застосування технології критичного мислення на уроках історії

1. Розширення можливостей
розвитку особистості через
формування критичного
мислення
Презентація
вчителя історії
Судововишнянської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Козак Марії Володимирівни

2. Поняття «критичне мислення»
і його характеристики
Критичне мислення – це розумне рефлексивне мислення,
сфокусоване на вирішенні того, у що вірити і що робити. Критики
намагаються зрозуміти та усвідомити своє власне «я», бути
об'єктивними, логічними, намагаються зрозуміти інші точки зору.
Критичне мислення, здатне висунути нові ідеї та побачити нові
можливості під час вирішення проблем.
Ця технологія допомагає готувати учнів нового покоління, які вміють
розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших, вміють
пристосовуватися до нових політичних, економічних та інших обставин

3. Мислення
Збору інформації
Запам’ятовування
Організації
Аналізуваня
Навичкидіяльностіучніву процесінавчання
за умовивикористаннятехнології
критичногомислення

4. Навички мислення
1. Визначення проблем, що містяться в явному або в
прихованому вигляді в новій інформації.
2. Виявлення цілей: визначення напряму і цілей вивчення
нової інформації.
Навички збору інформації
3. Спостереження: отримання інформації за допомогою однієї
або більше сенсорних систем.
4. Формулювання питань, пошук нової інформації через
питання.

5. Навички організації
5. Кодування: зберігання інформації в довготривалій пам'яті.
6. Виклик: відновлення інформації з довготривалої пам'яті.
Навички запам’ятовування
7. Порівняння: виявлення рис подібності і відмінностей
різних об'єктів.
8. Класифікація: угрупування і позначення об'єктів на
основі виявлених їх ознак.
9. Подання: презентація нової інформації

6. Навички аналізування
10. Ідентифікація атрибутів і компонентів: визначення
характеристик або частин основних ідей або понять, що
містяться в новій інформації
11. Ідентифікація відносин і понять: визначення причинно-
наслідкових зв'язків.
12. Ідентифікація головних ідей: ідентифікація центрального
елемента; наприклад, ієрархія ключових ідей у повідомленні
або впорядкування причин.
13. Ідентифікація помилок: визначення логічних помилок і
інших помилок і, де можливо, виявлення варіантів їх
виправлення.

7. Навички генерування
14. Висновки: підсумовування, виявлення найбільш
важливої інформації або ідей.
15. Передбачення: передбачення подій або наслідків на
основі наявної інформації.
Критичне мислення означає мислення оціночне, рефлексивне.
Це відкрите мислення, не приймає догм, що розвивається шляхом
накладення нової інформації на особистий життєвий досвід. Можна
сказати, що критичне мислення - це відправна точка для розвитку
творчого мислення, більше того, і критичне і творче мислення
розвиваються у синтезі, взаємозумовлено
!

8. Основні методи технології
критичного мислення

9. Особлива структура уроку
Трьохфазна структура уроку
• евокації
• виклику
Фаза
актуалізації
• побудови знань
• вивчення нового матеріалу
Фаза
осмислення
• рефлексія
• розмірковування
Фаза
консолідації

10. Фаза актуалізації має на меті:
• «оживити» в пам’яті учнів уже наявні знання
• встановити мету навчання
• зосередити увагу учнів на темі
• представити контекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї

11. Стадія виклику
• «Знаємо - хочемо дізнатися –
дізналися»
• «Ключове питання»
• «Дошка запитань»
• «Кошик думок»
• «Переплутані логічні ланцюжки»
• «Кластери»
• «Істинні та хибні твердження»
Інформація, що отримана на цій стадії, вислуховується, записується,
обговорюється, робота ведеться індивідуально – парами – групами.

12. Фаза побудови знаньвідбувається
в основній частині уроку й має на
меті:
• порівняти очікування учнів із тим, що вивчається
• переглянути очікування та висловити нові
• зробити висновки й узагальнення матеріалу
• поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня
• поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу

13. Стадія осмислення
• Контакт з новою
інформацією (текст,
фільм, лекція, матеріал
параграфу), робота
ведеться індивідуально -
парами - групами.
«Атака на учнів», «Експерти
проти журналістів»,
«Фішбоун», «Сократівське
опитування»

14. Фаза консолідації має на меті:
• узагальнити основні ідеї
• обмінятися думками
• виявити особисте ставлення
Робота за цією технологією вимагає часу, уваги й мети, а
викладання має бути чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти
достатньо часу для обміну думками.

15. Стадія рефлексії
«Письмове есе-роздум», «Резюме», «Ромашка Блума», «Синквейн»,
повернення до ключових слів, переплутаних логічних ланцюжків, кластерів.
робота ведеться індивідуально – в парах – групах
ІІІ Універсал – етап
державотворення чи
розрив відносин з Росією

16. Прийоми технології
розвитку критичного
мислення

17. • задається пряме запитання про те, що відомо учням з тієї або іншої теми;
• спочатку кожен учень згадує й записує в зошиті все, що знає з тієї або
іншої теми (виключно індивідуальна робота, тривалість 1-2 хв);
• потім відбувається обмін інформацією в парах або групах; учні діляться
один з одним відомими знаннями (групова робота); час на обговорення не
більше 3 хв (це обговорення повинно бути організованим);
• далі кожна група по колу називає якусь одну відомість або факт, при
цьому не повторюючи раніше сказаного (складається список ідей);
• всі відомості коротко, у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів),
навіть якщо вони помилкові;
• всі помилки виправляються далі, під час освоєння інформації.
Як проводитьсяобмін інформацією?
«Генератор ідей»
прийом організації індивідуальної й групової форми роботи
учнів на початковій стадії уроку: дозволяє з’ясувати все, що
знають або думають учні з обговорюваної теми уроку.

18. «Концептуальна таблиця»

19. Прийом «Подвійний погляд»
• Два тексти історичних джерел, які представляють кардинально
протилежні погляди на певні історичні події
Запитання для аналізу Джерело 1 Джерело 2
Хто є автором джерела?
Як автор ставиться
до описуваних подій?
Які аргументи
використовує автор для
доведення своєї точки
зору?
Про що свідчать факти,
наведені в джерелі?
Який висновок можна
зробити після аналізу
джерела, чи викликає
воно у вас довіру?
• Прочитайте і порівняйте два
погляди на прийняття І Універсалу
УЦР
• Поясніть причини різної реакції
на проголошення І Універсалу з
боку Тимчасового уряду і
Центральної Ради
• Висловіть особисту думку з
приводу різних оцінок, подій,
прийняття І Універсалу

20. «Піраміда роздумів»
• Тема уроку. Нідерланди: народження республіки

21. «Кластери»

22. «Позначки»
• « » - прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.
• « - » ( мінус) - прочитане відрізняється від того, що ви вже
знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.
• «+» ( плюс) - прочитане несе для вас нову інформацію.
• « ?» ( знак питання) - натрапляєте на інформацію, яка вас
бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше
Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки
мають бути такими:
Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для
впорядкування інформації:
« » « - » « + » « ?»

23. «Синквейк» (сенкан)
• І група • ІІ група
Тема уроку. Україна в геополітичних планах країн Антанти
та Троїстого союзу

24. «Фішбоун» (скелет риби)
• Тема уроку. Початок української революції

25. Що потрібно пам’ятати?
Наші думки залежать від того, яким правилам
підпорядкований їх хід. Давайте поговоримо про ті
правила «гри в мислення», яких необхідно дотримуватися,
якщо ми хочемо виховати не тільки старанних учнів, але і
самостійних людей.
Проявляйте позитивну увагу до учня
Психолог Карл Роджерс вважав, що необхідною умовою
формування гуманістичної, самостійної особистості є
позитивна увага.
Коли вчитель виявляє до учнів позитивну увагу, він не
критикує, а уточнює, не перериває, а вислуховує до кінця,
всім своїм виглядом виражає доброзичливість до учня.
Виявляючи інтерес, повагу до учня, вчитель підкреслює
достоїнства відповіді, а не помилки

26. Шляхи до успіху
1. Пам'ятайте про те, що надто високі показники за трьома
базовим педагогічними почуттями - почуття ієрархії, сцени
і самовпливовості - не тільки знижують ефективність
процесу навчання, але й можуть нашкодити вашому
здоров'ю.
2. Не буває однозначно правильних і неправильних думок.
3. Коли нам приділяють позитивну увагу, нам думається
краще.
4. Робіть паузи. Тиша також є потужною формою роботи.
5. Плануйте в своїх уроках «острівці» невизначеності. Вони
гарантують творчість.

27. Висновок
• У наш час дуже важливо розвивати критичне мислення у
дітей - щоб дитина стала отримувати задоволення від
читання книг, навчилася їх аналізувати і робити
самостійні висновки, щоб навчилися ставити розумні
запитання і творчо знаходити на них відповіді. Важливо
відзначити, що технологія розвитку критичного мислення
допомагає учням самостійно визначати напрям у
вивченні теми і самостійно вирішувати проблеми, тобто
«мислити по-справжньому».
• Вчення цікаво тоді, коли воно приносить відчутну радість
від пізнання нового, від відчуття власної причетності до
того, що відкриває світ знань. Сподіваюся, що
спираючись на ці методи навчання, дитина, вивчаючи
історію, не скаже потім, що це було не зрозуміло, не
потрібно або не цікаво. А вчителі і батьки будуть упевнені
в тому, що їхні діти знають предмет і вміють мислити
критично і творчо.

28. Список використаної літератури
• 1. Баханов К.О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Основа, 2011. – 239 с.
• 2. Загашена І.О., С. І. Заїр-Бек, І. В. Муштавінська. Вчимо дітей мислити критично. –
СПб: «Мова», 2003р.
• 3. Загашена І.О., С. І. Заїр-Бек. Критичне мислення - технологія розвитку. – СПб:
«Скіфія», 2003р.
• 4. Іванова О. Навчаємо критично мислити// Відкритий урок. – 2007 – лютий.
• 5. Нечволод Л.І., Томашевська Н.В. Нетрадиційні уроки. Історія. – Харків:ТОРГСІН
ПЛЮС, 2008.
• 6. Пометун О.І. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії// Історія
і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. - №2.
• 7. Терно С.О. Розвиток критичного мислення старшокласників у процесі навчання
історії. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 275с.
• 8.Технології розвитку критичного мислення на уроках історії. З досвіду роботи
вчителів. – Миколаїв: Наук. – метод. центр Упр. Освіти Миколаївської міської ради,
2008. – 47 с.
• 9.Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: проблема мирового
образования ХХІ века// Постметодика, №3 (35), - 2001.
• 10. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. – Х: Основа, 2008. – 189 с.