аіваів

1. Вчитель інформатики Луганський Вадим Васильович

2. формування (засвоєння)
й удосконалення навичок та вмінь
застосування (закріплення)
знань, умінь та навичок
узагальнення та систематизації
знань
контролю та коригування знань,
умінь, навичок
комбінований
Кожен із цих уроків
може бути проведений
у різних формах
(лекція, гра, уявна
подорож, практична
робота тощо), тому в
поурочних планах
окремо записуємо тип
уроку й форму його
проведення, чітко
формулюємо мету.
формування (засвоєння) знань
УРОК
ТИПИ УРОКІВ

3. СТРУКТУРА
9. Інструктаж щодо виконання
домашнього завдання.
4. Вивчення нового матеріалу
(первинне засвоєння).
5. Осмислення нових знань, умінь.
МЕТА: оволодіння учнями новими навичками, матеріалом та
новими способами діяльності.
6. Закріплення, систематизація
та узагальнення.
7. Контрольно-коригувальний етап.

4. Найчастіше таким уроком є вступний урок курсу
(теми, розділу), коли він незначною мірою пов'язаний
з темою попереднього уроку.
Також доречно обрати цей тип у випадку, коли зміст
матеріалу складний, об'ємний, містить значну
кількість нових понять і положень.
Може використовуватись пояснювально-
ілюстративний, проблемний виклад.
Заняття можна провести у формі бесіди, лекції, уявної
подорожі чи екскурсії, відеоуроку, навчальної
конференції з підготовленими доповідями
(повідомленнями) учнів.
Під час проведення уроку доречні конспектування,
складання тез, опорних схем, робота з підручником,
картою, довідниками тощо.
Вивчення нового матеріалу учнями повинно
відбуватися не пасивно, а в ході різноманітної
активної пізнавальної діяльності.

5. Мета: закріплення й усвідомлення раніше засвоєного матеріалу (знань,
умінь, навичок) і формування нових навичок та вмінь.
Організаційний момент.1
Актуалізація опорних знань та їх коригування.
Повідомлення теми й мети.
2
Мотивація навчальної діяльності.3
Вступні вправи4
Підсумки уроку.7
Домашнє завдання8
Творчі вправи6
5 Пробні та тренувальні вправи (Використання
вивченого в стандартних умовах).

6. Основою такого уроку можна назвати тренування
в різних варіантах, яке вимагає від учня
перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні
ситуації. Для проведення таких уроків
використовується практична робота.
У педагогічній літературі саме цей тип уроку
рекомендується як найбільш доречний для таких
предметів, як фізика, хімія, географія, біологія,
інформатика.
Зміст уроків цього типу має значні можливості
для великої варіативності завдань і тому сприяє
диференціації та індивідуалізації навчання.
Уроки формування та вдосконалення вмінь і
навичок можуть проводитись у вигляді ігор,
змагань, уявних експедицій тощо , поєднувати
індивідуальні, фронтальні, групові методи роботи.

7. • Перевірка домашнього завдання
• Коригування опорних знань, умінь, навичок
• Повідомлення теми й мети уроку
• Мотивація навчальної діяльності
• Загальний інструктаж, усвідомлення учнями
алгоритму дій
• Самостійне виконання учнями завдань під
контролем і за допомогою вчителя
• Звіт про виконання роботи
• Узагальнення й систематизація результатів роботи
• Підсумки уроку
• . Домашнє завдання
Зручний,
коли на
практичну
роботу
відводиться
ціле заняття

8. Повідомлення теми, мети
уроку.
Мотивація навчальної
діяльності.
Повторення основних понять ,
закономірностей, правил теми.
Виконання практичних завдань
на повторення й закріплення
основних умінь і навичок.
Підсумки уроку.
Домашнє завдання.
Мета: повторення та закріплення, уточнення та поглиблення
попередньо засвоєних знань, умінь і навичок.

9. 6. Домашнє завдання.
2. Мотивація
навчальної
діяльності.
3. Відтворення та
коригування опорних
знань.
5. Узагальнення та
систематизація понять
4. Засвоєння
провідних ідей і
теорій на основі
широкої
систематизації.
•.
1. Повідомлення теми й мети уроку
МЕТА: встановлення рівня оволодіння учнями основними теоретичними
знаннями, повторення, більш глибоке осмислення навчального матеріалу,
приведення його до певної системи.

10. Урок такого типу може проходити у формі оглядової лекції,
бесіди, опитування й виконання системи завдань та ін.
• Для систематизації та узагальнення виділяються
ключові питання відповідного курсу.
• Увага звертається на знаходження та розкриття в
уже вивченому матеріалі закономірностей, логічно-
наслідкових зв'язків, глибокої сутності процесів та
явищ; на перехід від окремих до більш широких
узагальнень.
• Слід звернути увагу на те, що систематизація
передбачає певну форму відображення окремих
фактів у певній системі взаємозв'язків — схему,
узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разі не
можна вважати систематизацією просте відтворення
окремих фактів або дій наприкінці вивчення теми.
Це буде просте повторення.

11. Мета: перевірка якості
та міцності засвоєного
матеріалу, сформова-
ності умінь і навичок;
внесення коректив.
Організаційний момент.
Повідомлення теми та мети уроку.
1
Мотивація навчальної діяльності. Перевірка
знання фактичного матеріалу та основних понять.
2
Перевірка глибини усвідомлення знань.3
Використання знань у стандартних умовах.4
Підсумки уроку.7
Домашнє завдання8
Збір виконаних завдань (їх перевірка, оцінювання, аналіз, як
правило, виконуються до наступного уроку).
6
5 Використання знань у змінених умовах.

12. Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми,
розділу й виконують цілу низку функцій:
контролюючу, навчальну, виховну, діагностуючу та ін.
Уроки перевірки можуть бути організовані досить
різноманітно ( у вигляді ігор-змагань, аукціонів,
огляду знань тощо), мають широкі можливості для
поєднання і індивідуальної і групової роботи.
Якщо робота проводиться письмово, то пункти 3 -6
( 3. Перевірка знання фактичного матеріалу та основних понять.
4. Перевірка глибини усвідомлення знань.
5. Використання знань у стандартних умовах.
6. Використання знань у змінених умовах)
відображають логіку побудови завдань контрольної роботи.

13. 1.
Мотивація
1 рівень Емоційна (доброзичливість, зацікавленість навчальним матеріалом)
2 рівень Емоційна, змістовна (цікаві форми, нестандартний урок, ін. )
3 рівень Емоційна, змістовна, соціальна
( учень усвідомлює важливість матеріалу для нього)
2.
Цілепокладання
Мета уроку визначається вчителем
Мета уроку узгоджується при обговоренні з учнями
Визначаються декілька цілей уроку ( вчителем – для себе, учнями – для себе)
3.
Характер навчальних завдань
Репродуктивний ( за зразком)
Репродуктивний з включенням самостійної роботи
Пошуковий, творчий
4.
Управління пізнавальною діяльністю учнів, характеристика пізнавальної діяльності учнів на уроці
Учень:
приймає проблемну ситуацію, задану вчителем;
приймає цілі і завдання, визначені вчителем;
використовує запропонований алгоритм дій;
використовує запропоновані ресурси.

14. Учень:
приймає проблемну ситуацію, задану вчителем;
визначає мету, формулює завдання для її досягнення;
вибирає алгоритм розв'язування завдання із запропонованих;
вибирає необхідні ресурси;
самостійно планує і здійснює поточний контроль своїх дій.
Учень:
самостійно виявляє і формулює проблему;
визначає мету, формулює завдання, способи її досягнення і прогнозовані
результати;
складає алгоритм дій;
знаходить ресурси для виконання дій;
співвідносить запланований і отриманий результат;
планує подальші дії.
5.
Форми засвоєння уроку
Самостійна
Робота в парах
Робота в групах
Індивідуальна
Фронтальна

15. 6.
Методи, використані на уроці
Дослідницький
Проблемне викладання
Репродуктивний
Евристичний
Пошуково-ілюстративний
7.
Застосування інноваційних технологій ( ефективність застосування)
ІКТ
Проектна діяльність
Технологія продуктивного читання
Проблемно-діалогічний урок
Дослідництво
РКМЧП
8.
Комунікація учнів
Дотримуються мовних норм і правил роботи в групах
Задають питання на розуміння, домовляються про процедуру роботи в групі
Використовують засоби письмової комунікації, адекватні меті, успішно виходять з
конфліктної ситуації

16. 9.
Формування ЗУН
Наявність в конспекті уроку
Під час пояснення нового матеріалу переважає час активного пояснення
матеріалу вчителем
Як учитель працює над формуванням ЗУН
Активне пояснення матеріалу вчителем з включенням проблемних питань,
евристичної бесіди
Оптимальне співвідношення пояснення вчителем і повідомлень учнів. Пояснення
матеріалу має проблемний характер.
10.
Організація зворотнього зв’язку
Зворотній зв'язок на рівні контролю: учитель запитує, учень відповідає. Стосунки
на рівні «суб’єкт-об’єкт» (учитель навчає учня).
Ініціатива виходить від учителя( ставить проблему і т.п.), але учні можуть обирати
способи і форми оберненого зв’язку. Стосунки будуються на рівні«суб’єкт-об’єкт -
суб’єкт». Учитель враховує різні способи сприйняття інформації учнями.
Постійні «суб’єкт- суб’єктні» стосунки між учителем і учнями, між учнями; сіпльне
моделювання ситуацій для виявлення компетентностей як учителя, так і учнів.
Зворотній зв'язок як особливе освітнє середовище (оцінки обговорюються
спільно з учнями). Рефлексія, самооцінка не лише результатів, а і діяльності.

17. 11.
Система оцінювання досягнень учнів
Самооцінка учнів на основі словесної характеристики
Включення учнів в обговорення відповіді
Побудова своєї траєкторії навчання на уроці, заявка на оцінку.
12.
Рефлексія
Учні висловлюються з приводу результатів уроку
Учні оцінюють результат і процес діяльності
Учні об’єктивно аналізують результат уроку і визначають суб’єктивне значення
результатів діяльності
13.
Результативність уроку
Результати уроку співпадають з метою, поставленою учителем
Результати уроку співпадають з метою, сформульованою разом з учнями
Результати уроку співпадають з суб’єктивними цілями учнів і результатами
контрольного зрізу
14.
Домашнє завдання
Завдання подібне класним. Об’єм не більше 25-30% від класної роботи
Завдання диференційовані
Контекстні завдання, для вирішення яких необхідна додаткова інформація

18. Кожному з типів уроку відповідає певна структурна послідовність,
хоча сьогодні вона вже не регламентується настільки жорстко
(наприклад, може бути змінена їх послідовність, один із етапів —
стати частиною іншого або взагалі бути виключеним).
Тому ця пам'ятка дає лише загальні настанови рекомендаційного
характеру.
(За матеріалами публікації міні - журналу “ Педагогічна академія Пані Софії ” , вересень,
2006)
Пам'ятайте, що урок — це
результат вашої
творчості!