м. Біла Церква, ДНЗ № 31 "Незабудка" вихователь Качаненко С.П.

2. Заснована Біла Церква в
1032 році на високому
скелястому березі Росі
Ярославом Мудрим,
городище - фортеця Юр'їв
стала одним з південних
форпостів, які протистояли
нападам кочівників.

3. Назва городища походить від
християнського імені Ярослава-
Юрій, або Георгій, звідси в окремих
джерелах - Г'еоргів, Гюргев, Юргев,
Юр'єв.

4. Серцем міста була Замкова гора-
дитинець міста, який не стільки
виробляв, скільки споживав ремісничі і
сільськогосподарські вироби

5. Юр'їв жив у постійній
напрузі. Набіги печенігів
змінились натиском
половців, а згодом –
монголо-татар. Місто було
кочівникам "як кістка у
горлі", постійно заважаючи
їх походам на північ. Не раз
його руйнували вщент. В
останнє Юр'їв пав у руїнах
в ХІІІ столітті
Оскільки від Юр'єва хоч щось лишилось, саме тому він
залишився в числі городищ, київських до 1300 року. А в
1362 році, в польсько-литовській хроніці фігурує нова назва
- Біла Церква.

6. У 1362 році Біла Церква разом з Київським
князівством була приєднана до Литви, а після
Люблінської унії (1569 року) увійшла до складу
Речі Посполитої.
В середині XVI століття для захисту
держави від татар у Білій Церкві було
побудовано замок, в якому знаходився
постійний польський гарнізон.
Гора, на якій колись був розміщений замок
називається Замковою.

7. З Білою Церквою пов’язані такі
істричні постаті як:
Христофор (Криштоф)
Косинський
Северин Наливайко
Григорій Лобода
Матвій Шаула
Богдан Хмельницький
Семен Палій
Іван Мазепа

8. Палієва гора
Назва так званої "гори" пов'язана зі славним
іменем білоцерківського і фастівського козацького
полковника Семена Пилиповича Палія (справжнє
прізвище — Гурко)
1702 року, влітку Палій підійшов зі своїм військом
до Білої Церкви. І саме на цьому укріпленому
кам'янистому узвишші над Россю, в зарослому
лісами передмісті стояли козаки. Два місяці тривала
облога фортеці.
Війська Семена Палія розгромили польську залогу.
Полковник переводить до Білої Церкви свою
резиденцію, укріплює замок.
В 1703 році полякам вдалося приборкати
повстання, і того ж року Правобережжя окупували
російські війська. Палія було заарештовано й
вислано до Сибіру (далеко не останню роль відіграв
у цьому гетьман Мазепа).

9. Ще зберігся "дуб Палія"-
двостовбурний велетень
якому вже більше трьохсот
років.
В глибині Палієвої гори і
досі видно рештки
земляних укріплень
козаків.
У 1980 році на честь тих
давніх подій на горі був
встановлений пам'ятник.

10. Іван Мазепа
В 1703 році Іван Мазепа
оселився у білоцерківському
замку й надумав зробити
місто своєю власністю.
Саме тут пройшла значна
частина його життя - тут він
нажив левову частку своїх
капіталів і став одним з
найбагатших феодалів у
Європі

11. У 1706 році зведення
великої кам'яної церкви
почав Мазепа на
батьківщині - у Білій
Церкві. Криваві події
1708 року та подальша
передача міста Польщі
так і залишили цю
споруду
недобудованою. До
наших днів дожила
лише частина тієї
церкви, що має назву
Микільська.

12. Графи Браницькі
До 1774 року Біла Церква "варилася" у котлі смут і повстань,
вінцем яких стала Коліївщина. За придушення Коліївщини
польський коронний гетьман - граф Ксаверій Браницький в
1774 році отримав у подарунок одне з найбагатших у Польщі
Білоцерківське староство, а у 1793 році місто остаточно
приєднали до Росії. На довгі часи (до ХХ століття)
Білоцерківщина стала вотчиною сім'ї Браницьких.
Олександра
і Ксаверій
Браницькі

13. У 1806 році Браницькі уклали договір з єврейською
общиною, якій дали дозвіл на поселення і будівництво у
місті. Євреї принесли у Білу Церкву велику торгівлю і
ремесло. Вона стала вузлом важливих транспортних
шляхів, через нього проходили численні урядові,
військові, поштові естафети і купецькі каравани.

14. В 1809-14 роках Браницький у центрі міста звів торгові
ряди, чим стимулював подальше розселення євреїв у
Білій Церкві та зумовив докорінну зміну етнічного складу
міського населення.
Автор проекту — відомий архітектор Луїджі Руска
Торогові ряди

15. Ансамбль споруд пошти у Білій Церкві
(Стара пошта)
Ансамбль будувався в 1825-1833 рр.. на кошти Браницьких.
На відміну від інших подібних споруд в Україні, він зводився
за індивідуальним проектом. Ім'я архітектора, на жаль, не
відомо.
Станційна споруда пошти

16. Готель
поштової станції
Ямщицька

17. Ансамбль споруд поштової станції викликає інтерес,
оскільки зберіг первісне планування і архітектурне
вирішення. Це унікальна пам'ятка такого роду на
Україні.
Будинок станційного доглядача

18. Зимовий палац
Зимовий палац
Браницьких — пам'ятка
цивільної архітектури у
місті Біла Церква.
Збудований у 1796 р. як
житлове зимове
приміщення поміщиків
Браницьких, а влітку
графи жили в літньому
палаці парку
Олександрія
З польських джерел
вдалося установити, що
автором Зимового є
Шимон Цуг, німець.

19. Будинок дворянського зібрання
Будинок дворянського зібрання - іще одна чудова пам'ятка
архітектури
Разом із Зимовим палацом вони створюють цікавий
архітектурний ансамбль, в який вписаний невеличкий сквер.

20. Спочатку тут знаходились танцювальний та ігровий зали,
ресторан, в яких розважались шляхетні жителі міста. Пізніше в
приміщенні розмістились адміністративні служби. Наприкінці
XIX століття воно стало називатись «Бюро Браницьких».
у 2003 році будівля була зруйнована внаслідок пожежі

21. Оранжерея в Сквері

22. Склади Браницьких
Будівлю складів, з її
портиками та колонами,
можна назвати зразком
марнотратства – зовсім
незрозуміло, для чого
Браницьким були склади-
палац.
Великі стометрові склади,
які й зараз виконують свою
пряму функцію, є одним з
найвидатніших зразків
промислової архітектури
України кінця ХVІІІ – початку
ХІХ століть.

24. Млин
зведений Браницькими в
середині ХІХ століття

26. Білоцерківська гімназія
Владислав Ксаверійович Браницький побудував садибу з
одноповерховою кам'яницею. В 1843 році було споруджено
приміщення для гімназії. За цей проект архітектор Вольдман
отримав золоту табакерку від імператора. На той час гімназія
була найбільшою в Україні. Свій статус вона успадкувала від
Вінницької гімназії, яку перевели в Білу Церкву в 1847 році. У
1890 році на базі Білоцерківської гімназії було створено дві
гімназії - чоловічу та жіночу, які функціювали до 1917 року.

27. Єврейська спадщина
Центром єврейського життя Білої Церкви стала
Торгова площа, в центрі якої Браницькі вибудували
великі Торгові ряди на 85 крамниць.
Навколо Торгової площі у 19 та на початку 20
століть виросло ціле єврейське місто.
Спадок євреї залишили Білій Церкві досить
значний: це і будівлі синагог, і житлові будинки, і
крамниці, і школи, і лікарні.

28. Хоральна синагога
За своїм значенням
хоральну синагогу
можна порівняти із
християнським
кафедральним
собором. Хоральні
синагоги могли
дозволити собі
лише найбагатші
єврейські громади,
серед яких була і
білоцерківська.
Будували храм в
кінці 19 на початку
20 століть

29. Хоральна синагога

30. Велика синагога

31. Метрів за 25 від хоральної стоїть колишня купецька синагога.
Будувалась вона майже одночасно із хоральною в тому ж
стилі еклектики.

32. Третя синагога – реміснича. Будівля зведена на початку 20
століття в цегляному стилі.
І дуже жаль, що будівля пустила велику щілину, а ще більший
жаль, що ніхто цієї будівлі не цінить, адже пам’яткою не
вважає.

33. На Торговій площі розташований великий
єврейський готель, який звели у 19 столітті.

34. Це майже квадратний у плані
будинок із внутрішнім двором.
Нині тут кілька якихось установ,
та житлова частина

35. За 500 метрів від Торгової площі розташована
колишня єврейська початкова релігійна школа –
хедер. Цю будівлю звели у 1901 році.

36. Багатії, такі як
Нахман Бялик, до
революції мали
можливість на
частину
величезного
прибутку
утримувати лікарні,
релігійні та
культурно-освітні
єврейські заклади

37. Дім Таубіна.
Побудований в XIXст.
- окраса нашого міста

38. Вулиця Бердичівська
( нині Б. Хмельницького)

39. Вулиця Київська
(нині Ярослава Мудрого)

40. Торгова площа

43. Розкопки на Замковій горі
Роботи тривали з 15 вересня до 17 грудня 2011
За результатами археологічних досліджень 2011 року на
Замковій горі зроблено ряд важливих відкриттів та
виявлено понад 15 різночасових об’єктів (валів,
господарчих та житлових споруд, господарчих ям,
поховань), пов’язаних із життям на Замковій горі від
давньоруського часу до сьогодення.

45. Історія поряд з нами