В помощь учителям начальных классов. Презентацию предоставила канд.пед.наук Никулочкина Е.В.

1. 1
Формування природничих
понять та уявлень
в учнів молодшого шкільного віку
Лектор:
Нікулочкіна Олена Василівна,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри початкової освіти
р.т. (061)222-25-83,
моб. (050)322-44-63,
(096)447-50-48
e-mail: olena_nick@mail.ru
skype: olena_n11

2. 2
План
1. Основні форми засвоєння знань
молодших школярів з природознавства
2. Сприймання. Уявлення. Методика
формування природознавчих уявлень
в учнів початкової школи
3. Поняття як педагогічна категорія
4. Методика формування природознавчих
понять у молодших школярів
Претест_анаграми.notebook

3. 3
1. Основні форми
засвоєння знань
молодших школярів
з природознавства

4. 4
Програма 1-4 кл. (2012 р.)
• формування елементарних
уявлень і понять про об’єкти та
явища природи, їхні взаємозв’язки у
системі “жива – нежива природа”,
“природа – людина”, усвідомлення
свого місця у навколишньому світі.

5. 5
предмети
і явища природи
спеціальні методи
пізнання об’єктів
природи
способи
практичної діяльності
з об’єктами природи
загальні способи
самоуправління
НП діяльністю
норми ставлення
до природи
норми ставлення
до інших людей
і до себе в природі
норми спілкування й
поведінки в процесі
спільної діяльності
Знання
про:
способи різних видів
навчально-
пізнавальної
діяльності
взаємозв’язки
й залежності
у природі

6. 6
Факт – це реальність, дійсність, те,
що об’єктивно існує.

7. 7
2. Сприймання. Уявлення.
Методика формування
природничих уявлень

8. 8
Сприймання

9. 9
Уявлення

10. 10
Уявлення – це чуттєво-наочний,
узагальнений образ, в якому
відображені зовнішні ознаки,
властивості, зв’язки раніше
сприйнятого об’єкта чи групи
об’єктів.
Уявлення – це чуттєво-наочний,
узагальнений образ, в якому
відображені зовнішні ознаки,
властивості, зв’язки раніше
сприйнятого об’єкта чи групи
об’єктів.

11. 11
Витяг з Програми (2 клас) :
формування уявлень про зміни в житті рослин
Зміст навчального матеріалу
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
ТЕМА 1. ПРИРОДА ВОСЕНИ
Осінні явища в житті рослин
Учень:
описує особливості рослин, поведінку
тварин своєї місцевості восени.
ТЕМА 2.ПРИРОДА ВЗИМКУ
Дерева, кущі, трав’янисті рослини
взимку
характеризує стан дерев, кущів,
трав’янистих рослин взимку.
ТЕМА 3. ПРИРОДА НАВЕСНІ
Весняні явища в житті рослин.
Ранньоквітучі трав’янисті рослини
розпізнає ранньоквітучі трав’янисті
рослини своєї місцевості;
характеризує весняні зміни у житті
рослин
ТЕМА 4. ПРИРОДА ВЛІТКУ
Рослини лісу. Лікарські рослини
лісів. Рослини луків. Червона
книга України. Червонокнижні
рослини свого краю
наводить приклади лісових ягід;
лікарських рослин; рослин прибережної
зони і водойм; рослин луків;
пояснює зв’язки у живій природі на
прикладі луки (лісу, водойми).

12. 12
Етапи формування уявлень
І етап – чуттєве сприймання ознак,
властивостей, зовнішніх взаємозв’язків і
взаємо залежностей об’єкта.
ІІ етап – усвідомлення суті уявлення і
його словесне вираження.
ІІІ етап – запам’ятовування змісту
уявлення.
ІV етап – відтворення змісту уявлення
за допомогою пам’яті.

13. 13
Цілі: а) формувати елементарні уявлення
скелет людини (кістки, основні частини
скелета, значення в організмі людини); уміння
розрізняти основні частини скелета на своєму
тілі, правильно сидіти за партою, запобігати
викривленню хребта і кісток; б) формувати
вміння застосовувати знання у новій ситуації
та практичній діяльності; в) виховувати
переконання в необхідності збереження
здоров'я, його цінності для людини.
Учитель Олійник Ю.М., м. Вінниця
Тема: Скелет — опора тіла людини.
Як бути струнким

14. 14
Умови формування природничих
уявлень в учнів початкової школи
1. Організація цілеспрямованого відчуття і
сприймання ознак, властивостей природничих
об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків.
2. Поєднання чуттєвої суті сприйнятого зі словесним
позначенням.
3. Організація усвідомлення суті уявлення.
4. Організація запам’ятовування чуттєво-наочного
образу об’єкта чи групи об’єктів (за необхідності –
забезпечення повторного сприймання як основи
для запам’ятовування).
5. Організація закріплення сформованого уявлення
шляхом репродуктивного відтворення його змісту
без наявності об’єкта.
6. Організація застосування сформованого уявлення
при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій
ситуаціях.

15. 15
3. Поняття
як педагогічна категорія

16. 16
І.Д. Звєрєв
М.М. Верзилін М.М. Скаткін К.П. Ягодовський
П.Я. Гальперін
Н.Ф. Тализіна
К.Д. Ушинський
Л.В. Занков
В.В. Давидов Д.Б. Ельконін

17. 17
Поняття як категорія
• філософія;
• педагогіка;
• психологія;
• логіка.
форма мислення, в якій
синтезовано найбільш суттєві,
загальні, відмінні властивості
речей (предметів).
форма мислення, що відображає
істотні властивості, зв’язки і
відносини предметів і явищ в їх
протиріччі і розвитку
форма об'єднаного й наукового
мислення, результат узагальнення
властивостей предметів деякого
класу
узагальнене знання,
яке відбиває
істотні властивості
предметів і явищ.

18. 18
Сутність поняття як форми знань
Поняття – це узагальнення, в
якому відображено істотні
ознаки, властивості раніше
сприйнятого об’єкта чи групи
об’єктів природи, внутрішні
зв’язки та відношення між ними.
Поняття – це узагальнення, в
якому відображено істотні
ознаки, властивості раніше
сприйнятого об’єкта чи групи
об’єктів природи, внутрішні
зв’язки та відношення між ними.

19. 19
Зміст, обсяг, динамічність
Сукупність суттєвих
властивостей, яка
дозволяє об’єднати в
єдине ціле множину
речей
Сукупність суттєвих
властивостей, яка
дозволяє об’єднати в
єдине ціле множину
речей
Сукупність
об’єктів, які
узагальнюються
під поняттям
Сукупність
об’єктів, які
узагальнюються
під поняттям
Зміна по
“вертикалі” й
“горизонталі”
Зміна по
“вертикалі” й
“горизонталі”

20. 20
Зміст природознавчих понять
Геологічні гірські породи, мінерали, корисні копалини,
видобуток поклади корисних копалин
Фізичні тіло, речовина, явище, властивості води, кругообіг
води в природі, властивості повітря
Географічні погода, поверхня, територія, рівнина, гора, пагорб,
річка, горизонт, орієнтування на місцевості,
масштаб, план, карта, глобус, природна зона,
острів, материк, океан
Біологічні рослина, корінь, стебло, лист, квітка, харчування,
дихання й розмноження рослин; бактерії і гриби,
тварина, способи харчування, домашні тварини,
дикі тварини, комахи, риби, птахи, звірі
Сільсько-
господарські
овочі, фрукти, ґрунт, обробка ґрунту, перегній,
мінеральні речовини, надходження поживних
речовин з ґрунту в рослини, бур'яни, добрива
Екологічні природне співтовариство, культурна спільнота,
умови життя, особливості живих організмів у зв'язку
з умовами життя, охорона природи

21. 21
Обсяг поняття
Одиничні
Загальні
Прості
Складні
Одиничні
Збірні
=
=

22. 22
Одиничне
(просте)
поняття
Загальне
(складне)
поняття
Збірне
поняття

23. 23
Динамічність

24. 24
Клас
Зміст навчального
матеріалу
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
1 Сонце та його
значення для життя
на Землі
Учень:
має уявлення про значення Сонця для живої
природи.
2 Вплив Сонця на
сезонні явища в
природі
має уявлення про: причини зміни пір року на
Землі; вплив Сонця на сезонні зміни в природі.
3 Поняття про енергію.
Сонячна енергія та її
перетворення в інші
види енергії. Сонце
характеризує Сонце як невичерпне джерело
енергії; має уявлення про перетворення енергії
Сонця в інші види енергії.
4 Сонячна система, її
склад. Сонце –
центральне тіло
Сонячної системи,
найближча до нас
зоря.
називає тіла, що входять до складу Сонячної
системи; планети Сонячної системи та вказує їхнє
місце розташування; причини змін пір року на
Землі; пояснює зміну дня і ночі обертанням Землі
навколо осі; видимий рух Сонця на небі обертанням
Землі навколо осі;
знаходить інформацію про тіла Сонячної системи;
про планети та їх дослідження;
характеризує Сонце як одну із зірок у Всесвіті,
Молочний Шлях як нашу Галактику.

25. 25
Етапи розвитку понять
І етап – елементарні (первинні
поняття)
ІІ етап – більш високий ступінь
абстрагування
ІІІ етап – найвищий ступінь
узагальненості

26. 26
Поняття й мова
Судження
(загальні,
часткові)
Судження
(загальні,
часткові)
Умовиводи
(індуктивні,
дедуктивні)
Умовиводи
(індуктивні,
дедуктивні)
Глобус.vob

27. 27
Логічні операції з поняттями
1.Узагальнення
2. Обмеження
3. Поділ
Дерево
листяне хвойне
Жива
природа
рослина тварина людина
звір птах комаха

28. 28
Утворення
природничонаукових понять
1. Достатня кількість істотних ознак.
2. Обсяг елементів знань, необхідних
для подальшого розвитку.
3. Оптимальна кількість фактів.
4. Взаємозв’язки з іншими поняттями.

29. 29
1) За допомогою кругів Ейлера показати
співвідношення між такими поняттями:
A – тварини
В – плазуни
С – комахи
D – ссавці
E – метелики
F – хижі звірі
G – павуки
А
В
G С
E
D
F

30. 30
2) За допомогою кругів Ейлера показати
співвідношення між такими поняттями:
A – рослини
В – дикорослі рослини
С – культурні рослини
D – яблуні
E – трав’янисті рослини
F – маки
G – рослини лісостепу

31. 31
3) За допомогою кругів Ейлера показати
співвідношення між такими поняттями:
A – океани
В – озера
С – водойми
D – річки
E – Тихий океан
F – Дніпро
G – Індійський океан

32. 32
4. Методика формування
природознавчих понять
у початковій школі

33. 33
Етапи розвитку понять
І етап:
Відчуття – сприймання – уявлення –
абстрактне поняття
ІІ етап:
Перехід від окремих емпіричних понять
до конкретних загальних

34. 34
1. Ґрунт
(поняття)
2. Склад ґрунту
(уявлення)
– верхній шар землі, на якому ростуть
рослини
перегній:
– перегнилі рештки
рослин і тварин;
– чорний, має
поживні речовини
глина
пісок
вода
повітря
3. Види ґрунтів (поняття)
чорнозем
(поняття)
глинистий ґрунт
(поняття)
піщаний ґрунт
(поняття)
– чорного
кольору;
– багато
перегною,
повітря, води
– багато глини;
– мало перегною,
повітря;
– погано пропускає
воду
– багато піску;
– мало перегною;
– швидко пропускає
воду;
– вода легко
випаровується
речовини

35. 35
Умови формування
природознавчих понять
1.Організація чуттєвого сприймання
ознак, властивостей предметів або
явищ, формування уявлень про них або
актуалізація раніше сформованих
уявлень (повторне сприймання об’єктів
служить основою для актуалізації).
2.Організація розумової діяльності,
спрямованої на виділення істотних
ознак.
3.Забезпечення узагальнення й
словесного визначення суті поняття,
позначення його відповідним терміном.
4.Організація закріплення
сформованого поняття шляхом
репродуктивного відтворення його
змісту.
5.Організація застосування засвоєного
поняття у подібних і нових ситуаціях.
а) чуттєве сприймання;
б) засвоєння чи
актуалізація уявлень про
окремі об’єкти чи їх
групи;
в) розумова діяльність,
спрямована на
виявлення істотних
ознак;
г) узагальнення й
словесне вираження
сутності поняття;
д) введення терміну,
яким позначається
поняття.

36. 36
Логічна схема змісту теми уроку
“Повітря та його властивості”
1. Значення повітря (уявлення).
Зміст: – людям;
– тваринам;
– рослинам необхідне для дихання, а
значить для життя.
2. Місцезнаходження повітря (уявлення).
Зміст: – навколо Землі;
– заповнення порожнин;
– у ґрунті;
– у воді.
3. Властивості повітря (уявлення).
Зміст: – прозоре (без кольору);
– рухається.

37. 37
Література
1. Байбара Т.М. Методика навчання
природознавства в початкових класах:
Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с.
2. Навчання у початковій школі як цілісний творчий
процес: теорія і практика: навч.-метод. Посібник /
За заг. ред. І.В. Бондаря, упоряд. О.Я. Митник. –
К.: Початкова школа, 2011. – 384 с.
3. Натадзе Р.Г. К онтогенезу формирования понятия
(формирование понятия в школьном возрасте). –
Тбилиси, 1976. – 268 с.
4. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти. – К.:
Грамота, 2012. – 504 с.