Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

краєзнавчий огляд.додаток б.

81 views

Published on

звичаї Поділля

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

краєзнавчий огляд.додаток б.

  1. 1. Додаток Б Звичаї та обряди Поділля Краєзнавчий огляд
  2. 2. 2016 Хід огляду Бібліотекар: Ми народилися та виросли у чудовім краю, краю, який славиться своїми звичаями, обрядами, віруваннями та традиціями. Називається наш рідний край милозвучно – Поділля. Тож сьогодні до вашої уваги короткий краєзнавчий огляд про наш край. Розпочнемо із розповіді про звичаї та обряди минулого Поділля. Звичаї та обряди Бібліотекар: Ось дні тижня. Неділя святкувалася тому, що у цей день згадувалося воскресіння Христа. Понеділок присвячувався безплотним силам, саме під час "понеділкування" - утримувалися від початку будь-якої справи, дотримувалися суворого посту, школярі не ходили в школу, жінки при укладанні шлюбної угоди "виговорювали" собі свободу від роботи, ремісники Браїлова (Поділля) вважали його "шевським" днем і утримувалися від роботи. Вівторок присвячувався Іоанну Предтечі. В середу дотримувалися великого посту, що присвячувався спогадам віддання Христа на страждання. На Поділлі перевага віддавалася святкуванню четвергів, які "приходилися проти великого свята" і присвячувалися апостолам і святителю Миколаю. П'ятниця втілювалася в образ богині родючості й присвячувалася стражданням і смерті Спасителя, користалася особливою повагою і шанувалася на рівні церковних свят, які святкувалися немолодими й заміжніми жінками, в бездіяльному проведенні часу, тільки "вибрані п'ятниці" проводилися в молитвах і постах, читанням Псалтиря, за співом божественних псалмів або слухали лірника. Субота у слов'ян присвячувалася поминанню померлих.
  3. 3. Бібліотекар: Найсприятливішим для селянського дозвілля був зимовий період, особливо насичений різноманітними звичаями та обрядами. Святом, коли "вводиться літо в зиму", на Поділлі вважали Введення (21 листопада за старим стилем). В подільських селах було у звичаї виготовлення гарбузових масок. Освітлені зсередини свічкою маски в темряві нагадували людський череп. Як правило, хлопці лякали ними дівчат. 6-го грудня святкувався день св. Миколая. 6 грудня влаштовувались повчальні вистави на релігійні теми, де разом із святими діяли і чорти. По закінченні вистави через костюмованого св. Миколу проходила церемонія вручення подарунків дітям. Іноді випікали особливий вид печива - "миколайчики". Разом з іншими гостинцями й палицею як пересторогою від злих вчинків їх клали дітям уночі під подушку. Звичай обдарування на Миколи зберігся і нині. Серед низки зимових свят подоляни особливо поважали Різдво, Новий Рік та Хрещення. Обрядовість кожного з них дуже схожа. Всі ці свята повинні захищати людей від впливу злих сил, забезпечити добробут і щастя в сім'ї в наступному році, визначити перспективи на майбутнє. Весілля на Поділлі. Бібліотекар: Весілля - це велична і чудова подія як для молодят, так і для їх рідних, адже закохані розпочинають власне духовне життя, створюючи сім'ю.. Сватання починалося, коли посли від молодого йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Свататися було прийнято у вільний від роботи час. Свати здебільшого йшли на заручини ввечері, щоб про це не дізналися люди на селі. Йшли старости з хлібом, загорненим в хустку, та горілкою. Головним весільним хлібом був коровай, який виготовлявся за спеціальним сценарієм. Замішували коровай у родичів або в обох молодих, як символ єдності сімей. Повинно було бути, непарна кількість учасників, найкраще сім чоловік. Замішували коровай спеціально запрошені
  4. 4. для цього жінки, які жили в добрі і злагоді зі своїми чоловіками. Вони приносили з собою борошно, яйця, сало. Прийшовши додому після шлюбу, молодят зустрічали батьки медом. Закінчення весілля починається переодяганням молодої. Молодого садять на стілець, кладуть йому на коліна вишиту подушку. В цей час , молода танцює з старшим боярином, він намагається посадити її на подушку, чого вона всяко уникає. За третім разом він таки садить її на подушку, але дуже-дуже легенько, щоб життя було м'яким. Далі справа за свекрухою. Цей момент є найбільш драматичним в усій весільній обрядовості. Свекруха намагається пов'язати невістці хутку, або намітку, що символізувало і символізує перехід з дівоцтва в сімейний стан. За третім разом молода таки дозволяє зав'язати хустку, після чого перетанцьовує спочатку з свекрухою, а потім з усіма незаміжніми дівчатами. В подарунок, кожній дівчині дарується кусочок із стрічки, знятої з голови нареченої - це символ останнього дівочого дарунку. Хліб Бібліотекар: Існує близько сімдесяти найменувань хліба на Поділлі: книші, «рожество», «маланка» і «василь», «хазяїн», «жиляники», «жайворонки», «буслові лапи», «галепи», «великодні баби (паски)», «миколайчики», «манзарі», «мандрики», «шулики», «макоші», «треби», «вертути», «родичі», «нудлі», «калита», «коровай» і «коровайці», «шишки», «гуски», «голуби», «жевни», «помана» і багато інших. Кожен обрядовий хліб виготовляється до конкретного свята або важливої події, має свою неповторну символіку, обставляється ритуалами і піснями. Ним селяни пригощаються самі, частують гостей і домашню живність, вшановують предків, землю, сонце, Бога і християнських святих. Так «книш» – це хліб з «душею», або з хлібенятком на пошану предкам. «Рожество» – калачик з ріжками для корови на Святий
  5. 5. вечір. Короваї «Маланку» та «Василя» кладуть в Новорічну ніч на столі біля дідуха один на другий і обв’язувалось вінком з часнику. Прислів’я Поділля Голова, як казан, а розуму ні ложки. Буває, що й теля вовка хапає. Гірко ковтати, та шкода вертати. Видно, що Гапка млинці пекла — аж ворота в тісті. Говорив Мирон рябої кобили сон. Дружні сороки й орла заклюють. Ех, як би піч на коні, а я на ній — добрий козак був би! Є в глеку молоко та голова не влізе. Їй кажи «Овес», а вона каже: «Гречка». Коли не пиріг, то й не пирожнися, коли не тямиш, то й не берися. Як до діла, так і сіла. Ложка дьогтю в бочці меду. Повір’я Поділля Про грім В народі кажуть, коли гримить грім, то Бог калачі по небу возить, а чорт літає попід небом і перекривляє його. А коли Бог розсердиться, то пускає в нього громову стрілу. Як тільки збирається на дощ, чорти вже знають і ховаються в лісі. Вони ховаються скрізь: під деревами, в дуплах, в звірах і навіть в людях. А знайти вбитого чорта неможливо, бо він стає смолою, яка йде в землю. Не можна купатися вночі Колись існувало таке повір’я: що в ніч з 12 на 13 число у п’ятницю збирались відьми на шабаш. І в таку ніч не можна купатись, кажуть, Водяник забирає душу
  6. 6. людини. Вона залишається жити, але байдужа до всього що її оточує. Навіть зараз люди остерігаються купатись вночі. Бібліотекар: До вашої уваги фотогалерея Поділля. Подільський стрій Подоляни Подільська хата в Пирогові Подільська розмальована піч Смотрицькі горнята Подільські писанки
  7. 7. Використана література 1. Борисенко В.К.Весільні звичаї та обряди // Київ, Наукова думка, 1988. 2. Вовк Хведір. Студії з української етнографії та антропології // Київ, «Мистецтво», 1995. 3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. - К.: Оберіг, 1993. - 592 с. 4. Широцький К. Народні повір'я про буденні дні та святкування їх простим народом на Поділлі (1907) // ХОКМ. - ДК 5292. - 8 арк. 5. Бойко, О.Д. Історія України: посіб. для студ. вищих навч. закл. / О.Д.Бойко. – К.: Видав. центр “Академія”, 1999. – 568 с. 6. Килимник, С.І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні / С.І.Килимник. – К. Обереги, 1994. – Кн. 1. (т. 1. Зимовий цикл, т. 2. Весняний цикл). – 400 с.; Кн. 2. (т. 3. Весняний цикл, т. 4. Літній цикл). – 528 с. 7. Творун, С.О. Українські обрядові хліби: на матеріалах Поділля / С.О.Творун. – Вінниця: Книга-Вега, 2006. – 96 с. іл. 8. Про грім. Записано у Вінниці від Миші Тетяни Юхимівни (1920 року народження) 2009 року.

×