.

1. Тема: НАСІНИНА. ВПЛИВ УМОВ ДОВКІЛЛЯ НА ПРОРОСТАННЯ
НАСІННЯ.
Мета:
Навчальна:
• Продовжувати формувати знання учнів про розвиток рослин;
• Ознайомити з умовами проростання насіння;
• Показати залежність проростання насіння від факторів
навколишнього середовища (температури, вологості, повітря);
• Ознайомити із правилами висівання насіння (глибина загортання
насіння, властивості грунту, терміни висівання).
Розвиваюча:
• Розвивати уміння порівнювати біологічні процеси та виділяти
головне у матеріалі.
• Розвивати вміння спостерігати та робити висновки та узагальнення.
• Продовжити розвивати вміння логічно міркувати.
Виховна:
• Виховувати інтерес до живої природи, естетичні почуття та смаки
на основі прекрасного в природі та мистецтві.
• Прищеплювати навички практичного застосування отриманих
знань.
Обладнання та матеріали:
натуральні об’єкти, схеми, малюнки, таблиці, роздатковий матеріал.
Тип уроку:
1

2. урок засвоєння нових знань; урок засвоєння вмінь та навичок.
Основні поняття: проростання, схожість насіння, проросток, типи
проростання, озимі та ярі культури.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
• словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда;
• наочний: ілюстрація, демонстрація натуральних об’єктів,
демонстрація за допомогою мультимедійного проектора;
• практичний: виконання лабораторної роботи, робота з роздатковим
матеріалом;
2. Репродуктивний:
• подання матеріалу в готовому вигляді;
• конкретизація набутих знань;
• закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
4. Візуальний: складання графічного конспекту та опорних схем.
Хід уроку:
І. Організаційний етап.
ІІ.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Послухайте слова Д. Павличка і поясніть про що хотів сказати поет?
У пшеничній зернині більше як сто казок, -
У пшеничній зернині схований колосок.
А що ж сховано у насінині, наприклад, квасолі? Давайте пригадаємо
будову насінини (проводиться фронтальна бесіда).
2

3.  Як утворюється насінина?
 Яке призначення насінини)
 Які складові частини має насінина?
 Чим відрізняється насінина однодольних рослин від дводольних?
 Яка частина насінини стане майбутньою рослиною?
(Перегляд короткого відеосюжету «Проростання насінини»)
«…є щось загадкове в цьому прихованому житті, яке раптом
проривається назовні, ми бачимо в ньому втілення самого життя, символ
пробудження від сну та смерті».
Нехай ці слова К. А. Тімірязєва стануть початком нашого уроку. Бо
проростання насінини і поява нової рослини – це дійсно приклад пробудження
від сну і навіть від смерті. Адже відомо, що насіння буває так довго не подає
ознак життя, що здається його вже ніхто і ніщо не розбудить. Та є в природі
сили, які здатні пробудити приховане життя через тисячі років. Науковий факт
– насіння лотосу із єгипетських пірамід зберігало свою схожість і проростало.
То що ж це за таємничі сили, що можуть пробудити життя? Що змушує
той маленький зародок почати рости? Які умови йому для цього потрібні? Про
це тема нашого уроку.
ІІІ. Постановка теми та мети уроку.
ІV.Сприймання та засвоєння учнями нового матеріалу.
Поява насінини – найдосконаліше пристосування до розмноження і
розселення рослин. Адже знайти своє місце в природі кожен вид рослин може
лише в тому разі, коли він спроможний утворити велику чисельність особин,
тобто розмножитися. Всі квіткові рослини розмножуються за допомогою
насіння. До цього ми звикли і для всіх це звично.
В природі будь-яка рослина мусить подбати про себе сама. І оскільки ті
умови, в які потрапила насінина, не завжди/ Перед насіниною стоїть одне з
найважливіших біологічних завдань: забезпечити відтворення й розселення
рослин. А оскільки від моменту достигання насінини до моменту проростання
минає тривалий час — від кількох днів до кількох років, то «заснуле» в
3

4. насінині життя майбутньої рослини повинно пережити чимало незгод часу:
зимову холоднечу і літню спеку, тривалу посуху і перебування у воді.
Життя в насінині йде надзвичайно уповільнено, тобто насінина перебуває в
стані спокою за несприятливих умов. Це особливо важливо, бо ж насінина
служить для поширення не тільки в просторі, а й у часі.
Виявляється, що насіння багатьох рослин тривалий час не проростає навіть
за дуже сприятливих умов. Так, насіння кассії з родини цезальпінієвих може
прорости через 85 років зберігання. Є літературні свідчення, що насіння деяких
видів бобових зберігає схожість і після 150—250-річного зберігання.
 Давайте подумаємо. Чому?
(В такий спосіб рослина страхує себе від можливих випадковостей: якщо
сходи одних насінин загинуть нинішнього року від тривалої посухи, то решта
насіння проросте наступного і в подальші роки).
 Пригадайте, чим вкрита насінина зверху? (Насіннєвою шкіркою)
Саме від типу насіннєвої шкірки, її будови залежить тривалість життя
насінини, збереження від несприятливих умов і застереження від невчасного
проростання.
У водних рослин, наприклад, у лотоса, латаття, насіння тривалий час
перебуває у воді, проте ніякого проростання не відбувається. Секрет в тім, що
оболонка насінини таких рослин зовсім непроникна для води. Завдяки такій
оболонці насінина може протягом кількох років перебувати у воді, не
вбираючи в себе воду, чим забезпечується тривале її зберігання в такому
середовищі.
 Яким же чином можна змусити насінину прорости?
(Забезпечити надходження всередину води).
 А як цього досягти?
(Якимось чином зруйнувати оболонку).
 Якими ж способами можна цього досягти?
(В травному каналі тварин, скарифікація – перетирання з піском)
4

5. Дрімотний стан насінини, тобто стан спокою її, триває доти, доки вона не
потрапить в умови, які б викликали пробудження, тобто проростання.
а). створення проблемної ситуації.
 Які ж умови потрібні для пробудження насінини після дрімотного
стану?
б). висування гіпотез учнями:
 Наявність запасу поживних речовин.
 Наявність достатньої кількості вологи.
 Доступ кисню.
 Оптимальний температурний режим.
 Наявність живого зародка.
 Інші фактори, що впливають на проростання насіння.
в). Вирішення пізнавальних завдань.
При підготовці до уроку учні були об’єднані у кілька груп:
1группа: вивчала роль води в проростанні насіння.
2группа: вивчала роль кисню в проростанні насіння.
3группа: вивчала роль температури в проростанні насіння.
4группа: «Дослідники».
Учні працюють у групах. Кожна група заздалегідь отримала завдання.
Використавши джерела додаткової інформації, учні кожної групи пояснюють з
наукової точки зору значення певного фактора в проростанні насіння і за
допомогою дослідів - експериментів, отримавши певний результат, робить
висновок про роль певного фактора навколишнього середовища в проростанні
насіння. Протягом уроку заслуховуються одержані результати.
г). Обговорення гіпотез учнів.
1 група: «Роль води в проростанні насіння».
(Учні демонструють дослід, який провели вдома, показують набубнявіле
насіння, та насіння, що почало проростати).
5

6. Робиться висновок про те, що поживні речовини, що знаходяться в
ендоспермі і сім'ядолях, перебувають у нерозчинному стані. Для того, щоб
перевести їх у розчинний стан, необхідні активні ферменти. Активізація
ферментів відбувається в результаті набухання насіння, коли у насінину
починає надходити вода. При цьому крохмаль, що містить насінина
розщеплюється на цукор, білки розщеплюються до амінокислот, жири - на
жирні кислоти і гліцерин. Зародок починає використовувати розчинні сполуки і
насінина проростає. Таким чином, насіння краще проростає у вологому грунті.
Вчитель доповнює, що кількість вологи, яка потрібна для проростання
насіння різних видів рослин повинна бути різною.
 Від чого може залежати кількість води, необхідної насінині для
проростання ?
( Разом встановлюємо, що від розмірів насінини, терміну його
зберігання, та кількості жирів. Найдовше проростає насіння рослин, що
містить значну кількість ефірних олій: насіння моркви – 7-8 днів,
петрушки до 10).
2 група: «Роль кисню в проростанні насіння».
Учні демонструють і описують дослід, який провели до уроку:
У дві широкі пробірки ми поклали насіння квасолі: в одну пробірку налили
води так, щоб вона закривала насіння частково, а в іншу - налили води до країв.
Пробірки поставили в тепле місце. Через шість днів отримали такий результат:
насіння частково залите водою набрякло і проросло, а повністю залите водою -
набрякло, але не проросло.
 Що ж сталося? Можливо насінню у другій пробірці потрібно
більше часу?
Учні роблять висновок: сухе насіння дихає дуже слабо, але як тільки
починається набухання, інтенсивність дихання зростає, оскільки при
проростанні йдуть процеси перетворення поживних речовин і утворення нових
клітин зародка. При диханні виділяється тепло і насіння може «згоріти», тобто
6

7. втратити схожість, бо зародок гине. Тому потрібно зберігати насіння в сухому і
прохолодному місці в упаковках, які пропускають повітря. Таким чином, без
кисню, розщеплення складних органічних речовин не буде відбуватися, тому
що в зародку, що розвивається інтенсивно йде обмін речовин і якщо кисню не
вистачає, зародок насіння гине.
3 група «Роль температури в проростанні насіння».
Демонструється дослід, що доводить залежність проростання насіння від
температури.
У дві пробірки з насінням рослин ми додали трішки води, накрили їх, щоб
не відбувалося випаровування. Одну пробірку ми помістили в тепле місце, а
іншу в холодильник. Як бачите, насіння з другої пробірки не проросло. Із цього
ми зробили висновок, що насінню для проростання так само як волога і кисень,
потрібне ще й тепло. Правда температура проростання для різних рослин буде
різною. Висновок оформлюється у вигляді таблиці:
Рослини
Температура
Мінімальна Оптимальна Максимальна
Жито
Пшениця
Овес
Ячмінь
Кукурудза
Огірки
Диня
Горох
1 - 2
3 - 3
4 - 5
1 - 2
8 - 10
10 - 12
10 - 12
10 - 15
25
25
25
20
32 - 35
30 - 32
12
15
30
30
30
28 - 30
40 - 44
36 - 38
28 - 30
25 - 28
7

8.  Чому ж тоді насіння деяких культурних рослин перед посівом
рекомендують потримати у холодильнику?
Насіння дуже багатьох рослин нашої флори для проростання потребує дії
на нього знижених температур і навіть морозу протягом певного часу. При
підготовці насіння культивованих рослин до посіву його певний час
витримують при низьких температурах (від 0 до +6°) у вологому піску. Цей
процес назвали стратифікацією (від латинського стратум — шар, фацере —
робити). Без стратифікації не можна проростити насіння яблунь, груш, слив,
вишень, персиків, аґрусу, півників, лілій, тюльпанів та багатьох інших рослин.
Безперечно, що під час стратифікації відбуваються складні перетворення
складних органічних речовин у насінині, які забезпечують його проростання.
(Розповідь вчителя).
Отож основна функція насіння - поширення та розмноження рослин. Але
насінина - це перш за все зародок майбутньої рослини. Для того щоб дати
життя новій рослині, насінина повинна прорости. Молода рослина, що
з'являється при проростанні насінини називається «проросток». Для того, щоб
насінина проросла, зародок всередині неї повинен бути живим.
 А що ж може спричинити загибель зародка?
Учнями висуваються гіпотези:
(Перегрів, переохолодження, механічні ушкодження, діяльність комах -
шкідників, тривале зберігання, неправильне зберігання).
 Яких умов слід дотримуватися при зберіганні насіння аби
наступного року отримати гарний врожай?
У ході бесіди називаються ці умови:
(Прохолодні приміщення, але без морозу, контроль за вологістю повітря,
приміщення мають добре провітрюватися, для зберігання можна
використовувати лише паперові пакети, ні в якому разі не поліетиленові,
8

9. дотримуватися термінів зберігання, протягом яких насіння не втрачає своєї
схожості).
IV. Узагальнення вивченого.
На початку уроку ми поставили питання, які ж умови потрібні для
проростання насіння?
Запишіть події що потрібні насінині для її проростання у тій послідовності,
у якій вони відбуваються:
 Наявність запасних поживних речовин в насінині (вуглеводів, білків,
жирів).
 Набухання насіння.
 Активізація ферментів.
 Розщеплення запасних поживних речовин, обмін речовин у зародку.
 Розрив насіннєвої шкірки.
 Проростання насіння.
 Умови навколишнього середовища: кисень, вода, повітря,
температура.
 Живий зародок.
 Правильне зберігання.
 Поява проростка.
 А яке значення для всіх нас можуть мати знання, одержані сьогодні
на уроці?
(Знаючи умови проростання насіння, ми можемо швидше проростити
насіння і отримати хороший врожай культурних рослин).
Група «Дослідники» запрошує нас у свою науково-дослідницьку
лабораторію. Вони вже вивчили питання, як допомогти насінню швидше
прорости.
( Учні розповідають про нові технології, що використовуються при
пророщуванні насіння:
1. Використання ЕМ-технологіїй для проростання насіння.
9

10. 2. Барботування - дослід з акваріумни компресором, тобто збагачення
насіння киснем - учні роблять висновки за результатами досліду.
3. Дражування насіння.
4. Застосування ультразвуку, лазерного випромінювання для
проростання насіння.
Запитання для узагальнення:
 А чи буде залежати проростання насіння від глибини
загортання в грунт? (Залежить від розмірів насіння і
структури грунту)
 Яке насіння ми висіваємо глибше?
 Чому на пісчаних грунтах насіння загортають глибше?
 Чому на глинистих грунтах насіння висівають ближче до
поверхні?
VI. Домашнє завдання:
1). § 33 підручника (читати і переказувати)
2). Творче завдання: продумати дослід, що міг би проілюструвати
залежність проростання насіння і розвиток проростка від наявності поживних
речовин
10