The Book of Habakkuk is the eighth book of the 12 minor prophets of the Bible. It is attributed to the prophet Habakkuk, and was probably composed in the late 7th century BC. The original text was written in the Hebrew language.

1. Авакум
РОЗДІЛ 1
1 Тягар, який бачив пророк Авакум.
2 Доки, Господи, я буду кликати, а Ти не
почуєш! навіть клич до тебе про насильство, і
не врятуєш!
3 Навіщо ти показуєш мені беззаконня та
змушуєш мене бачити кривду? бо передо
мною грабіж та насильство, і є такі, що
збуджують сварку та сварку.
4 Тому закон слабшає, а суд не вийде, бо
нечестиві обступають праведного; тому
неправильне судження продовжується.
5 Подивіться ви серед поган, і дивіться, і
дивуйтеся дивовижно: бо Я зроблю діло за
ваших днів, якому ви не повірите, хоч про це
вам скажуть.
6 Бо ось, я підіймаю халдеїв, той лютий і
поспішний народ, який буде марширувати по
ширині землі, щоб заволодіти оселями, які не
є їхніми.
7 Вони жахливі та жахливі: їхній суд і їхня
гідність виникнуть самі собою.
8 І їхні коні прудкіші від барсів, і лютіші від
вечірніх вовків, і їхні верхівці розкинуться, і
їхні верхівці прибудуть здалека; вони летять,
як орел, що поспішає їсти.
9 Усі вони прийдуть на насильство, їхні
обличчя, як східний вітер, піднімуть, і вони
зберуть полон, як пісок.
10 І будуть вони глумитися з царів, і князі
будуть для них на глум, вони будуть
глумитися з кожної твердині; бо вони
згорнуть порох і візьмуть його.
11 Тоді його розум зміниться, і він перейде й
образить, приписуючи цю свою силу своєму
богу.
12 Хіба Ти не від віку, Господи, Боже мій,
Святий мій? ми не помремо. Господи, Ти
призначив їх на суд; і, о могутній Боже, Ти
встановив їх для виправлення.
13 Твої очі чистіші, щоб дивитися на зло, і не
можеш дивитися на беззаконня. Чому ти
дивишся на тих, хто чинить зраду, і стримуєш
свій язик, коли нечестивий пожирає людину,
яка справедливіша від себе?
14 І чиниш людей, як рибу в морі, як плазуна,
що не має над собою пана?
15 Усіх їх вони ловлять кутом, ловлять їх у
сіті свої, збирають їх у свій волок, тому вони
радіють та веселяться.
16 Тому вони приносять жертви своїм сітям і
кадять своїм волокам; бо в них частка їхня
жирна, а їхнє м'ясо рясне.
17 Чи ж вони спустошать свої сіті, і не
шкодуватимуть постійно, щоб убивати народи?
РОЗДІЛ 2
1 Я буду стояти на своїй сторожі, і поставити
мене на вежі, і буду дивитися, щоб побачити,
що він скаже мені, і що я відповім, коли мене
докорять.
2 І відповів мені Господь, і сказав: Напиши це
видіння, і виклади його ясно на таблицях, щоб
той міг читати його.
3 Бо видіння ще на визначений час, але
наприкінці воно говорить, а не обманює. бо
неодмінно прийде, не забариться.
4 Ось душа його, що підноситься, не в ньому
праведна, а праведний житиме своєю вірою.
5 Так також, тому що він переступає через
вино, він горда людина, і не тримається вдома,
хто розширює свої бажання, як пекло, і є як
смерть, і не може насититися, але збирає до
себе всі народи, і збирає для нього всіх Люди:
6 Хіба всі ці не скажуть проти нього притчу та
глузливу приказку проти нього, і не скажуть:
Горе тому, хто примножує не його! як довго? і
тому, хто обтяжується товстою глиною!
7 Чи не встануть раптово ті, хто вкусить тебе,
і не розбудяться ті, хто тебе гнітить, і ти
станеш для них здобиччю?
8 За те, що ти пограбував багато народів, усі
рештки народів пограбують тебе; за людську
кров і за насильство над землею, над містом і
над усіма, хто живе в ньому.
9 Горе тому, хто жадає зла зажерливість до
свого дому, щоб поставити гніздо своє на
висоті, щоб урятуватися від влади злої!
10 Ти задумав ганьбу дому своєму,
винищивши багато людей, і згрішив проти
своєї душі.
11 Бо камінь кричить із стіни, і колода з
дерева відповість йому.
12 Горе тому, хто будує місто кров'ю і
зміцнює місто беззаконням!
13 Ось, хіба не від Господа Саваота те, що
народ буде працювати в самому вогні, і народ
буде втомлюватися через марноту?

2. 14 Бо земля буде наповнена знанням слави
Господньої, як вода покриває море.
15 Горе тому, хто напоює свого ближнього,
хто ставить йому свою пляшку, та ще й його
напоює, щоб ти міг дивитися на їхню наготу!
16 Ти наповнився соромом замість слави, пий
і ти, і нехай відкриється крайня плоть твоя, до
тебе обернеться чаша правиці Господньої, і на
славу твою буде ганьба.
17 Бо насильство Лівану покриє тебе, і здобич
звірів, що налякали їх, через людську кров і
через насильство над землею, над містом і над
усіма, хто живе в ньому.
18 Яка користь від різьби, яку вирізьбив його
творець? литий бовван і вчитель брехні, що
творець свого твору покладається на нього,
щоб робити німих ідолів?
19 Горе тому, хто скаже дереву: Прокинься!
німому каменю, встань, він навчить! Ось воно
золотом та сріблом вкрите, і духу немає в
ньому!
20 А Господь у святому храмі Своїм, нехай
мовчить перед Ним уся земля!
РОЗДІЛ 3
1 Молитва пророка Авакума до Шигіоноту.
2 Почув я, Господи, слово Твоє й злякався:
оживи, Господи, діло Твоє посеред літ,
посеред літ об'яви, у гніві згадай милосердя.
3 Бог прийшов із Теману, а Святий із гори
Парану. Selah. Слава Його покрила небо, і
земля була повна хвали Його.
4 І сяйво його було, як світло; у нього роги
виходили з його руки, і там була схована сила
його.
5 Перед Ним моровиця йшла, а під ногами
Його розпалювані вугілля.
6 Він став і зміряв землю, побачив і розігнав
народи; і вічні гори розсипались, вічні
пагорби схилились, Його дороги вічні.
7 Я бачив намети Кушану в утиску, і запони
землі мідіянської тремтіли.
8 Чи Господь розгнівався на ріки? був твій
гнів проти річок? Чи гнів Твій був на море, що
Ти їхав на Своїх конях і на Своїх колісницях
спасіння?
9 Твій лук став зовсім оголеним, згідно з
присягами племен, за словом твоїм. Selah. Ти
ріками землю розрізав.
10 Тебе побачили гори й затремтіли, потоки
води пройшли, безодня подала голос свій і
підняла руки свої високо.
11 Сонце й місяць зупинились у своєму домі,
від світла Твоїх стріл вони пішли, і від блиску
Твого блискучого списа.
12 Ти ходив по землі в гніві, ти молотив
народи в гніві.
13 Ти вийшов на спасіння народу Свого, на
спасіння з помазанцем Своїм; ти вивів голову
з дому безбожного, відкривши основу аж до
шиї. Selah.
14 Ти вразив його киями голову його сіл, вони
вийшли, як вихор, щоб розсіяти мене, їхня
радість була такою, що таємно пожирає
вбогих.
15 Ішов ти через море з кіньми твоїми, через
купу великих вод.
16 Коли я почув, мій живіт затремтів; Мої
губи тремтіли від голосу: гниль увійшла в мої
кістки, і я тремтів у собі, щоб я міг спочити в
день лиха: коли він підійде до людей, він
нападе на них своїми військами.
17 Хоч фігове дерево не зацвіте, ані плоду на
виноградних лозах не буде; праця оливки
загине, і поля не дадуть м'яса; отара буде
відрізана від кошари, і не буде череди в
стійлах.
18 Але я буду радіти в Господі, я буду радіти в
Богові мого спасіння.
19 Господь Бог моя сила, і Він зробить мої
ноги, як у оленя, і Він зробить мене ходити на
моїх висотах. Головному співаку на моїх
струнних інструментах.