2. •
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
•
Зміст
І Вступ
ІІ Основна частина
2.1 Уявна одиниця. Означення комплексного числа.
2.2 Двовимірність комплексного числа.
Геометрична інтерпретація.
2.3 Тригонометрична форма запису комплексного
числа
Модуль числа.
Аргумент.
Тригонометрична форма.
2.4 Дії над комплексними числами.
2.5 Спряжені комплексні числа.
2.6 Застосування комплексних чисел.
ІІІ Висновки
ІV Список використаних джерел інформації
11. Комплексні числа
Означення 1. Числа виду a + bi,
де a і b – дійсні числа,
i – уявна одиниця,
називаються комплексними.
a - дійсна частина комплексного числа,
bi – уявна частина комплексного числа,
b – коефіцієнт при уявній частині.
12. VII
сторіччя
Квадратний корінь з
додатного числа має два
значення –
додатне і від'ємне,
а з від'ємних чисел квадратні
корні вилучити не можна:
не існує такого числа х, щоб
х2 = -9.
13. XVI
сторіччя
Оскільки вивчались
кубічні рівняння, виникла
необхідність вилучення
квадратних коренів
з від'ємних чисел.
Першим вченим, що
запропонував ввести числа
нової природи, був
Джорж Кордано.
14. Він запропонував
−а⋅ −а = а
Кордано назвав такі величини
“чисто від'ємними” або навіть
“софічно від'ємними”, вважаючи їх
непотрібними і намагався не
використовувати їх.
17. У 1777
році
один із значних
математиків
XVIII сторіччя –
Л. Ейлер
запропонував
використовувати
першу букву
французького слова
imaginare (уявний)
для позначення
19. Наприклад.
Знайти x і y з рівності:
3y + 5xi = 15 – 7i;
Розв'язання.
Згідно умови рівності
комплексних чисел маємо
3y = 15, 5x = – 7.
7
Отже
x = − , y = 5.
5
32. • А фрактали? Вони прекрасні і загадкові. Їх відкрили
не так давно і їх дослідження стало можливим
завдяки появі потужної обчислювальної техніки і
існуванню комплексних чисел. Існують фрактали
геометричні і алгебраїчні, для задання останніх
часто використовують комплексні числа.
33. • Класичний приклад алгебраїчного фрактала
є множина Мандельброта, яка будується за
формулою Z = Z2 + a, де Z і a — комплексні
числа у просторі R2: дійсна частина а —
координата (х) комплексної площини; уявна
частина а — координата (у) комплексної
площини; Z — циклічна змінна.
34. Висновки
• Отже, Виконуючи дану роботу, я ознайомився з поняттям
комплексних чисел, способами задання та їх
застосуванням. Я помітив, що операції над комплексними
числами суттєво відрізняються від операцій з дійсними
числами, а геометричний зміст комплексного числа
дозволяє розв’язувати задачі та теореми планіметрії за
допомогою саме комплексних чисел.
• Досліджуючи літературу з даної теми я зрозумів, що для
детального вивчення питань застосування комплексних
чисел на практиці, необхідно більш глибоке вивчення
сучасної математики: теорії матриць, диференціального
числення тощо.
35. Висновки
• Через це, в практичній частині, я обмежився
розв’язанням деяких рівнянь шкільного
курсу, розширивши при цьому множину
дійсних чисел і навчившись знаходити уявні
корені цих рівнянь. Ця робота – лише
вершина великого айсберга. З цією темою
можна пов’язувати і подальші дослідження в
галузі математики.