Доповідь

1. Дослідницька діяльність молодших школярів - це творчадіяльність,
спрямованана розуміння навколишнього світу, відкриття дітьми нових для
них знань і способів діяльності. Вона забезпечує умови для розвиткуїх
ціннісного, інтелектуального і творчого потенціалу, є засобом їхактивізації,
формування інтересу до досліджуваного матеріалу, дозволяє формувати
предметні і загальні уміння.
У процесівключення молодших школярів у навчально-дослідну
діяльність перед учителем постає проблема організації вирішення єдиних
навчально-досліднихзавдань при різному рівні розвиткудослідницького
досвіду учнів. У вирішенні цієї проблемислід виходити з того, що необхідно
підбирати такі прийомиі формироботи, в яких учні змоглиб проявитиі
збагатити свій індивідуальний дослідницький досвід.
Під час науково-дослідницької діяльностістворюються умови для
формування дослідницьких компетентностей школярів, які охоплюють не
лише відповідні знання та елементарні дослідницькіуміння, а й внутрішню
потребу дітей у дослідницькій діяльності.
Певний рівень дослідницьких компетентностей формується в процесі
урочної роботизаумови використання вчителем різних видів дослідницьких
завдань, проведення лабораторнихта практичних робіт. Для досягнення
успішного результату саме на уроках слід розвиватив учнів інтерес і до
навчального предмета, і до дослідницької діяльності.
Дослідницька діяльність передбачає три послідовніступені формування
мислення, що відповідає трьом типам навчально-пізнавальних завдань:
1. Формування понять.
2. Інтерпретація відомостей.
3. Застосування правил і принципів.
На етапі формуванняпонять учитель ставить запитання: Що ви
побачили? Почули? Помітили? Як це пов’язано одне з одним? За якою
ознакою? Як би ви назвали ці групи?

2. Етап інтерпретаціївідомостей передбачає запитання: Що ви зауважили
і побачили? Щовиявили? Чому це сталося? Що це означає? Що з цього
випливає? Які висновки можна зробити?
На етапі застосуванняправил і принципів учні мають знайти відповіді
на запитання: Що б могло статися, якби? Чому це могло би статися? Що
знадобиться для того, щоб твердження повністю підтвердилося?
Загалом наведена модель не лише формує поняття, а й навчає дітей
методів пізнання.
Уміння дослідника необхідно розвиватище з початковихкласів і
продовжуватив подальшомунавчанні. Розвиватидослідницькіякості
необхідно для формування людини, здатної самостійно ставити перед собою
ті чи інші завдання, знаходитиоптимальні способиїхрозв’язання. Для цього
вчитель може використатирізноманітні засоби, прийомиі методи навчання
на уроці. Дослідницькі якості учнів особливо розвиваютьсяпризастосуванні
практичних методів навчання, що передбачають різні види діяльності учнів і
вчителя, але потребують великої самостійностіучнів. До практичних методів
належать:
роботи, пов’язаніз розпізнаванням і визначенням природних
об’єктів;
спостереження з подальшим реєструванням явища;
проведення експерименту, виконання практичних і лабораторних
робіт;
проектна діяльність.
Дослідження передбачає наявність основнихетапів:
1. Постановка проблеми.
2. Вивчення теорії, присвяченій даній проблематиці.
3. Підбір методик дослідження.
4. Збір матеріалу, його аналіз і узагальнення.
5. Науковий коментар.
6. Власні висновки.

3. У роботіз дітьми, безумовно, корисній проектні методи, і методи
дослідного навчання, а, отже, потрібно виконувати і проекти, а також
дослідницькі роботи. На практиці частіше за все вони з'єднуються в
проектно-дослідницькудіяльність. Проектно-дослідницькадіяльність -
діяльність з проектування власного дослідження, що припускає виділення
цілей і завдань, виділення принципів відборуметодик, планування перебігу
дослідження, визначення очікуваних результатів.
Дослідженняможна класифікувати по-різному:
за кількістю учасників (колективні, групові, індивідуальні);
за місцем проведення (урочні та позаурочні);
за часом (короткочасніі довгострокові);
по темі (предметні або вільні);
з проблеми(освоєння програмного матеріалу; більш глибоке освоєння
матеріалу вивченого на уроці; питання не входять у навчальну програму).
Умови формування дослідницькихумінь молодшихшколярів:
1. Цілеспрямованість і систематичність. Роботаз розвитку
дослідницьких умінь повинна проходитив класі постійно як в
урочній, так і у позаурочнійдіяльності.
2. Вмотивованість. Необхідно допомагатиучням бачити сенс їх
дослідницької діяльності, бачити в цьому можливість реалізації
власних талантів і можливостей.
3. Творчесередовище. Учитель повинен сприятистворенню творчої,
робочоїатмосфери, підтримувати інтерес до дослідницької
роботи.
4. Психологічний комфорт. Завдання вчителя - не придушувати
бажання, пориви, творчіідеї учнів, а підтримувати і направляти їх.
5. Особистість педагога. Для реалізації творчихздібностей, до яких
відносяться і дослідницькі, потрібен вчитель, який прагне до
створення творчої, робочоїобстановкиі володіє певними

4. знаннями і підготовкою для ведення занять з дослідницької
діяльності.
6. Врахування вікових особливостей. Навчання дослідницьких умінь
має здійснюватися на доступномудля дитячого сприйняттярівні,
саме дослідження бути посильним, цікавим і корисним.
В організації дослідного навчання можна виділити три рівні (етапи):
Перший: педагог сам ставить проблемуі окреслено шляхи
вирішення, саме ж рішення належить знайти учневі.
Другий: педагог ставить проблему, але шляхи і методи її
вирішення, а також саме рішення учневі належить знайти самостійно.
Третій (вищий): учні самі ставлять проблему, шукають шляхи її
вирішення і знаходять саме рішення.
Перший етап відповідає першому класу початкової школи. Завдання
збагачення дослідницького досвідупершокласників включають в себе:
підтримання дослідницької активностішколярів на основі
наявних уявлень;
розвитокумінь ставити питання, висловлювати припущення,
спостерігати, складати предметні моделі;
формування початкових уявлень про діяльність дослідника.
Рівень, форму, час дослідження вчитель визначає залежно від віку учнів
і конкретних педагогічних завдань.
У 1 класі проводятьсясамостійнізаняття з включенням завдань,
спрямованихна оволодіння загальнологічнихвмінь (порівняння,
класифікація, узагальнення). Тому на уроках діти отримають уявлення про
властивостіі ознаки предмета, про порівняння і класифікацію, причиниі
наслідки. У 1 класі будуть практикуватися дослідницькізавдання: експрес-
дослідження, гра - дослідження, міні-дослідження, міні-проект
дослідницького характеру, спостереження, колективний навчальний діалог,
розгляд предметів, створення проблемнихситуацій, читання-
розглядання, колективнемоделювання; у позаурочнійдіяльності - гри-

5. заняття, спільне з дитиноювизначення її власних інтересів, індивідуальне
складання схем, виконання моделей з різних матеріалів, екскурсії, виставки
дитячих робіт. Роботапроходить під керівництвом учителя. Тема
пропонується покизагальна. Обсяг роботиневеликий.
Другий етап - другий клас початкової школи - орієнтований:
на придбання нових уявлень про особливостідіяльності
дослідника;
на розвитокумінь визначати тему дослідження, аналізувати,
порівнювати, формулювати висновки, оформлятирезультати
дослідження;
на підтримку ініціативи, активності і самостійностішколярів .
На даному етапі використовуються такі методи і способидіяльності: у
урочної діяльності- навчальна дискусія, спостереження за
планом, розповіді дітей і вчителя, міні-дослідження; у позаурочнійдіяльності
- екскурсії, індивідуальне складання моделей і схем, міні-доповіді, рольові
ігри, експерименти . Поступальний розвитокдослідницького досвідуучнів
забезпечується розширенням виконуванихопераційних дій при вирішенні
навчально-досліднихзавдань і ускладненням діяльності від фронтальної під
керівництвом вчителя до індивідуальної самостійної діяльності. Включення
школярів у навчально-досліднудіяльність має бути гнучким,
диференційованим, заснованим на особливостіпроявуіндивідуального
дослідницького досвідудітей. Тема пропонується якколективна, так і
самостійна. Обсяг роботитрохизбільшується. З 2 класу з дітьми
організовуються тренувальні заняття і спеціальні заняття з відпрацюванням
етапів дослідницької роботи.
Третій етап відповідає третьому і четвертому класах початкової школи.
На даному етапі навчання у центрі уваги має стати збагачення
дослідницького досвідушколярів через подальше накопичення уявлень про
дослідницьку діяльність, її засобиі способи, усвідомлення логіки
дослідження і розвитокдослідницькихвмінь. У порівнянні з попередніми

6. етапами навчання ускладнення діяльності полягає у збільшенні складності
навчально-досліднихзавдань, в переорієнтації процесуосвіти на постановкуі
рішення самими школярами навчально-досліднихзавдань, в розгорнення і
усвідомленості міркувань, узагальнень і висновків. З урахуванням
особливостейданого етапу виділяються відповідні методиі способи
діяльності школярів: міні-дослідження, уроки-дослідження, колективне
виконання і захист дослідницькихробіт, спостереження,анкетування,
експеримент і інші. Протягом усього етапу також забезпечується збагачення
дослідницького досвідушколярів на основііндивідуальних досягнень. Крім
урочної навчально-дослідницькоїдіяльностінеобхідно активно
використовуватиі можливостіпозаурочнихформ організації дослідження.
Це можуть бути різні позакласнізаняття з предметів, а так само домашні
дослідження школярів. Домашні завдання є необов'язковимидля дітей, вони
виконуються за власним бажанням школярів. Головне, щоб результати
роботидітей були обов'язковопредставленій прокоментованівчителем або
самими дітьми (показ, виставка). При цьому не варто вимагати від учня, щоб
він детально розповів про те, як проводив дослідження, а важливо
підкреслити прагнення дитини до виконання робіт, відзначити тільки
позитивні сторони. Тим самим забезпечується стимулювання і підтримка
дослідницької активностідитини .
Зручніше за все організовувати дослідницьку діяльність на уроках
навколишнього світу, оскільки цьому сприяє сам досліджуваний матеріал.
Але й на інших предметах це можливо.
На уроках літературного читання щодо усної народноїтворчостіможна
проводити порівняльнийаналіз народнихказок. На уроках технології окрім
творчихпроектів («Подарунокмамі своїмируками», «Казковемісто» тощо)
цікаво проводитидослідження. Теми можуть бути такими: властивості
паперу, властивостірізних тканин,порівняння властивостейпаперу і тканин.
Таким чином, ми визначаємо навчально-досліднудіяльність молодших
школярів як спеціально організовану, пізнавальну творчудіяльність учнів, за

7. своєюструктурою відповідну наукової діяльності, що характеризується
цілеспрямованістю, активністю, предметністю, вмотивованістю і свідомістю.
У процесіреалізації цієї діяльності здійснюється з різним ступенем
самостійностіактивний пошук і відкриття учнями суб'єктивного знання з
використанням доступнихдля дітей методів дослідження. Її результатом є
формування пізнавальних мотивів і дослідницькихумінь, суб'єктивно нових
для учня знань і способів діяльності, особистіснийрозвитокучня.
Дослідницька діяльність молодших школярів може бути дуже
різноманітною. Часто при її проведенні використовуються інформаційно-
комунікаційні технології. Це і пошук інформації в Інтернеті, і оформлення
результатів роботиу вигляді мультимедійної презентації. Безсумнівно,
оволодіння учнями ІКТ відповідає сучасним завданням навчання. Але слід
відзначити ще одинмомент: для організації дослідницької діяльностіучнів
вчитель має бути дослідником. Тільки творець може виховати творця.