Download to read offline
More Related Content
Similar to стратегії розвиткитку критичного і креативного розвитку молодших школярів. семінар 2019
More from ssuser389ffd
стратегії розвиткитку критичного і креативного розвитку молодших школярів. семінар 2019
- 1. Спеціалізована загальноосвітня школаІ-ІІІ ступенів №8 з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів м. Бердичева Житомирської області Міський семінар-практикум вчителів початкових класів Березень 2019р. Стратегії розвитку критичного та креативного мислення молодших школярів
- 2. «Фундаментальна мета сучасної освітиполягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення» Джон Дьюї
- 4. «Не думки потрібновивчати, а вчитись думати» І. Кант «Навчання без міркування – марна праця» Конфуцій
- 5. Наше мислення зазвичайобмежено. Серед обмежень: • вплив попереднього досвіду • вплив групи • вплив стереотипів • вплив емоцій Типовим для більшості людей є упереджене бачення дійсності такої, якою хочуть її бачити. ЧОМУ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ВАЖЛИВЕ ДЯ КОЖНОЇ ЛЮДИНИ?
- 6. Вміючи керувати розумом,ми можемо керувати своїм життям, усвідомлювати все, що з нами відбувається, шукати й знаходити найкращі шляхи, рости й розвиватися. ГОЛОВНИЙ СЕНС КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРОСТИЙ – ВМІННЯ КЕРУВАТИ ВЛАСНИМ РОЗУМОМ
- 7. Це особливий тип,спосіб мислення, який поєднує: • процеси аналізування, синтезування й обґрунтованого оцінювання, достовірності/цінності інформації • здатність людини визначати проблеми, знаходити їхні причини і передбачити наслідки, формулювати альтернативні гіпотези їх розв’язання • генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів і аргументів • приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі ЩО РОЗУМІЮТЬ ПІД КРИТИЧНИМ МИСЛЕННЯМ
- 8. КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ - набіррозумових стратегій і операцій, опанування яким передбачає вільне використання людиною мисленнєвих операцій високого рівня, що застосовуються для формулювання обгрунтованих висновків та оцінок і прийняття рішень.
- 9. «Важливо не хтоправий, а що правильно» Томас Хакслі Критично мислячі люди – це та частина суспільства, яка чує заклик до роздумів і не зупиняється в інтелектуальному розвитку ані після закінчення школи, ані після закінчення університету. ЦІННОСТІ КРИТИЧНО МИСЛЯЧОЇ ЛЮДИНИ
- 10. ТРИ ТИПИ «МИСЛИТЕЛІВ» Наївний Людинане задумується, як вона мислить і не турбується про рішення «Я вірю всьому, що чую і бачу по ТВ чи від інших. Для мене головне знайти когось, хто вирішить за мене». Егоїстичний Людина гарно мислить, але сконцентрована на собі і не турбується про інших «Я вмію знаходити рішення і для мене головне – здійснити мої бажання». Відкритий Людина гарний мислитель і вона вдосконалює своє мислення та сприймає думки і почуття інших «Я хочу покращити своє мислення, щоб зробити своє життя і світ навколо кращим».
- 11. П’ять важливих аспектівтакого мислення (за Девідом Клустером): 1. Критичне мислення – це самостійне мислення. 2. Інформація є початковим (відправним) пунктом критичного мислення. Знання мотивує людину, і вона починає мислити критично. 3. Критичне мислення починається із формулювання запитань і усвідомлення проблем, які необхідно розв’язати. 4. Критичне мислення прагне переконливої аргументації. 5. Критичне мислення – це мислення соціальне. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ НАВЧАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
- 12. Одна з найголовніших ідей– правильних відповідей може бути багато. Учнів потрібно вчити опрацьовувати інформацію, а не робити це за них. Запитувати частіше, ніж розповідати. Робота над запитаннями, над якими діти думають (аналізують, оцінюють, порівнюють тощо), потребує часу на формулювання відповіді. Використання різноманітних ґаджетів для навчального процесу. Право учнів робити помилки. Будь-яка помилка – це діагностичне дослідження. ЯКІ ВИКЛИКИ СТОЯТЬ ПЕРЕД ВЧИТЕЛЕМ, ЯКИЙ РОЗВИВАЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ:
- 13. СТРУКТУРА УРОКУ ЗРОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ:
- 14. ВИКЛИК (ВСТУПНА ЧАСТИНАУРОКУ) (5-7 ХВ): Актуалізація опорних знань і уявлень учнів, мотивація їх до навчання. Методи і завдання дають можливість: -освіжити наявні знання, уявлення, уміння, пов’язані з темою уроку; - провести “інвентаризацію” цих знань і уявлень, виявити прогалини; - зосередити увагу на новій темі; - створити контекст для сприйняття нових ідей; - сформувати позитивне ставлення, зацікавленість у процесі навчання.
- 15. ОСМИСЛЕННЯ (ОСНОВНА ЧАСТИНАУРОКУ) (до 30 хв): - порівнюють свої очікування з тим, що їм реально пропонують вивчити; - ставлять запитання щодо нового навчального матеріалу; - експериментують, пробують застосувати новий матеріал на практиці за допомогою наявних у них уявлень, знань, умінь незалежно від того, чи є вони достатніми; - аналізують отриманий досвід; - переглядають свої очікування й висловлюють нові; - виявляють головне, осмислюють теоретичні ідеї, концепції; - відстежують хід власних думок; - роблять висновки щодо змісту матеріалу; - пов’язують зміст уроку з особистим досвідом; - відпрацьовують уміння і стратегії мислення.
- 16. РЕФЛЕКСІЯ (ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ)(до 10 хв): - узагальнюють та інтерпретують основні ідеї уроку; - обмінюються думками та висловлюють особисте ставлення до окремих положень матеріалу чи уроку загалом; - оцінюють набуті знання й уміння; - ставлять перед собою запитання; - планують застосування вивченого.
- 17. Методи розвитку критичного мислення Вступначастина (виклик) Підсумкова частина (рефлексія) Кластер Асоціативний кущ Дерево передбачень Таблиця “Знаємо – Хочемо дізнатись – Дізнались” Мозковий штурм Робота в парах Кошик ідей Правильні і неправильні судження Передбачення на основі опорних слів Діаграма Венна Ромашка запитань (Блума) Карта поняття Читаємо в парах “Тонкі” і “товсті” запитання Читання з маркуванням Опорні слова Т-таблиця Картографування тексту Спитайте у автора Робота в парах та малих групах Ажурна пилка (мозаїка) Навчаючи вчуся Дискусія Основна частина уроку (осмислення) Сенквейн Кластер Займи позицію Бортовий журнал Дскусія Таблиця “Знаємо- Хочемо дізнатись- Дізнались” ПМЦ (“Плюс-Мінус- Цікаво”) Шкала думок ПРЕС Рюкзак Діаграма Венна Фішбоун
- 18. Етапи критичного мислення Здатністьдо творчого поєднання частин у нове ціле з іншими властивостями Уміння давати оцінки, формулювати ціннісні судження Уміння розділяти матеріал на окремі складові, порівнювати, класифікувати Уміння застосовувати теоретичні знання у конкретній життєвій ситуації Здатність сприймати викладене й передавати в іншій формі Запам’ятовування і відтворення учнями змісту навчальної інформації Синтез Оцінювання Аналіз Застосування Розуміння Знання
- 19. Кубування (автори Кован таКован, 1980)
- 20. прості питання уточнюючі питання пояснюючі питання творчі питання оцінюючі питання практичні питання читаємо та запитуємо Що? Де? Коли? Яправильно зрозуміла …? Чому …? Що було б …? Це добре чи погано? Де це застосовують?
- 21. Методика «ГРОНУВАННЯ» Стратегія «АСОЦІАТИВНИЙКУЩ» Написати центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша, на слайді, на дошці. Записати слова фрази, які спадають на думку учням з обраної теми. Записати стільки ідей, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Коли всі ідеї записані, встановити, там, де це можливо, зв’язки між поняттями.
- 22. ТЕХНОЛОГІЯ “ШІСТЬ КАПЕЛЮХІВ” ЗЗЗА Засновникметоду – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно
- 23. Оповідання “Після грози” Чую Бачу Відчуваю грім дзижчання бджіл як парує стежка шепіт листя запах липи стежка тепло веселка липа пшениця поле бджоли барви небо грядка КЛАСТЕР Слово“Кластер” у перекладі означає “пучок” , “сузір’я”
- 24. СЕНКАН (П’ятирядок) Сенкан -це форма вільного вірша з п’яти рядків, що синтезує інформацію І рядок: один іменник – назва поняття. ІІ рядок: два прикметники – опис поняття. ІІ рядок: три дієслова – визначення дії. ІV рядок: фраза з чотирьох слів – виражає відношення до теми. V рядок: одне слово (синонім до теми) – відображення змісту чи формулювання висновку. Людина. Мудра, чуйна. Розуміє, підтримує, співчуває. Людина народжується творити добро. Особистість.
- 25. ДЖИГСОУ 1. Поділ учнівна “домашні групи” 6. Повне вивчення тексту. Взаємонавчання. Відповіді на запитання. 3. Поділ на частини. Створення “експертних” груп 5. Повернення до “домашніх” груп 4. Робота в “експертних” групах 2. Пояснення завдання
- 26. Семантична карта ЗНАЄМО- ХОЧЕМОДІЗНАТИСЯ-ДІЗНАЛИСЯ 2. Хочемо дізнатися •запишіть їхні запитання до таблиці у стовпчик «Про що хочемо дізнатися?» 3.Дізналися •учні читають текст, слухають розповідь вчителя або виконують якесь дослідження; вчитель нагадує, щоб шукали відповіді на свої власні запитання та відзначали всі нові ідеї, яких не очікували.
- 27. т Як пояснити, чому…? У чому відмінність …? Що буде, якщо …? У чому причина? Які наслідки? Що, якщо …? Хто? Що? Буде …? Може …? Чи вірно …? Коли? Де? «Товсті» та «тонкі» запитання Чи згодні ви …?
- 28. Мета: навчити порівнюватиявища, події, процеси. Інформацію подають у вигляді двох або кількох кіл, на їх перетині зазначають спільні риси ДІАГРАМА ВЕННА
- 29. Метод дає можливість: Коженучень стисло записує на папері відповідь на запитання: «Які з тих завдань і умінь, що отримано на уроці, він візьме із собою для використання на інших уроках, для виконання домашнього завдання?» Аркуші з відповідями складають у рюкзак. Надає вчителеві інформацію про кожного учня, про методи роботи, що сподобалися їм. МЕТОД «РЮКЗАК»
- 30. 1 • До початкууроку вчитель готує картки, що стисло ілюструють матеріал і потребують коментарів: розпізнавання формул, заповнення пропусків у словах тощо. 2 • Картки поміщають у яскраву «чарівну скриньку». Під час підбиття підсумків учні дістають зі скриньки картки і розв’язують завдання. 3 • Завдяки цьому методу вчитель плавно переходить до коментування домашнього завдання, він надає вчителеві та учням інформацію про необхідність корегування знань. МЕТОД «СЮРПРИЗ»
- 31. Читання за системоюпозначок «ПОМІЧ» (INSERT) Прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку: + — відома інформація; ! — нова інформація; ? —здивувала, зацікавила; — —заперечує тому, що знаю.
- 32. ВИКОРИСТАННЯ ВЧИТЕЛЕМ СТРАТЕГІЙКРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧУЄ ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ В УЧНІВ : • підвищується інтерес до навчання • розвивається пошукова спрямованість мислення • зникає боязнь зробити помилку • виникає прагнення краще зрозуміти інформацію • беруть відповідальність за своє навчання на себе • прагнуть самостійно здобувати знання • вміють працювати в парі та в групі
- 33. Креативність зараз настількиж важлива в освіті, як і грамотність. Ми повинні ставитися до неї з таким же статусом. Сер Кен Робінсон
- 34. Творчі здібності дитини,які характеризуються готовністю до створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних схем мислення і входять у структуру обдарованості. На побутовому рівні – це прояв кмітливості, здатність досягати мети, знаходити вихід з безвихідної ситуації. Абрахам Маслоу – “це творча спрямованість, спадкоємно властива всім, але втрачена більшістю під впливом середовища”. П. Торренс – “це означає копати глибше, дивитися краще, виправляти помилки, розмовляти з кішкою, пірнати на глибину, проходити крізь стіни, запалювати сонце, вітати майбутнє”. ЩО ТАКЕ КРЕАТИВНІСТЬ?
- 35. НАВИЧКИ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ: -генерування ідей; - відкритість до нового, уява та цікавість, розсудливість; - дивергентне мислення (пошук різних рішень для вирішення однієї й тієї ж проблеми).
- 36. ЯКОСТІ КРЕАТИВНОГО УЧНЯ: -уміння альтернативно мислити, бачити кілька варіантів розв’язання проблеми; - спроможність нестандартно працювати з матеріалом; - бажання експериментувати; - потребу імпровізувати, розкривати зміст твору; - здатність творчо засвоювати навчальний матеріал; -прагнення до самозбагачення емоційно-вольової, естетичної сфери.
- 37. КРИТЕРІЇ КРЕАТИВНОСТІ ОПІР- здатність не слідувати стереотипам АБСТРАКТНІТЬ– розуміння суті проблеми ОРИГІНАЛЬНІСТЬ – здатність бачити незвичайні, нестандартні ідеї ШВИДКІСТЬ – здатність бачити велику кількість ідей СПРИЙНЯТЛИВІСТЬ – чутливість до незвичайних деталей, протиріч ГНУЧКІСТЬ – здатність застосовувати різноманітні стратегії
- 38. ПРИНЦИПИ, ЯКИМИ МАЄКЕРУВАТИСЬ ВЧИТЕЛЬ: 1. Уважне ставлення до незвичних запитань. 2. Поважне ставлення до незвичних ідей. 3. Уміння продемонструвати дітям, що їхні ідеї варті уваги. 4. Створення зручних випадків для самостійного навчання й похвала за це. 5. Надання часу для неоцінюваної практики чи навчання.
- 39. КРЕАТИВНЕ ПИСЬМО - письмонетрадиційних жанрів, особливий вид твору, що припускає нестандартність мислення автора, свободу творчості, можливість реалізації нестандартних ідей, думок, відчуттів.
- 40. П’ЯТЬ ВІДЧУТТІВ Складається зп’яти характеристик відповідних почуттів у послідовності: Бачу Чую Відчуваю запах Відчуваю смак Відчуваю у душі Перше слово рядка – назва вірша Весна Весна. Бачу першу травичку. Весна. Чую дзюрчання струмочків. Весна. Відчуваю пахощі первоцвітів. Весна. Відчуваю смак життя. Весна. Відчуваю радість у душі .
- 41. МОНОФОН Монофон (моно –один, фон – звук). Невеликі зв’язні тексти, кожне слово яких починається на одну й ту ж літеру. Зразок Прогулянка Приємно пізньою порою пройтися парком. Погодувати принесеним пшоном птахів. Посидіти, погомоніти про природу. Порадіти прекрасним передчуттям. Помріяти про пригоди. Потім повільно прогулятися, помилуватися парком, пронизаним погасаючими променями. Пошепки попрощатися… Повернутися… Піти…
- 42. БІНОМ ФАНТАЗІЇ (“бі” –два, “ном” – слово). Винайшов італійський письменник Джанні Родарі. Використовується для створення оповідань, каламбурів, казок. Приклад: “помідор”; “космос” помідор у космосі космос у помідорі помідор космосу космос за помідор помідор як космос
- 43. ОКСИМОРОН Оксиморон – поєднанняпротилежностей, перетворення звичного у незвичне. Дає змогу, поєднуючи протилежні властивості об’єкта, розкрити зміст поняття парадоксально. Алгоритм 1. Виберіть поняття 2. Визначте його істотні ознаки 3. Підберіть антоніми (поняття, протилежні за змістом) 4. Підберіть антоніми, які утворюють парадоксальну конструкцію з обраним поняттям 5. З отриманих пар виберіть ті, які утворюють вдале парадоксальне визначення обраного поняття. 6. Створіть кілька поєднань істотних ознак і антонімів, підберіть об’єкти, які визначаються такими поєднаннями. холодне полум’я, сухий лід, крижана посмішка, звуки мовчання
- 44. СТОРІТЕЛЛІНГ (історія просебе) Сторітеллінг – технологія подання інформації у вигляді цікавої історії. Написання історії про себе – це гарний привід описати свої вчинки та почуття, проаналізувати власні дії, оцінити наслідки, зробити висновки на майбутнє. Алгоритм 1. Головний герой 2. Зав’язка історії 3. Розповідь про низку подій (опис, як герой долав перешкоди) 4. Кульмінація 5. Закінчення (висновки)
- 45. МФО (Метод фокальнихоб’єктів) Штучне комбінування ознак відомого, звичного об’єкта з різними ознаками інших, випадкових об’єктів. Приклад: “пляшка” Випадкові об’єкти: Бджола – працьовита, збирає і віддає мед, дзижчить… Кішка – гнучка, волохата, пазуриста, муркітлива… Будинок – секційний, ,багатоквартирний, різнобарвний… Пляшка-бджола Пляшка-кішка Пляшка-будинок
- 46. СЕНКАН «ДІАМАНТ» Діамант міститьпротилежний концепт, що зустрічається на середньому рядку, що має форму діаманта 1 рядок: іменник, антонім до слова в 7 рядку 2 рядок: 2 прикметника, що описують іменник 1 рядка 3 рядок: 3 дієслова, що описують дії іменника у 1 рядку 4 рядок: 4 іменники, 2 з яких стосуються І концепту, натупні два - другого 5 рядок: 3 дієслова, що описують дії іменника у 7 рядку 6 рядок: 2 прикметника, що описують іменник у 7 рядку 7 рядок: іменник–антонім до іменника у першому рядку Холод нестерпний, безжальний морозить, дошкуляє, пронизує зима, сум, радість, літо зігріває, пестить, ніжить лагідне, приємне Тепло
- 47. ПРИЙОМИ ТА МЕТОДИКРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ: Фантастичні гіпотези (Що було б, якби…) Історія з шостим словом Співавтори Створення лімерика Вибір героя Вказана риса характеру, яка виражена дією Реалізація присудка Вибір кінцевого епітета Створення “вінегрету” з казок Казка - калька Казка – навиворіт Кругові ігри Що? Навіщо? Де? З якою метою? Коли? Що робили? Куди? Чим все завершилось?
- 48. ОСНОВНІ ПРИЙОМИ ФАНТАЗУВАННЯ: 1.Навпаки 2. Дроблення — об’єднання 3. Прискорення — уповільнення дії (факту) 4. Збільшення — зменшення об’єкта (факту) 5. Універсалізація — спеціалізація 6. Безперервність — квантування 7. Динамізація — статичність 8. Зміна властивостей 9. Винесення — привнесення
- 49. АЛГОРИТМ РОБОТИ ЗПРИЙОМАМИ КРЕАТИВНОГО МИСЛЕННЯ: 1. Оберіть об’єкт (явище), що плануєте змінити. 2. Визначте призначення об’єкта, його основні характеристики й властивості. 3. Оберіть прийом. 4. Зі списку характеристик оберіть ту, яку будете змінювати. Можете змінювати об’єкт як ціле. 5. Змініть цю характеристику за обраним прийомом, визначте, яка нова якість з’явилася в результаті зміни.
- 50. Не бійтесь нестандартнихзапитань чи відповідей учнів, адже ще Г.Лессінг зазначав: “Сперечайтесь, плутайтесь, помиляйтесь, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі ”
Editor's Notes
- #3 Наш час – це час суттєвих змін у науці, техніці, інформаційному середовищі, освіті. Суспільству потрібні люди, здатні приймати нестандартні рішення, які вміють критично і творчо мислити. В цьому розумінні початкова освіта займає пріоритетну позицію, є підґрунтям формування обдарованої та талановитої молоді, креативність і творчість якої буде сприяти розвитку суспільства і держави.
- #4 У 2016 році на економічному форумі в Давосі був презентований перелік навичок, які в майбутньому будуть важливими для успішної кар’єри. І серед них, критичне мислення та креативність. Чому їм приділена велика увага? Все просто. Зовсім скоро майже вся механічна робота буде виконуватися машинами, і це чудово. Але поки що штучний інтелект не вміє ані креативно мислити, ані швидко вирішувати проблемні питання, приймаючи правильні рішення. Про те, що розвиток крит і креативного мислення є одними з наскрізних завдань навч-вих процесу у школі, йдеться у Концепції НУШ.
- #5 Людина як свідома істота завжди діє під впливом думок, власних виборів і рішень. Розмірковуючи над тим чи іншим рішенням, ми намагаємося врахувати те, що нам відомо, і вибрати найкращий спосіб діяльності. Однак набагато рідше ми замислюємося над тим, чи гарно ми вміємо думати? Чи є наш процес мислення продуктивним? Чи вміємо ми думати так, щоб бути успішними сьогодні і завжди?
- #6 На жаль, від природи люди не наділені здатністю бачити речі такими, як вони є, і не можуть автоматично, інтуїтивно відчувати, що є істинним, а що помилковим. Наше мислення зазвичай обмежено. Серед обмежень: Щоб подолати ці обмеження і розширити можливості мислення, нам потрібно системно рухатися шляхом його розвитку, зокрема розвитку раціональності, критичності мислення.
- #7 Критично мислити можуть усі, але не всі хочуть це робити. Цьому потрібно вчити учнів для того, щоб вони могли використовувати його навички в конкретній предметній діяльності.
- #8 Якщо узагальнити думки багатьох дослідників, критичне мислення постає як складне, багатовимірне і багаторівневе явище. Отже можна стверджувати, що під критичним мисленням розуміють особливий тип, спосіб мислення, який поєднує:
- #9 Критичне мислення можна і навіть необхідно постійно вдосконалювати/тренувати, так, наприклад, як тренують м'язи спортсмени чи техніку гри - музиканти. І саме школа є ідеальним середовищем для формування та розвитку критичного мислення в учнів, навчання їх застосовувати інтелектуальні інструменти для організації власної розумової діяльності в реальному житті.
- #10 Критичні мислителі - люди з високою терпимістю. Вони вважають, що кожна проблема має не один шлях розв'язання. Думають, реагують і висловлюють свої ідеї з повагою до прав інших учасників обговорення. Вони інтуїтивно і свідомо розуміють, що у кожного своя правда й істина. Здатні визнати обґрунтованість інших поглядів, навіть якщо це суперечить їхній позиції. Для них важливіше вчитися і розвиватися, ніж вважати себе за «правого».
- #11 Американські дослідники Р.Пола та Л.Елдер розрізняють три типи мислителів: наївний, егоїстичний, відкритий… Кожен з нас іноді буває наївним мислителем, іноді егоїстичним, а іноді відкритим. Ми можемо створити кращий світ для себе і інших, коли ми працюємо разом, щоб він був справедливим для кожного. Ми ніколи не досягнемо досконалості, але ми завжди можемо удосконалити власне мислення.
- #12 Для того щоб зрозуміти, як краще вчити критичному мисленню, можна розглянути п'ять важливих аспектів, які відзначає Девід Клустер
- #13 Працюючи над розвитком критичного мислення учнів, вчителю варто звернути увагу на власні стереотипи щодо професійної діяльності.
- #14 Технологія проведення уроку з розвитку критичного мислення залежить від його предметного наповнення і дидактичних завдань, від типу уроку (це набуття нових знань чи формування умінь), від власне навчального предмету. Та загалом такий урок традиційно складається з трьох основних частин: вступної, основної та підсумкової.
- #15 За цей час слід актуалізувати опорні знання – “дістати” їх з довготривалої пам’яті учнів. Звернення до вже засвоєного матеріалу підвищує увагу учнів до теми, проблеми, пробуджує їхню зацікавленість, а отже, виконує мотиваційну функцію.
- #16 За цей час учитель організовує активну діяльність учнів, зокрема спонукає їх досліджувати, осмислювати матеріал, відповідати на раніше поставлені запитання, ставити свої і шукати на них відповіді тощо. Головне завдання учнів — «конструювати» знання і навички, формувати власне ставлення до теми.
- #17 Третій етап уроку – найважливіший для розвитку критичного мислення в учнів, бо його основними завданнями є узагальнення, систематизація (але не відтворення!) вивченого й рефлексія щодо процесу і результатів навчальної діяльності. Під час підбиття підсумків учні удосконалюють важливе уміння – резюмувати інформацію, викладати складні ідеї, передавати почуття й уявлення в кількох словах, співвідносити нову інформацію зі своїми сталими уявленнями, тобто свідомо пов’язувати нове з раніше відомим.
- #18 Перелік методів розвитку критичного мислення достатньо великий. Добирати їх учителю слід з огляду на мету, завдання, зміст уроку. Крім того, слід зважати на особливості цих методів, адже на певних етапах уроку вони є ефективнішими, а отже, доречнішими. Учитель має опонувати якомога більше методів і бути обізнаним з особливостями їх ефективного застосування. У нашому досвіді ці методи і прийоми вдало поєднуються з деякими методами інтерактивного навчання.
- #19 Американський психолог Бенджамін Блум розробив класифікацію рівнів мислення, яку назвав таксономією. Він розмістив розумові вміння в ієрархії від простих до складніших у вигляді піраміди. Внизу її містяться знання, розуміння й застосування. Ці рівні Блум назвав мисленням низького порядку, але саме на них базується вся піраміда. Психолог установив, що між рівнями мислення й відповідними запитаннями, які ми ставимо, є безпосередній зв’язок. Більше того, самі запитання утворюють ієрархію, цілком відповідну таксономії мислення. При цьому важливість запитань не залежить від місця ієрархії, оскільки вони демонструють різні способи мислення.
- #20 (Цей метод навчання полегшує розгляд теми з різних сторін). На гранях куба даються вказівки для учнів. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми. Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він узяв нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу дізнатись більше».
- #21 Метод «Ромашка запитань» Блума, що являє собою квітку з шести пелюсток - шести типів запитань. Мета методу – навчити усвідомленому та цілеспрямованому формулюванню запитань різного типу. Застосовуємо у вступній частині уроку, коли учні формулюють запитання, а потім шукають на них відповіді, використовуючи матеріал підручника або інші джерела інформації.
- #22 Метод «Асоціативний кущ» або «Гронування», спонукає до вільного й відкритого мислення. Використовуємо на етапах актуалізації та рефлексії для стимулювання методом асоціацій мислення про зв'язки між окремими поняттями.
- #23 Метод «Шість капелюхів» – сенс полягає в тому, щоб розглянути одну і ту ж проблемну ситуацію з 6 незалежних одна від одної точок зору. Це дозволяє сформувати найбільш повне уявлення про предмет дискусії та на логічному й емоційному рівнях оцінити його переваги.
- #24 Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє унаочнити думки, які виникають щодо певної теми, у процесі читання тексту, пошуку взаємозв’язків між окремими поняттями, спільного дослідження інформації при зануренні в ту або іншу тему. Застосовуємо у вступній частині уроку з метою активізації пізнавальної діяльності, актуалізації знань учнів та фокусування на темі уроку. В основній частині уроку учні за допомогою кластера систематизують поняття з теми. Також застосовуємо під час підсумкової частини уроку як метод узагальнення знань. Це графічна організація матеріалу, що показує смислові поля певного поняття. Слово “Кластер” у перекладі означає “пучок” , “сузір’я” У центрі аркуша записують ключове поняття від нього накреслено стрілки – “промені” в різні боки . Вони сполучають це слово зіншими, від яких у свою чергу “промені” розходяться далі. Метод «Кластер» Це спосіб графічної організації матеріалу, що дозволяє унаочнити думки, які виникають щодо певної теми, у процесі читання тексту, пошуку взаємозв’язків між окремими поняттями, спільного дослідження інформаційного поля теми. при зануренні в ту або іншу тему. Застосовуємо у вступній частині уроку з метою активізації пізнавальної діяльності, актуалізації знань учнів та фокусування на темі уроку. В основній частині уроку учні за допомогою кластера систематизують поняття з тексту. Також застосовуємо під час підсумкової частини уроку як метод узагальнення знань.
- #25 Метод «Сенкан» вчить учнів знаходити в інформаційному матеріалі найсуттєвіші елементи, робити висновки та коротко їх формулювати. Застосовуємо на етапі рефлексії. Метод «Сенкан» є цікавим для учнів і має багато позитивних моментів: забезпечує міжпредметні зв’язки, розвиває творчі здібності учнів, викликає інтерес і навіть захоплення предметом, процесом навчання в цілому.
- #26 Використання цієї стратегії в роботі допомагає: вивчити складний для сприйняття матеріал за максимально короткий час, розвиває комунікативні навички учнів, їх критичне мислення; вчить співпрацювати та знаходити спільну мову з того чи іншого питання; дає можливість кожній дитині відчути радість досягнення, усвідомити свої можливості та здібності. Робота будується на розумінні послідовності викладення матеріалу. При цьому всі етапи підпорядковані меті: розуміння, засвоєння, послідовний виклад тексту, що вивчається.
- #27 Таблиця «Знаємо – Хочемо дізнатися - Дізналися» Мета методу – навчити графічної організації, логічного і змістовного структурування запитань, аналізування змін і результатів уроку. Застосовуємо на всіх етапах уроку. Учні: 1) згадують те, що вони вже знають; 2) ставлять запитання; 3) підтверджують свої нові знання.
- #28 «Товсті» та «тонкі» запитання Мета методу – навчити учнів розрізняти закриті та відкриті запитання і стимулювати роботу над ними. Застосовуємо на будь-якому етапі уроку: на стадії актуалізації – це запитання до вивчення теми; в основній частині – спосіб активної фіксації запитань у процесі читання чи слухання, у підсумковій частині – демонстрація розуміння засвоєного.
- #29 Метод «Діаграма Венна» - це техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох чи більше понять, явищ, ідей текстів тощо, які мають спільні та відмінні властивості . Інформацію подають у вигляді двох або кількох кругів, які накладають одне на одне пропорційно до збігу та відмінностей, виявлених у процесі обговорення.
- #30 Метод «Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу до підбиття підсумків уроку. Полягає в тому, що кожен з учнів коротко записує на папері відповідь на запитання: які з тих знань, умінь, способів дій, що набули на уроці, вони візьмуть з собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання домашнього завдання тощо. Папірці з відповідями учні складають у рюкзак (справжній чи уявний) та вибірково знайомляться з відповідями. - створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.
- #31 Метод «Сюрприз» дає можливість швидко й цікаво підбити підсумок уроку. Вона полягає в тому, що до початку уроку або вчитель, або хтось із учнів готує картки, які в стислій формі ілюструють матеріал уроку й потребують коментарів. Це може бути: розпізнавання формул, заповнення пропусків, вибір методів для розв’язування задач. Картки поміщають в яскраву «чарівну скриньку». Підбиваючи підсумки, учитель або учень витягує картки, пропонує учням навести потрібний коментар. Особливості методу: - ефективний в опрацюванні результатів уроку, на якому засвоєно або використано комплексні знання, наприклад, декілька способів розв’язання, декілька формул чи правил тощо;
- #32 Мета методу- активізувати процес сприйняття інформації а підвищити його ефективність через системну розмітку тексту під час читання і обдумування. Метод допомагає усвідомлювати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, “сортувати матеріал”. Застосовується в основній частині уроку під час роботи з текстами, для того, щоб допомогти учням аналізувати текст у процесі читання і використовувати результати цього аналізу залежно від навчальних завдань: виділення головного, розуміння логіки тексту, привернення уваги до понять, зв’язків тощо.
- #33 Інструментів і методів для розвитку критичного мислення на сьогодні відомо набагато більше. Їх можна легко знайти в інтернеті, або ж створити самостійно. Важливо при цьому пам’ятати, що розвивати критичне мислення – це значить вчити дітей не тому, що вони повинні думати, а як вони мають думати-розвивати навички аналізу,синтезу, пошуку та переосмисленню інформації, вчити ставити перед собою додаткові запитання, знаходити нестандартні рішення, аналізувати свої вчинки та дії. І чим ширше поле для самостійних думок та дій з правом на деякі помилки в процесі засвоєння нових знань отримають учні,- тим ефективнішим буде навчання.
- #34 Але критичне мислення йде завжди поруч із креативним. Практично кожна людина рано чи пізно зіштовхується із ситуацією з високою долею невизначеності, в якій немає однозначного «правильного» чи «неправильного» розв’язку, але необхідно ухвалювати рішення і діяти. Саме тоді – знаємо ми про те чи ні – на допомогу приходить креативне мислення.
- #35 Креативне мислення часто ще називають мислення поза шаблонами. за визначенням Едварда де Боно, британського психолога та письменника, що розробив систему організації мислення «Шість капелюхів мислення»: креативність та креативне мислення заохочує людей мислити поза сталими патернами(нормами) та дивитись на речі з іншої точки зору. За визначенням Е. Фрома, креативність - це здатність дивуватися, відшукувати рішення в нестандартній ситуації, спрямованість на нове і вміння глибоко усвідомлювати власний досвід.
- #36 Головне завдання вчителя - не «донести», «пояснити» та «показати» учням, а організувати спільний пошук розв'язання завдання, яке виникло перед ними. Учитель виступає як режисер міні-вистави, що народжується безпосередньо у класі. Нові умови навчання потребують від учителя вміння вислухати всіх бажаючих із кожного питання, не відкидаючи жодної відповіді, стати на позицію кожного, хто відповідає, щоб зрозуміти логіку його міркування та знайти вихід із постійно мінливої навчальної ситуації. Педагоги аналізують відповіді дітей і непомітно ведуть їх до розв'язання проблем. Навчання логіки, дискусії, діалогу, розв'язання проблеми не передбачає швидкого одержання правильної відповіді. Тому можливі ситуації, коли на одному уроці не вдається відкрити істину. Основною ідеєю креативного мислення є творча свобода школяра, уміння приймати нову точку зору, здатність відійти від шаблону.
- #37 Пріоритет в організації освітнього процесу надаєм особистості учня, його вмінню самостійно здобувати знання. Тому заохочуємо до активної пізнавальної діяльності учня, створюємо умови для виявлення зацікавленості, стимулюємо до висловлювань без побоювань помилитися, формуємо прагнення учнів знаходити свій спосіб роботи, вчимо аналізувати та виявляти учнівську ініціативу, самостійність у самовираженні. Тобто розвиваємо в учнів креативні якості.
- #38 Формуючи креативність, розвиваємо такі характеристики творчого мислення:
- #39 Торренс виділяє п’ять принципів, якими має керуватися вчитель, щоб заохочувати розвиток креативності в дітей: 1 2 3 4 5 Дітям необхідний певний проміжок часу, протягом якого їхні дії й ідеї не оцінюють. У такий спосіб не стримується свобода формування ідей.
- #40 Величезний вплив на розвиток особистості учнів: їхнє мислення, творчі підходи до виконання завдань, фантазії має креативне письмо. Написання креативних текстів дає можливість отримання учнями досвіду навчальної, пізнавальної, практичної та творчої діяльності. У творчому процесі учні розвивають пам’ять, спостережливість, уяву, критичне мислення, розкривають свій власний світ. Креативне письмо розвиває праву півкулю головного мозку, що відповідає за розвиток почуттів, інтуїції, музичних та артистичних здібностей. При цьому відбувається корисне балансування між розвитком логічних та інтуїтивних здібностей учнів. Через написання творчих робіт відбувається саморефлексія та самоствердження учнів, вони навчаються працювати самостійно та співпрацювати з іншими, процес навчання стає таким, що стимулює і дає наснагу одночасно, дає можливість переживати успіх і позитивне сприйняття оточуючих. Які ж методи і прийоми ми використовуємо з метою розвитку креат мисл?
- #41 Записується у вигляді 5рядка за алгоритмом, перше слово якого – назва вірша
- #43 Метод використовується для створення оповідань, каламбурів, казок. Для цього потрібно два слова або два предмети, які зазвичай у житті ніяк не пов’язані. Візьмімо, наприклад, слова «помідор» і «космос» та спробуймо сприйняти на слух варіанти їхніх сполучень: Що це може бути — помідор у космосі? Насамперед, космічний корабель. Або скупчення червоних зірок. Або якась нова речовина (або істота) з іншої галактики... Космос у помідорі... Це весь світ, увесь Всесвіт, заховані в маленькому, на перший погляд, просторі. Помідор космосу — це або посланець, або подарунок, або просто щось несподіване... «Космос за помідор» звучить приблизно так само, як «Півкоролівства за коня!». Або: космос — захисник помідора. Змінюючи відмінки й прийменники, міняючи місцями слова, ми отримуємо найрізноманітніші значеннєві сполучення. Діти вибирають одне з них за заголовок для оповідання й пояснюють, як могла трапитися така ситуація.
- #44 Перетворення звичного в незвичне, поєднання непоєднуваного. Дає змогу, поєднуючи протилежні властивості об’єкта, розкрити зміст поняття парадоксально. Зважаючи на те, що парадокс — це стверджування й заперечення того самого поняття (об’єкта, явища, стану чи властивості) з безліччю істотних ознак, то пропонується такий алгоритм конструювання оксиморона: Робота з поняттями за алгоритмом сприяє глибшому їх розумінню, дає можливість установити нові взаємозв’язки з іншими об’єктами, допомагає побачити незвичайне в повсякденному й дати оригінальне визначення цьому поняттю. приклад: холодне полум’я, сухий лід, крижана посмішка, звуки мовчання, чорний день, сльози радості).
- #46 Він полягає у штучному комбінуванні ознак відомого, звичного об’єкта, який потрібно вдосконалити, з різними ознаками інших, випадкових об’єктів. Перенесення нових ознак на вихідний об’єкт дає змогу отримати нові незвичайні властивості, які забезпечують йому можливість виконувати нові функції. Випадкові об’єкти беруться з розкритої навмання першої-ліпшої книги, або їх просто називають діти. Щоб виконати цю вправу, помістімо у фокус уваги (звідси — назва методу) на об’єкт, який ми хочемо змінити (наприклад пляшку), і перенесімо на нього характерні ознаки випадкових об’єктів: бджола, кішка, будинок. Зазначмо ці ознаки: Бджола — працьовита, збирає і періодично віддає мед, а ще дзижчить... Кішка — гнучка, волохата, пазуриста, муркітлива... Будинок — секційний, багатоквартирний, різнобарвний... Перенесімо ці властивості на пляшку і спробуймо з їхньою допомогою додати пляшці нових функцій. Пляшка-бджола повинна весь час працювати, сама наповнюватися (від кожної квітки), потім віддавати порціями, може шуміти... Дуже скидається на міксер — пристрій для збивання коктейлів... Або вуличний автомат для кави чи різних напоїв. Пляшка-кішка: гнучка (постійно змінює форму й об’єм, тож не займає зайвого місця). М’яка пляшка: пляшка-подушка, надувний матрац, грілка... Пазуриста — її можна за щось зачепити, повісити. А якщо на присосках? Тоді вона сама триматиметься на стелі — дуже зручна для космонавтів. Муркітлива... Що менше газу чи рідини залишається в пляшці, то вище звучить, виходячи назовні, сигнал: «Небезпека!». Особливо стане в пригоді газозварювальникам. Пляшка-будинок: блоки секцій зі спільними стінками. Ліфт — можна вийти на будь-якому поверсі... Центральна пляшка з газованою водою, а навколо — поверхи із сиропами. Хочеш — з малиновим, хочеш — з яблучним. А можна й два водночас. Пошук варіантів можна продовжити, переносячи на пляшку щоразу нові й нові ознаки випадкових об’єктів і їхнього поєднання.
- #47 Містить протилежний концепт, що зустрічається на середньому рядку, вірш має форму діаманта. Скдадається з 7 рядків
- #48 Історя з 6 словом Її мета – створити текст, використовуючи певні слова. Наприклад: п'ять слів, які підказують сюжет казки «Червона шапочка»: дівчина, ліс, квіти, вовк, бабуся; з шостим словом, наприклад, вертоліт (6 слово не стосується сюжету) Співавтори Групі учнів пропонується скласти текст певної тематики, але ніхто не бачить попереднього речення, тому що аркуш паперу згортається. Обов'язково ставиться певна умова. (Наприклад, тема: «Яким я уявляю справжнього друга», “Як я відпочивав влітку”) Лімерик - це цікавий прийом узагальненої нісенітниці. Діти самі можуть скласти лімерик, виконуючи такі операції Створення вінегрету казок Суть цього методу полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Цей метод принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова. Казка - калька Суть його така: сюжетну лінію відомої казки зводять до «голої» абстрактної схеми. Потім цю схему необхідно інтерпретувати по-новому, а абстрактні символи «одягти в шати» нових образів. Казка-навиворіт Цей метод цінний не тільки для розвитку пародіювання, але ще за його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку.
- #49 Навпаки Змінити якусь властивість об’єкта (явища) на протилежне: 2. Дроблення — об’єднання Розділити об’єкт (явище) на складники, і навпаки. 3. Прискорення — уповільнення дії (факту) 4. Збільшення — зменшення об’єкта (факту) 5. Універсалізація — спеціалізація Зробити об’єкт (явище) універсальним, щоб воно стосувалося широкого кола явищ, чи, навпаки, обмежити діапазон дії об’єкта до вузькоспеціалізованого. 6. Безперервність — квантування Якщо дія була перервна — зробити її безперервною. І навпаки. 7. Динамізація — статичність Якщо явище статичне — зробити його динамічним, а динамічне — статичним. 8. Зміна властивостей Змінити найменш змінювану властивість об’єкта (явища) або середовища, у якому існує об’єкт (явище). 9. Винесення — привнесення Якусь властивість об’єкта відокремити від нього. Або навпаки: якусь властивість об’єкта приписати цілком іншому об’єкту.
- #50 Хочеться, щоб кожна дитина розвивалася всебічно, і якщо в ній „дрімає” якийсь талант, то треба, щоб він розкрився на користь їй та іншим. І, як підказує практика, саме творчий підхід до учіння допоможе досягнути бажаних результатів.
- #51 У фантазуванні дітей тісно переплітаються пам'ять, мислення, мовлення, емоції, моральний досвід, практичні уміння. Суттєво, що дитина, яка яскраво фантазує в одному виді діяльності, легко переносить цю якість на інші. Основою запропонованих завдань є формування творчості, яка сприяє появі креативності безпосередньо в навчальному процесі й у повсякденному житті. А комплексне використання згаданих методів у поєднанні з власним стилем роботи та досвідом кожного вчителя може дати просто вражаючі результати!