Логопедія

1. Формування граматичної будови
мовлення у дошкільників
Підготувала
Учитель – логопед
ЗДО № 22 «Ластівка»
Поліщук Т.В.

2. Опанувати граматичною будовою мови — означає
навчитися правильно вживати різні відмінкові
закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни,
суфікси, префікси, узгоджувати частини мови,
правильно будувати речення, додержуючи відповідного
порядку слів у ньому.

3. Показники граматичної компетентності дитини
Третій рік життя ( ранній вік)
• Розмовляє реченнями: простими, поширеними, складносурядними,
складнопідрядними зі сполучниками та сполучними словами, хоча часом
вони ще аграматичні;
• Вживає іменники в однині, множині; прийменники;
• Розуміє теперішній і майбутній час;
• Вживає дієслова в наказовому стилі з відтінками лагідності, ввічливості;
• Частково узгоджує іменники з прикметниками та присвійними
займенниками у роді та числі.

4. Четвертий рік життя ( молодший дошкільний вік)
• Оволодіває основними граматичними формами, правильно вживає рід і число іменників;
• Засвоює кличний відмінок;
• Утворює слова за допомогою префіксів ( за з на), суфіксів, що виражають зменшеність або збільшеність
предмета;
• Добирає однокореневі слова;
• Починає використовувати в мовленні складні слова;
• Правильно вживає теперішній, майбутній та минулий час;
• Вживає ступені порівняння прикметників;
• У мовленні використовує займенники;
• Узгоджує іменники з прикметниками в роді та числі;
• Будує прості, складносурядні та складнопідрядні речення із сполучними словами.

5. П’ятий рік життя ( середній дошкільний вік)
• Засвоює граматичні форми, відмінкові закінчення, хоч робить невеликі граматичні
помилки;
• Утворює форми однини та множини іменників;
• Утворює від інших частин мови нові граматичні форми за допомогою суфіксів, префіксів;
• Вживає кличний відмінок як у звертанні до дітей, так і до дорослих;
• Утворює наказову форму дієслова;
• Будує речення різного типу: складносурядні із сполучниками, прямою мовою;
• Правильно вживає відмінкові форми займенників;
• Вживає у мовленні порядкові числівники й узгоджує їх з іменниками.

6. Шостий рік життя (старший дошкільний вік)
• Володіє граматичними категоріями мовлення (рід, число, відмінок)
• Правильно утворює кличний відмінок іменників;
• Легко утворює на пропозицію дорослого нові слова ( іменники, прикметники, дієслова),
складні слова;
• У мовленні користується усіма типами речення, зокрема з прямою мовою;
• Складає окличні, питальні, розповідні , безособові речення, речення із вставними
словами;
• Добирає спільнокореневі слова;
• Помічає і виправляє граматичні помилки у мовленні дітей, власному та мовленні
дорослих.

7. Напрями формування граматично правильного
мовлення у дітей :
• перевірка граматичної правильності дитячого мовлення і запобігання
помилкам;
• наслідування мовленнєвому зразку педагога, мовлення якого
відповідає всім нормативним вимогам,
• використання ефективних методів і прийомів формування
граматичної правильності мовлення дітей як на заняттях, так і в
повсякденному житті.

8. З метою обрання вірної стратегії розвитку граматичної будови мовлення в кожній віковій
групі дошкільного закладу проводиться моніторинг мовлення дітей двічі на рік: восени
(вересень-жовтень) і навесні (травень-червень).
Перевіряють такі сторони граматичної будови мови:
• особливості побудови речень:, порядок слів у реченні; особливості вживання сполучників і сполучних
слів;
• відмінювання іменників за відмінками або відмінювання невідмінюваних слів на зразок: кіно, радіо);
• вживання роду і числа іменників та їх узгодження з іншими частинами мови;
• помилки, що допущені дітьми у використанні дієслівних форм (відмінювання за особами, чергування в
основі слова);
• узгодження числівників з іменниками;
• вживання прийменників у реченні;
• помилки, допущені дітьми у використанні інших частин мови.
• Вихователю обов’язково потрібно перевіряти граматичні помилки, зумовлені специфічними умовами
двомовності — так звані русизми, українізми.

9. Індивідуально мовлення перевіряється в ранкові години, після денного сну і на
прогулянці. Маючи загальну картину граматичних помилок, вихователь може
спланувати подальшу роботу щодо їх запобігання й виправлення. Якщо частина
дітей вимовляє неправильно якесь слово, то можна сподіватись (завдяки схильності
дошкільнят до наслідування), що ця помилка може з’явитись і в інших дітей. У
зв’язку з цим вихователь планує роботу, яка спрямована на запобігання можливим
помилкам: дидактичні ігри, вправи, розповідання за картинками з усією групою
дітей та індивідуально з тими дітьми, в яких були виявлені помилки.

10. Важливим у формування граматичної будови мовлення є наявність правильного зразка
для наслідування.
«Правильність граматичної будови мови у дітей раннього віку, - зауважує М.
Красногорський, залежить від правильності побудови мовлення навколишніх людей.
Трирічний малюк правильно вживає відмінки, особи, дієслівні форми, засвоюючи їх у
мовних сполученнях, які він сприймає від тих, хто його оточує. Тому для правильного
розвитку дитячого мовлення важливо, щоб діти на другому і третьому році життя чули
правильне мовлення з досить багатим словниковим складом».
У ранньому дитинстві за дуже короткий час (два-три роки життя) дитина оволодіває рідною
мовою. Засвоєння відбувається завдяки здатності нервової системи до наслідування. М,
Красногорський наголошує: «Під час нормального мовленнєвого спілкування дитини з
навколишніми людьми мовні зв’язки утворюються шляхом наслідування і зміцнюються
шляхом спонтанного повторення, або, як ми називаємо, фізіологічної ехолалії»

11. Методи формування граматичної правильності
мовлення у дітей:
• дидактичні ігри і вправи;
• розповіді з використанням слів, в яких діти допускають помилку;
• картинки;
• переказування художніх оповідань;
• читання віршів;
• складання дітьми розповідей із використанням групи слів на тему,
запропоновану вихователем.
• моделювання речень, схеми речень.

12. Педагогічні вимоги до дидактичних ігор та вправ, що
використовуються у роботі з дітьми:
• добір дидактичних вправ відповідно до помилок, що трапляються в дитячому мовленні;
• дидактична вправа повинна мати чітко визначену мету, основне навчальне завдання (наприклад,
дидактична гра на засвоєння дітьми прийменників або дієслівних форм);
• матеріал до дидактичної вправи слід добирати так, щоб діти мали можливість зіставляти
правильні й неправильні форми;
• кожна дидактична вправа має стимулювати дитячу думку, сприяти розвитку мислення;
• будувати дидактичну вправу потрібно на знайомому дітям матеріалі, пов’язаному з їхнім життям і
діяльністю;
• у дидактичних вправах потрібно передбачити наочний матеріал; є) дидактичні вправи слід
проводити жваво, цікаво, використовуючи ігровий прийом.

13. Для формування граматичної правильності мовлення у
старшому дошкільному віці використовують такі групи
дидактичних вправ:
• Вправи на словотворення:
• утворення іменників за допомогою суфіксів
• утворення порівняльних ступенів прикметників:
• утворення іменників від дієслів
• творення споріднених слів:
• Вправи на словозміну:
• відмінювання дієслівних форм
• узгодження числівників і прикметників з іменниками:
• відмінювання іменників;
• відмінювання займенників
• вживання часу дієслів:

14. Дидактичні вправи на вдосконалення синтаксичної сторони мовлення.
Граматичні засоби синтаксичного зв'язку:
Форми словозміни, тобто зміни слів за особами, способами, часом,числами,
відмінками, родами.
Службові слова (прийменники, сполучники, частки).
Інтонація. Вона є одним із показників завершеності речень, оформлює їх разом
із іншими засобами як розповідні, питальні, окличні, виражає зв'язок між членами
речення, а також між частинами складного речення.
Вправи на виправлення граматичних помилок.