Київська агломерація. Загальний погляд на міські агломерації. Проблеми та шляхи їх подолання. Олександр Сергієнко

1. Київська агломерація
Загальний погляд на міські агломерації. Проблеми та шляхи
їх подолання.
Олександр Сергієнко
Аналітично-дослідницький центр “Інститут
міста”
Анатолій Ткачук
Інститут громадянського суспільства

2. Агломерація - тлумачення
АГЛОМЕРАЦІЯ
(від латин. agglomero — приєдную,
нагромаджую, накопичую) —
зосередження населених пунктів
(здебільшого міського типу) на певній
території і групування їх за певними
ознаками: виробничими, ремісничими,
рекреаційними, культурологічними.

3. З Інтернету:
Агломерація - зрощування прилеглих міст, сільських
населених пунктів, об'єднаних
господарськими зв'язками в суспільну
урбанізовану територію. Кожна міська
агломерація формується навколо одного
великого, або декількох міст.
Агломерації поділяться на моноцентричні та
поліцентричні. Якщо агломерація утворилася
навколо одного великого центру, то вона буде
називатися моноцентричною ( Паризька,
Київська). Якщо навколо кількох поліцентричною
(Рейнсько-Рурська, Донецько-Макіївська).

4. Новий тренд в Європі
• Міські агломерації – території з найбільшим
ВВП, найбільшою продуктивністю праці,
найбільшими ринками та…
• Найбільшими проблемами в екології,
зручності для життя.
• Нові технології дають шанс містам “другого
ярусу” мати швидке зростання при
збереження комфортності для життя людини.
• Мережі малих міст – певна альтернатива
агломераціям.

5. Основні сценарії розвитку для
ЄС/Програма ЄС EPSON - 2050
А. Інвестування лише у великі метрополії
Загрози - суттєвий тиск на навколишнє середовище
через розростання метрополій, загострення соціальних
конфліктів, а також більш високий ризик депопуляції в
сільській місцевості ширшого регіону.
В. Інвестування в розвиток вторинної мережі міст
Переваги - міста виконуватимуть важливу взаємодію з
прилеглими до них сільськими територіями і, таким
чином, забезпечать збалансований розвиток регіону в
якому і міські і сільські території зможуть розвиватися і
будувати партнерські відносини.

6. Як зростали столиці в Європі
(1991-2014)
Зростання населення
• Лондон +23%
• Париж +1%
Скорочення населення
• Відень -13%
• Мадрид -3%

7. Агломерації у Франції
• Паризька – 11,3 млн. осіб
• Ліонська – 1,7 млн. осіб
• Марсельська – 1,5 млн. осіб

8. Паризька агломерація

9. Агломерація та метрополія
Парижу

10. Агломерації Німеччини
• Рейнсько-Рурська – 11 млн осіб
• Мюнхенська та Нюрберзька
• Гамбурзька та Ганноверська
• Берлінська

11. Берлінська метрополія чи
агломерація

12. Агломерації Польщі
• Верхньосілезька А – 3,5 млн. осіб, 14
міст, що зрослись між собою.
• Варшавська – близько 2,5 млн. осіб, 6
основних міст, територія 3 тис км. кв.
• Тримісто – Гдиня, Гданськ, Сопот , 750
тисяч населення, 414 км.кв.

13. Польща вночі. Видно природні
агломерації

15. Троємісто в Польщі

16. Особливості управління в
агломерації/метрополії
У Франції найбільш розвинуте законодавств про
метрополії серед яких можна виділити:
• класичні (загального права), їх більшість;
• з особливим статусом щодо фіскальних
повноважень(Париж, Ліон);
• варіативні об'єднання з розподілом повноважень
на договірній основі.
В Німеччині управління агломерації визначається
Радою агломерації, яка створюється її
суб'єктами.

17. (Ніби) Підсумок європейського досвіду
• Агломерації – продукт урбанізації країни, що
виникає і розвивається завдяки спеціалізації
території, її залученості в єдиний транспортний,
виробничий… простір.
• Агломерації не можна створити нормативним
актом, вони або є, або ще не склались.
• Там до агломерації склались проявляється
природня потреба співпраці її суб'єктів.
• Співпраця стосується передусім планування
території, громадського транспорту та спільної
інфраструктури.

18. Що в Україні?
• Великі міста не були активними, як в процесі
утворення ОТГ, так і у формуванні механізмів
співпраці між містом та сусідніми громадами.
• Сьогодні навколо великих міст активізувались
процеси утворення ОТГ без участі міста.
• З'явилось побоювання, що ОТГ навколо міста,
заблокують його розвиток і альтернативою
цьому може стати - Агломерація.

19. Як пропонують науковці?

20. Ключові бізнес-центри України

21. Як співпрацювати в “агломераційних
зонах”?
• Закон “Про співробітництво територіальних
громад” дозволяє створювати спільні органи
управління та спільні підприємства, утримувати
спільні об'єкти.
• Бюджетний Кодекс України дозволяє передавати
бюджетні кошти з одного бюджету до іншого для
фінансування співробітництва.
• Закон “Про регулювання містобудівної діяльності”
дозволяє розроблення схеми планування
частини області (де є потреба).

22. Що заважає співробітничати в
“агломераційних зонах”?
• Відсутність культури співробітництва.
• Недовіра навколишніх громад до міста та
небажання міста домовлятись із ними.
• Надмірна кількість суб'єктів для
домовленостей в зоні міського впливу.
• Відсутність механізмів “примусу” до
співробітництва в певних умовах.

23. Київська агломерація -
доконаний факт.

24. З Концепції стратегічного розвитку Києва
(Рішення Київської міської ради від 16 вересня 2010 р. № 35/4847)
Планувальна модель розвитку Києва в довгостроковій перспективі
в формі відкритої містобудівної системи (агломерації)

25. Критерії відбору територіальних
громад, що входять до складу
Київської агломерації
• Автомобільна досяжність в межах 1 години.
• Відстань від центру громади до центру Києва
не більше 40 км.

26. Склад Київської агломерації
• Міста – Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча,
Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь,
Обухів, Українка
• Селища – Ворзель, Глеваха, Гостомель,
Калинівка (Броварський район), Калинівка
(Васильківський район), Коцюбинське, Козин,
Чабани
• Села – разом понад 50 сільських рад

27. Візуальне представлення Київської
агломерації

28. Київська агломерація з космосу

29. Міські агломерації України

30. Міські агломерації Європи

31. Дорожньо-транспортна мережа

32. Транспорті коридори
1. Критський №3 (Київ-Козятин-Жмеринка-Тернопіль-
Красне-Львів-Катовице-Дрезден-Берлін),
2. ОСДЖ №3 (Москва-Сеземка-Зернгве-Київ-
Жмеринка-Львів-Катовіце-Ополе-Вроцлав-
Згожелець),
3. ОСЖД №5 (Шапрон-Хедишлахом-Будапешт-Чоп-
Стрий-Львів-Жмеринка-Фастів-Дарниця-Гребінка-
Полтава-Харків-Пенза-Челябинськ-Ляньюньган),
4. №5а (Дарниця-Конотоп-Москва),
5. МТК ОСДЖ №8 (Фастів-Знамянка-Волгоград-
Байнеу-Навої),
6. Критський №9 (Олександрополіс-Пловдив-Бухарест-
Кишинів-Київ-Вітебськ-Санкт-Петербург).

33. Маятникова міграція в агломерації

34. Населення Київської агломерації
• Аналіз карти мобільних дзвінків свідчить, що до столиці
щоденно їздить на роботу 41% мешканців Броварів та
району, 21% - з Бориспільщини, 43% - з Ірпіня та
навколишніх містечок. Разом з Київщини до столиці
щодня приїздить 558 тис. осіб, що становить 32%
населення усієї області.
• У найближчих до міста Києва районах –
Бориспільському, Броварському, Васильківському,
Вишгородському, Києво-Святошинському та
Обухівському, які складають близько чверті території
області (26,3%), мешкає майже половина населення
області (45,8%), щільність населення тут складає 106,9
людини на 1 кв. км, натомість середня по області – 62,2.

35. Чисельність міського та сільського населення районів Київської області включно з містами на
1.04.2014 (тис. осіб)
27,6
22,5
16,8
60,4
35,4
117,1
58,7
6,3
32,7
5,3
10,6
21,3
188,1
11,6
11,8
52,8
27,8
0,6
11,4
16,6
6,8
11,2
13,2
57,4
20,3
25,4
35,0
18,6
53,1
22,0
50,1
36,1
11,6
40,1
11,8
19,8
20,2
85,1
25,9
22,9
16,7
28,8
5,2
16,6
21,4
16,1
17,9
18,9
21,7
13,4
0
20
40
60
80
100
120
140
160
180
200
Бариш
івський
Білоцерківський
Богуславський
Бориспільський
Бородянський
Броварський
Васильківський
Володарський
Виш
городський
Згурівський
Іванківський
Кагарлицький
К.С
вятош
инський
М
акарівський
М
иронівський
О
бухівський
П
.ХмельницькийП
оліський
Рокитнянський
С
квирський
С
тавищ
енський
Таращ
анський
Тетіївський
Ф
астівський
Я
готинський
міське
сільське

36. Рівень урбанізації районів Київської області на 1.04.2014 року
52%
47%
53%
62%
70%
62%
35%
45%
31%
35%
51%
69%
31%
34%
76%
49%
11%
41%
44%
30%
39%
41%
73%
60%
87%
0%
10%
20%
30%
40%
50%
60%
70%
80%
90%
100%
Бариш
івський
Білоцерківський
Богуславський
Бориспільський
Бородянський
Броварський
Васильківський
Володарський
Виш
городський
Згурівський
Іванківський
Кагарлицький
К.С
вятош
инський
М
акарівський
М
иронівський
О
бухівський
П
.ХмельницькийП
оліський
Рокитнянський
С
квирський
С
тавищ
енський
Таращ
анський
Тетіївський
Ф
астівський
Я
готинський

37. Освітня інфраструктура у містах-
супутниках
В ДНЗ ступінь охоплення дітей віком від 1 до 5
років не перевищує 65%, натомість групи –
переповнені на 19% - 29%.

38. В Борисполі, Броварах та Бучі наповненість ЗНЗ
становить близько 100%, це означає, що навчальна
інфраструктура вийшла на межу своєї потужності.
Через масове перенесення житлового будівництва з
Києва до міст-супутників далі ситуація буде стрімко
погіршуватися.

39. Схеми планування територій
Схеми планування території 25 районів Київської
області розроблені для 19 з них, окрім…
шести районів навколо Києва, що входять до
Київської агломерації:
Бориспільського,
Броварського,
Васильківського,
Вишгородського,
Києво-Святошинського,
Обухівського.

40. Генеральні плани міст-супутників
• Генеральний план Борисполя ухвалено 2007 року (на
сайті міської ради – відсутній).
• Генеральний план Броварів не ухвалено станом на 2016
рік (на сайті міської ради – відсутній).
• Генеральний план Василькова ухвалено 2016 року, на
сайті міської ради – лише графічне відображення, опис –
відсутній, за генпланом Васильків має поглинути
навколишні сільради та території.
• Генеральний план Вишгорода ухвалено 2008 року, у
вільному доступі (на сайті міської ради) – відсутній.
• Генеральний план Обухова ухвалено 1981 року, термін
дії його подовжено 25.04.2013 року на сайті міської ради
– лише графічне відображення, опис – відсутній

41. Спільні проблеми
• ПАТ “Київводоканал” забезпечує водовідведення, а
Бортницька станція аерації приймає стічні води не лише
Києва, а й приміських підприємств та міст-супутників –
Вишневого, Ірпеня (міськради, себто разом з Бучею,
Ворзелем та Гостомелем), Вишгорода, Борисполя та
селищ Коцюбинське, Петропавловська Борщагівка,
Щасливе, Гнідин, Чабани, Козин та Новосілки.
• До Києва протягнуті 183 маршрути маршрутних таксі, які
використають дорожно-вуличну мережу Києва.
• На сьогодні тверді побутові відходи (ТПВ) з Києва
вивозяться на полігон № 5, розташований в с. Підгірці
Київської області (площа 63 га, глибина шару сміття до
90 м), окрім того полігони ТПВ розташовані в
Бориспільському, Бородянському, Броварському та
Васильківському районах області, куди також потрапляє
сміття Києва.

42. Схема розташування об’єктів, які
становлять спільний інтерес

43. Варіант правового регулювання
• Встановлення “обовязкового” співробітництва в
територіях з високою урбанізацією навколо
найбільших українських міст.
• Визначення нової форми співробітництва – “рада
агломерації”, яка має мінімальний перелік
повноважень встановлений законом, суб'єкти
співробітництва можуть передати їй додаткові
повноваження.
• Виконавчим органом Ради агломерації може бути
виконком міськради головного міста.
• Запровадження зон добросусідства.

44. Що будемо робити?
Олександр Сергієнко
Аналітично-дослідницький центр “Інститут
міста”
Анатолій Ткачук
Інститут громадянського суспільства