коли ластівки низько літають, буде дощ.
Грім гримить — хліб буде родить.
Після грози добре риба клює.
Який жовтень, такий березень.
Багато ягід влітку — холодна зима буде.
Зима зі снігами — літо з хлібами.
Зозуля довго кує — на теплу погоду.
Стр. 3
Це і ніжна й щира мамина пісня, це чарів-
на бабусина казка, це цікава дідусева приказ-
ка, скоромовка чи загадка, це відповіді на ти-
сячу чому?, це і застереження від необачного
вчинку, виражене через народний гумор чи
жарт, мудре прислів'я чи приказку.
Годі й перелічити усі різновиди художньої
творчості, яку ми по праву вважаємо високо-
художнім скарбом культури й мистецтва на-
шого народу.
Малі
фольклорні
жанри
Прикмети
ЗагадкиЛічилки
Прислів'я та
приказки
Заклички,
примовки
Скоромовки,
чистомовки
Потішки,
забавлянки
Мирилки
Жарти
Прозивалки,
дражнилки
Частівки
Колядки,
щедрівки
Колисанки

4. Стр. 4
Ой люлі, люлечки,
Засніть, малі діточки,
Мої малі, малесенькі,
Дітки мої дрібнесенькі.
Ой ну, дітки дрібнесенькі,
Ви ж мені усі ріднесенькі.
Котику сіренький,
Котику біленький,
Котику волохатий,
Не ходи по хаті,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти.
Дитя буде спати,
Котик воркотати.
Ой на кота — воркота,
На дитину дрімота. А-а-а,-а-а-а!
Гойда, гойда, гойдашечки,
Налетіли пташечки,
Сіли собі на пеньку,
Кличуть, кличуть дитинку.
Стр. 9
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір'ячко.
У любистку купали,
Живу воду наливали,
Щоб здоров'я тіло мало,
Лиха-горенька не знало.
Мишко, мишко!
На тобі зуб старий, а дай мені свій новий.
Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.
Очиці у вовчиці — наче блискавиці.
Босий хлопець
Сіно косить.
Роса росить
Ноги босі.
Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.
Ходить Прокіп — руками тіп.

5. Стр. 8
Плила качка по воді,
Несла яйця золоті.
По одному золотому,
А ти, качко, йди додому.
А між нами, хлопчаками,
Хтось не слухається мами.
Раз, два, три,
То, напевно, будеш ти.
Еники, беники, їли вареники,
Еники, беники, квас,
Вийшов жмурити Тарас.
Не штовхайся і не бийся,
А зі мною подружися.
Мир миром, пироги з сиром,
Вареники в маслі.
Ми - подружки красні!
Поцілуймося.
Помирись, помирись
І ніколи не сварись.
А якщо посваришся,
То скоро зістаришся.
Стр. 5
Купалися ластів'ята
Та в чару- водиці,
Щоб були ми чорнобриві
Та ще й білолиці.
- Кицю-муро,
Де ти була?
- У бабусі.
- Що робила?
- Миски мила:
Дві помила, дві розбила.
- Ладки, ладоньки, ладусі,
Ой ладусі, ладки.
- Де були?
- У бабки.
- Що їли?
- Оладки.
- З чим оладки?
- Із медком
Та солодким молочком. Лізе рак по стіні
Праву ногу волочить.
І чого він хоче?

6. Стр. 6
Подоляночка
(Діти водять хоровод, а один малюк, який стоїть
у колі, робить рухи, що відповідають змістові піс-
ні.)
Десь там була подоляночка,
Десь там була молодесенька.
Тут вона стояла,
До землі припала.
Личка не вмивала.
Устань, устань, подоляночко,
Промий очки, як ті скляночки,
Та візьмися в боки.
Та й піди у скоки,
Підскочи до гаю, бери дівча скраю.
(Дитина, що всередині, вибирає когось із кола за-
мість себе, і гра продовжується.)
Панас
Малюки в колі вибирають Панаса. Панас—у центрі,
діти, взявшись за руки, йдуть по колу і промовля-
ють:
Панасе, панасе, не лови нас. ( 2 рази)
Стр. 7
Дамо тобі кошик груш,
Тільки ти нас не руш. (2 рази)
На рахунок “Раз, два, три” хлопчики й дівчатка
промовляють:
“Раз, два, три—нас лови”.
Панас ловить дітей. Спійманий—стає Панасом, і
гра продовжується.
Голосна розмова
Мар'янка капризує, верещить і раптом бачить бать-
ка. Він суворо запитує:
- Ти чому так кричиш?
- Ні я не кричу. Це я так голосно розмовляю з ма-
мою, - відповіла Мар'янка.
Хитрий Івась
- Івасю, ти такий великий хлопець, а примушуєш
маленького Петрика нести твій портфель.
- Це я вчу його допомагати старшим.