Zebulun, the sixth son of Jacob and Leah. The inventor and philanthropist. What he learned as a result of the plot against Joseph.

2. РОЗДІЛ 1
Завулон, шостий син Якова та Лії.
Винахідник і меценат. Що він дізнався в
результаті змови проти Йосипа.
1 Копія слів Завулона, які він наказав своїм
синам перед своєю смертю на сто
чотирнадцятому році свого життя, через
два роки після смерті Йосипа.
2 І сказав він до них: Послухайте мене,
сини Завулонові, зважайте на слова вашого
батька.
3 Я, Завулон, був добрим подарунком
своїм батькам.
4 Бо коли я народився, мій батько дуже
сильно розмножився, як отарами, так і
худобою, коли він мав свою частку з
прядками.
5 Я не знаю, що грішив усі мої дні, хіба
тільки думками.
6 Я ще не пам’ятаю, щоб я вчинив будь-
яке беззаконня, крім гріха через
невігластво, який я вчинив проти Йосипа;
бо я уклав угоду з моїми братами не
розповідати своєму батькові про те, що
було зроблено.
7 Але я багато днів таємно плакав через
Йосипа, бо боявся своїх братів, бо всі вони
погодилися, що якщо хтось розкриє
таємницю, його слід убити.
8 Але коли вони хотіли його вбити, я дуже
заклинав їх зі сльозами не бути винними в
цьому гріху.
9 Бо Симеон і Ґад прийшли на Йосипа,
щоб убити його, і він сказав їм зі сльозами:
Пожалійте мене, брати мої, змилуйтесь над
серцем Якова, нашого батька: не
покладайте на мене своїх рук, щоб
проливати невинну кров, бо я маю не
згрішив перед тобою.
10 І коли я справді згрішив, покарайте
мене, брати мої, карою, але не накладайте
на мене своєї руки ради Якова, нашого
батька,
11 І коли він промовляв ці слова, ридаючи,
я не зміг витримати його голосіння, і почав
плакати, і моя печінка була вилита, і вся
речовина мого кишечника розпушилася.
12 І я плакав із Йосипом, і серце моє
затрусило, і суглоби мого тіла тремтіли, і я
не міг стояти.
13 І коли Йосип побачив, що я плачу з ним,
і тих, хто йде на нього, щоб убити його, він
утік за мною, благаючи їх.
14 Але тим часом Рувим підвівся і сказав:
Ходімо, брати мої, не вбиваймо його, але
киньмо його в одну з тих сухих ям, які
викопали наші батьки і не знайшли води.
15 Бо з цієї причини Господь заборонив,
щоб вода піднімалася в них, щоб зберегти
Йосипа.
16 І робили вони так, аж поки не продали
його ізмаїльтянам.
17 Бо в його ціні я не мав частки, діти мої.
18 Але Симеон і Гад та шестеро інших
наших братів взяли ціну Йосипа і купили
сандалі собі, і своїм жінкам, і своїм дітям,
кажучи:
19 Ми не будемо їсти його, бо це ціна
крові нашого брата, але конче потопчемо
його, бо він сказав, що буде над нами
царем, тож побачимо, що станеться з його
мріями.
20 Тому написано в Мойсеєвому законі,
що кожному, хто не відведе потомства для
брата свого, розв’яжуть йому сандалі, і
плюнуть йому в обличчя.
21 І брати Йосипа не бажали, щоб їхній
брат жив, і Господь зняв з них сандалі, які
вони носили проти Йосифа, свого брата.
22 Бо коли вони прийшли до Єгипту, вони
були відпущені слугами Йосипа поза
брамою, і тому вони вклонилися Йосипу за
зразком царя фараона.
23 І вони не тільки склали йому поклони,
але й були обплювані, одразу впавши
перед ним, і тому вони були засоромлені
раніше. єгиптян.
24 Бо після цього єгиптяни почули про все
те зло, що вони зробили Йосипові.
25 І коли він був проданий, мої брати сіли
їсти та пити.
26 Але я з жалю до Йосипа не їв, а стежив
за ямою, бо Юда боявся, щоб Симеон, Дан
і Ґад не кинулися й не вбили його.

3. 27 Але коли вони побачили, що я не їм, то
поставили мене стерегти його, аж поки він
не буде проданий ізмаїльтянам.
28 І коли Рувим прийшов і почув, що під
час його відсутності Йосипа було продано,
він роздер свій одяг і, сумуючи, сказав:
29 Як я буду дивитися на обличчя мого
батька Якова? І він узяв гроші та побіг за
купцями, але, оскільки не знайшов їх,
повернувся засмучений.
30 Але купці залишили широку дорогу й
пройшли через Троглодити коротким
шляхом.
31 Рувим же був засмучений, і того дня не
їв їжі.
32 І підійшов до нього Дан і сказав: Не
плач і не журись; бо ми знайшли, що
можемо сказати нашому батькові Якову.
33 Заріжмо козла, і вмочимо в нього
Йосипову одежу; і пошлімо до Якова,
кажучи: Знай, це одежа твого сина?
34 І вони так і зробили. Бо вони зняли з
Йосипа його одежу, коли продавали його, і
одягли на нього одежу раба.
35 Тоді Симеон узяв одежу і не хотів
віддати її, бо хотів розірвати її мечем, бо
був розгніваний, що Йосип живий і що він
не вбив його.
36 Тоді ми всі встали й сказали йому:
Якщо ти не віддаси одежі, ми скажемо
нашому батькові, що ти один зробив це зло
в Ізраїлі.
37 І тому він дав це їм, і вони зробили так,
як сказав Дан.
РОЗДІЛ 2
Він спонукає до людського співчуття та
розуміння ближніх.
1 А тепер, діти, я вам дотримуватися
заповідей Господа, виявляти милосердя до
своїх ближніх і мати співчуття до всіх, не
тільки до людей, але й до звірів.
2 За все це Господь поблагословив мене, і
коли всі мої брати хворіли, я врятувався
без хвороби, бо Господь знає наміри
кожного.
3 Тож майте співчуття у ваших серцях,
діти мої, бо як людина чинить своєму
ближньому, так Господь учинить із нею.
4 Бо сини моїх братів хворіли і вмирали
через Йосипа, тому що вони не виявили
милосердя в своїх серцях; але мої сини
збереглися без хвороби, як ви знаєте.
5 І був я в ханаанській землі, на березі
моря, і вловив я рибу для батька свого
Якова; і коли багато захлинулися в морі, я
залишився неушкодженим.
6 Я перший зробив човен, щоб пливти по
морю, бо Господь дав мені в ньому розум і
мудрість.
7 І я опустив стерно позаду нього, і я
натягнув вітрило на інший вертикальний
шматок дерева посередині.
8 І я плив у ньому вздовж берегів, ловлячи
рибу для дому мого батька, аж поки ми не
прибули до Єгипту.
9 І через співчуття я поділився своїм
уловом з кожним незнайомцем.
10 І якщо хтось був незнайомцем, або
хворим, або літнім, я варив рибу, і добре її
готував, і пропонував усім людям, як
кожен мав потребу, сумуючи з ними та
співчуваючи їм.
11 Тому й Господь наситив мене
достатком риби, коли ловив рибу; бо той,
хто ділиться з ближнім, отримує набагато
більше від Господа.
12 П'ять років я ловив рибу й роздавав її
кожному, кого бачив, і вистачило на весь
дім мого батька.
13 І влітку рибу ловив, а взимку з братами
овець пас.
14 Тепер я розповім вам, що я зробив.
15 Бачив я чоловіка, який був у скруті
через наготу взимку, і змилосердився над
ним, і вкрав таємно одежу з дому мого
батька, і дав її тому, хто був у біді.
16 Отже, мої діти, виявляйте співчуття та
милосердя з того, що Бог дає вам, без
вагань до всіх людей і віддавайте кожній
людині з добрим серцем.
17 І якщо ви не маєте засобів, щоб дати
тому, хто потребує, співчуйте йому в
глибині милосердя.

4. 18 Я знаю, що рука моя не знайшла, щоб
дати тому, хто потребував, і я ходив із ним,
плачучи сім стадій, і нутро моє жаліло до
нього в співчутті.
19 Тож майте й ви, діти мої, співчуття до
кожної людини з милосердям, щоб і
Господь змилувався та змилувався над
вами.
20 Тому що в останні дні Бог пошле Своє
співчуття на землю, і скрізь, де Він знайде
нутро милосердя, Він перебуває в ньому.
21 Бо якою мірою людина має співчуття до
своїх ближніх, такою ж мірою і Господь до
неї.
22 І коли ми зійшли до Єгипту, Йосип не
мав злоби проти нас.
23 Зважаючи на нього, ви також, діти мої,
визнавайте себе без злоби і любіть один
одного; і не складайте кожен з вас зла на
брата свого.
24 Бо це розриває єдність і розділяє всіх
родичів, і тривожить душу, і виснажує
обличчя.
25 Отже, спостерігайте за водами і знайте,
коли вони течуть разом, вони змітають
каміння, дерева, землю та інші речі.
26 Але якщо вони розділені на багато
потоків, то земля поглине їх, і вони
зникнуть.
27 Такими будете і ви, якщо будете
розділені. Отже, не розділяйтеся на дві
голови, бо все, що створив Господь, має
лише одну голову, і два плечі, дві руки, дві
ноги та всі інші члени.
28 Бо я дізнався з писання батьків моїх, що
ви будете розділені в Ізраїлі, і ви підете за
двома царями, і будете чинити всяку
гидоту.
29 І ваші вороги візьмуть вас у полон, і ви
будете зазнані зла між поганами, з
багатьма недугами та скорботами.
30 І після цих подій ви будете згадувати
Господа і покайтеся, і Він змилується над
вами, бо Він милосердний і співчутливий.
31 І Він не призначає зла проти синів
людських, тому що вони є тілом і обмануті
своїми власними злими вчинками.
32 І після цього вам зійде Сам Господь,
світло праведності, і ви повернетеся до
своєї землі.
33 І ви побачите Його в Єрусалимі заради
Ймення Його.
34 І знову злочестивістю ваших учинків ви
будете гнівити Його,
35 І ви будете відкинуті Ним до часу
завершення.
36 І тепер, мої діти, не сумуйте, що я
вмираю, і не принижуйтеся через те, що я
приходжу до кінця.
37 Бо Я воскресну серед тебе, як володар
серед синів його; і я буду радіти серед
мого племені, усі, хто буде дотримуватися
Закону Господа та заповідей Завулона,
свого батька.
38 А на нечестивих наведе Господь вічний
вогонь і знищить їх у всі покоління.
39 А тепер я поспішаю до спокою, як і мої
батьки.
40 Але ви бійтесь Господа, Бога нашого, з
усієї сили вашої по всі дні життя вашого.
41 І, сказавши це, заснув у глибокій
старості.
42 І сини поклали його в дерев'яну труну.
А потім винесли його й поховали в
Хевроні з батьками його.