Download to read offline
![На уроці української мови в 5 класі
застосовуємо алгоритмічну таблицю для
характеристики голосних звуків, їх вимови.
Учні пригадують вимову [е], [и], виконують ряд
таких розумових операцій:
1. Правильно прочитайте слова весело,
вилитий. Визначте в них наголоси.
2. Як вимовляються звуки під наголосом?
3. Чому ненаголошені вимовляються нечітко?
4. Доберіть перевірні слова (веселий, лити).
5. Які звуки чуємо під наголосом в аналізованих
словах?
Пишіть у слові весело – е, у слові вилитий – и.](https://image.slidesharecdn.com/random-170309103301/85/slide-51-320.jpg)
![Корисним під час вивчення будови
слова у 5 класі або при повторенні цього
матеріалу в старших класах буде
застосування прийому змішаного аналізу
– фонетико-морфемного.
Наприклад, у словах мрія, діяти звук
[й] входить до складу кореня (мрі[й]-[а],
ді[й]-[а]-ти), а в словах читають,
співають – до закінчення (чит-а-[й][у]ть,
спів-а-[й][у]ть).](https://image.slidesharecdn.com/random-170309103301/85/slide-52-320.jpg)
More Related Content
урок мови
- 1. Кротова І.В., заступник завідувачаЦентру методичної та аналітичної роботи КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти» тел.: 731-27-86
- 2. форма навчання, якасвоїми цілями (освітньою, розвивальною, виховною), змістом, структурою та методами проведення відповідає найновішим вимогам теорії й практики навчання в школі та є високоефективною.
- 3. поліфункціональне, багатоаспектне явищев навчально-виховному процесі; відображення поєднання традиційності та новацій; засіб установлення суб'єктно- суб'єктних стосунків учителя й учнів
- 4. 1.Наочності 2.Емоційності 3.Міцності 4. Свідомості йактивності 5. Науковості 6. Виховання 7. Індивідуалізації 8. Доступності 9. Систематичності та послідовності 10.Колективності 11.Проблемності
- 5. відповідність навчальногоматеріалу з української мови та літератури вимогам науковості, оптимальності, єдності навчання й виховання, зв’язку з життям; реалізація комплексної мети уроку: навчальної, виховної та розвивальної; урахування вікових особливостей учнів та їх пізнавальних можливостей, інтересів і запитів; реалізація інноваційних технологій сучасного уроку;
- 6. інтегральність уроку(використання міжпредметних зв’язків); цілеспрямованість і копітка робота над пізнавальними завданнями й запитаннями, що виникають у результаті створення проблемних ситуацій; практична спрямованість уроку – всебічний мовленнєвий розвиток учнів
- 7. - відповіднетеоретичне підґрунтя має визначати науковий рівень змісту уроку; - за умови належного наукового рівня забезпечувати оптимальність змісту уроку; - місткість, але не перевантаження (порушення цієї умови призводить до механічного запам’ятовування матеріалу, послаблення інтересу); - урізноманітнення видів робіт, методів і прийомів, організаційних форм уроку, широке поєднання індивідуальних, групових і фронтальних форм роботи;
- 8. - добірсуб’єктивно значущих для учнів інформації, текстів художніх творів і різноманітних мовленнєвих зразків для наслідування; - забезпечення інтенсивної мовленнєвої практики учнів, цілеспрямованої та систематичної роботи над розвитком мовлення; - постійна активізація учнів (максимальне включення до різних видів діяльності) і розвиток їхньої самостійності та ініціативності;
- 9. - урахуваннянавчально-виховних можливостей уроку, сприяння змісту вихованню (національному, розумовому, моральному, естетичному) особистості учня; - виховання в учнів стійкого інтересу до мови та літератури; - постійне збудження позитивного емоційного ставлення до навчання, стимулювання інтелекту й естетичних потреб школярів; - висока педагогічна культура вчителя- словесника, його постійне духовне збагачення, ідейно-моральне зростання.
- 10. Розвиток мислення, орієнтованого настале майбутнє. Сучасний ринок праці вимагає від випускника не лише глибоких теоретичних знань, а здатності самостійно їх застосовувати в нестандартних, постійно змінюваних життєвих ситуаціях, переходу від суспільства знань до суспільства життєвокомпетентних громадян
- 11. Мета: створення умовдля розвитку особистості учнів і формування в них ключових, базових, основних і предметних компетентностей. Компетентнісний підхід акцентує увагу на результатах освіти, причому як результат освіти розглядається не сума засвоєної інформації, а здатність людини діяти в різних
- 12.
- 13. формування й розвиток предметнихкомпетенцій, змістове наповнення яких випливає зі змісту ключових.
- 14. Ключові компетенції, формування якихспроможний забезпечити предмет українська мова: • – комунікативна • – соціальна • – загальнокультурна • – уміння вчитись
- 15. – мовленнєва – мовна –соціокультурна – діяльнісна
- 16. •• формування мотиваціївивченняформування мотивації вивчення українськоїукраїнської мови;мови; •• розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності:розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності: слухання, говоріння, читання і письма;слухання, говоріння, читання і письма; •• формування комунікативних умінь;формування комунікативних умінь; •• опанування функціональних складовихопанування функціональних складових мовної системи;мовної системи; •• соціально-культурний розвитоксоціально-культурний розвиток особистості;особистості; •• формування вміння вчитися.формування вміння вчитися.
- 17. • – слуханняй розуміння усних і письмових висловлювань; • – читання доступних текстів; • – побудова діалогів; • – створення усних і письмових зв’язних висловлювань.
- 18.
- 19. державна символіка України;державнасимволіка України; особливості українськоїособливості української національної культури;національної культури; малі фольклорні форми;малі фольклорні форми; соціальні ролі;соціальні ролі; формули національногоформули національного мовленнєвого етикету;мовленнєвого етикету; етикетні правила спілкування.етикетні правила спілкування.
- 20. Загальнонавчальні вміння таЗагальнонавчальнівміння та навички:навички: навчально-організаційні;навчально-організаційні; навчально-інформаційні;навчально-інформаційні; навчально-інтелектуальні танавчально-інтелектуальні та творчі;творчі; контрольно-оцінні.контрольно-оцінні.
- 21. Загальнонавчальні вміння таЗагальнонавчальнівміння та навички:навички: навчально-організаційні;навчально-організаційні; навчально-інформаційні;навчально-інформаційні; навчально-інтелектуальні танавчально-інтелектуальні та творчі;творчі; контрольно-оцінні.контрольно-оцінні.
- 22. урок засвоєннянових знань; урок формування й удосконалення вмiнь і навичок; урок закрiплення знань, умiнь і навичок; урок систематизації й узагальнення знань; урок перевірки й коригування знань, умiнь і навичок; комбiнований урок.
- 23. Мета: оволодiння учняминовими навичками, матерiалом та новими способами дiяльностi. Структура Органiзацiйний момент. Пiдготовка до сприйнятгя матерiалу або актуалiзацiя опорних знань, умiнь, уявлень та життєвого досвiду. Мотивацiя навчальної дiяльностi. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Вивчення нового матерiалу (первинне засвоєння). Осмислення нових знань, умiнь. Закрiплення, систематизацiя та узагальнення. Контрольно-коригувальний етап. Пiдбиття пiдсумкiв уроку. Iнструктаж щодо виконання домашнього завдання.
- 24. Мета: закрiплення йусвiдомлення ранiше засвоєного матерiалу (знань, умiнь, навичок) i формування нових навичок та вмiнь. Структура Органiзацiйний момент. Актуалiзацiя опорних знань та їх коригування. Повiдомлення теми й мети. Мотивацiя навчальної дiяльностi. Вступнi вправи (можуть поєднуватись iз поглибленням або вивченням невеликих порцiй нового матерiалу та ознайомленням з правилами, алгоритмами виконання певних дiй). Пробнi та тренувальнi вправи (використання вивченого в стандартних умовах). Творчi вправи. Пiдсумки уроку. Домашнє завдання.
- 25. Мета: повторення тазакрiплення, уточнення та поглиблення попередньо засвоєних знань, умiнь i навичок. Структура Повiдомлення теми, мети уроку. Мотивацiя навчальної дiяльностi. Повторення основних понять теми. Повторення основних закономiрностей, правил теми. Виконання практичних завдань на повторення й закрiплення основних умiнь i навичок. Пiдсумки уроку. Домашнє завдання.
- 26. Мета: встановлення рiвняоволодiння учнями основними теоретичними знаннями, повторення, бiльш глибоке осмислення навчального матерiалу, приведення його до певної системи. Структура Повiдомлення теми й мети уроку. Мотивацiя навчальної дiяльностi. Відтворення та коригування опорних знань. Узагальнення та систематизацiя понять. Засвоєння провiдних iдей i теорiй на основi широкої систематизацiї. Домашнє завдання.
- 27. Мета: перевiрка якостiта мiцностi засвоєного матерiалу, сформованостi умiнь i навичок; внесення коректив. Структура Повiдомлення теми та мети уроку. Мотивацiя навчальноi дiяльностi. Перевiрка знання фактичного матерiалу та основних понять. Перевiрка глибини усвiдомлення знань. Використання знань у стандартних умовах. Використання знань у змiнених умовах. Збiр виконаних завдань (їх перевiрка, оцiнювання, аналiз, як правило, виконуються до наступного уроку). Пiдсумки уроку. Домашнє завдання.
- 28. Мета: перевiрка якостiраніше засвоєного матерiалу й оволодіння новими знаннями, уміннями й навичками. Структура: 1. Організація учнів. 2. Перевірка домашнього завдання. 3. Повторення вивченого матеріалу (фронтальні бесіди; індивідуальне усне опитування чи невелика письмова робота з тестовими завданнями). 4. Мотивація навчальної діяльності. 5. Повідомлення теми, мети уроку. 6. Вивчення нового матеріалу. 7. Самостійна робота учнів. 8. Осмислення, узагальнення й систематизація знань. 9. Підсумок уроку, повідомлення домашнього завдання й інструктаж до нього.
- 29. На тенденцію зниженняінтересу учнів до занять масова практика відреагувала нестандартними уроками – імпровізованими навчальними заняттями, що мають нетрадиційну структуру. Найпоширенішими є урок-дослідження, урок-аукціон, урок-ділова гра, урок- змагання, урок-КВК, урок-калейдоскоп, урок з використанням ІКТ, урок творчості, урок-екскурсія тощо.
- 30. уроки - відкриття, уроки– дослідження, уроки – ділові ігри, уроки – подорожі, уроки – погляди в історію, уроки – практикуми; уроки – вибори; уроки – лінгвістичні проекти; уроки – роздуми тощо.
- 31. уроки - відкриття, уроки– дослідження, уроки – ділові ігри, уроки – подорожі, уроки – погляди в історію, уроки – практикуми; уроки – вибори; уроки – лінгвістичні проекти; уроки – роздуми тощо.
- 33. Тема урокуявляє собою формулювання частини програми або відповідного параграфа підручника. Темою уроку може бути спеціально сформоване вміння, контрольна робота, її аналіз (робота над помилками). Так, наприклад, у 7 класі під час вивчення теми «Прийменник» конкретно формулюється тема одного з уроків: «Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс». У цій темі ми бачимо спеціально сформоване вміння – правопис різних прийменників.
- 34. Мета урокускладається з трьох компонентів: навчальна (дидактична), розвивальна й виховна. Навчальну мету уроку необхідно формулювати таким чином, щоб із неї однозначно витікало, якими конкретними знаннями, уміннями й навичками мають оволодіти учні на уроці. У навчальній меті уроку української мови повинні знайти відображення дві частини – мовна й мовленнєва.
- 35. Розвивальна метауроку повинна бути спрямована на формування вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, діяти за аналогією тощо. Якщо вивчається новий матеріал, то формуються конкретні навчальна й розвивальна цілі. Наприклад, при вивченні в 6 класі теми «Поділ іменників на відміни» визначається така мета: ознайомити учнів із системою словозміни іменників, принципами поділу на відміни та групи, формування вмінь визначати відміни іменників, аналізувати визначальні особливості іменників тієї чи іншої відміни в тексті.
- 36. Виховна метауроку має ширші й більш загальні завдання: розвиток мовної особистості учня, його духовне зростання; активне становлення й самореалізацію особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування й утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.
- 37. Тема уроку.«Види обставин. Порівняльний зворот» Тип уроку: урок формування й удосконалення вмінь і навичок. 1. Чого навчати? Навчальна (дидактична) мета передбачає конкретизацію того розділу програми, у якому вказується, що учень повинен знати й що – вміти. Формулювання мети може передбачати: формування, поглиблення, удосконалення, розширення, закріплення знань і вмінь, а саме: 1)застосовувати на практиці знання про обставину як другорядний член речення й порівняльний зворот;
- 38. 3. Що розвивати?Розвивальна мета уроку передбачає розвиток лінгвістичного мислення (уміння відображати мовні факти та явища, установлювати зв’язки між ними), розвиток мовлення школярів, розвиток уміння аналізувати, порівнювати (під час виконання практичних робіт) тощо: 1)пунктуаційні вміння виділяти порівняльні звороти комами на письмі; 2)навички правильно використовувати різні види обставин як в усному, так і в писемному мовленні.
- 39. 3. Що виховувати?Виховна мета визначається залежно від теми уроку й передбачає застосування різних методичних прийомів для її реалізації: 1)аналітичний підхід до розгляду мовних явищ; 2)за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню основних цінностей людини.
- 40. 1.С.Чавдаров. В.Масальський, Є.Дмитровськийметодами навчання мови називають взаємозв'язані способи роботи вчителя й учнів, за допомогою яких здійснюються завдання навчального процесу. 2.В.Онищук уважає, що методи навчання становлять систему взаємопов'язаних видів діяльності вчителя й учнів і прийомів викладання й учіння, а кожний прийом – систему дій та операцій учителя й учнів, які визначаються раціональною послідовністю й цілеспрямованістю. 3. Л.Федоренко : методи навчання мови — це способи роботи вчителя й залежні від них способи роботи учнів з відібраним для вивчення мовним матеріалом. 4. На думку І.Олійника, методи навчання мови — це об'єднана в одне ціле діяльність учителя й учнів, спрямована на засвоєння мовних знань, умінь і навичок, на організацію пізнавальної діяльності учнів. 5. О.Біляєв зазначає, що методи навчання мови об'єднують в одне ціле діяльність учителя й учнів, спрямовану на засвоєння мовних знань, умінь і навичок, на організацію пізнавальної діяльності учнів.
- 41. - пояснювально-ілюстративний, або інформаційно-рецептивний; -репродуктивний; - проблемний виклад; - частково-пошуковий, або евристичний; - дослідницький.
- 42. - усний викладучителем матеріалу (розповідь, пояснення); - бесіда вчителя з учнями; - спостереження учнів над мовою; - робота з підручником; - метод вправ.
- 43. Методи навчання мовиза О.Текучовим: слово вчителя; 2) бесіда; 3) аналіз мови (спостереження за мовою, граматичний розбір); 4) вправи; 5) використання наочних посібників (схем, таблиць); 6) робота з навчальною книгою; 7) екскурсія. Л.Федоренко визначає три групи методів : 1) методи теоретичного вивчення мови (бесіда, повідомлення, робота з підручником); 2) методи теоретико-практичного вивчення мови й мовлення (до них відносяться спостереження, розбір, диктант; реконструювання, конструювання); 3) практичні (робота з текстом для запам'ятовування традиції використання мовних одиниць у мовленні й для розвитку мовлення) — це перекази, твори.
- 44. • – продуктивні •– евристичні • – проблемні • – інтерактивні
- 45. імітаційний метод(метод наслідування) пов’язаний із продукуванням сприйняття на слух мовленнєвих одиниць чи фрагментів мовлення. Найбільш типовими та поширеними прийомами цього методу є наслідування зразка. Позитивною якістю імітації є легкість, доступність і простота. оперативно-конструктивний метод Суть полягає в усному чи письмовому відтворенні мовних і мовленнєвих одиниць у поєднанні з аналітичними й конструктивними діями. Головна мета цього методу – розвиток частково-мовленнєвих (передмовленнєвих) умінь з переходом їх у навички, удосконалення диференційних механізмів мовлення (еквівалентних замін, пам'яті тощо). комунікативно-творчий метод спрямований на формування вмінь самостійно продукувати комунікативні одиниці від речення до зв'язного висловлювання. Головною функцією цього методу є розвиток мовленнєво-комунікативних умінь і навичок. Він функціонує за умови, якщо продукування відбувається з метою мовленнєвого тренування. Комунікативно-творчий метод знаходить вияв у вправах творчого характеру.
- 46. Методи навчання При якому змісті матеріалудоцільно застосовувати? При розв’язанні яких завдань ефективні? Для яких учнів дають найкращий результат? Які можливості повинен мати вчитель? Словесні Матеріал теоретико- інформаційного змісту Формування знань теоретичного та практичного характеру Готових до сприймання вербальної інформації Такі, якими володіє краще, ніж іншими Наочні Який може бути поданий у наочному вигляді Розвиток уваги, спостережливості, уміння аналізувати Для учнів із чуттєво- образним мисленням Може знайти й самостійно виготовити наочність Практичні Коли зміст передбачає вміння застосовувати на практиці Розвиток практичних умінь і навичок, збагачення досвіду Готових до виконання практичних завдань Наявність приладів, посібників для учнів Репродуктивні Занадто простий чи дуже складний Формування базових знань, умінь і навичок Не готових до проблемного навчання Не має часу на застосування інших методів Проблемно- пошукові Зміст середнього рівня складності Розвиток мислення, дослідницьких умінь, творчого підходу до справи Тих, які володіють необхідними вміннями Володіє методикою проблемного навчання, має час
- 47. Метод створюється тільки системоюприйомів і ґрунтується на логіці процесу навчання. Особливість кожного методу створюють домінуючі в ньому прийоми, бо вони є засобами його реалізації. Прийоми здатні включатися в різні методи навчання.
- 48. Наприклад, дати учнямпоняття про самостійні й службові частини мови можна й методом розповіді, і пояснення або бесіди вчителя з учнями, але в кожному випадку необхідно застосовувати такі прийоми, як повторення трьох основних критеріїв визначення частин мови: • узагальнене значення; • які граматичні форми властиві кожному зі слів як частині мови; • синтаксична роль.
- 49. Специфічні прийоми навчання українськоїмови зумовлені змістом теми, наприклад, різними видами розбору (фонетичного, лексичного, морфемного, словотворчого, морфологічного, синтаксичного, стилістичного)
- 50. Відомі прийоми графічногорозбору, розбору-міркування; заміна, поширення, перестановка мовних одиниць; моделювання структури речення, словосполучення, конструювання словосполучень, речень певного типу, заміна мовних одиниць співвідносними, лінгвістичний і стилістичний експерименти, алгоритмізація (може використовуватися при вивченні майже всіх розділів курсу мови).
- 51. На уроці українськоїмови в 5 класі застосовуємо алгоритмічну таблицю для характеристики голосних звуків, їх вимови. Учні пригадують вимову [е], [и], виконують ряд таких розумових операцій: 1. Правильно прочитайте слова весело, вилитий. Визначте в них наголоси. 2. Як вимовляються звуки під наголосом? 3. Чому ненаголошені вимовляються нечітко? 4. Доберіть перевірні слова (веселий, лити). 5. Які звуки чуємо під наголосом в аналізованих словах? Пишіть у слові весело – е, у слові вилитий – и.
- 52. Корисним під часвивчення будови слова у 5 класі або при повторенні цього матеріалу в старших класах буде застосування прийому змішаного аналізу – фонетико-морфемного. Наприклад, у словах мрія, діяти звук [й] входить до складу кореня (мрі[й]-[а], ді[й]-[а]-ти), а в словах читають, співають – до закінчення (чит-а-[й][у]ть, спів-а-[й][у]ть).
- 53. Озаголовлення тексту, членуваннятексту, складання плану, визначення основної думки тексту, побудова тексту певного стилю, відтворення деформованого тексту, композиційне оформлення текстів різних типів мовлення тощо.
- 54. МИСЛИТЕЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАВЧАННЯ МОВИ РОБОТИ З ТЕКСТОМ -аналіз; –синтез; –порівняння; –зіставлення; –узагальнення; –абстрагування ; –класифікація; –диференціація ; –алгоритмізаці я. - мовний розбір; –заміна, поширення, перестановка мовних одиниць; –моделювання структури речення, словосполучення; –побудова різних типів синтаксичних конструкцій; –заміна мовних одиниць співвідносними; лінгвістичний експеримент. - виразне читання; –добір заголовка; –визначення головної думки; –членування тексту на мікротеми; –складання плану, тез, конспекту; –побудова тексту певного стилю; –складання питань для обговорення прочитаного.
- 55. Уживання великої літери: РадаЕкономічної Взаємодопомоги, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Організація Об’єднаних Націй, Національна Спілка письменників України… На таких таблицях повинно бути приблизно 10 – 20 слів чи словосполучень. Виходячи з потреб вивчення чи повторення орфографічного матеріалу, їх треба міняти через 10 – 12 днів.
- 56. Грамзаписи – ефективнізасоби правильної вимови, використовуються не тільки на уроках української мови під час вивчення фонетики, орфоепії, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, але й на уроках української літератури, коли слід продемонструвати виразне читання художнього твору його автором чи професійним актором.
- 57. Організація класу, щохарактеризується зовнішньою та внутрішньою (психологічною) готовністю учнів до уроку, перевірка домашнього завдання, підготовка до нової теми, організація сприйняття й осмислення нової інформації чи форми діяльності, організація засвоєння інформації чи виконання пізнавальних завдань, творче застосування знань, умінь і навичок, узагальнення вивченого й уведення його в систему знань, умінь і навичок, засвоєних раніше, контроль за результатами навчальної діяльності та її оцінка, домашнє завдання й підведення підсумків уроку.
- 58. • когнiтивнi (метанавчальної діяльності – пізнання об’єкта); • креативнi (мета – створення усної чи письмової навчальної продукції); • методи організації навчання (учень самостійно оцінює свій рівень знань чи відбувається взаємонавчання, взаємоконтроль).
- 59. Метод змістовного(смислового) бачення (наприклад: спрощення приголосних. Яка причина цього явища, його походження? Що відбувається зі звуком у слові при спрощенні? Чому відбувається саме це явище, а не інше?) Метод образного бачення – емоцiйно-образне дослідження об’єкта. Учні проговорюють, записують або малюють результати своїх досліджень. Наприклад, на що вказує суфікс -ен- у словах «гусеня», «цуценя», «вовченя», «лисеня»? (Висновок: уci подiбнi слова ми пишемо із суфiксом -ен-). Метод символічного бачення. Символ може виступати засобом спостереження та пізнання реальності, оскільки відтворює її в собі.
- 60. Метод фактівспрямований на пошук фактів. Наприклад, це факти, які підтверджують, що лексичний склад невпинно збагачується. Метод досліджень. Вибирається об’єкт досліджень: вірш, система правил із певної теми, літера (ґ), звук. Пропонується самостійно дослiдити об’єкт за планом: мета дослідження; план роботи; факти про об’єкт; досліди; нові факти; питання та проблеми, що виникли; версії відповідей; гіпотези; рефлексiйнi міркування; висновки. Метод конструювання понять. Актуалiзацiя уявлень школярів щодо виучуваного поняття; порівняння й обговорення уявлень учнів; добудова уявлень.
- 61. • Методконструювання правил. Учні створюють, «відкривають» правила. Наприклад, «відкриття» правила про постановку розділових знаків при однорідних і неоднорідних означеннях. • Метод гіпотез. Учням пропонується сконструювати версію вiдповiдi на запитання. Різноплановий пiдхiд до конструювання гіпотез. Навчання робити найбільш повні й чітко сформульовані вiдповiдi, спираючись на логіку й інтуїцію. Наприклад: якщо в сучасній українській лiтературнiй мові з’явиться набагато більше, ніж 10 % іншомовних слів (або мова піде про кальки, жаргонізми, вульгаризми тощо), то ... .
- 62. Метод «Якби...».Наприклад: що б відбулося, якби зникли закінчення в усіх словах? Метод аглютинації. Учням пропонується поєднати непоєднувані якості, властивості тощо. Наприклад: опишіть, яким ви уявляєте гарячий сніг, обсяг пустоти, чорне світло. • Асоціативний кущ. Асоціації, аналогії сприяють запам’ятовуванню матеріалу та його успішному відтворенню. Наприклад, 5 клас. Тема «Написання слів іншомовного походження». Тлумачення слів «ін’єкція», «кар’єра»: Ін’єкція (лікарні, біль, хворий, голка, укол). Кар’єра (робота, успіх, слава, начальник, гроші).
- 63. Метод морфологічногоаналізу (або метод багатовимірних матриць). В основі – принцип систематичного аналізу. У процесі розробки нової ідеї учням необхідно скласти матрицю, у якій слід розкрити повний перелік ознак (характеристики, процеси, критерії). Багатомірна матриця переноситься вчителем на дошку чи роздається дітям. Наприклад, на уроці розвитку мовлення в 6 класі за темою «Твір-опис природи за власним спостереження» (наступний слайд):
- 64. Небо безкрає глибокепрозоре блакитне похмуре Сонце чисте золоте яскраве життєсяйне вечірнє Повітря спокійне легке прозоре гаряче холодне Хмари прудкі ворухливі білі сірі димчасті Вітер приємний ласкавий свіжий прохолодний сильний
- 65. Три рівні домашньогозавдання: І – обов’язковий мінімум: воно має бути цілком зрозумілим і під силу будь-якому учню. Тобто виконується за аналогією до тих завдань і вправ, які виконувались на уроці. ІІ – тренувальний: для учнів, які мають бажання добре знати предмет і без зайвих труднощів оволодіти програмовим матеріалом. ІІІ – творче завдання: звичайно виконується на добровільних засадах і стимулюється високою оцінкою й схваленням.
- 66. Продуктивність усіх етапівможе знижуватися тому, що значно виріс обсяг знань, які вивчаються на уроці, переповненість класів, що ускладнює управління пізнавальними процесами, погіршилось ставлення школярів до навчання. У зв’язку з цим виникли й практикуються інші типи уроків, на яких учні займаються переважно яким- небудь одним видом діяльності (наступний слайд):
- 67. уроки засвоєннянових знань; формування нових умінь; узагальнення й систематизації знань, умінь; застосування знань, умінь на практиці; контролю й корекції знань.
- 68. Сьогодні вчитель вільнообирає структуру уроку. Йому не обов’язково дотримуватися формального поєднання й послідовності етапів уроку. Але при цьому педагог не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності.
- 69. У структурі кожноготипу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів, форм і засобів навчання, необхідних для розв’язання поставлених навчальних завдань.
- 70. Важливим сучасним положенням єтакож те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків.
- 71. «Урок - цедзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору, ерудиції» (В.Сухомлинський).
Editor's Notes
- #24 Найчастiше таким уроком є вступний урок курсу (теми, роздiлу), коли вiн незначною мiрою пов’язаний із темою попереднього уроку. Доречно також обрати цей тип у випадку, коли змiст матерiалу складний, об’ємний, мiстить значну кiлькiсть нових понять i положень. Може використовуватися пояснювально-iлюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формi бесіди, лекцiї, уявної подорожi чи екскурсiї, відео-уроку, навчальної конференцiї з підготовленими доповiдями (повiдомленнями) учнiв. Пiд час проведення уроку доречнi конспектування, складання тез, опорних схем, робота з пiдручником, словниками, довiдниками тощо. Головне – щоб вивчення нового матерiалу учнями вiдбувалося не пасивно, а в ходi різноманітної активної пізнавальної дiяльностi.
- #25 Змiст урокiв цього типу має значнi можливостi для великої варiативностi завдань i тому сприяє диференцiацiї та iндивiдуалiзацiї навчання. Уроки формування та вдосконалення вмiнь i навичок можуть проводитись у виглядi iгор, змагань, уявних екскурсій тощо та поєднувати й iндивiдуальнi, i фронтальнi, i груповi форми роботи.
- #26 На жаль, чинними програмами не видiлено часу на спецiальнi уроки повторення й закрiплення. Як правило, учителi проводять такi уроки наприкiнцi вивчення великих роздiлiв, на початку навчального року або пiд час пiдготовки до iспитiв. Значний обсяг матерiалу, що виноситься на повторення, дає змогу урiзноманiтнити форми роботи й сприяти пiдвищенню зацiкавленостi учнiв до вивчення української мови та літераутри. Особливiстю й одночасно складнiстю цього типу урокiв є вмiння визначати обсяг навчального матерiалу, видiляти головнi iдеї, поняття, правила й добирати вiдповiднi завдання.
- #27 Для систематизацiї та узагальнення видiляються ключовi питання вiдповiдного курсу. Увага звертається на знаходження й розкриття в уже вивченому матерiалi закономiрностей, логiчно-наслiдкових зв’язкiв, глибокої сутностi процесiв та явищ; на перехiд вiд окремих до бiльш широких узагальнень. Слiд звернуги увагу на те, що систематизацiя передбачає певну форму вiдображення окремих фактiв у певнiй системi взаємозв’язкiв – схему, узагальнювальну таблицю тощо. У жодному разi не можна вважати систематизацiєю просте вiдтворення окремих фактiв або дiй наприкiнцi вивчення теми. Це буде просте повторення. Урок такого типу може проходити у формi оглядової лекцiї, бесiди, опитування й виконання системи завдань тощо.
- #28 Такi уроки проводяться наприкiнцi вивчення теми, роздiлу й виконують цiлу низку функцiй: контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу. Уроки перевiрки можуть бути органiзованi досить рiзноманiтно (у виглядi iгор-змагань, аукцiонiв, огляду знань тощо), мають широкi можливостi для поєднання й iндивiдуальної, i групової роботи.
- #29 На уроці такого типу виконують кілька завдань (наприклад, вивчення нового матеріалу й формування умінь і навичок; перевірка раніше засвоєного матеріалу й оволодіння новими знаннями (дві дидактичні цілі). У педагогічній практиці застосування комбінованого уроку становить більше 80% від загальної кількості занять, що проводять у школі. Водночас в умовах уроку такого типу вчителю бракує часу не тільки на організацію засвоєння нових знань, але й на всі інші види пізнавальної діяльності.
- #30 Хочемо звернути увагу на те, що, наприклад, урок-подорож, урок-екскурсію варто проводити на початку вивчення теми для того, щоб зацікавити учнів і подати більше інформації; урок-диспут – на етапі закріплення теми з метою розвитку критичного мислення; урок-дослідження – у ході вивчення теми, коли діти задовольняють потребу в дослідництві, творчості; урок-виховання дозволяє зосередитися на виховній функції уроку; урок-пошук – на початку вивчення теми, коли метою є пошук шляхів вирішення проблемних питань; урок-змагання покликаний узагальнювати, систематизувати й перевіряти набуті знання; урок-фантазія дозволяє в ході роботи над темою розвинути творчу уяву школярів; урок-гра є підсумковим із теми, де учні мають змогу узагальнити свої знання в цікавій формі.
- #31 Хочемо звернути увагу на те, що, наприклад, урок-подорож, урок-екскурсію варто проводити на початку вивчення теми для того, щоб зацікавити учнів і подати більше інформації; урок-диспут – на етапі закріплення теми з метою розвитку критичного мислення; урок-дослідження – у ході вивчення теми, коли діти задовольняють потребу в дослідництві, творчості; урок-виховання дозволяє зосередитися на виховній функції уроку; урок-пошук – на початку вивчення теми, коли метою є пошук шляхів вирішення проблемних питань; урок-змагання покликаний узагальнювати, систематизувати й перевіряти набуті знання; урок-фантазія дозволяє в ході роботи над темою розвинути творчу уяву школярів; урок-гра є підсумковим із теми, де учні мають змогу узагальнити свої знання в цікавій формі.
- #32 Хочемо звернути увагу на те, що, наприклад, урок-подорож, урок-екскурсію варто проводити на початку вивчення теми для того, щоб зацікавити учнів і подати більше інформації; урок-диспут – на етапі закріплення теми з метою розвитку критичного мислення; урок-дослідження – у ході вивчення теми, коли діти задовольняють потребу в дослідництві, творчості; урок-виховання дозволяє зосередитися на виховній функції уроку; урок-пошук – на початку вивчення теми, коли метою є пошук шляхів вирішення проблемних питань; урок-змагання покликаний узагальнювати, систематизувати й перевіряти набуті знання; урок-фантазія дозволяє в ході роботи над темою розвинути творчу уяву школярів; урок-гра є підсумковим із теми, де учні мають змогу узагальнити свої знання в цікавій формі.
- #35 Мовна мета залежить від фонематичного, граматичного чи орфографічного матеріалу, який розглядається на уроці. Мовленнєва – визначається на основі тієї роботи, що проводиться над текстом. Ця робота є обов’язковим елементом сучасного уроку мови, адже на основі тексту учні усвідомлюють роль і значення виучуваного явища в мовленні, учаться використовувати його у власному спілкуванні, залежно від комунікативних цілей висловлювання.
- #36 Таким чином, пізнавальна діяльність учнів забезпечується органічним взаємозв’язком навчальної (дидактичної) мети й розвивальної (практичної), що забезпечує формування мовних і мовленнєвих умінь і навичок учнів. Відтак перші два компоненти мети визначають зв’язок теорії з практикою, реалізують практичну спрямованість у навчанні мови.
- #37 Ця мета забезпечується насамперед використанням на уроці дидактичного матеріалу (текстами), який разом з тим впливає на досягнення загальнопредметних цілей – виховання учнів, розвиток логічного й критичного мислення, формування умінь самостійно поповнювати свої знання й удосконалювати вміння та навички. Виховні можливості уроків української мови та літератури закладені передусім у змісті текстів, пропонованих підручником, навчальними посібниками або дібраними вчителем додатково з навчальною та виховною метою. Однак слід уникати на уроках зайвого моралізування на основі змісту тексту, тривалих бесід на різні теми навколишнього життя, треба тут обходитися лише короткими, влучними зауваженнями, коментарями, які б фіксували увагу школярів на цікавих і корисних фактах, вартих запам’ятовування.
- #40 Формуючи мету (усі три її компоненти), необхідно визначити конкретні завдання уроку й продумати їх мотивацію. При цьому слід пам’ятати, що завдання кожного уроку визначаються залежно від його місця в тематичному циклі. Вони обов’язково співвідносяться з темою й тим дидактичним матеріалом, що використовується вчителем. Аналізуючи програму, визначаючи тему, мету, завдання уроку, учитель знайомиться з відповідним параграфом підручника, визначає місце теми в певному розділі, ступінь її складності, місце в системі занять, обізнаність учнів із нею з попередніх класів тощо.
- #46 Слід зазначити, що обов’язковими на уроках української мови є методи мовленнєвої практики: імітаційний, оперативно-конструктивний, комунікативно-творчий.
- #50 кожен з цих та інших прийомів може бути усним і писемним, повним і частковим.
- #52 Алгоритмічну таблицю найефективніше використовувати під час повторення вивчених раніше орфограм.
- #54 У процесі роботи над формуванням комунікативних умінь склалися прийоми роботи з текстом: Їх необхідно використовувати у всіх класах як на уроках мови, так і літератури (уроки розвитку мовлення). Вибір методів і прийомів навчання мови та літератури необхідно здійснювати в процесі підготовки до уроку, враховуючи його дидактичну мету, характер змісту навчального матеріалу, рівень знань учнів. Щоб успішно оволодіти оптимальним вибором методів і прийомів навчання мови чи літератури, слід глибоко осмислити склад, структуру, функції кожного з них і можливості застосування.
- #56 Застосування різних методів і прийомів навчання повинне супроводжуватися наочними посібниками й технічними засобами навчання. Так, з метою підвищення орфографічної грамотності учнів корисно використовувати так звані настінні орфографічні словники – таблиці з переліком слів або словосполучень, правопис яких необхідно запам’ятати. Настінні орфографічні словники сприяють попередженню помилок та успішній роботі над їх усуненням.
- #57 Засвоїти правильну артикуляцію звуків, подолати орфоепічні відхилення допомагають грамзаписи. Вони сприяють розвиткові фонематичного слуху, виховують естетичні смаки дітей.
- #58 Удосконалення процесу навчання української мови та літератури може бути здійснене лише на основі системного підходу до організації навчальної діяльності на всіх етапах уроку з цих предметів. На різних уроках ці етапи конкретизуються, а кількість їх може змінюватися (зменшуватись або збільшуватися) залежно від структури того чи іншого типу уроку. Готуючись до занять, учитель детально продумує цільові установки, зокрема конкретні освітні, розвивальні та виховні завдання, які він розв’язуватиме на кожному етапі уроку. Без цього урок буде мати аморфний характер. Приклади можна навести із посібника: ІІІ. 2. Добір до кожного етапу уроку форм і методів відповідно до поставлених завдань
- #59 Останнім часом серед багатьох сучасних технологій заслуговує на увагу особистісно зорієнтоване навчання. Воно вимагає від сучасного вчителя стати на уроці експериментатором, дослідником, конструктором. За характером пізнавальної діяльності школярів методи продуктивного, особистісно зорієнтованого навчання класифікують на три групи:
- #60 Метод символічного бачення: після ознайомлення з прикладами народної символіки учитель може запропонувати учням зобразити в знаковій, графiчнiй, словесній формі якийсь об’єкт. Важливим є саме тлумачення дітьми символів.
- #61 Метод конструювання понять: як результат – колективний творчий продукт. Наприклад, що таке мова i мовлення. Порівняння поняття учнів і наукового поняття.
- #63 До креативних методів навчання, орiєнтованих на створення учнями власного освітнього продукту, можна віднести: Метод «Якби...» дає змогу глибше пізнати фундаментальні основи наук.
- #65 Для того щоб учень був активним учасником навчального процесу на уроці, учителю потрібно використовувати найефективніші методи й прийоми, що сприяли б органiзацiї взаємозв’язку між педагогом і вихованцями. Важливо привчати дітей самостійно поповнювати свої знання.
- #66 Окремої уваги заслуговує домашнє завдання й відповідний етап уроку. Мета цього етапу – пояснити особливостi виконання домашньої роботи, провести iнструктаж, мотивувати необхiднiсть її виконання. Домашнє завдання не слід давати наспіх. Шкідливий і достатньо поширений педагогічний прийом – покарання домашнім завданням підвищеного обсягу або складності. Психологічне обґрунтування його полягає в думці, що шкільна освіта – необхідна, але тяжка й безрадісна праця. Домашнє завдання має бути багаторівневим. Бажано, щоб учитель давав одночасно завдання трьох або двох рівнів. ПРОЧИТАТИ З ПОСІБНИКА: КІНЕЦЬ РОЗДІЛУ ІІІ. 2. Добір до кожного етапу уроку форм і методів відповідно до поставлених завдань .