Метод проектів

1. Експериментально-дослідницька
робота
на уроках біології у 7 класі
та гуртковій роботі.
Розмноження рослин різними
способами.
Підготувала
вчитель біології
Ясеновецького НВК

2. Золочівського р-ну
Львівської області
Мудрак Людмила Львівна
…Люди, які навчилися
спостережень і дослідів, набувають
здатності самостійно ставити
запитання і одержувати на них
фактичні відповіді, опиняючись
на більш високому розумовому
і моральному рівні порівняно з тими,
хто такої школи не мав.
К.А. Тімірязєв
Останнім часом експериментальній та науково-дослідній роботі
приділяється належна увага. Відомо, що для опанування необхідною сумою
знань недостатньо знати лише теоретичний матеріал, його слід тісно
пов’язувати з проведенням лабораторних, практичних, експериментальних
робіт.
І саме в біології як одній з природничих наук велике значення має
експеримент, що дає можливість подолати віково-психологічний бар’єр учнів
6-7 класів у вивченні біології. Для учнів цього віку характерне переважання
чуттєво-образного, конкретного мислення над логічно змістовим,
абстрактним, недорозвиненість цілого ряду навичок, швидка стомлюваність.
Тому у процесі біологічного експерименту розвиваються пізнавальні
здібності, виникає і зберігається дослідницький інтерес до біології,
формуються переконання, розвиваються біологічні поняття та світогляд.
Науково-дослідницька діяльність школярів – одна з форм позакласної
роботи в сучасній школі, яка спрямована на формування в учнів мотивації до
навчання, підвищення пізнавального інтересу до більш глибокого вивчення й
розуміння природних процесів і явищ, формування системного біологічного

3. та екологічного мислення, виявлення обдарованих дітей, розвиток їх творчої
ініціативи та індивідуальних здібностей.
Практична частина науково-дослідної роботи передбачає виявлення в
учнів сформованості навичок експериментатора, володіння основними
методами наукових досліджень. Практичні завдання вимагають від учнів
уміння користуватися лабораторним обладнанням, порівнювати, аналізувати
та робити висновки.
Саме з цією метою у нашій школі працює гурток «Юні біологи», до
якого залучені учні середньої ланки для проведення експериментально -
дослідницької роботи з різних напрямків біології (природознавства).
Для проведення експериментально-дослідницької роботи гуртківці
нашої школи обрали тему «Розмноження рослин різними способами».
Саме ця тема сприяє практичному застосуванню теоретичних знань і
вмінь про процеси розмноження і розвитку рослин у житті людини.
Актуальність вибраної теми передбачає:
• поглибити знання учнів про вегетативне розмноження рослин у
природі та його використання у рослинництві і садівництві;
• формувати в учнів вміння і навички готувати матеріал для певного
способу вегетативного розмноження рослин;
• навчити готувати живці для розмноження різних рослин і проводити
догляд за їх розвитком;
• розвивати та удосконалювати вміння ведення фенологічних
спостережень;
• дані знання і вміння використати з метою внутрішнього озеленення
школи.
Біологічні досліди та експерименти можуть стати основою для занять в
школі з учнями, які цікавляться біологією, з подальшим виходом та
спостереженнями в природі.

4. На заняттях гуртка «Юні біологи» ми проводили такі способи
вегетативного розмноження кімнатних рослин, які використали в цілях
озеленення класних кімнат нашої школи.
Дослід № 1.
Тема. Розмноження кімнатних рослин стебловими живцями.
Об’єкти і матеріали: стеблові живці пеларгонії, скляні баночки 0, 25-
0,5л,вода, препарувальний набір.
Хід роботи.
1. Зрізати із пеларгонії стебловий черешок із 3-4 листками.
2. Видалити з нього 2 нижні листки, помістити у банку з водою так, щоб
нижній вузол знаходився у воді. Поставити черешки для прискорення росту в
тепле місце з гарним освітленням.
3. Через кожні 3-4 доби міняти воду на вистояну.
4. Після того як придаткові корінці досягнуть довжини 2см, висадити
черешки в горщики з грунтом.
5. Накрити черешки скляною банкою й витримувати на розсіяному
світлі доти, поки в них повністю не утвориться коренева система і вони не
почнуть рости.
6. за розвитком черешків рослини вести спостереження і дані записати у
таблицю.
Назва рослини Початок
утворення
придаткових
коренів
Висадження у
квіткові горщики
Початок росту
пагонів
Пеларгонія
(герань)

5. 7. Висновок. Вирощені рослини використати для внутрішнього
озеленення школи.
ПОРАДИ ПО ДОГЛЯДУ:
Температура:
Помірна, близько 18-20 ° C, а взимку краще близько 13-15 ° C, але не
нижче 12 ° C. Пеларгоніі потребують свіжого повітря, тому влітку винесіть їх
в сад або на балкон.
Освітлення:
Пеларгонія світлолюбива, добре відгукується на прямі сонячні промені.
Добре підходить для південного або західного вікна. При нестачі світла
пеларгоніі цвітуть не так рясно.

6. Полив:
Навесні - влітку рясний, грунт повинен бути злегка вологий. Пеларгоніі
не переносять великого надлишку води, і часто від цього починається
захворювання, іменоване чорною ніжкою. Щоб уникнути застою води в
коренях, в горщику роблять хороший дренаж. Взимку полив більш рідкісний,
приблизно раз на 10 днів, грунт повинен просихати.
Вологість повітря:
Не вимагає обприскування листя.
Підживлення:
В період активного росту з березня по серпень раз на два тижні
поливати рідким добривом для квітучих кімнатних рослин (калійні добрива).
Якщо є недолік поживних речовин у грунті, то молоді листя дрібнішають.
Дозу добрива вибирають так, як рекомендовано в інструкції. Щоб утворився
пишний кущ, молоді рослини прищипують.
Розмноження:
Черенками в лютому-березні і влітку - у липні-серпні. Черенки злегка
підсушують, а потім висаджують по кілька в один горщик в легку суміш. А
також насінням.
Пересадка:
За необхідності весною. Новий горщик не повинен бути занадто
великий. На третьому році життя рослини краще замінювати молодими. З 4-5
листочками молоді рослини розсаджують в невеликі горщики
Грунт:
суміш дернової землі (2 частки), перегною (2 частки) і піску (1 частка).
Розміщення:
Розміщують рослину на сонячних східних і західних вікнах. Влітку слід
виставити герані на відкрите повітря. Взимку їх ставлять при температурі не
вище 15° С на південних вікнах.

7. Дослід 2.
Тема. Необхідність води (вологого середовища) для утворення
коренів живців.
Об’єкти і матеріали: стеблові живці винограду або кімнатної рослини,
банки, вода. пісок, клейка стрічка. препарувальний набір.
Хід роботи.
1. Зрізати 4-6 стеблових живців винограду з трьома вузлами на кожному
живці.
2. Висадити по 3 живці в дві банки, наповнені сухим піском.
3. В одній банці пісок залишають сухим, а в другій трошки змочують
водою.
4. Дві банки накривають такими ж банками і прикріплюють клейкою
стрічкою.
5. Дослід не потрібно ставити на сонячному вікні.
6. Утворення коренів у живцях проходить через 10-15 днів ( в залежності
від температури приміщення).
7. Висновок. Неполиті живці під час досліду залишилися живими – не
висохли без води, але корені у них не утворилися. Це говорить про те, що для
розвитку коренів необхідне вологе середовище, тобто вода.
Такий спосіб вегетативного розмноження ми можемо використати для
зовнішнього та внутрішнього озеленення школи.

8. Дослід № 3
Тема. Розмноження бегонії листям.
Об’єкти і матеріали: листкові пластинки бегонії, тарілка, пісок,
препарувальний набір.
Хід роботи.
1.Відрізати в бегонії один з найбільших листків, обрізати в нього
черешок і покласти листкову пластину нижньою стороною в тарілку на
вологий пісок.
2. Гострою бритвою в кількох місцях перерізати найбільші жилки.
3. Пришпилити листок до вологого піску, накрити тарілку склом і
поставити її в тепло і на світло.
4. Спостерігати за розвитком пагонів. Коли пагони достатньо виростуть,
пересадити їх у горщики з землею і накрити склянками.
5. Як тільки рослинки приживуться, відкрити їх і виставити на пряме
сонячне світло.
6. Вирощені рослини використати для внутрішнього озеленення школи.

9. Бегонія Месона Бегонія Бауер
Бегонія королівська Бегонія висока

10. Способи розмноження рослин
Статаве Нестатеве Вегетативне
Здійснюється за
допомогою
спеціалізованих клітин –
гамет. Чоловічі
(спермії), жіночі
(яйцеклітини).
Внаслідок злиття гамет
утворюється зигота,
потім зародок, насінина,
молодий організм.
Такі спеціалізовані
клітинки утворюються в
генеративних органах –
квітках.
Здійснюється за
допомогою
спеціалізованих клітин,
укритих захисними
оболонками – спорами.
Таке розмноження
характерне для
неквіткових рослин –
водоростей, мохів,
хвощів, плаунів,
папоротей.
Ці рослини називаються
споровими рослинами.
Здійснюється за
допомогою
вегетативних органів –
листка, кореня, пагона;
та їх видозмін – вусів,
кореневищ, цибулин,
бульб.
В основі такого
розмноження лежить
процес регенерації
(відновлення).
Основні способи вегетативного розмноження:
• живцями ( стебловими, листковими, кореневими );
• кореневищами, бульбами. цибулинами;
• відсадками;
• кореневими паростками;
• щепленням.
Активізація навчальної діяльності, зацікавленість учнів відбувається під
час їх безпосереднього знайомства з видами рослин, з їх будовою і
функціями, з дослідами, що розкривають процеси життєдіяльності живих
організмів. Усе це сприяє формуванню в учнів цілісного уявлення про
сучасну природничо – наукову картину світу.
Теоретичні знання і практичні навички розмноження рослин різними
способами, які ми отримуємо на уроках біології (природознавства) та
гуртковій роботі, ми зможемо використати у своєму повсякденному житті.