Book of Baruch, ancient text purportedly written by Baruch, secretary and friend of Jeremiah, the Old Testament prophet. The text is still extant in Greek and in several translations from Greek into Latin, Syriac, Coptic, Ethiopic, and other languages. The Book of Baruch is apocryphal to the Hebrew and Protestant canons but was incorporated in the Septuagint and was included in the Old Testament for Roman Catholics. The work is a compilation of several authors and is the only work among the apocrypha that was consciously modeled after the prophetic writings of the Old Testament.

2. РОЗДІЛ 1
1 І ось слова книги, яку написав Барух, син
Нерія, сина Маасії, сина Седекії, сина Асадії,
сина Хелкії, у Вавилоні,
2 П'ятого року й сьомого дня місяця, коли
халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем.
3 І Барух прочитав слова цієї книги в слух
Єхонії, сина Йоакима, царя Юди, і в вухах
усього народу, який приходив послухати книгу,
4 І в слуху вельмож, і в царських синів, і в слуху
старійшин, і всього народу, від найнижчого аж
до найвищого, навіть усіх тих, хто жив у
Вавилоні над рікою Суд.
5 Після чого вони плакали, постили і молилися
перед Господом.
6 Вони також збирали гроші відповідно до сил
кожного:
7 І послали вони в Єрусалим до Йоакима,
первосвященика, сина Хелкії, сина Салома, і до
священиків, і до всього народу, що був з ним в
Єрусалимі,
8 У той самий час, коли він прийняв посуд
Господнього дому, винесений із храму, щоб
повернути його до землі Юди, десятого дня
місяця Сиван, а саме срібний посуд, який
Седекія син Йосії, цар Яди, зробив,
9 Після того Навуходоносор, цар Вавилона,
забрав Єхонію, і князів, і полонених, і сильних
мужів, і народ землі з Єрусалиму, і привів їх до
Вавилону.
10 І вони сказали: Ось ми послали вам гроші,
щоб купити вам цілопалення, і жертви за гріх, і
кадила, і приготуйте манну, і принесіть її на
жертівник Господа, Бога нашого;
11 І моліться за життя Навуходоносора, царя
Вавилонського, і за життя його сина Бальтазара,
щоб їхні дні були на землі, як дні небесні:
12 І Господь дасть нам силу, і просвітить наші
очі, і ми будемо жити під тінню
Навуходоносора, царя Вавилонського, і під
тінню його сина Вальтазара, і ми будемо
служити їм багато днів, і знайдемо милість в
їхніх очах .
13 Помолися й за нас до Господа, Бога нашого,
бо ми згрішили перед Господом, Богом нашим; і
аж до цього дня лютість Господня та гнів Його
не відвернулися від нас.
14 І ви будете читати цю книгу, яку ми послали
вам, щоб сповідатися в домі Господньому, у
свята та урочисті дні.
15 І ви скажете: Господеві, Богові нашому,
праведність, а нам сум'яття на обличчях, як це
сталося сьогодні в Юди та в Єрусалиму,
16 І нашим царям, і нашим князям, і нашим
священикам, і нашим пророкам, і нашим
батькам:
17 Бо ми згрішили перед Господом,
18 І не послухалися його, і не послухалися
голосу Господа, Бога нашого, щоб ходити за
заповідями, які Він дав нам відкрито:
19 Від того дня, коли Господь вивів наших
прабатьків із єгипетської землі, аж до цього дня,
ми були неслухняні Господу, Богові нашому, і
ми були недбалими, щоб не слухати Його
голосу.
20 Тому зло прилипло до нас і прокляття, яке
Господь наказав через Мойсея, Свого раба, у
той час, коли він вивів наших батьків із
єгипетської землі, щоб дати нам землю, що тече
молоком і медом, як і вона це побачити цей день.
21 Але ми не слухалися голосу Господа, Бога
нашого, за всіма словами пророків, що Він
посилав до нас:
22 Але кожна людина йшла за подумом свого
лукавого серця, щоб служити чужим богам і
чинити зло в очах Господа, Бога нашого.
РОЗДІЛ 2
1 Тому Господь виконав слово Своє, яке Він
виголосив проти нас, і проти наших суддів, що
судили Ізраїль, і проти наших царів, і проти
наших князів, і проти мужів Ізраїля та Юди,
2 щоб навести на нас кари великі, яких ніколи
не було під усім небом, як це було в Єрусалимі,
згідно з тим, що написано в законі Мойсея;
3 щоб людина їла м'ясо свого сина та м'ясо своєї
дочки.
4 Крім того, він віддав їх у покору всім
царствам, що навколо нас, щоб вони були на
ганьбу та на спустошення серед усіх народів
навколо, куди Господь розсіяв їх.
5 Таким чином ми були принижені, а не
піднесені, тому що ми згрішили проти Господа,
нашого Бога, і не були слухняні Його голосу.
6 Для Господа, Бога нашого, правда, а для нас і
для наших батьків відкрита ганьба, як це видно
сьогодні.
7 Бо прийшли на нас усі ці кари, які Господь
вирік проти нас
8 Але ми не молилися перед Господом, щоб
відвернути кожного від задумів його лукавого
серця.
9 Тому Господь пильнував нас на зло, і Господь
навів його на нас, бо справедливий Господь у
всіх ділах Своїх, які Він наказав нам.
10 Але ми не слухали його голосу, щоб ходити
заповідями Господніми, які Він дав нам.

3. 11 І тепер, Господи, Боже Ізраїля, що вивів твій
народ із єгипетської землі могутньою рукою та
високим раменом, і знаками, і чудесами, і
великою силою, і здобув собі ім’я, як виглядає
цей день:
12 Господи, Боже наш, ми згрішили, ми чинили
безбожно, ми чинили неправду в усіх
постановах Твоїх.
13 Нехай Твій гнів відвернеться від нас, бо мало
нас залишилося між народами, куди Ти нас
розсіяв.
14 Вислухай, Господи, молитви наші і благання
наші, і ради Тебе визволи нас, і дай нам милість
в очах тих, що відвели нас.
15 Щоб пізнала вся земля, що Ти Господь, Бог
наш, бо Ім'ям Твоїм кличеться Ізраїль і
потомство його.
16 Поглянь, Господи, з дому святого Твого, і
зглянься на нас, прихили вухо Своє, Господи,
щоб почути нас.
17 Відкрий очі твої та й подивись; бо мертві, що
в гробах, чиї душі вилучені з їхніх тіл, не
віддадуть Господу ані хвали, ані правди.
18 Але душа, яка сильно засмучена, яка йде
згорбленою та слабкою, і очі, що в’януть, і душа
голодна, віддадуть Тобі хвалу та праведність, о
Господи.
19 Тому ми не молимося перед Тобою, Господи,
Боже наш, за справедливість наших батьків і
наших царів.
20 Бо Ти послав на нас Свій гнів та гнів, як Ти
говорив через Своїх рабів, пророків, говорячи:
21 Так говорить Господь: Схиліть плечі ваші,
щоб служити цареві Вавилонському, і ви
залишитеся на землі, яку Я дав вашим батькам.
22 А якщо ви не послухаєте голосу Господнього,
щоб служити цареві Вавилону,
23 Я припишу в містах Юди та поза
Єрусалимом голос веселощів і голос радості,
голос нареченого та голос нареченої, і вся земля
стане спустошенням. мешканців.
24 Але ми не хотіли слухатися твого голосу,
щоб служити цареві Вавилону, тому ти виконав
слова, які ти говорив через твоїх рабів пророків,
а саме, щоб кості наших царів і кості наших
батьків були зняти зі свого місця.
25 І ось вони викинуті на денну спеку та на
нічний мороз, і вони померли у великих
стражданнях від голоду, від меча та від мору.
26 І дім, що носить ім'я твоє, ти спустошив, як
це видно сьогодні, через зло дому Ізраїля та
дому Юди.
27 Господи, Боже наш, Ти вчинив з нами за
всією доброю Своєю і за всією тією великою
милістю Твоєю,
28 Як Ти говорив через раба Свого Мойсея в той
день, коли Ти звелів йому написати закон перед
Ізраїлевими синами, кажучи:
29 Якщо ви не почуєте мого голосу, то справді
цей великий натовп перетвориться на мале
число серед народів, куди Я розпорошу їх.
30 Бо я знав, що вони не послухають мене, бо це
народ твердошиїй, але в країні свого полону
вони згадають себе.
31 І пізнають, що Я Господь, їхній Бог, бо дам
їм серце й вуха, щоб чути.
32 І славитимуть Мене в землі свого полону, і
згадуватимуть ім’я Моє,
33 І повернуться від своєї твердошиї та від своїх
злих учинків, бо згадають дорогу своїх батьків,
що грішили перед Господом.
34 І Я поверну їх до землі, яку Я обіцяв у клятві
їхнім батькам, Аврааму, Ісаку та Якову, і вони
будуть панами над нею, і Я примножу їх, і вони
не зменшаться.
35 І Я укладу з ними вічний заповіт, щоб бути
їхнім Богом, і вони будуть Моїм народом, і Я
більше не вижену Свого народу Ізраїля з землі,
яку Я дав їм.
РОЗДІЛ 3
1 Господи Вседержителю, Боже Ізраїлів, до Тебе
кличе душа в скорботі, збентежений дух.
2 Вислухай, Господи, і помилуй; бо Ти
милостивий, і змилуйся над нами, бо ми
згрішили перед Тобою.
3 Ти бо повік, а ми загинемо назавжди.
4 Господи Всемогутній, Боже Ізраїля, вислухай
тепер молитви померлих ізраїльтян та їхніх
дітей, які згрішили перед Тобою, і не
послухалися голосу Твого, свого Бога: через що
ці кари пристали до нас .
5 Не пам’ятай беззаконня наших прабатьків, але
думай про силу Свою та ім’я Твоє тепер, у цей
час.
6 Бо Ти Господь, Бог наш, і Тебе, Господи, ми
славимо.
7 І з цієї причини Ти вклав страх Свій у наші
серця, щоб ми закликали ім’я Твоє та славили
Тебе в нашій неволі, бо ми пригадали всю
провину наших батьків, що грішили перед
Тобою.
8 Ось ми ще сьогодні в нашій неволі, куди ти
розсіяв нас, на ганьбу та прокляття, і щоб
підлягати платі за всі беззаконня наших батьків,
які відступили від Господа, нашого Бога.
9 Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, прислухайся,
щоб зрозуміти мудрість.

4. 10 Як сталося, Ізраїлю, що ти опинився в землі
своїх ворогів, що ти постарівся в чужині, що ти
осквернився з мертвими,
11 Що ти зарахований до тих, що в гроб сходять?
12 Ти покинув джерело мудрості.
13 Бо якби ти ходив Божою дорогою, то
перебував би ти в мирі навіки.
14 Пізнайте, де мудрість, де сила, де розум; щоб
і ти знав, де довжина днів і життя, де світло
очей і спокій.
15 Хто її місце знайшов? або хто ввійшов у її
скарби?
16 Де поділися князі язичників і ті, що панували
над звірами на землі?
17 Ті, що розважалися з птаством небесним, і ті,
що збирали срібло та золото, на які люди
покладають надію, і без кінця здобували їх?
18 Бо ті, що працювали зі срібла, і були такі
дбайливі, і чиї діла недосліджені,
19 Вони зникли й зійшли в могилу, а замість них
вийшли інші.
20 Юнаки побачили світло й осіли на землі, але
не пізнали дороги знання,
21 І не зрозумів її стежок, і не взяв її: діти їхні
були далеко від тієї дороги.
22 Про нього не чули в Ханаані, і не бачили
його в Фемані.
23 Агарени, що шукають мудрості на землі,
купці Мерану та Феману, автори байок і
дослідники розуму; ніхто з них не пізнав дороги
мудрості й не пам'ятає її стежок.
24 Ізраїлю, який великий дім Божий! і яке
велике місце його володіння!
25 Великий і не має кінця; високий і невимірний.
26 Були велетні, відомі з самого початку, які
були такого великого зросту та такі досвідчені у
війні.
27 Не тих вибрав Господь, і не дав їм дороги
знання,
28 Але вони були знищені, бо не мали мудрості,
і загинули через власну дурість.
29 Хто зійшов на небо, і взяв її, і звів із хмар?
30 Хто переплив морем і знайшов її, і принесе її
за щире золото?
31 Ніхто не знає її дороги і не думає про її
дорогу.
32 Але той, хто знає все, знає її, і знайшов її
своїм розумом: Той, хто приготував землю
навіки, наповнив її чотириногими.
33 Той, хто посилає світло, і воно йде, кличе
його знову, і воно слухається його зі страхом.
34 Зірки сяяли на своїх сторожах і раділи, коли
Він їх кличе, вони кажуть: Ось ми! і тому вони з
радістю просвітили Того, Хто створив їх.
35 Це наш Бог, і ніхто інший не буде рахуватися
з ним
36 Він знайшов всю дорогу знання, і дав її
Якову, рабові Своєму, і Ізраїлю, коханому
Своєму.
37 Пізніше він з'явився на землі і розмовляв з
людьми.
РОЗДІЛ 4
1 Це книга заповідей Божих і закон, що вічний:
усі, хто його дотримується, оживуть; але той,
хто залишить це, помре.
2 Повернися, Якове, і візьми його, ходи перед
світлом його, щоб ти міг бути освітлений.
3 Не віддай своєї честі іншому, ані того, що тобі
корисно, чужинцю.
4 О Ізраїлю, щасливі ми, бо те, що приємне
Богові, стало відомим нам.
5 Бадьоріться, народе мій, пам'ятка Ізраїля!
6 Ви були продані народам не на знищення, але
через те, що ви розгнівили Бога, ви були віддані
ворогам.
7 Бо ви розгнівили Творця вас, приносячи
жертви демонам, а не Богові.
8 Ви забули вічного Бога, що виховав вас; і ви
засмутили Єрусалим, що вигодував вас.
9 Бо вона, побачивши гнів Божий, що йде на вас,
сказала: Послухайте, мешканці Сіону! Бог навів
на мене велику скорботу;
10 Бо я бачив неволю моїх синів і дочок, яку
навів на них Вічний.
11 З радістю я їх годував; але відіслав їх з
плачем і риданням.
12 Нехай ніхто не радіє наді мною, вдовою,
покинутою багатьма, яка за гріхи дітей моїх
залишилася спустошеною; бо вони відійшли від
Закону Божого.
13 Вони не знали Його постанов, і не ходили
дорогами Його заповідей, і не ступали стежками
повчання в Його праведності.
14 Нехай прийдуть ті, хто мешкає навколо
Сіону, і згадайте про полон моїх синів і дочок,
який навів на них Вічний.
15 Бо він привів на них народ здалеку, народ
безсоромний і з чужою мовою, який не шанував
старого й не жалів дитини.
16 Вони забрали дорогих, улюблених дітей
вдови, і залишили її саму спустошену без дочок.
17 Але чим я можу вам допомогти?
18 Бо той, хто навів на вас ці кари, визволить
вас із рук ваших ворогів.
19 Ідіть, діти мої, ідіть, бо я залишився
спустошений.

5. 20 Я зняв одежу миру і зодягнувся в веретище
моєї молитви, до Вічного взиватиму в дні мої.
21 Бадьоріться, діти мої, кличте до Господа, і
Він визволить вас від влади й руки ворогів.
22 Бо моя надія на Вічного, що Він вас спасе; і
прийшла мені радість від Святого через милість,
яка незабаром прийде до вас від Вічного нашого
Спасителя.
23 Бо я вислав тебе з риданням та плачем, але
Бог віддасть тебе мені з радістю та радістю
навіки.
24 Як тепер сусіди Сіону побачили твою неволю:
так незабаром вони побачать твоє спасіння від
нашого Бога, яке прийде на тебе з великою
славою та світлом вічності.
25 Мої діти, терпеливо терпіть гнів, що
прийшов на вас від Бога, бо твій ворог
переслідував тебе; але незабаром ти побачиш
його загибель і наступиш йому на шию.
26 Мої тендітні пішли тяжкими шляхами, і були
забрані, як отара, спіймана ворогами.
27 Потіштеся, о діти мої, і кличте до Бога, бо
згадає вас Той, хто привів це на вас.
28 Бо як ти думав заблукати від Бога, так,
повернувшись, шукай Його вдесятеро більше.
29 Бо той, хто навів на вас ці кари, принесе вам
вічну радість вашим спасінням.
30 Збери добре серце, Єрусалиме, бо Той, Хто
дав тобі це ім'я, потішить тебе.
31 Нещасні ті, що гнобили тебе і раділи з
падіння твого.
32 Жахливі міста, яким сини твої служили,
нещасна та, що прийняла синів твоїх!
33 Бо як раділа вона з твого загибелі, і раділа з
твого падіння, так сумуватиме вона через власне
спустошення.
34 Бо Я заберу радість великого натовпу його, і
гордість його обернеться на плач.
35 Бо вогонь прийде на неї від вічності,
довготривалий; і вона буде населена дияволами
на довгий час.
36 О Єрусалиме, подивися навколо себе на схід,
і подивися на радість, що приходить до тебе від
Бога.
37 Ось йдуть сини твої, яких ти відіслав, йдуть
зібрані від сходу до заходу словом Святого,
радіючи славою Божою.
РОЗДІЛ 5
1 Скинь, Єрусалиме, одежу жалоби й утиску, і
зодягнись у красу слави, що від Бога навіки!
2 Одягни на себе подвійну одежу праведності,
що від Бога; і поклади діадему на твою голову
слави Вічної.
3 Бо Бог покаже твоє світло кожній країні під
небом.
4 Бо ім'я твоє буде називатися від Бога навіки,
миром праведності та славою поклоніння Богу.
5 Устань, Єрусалиме, і стань на висоті, і
подивися на схід, і подивись на дітей твоїх,
зібраних від заходу до сходу словом Святого,
радіючи спогадом про Бога.
6 Бо пішки пішли від тебе, і вороги їх відвели,
але Бог приводить їх до тебе у славі, як синів
царства.
7 Бо Бог призначив, щоб кожен високий пагорб і
довговічні береги були повалені, а долини
засипані, щоб вирівняти землю, щоб Ізраїль міг
безпечно йти у славі Божій,
8 Крім того, навіть ліси та кожне запашне
дерево затінять Ізраїля за велінням Божим.
9 Бо Бог вестиме Ізраїль із радістю у світлі Своєї
слави з милістю та праведністю, що походить
від Нього.